CC BY
30
УДК 631.155.2:658.8
Шерстюк С.В., к.е.н., Посиласва К.1., к.е.н., доцент® Хартеський нацюнальний аграрный утеерситет ¡мет В.В. Докучаева
КЛАСТЕР САД1ВНИЦТВА
В статт1 розглянуто теоретико-методичт тдходи щодо сутност1 та ¡снуеання кластера. Визначено егдмтностг кластера е1д тших еидге кооператиених та ¡нтеграцтних об'еднань. Розроблено наукоео-практичн рекомендацп формуеання конкурентоздатного кластера сад1еництеа.
Клю^о^^ слова: кластер, об'еднання тдприемсте, кластерш формуеання, кластер сад1еництеа, кластерна стратег1я розеитку.
Постановка проблеми. Продовольчий ринок в Украм, в тому чи^ i продукщя садiвництва, характеризуемся надлишком пропозици, нерiвномiрнiстю споживчого попиту через низку причин економiчного та оргашзацшного характеру. Економiчнi причини в основному пов'язаш iз зменшенням рiвня доходiв населення, зниженням ïx кутвельно1 спроможностi. Серед причин органiзацiйного характеру важливе мiсце займають невмiння пщприемств працювати в ринкових умовах, вивчати i пристосовуватися до платоспроможного споживчого попиту i самим впливати на нього.
В умовах глоб^зацп економiки, стратегiчниx iмперативiв просторового розвитку все бшьшого значення набувае кластерна модель розвитку аграрного сектора. Не виключенням при цьому е i продуктовi пщкомплекси АПК.
Анал1з останн1х дослщжень. Вивченню теоретичних i методолопчних проблем формування ринково орiентованиx господарських систем, розвитку маркетингу й кластеризацп присвячено працi таких втизняних i закордонних вчених: Ф. Котлера, Р. Е. Бренсона, Н.В. Каленско].', М.Ф. Кропивко, В.А. Кундиус, П. Т. Саблука, I. О. Соловйова, О. Г. Шпикуляка та шших.
У той же час, незважаючи на значний науковий доробок, потребують комплексного дослiдження й узагальнення шляхи розвитку садiвництва Укра'ни, меxанiзми формування й реалiзацiï маркетингових стратегiй його подальшого розвитку на кластерних засадах тощо. Усе це обумовило вибiр теми статтi, формулювання мети i завдань дослщження.
Метою досл1дження е поглиблення теоретико-методичних засад i розробка науково-практичних рекомендацiй щодо формування кластеру садiвництва в Украïнi.
Виклад основного матер1алу. Кластер в економiчнiй лiтературi визначаеться як iндустрiальний комплекс, сформований на базi територiальноï концентрацiï мережi спецiалiзованиx постачальникiв, основних виробникiв i споживачiв, зв'язаних теxнологiчним ланцюгом, i виступаючих альтернативою
® Шерстюк С.В., Посилаева К.1., 2013
429
секторальному тдходу [1]. Кластером також можна назвати територiально обмежену штегровану систему, об'еднану загальною iнновацiйною й швестицшною полiтикою [2].
Класичним вважаеться поняття кластеру, наведене М. Портером як сконцентроваш за географiчними ознаками групи взаемопов'язаних компанш, спецiалiзованих постачальниюв та постачальникiв послуг; фiрм у вщповщних галузях, а також пов'язаних з 1хньою дiяльнiстю органiзацiй (наприклад, унiверситетiв, агенцiй iз стандартизации а також торгових об'еднань) у певних галузях, що конкурують, але разом з тим ведуть спiльну роботу [3, с 206].
Бшьш повне визначення дае М. Енригт, зазначаючи, що кластер - це група комерцiйних i некомерцiйних органiзацiй, як мають взаемозалежну сферу виробничих i невиробничих видiв дiяльностi i послуг, що концентруються навколо ключового виробництва, для яких членство в груш е важливим елементом шдивщуально1 конкурентоздатност [2].
