CC BY
1
СОЦ1АЛЬН1 ТА ПОВЕД1НКОВ1 НАУКИ
УДК: 338.43
СТРУКТУРА 1НВЕСТИЦ1ИНИХ ПОТОК1В ТА ВПЛИВ ДЕРЖАВИ НА НАПРЯМИ IX ВИКОРИСТАННЯ В ЕКОНОМ1Ц1 С1ЛЬСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА
Державна аграрна швестицшна полтика спрямована на пошук додаткових джерел для формування потоюв iнвестицiйних ресурав та 1х ефективного використання. Визначення структури iнвестицiйного потоку аграрного сектору мае велике теоретичне та практичне значення, осюльки дозволяе нарощувати iнвестицiйний каптал, цшеспрямовано спрямовувати його на виконання стратегiчних платв соцiально-економiчного розвитку альського господарства та контролювати ефективне використання твестицт. У статтi визначено фактори, що впливають на формування iнвестицiйного потоку в сшьському господарствi та до^джено вплив державноI твестицшноИ полiтики на формування твестицшного потен^алу галузi. Удосконалено структуру фiнансового потоку. Проведено анализ капiталу та прямих iноземних iнвестицiй. На тлi обмежених бюджетних можливостей та низьких фiнансових доходiв альськогосподарських товаровиробниюв залучення iноземного капталу може покращити соцiально-економiчний та екологiчний стан галузi. Крiм того, iноземнi компани, iнвестуючи в аграрний сектор економiки, сприятимуть впровадженню iнновацiйних технологш у виробництво, створенню умов для розширення сегменту доступу до вiтчизняноi сшьськогосподарськоХ продукцП на свiтових ринках, що сприятиме змщненню конкурентоспроможностi сшьського господарства. Зазначено, що iнвестицiйний потк е надзвичайно важливою складовою фiнансового потоку i тому потребуе окремо'1' класифiкацii, яка дозволить здтснювати облiк, анализ та контроль капiталу, вкладеного в розвиток як окремого виробництва, так i галут, виконувати функцт управлтня iнвестицiями.
Ключовi слова: iнвестицiйнi потоки, аграрна галузь, Швестицшна полiтика, капiтальнi твестици, iноземнi твестици.
СТРУКТУРА ИНВЕСТИЦИОННЫХ ПОТОКОВ И ВЛИЯНИЕ ГОСУДАРСТВА НА НАПРАВЛЕНИЯ ИХ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В ЭКОНОМИКЕ СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА
Государственная аграрная инвестиционная политика направлена на поиск дополнительных источников формирования потоков инвестиционных ресурсов и их эффективного использования. Определение структуры инвестиционного потока аграрного сектора имеет большое теоретическое и практическое значение, поскольку позволяет наращивать инвестиционный капитал, направленно направлять его на выполнение стратегических планов социально-экономического развития сельского хозяйства и контролировать эффективное использование инвестиций. В статье определены факторы, влияющие на формирование инвестиционного потока в сельском хозяйстве и исследовано влияние государственной инвестиционной политики на формирование инвестиционного потенциала отрасли. Усовершенствована структура финансового потока. Проведен анализ капитала и прямых иностранных
инвестиций. На фоне ограниченных бюджетных возможностей и финансовых доходов сельскохозяйственных товаропроизводителей привлечение иностранного капитала может улучшить социально-экономическое и экологическое состояние отрасли. Кроме того, иностранные компании, инвестируя в аграрный сектор экономики, будут способствовать внедрению инновационных технологий в производство, созданию условий для расширения сегмента доступа к отечественной сельскохозяйственной продукции на мировых рынках, что будет способствовать укреплению конкурентоспособности сельского хозяйства. Отмечено, что инвестиционный поток является важнейшей составляющей финансового потока и поэтому требует отдельной классификации, которая позволит осуществлять учет, анализ и контроль капитала, направленного на развитие как отдельного производства, так и отрасли, выполнять функцию управления инвестициями.
Ключевые слова: инвестиционные потоки, аграрная сфера, инвестиционная политика, капитальные инвестиции, иностранные инвестиции.
