Cluster as a basis for the interaction of higher education and boarding- school for gifted children Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

PEDAGOGICAL SCIENCES

КЛАСТЕР ЯК ОСНОВА ВЗАСМОДП ЗАКЛАДУ ВИЩОÏ ОСВ1ТИ ТА ШКОЛИ-1НТЕРНАТУ

ДЛЯ ОБДАРОВАНИХ Д1ТЕЙ

Карпова Л.Г.

Харювський нацiональний утверситет ím. В. Н. Каразта, викладач кафедри прикладноХ психологИ] кандидат педагогiчних наук, доцент,

Харюв

CLUSTER AS A BASIS FOR THE INTERACTION OF HIGHER EDUCATION AND BOARDING-

SCHOOL FOR GIFTED CHILDREN

Karpova L. G.

V. N. Karazin Kharkiv National University, Senior Lecturer of the Applied Psychology, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor

Kharkiv

АНОТАЦ1Я

У статп шляхом amni3y кластерного щдходу визначено особливосп ocbíthíx KiacTepiB. Встановлено, що вони повинш мати загальну мету, правову основу дшльносп, мехашзми взаемоди мiж учасниками кластеру, мехашзми yпpaвлiння ним та технологи peaлiзaцiï. Проведено адаптащю цих компоненпв у прак-тичну площину через розробку кластеру мiж yнiвepcитeтом та школою-штернатом для обдарованих дiтeй.

ABSTRACT

In the article, by means of analysis of the cluster approach, the peculiarities of educational clusters are determined. It is established that they should have the general purpose, the legal basis of activity, the mechanisms of interaction between the cluster participants, their mechanisms of management and implementation technology. The adaptation of these components to the practical plane was carried out through the development of a cluster between the university and the boarding school for gifted children.

Ключовi слова: кластер, освгтнш кластер, ушверситет, школа-штернат для обдарованих дней.

Keywords: cluster, educational cluster, university, the boarding school for gifted children.

Постановка проблеми. Процеси штеграци, як сьогодт визначають основш напрями реоргаш-заци освгга на рiвнi сучасних вимог, зажадали но-вих форм взаемоди мiж закладами вищо! освгги та рiзними партнерами, серед яких пГдприемства, бГз-нес-структури, заклади освгга рiзних рiвнiв. Серед останнiх - чiльне мГсце займають заклади середньо! освiти. Мехашзмом цiеi взаемодii все частiше ви-ступають кластери. У зонi особливоi' уваги повиннi стати кластери, яш забезпечують взаемодiю закла-дiв вищоi' освiти та шкiл-iнтернатiв для обдарованих дней, як такi, що формують ланцюг для форму-вання творчоi елiти нацii на засадах безперервносп. Однак цi питання на сьогодш вивченi недостатньо i потребують негайного втручання педагогiчноi освiти з метою з'ясування специфiки цих нових освгтшх ресурсiв.

ВидЫення невиршених ранше частин зага-льноI проблеми. Аналiз останнiх дослiджень i пуб-лiкацiй демонструе недостатню увагу науковщв до проблеми створення освiтнiх кластерiв, не дивля-чись на те, що на сучасному етапi розвитку сустль-ства вони набувають все 6Гльшо! актуальностi. У зонi особливо1' уваги повиннi бути освiтнi кластери, яш утворюються на базi ушверситепв та шкш-ште-рнатiв для обдарованих дней, як такi, що створю-ють безперервний ланцюг для формування талано-витш молодi.

Аналiз останнЫ до^джень i публжацш показав, що проблема застосування кластерного шдходу достатньо плгдно дослiджуеться науковцями (С. Боброва, В. Волов, Н. Жукова, Г. Клейнер, А. Мигранян, Т. Цихан та шш1). Питання вивчення освiтнiх, наукових, науково-освiтнiх кластерiв дос-лiджують такi вченi, як Р. Бакеева, Л. Батаган, О. Гаврилова, Р. Гарифуллiна, Л. Дроздовська, О. Жук, Г. Матушанський, М. Плутова, А. Смирнов та шшг Вивчаеться i проблема кластерГзацп науки та освгга (Ю. Арутюнов, С. Голованова, С. Кадочников, Г. Корецький, М. Портер, А. Томпсон), про-фесшно1' освгга (Г. Мухаметзянова, А. Шайду-ллша), управлiння освггою (Н. Волкова, В. Куце-нко, Е. Семикiна). Почались дослгдження й питань застосування кластерного тдходу до умов дГяльно-сп закладiв середньо1' освгш (С. Здоровенко, Н. Ма-лишева, А. Салаева). Найменш дослiдженими серед них е питання створення кластерiв мГж закладами вищо! освгга та школами-iнтернатами для обдарованих дней. Це г спонукало до поглибленого вивчення цього питання.

