CC BY
4
СОЦ1АЛЬН1 ТА ПОВЕД1НКОВ1 НАУКИ
УДК 330.322.1 https://doi.org/10.35546/kntu2078 -4481.2022.1.16
Л.П. КОРОБОВИЧ
ПВНЗ «Мiжнародний економжо-гумаштарний ушверситет iменi академiка Степана Дем'янчука
ОЯСГО: 0000-0002-7327-2678 В.А. КОСТЮК
Нацiональний унiверситет бiоресурсiв i природокористування Укра1ни
ОЯСГО :0000-0001-7671-3603 Ю.П. ВЛАДИКА
Нацiональний авiацiйний унiверситет
0ЯСГО:0000-0001-7260-5146 ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА 1НВЕСТИЦ1ЙНУ АКТИВН1СТЬ АГРАРНИХ
шдириемств РЕГ1ОНУ
В сmаmmi проаналгзовано вплив основних чинниюв на розвиток iнвестицiйноi дiяльностi сшьськогосподарських тдприемств регюну.
До^джено ефективнiсть реалгзацИ державно'i iнвестицiйноi полiтики розвитку сшьського господарства, яка залежить вiд багатьох чинниюв, у тому числ^ вiд принцитв и реалгзаци, реальностi окреслених цшей i механiзмiв 'х досягнення. Системтсть тдходу до вирiшення цiei проблеми може мати не тшьки теоретичне, а й практичне значення.
Визначено, що основним завданням державно'1' iнвестицiйноi полiтики розвитку сшьського господарства е и цшеспрямований вплив на сукуптсть, характерних для аграрно'1' сфери факторiв, як безпосередньо або опосередковано визначають яюсть формування аграрного iнвестицiйного ринку, ефективтсть сшьськогосподарського виробництва, рiвень екологiчностi сшьських територш, соцiальних стандартiв мешканцiв села, зростання продовольчо'1' безпеки кра'ти, забезпечення сировиною переробних пiдприемств та iн.
Виявлено основнi функцП твестицшного процесу в сшьському господарствi. 1нвестицтна дiяльнiсть в сшьському господарствi повинна розглядатися як едтсть i непреривнiсть процесiв вкладення коштiв i отримання доходiв.
Отже, регулювання iнвестицiйного процесу е важливим тструментом державно'1' пiдтримки сшьського господарства в регiонi. О^м прямо'1' участi в iнвестицiйному процеа, держава може активно впливати на нього, здшснюючи експертизу iнвестицiйних проектiв i программ, антимонопольними заходами, контролем за дотриманням норм i стандартiв, введенням спецiально'i системи податюв, цновою полiтикою та iншими механизмами впливу. Держава, реалгзуючи власну iнвестицiйну полтику, системно впливае на розвиток сшьського господарства як на рiвнi крати, так i на рiвнi и регiонiв та аграрних пiдприемств.
Ключовi слова: аграрт тдприемства, твестицп, фiнанси, потенцiал, управлтня.
Л.П. КОРОБОВИЧ
ЧВУЗ «Международный экономико-гуманитарный университет имени академика Степана Демьянчука»
ОЯСГО: 0000-0002-7327-2678 В.А.КОСТЮК
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
ОЯСГО: 0000-0001-7671-3603 Ю.П.ВЛАДЫКА
Национальный авиационный университет
ОЯСГО: 0000-0001-7260-5146
ФАКТОРЫ ВЛИЯНИЯ НА ИНВЕСТИЦИОННУЮ АКТИВНОСТЬ АГРАРНЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ РЕГИОНА
В статье проанализировано влияние основных факторов на развитие инвестиционной деятельности сельскохозяйственных предприятий региона.
Исследована эффективность реализации государственной инвестиционной политики развития сельского хозяйства, которая зависит от многих факторов, в том числе от принципов её реализации, реальности обозначенных целей и механизмов их достижения. Системность подхода к решению этой проблемы может иметь не только теоретическое, но и практическое значение.
Определено, что основной задачей государственной инвестиционной политики развития сельского хозяйства является ее целенаправленное влияние на совокупность, характерных для аграрной сферы факторов, непосредственно или косвенно определяющих качество формирования аграрного инвестиционного рынка, эффективность сельскохозяйственного производства, уровень экологичности сельских территорий, социальных стандартов жителей села продовольственной безопасности страны, обеспечения сырьём перерабатывающих предприятий и т.д.
