CC BY
8ного сектору. Зввдси аналгтичш функцп поклада-ються на бухгалтерш, яка через велику заванта-женють в робот дуже часто не здшснюе анал1з ви-конання кошторису. Це призводить до попршення якост виконання анал1тично! функцп кер1вництва установи. Проблема може бути виршена лише з точки зору адекватного фшансування шляхом залу-чення квал1ф1кованих фах1вщв на посади аналгтика чи економюта.
Для тдвищення якосп анал1тично! шформацп та забезпечення автоматизацп аналгтичних робгт з метою скорочення витрат на !х проведения до-цшьно впровадити в д1яльн1сть бюджетних установ яшсне ушфшоване програмне забезпечення, що буде адаптоване до актуальних вимог законодав-ства та матиме зрозум1лий та доступний р1зним ко-ристувачам штерфейс.
Список литературы
1. Aleskerova Yu., Mulyk T., Fedoryshyna L. (2018) Improving credit protection analysis methods Reports of main agricultural enterprises. Baltic Journal of Economic Studies, vol.4, nn2, pp.1-7.
2. Todosiychuk V. (2019) Public administration of anti-inflation policy in the system of monetary regulation of economy. Znanstvena misel journal. The journal is registered and published in Slovenia. - 2019. - Vol. 2, № 34. - S. 44-52.
3. Todosiychuk V., Fedoryshyna L. (2019) Analiz controlling financial risks of enterprise. Polish journal of science. № 21, Vol. 2. - P. 30-42.
4. Todosiichuk V., Mashevska A., Dzyubenko O. Credit security of small and medium-sized enterprises of Ukraine. The scientific heritage. - 2020. - No 45. - P. 13-24. - Budapest, Hungary.
5. Mulyk T., Tomchuk O., Fedoryshyna L. Analysis of financial stability of the enterprise. The scientific heritage. 2020. - No 43. - S. 46-55. -Budapest, Hungary.
6. Алескерова Ю.В.,. Салькова 1.Ю, Федо-ришина Л.1. Страховий менеджмент: шдручник / Ю.В. Алескерова, 1.Ю. Салькова, Л.1. Федоришина. Вшниця: ВНАУ, 2019. - 295 с.
7. Алескерова Ю.В., Червань О.Г. Управ-лiння капiталом пвдприемства. 1нфраструктура ринку. - 2019. - Вип. 33. - С. 265-270.
КАП1ТАЛЬН1 ШВЕСТИЦП В РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМ1КИ
Вдовенко 1.С.
AcnipaHm Нацiонального наукового центру «1нститут аграрное eKOHOMirn» (м. Кшв)
CAPITAL INVESTMENTS IN THE DEVELOPMENT OF THE AGRARIAN ECONOMY SECTOR
Vdovenko I.
Postgraduate student of National Science Center of the Institute of Agricultural Economics,
(m. Kyiv)
Анотащя
В статп йдеться про роль каштальних швестицш в нарощуванш фшансового потенщалу окремих тд-приемств та аграрного сектору економiки Украши в цiлому. Визначено, що одним iз вагомих фiнансових джерел е залучення iнвестицiй в альське господарство, оскiльки достатне iнвестування е запорукою оно-влення та змщнення матерiально-технiчноi бази аграрних пiдприемств, пвдвищення його ефективностi та забезпечення конкурентоспроможносп на свiтовому ринку. Проаналiзовано обсяг каттальних iнвестицiй за видами економiчноi дiяльностi в Украгш та в окремих репонах, визначено 1'х частку в сiльське господарство, мисливство та надання пов'язаних iз ними послуг, темпи 1'х приросту та джерела фшансування. Зроблено висновки щодо необхiдностi створення ефективного механiзму формування iнвестицiйноi поль тики, в основi яко1' забезпечення економiчних iнтересiв як аграрив так i потенцiйних iнвесторiв. Запропо-нованi прiоритетнi напрями та шструменти нарощування фiнансового потенцiалу пвдприемств аграрного сектору економiки через вдосконалення бюджетной кредитно1' полiтики, розвиток страхування сприяти-муть змiцненню кожно1' складово1' фiнансового потенцiалу в поточному перiодi i на перспективу.