1з цих визначень випливае, що кластер - це мiжгосподарське територiальне об'еднання не тiльки взаемодоповнюючих пiдприемств (як великого бiзнесу, так i малого пiдприемництва), що ствпрацюють мiж собою, формуючи замкнутий технолопчний цикл великотоварного виробництва i реалiзацil конкурентоспроможно! кшцево1 продукцп (товарiв, послуг) при збереженш юридично1 самостiйностi як його учасниюв, так i шфраструктурних складових, в числi яких органи державного управлшня та науковi установи, що створюють сприятливi умови для виробництва i просування продукци учасниюв кластера на продуктовому ринку.
Кластер вiдрiзняеться ввд звичайних видiв кооперативних та штеграцшних об'еднань за такими основними ознаками:
- присутшстю великого лщируючого пiдприемства, що формуе господарську, iнновацiйну й iншу стратегiю системи в довгостроковш перспективi;
- локалiзацiею бiльшостi пiдприемств, що виступають учасниками кластерно1 структури на визначенiй територи;
- iстотною стiйкiстю економiчних зв'язюв пiдприемств-учасникiв кластерно1 структури;
- координащею спiвробiтництва учасникiв кластера в рамках його економiчного розвитку, iнновацiйних ршень, контролю якостi, схемами управлiння тощо у довгостроковiй перспективi;
- фактором шновацшно1 орiентованостi;
- фактором лщируючого (штегруючого) продукту чи послуги. Часто лщируючий iнвестор створюе кластерну структуру на основi нових, дiючих i реструктурованих пiдприемств.
Таким чином, визначальним у досягненнi високо1 конкурентоспроможностi кластерних формувань в цiлому та !х учасникiв е з одного боку, - використання конкурентних переваг територш, на яких концентруеться те або шше виробництво (наявнiсть i якють ресурсiв,
430
кв^фкащя i варткть робочо1 сили, територiальне розмiщення, природно-клiматичнi умови тощо), що дозволяе використати щ переваги для виробництва конкурентоспроможного продукту i пiдвищення доходiв жителiв i бюджетiв цих територiй. З другого боку - посилення конкурентних переваг через налагодження прямих зв'язкiв мiж учасниками кластеру (як формальних, так i неформальних), що формуються для спшьно1 дiяльностi з великотоварного виробництва конкурентоспроможного продукту. Одночасно це i конкуренщя партнерiв та iнтенсивний обмш iнформацiею i взаемними вимогами, яю спонукають !х до запровадження шновацш.
Принципи кластерно1 оргашзаци виробництв таю:
1. Спшьний для всiх учасниюв бренд (товар, послуга, марка тощо).
2. Наявшсть лiдера (iнтегратора) - великого тдприемства, що визначае довготривалу господарську та iнновацiйну стратегiю вах учасникiв кластеру.
3. Добровiльнiсть i вiдкритiсть членства в кластерi самостшних пiдприемств на засадах формального договiрного партнерства.
4. Спiльна дистрибутивна мережа виведення товару на ринки (включаючи мiжнароднi). Це особливо важливо, осюльки зараз у плодоягiдному виробництвi юнуе диктат посередникiв. Щоб його подолати доцшьно розбудовувати свою маркетингову мережу.
5. Кооперащя i довiра, що базуються на паритетному обмш мiж учасниками продуктового ланцюга. Маеться на уваз^ що доходи i ризики розподшяються пропорцiйно внеску учасникiв у виробництво юнцевого продукту кластера.
6. Бшьш висою стандарти якостi вироблювано1 продукци. В кластерному механiзмi штеграци неякiсний промiжний продукт, що виробляеться одним iз учасникiв продуктового ланцюга, буде вщторгатися iншими.
7. Наявшсть третейського суду. Вс спiрнi питання, що виникають мiж учасниками кластеру, мають по можливост вирiшуватися всередиш кластера.
8. Наявнiсть банювсько1 чи шшо1 фшансово-кредитно1 установи для фшансування на пiльгових умовах учасникiв кластерного об'еднання.
9. Тiсна взаемодiя кластерного об'еднання з органами влади та мшцевого самоврядування на засадах приватно-державного партнерства.
10. Оптимальшсть рiшень.
11. Прюритетшсть. Суть цього принципу полягае в обгрунтуванш доцiльностi i можливоси формування певних типiв кластерних систем в конкретному регюш, там де юнують або ж створенi необхщш передумови.
