CC BY
9BUSINESS BASIS OF INVESTMENT ACTIVITY IN THE AGRICULTURAL SECTOR OF UKRAINE
Kozyar N.O.
postgraduate student Vinnytsia National Agrarian University DOI: 10.24412/2701-8377-2021-4-2-27-32
ОРГАШЗАЦШНО-ЕКОНОМ1ЧШ ЗАСАДИ 1НВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В АГРАРНОМУ
СЕКТОР1 УКРА1НИ
Козяр Н.О.
астрант
Вiнницький нацюнальний аграрний yHieepcumem, Украна
Abstract
The article considers the business basis of investment activity in the agricultural sector of Ukraine. A set of special methods of economic research has been used in the research process. Using the abstract-logical method, the conclusions of the research have been formulated. In the process of analyzing investment activity in the agricultural sector of Ukraine, the statistical and economic method has been used, in particular its practices of - comparison, index, dynamic, structural analysis, etc., which made it possible to determine the factors influencing changes in the amount of investment in agriculture.
It has been established in the course of the research that the main sources of capital investment financing are the own financial resources of economic entities in the field of agribusiness. The root causes of this situation have been clarified.
It has been found that the main direction of capital investment of farms in the corporate sector of the agricultural economy is the purchase of machinery and equipment, which is caused by the focus on manufacture of crop products in the production and economic activities of most agricultural producers.
The role and place of the state in stimulating agricultural producers in the acquisition of technical means of domestic production have been determined.
The measures have been proposed to intensify investment activities in the agricultural sector, in particular in the livestock industry, which is characterized by a long payback period.
Анотащя
В статп розглядаються органiзацiйно-економiчнi засади швестицшно! дгяльносп в аграрному ceKTopi Украши. У процеа дослвдження використано ra6ip спещальних MeTOAiB eKOHOMi4Hm дослвджень. За до-помогою абстрактно-лопчного методу, сформульовано висновки проведено дослщження. У процеа ана-лiзу швестицшно! дгяльносп в аграрному секторi Украши використано статистико-економiчний метод, зокрема його прийоми -, порiвняння, iндексний, динашчний, структурний аналiз та ш., що дало можли-вють визначити чинники, яш впливають на зм^ обсяпв швестицш в альське господарство.
В процеа дослщження встановлено, що основними джерелами фшансування каттальних вкладень е власш фiнансовi ресурси суб'екпв господарювання в сферi агробiзнесу. З'ясовано основi першопричини подiбного становища.
З'ясовано, що основним напрямком каттальних швестицш господарств корпоративного сектору аг-рарно! економши е придбання машин та техшки, що викликано орiентацiею у виробничо -господарськш дшльносл бшьшосп альськогосподарських товаровиробнишв на виробництво продукцii рослинництва.
Визначено роль i мiсце держави, щодо стимулювання сiльськогосподарських товаровиробникiв у при-дбаннi технiчних засобiв вiтчизняного виробництва.
Запропонованi заходи щодо активiзацii' швестицшно! дiяльностi в аграрному секторi, зокрема в тва-ринницьку галузь, яка характеризуемся тривалим перiодом окупностi вкладеного капiталу.
Keywords: agricultural sector, investments, capital investments, agricultural enterprises, state support, assets, agricultural machinery.
Ключовi слова: аграрний сектор, швестицп, каттальш швестицп, сiльськогосподарськi тдприемс-тва, державна тдтримка, активи, сiльськогосподарська техшка.
1нтенсивний розвиток сiльськогосподарського виробництва передбачае технолопчну модернiзацiю, реконструкцiю, оновлення активно! частини основ-них засобiв виробництва, а також нове буд!вництво потужностей, особливо тваринницьких комплексiв, об'екпв розподшьчо! та збутово! iнфраструктури тощо. Однак реалiзацiя перелiчених напрямiв реалза-
цп iнвестицiй для сiльськогосподарських товаровиробнишв залежить вiд фiнансового стану, po3Mipy тдп-риемства, ефективносп господарсько! дяльносп i ш-ших критерив, яю впливають на можливосп форму-вання власних iнвестицiйних ресурсiв i доступносп позичкових. Результати проведеного аналiзу в попе-редньому пiдроздiлi переконують, що швестування сiльськогосподарського виробництва е необхщним
gga 3a6e3neneHHa eKoHoMHHoro po3BHTKy Ta npogoßo-gbHoi 6e3neKH KpaiHH, a TaKo® 3 npHHHHH 3arocrpeHHa npogoßogbHol KpH3H, ^o6 ctbophth cnpnaTgHBi nepeg-yMOBH gga iHBecra^HHoi giagbHocri.
nniaHHa ßigiBopeHHa Kaniragy, g®epeg (opMy-BaHHa iHBecra^H i yMOB ix 3agyneHHa b eKOHOMiKy gocgi-g®yroTbca gocuib mnpoKo. ,3,0 Hafi6igbm ßigoMnx 3apy6i-®hhx HayKOB^ß, aKi BHBHagn пpoцecн iHBecryBaHHa, He-06xigH0 BigHecTH: P. ÄKo((a I. ÄHco((a, r. BipMaHa, 3. Bogi, M. BpoMBina, H rimaHa, M. 3®oHKa, M. KeÖHca, y. KiHra, KgigaHga C. Manepca, HopiKonna, P. Cogoy, 3®. To6iHa, I. ®imepa, P. ®ocrepa 3®. XiKca, y. fflapna, C. ffiMgrara mmnx aBiopiB.