L.V. BOROVIK
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0001-7200-0497 L.P. KOROBOVYCH
Academician Stepan Demyanchuk International University of Economics and Humanities, Rivne
ORCID: 0000-0002-7327-2678 N.V. GREBENIUK
King Danylo University, Ivano-Frankivsk
ORCID: 0000-0002-7279-0625
STRUCTURE OF INVESTMENT FLOWS AND INFLUENCE OF THE STATE ON THE DIRECTIONS OF THEIR USE IN THE AGRICULTURAL ECONOMY
The state agrarian investment policy is aimed at finding additional sources for the formation of flows of investment resources and their effective use. Determining the structure of the investment flow of the agricultural sector is of great theoretical and practical importance, as it allows to increase investment capital, purposefully direct it to the implementation of strategic plans for socio-economic development of agriculture and monitor the efficient use of investment resources. The article identifies the factors influencing the formation of investment flow in agriculture and examines the impact of state investment policy on the formation of investment potential of the industry. The structure of financial flow has been improved. The analysis of capital and foreign direct investments is carried out. Against the background of limited budget opportunities and low financial income of agricultural producers, attracting foreign capital can improve the socio-economic and environmental condition of the industry. In addition, foreign companies, investing in the agricultural sector of the economy, will promote the introduction of innovative technologies in production, creating conditions for expanding the segment of access to domestic agricultural products in global markets, which will strengthen the competitiveness of agriculture. It is noted that investment flow is an extremely important component offinancial flow and therefore requires a separate classification, which will allow accounting, analysis and control of capital invested in the development of both individual production and industry, to perform the function of investment management.
Keywords: investment flows, agricultural sector, investment policy, capital investments, foreign investments.
Постановка проблеми
Вщ якосп формування структури швестицшних потоков та !х цшьового спрямування у аграрне виробництво, залежить ефектившсть використання швестицшного потенщалу, галуз^ сощально-економiчний розвиток сшьського господарства. Отже, визначення структури фшансового потоку у аграрному секторi e^^MÍEn мае не тшьки теоретичне, а й велике практичне значения, осшльки дае змогу формувати та ращонально використовувати швестицшш ресурси, приймати управлшсьш ршення, скеровувати фiнансовi потоки у бш визначених щлей. Незважаючи на важливють виршення ще! проблеми вона залишаеться недостатньо дослщженою.
Ah^Í3 останшх дослвджень i публшацш Визначеною структури iнвeстицiйних потоков присвячeнi науковi працi таких вщомих зарубiжиих та вiтчизияних вчених Дж. Бeйлi, Л. Брю, В. Бочаров, О. Федорчак, Н. Живалов, В. Коюда, М. Месель-Веселяк, Л. Панкевич, А. Пересада та ш. Поступове накопичення знань збагачуе уявлення фахiвцiв про структуру iнвeстицiйних потоков, дозволяе бiльш ефективно управляти ними.
Формулювання мети дослiдження Визначити чинники впливу на формування iнвeстицiйного потоку у сшьському господарствi та дослщити вплив швестицшнох полiтики держави на формування швестицшного потенщалу галузг
Викладення основного матерiалу дослiдження Об'ектами державного регулювання iнвeстицiйних процeсiв у сшьському господарсга е безпосередньо самi швестори (приватнi пiдприемства, мiжиароднi оргашзацп, фшансово-кредитш
установи), суб'екти господарювання у сшьськогосподарському ceKTopi та шфраструктурш оргашзацп (транспортш компанп, державт реестратори, пiдприeмства з обслуговування техшчного парку тощо).
Дослiджуючи проблему формування швестицшних потоков, Н.В. Живалов [1] видшив категорiю фiнансового потоку у самостшну економiчну категорiю, яка мае так ознаки:
- об'еднання реальних базових понять соцiально-економiчних процесiв громадського життя;
- вiдображення взаемозв'язк1в мiж аграрними пiдприемствами, домашнiми господарствами й державними органами, яш виникають в процеа виробничо! дiяльностi, розподiлу, обмiну i споживання сiльськогосподарських ресурсiв, товарiв i послуг;
- забезпечення фшансово! взаемодп м1ж виробниками i споживачами сiльськогосподарських товарiв, пiдтримуючи при цьому функцiонування державного апарату, аграрних господарських структур, життедiяльнiсть населення.