Выявлены основные функции инвестиционного процесса в сельском хозяйстве. Инвестиционная деятельность в сельском хозяйстве обязана рассматриваться как единство и непрерывность действий вложения средств и получения доходов.
Следовательно, регулирование инвестиционного процесса является важнейшим инструментом государственной поддержки сельского хозяйства в регионе. Кроме прямого участия в инвестиционном процессе, государство может активно влиять на него, осуществляя экспертизу инвестиционных проектов и программ, антимонопольными мерами, контролем соблюдения норм и стандартов, введением специальной системы налогов, ценовой политикой и другими механизмами воздействия. Государство, реализуя собственную инвестиционную политику, оказывает системное влияние на развитие сельского хозяйства как на уровне страны, так и на уровне её регионов и аграрных предприятий.
Ключевые слова: аграрные предприятия, инвестиции, финансы, потенциал, управление.
L.P. KOROBOVYCH
Academician Stepan Demyanchuk International University of
Economics and Humanities
ORCID: 0000-0002-7327-2678 V.A. KOSTIUK
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
ORCID: 0000-0001-7671-3603 YU.P. VLADYKA
National Aviation University
ORCID: 0000-0001-7260-5146
FACTORS AFFECTING THE INVESTMENT ACTIVITY OF AGRICULTURAL ENTERPRISES IN THE REGION
The article analyzes the influence of the main factors on the development of investment activities of agricultural enterprises in the region.
The effectiveness of the implementation of the state investment policy for the development of agriculture, which depends on many factors, including the principles of its implementation, the reality of the designated goals and mechanisms for achieving them, has been studied. A systematic approach to solving this problem can have not only theoretical, but also practical significance.
It has been determined that the main task of the state investment policy for the development of agriculture is its purposeful influence on the totality offactors characteristic of the agrarian sector that directly or indirectly determine the quality of the formation of the agrarian investment market, the efficiency of agricultural production, the level of environmental friendliness of rural areas, the social standards of rural residents, the food security of the country, providing raw materials for processing enterprises, etc.
The main functions of the investment process in agriculture are revealed. Investment activity in agriculture must be considered as the unity and continuity of the actions of investing funds and generating income.
Consequently, the regulation of the investment process is the most important instrument of state support for agriculture in the region. In addition to direct participation in the investment process, the state can actively influence it by examining investment projects and programs, antimonopoly measures, monitoring compliance with norms and standards, introducing a special tax system, pricing policy and other mechanisms of influence. The state, implementing its own investment policy, has a systemic impact on the development of agriculture both at the country level and at the level of its regions and agricultural enterprises.
Key words: agricultural enterprises, investments, finances, potential, management.
Постановка проблеми
В pi3Hm репонах Украши чинники впливу на швестицшну активнють аграрних тдприемств pÍ3HHTbCH мгж собою. Дослщження 1х впливу на процес швестування дае змогу яшсно управляти швестищями, зменшувати ризики вкладень та збшьшувати ix ефектившсть. В межах окремих репошв ця проблема недостатньо вивчена i потребуе подальших дослщжень.
Ah^Í3 останшх дослвджень i публжацш
Результати дослщжень швестицшно! дiяльностi тдприемств висвилеш в наукових працях Бланка I.A., Гриньово! В.М., Губського Б.В., Лелейко Т.1. [1], [2] та багатьох шших. Але незважаючи на велику кшьшсть наукових праць з ц1е1 тематики, до тепершнього часу ця проблема недостатньо вивчена в сшьськогосподарськш сфери виробництва. Недостатнiсть дослiджень з виявлення та анал1зу чинник1в впливу на швестицшну актившсть аграрних тдприемств в межах окремих репошв Украши звужуе можливють як1сного управлiння iнвестицiйними процесами в аграрному секторi виробництва.
Формулювання мети дослiдження
Метою статтi е дослщження чинник1в впливу на швестицшну актившсть аграрних тдприемств твденних репошв кра!ни.
Викладення основного матерiалу дослвдження
Сучасний стан економiчного розвитку сшьського господарства регiону вимагае рiшучих дш щодо покращення його iнвестування, яке залежить вiд багатьох чинник1в.