Метою статтi е розгляд процесу кластери-зацп як мехашзму розвитку обдаровано1' особис-тосп на засадах гармоншно1' взаемоди закладГв ви-що! освгга та шшл-штернапв для обдарованих дГ-тей.

Виклад основного матерiалу. Основи класте-рно! теори були закладеш професором Гарвардсь-кого унiверситету Майклом Портером у 90-х роках ХХ столптя i викладенi у його пращ «Конкуренция». Кластери, за розумшням цього вченого, - це сконцентроваш за територiальною ознакою групи взаемозалежних компанiй, спецiалiзованих поста-чальнишв, постачальник1в послуг, фiрм у спорвдне-них галузях, а також пов'язаних з 1х дiяльнiстю ор-гашзацш (наприклад, унiверситетiв, агентств зi стандартизации торговельних об'еднань) у певних областях, що конкурують, але проводять спiльну роботу [12, с. 258]. Шд кластером нами буде розу-мiтись «органiзацiйна форма об'еднання зусиль за-цiкавлених сторiн у напрямку шдвищення 1х конку-рентоспроможностi» [3, с. 71]

Термш «кластер» почали використовувати сперш у галузi шформацшних технологiй, потiм вiн поширився в економiчнiй галузi, а пiзнiше - став за-стосовуватись у сощальнш сферi, i, зокрема, у пе-дагогiчнiй. Г. П'ятницька у педагопчнш сферi ви-дiляе освiтнi, науковi або дослiдницькi та науково-освгтш кластари [11, с. 195]. Зосередимо увагу на освiтнiх кластерах. Найб№ших успiхiв в 1х засто-суванш досягнуто у США. Так, Гарвардська 6Гзшс-школа реалiзуе проект кластерного картографу-вання територп США. За його результатами най-бiльш конкурентоспроможш освiтнi кластери зна-ходяться в штатах Нью-Йорк, Калiфорнiя, Массачусетс, Нью-Джера, Пенсильванiя. Водночас, вiдзначаеться, що останшм часом цей вид кластерiв почав поширюватись як у европейських, так i у сх1-дних кранах (Угорщина, Польща, Сiнгапур, Китай, Чеська Республжа) [9].

Визначимось iз суттю цього поняття. Освiтнiй кластер, як вважае В. Куценко, «це система взае-мозв'язаних закладiв освгга, освiтнiх органiзацiй, значимiсть яких, як цшого, перевищуе суму складо-вих частин; - б№ш емке, з точки зору ринку освгт-шх послуг, поняття порiвняно з такими формами мiжгалузевоl штеграцп як вертикально штегроваш холдинговi структури, асощацп, стратепчш алья-нси, мережевi об'еднання, сшльш пiдприемства, технопарки, бiзнес-iнкубатори, промисловi парки, особливi економiчнi зони тощо» [7, с. 19]. Деяк1 вчеш визначають освiтнiй кластер як сукупшсть взаемопов'язаних освiтнiх установ, об'еднаних з га-лузевими структурами партнерськими вщносинами [10]. О. Смирнов розглядае освггаш кластер як систему навчання, взаемонавчання та iнструментiв са-монавчання в iнновацiйному ланцюжку «наука -технолог - бiзнес», яка заснована переважно на горизонтальних зв'язках всередиш ланцюжка [15, с. 75]. Тут в основу освггаього кластера кладеться освiтнiй процес. Як комплекс взаемопов'язаних i взаемодоповнюючих соцiально-економiчних, дер-жавних i мунiципальних структур та шститупв, шдприемств, систем та установ, яш здiйснюють заходи, диференцiйованi залежно ввд регiональних особливостей, розглядае освггаш кластер Н. Волкова [1, с. 9]. АшлГз наведених визначень став тд-ставою для висновку про те, що в сучасних умовах освиш кластери е гарантом створення ефективних

умов для розвитку обдаровано! особистостi учня на засадах безперервностi цього процесу.

Слiд пiдтримати думку Т. Волобуево! щодо того, що необхiднiсть «звернення до даного тд-ходу пояснюеться перевагами кластера як оргашза-цшно! форми об'еднання зусиль зацiкавлених сто-рiн i можливiстю особистiсного та професшного розвитку учасник1в кластера [3, с. 71]. Тож освггаш кластер можна розглядати як прогресивну форму взаемодп закладiв вищо! та середньо! освгга, що i спонукало нас до подальшо! дослщницько! роботи у цьому напрямi.