Abstract
The article deals with the role of capital investments in enhancing the financial potential of individual enterprises and the agrarian sector of the Ukrainian economy as a whole. It has been determined that attracting investments in agriculture is one of the major financial sources, since sufficient investment is the key to upgrading and strengthening the material and technical base of agricultural enterprises, improving its efficiency and ensuring competitiveness in the world market. The volume of capital investments by type of economic activity in Ukraine and in individual regions is analyzed, their share in agriculture, hunting and provision of related services, their growth rate and sources of financing. Conclusions have been made regarding the need to create an effective mechanism for investment policy formation, based on which the economic interests of both farmers and potential investors are ensured. The proposed priorities and instruments for enhancing the financial capacity of the agricultural sector enterprises through the improvement of budgetary, credit policy, development of insurance will contribute to strengthening each component of financial capacity in the current period and in the future.
Ключовi слова: фшансовий потенщал, джерела фiнансових pecypciB, капiтальнi швестици, сiльське господарство, iнвестицiйна полiтика, власш ресурси.
Keywords: financial potential, sources of financial resources, capital investment, agriculture, investment policy, own resources.
В умовах eKOHOMi4HOÏ нестабшьносл ринко-вого середовища вагому роль в 3a6e3ne4eHHi ефек-tobhoï дiяльностi пiдприeмства та сталого його ро-звитку вiдiграe фiнансовий потенщал, який викори-стовуеться для фшансування виробничо-фiнансовоï дiяльностi i е визначальною базовою характеристикою при прийнятп управлiнських фь нансових ршень. Тому прiоритетним завданням пiдприемств в сучасних умовах господарювання е пошук резервiв його збiльшення та ефективного ви-користання з метою щдвищення результативностi дiяльностi, конкурентоспроможностi та швестицш-но1 привабливостi пiдприемств тоï чи iншоï галузi економiки краши.
Питаниям формування фiнансового потенщ-алу, зокрема, швестицшного забезпечення тдпри-емств аграрного сектору економiки присвяченi на-уковi працi М.Я.Демяненка, М.I.Кiсiля, П.Т.Саб-лука та iнших вчених. В них розкрито теоретичш i практичнi аспекти ефективносп iнвестицiй в галузь альського господарства, в умовах постiйних змш економiчного середовища актуальнiсть досль дження впливу iнвестицiйних ресурсiв на покра-щення результативностi дiяльностi та 1х ролi в роз-витку аграрного сектору економiки не втрачена i ниш.
Ресурсний потенщал сшьського господарства Украши, в основi якого знаходяться високопродук-тивнi землi сiльськогосподарського призначення та сприятливi агроклiматичнi умови вказуе на невико-ристанi можливостi для подальшого розвитку аграрного сектору через неефективне управлшня фшан-совим потенщалом аграрних пiдприемств.
Управлiння фшансовим потенцiалом пвдпри-емства передбачае планування, органiзацiю, контроль забезпеченостi тдприемства фiнансовими ресурсами для ведення виробничо-господарськоï дiя-льностi з урахуванням стратегiчних перспектив, а також забезпечешсть власним капiталом в обсязi, необхщному для виконання умов лiквiдностi та фь нансово1 стiйкостi [1, c.127].
Процес формування фiнансового потенцiалу альськогосподарських пiдприемств зорiентований на максимальну взаемодш зi зовнiшнiм середови-
щем, врахування вимог ринку й часу та спрямова-ний на забезпечення економiчного зростання реаль зацп поставлених цiлей [2, с.164].
Тому кожне аграрне пiдприемство для забезпечення ефективного функцюнування в умовах конкурентного середовища мае враховувати й викори-стовувати за потреби додатковi фiнансовi джерела розвитку, використання яких сприятиме досяг-ненню поставлених стратепчних цiлей здiйснення ними успiшноï тдприемницько1 дiяльностi.
Одним iз таких фшансових джерел, що вiдiграе важливу роль в розвитку аграрного сектора еконо-мiки е залучення капiтальних iнвестицiй в сшьське господарство, пiд якими слiд розумгги кошти, що спрямовуються на вщтворення основних засобiв, розширення, реконструкцiю i модершзацш тдпри-емств i споруд, здшснення технiчного прогресу у вах галузях.