Основним чинником, який стримуе розвиток сшьськогосподарських формувань i обмежуе можливiсть збшьшення обсягiв iнвестування у власне виробництво е дефiцит обiгових коштiв.
До основних причин дефщиту обiгових кошпв на сiльськогосподарських пiдприемствах слiд вшнести: обвальну сезонну лiбералiзацiю цiн на вирощену продукцiю; пiдвищення в цей же перюд цiн на пальне та мастильш матерiали; пiдвищення цш на зберiгання та транспортування вироблено! продукцй; вилучення обiгових коштiв з метою погашения заборгованосп по податках, обов'язкових платежах та баншвських кредитах; висош цiни на добрива та засоби захисту рослин; низький рiвень управлiния виробництвом та iн. [3].
Джерелами поповнення власних обiгових кошпв можуть бути: реiнвестувания прибутку; скорочення тривалостi виробництва тваринницько! продукцй'; впровадження новггаьо! технiки i технологи; скорочення термiну зберiгания матерiальних ресурсiв; зменшення складських запасiв продукцй' готових до реашзацщ органiзацiя переробки вирощено! продукцй' безпосередньо в господарствi; скорочення часу перебування оборотних коштiв у грошових формах та iн. [4].
В рiзних регiонах кра!ни, чинники, яш суттево впливають на iнтенсивнiсть швестицшних процесiв можуть рiзнитися мiж собою, а значить методи управлшня швестицшними процесами в рiзних регiонах Украши будуть неоднаковими. Так, на Швдт кра!ни до чинник1в, як1 суттево впливають на швестицшш процеси в сшьськогосподарськш галузi регiону слiд вшнести: несприятливi клiматичнi умови для вирощування сталих врожа!в сiльгоспкультур; екологiчнi ризики (пiдтопления, заболочення та вiтрова ерозiя земель); наявнiсть малопродуктивних пiщаних та солонцюватих сiльгоспугiдь; наявнiсть зрошуваних мереж та переробно! iнфраструктури; розвиненiсть транспортно! iнфраструктури; прямий вихiд до порпв Чорного i Азовського морiв; стутнь розвитку сощально! iнфраструктури тощо.
Aктивiзацiя швестицшно! дiяльностi може змiнюватися за умов сталого розвитку сшьськогосподарського виробництва, освоення сучасних технологiй, впровадження нових методiв управлiния iнвестицiйними ресурсами в розвиток як окремих сшьськогосподарських формувань так i в сшьськогосподарську галузь регiону [5].
Основними негативними факторами щодо швестицшно! дiяльностi е полггична нестабiльнiсть держави, яка вiдображаеться в частш змiнi законодавчих актiв, в тому чи^ з iнвестицiйних питань. Правова незахищених вкладiв iнвестора, вшсутшсть гарантп !х повернення, не прозоре використання коштiв, що iнвестуються не сприяе активiзацil iнвестицiйного ринку.
Рiвень активностi iнвестувания сiльського господарства залежить насамперед вш: джерел та форм швестицш; структури та величини швестицшних потоков; iнвестицiйного клiмату, який визначаеться ступенем привабливосп та ризиками вкладень i формуеться пiд впливом рiвня економiчного розвитку сiльського господарства регюну, його галузево! спецiалiзацil; конкурентоспроможиостi та шших фага^в.
Основними формами ^естування в сiльськогосподарськiй галузi кра!ни та l! регiонiв е державне швестування; приватне iнвестувания, спiльне iнвестувания.
1нвестицшна дiяльнiсть в сiльському господарствi визначаеться сукупшстю практичних дiй фiзичних i юридичних осiб та держави, основними принципами яко! повинно бути: невтручання органiв державно! влади в швестицшну дiяльнiсть приватних пiдприемств; державнi гаранти захищеностi iнвестицiйних вкладень; добровiльний характер швестування; добровшьшсть i узгодженiсть вибору критерпв iнвестицiйно! дiяльностi всiма учасниками iнвестицiйного процесу [6].