BaroMHH BHecoK b eKoHoMMHy Teopiro 3acag iHBe-CTH^HHoi giagbHocri, eKoHoMiHHoi oцiнкн e(eKTHBHo-cri iHßecra^H Ta iHBecrn^HHoi npHBa6gHßocri 3po6ngn yKpai'HCbKi нayкoвцi: I.O. BgaHK, B.r. BgoxiHa, O.M. Ba-pneHxo, C.O. ryTKeBHH, O.I. ryropoß, Ä.C.3,aHngeHKo, M.3. ,eHHceHKo, M.I. ^ogimmö, I.O. IßamyK, H.B. Ko-ßagb, M.I. Kicigb, 3.®. KpucaHoB, M.ro. KogeHcbKa, n.Ä. HaHKo, T.B. ManopoBa, M.M. HecrepnyK, Ä.Ä. nepecaga, H.M. CaTHp,Ä.M. CregbMamyK, O.B. ffly6-paBCbKa Ta 6araro iHmnx. OgHaK, He3ßa®aroHH Ha nigBH-^eHHH iHiepec go po3BHTKy iHBecra^HHoi giagbHocri b cigbCbKoMy rocnogapcTBi, 6araro acneKiiB iHBecryBaHHa e HegociaTHbo po3po6geHHMH. hhx Hage®arb nmaHHa ^opMyBaHHa BHyipimHix Ta 3oBHimHix g®epeg iHBecry-BaHHa 3 ypaxyBaHHaM noioHHol cnrya^i Ta ragy3eßoi cne-^(iKH, gocgig®SHHa BHyipimHix pe3epBiB pociy e(eKTH-BHocii iHBecra^HHoi giagbHocri Ha mgnpneMciBi. Цe 3y-Moßngo Bu6ip TeMH gocgig®eHHa Ta 3acßignye ii aKTyagbHiCTb.
Meioro ny6giKaaii e po3po6Ka oцiнкa cynacHoro craay iHBecrn^HHol giagbHocri b arpapHoMy ceKTopi yKpaiHi Ha ii ocHoBi po3po6Ka npaKTHHHux peKoMeHga-^h 3 Meioro ii nocngeHHa.
PiBeHb po3BHTKy iHßecra^HHHx пpoцeciв Ta öoro ocHoBy (opMye HaaioHagbHe 3aKoHogaBCTBo. TaK, iHBe-crn^HHa giagbHicrb b yKpaiHi perygroeTbca HH3Koro 3a-KoHiB i nig3aKoHHHx aKTiB, ogHaK HopMaTHBHe perygro-BaHHa e HegocKoHagnM. TaK, 3aKoHogaBCTBo nepeg6anae gga iHo3eMHHx iHBecra^H Ha^oHagbHHH pe®HM giagb-HocTi, to6to He Hagae npiopmery нaцioнagbннм hh iHo-3eMHHM iHBeciopaM, npoie cyTTeBHM HegogiKoM npaßo-Boro perygroBaHHa iHBecra^HHoi giagbHocri b yKpaiHi e BigcyTHicTb peagbHnx gep®aßHHx rapamiH 3axHcry iHo-3eMHHx iHBecm^H. OgHo6iHHHH nopagoK 3MiH 3aKoHo-gaBcTBa, Hecra6igbHicrb 3aKoHogaßHoi 6a3H, HeioHHicTb ^opMygroBaHb, geKgapaTHBHHH xapaKTep 3aKoHiB i gep-®aBHHx nporpaM po3BHTKy arpapHoro ceKTopy Ta Hego-cKoHagicTb cTaTncTHHHHx gaHnx, ^o Hagae ,ep®aBHa cgy®6a craTHcTHKH, TaKo® cTBoproroTb nepemKogn gga iHBecra^HHo! giagbHocii b yKpaiHi [1].
OneBHgHo, ^o Ha po3bhtok iнвecтнцiннoi giagbHo-cri BngHBaTHMyTb 3MiHH b perygroBaHHi gep®aBHoi Top-roBoi nogiTHKH. nignucaHHa yrogn npo acoцiaцiro 3 £C crBopugo yMoBH gga BigKpHTTa eBponencbKHx pHHKiB gga yKpaiHcbKoi cigbcbKorocnogapcbKoi npogyK^I. TaKo® oniKyeTbca, ^o rapMom3a^a нaцioнagbнoro 3aKo-HogaBcTBa i3 3aKoHogaBcrBoM GC cnpnaTHMe iHTeHcn^i-кaцii Mi®HapogHol TopriBgi. yce цe cTBoproe nepegy-mobh gga nomyKy mgaxiß aKTHBi3a^l iнвecтнцiннoi giagbHocri cigbcbKorocnogapcbKHx nignpueMcrB, ogHaK
^iHaHcoBi Mo®gHBocri Ha pi3HHx piBHax ynpaßgiHHH Ta 6e3nocepegHbo y roBapoBHpo6HHKiB. Hecrana giKBigHo-cri ^iHaHcoBHx iHcTHiyTiB, HH3bKa gHBepcu^iKoBaHicTb ^iHaHcoBHx npogyKiiB, bhcokI BigcoTKoBi craBKH KpegH-TiB, 3aßH^eHHi BHMorn go 3acraBHoro MafiHa, a6cogroraa Hegopo3BHHeHicTb He6aHKißcbKHx ^iHaHcoBHx iHcTHiyriB cTBoproroTb nepemKogn gga iHBecropiß Ta cigbcbKorocno-gapcbKHx ToBapoBHpo6HHKiB. He3Ba®aroHH Ha Te, ^o o$i-цiннo ^iHaHcoBi iHcrnryTH He HagaroTb nepeBary oKpe-mhm KareropiaM iHBecropiß, BH^e3a3HaneHi npo6geMH ycKgagHrororb gociyn go ^iHaHcoßnx npogyKiiß (oco6-gnßo no3HKoßHx Komriß) gga cepegrnx ra Magnx iHBecropiß i mgnpneM^B. TaK, 3rigHo 3 pe3ygbTaraMH onnry-BaHHa Magnx i cepegrnx cigbcbKorocnogapcbKnx Bnpo6-HHKiß, gga 41% arpapilB gociyn go 3oßHimHboro 3agyneHHH o6iroBHx Komriß 6yga ogHiero 3 ochobhhx npo6geM y 2014 po^. Ui noKa3HHKH Bnnepegnga gnme cKgagmcrb gociyny go ^opßapgHnx 3aKynißegb (59%).