Серед варiантiв формування кластерiв визна-чаються наступнi [6]:

- «знизу вгору» - коли кластер створюеться в результатi штеграцп окремих проектiв i програм, де шщаторами виступають майбутнi учасники кластера;

- «зверху вниз», коли регюнальною владою визначаеться стратегiя формування кластера, видь лення кошпв i створення координацшно! ради та змшаний, який об'еднуе перший i другий варiанти.

Ми зосередили увагу на тит кластерiв «знизу вгору» як такому, що формуеться внаслiдок гтща-тив його учасник1в, а саме суб'екпв закладiв вищо! та середньо! освгга. В якосп останнiх у нашому до-слiдженнi концентрацiя уваги йшла на школах-ш-тернатах для обдарованих дггей. Ланцюг, який складають щ заклади з провгдними вищими закладами освгга Укра!ни, ми розглядаемо як такий, що у сучасних умовах розвитку сустльства е найбГльш ефективним каналом формування елтга нацп. У су-часнш освт е вже певш напрацювання у цьому на-прямГ. Так, А. Салаева вивчае застосування кластерного тдходу для моделювання культурно -освгт-нього простору загальноосвггаьо! школи, тдкреслюючи, що кластерний шдхвд формуе мож-ливосп для штенсивного розвитку його суб'екпв [13]. Кластерний шдхвд застосовуеться дослщни-ками при проектнш дГяльностГ школярГв i полягае в залученш ресурсГв (освгтшх, матерГально-техшч-них, економГчних та ш.), освпшх установ, держав-них оргашзацш i репонального ствтовариства та створення умов з метою включення школярГв до процеав розробки шновацшно-освпшх продукпв [8]. С. Здоровенко уточнюе суть i змют кластерного тдходу до оргашзаци полтгехшчно! освгга учшв 5 - 8 клаав як форми сощального партнерства заць кавлених суб'екпв, спрямовано! насамперед на ро-звиток техшчного напряму в додатковш освт дггей [5]). У структуру освггаього кластера для машино-будГвно! галузГ ЗапорГзько! обласп у ядро кластера увшшли пгдприемства (галузевГ лщери), заклади вищо! освгга, професшно-техшчш заклади та ряд шшл [2, с. 177 - 178]. Весь цей досвГд грунтуеться на штеграцп освгтшх, економГчних та шших ресур-сГв певних структур (закладГв рГзних ступешв освгга; громадських, державних оргашзацш тощо) з тим, щоб штенсифшувати умови для активГзаци розвитку тих, що навчаються.

Дослщжуючи особливостГ освпшх кластерГв, Е. Семикша [14] доводить, що вш повинен вщповь дати ряду характеристик:

- елеменпв у KiacTepi повинно бути завжди бiльше одного;

- yci цi елементи е однорiдними;

- цi елементи виконують спiльну роботу;

- робота виконуеться ними ефективнiше, нж одним елементом;

- результат в!^зняеться не тшьки шльш-сно, але i яшсно;

- е якийсь критерiй, за яким цю ефектив-нiсть можна оцiнити.

Реалiзуемо наведенi елементи на приклащ створення освiтнього кластера, суб'ектами якого виступили Харк1вський нацiональний ушверситет iм. В. Н. Каразiна та Комунальний заклад «Обласна спецiалiзована школа-штернат II-III ступенiв «Об-даровашсть» Харшвсько! обласно! ради». Тож за цих умов маемо об'еднання двох елеменпв, яш е однорiдними за своею спрямовашстю; реалiзують загальну стратегiчну мету, яка полягае в яшснш щдготовщ кадрiв для економiки кра!ни; цей тандем е ефективним, осшльки реалiзуеться на засадах на-ступностi; результат ще! взаемодй' мае високу як-iсть, про що сводчать устхи у навчаннi. Критерiем, за яким цю яшсть можна оцiнити виступае конку-рентоздатнiсть фахiвцiв на ринку пращ, що шдтве-рджують результати працевлаштування студентiв.

Будь-який кластер, у тому числ й освiтнiй, повинен мати загальну мету, правову основу дiяльно-сп, механiзми взаемодй' мiж учасниками кластеру, механiзми управлшня кластером та технологи реа-лiзацi! кластерного пiдходу.

Покажемо реалiзацiю цих компоненпв в умо-вах нашого дослвдження.

Загальна мета полягае у гармоншному поед-наннi дiяльностi ушверситету та школи-iнтернату для обдарованих дней як основи створення безпе-рервного ланцюга комфортних умов для обдарова-но! особистостi.

