CC BY
35
шституту планування i адмiнiстрування освiти в Нью-Делi пропонуе визна-чити 4 ступеш приватизаци [4, с. 91]:
• повна приватизаця - управлшня i фiнансовий контроль в руках приватного сектора;
• пом1рна приватизащя - ввдшкодування щни навчання за рахунок студенпв;
• в\дносна приватизаЦя - об'еднання державно! та недержавно! фшансово! пщтримки;
• псевдоприватизац1я - управлшня приватне з державним фшансуванням.
Приватнi ВНЗ внесли вагомий внесок в подолання системно! кризи в кра!ш: створили тисячi нових робочих мюць, врятували вiд життевих катак-лiзмiв десятки тисяч молодих людей, надавши !м можливiсть знайти належне мiсце в суспiльствi; вони смшиво пiшли на експеримент щодо створення нав-чально-наукових комплексiв i системи неперервно! освiти, стимулювали тд-готовку кадрiв з гостродефiцитних спецiальностей.
Приватш навчальнi заклади мають бiльше можливостей щодо впрова-дження нових методик та шформацшних технологiй в осв^нш процес, вдос-коналення управлiння ВНЗ, його соцiально-економiчною дiяльнiстю, наприк-лад, за рахунок бшьш гнучко! фшансово! полiтики.
Тому доцiльними i актуальними е дослiдження в галузi побудови i аналiзу економiчних моделей, пов'язаних з менеджментом та економiчною дь яльнiстю приватних ВНЗ.
Лiтература
1. Матер1али доповщ Мiнiстра освгги i науки Укра!ни С.М. Кколаенка на пщсумковш ко-леп! МЫсгерства освгги i науки з питання "Забезпечення якостi вищо! освгги - важлива умова ш-новацiйного розвитку держави i суспшьсгва". - Харюв 1-2 березня 2007 р. - http://www.mon.gov.ua.
2. Нацюнальна доктрина розвитку осв1ти Укра!ни. - К., 2002.
3. Основш показники ВНЗ Укра!ни на початок 2006/07 навч. року. Статистичний бю-летень. Держком. статистики Укра!ни. - К., 2007. - 176 с.
4. Приватная высшая школа в объективе времени: украинский вариант: Монография/ М-во образования Украины;/ ХГИ "НУА"; Под. общ. ред. В.И. Астаховой. - Х., 2000. - 4б4 с.
5. Программа и материалы международного семинара лидеров приватного образования "Приватное образование в посттоталитарном обществе: первые итоги, проблемы, перспективы". - Харьков: Изд-во Харьковского гуманитарного ин-та "Народная украинская академия". - 04.06.99 р. - 110 с.
6. Трубич С. Формування та розвиток ринку осв1тшх послуг як передумова входження Укра!ни в €С (тдходи до уточнення понятшного апарату дослщження)// Вюник Льв1вського НУ 1м. 1вана Франка: Сер1я економ1чна. - 2005, вип. 34. - С. 32-40.
7. http://www.avtoreferat.ilib.com.ua/index.htm.
8. Statistical Information on Higher Education in Central and Eastern Europe. European Center for Higher Education/ http://www.cepes.ro._
УДК330.341.1:378 Здобувач О.В. Босак1 -Львiвський тститут
6анмвсько1 справи Ун-ту 6анмвсько1 справи НБУ
ЧИННИКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В У СИСТЕМ1 ФОРМУВАННЯ
ЕКОНОМ1КИ ЗНАНЬ
Розглядаються проблеми впливу конкурентних переваг вищих навчальних закла-дiв на можливосп реалiзащ! iнновацiйного розвитку економiки знань. Обгрунтовано способи вдосконалення конкурентоспроможностi ВНЗ та можливосп !! пiдвищення. Ключов1 слова: конкурентоспроможнiсть, економiка знань, вищi навчальнi заклади.
1 Наук. KepiBHm: проф. В.1. Куценко, д-р екон. наук - Рада з розмщення продуктивних сил НАН Украни
Competitor O. V. Bosak - The Lviv institute of bank business of University
of bank business of National bank of Ukraine
Competitiveness Factors of Higher Educational Establishments in the System of Knowledge Economics
This article deals with the impact of the competitive advantages of institution of higher education on the opportunities to realize the innovative development of attainments economics. The ways of improving of the competitiveness of the Higher School and ability of their increasing are motivated.
Keywords: competitiveness, knowledge economics, higher educational establishments.
Постановка проблеми. В умовах ринково1 недосконалост орiентащя дiяльностi оргашзаци на ринку здебшьшого диктуеться середовищем конкуренции Конкурентне середовище охоплюе сукупшсть об'екти та чинниюв ринку, яю впливають на стосунки мiж навчальним закладом та замовниками. Ступiнь розвитку ринку, складшсть роботи на ньому здебшьшого диктують-ся особливостями конкурентного середовища. Крiм цього, через взаемовщно-сини мiж органiзацiями найбiльш швидко проявляються змiни, якi вщбува-ються на ринку. Саме суперництво е основним двигуном ринкових процеЫв. Розвиток ринкових вщносин у всiх сферах суспшьного життя не мiг не впли-нути достатньою мiрою на хщ формування системи конкурентоспроможностi вищих навчальних закладiв.