Основним завданням державно! iнвестицiйно! полiтики розвитку сшьського господарства е l! цiлеспрямований вплив на сукупшсть, характерних для аграрно! сфери факторiв, як1 безпосередньо або опосередковано визначають як1сть формування аграрного швестицшного ринку, ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва, рiвень екологiчностi сiльських територiй, сощальних стандарт1в мешканцiв села, зростання продовольчо! безпеки кра!ни, забезпечення сировиною переробних тдприемств та ш. Крiм цього, держава визначае джерела формування швестицш, напрями !х використання, а також, забезпечуючи законодавчо-правове та нормативне регулювання, скеровуе
дepжaвнi opгaни викoнaвчoï влади тa yпpaвлiння га eфeктивнe викopиcтaння iнвecтoвaнoгo кaпiтaлy в aгpapнoмy ceктopi eкoнoмiки. Qтжe, дepжaвнa iнвecтицiйнa пoлiтикa poзвиткy ciльcькoгo гocпoдapcтвa xapaктepизyeтьcя cиcтeмнoю дiяльнicтю дepжaви, cкepoвaнoю нa фopмyвaння зaкoнoдaвчo-пpaвoвиx yмoв cтвopeння cпpиятливoгo iнвecтицiйнoгo клiмaтy в iнвecтицiйнiй cфepi aгpapнoï гaлyзi, зaлyчeнням iнвecтицiйнoгo кaпiтaлy тa cкepyвaнням йoгo га вишгання coцiaльниx, eкoнoмiчниx, eкoлoгiчниx, iннoвaцiйниx тa iншиx cтpaтeгiчниx цiльoвиx дepжaвниx тa peгioнaльниx пpoгpaм [7].
Дo ocoбливocтeй iнвecтицiйнoï дiяльнocтi aгpoфopмyвaнь нaлeжaть: дoвгий пepioд тexнoлoгiчнoгo циклу виpoбництвa; iнвecтyвaння coцiaльнoï cфepи ceлa; вишкий piвeнь pизикy нeпoвepнeння кoштiв a6o зaплaнoвaниx пpибyткiв; нecтiйкicть фiнaнcoвoгo CTa^ тa плaтocпpoмoжнocтi; виcoкий piвeнь зaлeжнocтi вiд пoгoдниx тa клiмaтичниx ocoбливocтeй peгioнy; низький piвeнь впpoвaджeння cyчacниx нayкoeмниx тexнoлoгiй; виcoкa coбiвapтicть i низькя кoнкypeнтocпpoмoжнicть виpoщeнoï пpoдyкцiï; вiдcтaлicть тexнoлoгiй yпpaвлiння iнвecтицiйними пpoцecaми.
Окpiм вищecкaзaниx, тa iншиx чинник1в, яш нeгaтивнo впливяють нa piвeнь iнвecтицiйнoï aктивнocтi, icнye i pяд фaктopiв, як1 пoзитивнo впливяють нa пoкpaщeння iнвecтицiйнoгo клiмaтy в ciльcькoмy гocпoдapcтвi дepжaви i ïï peгioнax. Ta^ aгpapний ceктop Укpaïни дoбpe cфopмoвaний i мae пepcпeктиви пoдaльшoгo poзвиткy, нaявнa зpoшyвaнa cиcтeмa нa швдш кpaïни, cпpиятливi клiмaтичнi yмoви для виpoщyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp, poзвинeнa œpepo6ra i xapчoвa пpoмиcлoвicть, квaлiфiкoвaнi кя^и в ciльcькiй мicцeвocтi тa ш. [8].
Дepжaвa мae вiдiгpaвaти пpoвiднy poль в пoкpaщeннi iнвecтицiйнoгo клiмaтy, aктивнo взaeмoдiючи з aгpapними пiдпpиeмcтвaми, зaлyчaючи дo викoнaння iнвecтицiйниx пpoгpaм фepмepcькi i ceлянcькi oднoociбнi гocпoдapcтвa. Цe пoв'язaнo з тим, щo вeликi ciльcькoгocпoдapcькi фopмyвaння, як пpaвилo, виpoщyють зepнoвi кyльтypи, coняшник, pira^ coю. Фepмepcькi тa oднoociбнi ceлянcькi гocпoдapcтвa, як1 в ocнoвнoмy зaймaютьcя виpoбництвoм oвoчiв, винoгpaдy, фpyктiв, мoлoкa, м'яca, яець. He змeншyючи poлi вeликиx ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв в poзвиткy гaлyзi в peгioнi впeвнeнo мoжнa cкaзaти, щo виpoбничий пoтeнцiaл фepмepcькиx тa oднoociбниx ceлянcькиx гocпoдapcтв щe нe вичepпaнo i пpи cтвopeннi вiдпoвiдниx yмoв для cвoгo poзвиткy цi гocпoдapcтвa мoжyть в ^pOTe^Erai внecти знaчний вклад в пoкpaщeння пpoдoвoльчoï бeзпeки peгioнy i Укpaïни.