Як зазначають М.Ф. Кропивко та П.Т. Саблук, принципово кластер складаеться з ядра (головне тдприемство), кластероутворювального блоку (основнi пiдприемства-учасники кластера), блоку внутршньо1 iнфраструктури (спiльна маркетингова, транспортна та iншi мережi) та блоку зовшшньо1 iнфраструктури (науковi установи, навчальш заклади, фiнансово-кредитнi установи, громадсью органiзацil, органи державно1 влади тощо) [4, с. 81].
431
Процес формування конкурентоздатного кластера садiвництва за нашими розрахунками умовно включае 4 етапи, представлений на рис. 1.
Рис. 1. Етапи формування кластера садiвництва
Джерело: розробка автор1в.
Перший крок - ан^з i дiагностика передумов формування кластера, ощнка мотивiв можливих учасникiв, наявнiсть необхщного капiталу i ресурсiв, аналiз перспектив наступного розвитку пiдприемств-учасникiв. Основну роль ввдграе проектна стратегiя кластера, що формуеться централiзовано зверху
432
вниз - вщ керiвництва кластера до учасниюв; ощнюються можливють формування кластера i наявнiсть зацiкавлених учасниюв.
1. Оцiнка конкурентних переваг виробництва плодово-ягщно! продукци в регiонах Укра!ни порiвняно з iншими областями кра!ни i державами свiту. Конкурентнi переваги виражаються в собiвартостi i диференщаци продукци; гнучкому виробництвi, що реагуе на потреби ринку. Конкурентною перевагою е шновацшна дiяльнiсть в агропромисловому виробництвi, яка дозволяе виключити аналопчну продукцiю.
2. Оцiнка конкурентних переваг виробництва плодово-ягщно! продукци в регюнах Укра!ни порiвняно з iншими областями краши i державами свiту. Конкурентш переваги виражаються в собiвартостi i диференщаци продукци; гнучкому виробництвi, що реагуе на потреби ринку. Конкурентною перевагою е шновацшна дiяльнiсть в агропромисловому виробницга, яка дозволяе виключити аналопчну продукщю.
3. Ощнка конкурентних переваг виробництва плодово-ягщно! продукци в регюнах Укра!ни порiвняно з шшими областями кра!ни i державами св^. Конкурентнi переваги виражаються в собiвартостi i диференцiацi! продукцi!; гнучкому виробнищш, що реагуе на потреби ринку. Конкурентною перевагою е шновацшна дiяльнiсть в агропромисловому виробнищга, яка дозволяе виключити аналопчну продукщю.
4. Ощнка конкурентних переваг виробництва плодово-ягщно! продукци в регюнах Укра!ни порiвняно з шшими областями кра!ни i державами св^. Конкурентнi переваги виражаються в собiвартостi i диференцiацi! продукцi!; гнучкому виробнищш, що реагуе на потреби ринку. Конкурентною перевагою е шновацшна дiяльнiсть в агропромисловому виробнищга, яка дозволяе виключити аналопчну продукщю.
5. Ощнка конкурентоспроможност на регюнальному рiвнi. Виявляють ступiнь внутрiшньогалузево! конкуренцi! з проведенням мошторингу дiй можливих конкурент. За допомогою спiвробiтництва можлива розробка кластерно! стратегi!.
6. Ступiнь впливу цiнового фактора, що виступае найбшьш важливим у визначеннi конкурентних переваг пщприемств: рiвень цiн впливае на залучення нових покупцiв, збiльшення обсягу покупок, стимулюе повторш покупки.
7. Аналiз попиту на плодово-ягiдну продукщю. В Укра!ш можливе виробництво рiзноманiтного асортименту плодово-ягiдно! продукцi!, тому варто виявити тенденци змiн попиту на не!. Варто ощнити, як пропозищя вiдповiдае купiвельнiй спроможностi.
Мотивацiя можливих учасниюв кластерно! структури обумовлена !хшм рiвнем розвитку, ресурсним потенцiалом, привабливютю для капiтальних вкладень, тривалим ствроб^ництвом на взаемовигiдних умовах. Взаемозв'язок пщприемств пщвищуе !хня конкурентоспроможнiсть на ринку i взаемозалежнiсть. Головним аспектом стратеги розвитку пщприемств при
433
збшьшенш частки ринку i розширенш виробничо1' дiяльностi стае потреба в швестищях.