BogHonac, He6aHKißcbKi ^iHaHcoßi iHcTHTyTH 3o-BciM He po3BHHeHi b yKpaiHi. Cepeg hhx gnme ogнннцi $yH^ioHyroTb ßignoßigHo go 3aKoHogaßcTßa Ta HagaroTb HKicm ^iHaHcoßi nocgyrn. KomypeH^ro 6aHKaM bohh He cTBoproroTb i noKH ^o He Mo®yTb 6ym Hagin-hhm g®epegoM ^iHaHcyßaHHa gga cigbcbKorocnogapcb-Knx Bnpo6HnKiB Ta iHBecTopiB B arpapHoMy ceKTopi yK-paiHH. ®oHgoßHH phhok yKpaiHn TaKo® Mae o6Me®eHi Mo®gnBocTi, BiH HegocTaTHbo KaniTagi3oBaHnn i giKBig-hhh, He3ßa®aroHH Ha po3po6geHy 3aKoHogaßHy 6a3y gga noro giagbHocii Ta cTßopeHy iH$pacrpyKTypy pnHKy [2].
HarogocnMo Ha ßigcyrHocri no3HTHBHoro cnpnn-HaiTa Mo®gnßocTeH iHBecryBaHHa Hepe3 ^oHgoßHH phhok cepeg BHyipimHix iHBecropiß. OKpiM Toro, geaKi ho-pMH 3aKoHogaßcTßa yKpaiHn, ^o perygroroTb BagroTHi oпepaцii, o6Me®yroTb Mo®gHBocri iHBeciopiß ^ogo 3giöcHeHHH oпepaцiн 3 ^hhhmh nanepaMH iHo3eMHnx eMiTeHriß Ha TepHropii yKpaiHn. ^e ogHHM HegogiKoM iHBecrn^HHoro KgiMary yKpaiHn e HeHagarog®eHa chc-TeMa pn3HK-MeHeg®MeHTy. y Me®ax nporpaMH nigrpu-mkh po3BHTKy arpapHoro ceKropy gep®aßa 3giöcHroe ^opßapgHy 3aKynißgro 3epHa b cigbcbKorocnogapcbKux BHpo6HHKiß (He3age®Ho ßig ßngy Ta KigbKocri npogyK-цiI, aKy bohh BHpo6garoTb), age цro gonoMory Haßpag hh Mo®Ha Bßa®arH cyrreßoro, ocKigbKH (^opßapgm KoHrpa-kth cTaHoßgarb npu6gu3Ho 1% ßig ycix KoHipaKriß Ky-nißgi-npoga®y 3epHa b yKpaiHi. BigcyTHi TaKo® crpare-ria Ta ngaH gin ^ogo 3MeHmeHHa pu3HKiß, noß'a3aHux i3 цiнoвнмн KoguBaHHHMH, norogHHMH yMoßaMH, xßopo-6aMH pocguH Ta TßapuH.
Cgig 3a3HaHHTH, ^o 3aKoHogaBHa 6a3a, aKa pery-groe BHKopucTaHHa HarypagbHux pecypciß Ta paaioHagb-Horo eHeprocno®nBaHHa, e HegocKoHagoro Ta HecTa6igb-Horo. ,o 6epe3Ha 2015 p. ii Mo®Ha 6ygo 6 oxapaKrepu-3yBaTn aK 6igbm-MeHm cnpnaTgnBy gga iHBecTopiB, ocKigbKH 3aKoHoM nepeg6anagoca HagaHHa nigbr BHpo-6HHKaM agbTepHaTHBHol eHepril, a caMe: o6nucgeHHH aK-цнзнoro 36opy 3a Hygboßoro craßKoro, 3ßigbHeHHa ßig onogaTKyßaHHa npu6yTKy BHpo6HHKiB 6ionagußa, HacT-KoBe onogaTKyBaHHa npn6yTKy Big npoga®y eHepro36e-piraroHHx yciaHoßoK Ha MHTHiö TepHropil yKpaiHn to^o.
3a3HaHHMo, ^o, He3ßa®aroHH Ha Hecnpuargußi yMoBn, HnHi cigbcbKe rocnogapcTBo po3rgagaroTb aK
одне i3 найпривабливших з позицй' iнвесторiв, зважа-ючи на постiйне зростання обсяпв швестицш в розви-ток даного сектору економiки.