Основними напрямами дгяльностг кластеру було визначено:

- впровадження системи безперервно! освiти учнiв, студенпв, викладачiв та фахiвцiв за нас^з-ними навчальними планами та програмами;

- впровадження професiйно орiентовано! подготовки старшокласник1в школи;

- реалiзацiя державно! програми роботи з об-дарованими дiтьми та молоддю; розвиток творчо! науково-пошуково! дiяльностi школярiв i студенпв;

- поглиблена тдготовка школярiв з iнозем-них мов;

- координацiя спшьно! науково-дослвдно!, психолого-педагопчно! та методично! дiяльностi;

- бiльш ефективне використання науково-педагогiчних кадрiв, навчально-лабораторно!, нау-ково-дослщно! бази та наявно! iнфраструктури;

- спшьне проведення науково-дослвдних ро-бгг, апробацй' та використання результатiв науко-вих дослiджень;

- пiдвищення квалiфiкацi! викладачiв;

- пiдготовка наукових ка^в;

- розробка та впровадження нових навчаль-них технологш та пгдвищення якосп подготовки уч-шв, студенпв, викладачГв та фах1вщв на вах ступенях навчання;

- розробка навчально-методичного забезпе-чення, видавництво освгтньо!' лггератури тощо.

Правова основа дгяльностг кластеру. Ушверситет Г школа-штернат для обдарованих дней е рГв-ноправними членами кластеру з точки зору плану-вання Г здшснення оргашзацшного, правового, фь нансового, науково-методичного Г технГчного забезпечення його дГяльностг Кластер у сво!й ро-боп спираеться на закони «Про освиу», «Про вищу освиу», «Про наукову та науково-техшчну дГяль-шсть», чинне законодавство, власш Статути та «Положения про сумГсну роботу». Останне регулюе управлшня кластером.

Механгзми управлгння кластером. Вищим органом керГвництва дГяльшстю кластеру е Наглядова Рада. Вона складаеться з шести оаб (по три особи вгд кожно! сторони). Наглядову Раду кластеру очо-люе Голова, якого обирають члени Ради кластеру зГ свого складу. Кластер працюе зпдно з планами, за-твердженими його Наглядовою Радою, яка призна-чае на громадських засадах виконавчого директора для оперативного керГвництва тими видами роботи, яш е виключно предметом дГяльносп кластеру.

Для оргашзацИ взаемодИ м1ж учасниками кластеру було розроблено вГдповгдт мехашзми. На !х основГ надалГ вплюються технологи реалГзацп кластерного шдходу. Для цього передбачено систему зобов'язань з обох сторш. Так, ушверситет взяв на себе таю зобов'язання:

- забезпечувати ушверситетську, до ушвер-ситетську та шсля ушверситетську навчальну дГя-льшсть у межах концепци безперервно! освгга;

- оргашзовувати Г проводити фундаментально та прикладн дослщження з прюритетних на-прямГв науки у псному зв'язку з шдготовкою фахь вщв, наукових та науково-педагопчних кадрГв;

- проводити подготовку та атестацгю наукових та науково-педагопчних кадрГв вищо! квалГфь каци;

- оргашзовувати шдвищення квалГфГкаци та перешдготовку керГвних пращвнишв, педагопчних кадрГв вадповадно до економГчних, полггачних, со-щально-культурних умов розвитку Украши та до-сягнень науково-техшчного прогресу;

- створювати та розвивати бази практик, на-вчально-виробничГ бази фахово!' шдготовки школя-рГв, студенпв та науково-методично!' роботи викла-дачГв.

У свою чергу школа-штернат для обдарованих дней взяла на себе таи зобов'язання:

- здшснювати шформацшний обмш, сшвро-бггаицтво, науковГ та дшовГ контакти з виклада-чами та науковцями ушверситету;

- реатзовувати спшьт плани подготовки наукових кадрГв, зокрема, шляхом шдвищення квалГфь

кади в пiдроздiлах ушверситету шляхом стажу-вання вчителiв, у тому числГ й через астрантуру та докторантуру;

- направляти здГбних школярГв до ушверси-тету для учасп у пвдготовщ до вистушв у туршрах юних фГзишв, бюлопв, географiв, юних винахгдни-к1в г рацiоналiзаторiв тощо; для проведення нау-ково-дослвдно! роботи в межах Мало! Академи наук; для пвдготовки до учасп в предметних олГм-шадах рГзного рГвня;

- брати участь у розвитку та вдосконаленш методичного забезпечення навчального процесу у вищих та середшх закладах освгга, пвдвищенш якосп подготовки учшв, студенпв та молодих спеща-тслв;

- брати участь у робот Державно! екзамена-цшно! комки;

- проводити розробку та апробацш навчаль-них плашв та програм новпшх та наукомГстких те-хнологш для учшв;

- проводити тдготовку спещатспв з-помГж учшв та молодГ з новпшх та наукомГстких техноло-гш за наскрГзними навчальними планами.