Аналiз капiталу i наявшсть ресурЫв учасникiв кластера (визначення структури катталу, знаходження резервiв, джерел фшансування, наявнiсть оборотного капiталу i його показники, лшвщшсть, iнвестицiйна привабливiсть та ш.). Оцiнюеться також кадровий склад (яюсть, працездатнiсть, участь у робот^ виробничий клiмат i форми оплати пращ). Мета такого аналiзу -забезпечення оптимального балансу вщновлення, збереження i розвитку кадрового складу пщприемств вiдповiдно до оргашзаци кластера.
Ощнка технологiчного потенцiалу включае аналiз розвитку, структуру основних виробничих фондiв у динамщ, витрати на утримання устаткування i ступiнь його зношеностi, оптимальност розподiлу виробничих потужностей, особливостей технологш виробництва, мобiльностi i гнучкостi виробництва тощо. Мета аналiзу - впровадження ново1' технiки i технологiй.
Перспективи подальшого розвитку кластера включають аналiз негативних наслiдкiв взаемоди пiдприемств, розходження в щновш полiтицi окремих господарств, зловживання сво1'м положенням пiдприемств-лiдерiв, вщсутшсть необхiдного рiвня корпоративно1' дiяльностi учасниюв кластерное' структури.
Другий крок - розробка структури кластера садiвництва: централiзована процесна стратегiя кластера, що вiддзеркалюе плановi наскрiзнi бiзнес-процеси в рамках майбутнього кластера.
1. Виявлення потенцiйних учасниюв кластерное' структури з визначенням:
- сукупност пiдприемств, що формують структуру кластера i створюють додану вартшть у кластерi (садiвничi господарства, тдприемства переробнох' та харчово1' промисловостi, агроорiентованi фармацевтичнi компанп тощо) з визначенням рiвня 1'хньо1' взаемозалежностi для створення кластера;
- профшьних освiтнiх i науково-дослщних установ, що здiйснюють пщготовку необхiдних кадрiв i формують потенщал наукового забезпечення;
- пiдприемств виробничох' iнфраструктури (енергопостачання, транспорт, зв'язок, маркетинговi i рекламнi компани, фiнансовi шститути).
2. Принципи функцiонування кластера:
- юридична незалежнiсть, господарська i правова самостшшсть;
- наявнiсть стратегiчноï' мети учасниюв;
- спшьна система координацп пiдприемств-учасникiв;
- едина корпоративна культура (едина система норм i щнностей ощнки результатiв, згуртованiсть учасникiв, координащя);
- iнтеграцiйний взаемозв'язок.
3. Формування правил усерединi кластера, розподiл i координащя основних функцш, застосування аутсорсингу: договiрна система взаемоди пiдприемств; угоди в частиш спiльноï' дiяльностi.
434
4. Розробка положень, що визначають взаемозв'язок учасниюв кластера на немайновому принцип роботи:
- на базi технологш;
- з використанням едино' iнфраструктури;
- 3i спiльним матерiально-технiчним забезпеченням;
- 3i спiльною маркетинговою полiтикою.
Тут враховуються правила прийняття i виходу пiдприемства з кластера, подальше функцюнування пiдприемств пiсля виходу з кластера, нормативи для порушниюв кластерно' етики.
5. Кадровий потенщал учасникiв: наявнiсть квалiфiкованих кадрiв пщприемств кластера i 'хня стабiльнiсть, розрахунок трудомюткост основних робiт, потреба в кадрах i можливють поповнення та навчання пращвниюв.
Трет1й крок - формування кластера садiвництва. Дана стратепя створюеться на основi об'ектних стратегш пiдприемств шляхом зворотно-поступальних взаемодш мiж учасниками кластера i представниками управлшня кластером.
1. Формування структури управлшня у виглядi координацшно' ради (представники структуроутворюючих садiвничих i переробних пщприемств, вищих навчальних закладiв, науково-дослщних iнститутiв, iнфраструктурних пiдприемств) для взаемоди, розподiлу вiдповiдальностi мiж учасниками.
Координацшна рада контролюе довгострокову кластерну стратегш розвитку, здшснюе координацiю усерединi кластера, розподшяе задачi мiж радою i пщприемствами-учасниками [5, с. 12].