Якщо починаючи з 2016 року загальш обсяги каштальних iнвестицiй в агропродовольчi сектори економiки Укра!ни збiльшувалися, то, за даними Держстату, у 2019 року вони зменшилися на 2,2 %.
Каштальш швестицп у сiльське, лiсове та ри-бне господарство у ачш - груднi 2019 року у фак-тичних цiнах становили 55254,2 млн грн, тобто 83,8 % ввд обсягу вiдповiдного показника минулого року. Темп зниження при цьому склав 18,8 %.
З них на безпосередньо сшьське господарство припало 96,5 % загально! суми усього скорочення iнвестицiй по аграрному секторi економiки.
В агропромисловiй сферi економ^ Укра!ни нинi вщбуваються переважно негативш швести-цiйнi процеси, що загрожуе !х поширенню на всю економ^ Укра!ни.
Водночас, обсяги капiтальних швестицш у ви-робництво харчових продукпв, напо!в та тютюно-вих виробiв, порiвняно з попереднiм роком, зросли торш на 37,7 % - до 23088,9 млн грн. Однак цей прирют був недостатнiм для компенсацп загаль-ного зменшення швестицш у виробництво аграрно! продукцп.
Незважаючи на значний спад, у 2019 рощ сшьське господарство зберегло швестицшну прюрите-тнiсть порiвняно з харчовою промисловiстю: на 1 грн каштальних швестицш у харчову промисло-вють припало 1,72 грн вкладень у сiльське господарство. Хоча в динамщ ця прiоритетнiсть, почи-наючи з 2017 року, послаблюеться.
Посилення кризових явищ в економщ зумов-люе змiни в перспективi розвитку альськогоспо-дарських товаровиробник1в, осшльки низьк1 рiвнi рентабельностi та збитковють виробничо! дiяльно-стi не формують передумов для економiчного !х зростання у перспектива
Ведомо, що основними джерелами швесту-вання е внутршш та зовнiшнi джерела по вщно-шенню до шдириемства. Так, внутршш джерела iн-вестування характеризуються: простотою та швид-к1стю залучення; високою вiддачею за критерiем норми прибутковосп iнвестицiйного капiталу, осш-льки не вимагаеться сплати позикового вщсотка; забезпеченням фшансово! стiйкостi розвитку пщп-риемства в довгостроковш перспективi, а, отже, ю-тотним зниженням ризику неплатоспроможносп та банкрутства пiдприемства при 1х використаннi; по-датковими пiльгами. Водночас, серед недолшв внутрiшнiх джерел швестування сшьськогосподар-ського виробництва слiд зазначити: обмежений об-сяг залучення, а отже, й можливостей щодо розши-рення швестицшно! дiяльностi при сприятливш кон'юнктурi iнвестицiйного ринку; обмеженний зо-внiшнiй контроль за ефективнiстю використання власних iнвестицiйних ресурсiв; висока варпсть використання порiвняно з iншими позиковими джерелами формування капiталу [3].
Щодо зовшшшх джерела iнвестування харак-терними особливостями слiд вважати таш: можли-
востi щодо значних обсяпв залучення, за умови до-статнього рiвня кредитоспроможностi; наявнiсть зовнiшнього контролю за ефективним Гх викорис-танням; можливiсть використати ефект фшансо-вого леверщжу за вiдповiдних умов. Щодо негати-вних факторiв позичкових джерел швестування, то серед них дощльно видшити: пiдвищений ризик банкрутства через несвоечасне погашения боргу; втрата частини одержаного прибутку вiд швести-цiйноi дiяльностi у зв'язку з необхщшстю платити вщсотки та дивщенди; додатковi витрати на залучення кошпв; необхiднiсть розробки техшко-еко-номiчних розрахунк1в по iнвестицiйному проекту [4].
Як свщчать данi ДержавноГ служби статистики УкраГни власнi кошти щдприемств залишалися ос-новним джерелом кашнвестицш (85 %).
Необхiдно вiдзначити про низьку активнiсть у фiнаисуваннi каштальних вкладень в розвиток сшь-ського господарства е баншвсьш установи.
Отже, основним джерелом забезпечення швес-тицшноГ дiяльностi сiльськогосподарських шдпри-емств е власш ресурси, де вагома роль належить чистому прибутку.
Варто зауважити про незначну частку баншв-ських позик у структурi швестицш, що свщчить про наявнiсть суттевих проблем у взаемовщносинах сiльськогосподарських шдприемств i фiнаисових iнститутiв. Свщченням цього е стабшьшсть залучення кредитних ресурав.
Сiльське господарство е кредитомюткою галу-ззю, а Гг нормальне функцiоиувания без кредитних ресурсiв у сучасних умовах практично неможливе. Це зумовлено специфшою сiльського господарства: нестачею вiльних фiнансових коштiв; високою ка-пiталомiсткiстю i порiвияно низькою фондоввдда-чею; сезоннiстю виробництва та значною триваль стю виробничого циклу. Розвиток баншвського кредитування сiльського господарства стримуе низка чинник1в. Зокрема, висош вiдсотковi ставки, вь дсутнiсть л^щноГ застави та гараитiй повернення кредиту, високий рiвень витрат банков iз надання послуг, вiдсутнiсть практики страхування неповер-нення кредитiв [5].