Матерiально-ресурсне забезпечення аграрного виробництва, його ефективний розвиток в умовах транзитивноï економiки прямо залежать вiд обсягу, структури та напряму iнвестицiй - витрат на будiв-ництво та ремонт виробничих примiщень, прид-бання сiльськогосподарськоï технiки i обладнання, впровадження нових технологiй, забезпечення до-статнього рiвня платоспроможностi, змiцнення фь нансовоï стiйкостi та полiпшення виробничоï дiяль-ностi аграрних товаровиробникiв [3, с.124]. На думку автора, «саме достатне iнвестування е запорукою оновлення та змiцнення матерiально-те-хнiчноï бази аграрного виробництва, пiдвищення його ефективносп, зростання зайнятостi та добро-буту сшьського населення, забезпечення конкурен-тоспроможносп аграрного сектору в цшому».
Аналiзуючи капiтальнi iнвестицiï за видами економiчноï дiяльностi в Укрш'ш слiд вщмтити, що 1х загальний обсяг в 2014-2018 рр. зрю в 2,6 раза (з 219420 млн грн. в 2014 р. до 578726 млн грн. в 2018 р.). Найвищi темпи приросту каттальних швести-цiй спостерiгаються в 2016 р. - 131,5%, в 2018 р. вони дещо скоротились до рiвня 129%.
Загальна сума капiтальних швестицш в Укра-Ïнi в сшьське господарство, мисливство та надання пов'язаних з ними послуг в 2018 р. збшьшилась в 2,6 раза проти 2014 р.(таблиця 1).
Таблиця1
Каштальт швестици за видами економпчно! дiяльностi в Украпш [4]_
Показники 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р.
Капггальш швестици - всього, млн. грн. 219420 273116 359216 448462 578726
темпи приросту, % до попереднього року 81,9 124,5 131,5 124,8 129,0
Сшьське, люове та рибне господарство, млн. грн. 18796 30155 50484 64243 66104
у % до загального обсягу 8,6 11,0 14,1 14,3 11,4
темпи приросту, % до попереднього року 98,6 160,4 167,4 127,3 129,0
у т.ч. в сшьське господарство, мисливство та надання пов'язаних iз ними послуг, млн. грн. 18388 29310 49660 63401 65059
темпи приросту , % до попереднього року 98,6 159,4 270,1 127,7 102,6
у % до загального обсягу 8,4 10,7 13,9 14,1 11,2
Промисловють, млн. грн. 86242 87656 117754 143300 199896
у % до загального обсягу 39,3 32,1 32,8 32,0 34,8
темпи приросту, % до попереднього року 81,7 101,6 134,3 166,2 139,5
Будiвництво, млн. грн. 36057 43464 44444 52176 55994
у % до загального обсягу 9,5 7,6 8,3 7,5 8,9
темпи приросту, % до попереднього року 77,8 120,5 102,3 117,4 107,3
Що стосуеться капiтальних iнвестицiй в сшь-ське, люове та рибне господарство, то вони зросли в 3,5 раза впродовж 2014-2018 рр. (з 18796 млн грн. в 2014 р. до 66104 млн грн. в 2018 р.), а темпи приросту впродовж останшх рошв скоротились з 167,4% в 2016 р. до 129,0% в 2018 р.
Середня частка каштальних швестицш в сшь-ське, люове та рибне господарство за 2014-2018 рр. становить 11,9%, в сшьське господарство, мислив-ство та надання пов'язаних iз ними послуг - 11,7%, в промисловють - 34,2%, в будiвництво - 8,4% ввд-повiдно. Тобто, найбшьш iнвестицiйно привабли-вою е промисловють, темпи приросту капiтальних швестицш в цю галузь також зростали включно до 2017 р. (166,2%), а вже у 2018 р. становили 139,5% вщповщно.
Незважаючи на нижчу частку капiтальних ш-вестицш в сiльське господарство, мисливство та надання пов'язаних iз ними послуг порiвняно з про-мисловютю, темпи ix приросту е вищими впродовж 2014-2016 рр. (найвищий прирют в 2016 р. - на рiвнi 270,1%), в 2017-2018 рр. темпи дещо сповiльнилися i досягли в 2018 р. - 102,6%.
Аналiзуючи обсяги капiтальниx iнвестицiй за репонами, зокрема у Вiнницьку область, слад вщмь тити динамiчне зростання в 2,9 раза впродовж 20142018 рр. (з 6109514 тис. грн.. в 2013 р. до 17626523 тис. грн.. в 2018 р. ).