Для ведення справ у кластерi передбачена координацшна рада. Координацшна рада покликана виконувати таю функци: визначення прюритетних напрямкiв дiяльностi, принципiв формування i використання майна кластера; залучення нових учасниюв; затвердження рiчного кошторису доходiв i витрат; здiйснення контрольних функцш, координацiя економiчноï' дiяльностi учасникiв кластера, прогнозування, вироблення стратегiчних i короткострокових плашв розвитку, 'хню реалiзацiю i ступшь виконання з аналiзом причин вщхилень.
Координацiйна рада е органом економiчного i фiнансового управлiння кластерно' структури, при цьому зберiгаючи право пщприемств на поточну виробничу дiяльнiсть. Це допомагае координацiйнiй радi бути активним виконавцем швестицшних проектiв, вчасно ix корегувати, оскiльки вона е центром формування кластерно!' системи.
Координацшна рада також формуе стратегiчний бюджет кластера, призначений для фiнансування:
а) оргашзаци i пiдтримки робiт з формування i корегування стратеги кластера та и взаемозв'язок зi стратепями учасникiв;
б) стратегiчноï' iнфраструктури кластера;
в) початкових стадш загальнокластерних проекив;
г) заxодiв щодо пiдтримки загальнокластерних процеав.
435
Контроль дiяльностi кластера садiвництва з боку координацшно!' ради доцшьно спрямовувати за стратепями залежно вiд рiвня й джерел фiнансування кожного тдприемства кластера.
Входження до кластера низькорентабельних садiвничих пiдприемств потребуе для ix розвитку значних бюджетних асигнувань. Ця схема передбачае жорсткий фiнансовий контроль з боку координацшно1' ради за цим процесом. Якщо ж пщприемство кластера не потребуе бюджетно1' пщтримки, то координацiйна рада обмежуеться участю в стратегiчному контролi дiй учасника.
2. Оргашзащя виробничо1' структури передбачае розподш виробничих потокiв у структурi кластера. Вiдкриття нових виробництв можливо, зокрема, на базi функцiонуючиx пщприемств усередиш кластера. Визначаеться також мехашзм спiльноï дiяльностi учасникiв кластера.
Держава, защкавлена у гарантуваннi продовольчо1' безпеки, надае через координацшну раду кластера пiльговi кредити на розвиток галузi за напрямками пiдтримки, що не суперечать домовленостям iз СОТ. Сшьськогосподарсью пiдприемства постачають сировину за фшсованими цiнами переробним пiдприемствам, забезпечуючи ïxm виробничi потужностi.
Необxiдною у кластернш структурi е наявнiсть установ осв^и i науки. ïxнi дослiдження спрямоваш на створення високотеxнологiчниx виробництв, розвиток шновацшних теxнологiй, дослiдження нових напрямюв розвитку кластера, пiдготовку висококвалiфiкованиx фаxiвцiв.
3. Масштаби спiльноï дiяльностi учасниюв по випуску однотипно1' продукци на основi мiнiмiзацiï витрат.
4. Норми i правила взаемоди в кластера Передбачаються едшсть теxнологiчниx стандартiв i виробничох' структури, формування едино1' системи управлшня якiстю.
5. Аналiз сформованост кадрового складу в кластерi:
- кадрове забезпечення;
- рiвень взаемоди мiж пiдприемствами й освiтнiми установами;
- прогноз потреби в кадрах i способи пошуку та добору фаxiвцiв.
Четвертий крок - ощнка економiчноï ефективност i стратег^' розвитку
кластера. Цей етап заснований на стратеги середовища, заснованш на пщтримщ сталого внутрiшньокластерного iнституцiонального середовища.
Далi варто проводити оцiнку на базi таких показникiв, як: виробнича дiяльнiсть учасникiв кластера, вiдсоток залучення нових пщприемств i оргашзацш, збiльшення випуску продукцп з високою доданою вартштю, спiввiдношення малих i середнix пщприемств, кадрове забезпечення, обсяг швестицш, обсяг виробництва основних видiв продукцп'.
Проведення корегування стратегiй розвитку кластера садiвництва мае базуватися на оптимiзацiйниx моделях розвитку окремих виробництв, пщприемств та кластера в цшому з ïx ощнкою за системою показникiв ефективноси садiвництва, окупностi iнвестицiйниx проектiв тощо.