Формування адекватного мехашзму кредитного забезпечення аграрного сектору е базовою пе-редумовою розвитку iнвестувания, оновлення, тех-нiчного переозброення, модернiзацii суб'ектiв ви-робничоГ бази сiльськогосподарських пiдприемств, а стабшзащя Гх фiнансово-економiчного стану значною мiрою залежить вiд устшного вирiшення ви-значеноГ проблеми.
Процес кредитного забезпечення сшьгоспви-робникiв не набув стабшьноГ теиденцii i мае цикль чний характер. У нишшшх умовах шдвищення про-центних ставок за кредитами не дозволяе сшьсько-господарським тдприемствам залучати кредитнi ресурси, оскiльки економiчно вигiдним кредиту-вання буде у випадку якщо рiвень рентабельностi дiяльностi буде вищим або рiвним вартосп кредиту. Така ситуацiя вимагае дiевого впливу шстру-ментiв державного регулювання на забезпечення доступностi кредитних ресурав.
Зважаючи на специф^ альськогосподар-ського виробництва, у бшьшосп кра!н свiту держава приймае спецiальнi програми розвитку та шд-тримки суб'ектiв галузi. Належне мiсце при цьому вiдводиться й умовам кредитних ввдносин альгос-пвиробнишв iз банк1вськими установами. Напри-клад, у таких кра!нах, як Великобриташя, Шмеч-чина та Францiя частка баншвського кредиту у фо-рмуванш основного капiталу агропiдприемств становить 30-50 % [6]. В Австрп до 40 % обсяпв всiх наданих пiльгових кредитiв банками кра!ни ви-користовуеться на облаштування та удосконалення оргашзацшно! структури ферм, до 30 % - на будiв-ництво i реконструкцш житлових i господарських примщень, понад 10 % - на мехашзацш виробництва i тiльки 5 % - на сприяння реалiзацi! продукцп [7].
Отже, нинiшня ситуацiя щодо забезпечення шве-стицшно! дiяльностi сiльськогосподарських щдпри-емств е досить складною, осюльки товаровиробники галузi орiентуються передусiм на власт фiнансовi ре-сурси. Така ситуащя е нехарактерною для сiльського-сподарського виробництва, на яке суттево впливае се-зонтсть.
Для нарощування потенцiалу у фшансовш сферi слад удосконалити механiзми фшансування i здшс-нити заходи щодо щдготовки узгоджених пропозицiй, спрямованих на створення привабливого швестицш-ного ктмату для внутршшх i зовшшшх iнвесторiв, що сприятиме щдвищенню ефективностi викорис-тання ресурс1в та енергоефективносп агробiзнесу, значно полегшить доступ сiльського господарства та харчово! промисловосп до сучасних технологiй. Для цього слад доопрацювати Закон Укра!ни «Про вне-сення змiн до деяких законiв Укра!ни щодо стимулю-вання залучення швестицш». У ньому закрiплене по-няття прiоритетних галузей нацiонального господарства, що сформуе необхвдне законодавче щдгрунтя для довгостроково! державно! тдаримки визначених галузей. Крiм того, посилення державного контролю за виконанням регюнальних та мiсцевих програм розвитку малого i середнього щдприемництва буде гаран-тувати дотримання затверджених обсяпв !х фшансу-вання для забезпечення фшансово-кредитно! та швес-тицшно! щдтримки щдприемств. Необхвдно удосконалювати фiнансово-кредитний мехашзм через застосування програм тльгового кредтування, нарощування частки довгострокових позичок. З метою розширення фшансово-кредитного обслугову-вання дрiбних товаровиробник1в слад впроваджувати механiзми формування кооперативно! системи обслу-
говування сiльського господарства на 6a3i кооперати-вних банив, кредитних спшок, лiзингових, страхових та швестицшних компанiй.
Як сввдчить аналiз структури швестицш, яш здiйснюють сiльськогосподарськi шдприемства за рахунок власних коштiв основним об'ектом е мате-рiальнi активи, зокрема машини та обладнання та будiвництво будiвель i споруд (табл. 1). Дана обста-вина викликана в першу чергу спецiалiзацiю госпо-дарств корпоративного сектору аграрно! еконо-мiки, зокрема на орiентацiя на виробництво продукцп рослинництва, що викликае зростання попиту на сшьськогосподарсьш машини та зерносховищ та елеваторiв.
За даними профiльного мiнiстерства в, 2019 року в Укра!ш введено в експлуатацш 130 об'ектiв 3i зберiгання, доробки й переробки зерна, загаль-ною кошторисною вартiстю будiвництва 4,7 млрд гривень з урахуванням ПДВ. На 2020 р. заплано-вано будiвництво 115 нових об'екпв i реконструк-цiю ще 15 об'екпв.
Необхiдно вiдзначити, при низьк обсяги каш-тальних iнвестицiй у вщтворення родючостi земе-льних упдь. Дана обставина сввдчить про вщсут-нiсть довгострокових перспектив щодо користуван-ням орендованих сiльськогосподарських угiдь. Крiм, того iснують певнi певнi методолопчш пере-шкоди щодо вiрного ввдображення витрат, як1 спря-мованi на шдвищення родючосп альськогосподар-ських упдь, яш здiйснюються суб'ектами господа-рювання в сферi агробiзнесу.
Нинi б№шють сiльськогосподарських пiдпри-емств не дотримуються законодавчих норм щодо використання сiльськогосподарських упдь.
Спостертаеться iнтенсивне зростання швестицш в нематерiальнi активи, що викликано процесом цифровiзацiя виробничо-господарсько! дiяльностi сшьськогосподарських пiдприемств.