Як i в цшому по Укрш'ш темпи приросту каштальних швестицш у Вшницькш обласп в сшьське господарство, мисливство та надання послуг, ско-рочувались (з 155,2% в 2016 р. до 103,5% в 2018 р.).
Також спостертаеться скорочення частки каштальних швестицш у Вшницькш обласп в сшьське господарство, мисливство та надання послуг в зага-льному (з 40,1% в 2016 р. до 26,9% в 2018 р.). В той же час зросла ця частка за аналопчний перюд в промисловють - з 22,6% в 2016 р. до 43,7% в 2018 р.
Тобто в 2018 р. найб№ша частка каштальних
швестицш була спрямована в промисловють (43,7%), тодi як в сшьське господарство, мисливство та надання послуг лише 26,9%, хоча за темпами приросту частка каштальних швестицш в сшьське господарство, мисливство та надання послуг у Вшницькш обласп становила 150,1% в 2018 р. проти 112,6% в 2016 р.
Середня частка каштальних швестицш у Вшницькш обласп в сшьське господарство, мисливство та надання пов'язаних iз ними послуг за 20142018 рр. становить 32,4%, а значить е вищою сере-днього значення в цшому по Укрш'ш, в промисловють - 32,0%, в будiвництво - 12,9% вщповщно. Тобто, iз вах видiв економiчноí дiяльностi най-б№ш швестицшно привабливим у Вшницькш обласп е альське господарство, мисливство та надання пов'язаних iз ними послуг, а також в промисловють [5].
Саме Вшниччина е одним iз найпотужшших репошв агропромислового комплексу Украши, який демонструе висок1 темпи розвитку та вагомi результати господарювання. Впродовж останшх рошв Вшницька область е безумовним лщером в Украíнi за такими показниками: продукци сшьсь-кого господарства, продукци рослинництва, продукци тваринництва, виробництва м'яса в живш ваз^ по кiлькостi ВРХ, а по показниках валового збору буряшв цукрових фабричних та картоплi, виробництва молока (1 мюце закршлено за нею впродовж 2010-2018 рр.). Частка Вшницько! областi у вироб-ництвi продукци сiльського господарства в Укра!ш збiльшуеться i в 2018 р. становила 8,4%.
Аналiзуючи джерела фшансування кашталь-них вкладень у Вшницькш обласп в 2018 р. слщ вщмггити, що найбiльша частка належить власним коштам пвдприемств та оргашзацш (76,8%), кошти мiсцевих бюджепв становлять 8,8%, кредити бан-шв та iншi позики лише 3,1% (таблиця 2).
Таблиця 2
Джерелами фшансування каштальних iнвестицiй у Вiнницькiй обласп_
Показники 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р.
Каштальш швестицп - всього, тис. грн 5674572 7372954 8301879 11744065 17626523
в т.ч. за рахунок кошпв державного бюжету 28048 171397 270545 361626 431685
у % до загального обсягу каштальних швестицш 0,5 2,3 3,3 3,1 2,4
кошти мюцевих бюджепв, тис. грн 319543 577804 779244 1606167 1546274
у % до загального обсягу каштальних швестицш 5,6 7,8 9,4 13,7 8,9
власш кошти шдприемств та оргашзацш, тис. грн 3955918 4837397 5528483 8028271 13535246
у % до загального обсягу каштальних швестицш 69,7 65,6 66,6 68,4 76,8
кредити баншв та шших позик 503065 487391 640949 412517 541342
у % до загального обсягу каштальних швестицш 8,9 6,6 7,7 3,5 3,1
кошти шоземних iнвесторiв, тис. грн. 8232 2140 1214 6200 956
у % до загального обсягу каштальних швестицш, тис. грн. 0,1 0,03 0,001 0,1 0,005
кошти населення, тис. грн 696713 1204685 953467 1137174 541208
у % до загального обсягу каштальних швестицш 12,3 16,3 11,5 9,7 3,1
iншi джерела фшансування, тис. грн 163053 92140 127977 192110 1029812
у % до загального обсягу каштальних швестицш 2,9 1,2 1,5 1,6 5,8
Аналiз показав, що частка власних кошпв шд-приемств Вшницько! областi зросла з 69,7% в 2014 р. до 76,8% в 2018 р.,а кредити баншв та шших по-зик, частка яких е незначною, мае тенденцш до скорочення (з 8,9% в 2014 р. до 3,1% в 2018 р.).