Дослiджуючи структуру фшансового потоку, Н.А. Колесшкова [2] запропонувала подiлити валовий фiнансовий потж аграрного комплексу на шiсть секторiв, до яких вiднесла фiнансовi ресурси: суб'ектiв господарсько! дiяльностi; регiонально-кредитно-фiнансових структур; громадських органiзацiй i установ; населення; репональних адмiнiстративних органiзацiй; зовнiшнiх запозичень.
Такий пiдхiд до визначення структури фшансового потоку у аграрному секторi мае не тшьки теоретичне, а й велике практичне значения, оскшьки дае змогу формувати фiнансовi ресурси, приймати важливi управлiнськi рiшения та скеровувати фшансовий потiк у бж визначених цiлей.
Крiм вище указаних, е й iншi точки зору щодо визначення структури iнвестицiйного потоку в аграрних та аграрно-промислових системах. Класифжуючи фiнансовий потiк аграрного тдприемства, рiзними авторами використовуються так1 основш ознаки, як: вiдношення до агропромислово! системи; напрямок руху; призначення; споаб перенесення авансово! вартостi; форма розрахунку; вид господарських зв'язк1в. Крiм цього, видiляють зовнiшнi й внутрiшнi фiнансовi потоки, як1, в свою чергу, подiляють на вхiднi й вихвдт. За способом перенесення авансово! вартост на товари валовий фiнансовий потж подiляють на потоки фiнансових ресурав, що супроводжують рух основних фондiв пiдприемства (iнвестицiйнi фiнансовi потоки; частково фiнансовi потоки, що формують матерiальнi витрати), а також на потоки фшансових ресурсiв, обумовленi рухом обжових коштiв пiдприемства.
За призначенням фiнансовi потоки аграрних пiдприемств можна подшити на так1 групи:
- фiнансовi потоки, обумовленi процесом закупiвлi товарiв;
- фiнансовi потоки по вщтворенню робочо! сили;
- фiнансовi потоки, скероваш на формування матерiальних витрат у процесi виробничо! дiяльностi суб'екпв аграрного виробництва;
- фiнансовi потоки, що виникають у процеа реaлiзaцi! товару;
- швестицшш фiнaнсовi потоки.
Виходячи з вище перелiчених ознак класифжаци видно, що в залежносп вiд потреб, подiл валового фшансового потоку на склaдовi за певними ознаками можна продовжувати i даль Разом з цим, ми зазначаемо, що швестицшний потiк е надзвичайно важливою складовою фiнaнсового потоку i тому потребуе окремо! клaсифiкaцi!, яка дозволятиме здшснювати облiк, aнaлiз i контроль кaпiтaлу, що вкладаеться у розвиток як окремого виробництва так i галуз^ виконувати функцiю управлшня iнвестицiйними процесами, досягти нaйбiльш рацюнального використання iнвестицiйних ресурсiв, розробляти та реaлiзовувaти державну iнвестицiйну полiтику. Велике наукове i практичне значення мае класифжащя iнвестицiй, яка запропонована У. Готе, В.М. Гриньовою, Ж. Пераром, В.1. Польшаковим, В.М. Павлюченко, Н.В. Ткаленко, В.Г. Федоренко, В.В. Шеремет, В.Д. Шатро.
Так, в свою чергу, Ж. Перар [3] згрупував швестицп, яш вкладаються у виробництво всерединi кра!ни та i у об'екти виробництва, що розмщет за кордоном.
В.1. Польшакова та Н.В. Ткаленко [4] рекомендують клaсифiкувaти швестицп:
1. За об'ектами вкладання.
2. За ступенем ризикуе.
3. За репональним аспектом.
4. За характером учасп iнвесторa в швестицшному процесi.
5. За перiодом швестування.
6. За формами влaсностi.
7. За характером використання швестицшного катталу.