Таким чином, у межах кластеру ушверситет Г школа-штернат для обдарованих дГтей е рГвноправ-ними партнерами з точки зору планування Г здшс-нення оргашзацшного, правового, фшансового, на-уково-методичного Г техшчного забезпечення його дГяльносл. Як показав досввд ще! дГяльносп, запро-понований пвдхвд щодо реалГзацп взаемоди системи «ушверситет - школа штернат для обдарованих дь тей» на засадах кластерного шдходу дозволяе за-безпечити яшсний супровгд обдарованих учшв на засадах паритетносп його учаснишв.

Висновки та перспективи подальших досл^ джень.

Кластерний пвдхвд у розвитку освгга передба-чае розроблення та впровадження штеграцшних процеав взаемоди системи «ушверситет - школа-штернат для обдарованих дней» з тим, щоб ство-рити гармоншний ефективний ланцюг для розвитку талановито! особистосп. При цьому, враховуючи те, що освггаш кластер розумГеться ще Г як едина система безперервно! освгга вгд школи (дошквдь-ного закладу) до виробництва [4, с. 152], слвд кон-центрувати зусилля на подовженш та посиленш освггаього кластерного ланцюга. Розробку такого кластера ми беремо за основу подальших досль джень.

Лiтература

1. Волкова Н. В. Використання кластерного пгдходу в управлшш освгтою // Актуальш проблеми економши. - 2011. - № 1. - С. 8 - 15.

2. Волобоев В. Д. Формування освггаього кластера в системГ кадрового забезпечення маши-нобудГвних шдприемств запорГзько! обласп // Нау-ковГ пращ НДФ1 № 4 (61). 2012. С. 175 - 180.

3. Волобуева Т. Б. Кластерний шдхвд як партнерство науки i практики // Наукова скарбниця освгга Донеччини. № 3 (12). 2012. С. 71 - 77.

4. Жук О. П., Дроздовська Л. О. Кластерний пвдхвд у процесГ оптимГзацп системи освгга Укра!ни // ВГсник ОНУ Гмеш I.I. Мечникова. 2013. Т. 18. Вип. 3/1. С. 151 - 154.

5. Здоровенко С. А. Совершенствование политехнического образования учащихся 5-8 классов на основе кластерного подхода : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01. Йошкар-Ола, 2015. - 24 с.

6. Карпова Д. П. Использование кластерного подхода в управлении региональной экономикой // Региональная экономика и управление: электр. науч. журн. 2007. № 4. Режим доступа https://eee-region.ru/article/1205/.

7. Куценко В. I. Кластеризащя в контекст формування людиноорГентовано! парадигми розвитку освгга // ТеорГя та методика управлшня освпою. 2009. № 2. С. 17 - 31.

8. Малышева Н. В. Организационно-педагогические условия проектной деятельности школьников на основе кластерного подхода : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01. Тамбов, 2011. 188 с.

9. Матушанский Г. У., Гарифуллина Р. Р., Ба-кеева Р. Ф. Инновационные территориальные образовательные кластеры : зарубежный и отечественный опыт // Вестник Казанского технологического университета. 2014. №1. Том 17. С. 354 - 358.

10. Мухаметзянова Г. В., Шайдуллина А. Р. Кластеризация региональной системы непрерывного профессионального образования // Вестник ФГОУ ВПО МГАУ. 2008. № 6/2 С. 14 - 18.

11. П'ятницька Г. Т. Науково-освпш кластери: ввдмгтш характеристики та передумови розвитку // Маркетинг i менеджмент шновацш. 2016. № 3. С. 191 - 207.

12. Портер М. Е. Конкуренция. М., 2005. - 608

с.

13. Салаева А. Л. Моделирование культурно-образовательного пространства общеобразовательного учреждения на основе кластерного подхода : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Чебоксары, 2015. -148 с.

14. Семыкина Е. Н. Кластерный подход как управленческий ресурс в образовании и воспитании. Вестник ТГУ. Серия : Гуманитарные науки. Тамбов. 2010. Вып. 2 (82). С. 141 - 144.

15. Смирнов А. В. Образовательные кластеры и инновационное обучение в вузе: монография. Казань: РИЦ «Школа», 2010. 102 с.