Нинi iнвестицiйна дiяльнiсть позитивно впли-вае на процеси оновлення техшчно! бази сшьсько-господарських шдприемств, що е одним iз прюри-тетних напрямiв iнвестування. Так, вкладення кош-тiв у технiчне забезпечення галузi рослинництва е необхвдним та економiчно вигiдним. По-перше, зерно й олшне насiння як основа рослинництва кори-стуеться постiйним попитом на внутршньому та зовнiшньому ринку. По-друге, обсяги iнвестування досить помiрнi порiвняно з iншими кашталовкла-деннями в аграрному секторi. На початку дiяльно-стi достатньо iнвестувати в галузь у середньому вiд 1 до 2 тис. дол. США розрахунково на 1 га. При цьому середнш термш окупностi швестицш становить 2-4 роки [8].
Таблиця 1
Динамика розиодшу фшансових pecypciB на капiтальнi iнвестицi'l' (тис. грн.)
У тому числ
з них з них
Роки Капгтальт швести усього '[I S ё и еа g'S ■ а | 5 ST 1 2 ку у землю 4 s. К 8 2 3 fs я у будавництво та перебудову буда-вель у машини та об-ладнання В « ти ка || : i 'Н ьл та Н S^ 0 S3 ка у у концеси, пате-нти, лщензи, тор-говельнi марки i аналогiчнi права у придбання про-грамного забезпе-чення
2010 10264898 10213291 40923 402473 2260064 6067372 51607 22133 8631
2011 16203700 16082661 35721 540554 3572061 10415767 121039 6408 18716
2012 18895885 18835264 47483 398496 4745086 11656296 60621 14669 17558
2013 18513724 18180210 19782 349788 3851043 11535746 333514 7889 12563
2014 18175515 18106866 86972 329025 4011595 11668847 68649 8762 22659
2015 28983114 28813268 51658 986240 5558539 19324763 169846 3823 22622
2016 49497718 49231555 95392 572194 7452890 37676540 266163 2498 34557
2017 63262939 62664514 152568 400210 9648129 48433030 598425 10783 49632
2018 65559593 64252982 192955 2162597 12152795 44844023 1306611 5226 56493
2019 59332931 57936339 316584 1085572 11988236 37537085 1396592 41170 38298
2019 р.в % до 2010 р. 578,0 567,3 773,6 269,7 530,4 618,7 2706,2 186,0 443,7
2019 р.в % до 2018р 90,5 90,2 164,1 50,2 98,6 83,7 106,9 787,8 67,8
Джерело: складено за данi Державно! служби статистики Укра!ни
Як свiдчать результата дослщжень обсяги при- стерiгалася зниження частки вiтчизняних техшч-дбання альськогосподарсько! технiки суб'ектами них засобiв в структурi придбання на 2012-2017 рр. господарювання зросла майже в 4,4 рази (табл.2). та щдвищення в 2018 р., головним чином за раху-При цьому на протязi дослiджуваного перiоду спо- нок програм державно! пiдтримки.
Таблиця 2
Динамика вартостi придбаноТ техиiки сiльськогосподарськими п1дприсмствами
Показник Рк 2018 р. в % до
2010 2015 2016 2017 2018 2010 р. 2017 р.
Придбано техшки, всього, млн грн 4125,3 6789,6 10312,3 14358,6 18260,7 442,7 127,2
у т.ч. вгтчизняно!, млн грн 1418,7 1174,7 1503,0 1913,9 6092,9 429,5 318,3
У % до всього придбання 34,4 17,3 14,6 13,3 33,4 0 20 в.п.
шоземно!, млн грн 2706,5 5614,9 8809,4 12444,7 12167,8 449,6 97,8
у % до всього придбання 65,6 82,7 85,4 86,7 66,6 1 в.п. -20,1в.п.
Придбано ново! шоземно! техшки, млн грн 2280,3 4965,6 7935,1 10842,7 10345,3 453,7 95,4
у % до всього придбання 55,3 73,1 76,9 75,5 56,7 1,4 в.п. 18,8 в.п.
у % до шоземно! техшки 84,3 88,4 90,1 87,1 85,0 0,7 в.п. -2,1 в.п.
Придбано вживано! шоземно! техшки, млн грн 426,3 649,2 874,2 1602,1 1822,5 427,5 113,8
у % до всього придбання 10,3 9,6 8,5 11,2 10,0 -0,3 в.п. -1,2 в.п.
у до шоземно! техшки 18,7 13,1 11,0 14,8 17,6 -1,1 в.п. 2,8 в.п.
Джерело: складено за даними Мiнiстерства аграрно! политики та продовольства Укра!ни.
Середнi i велик1 аграрнi компанп, фермерства налаштоваш на придбання ново! технiки. Малi фе-рмерсьш господарства вiддають перевагу вичизня-ним виробникам, оск1льки вона дешевша i доступ-нiша. Отже на обсяги придбання альськогосподар-сько! технiки впливають наступнi фактори, як: кушвельна спроможнiсть агрощдприемств, що ро-бить вплив на фактичний попит на техшку: поль тика держави щодо сiльгоспгалузi в цiлому, i що ви-являеться в регулюванш внутрiшнього ринку i в ло-яльностi до нацiональних виробник1в; економiчне становище Укра!ни; iнвестицiйний клiмат в кра!ш
Також присутня кадрова проблема штату меха-нiзаторiв, що змушуе на тiснiшу сшвирацю з коле-джами та вищими навчальними закладами.