436
На цьому етат також необхщно ощнити його профшьшсть з точки зору кластерно' структури, визначити стшкють, уточнити детермшанти конкурентоспроможностi та виявити ключовi фактори росту. Ознаки привабливост розмiщення кластерного утворення показують рiвень пiдвищення комплексних iндикаторiв соцiально-економiчного розвитку кластера. Для ощнки привабливостi створення кластера садiвництва необxiдно використовувати таку систему показниюв пiдтримки за напрямками:
- тдтримка загального рiвня зайнятост та рiвня зайнятостi цiльовиx
груп;
- пiдтримка пiдвищення рiвня добробуту населення;
- пiдтримка пiдвищення рiвня доxодiв i зниження видаткiв бюджету;
- тдтримка зростання стiйкостi i структурно' диверсифжаци регiонально'' та нацюнально' економiки;
- пiдтримка екологiчно'' безпеки та еколопзаци виробництва;
- тдтримка iмiджу галузi та перспективних напрямiв спецiалiзацi';
- пiдтримка економiчного зростання в регюш та Укра'ш в цшому тощо.
Висновки. Отже, на нашу думку, розвиток ринково орiентованого
садiвництва в Укра'ш мае вщбуватися на кластерних засадах.
До загальних детермiнант конкурентних переваг створення кластеру садiвництва можна вiднести такi основш групи:
1. Стратегiя, структура i суперництво мiж аналогiчними пiдприемствами (стратепя сусщшх регiонiв по виробництву плодово-ягщно' продукци, стратепя просування товарiв, рiвень конкуренцi'' мiж товаровиробниками тощо);
2. Параметри внутршнього i зовнiшнього попиту (обсяг внутршнього попиту дозволяе використовувати ефекти масштабу, структурш характеристики попиту i сертифшовашсть продукцi'' стають визначальними при задоволенш потреб споживачiв i виxодi на свiтовi ринки);
3. Умови виробництва та його розмщення (наявнiсть сприятливих природно-клiматичниx умов, квалiфiкованиx кадрiв, концепцш розвитку садiвництва на маркетингових засадах тощо).
Таким чином, розвиток садiвництва Укра'ни на iнтеграцiйниx чи кластерних засадах в рамках маркетингово' стратеги його поступу до ринку дозволить вщродити цю стратегiчну галузь, гарантувати продовольчу безпеку.
Кластерна структура е бшьш гнучкою i адаптивною з позицш просторового розвитку i регулювального впливу.
Л1тература
1. Каленская Н. В. Формирование инфраструктурной модели инновационного развития промышленных кластеров (в рамках институционального подхода) / Н.В. Каленская. - Казань: Изд-во КГУ, 2008. -161 с.
437
2. Кундиус В.А. Формирование регионального кластера садоводства: моногр. / В.А. Кундиус, Н.М. Оскорбин, А.В. Глотко. - Барнаул, 2008. - 369 с.
3. Портер М.Э. Конкуренция / М.Э. Портер: [пер. с англ.]. - М.: Вильямс, 2005. - 608 с.
4. Саблук П.Т. Кластеризащя як мехашзм тдвищення конкурентоспроможност та сощально! спрямованост аграрно! економши / П.Т. Саблук, М.Ф. Кропивко // Економка АПК. - 2010. - № 1. - С. 3-12.
5. Гуторов О.1. Сучасний стан та основш стратепчш напрями розвитку в^чизняного садiвництва на маркетингових засадах / О.1. Гуторов, С.В. Шерстюк // Вiсник ХНАУ. Серiя «Економiчнi науки». Зб. наук. праць Харк. нац. аграр. ун-т iм. В.В. Докучаева. - Харюв, 2012. - № 10. - С. 3-16.
Summary Sherstiuk S.V., Posylayeva K.I.
Kharkiv National Agrarian University named after V.V. Dockuchaev
HORTICULTURAL CLUSTER
In the article there are the theoretical and methodological approaches to the nature and existence of the cluster. The cluster differences from other kinds of cooperative and integration associations. Was develop by scientific-practical recommendations for forming a competitive horticultur cluster.
Key words: cluster, cluster formation, gardening, cluster development strategy, horticultur cluster.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
438