Аналiз дослiджень та публжацш. Дослiдження чинникiв конкурентос-проможност вищо1 школи в Украïнi на сьогодш вiдокремились у так би мо-вити епiзодичну дiяльнiсть, яка проводиться низкою оргашзацш, серед яких особливо активну дiяльнiсть веде Консорщум з удосконалення менеджмент-освiти в Украш (CEUME), Асоцiацiя бiзнес-освiти (АБО), Центр шновацш та розвитку. Саме зусиллями цих оргашзацш з 2001 року в Укра].'ш дослщжу-еться проблема сшввщношення очiкувань студентiв та працедавщв iз реальною дiяльнiстю ВНЗ.
Невирiшенi аспекти загальноï проблеми. Незважаючи на достатньо обгрунтований науковий штерес до системи формування конкурентоспромож-ностi закладав вищоï школи, первинш дослiдження чинниюв конкурентоспро-можностi потребують систематичного проведення та аналiзу, осюльки саме таю дослiдження дають змогу швидко реагувати на змши у ринковш кон'юнктурi.
Метою дослiджeння е визначення основних чинниюв конкурентос-проможност вищих навчальних закладiв в ощнщ замовникiв, тобто студентiв та працедавщв.
Виклад основного матeрiалy. Вiдповiдно до лопки окреслених зав-дань розглянемо, насамперед, поняття конкурентоспроможностi.
За результатами дослщницького проекту, який реалiзовуеться в Укра-ïhî консалтинговою фiрмою "БИГ-СПб" (Росiя, м. Санкт-Петербург) та ви-робничо-консалтинговою компанiю "Новатек" таке функщональне сприйнят-тя маркетингу замiсть системного шдходу обгрунтоване обмеженим ступе-нем зршост установ, що працюють на украшському ринку та самою специфь кою розвитку ринку (рис. 1).
Рис. 1.
nipaMida росту зр1лост1 ринку
Джерело: розробка "БИГ-СПб" (Рося, м. Санкт-Петербург)
Звщси видно, що найбшьш конкурентоор1снтоваш заклади освiти по-винт розглядати якiсть навчальних послуг як основний чинник формування конкурентоспроможностi.
Втшення цих концептуальних напрямкiв обумовлюе необхiднiсть пе-реорiентащi з функщонально1 дiяльностi навчальних закладiв до процесного управлшня та побудови системи менеджменту, яка базуеться на тюнш ств-працi iз працедавцями, абiтурiентами та студентами, як основними замовни-ками дiяльностi ВНЗ (рис. 2).
СИСТЕМА Я К О С Т I
1. Досл1дницька ф у н к ц ¡я
9. ГПдтримка оберненого зв'язку та п1двищення к в а л ¡ф i к а ц iY
8. Га р а н Tii (мокл HBOcri) працевлаш тування
не планування
3. М атер ¡ал ь но-техн ¡ч не постачання
. П ¡дготовка та розробка навчального процесу
П ¡дготовка студент^
7. н а у к о в i та (аб практичн1 дослужен
6. Контроль, наскр1зна практика
Рис. 2. Петля якост1 у cucmeMi менеджменту якост1 освШньо-науковоИ установи
Джерело: стандарт якостг ISO 9001
Петля якост передбачае насамперед дослщження потреб центральних компонент - установи-роботодавця та абiтурiента (що згодом змшюе свш статус на студента та випускника). Вщповщно до цього здшснюеться нав-чальне планування, матерiально-технiчне постачання, реалiзуеться навчаль-ний процес, де у тюнш взаемодii проводиться наукова та практична дiяль-нiсть. Саме це й обумовлюе гарантп працевлаштування та конкурентоспро-можнiсть фахiвця, оскшьки така освiтньо-навчальна дiяльнiсть здiйснюеться
у взаемодп з установою-роботодавцем, тобто галузевим практичним фахiв-цем. Очевидним е той факт, що центром орieнтацii ВНЗ е злагодженi iнтереси абiтурiентiв, студенлв та працедавщв, оскiльки саме щ суб'екти знаходяться всерединi петлi якосл. Тому вважаемо за необхiдне звернення до первинноi iнформацii - результалв маркетингових дослiджень щодо виявлення спожив-чих мотивацiй на цьому специфiчному ринку.
Для з'ясування таких очшувань Лаборатор1я консалтингово-маркетин-гових послуг Львiвського iнституту банкiвськоi справи Унiверситету бан-кiвськоi справи Нацiонального банку Украши у травнi 2007 року провела дослщження на ринку студентiв та абiтурiентiв Львiвщини. Методолопя ба-зувалась на кiлькiсному дослщженш, вибiрка респондента студентськоi аудиторii становила 455 студенлв, абiтурiентiв 385.