Щодо тдприемств аграрного сектора еконо-мiки, то специфiчнi особливостi, притаманнi агроп-ромисловому виробництву, усугубляють i так юну-ючi проблеми зростання фiнансового потенцiалу через недостатшсть власних коштiв та обмежеш можливостi доступу до iнших джерел фiнансових ресурсiв.
Так, Фрунза С.А. [6, с.203] вважае, що «макро-економiчними факторами, що спричинили депреси-вний характер розвитку у тдприемств аграрно! сфери е: скорочення власних швестицшних джерел товаровиробник1в через посилення диспаритету цiн та знецiнення швестицшних ресурав в умовах ш-фляци; зменшення обсягiв прямо! державно! швес-тицiйно! пiдтримки, не компенсоване власними та залученими джерелами фiнансування швестицш, рiзке погiршення умов доступу до кредитних ресу-рсiв, зростання неплатеж1в, порушення господарсь-ких зв'язк1в, руйнування системи матерiально-тех-нiчного постачання тощо. Тому iнвестицiйну поль тику щодо АПК потрiбно спрямовувати на максимальне збiльшення капiталу та ресурсовщ-дачi в усiх галузях, лiквiдацiю товарного дефщиту аграрно! продукцi! на споживчому ринку».
Очевидно, що збiльшення швестицш в аграр-ний сектор економiки залежить вiд ефективностi механiзму формування iнвестицiйно! полiтики, спрямовано! на забезпечення економiчних iнтересiв аграрi!в та потенцшних iнвесторiв.
Система стимулювання iнвестицiйно!' дiяльно-стi в аграрному секторi мае бути зорiентована на диверсифiкацiю форм, методiв та iнструментiв ш-вестування через розбудову нацiонального фондового ринку, що зб№шить приплив портфельних ш-вестицiй; впровадження угод державно-приватного партнерства, особливо в частит утилiзацi!' вiдходiв сiльськогосподарського виробництва та переро-
бно-харчових виробництв АПК; запуск повноцш-ного ринку сiльськогосподарських земель, що дасть змогу iдентифiкувати реальних власнишв земельного капiталу i запустити класичнi механiзми здш-снення шотечно-заставних операцiй, а також сек'-юритизацп земельних активiв [7, c.44].
Для полшшення iнвестицiйного клiмату в аграрному секторi економiки, необхвдно: вдоскона-лити законодавчу базу, забезпечивши !! стабшза-цiю, забезпечити доцiльнi кредитш вiдносини в сiльському господарствi, рацюнально використову-вати залученi кошти, контролювати !х рух i своеча-сне повернення, розробки виважену державну шве-стицiйну полiтику в аграрнiй сферi [6, с.204].
Для пiдвищення рiвня iнвестицiй в аграрний сектор необхвдно вдосконалити систему iпотечного кредитування; розробити комплекс законодавчого спрямування щодо запровадження ринку земель сшьськогосподарського призначення; розширити напрями бюджетного фiнансування фундаменталь-них наукових дослвджень; вдосконалити систему страхування аграрних ризик1в; забезпечити стабшь-шсть податково! полiтики та системи державно! тдтримки сiльгоспвиробникiв; розробити систему захисту державних гарантiй в iнвестицiйнiй сферi [8, с.428-432].
В сучасних умовах господарювання зростае роль пвдприемств в нарощуванш та змiцненнi фь нансового потенщалу пвдприемств аграрного сектору економiки, в тому числi шляхом залучення ш-вестицiй.
Прiоритетнi напрями нарощування фшансо-вого потенцiалу альськогосподарських виробни-чих структур передбачають вдосконалення бюдже-тно!, кредитно! та амортизацшно! полiтики, розви-ток страхування та повне використання iнших складових потенщалу сшьськогосподарських виро-бничих структур.... 1нструментами нарощування фiнансового потенцiалу будуть ввдповщш заходи для кожного з обраних напрямiв, зокрема: для бюджетного напряму - це правове регулювання, цiльовi програми, регiональнi прiоритети; для кредитного напряму - це кредити баншв, кредитних спшок,
мiжнародних фшансових установ; для напряму страхування - це страхування ризишв, пере-страхування; для амортизацiйного напряму - фор-мування та використання амортизацiйних ресурсiв. Запропонованi заходи зовшшнього впливу, поед-нанi з внутршшми кроками зi змiцнення кожноï складовоï фiнансового потенцiалу дадуть змогу нарощувати його як у короткостроковому перюда, так i на довшу перспективу [9, с.83-86].