Незважаючи на факт дотування агропромисло-вого комплексу в Укра!нi - результатившсть зали-шаеться не такою, як хотшося б. I основна причина - участь велико! шлькосп чиновников на всiх ста-дiях фiнансування, що робить бiльш тривалим за термiнами видiлення бюджетних кошпв. Також слiд зазначити i вщсутшсть доступу деяких шдпри-емств до держпвдтримки. Сiльськогосподарськi кредити - найб№ш прийнятний на сьогоднiшнiй
geHb cnoci6 npug6aHHa cigbrocnrexHiKH, hhm i Kopu-cryroTbca cborogHi arpapiï. ,3ga oTpuMaHHa Kpegmy Heo6xigHo HagaTH 6aHKy: ^maHCOBy rapanriro noBe-pHeHHa HagaHux öaHKOM KomTiB pi3HHM cnoco6oM - y BHrgagi aBTOMOÖiga, HepyxoMOCTi, TexHiKH, ManHo-Boro nopyHHTega; iH^opMa^ro npo peagbHi goxogu.
iHBecTyBaHHa KomriB y TexHinm 3aco6u 3ge6igb-moro 3age®HTb Big oHiKyBaHoro ^rnaHcoBoro pe3ygb-TaTy b noTOHHoMy poцi. 3a pe3ygbTaTaMH onmyBaHHa KepiBHHKiB cigbCbKorocnogapcbKHx nignpueMCTB BiH-HHHbKoï o6gacTi 43% pecnoHgeHTiB BignoBigu, ^o npuHMaroTb pimeHHa npo KyniBgro TexHiKH 3age®Ho Big noTOHHoï снтyaцiï. Ui pe3ygbTam, a TaKo® Ton $aKT, ^o 20% arpapiiB ngaHyroTb npug6aHHa TexHiKH BCboro 3a 1-3 Mic. go nonaTKy ïï eкспgyaтaцiï, CBigwTb npo bhco-khh CTyniHb HeBH3HaneHocTi b gocgig®yBaHoMy ceKTopi n Heo6xigHicTb gga KoMnamn cigbrocnrexHiKH 3aßo3nra HacTHHy o6gagHaHHa Ha CKgag, ^o6 He BTpaTHTu cboïx KgicHTÎB i HacTKy Ha puHKy. Ha KigbKicTb npng6aHHa cigbCbKorocnogapcbKoï TexHiKH, 3oKpeMa TpaKTopiB, cyTTGBHM hhhhhkom e ngo^a 3eMgeKopucTyBaHHa, ^o He 3aB®gu KopegroeTbca i3 piBHeM peHTa6egbHocTi Bupo-6HHUTBa.
3a pe3ygbTaTaMH npoBegeHo aHagi3y BCTaHoBgeHo, ^o ochobhhm HanpaMoM BUKopucTaHHa iHBecra^nHux pecypciB e peagi3aqia 6i3Hec-npoeKTiB, noB'a3aHux rogo-bhhm hhhom i3 6ygiBHHUTBoM Ta Mogepm3aqiero 6ygi-Begb i cnopyg Bupo6HHHoro npu3HaHeHHa, a TaKo® npu-g6aHHaM cigbCbKorocnogapcbKoï TexHiKH Ta o6gag-HaHHa. Hu3bKa aKTHBHiCTb noTeH^nHux iHBecTopiB npoaBgaeTbca ^ogo cnpaMyBaHHa ^maHcoBux noTOKiB y goBrocTpoKoBi 6iogoriHHi aKTHBH b pocguHHHUTBi Ta твapннннцтвi, ^o cBigHHTb npo BigcyraicTb eKoHoMiH-Horo nigrpyHTa ^ogo 3gincHeHHa nogi6Hux 3axogiB.
Oco6guBe 3aHenoKoeHHa BHKguKae BigcyTHicTb eKoHoMiHHoro iHTepecy go ^rnaHcyBaHHa 3axogiB, noB'a3aHux i3 npupogooxopoHHoro giagbHicTro ^ogo BHKopHCTaHHa 3eMegbHux pecypciB, a ^ e CBigneHHHM BigcyTHocTi goBrocTpoKoBux nepcneKTHB bhpo6hhhoï giagbHocri y c^epi arpo6i3Hecy, a TaKo® gep®aBHH-цbкoro nigxogy go BupimeHHa ^eï npo6geMH.
BBa®aeMo, ^o HH3bKa e^eKTHBmcrb iHBecm^nHoï giagbHocri cigbcbKorocnogapcbKux nignpueMcTB BH3Ha-HaeTbca TaKHMH ^aKTopaMu: HH3bKi o6caru iHBecrn^n b ochobhhh KaniTag He garoTb Mo®gHBocri 3gincHHTH iH-TeHcuBHe po3mupeHe BigTBopeHHa Ha mHoBaqinmH oc-HoBi; He BHKoHaHHa b noBHin Mipi ynpaBgiHcbKux ^yHK-^n KepiBHHKiB Ta MeHeg®Memy cigbcbKorocnogapcb-khx mgnpueMCTB, BignoBigagbHux 3a 3gincHeHHa ÎHBecra^nHoï giagbHocri npu noTOHHux o6carax iHBec-th^h b ochobhhh KaniTag; cucreMa gep®aBHoï nigTpH-mkh He cnpuae ïï aKTHBi3aqiï Ta nigBH^eHHro e^eKTHB-Hocri.