Iнвecтицiйнa дiяльнicть в ciльcькoмy гocпoдapcтвi пoвиннa poзглядaтиcя як eднicть i re^ep^mc^ пpoцeciв вклaдeння кoштiв i oтpимaння дoxoдiв. ocнoвнi фyнкцiï iнвecтицiйнoгo пpoцecy пoлягaють y: мoнiтopингy yмoв тa джepeл iнвecтyвaння пiдпpиeмcтвa зa oкpeмими фopмaми iнвecтицiй; нayкoвoмy oбгpyнтyвaннi пpoгнoзyвaння пoтpeб в iнвecтицiйниx pecypcax для peaлiзaцiï iнвecтицiйнoï cтpaтeгiï пiдпpиeмcтвa; peaльнiй oцiнцi пpивaбливocтi пiдпpиeмcтвa тa cтвopeння yмoв для ïï пoкpaщeння; дoбopi нaйбiльш eфeктивниx iнвecтицiйниx пpoeктiв; cтpaтeгiчнoмy тa oпepaтивнoмy yпpaвлiннi peaлiзaцieю iнвecтицiйниx пpoeктiв; cтpaтeгiчнoмy тa oпepaтивнoмy yпpaвлiннi peaлiзaцieю iнвecтицiйниx пpoeктiв; oцiнцi peaлiзaцiï' iнвecтицiйниx пpoeктiв i ^orpan.
Пepcпeктивним нaпpямoм iнвecтyвaння e вклaдaння кoштiв в poзвитoк ciльгocппiдпpиeмcтв з бoкy виpoбничиx oб'eднaнь iншиx гaлyзeй eкoнoмiки тa зaлyчeння iнoзeмниx i^eci^m. Bклaдeння кaпiтaлy в ciльcькe гocпoдapcтвo peгioнy тaкими пpoмиcлoвими oб'eднaннями як «MoTOp - Оч», «^rn^o» !a iншими cпpияe пoжвaвлeнню iнвecтицiйниx пpoцeciв в пiвдeннiй чacтинi кpaïни, a iнoзeмнi iнвecтицiï зaлyчeнi з тaкиx ^arn як CШA, Kiпp, Beликoбpитaнiя, Швeцiя, Рociя знaчнo впливяють га впpoвaджeння нoвиx тexнoлoгiй y виpoбництвo тa пepepoбкy c^ro^^o^^n.
Ефeктивнicть iнвecтицiйнoï дiяльнocтi нa пiдпpиeмcтвax пoтpeбye ornra^a^ï cиcтeм yпpaвлiння iнвecтицiями з вpaxyвaнням змiн iнвecтицiйнoгo клiмaтy в аль^тому гocпoдapcтвi peгioнy, пoтpeб cyб'eктa !a гocпoдapювaння y вiдпoвiднocтi дo пoглиблeння pинкoвиx вiднocин i дiaлeктикoю poзвиткy ciльcькoгo гocпoдapcтвa в пepexiдний œp^ [9].
Рoзpoбкa cтpaтeгiï yпpaвлiння iнвecтицiйнoю дiяльнicтю ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв бaзyeтьcя ra:
- визнaчeннi opieнтиpiв тa repc^^m дoвгocтpoкoвoгo poзвиткy iнвecтицiйнoю дiяльнocтi ra пiдпpиeмcтвax;
- визнaчeннi цiлeй i гадц^й нaпpямiв iнвecтицiйнoï' дiяльнocтi;
- peaлiзaцiï iнвecтицiйнoï cтpaтeгiï задля дocягнeння пocтaвлeнoï мeти;
- кopeгyвaннi iнвecтицiйниx пpoeктiв i пpoгpaм з вpaxyвaнням змiн cитyaцiï нa iнвecтицiйнoмy
pинкy.