Висновки. Основою фшансового потенцiалу пвдприемств аграрного сектору економiки е наявнi фiнансовi ресурси, сформоваш за рахунок рiзних джерел, в тому числ1 за рахунок каштальних швестицш як джерела вщтворення основних засобiв, ро-зширення, реконструкци i модернiзацiï споруд, здiйснення техшчного прогресу на пiдприемствах галузi сшьського господарства.
Встановлено, що обсяг капггальних iнвестицiй в Украïнi в цшому як за видами економiчноï дiяль-ностi так i безпосередньо в сшьське господарство, мисливство та надання пов'язаних з ними послуг зрю в 2,6 раза, тодi як в сшьське, люове та рибне господарство - в 3,5 раза ввдповщно. В останш роки спостертаеться сповшьнення темшв приросту каштальних швестицш як в цшому в Украш, так i за репонами. В залежносп ввд спрямування 1х еконо-мiчноï дiяльностi, рiзною е частка капiтальних шве-стицiй в той чи шший ïï вид. Разом з тим, незважа-ючи на висош результативнi показники агропроми-слового виробництва в окремих репонах, зокрема у Вiнницькiй областi, все таки спостерiгаеться скоро-чення частки капiтальних iнвестицiй в сiльське го-сподарство, мисливство та надання послуг, що е стримуючим чинником нарощення фiнансового по-тенцiалу галузi сiльського господарства та розвитку аграрного сектору в цшому. Тому на рiвнi держави слад формувати дiевi механiзми сприяння форму-ванню та змiцненню фiнансового потенщалу пвдприемств прiоритетноï галузi, здатноï забезпечити продовольчу та нацiональну безпеку краши в скла-дних умовах конкурентного середовища на свгго-вому ринку.
Список лiтератури
1. Тетяна Б. Кузенко, Наталiя В. Саблша Мето-дичнi пiдходи до управлшня фiнансовим потенща-лом пвдприемства. Актуальш проблеми економiки. 2015. №4(166). С. 123-129.
2. Прокопишак В.Б. Методика формування фь нансового потенцiалу аграрних пвдприемств. Нау-ковий вiсник НЛТУ Украши. 2016. Вип. 26.2. С. 162-166
3. Клочан В.В., Безп'ята 1.В. Структура каштальних швестицш в аграрному виробнищга Украши та основш джерела 1х формування. Вюник Днiпро-петровського державного аграрно-економiчного ушверситету. 2016. №2 с. 124-129.
4. Сiльське господарство Укра1ни. Статистич-ний щорiчник 2018. В1дпов1дальний за випуск О.М. Прокопенко. 2019. Електронний ресурс. Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/z b/09/Zb_sg_2018%20^
5. Сiльське господарство Вiнниччини. Статис-тичний щорiчник 2018. 2019. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.vn.ukrstat.gov.ua/index.php/2010-11-23-13-52-20/vyishlyzdruku/3043-silske-hospodarstvo.html
6. Фрунза С.А. Проблеми формування швести-цшних джерел в АПК Украши та напрями 1х ефек-тивного використання. Центральноукрашський на-уковий вюник. Економiчнi науки. 2018. вип.1(34). С. 197-206.
7. Лучечко Ю.М. Стимулювання iнвестицiйноl дiяльностi в аграрному секторi економiки Украши: диверсифжащя методiв та iнструментiв. 1нвестици: практика та досв1д. 2018. № 13. С. 44-46.
8. Олшник Л.А., Мiрошнiченко Ю.В. Роль ш-вестицiй у забезпеченнi дохiдностi сшьськогоспо-дарських пвдприемств. Глобальнi та нацюнальш проблеми економiки. 2017. Випуск 19. С. 428-432.
9. Васьшвська К.В., Прокопишак В.Б., Чопик О.В. Фшансовий потенщал сiльськогосподарських виробничих структур: теоретична суть та напрями нарощування. Соцiально-економiчнi проблеми су-часного перiоду Укра1ни. Випуск 6 (116). С. 83-86.