Як видно з наведених приклaдiв, структуру швестицш вивчають багато вчених, намагаючись удосконалити !! з метою використання результапв теоретичних дослiджень у практичш сферi. Подiл валового швестицшного потоку за окремим ознаками дае можливють здшснювати aнaлiз та ощнювати основнi його склaдовi, активно впливати на швестицшш процеси шляхом формування нових швестицшних потоков, перерозподiляти швестицшш ресурси та скеровувати !х у бж визначених iнвестицiйною полiтикою цшей.
Створюючи привабливi умови для залучення швестицш, держава впливае на формування джерел швестицшних потоков, направляючи !х на: техшчне й технологiчне оновлення аграрно! галузц пiдвищення рiвня якостi життедiяльностi населения сшьських територiй; активний розвиток процеав вiдновлення земельних i водних ресурав; шдготовку спецiалiстiв сiльськогосподарського виробництва за рахунок державних коштiв, тощо [5].
Виходячи з вищевикладеного, та у вщповщносп до теми наших дослщжень, ми доповнили перелiк класифiкацiйних ознак:
1. За джерелами формування швестицш.
2. За стратепчними цiлями використання iнвестицiй.
Така структура вiдображае уа найважливiшi складовi формування джерел швестицшних потоков у соцiально-економiчний розвиток галузi та екологiчну безпеку.
Класифiкацiя швестицшного потоку за джерелами формування дае змогу зробити аналiз реального вкладу кожного з учаснишв iнвестицiйного процесу у формування сукупного ресурсного потенщалу з метою його спрямування на досягнення визначених полiтичних цiлей [6]. Для цього ми охарактеризуемо складовi валового швестицшного потоку:
- швестицшний потш, сформований державними органами влади, враховуе швестицп, як1 вкладаються Державним фондом зайнятосп, Фондом соцiального страхування, Пенсiйним фондом, Фондом соцiального захисту швалщв, iноземними державами, мiжнародними i европейськими кредитно-фiнансовими установами.
- швестицшний потш, сформований регiональними та мюцевими органами влади, формуеться з кошпв позабюджетних фондiв, фiнансових депозитiв мюцевих органiв влади, коштiв, видiлених Мшстерством фiнансiв Укра!ни на розвиток галузi у регiонах, коштiв, залучених репональними i мiсцевими фiнансовими органами й скерованих на виконання регiональних та мюцевих галузевих iнвестицiйних проектiв i програм.
- iнвестицiйний потiк фшансовому сектору поеднуе кошти господарюючих суб'екпв усiх форм власностi, зайнятих фшансовим посередництвом та iншими, пов'язаними з ним, фшансовими послугами.
Визначенi нами швестицшш потоки формують капiтальнi швестицп, як1 скеровуються у матерiальнi й нематерiальнi активи. До iнвестицiй у матерiальнi активи належать капiтальнi вкладення у землю, новi й iснуючi будiвля та споруди, довгостроковi бюлопчш активи, активи у тваринництво, рослинництво, техшчш засоби, ринковi iнфраструктури та ш. [7].
До iнвестицiй у нематерiальнi активи належать вкладення у придбання або створення власними силами програмного забезпечення, баз даних, прав користування природними ресурсами та майном, прав на комерцшш позначення, iнтелектуальну власнiсть та ш.. Як видно з таблиц 1 капiтальнi швестицп за видами економiчноl дiяльностi щорiчно зростають, що позитивно впливае на нарощування виробничих потужностей та поступовий вихiд економши кра!ни з кризи.