Упpaвлiння iнвecтицiйнoю дiяльнicтю ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв пepeдбaчae пpoвeдeння фiнaнcoвo-eкoнoмiчниx poзpaxyнкiв, яш пoв'язaнi з фiнaнcoвими пoтoкaми в piзнi пepioди. Bapтicнa oцiнкa гpoшeй пpи цьoмy змiнюeтьcя. Toмy ва фiнaнcoвo-eкoнoмiчнi poзpaxyнки пoвиннi вpaxoвyвaти шфляцшш пpoцecи. Taкий пiдxiд дo ф^нтовт poзpaxyнкiв пoкликaний peaльнo вiдoбpaжaти вapтicть iнвecтицiйниx aктивiв i гpoшoвиx штошв, пoтoкiв пiдпpиeмcтв тa зaбeзпeчити вiдшкoдyвaння втpaт iнвecтицiйниx дoxoдiв y зв'язку з iнфляцiйними пpoцecaми [10].
Регулювання швестицшного процесу е важливим iHCTpyMeHTOM державно! тдтримки сiльського господарства в perioHi. OKpiM прямо! y4acTi в швестицшному процесi, держава може активно впливати на нього, здшснюючи експертизу швестицшних проекпв i програм, антимонопольними заходами, контролем за дотриманням норм i стaндapтiв, введенням спeцiaльнo! системи податшв, цiнoвoю пoлiтикoю та iншими мехашзмами впливу.
З метою покращення якосп державного регулювання та контролю за виконанням державних i peгioнaльних швестицшних програм повинна набути розвитку практика спшьного державно -кoмepцiйнoгo фiнaнсyвaння, а також використання частини бюджетних кошпв на peaлiзaцiю особливо ефективних eкoнoмiчних i сoцiaльних програм. З боку держави необхшним е гарантування отримання позик, кpeдитiв, державного страхування за пшьговими ставками та iн. Бажано б було в Укра!ш розробити загальнодержавну антидепресивну iнвeстицiйнy програму, направлену на розвиток окремих aдмiнiстpaтивних територш.
Висновки
Основними фyнкцiями iнвeстицiйнoгo процесу в сшьському гoспoдapствi е: дослщження умов та джерел iнвeстyвaння тдприемств за окремими формами швестицш; наукове обгрунтування потреб в швестищях для peaлiзaцi! швестицшно! стратеги пiдпpиемствa; реальна оцшка пpивaбливoстi агроформування та створення умов !! покращення; дoбip найбшьш ефективних iнвeстицiйних пpoeктiв та !х мoнiтopинг; стpaтeгiчнe та оперативне управлшня peaлiзaцiею iнвeстицiйних пpoeктiв; oцiнкa ефективносп peaлiзaцi! iнвeстицiйних пpoeктiв i програм.
Регулювання швестицшного процесу е важливим шструментом державно! тдтримки сшьського господарства в periom. З боку держави необхшним е гарантування отримання позик, кредитив, державного страхування за пшьговими ставками та ш.
Ефектившсть швестицшно! дiяльнoстi на пiдпpиемствaх потребуе оптишзацц системи yпpaвлiння iнвeстицiями з врахуванням змiн iнвeстицiйнoгo клiмaтy та потреб об'екта господарювання.
Список використаноТ л^ератури
1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. К.: Эльта. Нико-центр. 2000. 448 с.
2. Губський Б.В. 1нвестицшш процеси в глобальному сepeдoвищi. К.: Наукова думка. 1998. 398 с.
3. Танклевська Н.С. Боровш Л.В. Концептуальш засади удосконалення iнвeстицiйнo! политики розвитку сiльськoгo господарства. Науковий вгсник Ужгородського нацюнального унгверситету. Сергя М1жнародн1 економ1чт вгдносини та свгтове господарство. 2019. Вип.26. Ч.1. С. 24-28.
4. Петша Л.В. Шляхи удосконалення внутршньогосподарсько! звггносп та перманентно! швентаризацп в прийнятп yпpaвлiнських ршень на пщприемствах АПК. Науково-практичний журнал Бгзнес - навггатор. 2009. № 2 (17). С. 147 - 151.
5. Kovalenko O., Ramos F., Kovalenko S. Cultural diversity and grow of international firms. Economic Herald of the Donbas. 2016. pp.35-41.