Bmcmobkm. OT®e, 3a pe3ygbTaTaMH npoBegeHoro gocgig®eHHa BcTaHoBgeHo, ^o po3bhtok iHBecra^H-hoï giagbHocTi b cigbcbKorocnogapcbKux nignpueMc-TBax 3HaxoguTbca Ha HegocTaTHboMy piBHi Ta cga6Ko niggaeTbca perygroBaHHro. npuHHHoro TaKoro cTaHy e 6e3giH ^aKTopiB - o6'eKTHBHux i cy6'eKTHBHux, MaK-poeKoHoMiHHux Ta MiKpoeKoHoMiHHux, ^o BHMarae po3po6KH gieBux iHcTpyMeHTiB ^ogo Mo6igi3aqiï BHy-TpimHix iнвecтнцiнннx pecypciB, ^opMyBaHHa opra-Hi3aqiÖHoro 3a6e3neHeHHa po3BHTKy iHBecTH^HHoï giagbHocTi Ha piBHi nignpueMcTB, a TaKo® ygocKoHa-
geHHH MeTogHHHHx nigxogiB ^ogo оцiнкн e^eRTHB-HOCTi npoeRTiB b yMOBax po3BHTKy npuBaTHO-gep®a-BHoro napTHepcTBa npu peagi3aqii iнвeстнцiнннx npoeRTiB.
BBa®aeMO, ^o 3 MeTOM nocugeHHa iнвeстнцiн-hoï giagbHOCTi b arpapHOMy ceKTopi yKpaÏHH Heoôxi-gHO Ha 3aK0H0gaBH0My piBHi po3poÔHTH Ta norogHTH
3 KgMHOBHMH зaцiкaвgeннмн CTopoHaMH 3MiHH Ta go-noBHeHHa go 3aKOHy yKpaÏHH «npo gep®aBHy nigT-pHMKy cigbCbKoro rocnogapcTBa» Ta iHmux HopMaTH-bhhx aKTiB, aKi nepegôanaTHMyTb gocTyn ycix BHpo6-HHKiB go nporpaM gep®aBHOÏ nigTpHMKH, 3 HagaHHaM npiopHTeTy b пigтpнмцi MagHM cigbCbKorocnogapcb-KHM BHpo6HHKaM TpygoMicTKHx Ta npHpogoo^agHHx bhpo6hh^tb; 3gincHMBaTH nocTynoBHH nepexig Big gep®aBHOÏ nigTpHMKH y BHrgagi nogaTKOBHx nigbr go rapaHTOBaHOÏ gep®aBHOÏ nigTpHMKH y BHrgagi 6m-g®eTHHx acHrHyBaHb 3 po3paxyHKy Ha: ogHHHHM o6-po6gMBaHHx yrigb (1 reKTap); rogoBy yTpHMyBaHOÏ xygo6H; ^epMepcbKe rocnogapcTBo; b 3 MeTOM aKTH-Bi3aqii iнвecтнцiннoï giagbHOCTi b твapннннцтвi, 3O-KpeMa b MogoHHOMy CKOTapcTBi 3anpoBag®eHHa npo-rpaMH gep®aBHOÏ nigTpHMKH 3a npHpocTy rogoBy ko-
pOBH.
References
1. Dadashev, B. A. (2013), Investment agricultural development Ukraine, Ahroinkom, vol. 4 - 6, pp. 43 - 46.
2. Isayan, A. M. (2013). Teoretychni aspekty bankivs'koho kredytuvannya pidpryyemstv APK. Fi-nansovo-kredytna diyal'nist': problemy teoriyi ta prak-tyky, 1, pp. 260-268.
3. Maliy E.G. (2016). Kredyt yak dzherelo fi-nansuvannia ahrobiznesu [Creditas a source of financing for agribusiness]. Visnyk Harkivs'kogo nacion-al'nogo tehnichnogo universytetu sil's'kogo gospo-darstva imeni Petra Vasylenka: Ekonomichni nauky -Bulletin of Kharkov national technical University of agriculture named Peter Vasilenko: Economics, Issue. 172, pp. 132-141
4. Nazarenko I.M. (2015) Analiz investytsiinoho zabezpechennia silskohospodarskykh pidpryiemstv rehioniv Ukrainy. Problemy ekonomiky. № 4, pp. 136143
5. Odnoroh, M.A. (2015), "Peculiarities of investment activities in the agrarian sector", Aktual'ni problemy mizhnarodnykh vidnosyn, vol. 126, pp. 108 -115.
6. Satyr, L.M. (2012), Orhanizatsijno-ekonomichne zabezpechennia vidtvorennia materi-al'no-tekhnichnykh resursiv sil's'kohospodars'kykh pidpryiemstv [Organizational and economic support for the reproduction of material and technical resources of agricultural enterprises], BNAU, Bila Tserkva, Ukraine pp. 350.
7. Skrypnyk, A. & Tkachenko, O. (2018). Infor-matsiyna skladova pidvyshchennya efektyvnosti kredytuvannya ahrarnoho sektoru. Visnyk Natsion-al'noho banku Ukrayiny, 11, pp. 32-35.
8. Trakhanov, I.P. (2016), "Problems of investment support of enterprises of agroindustrial complex of Ukraine and prospects of its development", Nau-kovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho univer-sytetu, vol. 9, pp. 153 -157.