Таблиця 1
Капiтальнi швестицп за видами економiчноT дiяльностi *
_(у фактичних цiнах; мшьйотв гривень)
2015 2016 2017 2018 2019 Вдаошення 2019 р. до 2015 р., рази
1 2 3 4 5 6 7
Усього 180575,5 273116,4 359216,1 448461,5 578726,4 3,2
Сшьське, люове та рибне 11062,6 30154,7 50484,0 64243,3 66104,1 6
господарство
Промисловiсть 55384,4 87656,0 117753,6 143300,0 199896,0 3,6
Будiвництво 29767,0 43463,7 44444,0 33664,8 55993,9 1,9
Оптова та роздрiбна торг1вля; ремонт 18550,4 20662,9 29956,8 8742,2 51817,6 2,8
автотранспортник засобiв i мотоциклiв
Транспорт, складське господарство, 19322,4 18704,0 25107,8 37943,5 50078,3 2,6
поштова та кур'ерська дiяльнiсть
Тимчасове розмiщування й 1033,2 1393,1 1477,9 2133,5 2675,1 2,6
оргашзащя харчування
Iншi види економiчноí дiяльностi 45455,5 236380,2 66089,44 115000,2 147757,0 3,3
* Розраховано за даними Державного комггету статистики Укра!ни
Зпдно даних таблицi спостерiгаеться зростання обсяпв iнвестицiй загалом по краíнi в 3,2 рази. Щодо сiльського господарства, лкового господарства та рибне господарство збшьшено обсяги iнвестицiй загалом в 6 разiв, тiльки в рибному господарсга обсяги iнвестицiй скоротились на 4%. По промисловосп та будiвництву iнвестицil зростають в 3,6 разiв порiвняно з 2015р., а по роздрiбнiй та оптовiй торгiвлi вщповщно в 3,8 та 2,8 рази.
Важливими аналггичними показниками е частка прямих швестицш у сiльське, лiсове та рибне господарство вш загального обсягу прямих шоземних iнвестицiй у розрахунку на одного найманого працiвника, на один гектар сшьгоспупдь, на один гектар поавно! площi (табл. 2).
Таблиця 2
Порiвняльнi характеристики прямих шоземних швестицш, скерованих у сшьське, лкове та
рибне господарство УкраТни*
_(мшьйотв долaрiв США)
2015 2016 2017 2018 2019 у середн. за 2015-2019рр. середш показники до 2015р., %
1 2 3 4 5 6 7 8
Прямi швестицп в економiцi Укра!ни (млн.дол. США) 39824,5 53178,1 53704,0 40725,4 36154,5 45988,2 115,5
у т.ч. у сшьському, люовому та рибному господaрствi (млн.дол. США) 680,0 728,4 776,9 617,0 502,2 680,0 100,0
Частка прямих швестицш у сшьському, люовому та рибному господaрствi (%) 1,7 1,4 1,4 1,5 1,4 1,5 89
На одного найманого прaцiвникa у сiльському, люовому та рибному господaрствi (дол. США) 938,2 1117,0 1304,0 1083,6 868,7 1053,9 112,3
На один гектар сшьгоспупдь (дол. США) 18,6 20,0 21,3 16,9 13,8 18,6 100,0
На один гектар поавно! площi (дол. США) 25,2 25,7 28,5 22,9 18,6 24,8 98,3
* Розраховано за даними Державно! служби статистики Укра!ни
Порiвнюючи нaведенi у таблиц 2 дaнi ми бачимо, що вiдсутнiсть зростання обсягiв iноземного швестування в середньому за 2015-2019рр у розрахунку на кожен гектар сшьгоспупдь та поавно! площi указуе на недостатнш вплив аграрно! iнвестицiйно! политики на iнвестицiйну привaбливiсть сiльського господарства.
Як вшзначае Федорчак О.В., в Укра!ш, на вiдмiну вiд провiдних кра!н свiту, за двадцять п'ять рошв реформ так i не створена цшсна дiйовa система оргaнiв державного регулювання iнвестицiйно! дiяльностi. Створювались, реоргашзовувались i лiквiдовувaлись держaвнi органи, вщповщальт за провадження iнвестицiйно! дiяльностi, однак сформувати нaдiйну iнвестицiйну основу забезпечення економiчного зростання так i не вдалося.