6. Nestorenko, T.; Morkunas, M.; Peliova, J.; Volkov, A.; Balezentis, T.; Streimkiene, D. A New Model for Determining the EOQ under Changing Price Parameters and Reordering Time. Symmetry 2020, 12, 1512. https://www.mdpi.com/2073-8994/12/9/1512
7. Бочко О. Ю. Сприйняття i peaлiзaцiя концепцш маркетингу в аграрнш сфepi eкoнoмiки. В1сник Львгвського державного аграрного унгверситету, 2007, 14: 279-287.
8. Чуприна О.О. Стратепчш основи регулювання м^ацшних пpoцeсiв в умовах сучасно! тpaнсфopмaцi! eкoнoмiки Укра!ни: моногр. Кривий Рiг: Вид. Р.А. Козлов, 2018. 347 с.
9. Стратепя державних прюритепв в кoнтeкстi сценарного Форсайту управлшня шновацшною eкoнoмiкoю: моделювання нayкoвo-тeхнiчнoгo та iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy / А.1. Гнатенко, Ю.М. Попова, 1.Г. Бaчкip, К.В. Нечипоренко // Агросвт. 2021. №17. С. 3-9. Режим доступу:
https://doi:10.32702/2306-6792.2021.17.3
10. Семенда Д.К., Семенда О.В. Роль держави у розвитку тдприемництва в Укpa!нi. Науков1 шноваци та передовг технологи. №2(4). 2022. С.230-239. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2022-2(4)-230-239
References
1. Blank I.A. (2000). Investment management. K .: Elta. Nico Center. 448 p.
2. Gubsky BV. (1998). Investment processes in the global environment. K .: Scientific opinion. 398 p.
3. Tanklevs'ka N.S. Borovik L.V. (2019). Kontseptual'ni zasady udoskonalennya investytsiynoyi polityky rozvytku sil's'koho hospodarstva [Conceptual bases of improvement of investment policy of development of agriculture]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu. Seriya Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo - International Economic Relations and the World Economy Series. 26 (1), 24-28.
4. Petina L.V. (2009). Shlyakhy udoskonalennya vnutrishn'ohospodars'koyi zvitnosti ta permanentnoyi inventaryzatsiyi v pryynyatti upravlins'kykh rishen' na pidpryyemstvakh APK [Ways to improve internal reporting and permanent inventory in management decisions at agricultural enterprises]. Biznes - navihator -Business navigator. 2 (17), 147 - 151.
5. Kovalenko O., Ramos F. (2016). Kovalenko S. Cultural diversity and grow of international firms. Economic Herald of the Donbas. pp.35-41.
6. Nestorenko, T.; Morkunas, M.; Peliova, J.; Volkov, A.; Balezentis, T.; Streimkiene, D. A (2020). New Model for Determining the EOQ under Changing Price Parameters and Reordering Time. Symmetry. 12, 1512. https://www.mdpi.com/2073-8994/12/9/1512
7. Bochko O. YU. (2007). Spryynyattya i realizatsiya kontseptsiy marketynhu v ahrarniy sferi ekonomiky [Perception and implementation of marketing concepts in the agricultural sector of the economy]. Visnyk L'vivs'koho derzhavnoho ahrarnoho universytetu - Bulletin of Lviv State Agrarian University. № 14: 279-287.
8. Chupryna O.O. (2018). Strategic bases of regulation of migration processes in the conditions of modern transformation of economy of Ukraine: monograph. Kryvyi Rih: Ed. R.A. Kozlov. 347 p.
9. Hnatenko A.I., Popova YU.M., Bachkir I.H., Nechyporenko K.V. (2021). Stratehiya derzhavnykh priorytetiv v konteksti stsenarnoho forsaytu upravlinnya innovatsiynoyu ekonomikoyu: modelyuvannya naukovo-tekhnichnoho ta intelektual'noho potentsialu [Strategy of state priorities in the context of scenario foresight of innovation economy management: modeling of scientific and technical and intellectual potential]. Ahrosvit - Agrosvit. №17. S. 3-9. https://doi:10.32702/2306-6792.2021.17.3
10. Semenda D.K., Semenda O.V. (2022). Rol' derzhavy u rozvytku pidpryyemnytstva v Ukrayini [The role of the state in the development of entrepreneurship in Ukraine]. Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi - Scientific innovations and advanced technologies. №2(4). pp.230-239. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2022-2(4)-230-239