Висновки
Анaлiз кaпiтaльних та прямих шоземних швестицш вказуе на те, що швестицшна политика держави повинна aктивiзувaти свiй вплив на формування джерел iнвестицiйних потоков, сприяти паритетному розподiлу !х мiж рiзними галузями з урахуванням !х впливу на зростання економiки та тдвищення рiвия добробуту населення кра!ни, скеровуючи iнвестицi! на виконання полiтично виважених цшьових соцiaльних, економiчних й еколопчних програм. Особливу увагу держава повинна придмти створенню привабливих умов для залучення iноземних компaнiй для сшвпращ в aгрaрнiй сферi економiки. На фош обмежених бюджетних можливостей та незначних фшансових доходiв суб'ектiв аграрного виробництва, залучення iноземного кaпiтaлу може полшшити сощально-економiчний та еколопчний стан гaлузi. Крiм цього, шоземш компанп, iнвестуючи кaпiтaл у аграрний сектор економiки, сприятимуть впровадженню шновацшних технологiй у виробництво, створенню умов для розширення сегменту доступу вичизняно! сiльськогосподaрсько! продукцп на глобальних ринках !! збуту, що змiцнить конкурентоспроможшсть аграрно! гaлузi.
Список використаноТ л^ератури
1. Живалов Н.В. Финансовые потоки в экономике. Москва. 2000. 428с.
2. Колесникова Н.А. Финансовый и имущественный потенциал региона: опыт регионального менеджмента. Финансы и статистика. Москва. 2000. 240с.
3. Польшакова В.1., Ткаленко Н.В. 1нвестицшний менеджмент. Ки!в. 2009. 172с.
4. Назаренко 1.М. Анaлiз швестицшного забезпечення сiльськогосподaрських пiдприемств регiонiв Укра!ни. Проблеми економжи. 2015. № 4. С. 136-143.
5. Танклевська Н.С. Боровж Л.В. Концептуальш засади удосконалення швестицшно1 полггаки розвитку сшьського господарства. Науковий вгсник Ужгородського нацюнального унгверситету. Сергя М1жнародн1 економ1чт вгдносини та свгтове господарство. 2019. Вип.26. Ч.1. С. 24-28.
6. Петша Л.В. Шляхи удосконалення внутршньогосподарсько1 звггаосп та перманентно1 iнвентаризацiï в прийнятп управлiнських рiшень на шдприемствах АПК. Б1знес - навггатор. 2009. № 2 (17). С. 147 - 151.
7. Лупенко Ю.О., Захарчук О.В. 1нвестицшне забезпечення шновацшного розвитку сiльського господарства Украши. Економгка АПК. 2018. № 11. С. 9-18.
8. Федорчак О.В. Проблеми державного швестування в Украшг Вгсник НАДУ. 2017. № 4. С. 45 -
55.
References
1. Zhivalov N. (2000). Financial flows in the economy. Moscow. 428p.
2. Kolesnikova N. (2000). Financial and property potential of the region: the experience of regional management. Finance and statistics. Moscow. 240p.
3. Polshakova V, Tkalenko N. (2009). Investment management. Kyiv. 172p.
4. Nazarenko I. (2015). Analiz investytsiynoho zabezpechennya sil's'kohospodars'kykh pidpryyemstv rehioniv Ukrayiny [Analysis of investment support of agricultural enterprises in the regions of Ukraine]. Problemy ekonomiky - Problems of the economy № 4. pp. 136-143.
5. Tanklevs'ka N.S. Borovik L.V. (2019). Kontseptual'ni zasady udoskonalennya investytsiynoyi polityky rozvytku sil's'koho hospodarstva [Conceptual bases of improvement of investment policy of development of agriculture]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu. Seriya Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo - International Economic Relations and the World Economy Series. 26 (1), 24-28.
6. Petina L.V. (2009). Shlyakhy udoskonalennya vnutrishn'ohospodars'koyi zvitnosti ta permanentnoyi inventaryzatsiyi v pryynyatti upravlins'kykh rishen' na pidpryyemstvakh APK [Ways to improve internal reporting and permanent inventory in management decisions at agricultural enterprises]. Biznes - navihator -Business navigator. 2 (17), 147 - 151.
7. Lupenko Y., Zakharchuk O. (2018). Investytsiyne zabezpechennya innovatsiynoho rozvytku sil's'koho hospodarstva Ukrayiny. [Investment support of innovative development of agriculture of Ukraine]. Ekonomika APK - Economics of agro-industrial complex. № 11. pp. 9-18.
8. Fedorchak О. (2017). Problemy derzhavnoho investuvannya v Ukrayini. [Problems of public investment in Ukraine]. Visnyk NADU - NAPA Bulletin. № 4. рр. 45 - 55.