Ключове запитання щодо ощнки чинникiв конкурентоспроможностi навчального закладу було сформульовано таким чином, коли респондентам були наведет ймовiрнi варiанти чинникiв конкурентоспроможностi ВНЗ, а вони повинш були ощнити iх вагомiсть для себе за 10-бальноi шкалою, де 1 -мшмальне значення, а 10-максимальне. Середнi оцiнки студентiв наведено на рис. 3, а абiтурiентiв на рис. 4.
Рис. 3. Чинники вагомост1 конкурентоспром ожностi ВНЗ в оцшщ студент1в Льв^вщини Джерело: за результатами дослгджень автора
Рис. 4. Чинники вагомост1 конкурентоспроможност1 ВНЗ в оцшщ абiтурieнтiв Льв^вщини Джерело: за результатами досл^джень автора
Зютавивши результати дослiджень вагомостi чинникiв конкурентос-проможностi в оцiнцi студентiв та абiтурiентiв, не можна не звернути уваги на те, що абiтурiенти ставлять значно вищд вимоги практично для ушх пара-метрiв шж студенти, хоча для обох цшьових груп прiоритетним чинником конкурентоспроможностi залишаеться можливiсть працевлаштування.
З'ясуемо, чим же обумовлеш можливостi працевлаштування випус-книюв. Для цього наведемо результати дослщження, яке було проведено Консорцiумом iз вдосконалення менеджмент-освiти в Укршт (CEUME) спiльно iз Центром Iнновацiй та розвитку '^знес-освгга: погляд бiзнесу (за результатами глибинних штерв'ю з керiвниками вищого рангу укра1нських та шоземних компанш)" (2006 рiк).
Одним iз запитань дослiдження, яке ставилось респондентам, було: "Людей з якими якостями хочуть бачити компани серед сво1х пращвнишв".
У вщповщ на це запитання шд час штерв'ю експертам пропонувалося назвати риси пращвниюв, яких вони потребують, виходячи з !хтх: знань, на-вичок та ставлень. Щкавим фактом було вже те, що сшввщношення мiж ци-ми параметрами працедавщ розподiлили наступним чином: знання -16 %, на-вички - 19 %, ставлення - 65 %.
Серед ставлень, яю були назван найважливiшими, найчаспше зус^чалися:
• енерпя, динам1зм, та бажання працювати (51 %);
• шщативтсть та прагнення ризикувати, беручи на себе вщповщальтсть (47 %);
• ввддатсть компани (20 %);
• ввдкриисть, ввдсуттсть професшних стереотип1в (20 %);
• честсть 1 порядтсть (18 %);
• зор1ентоватсть на кл1ента 1 ввддатсть йому (16 %);
• творчшть та 1нновацштсть (16 %).
Оцiнка навичок, як представники бiзнесу хотiли б бачити у сво1х пра-цiвникiв, ^м професiйних, мiстили такi:
• навички сп1лкування (31 %);
• умшня ефективно взаемод1яти з шшими, включаючи роботу у команд1 (20 %);
• вмшня анал1зувати й узагальнювати, розумшчи зв'язки м1ж фактами (14 %);
• постшно вчитися 1 розвиватися (12 %);
• працювати незалежно 1 самостшно (10 %);
• моделювати 1 прогнозувати (8 %);
• вмшня вир1шувати (8 %).
Знання для претендеш!в на робоче мюце працедавцi оцiнили, як важ-ливий чинник, але не визначальний. 64 % опитаних респонденлв дотриму-ються думки про те, що у ходi роботи випускникам ВНЗ знадобиться менше 10 % отриманих знань у ходi навчання. Найважлившими знаннями менедже-ри вважають наявнiсть професiйних спецiалiзованих знань, вщповщних фун-кци, якi працiвник виконуватиме у компани.
Якщо провести узгоджешсть мотиваци абiтурiентiв та студентiв у ви-борi ВНЗ та очжування бiзнесу, то можна стверджувати про наявний дисбаланс прюршелв. Для абiтурiентiв е важливими гаранти працевлаштування у майбутньому, а працедавщ при наданш таких гарантш орiентуються, насам-перед, не на отриманi знання, а на комплекс сощально-психолопчних характеристик шдивща.
Висновки дослщження та перспективи подальшого aHani3y ще! проб-леми. В умовах розвитку економжи знань та орiентaцii на потреби замовни-KiB, вищi навчальш заклади повиннi вiдiгрaвaти важливу роль у формуванш единих стaндaртiв у шдготовщ конкурентоспроможних спецiaлiстiв. При цьому необхщно орiентувaтись на потреби працедавщв, як визначають структуру зaйнятостi ринку. Враховуючи прiоритет ставлень та навичок для представниюв бiзнесу, вищi навчальш заклади мають бiльше часу придшяти розкриттю творчого потенцiaлу у студенев. На нашу думку, при оргашзаци навчального процесу варто впроваджувати концепцш нaскрiзного практичного навчання, штерактивш методи проведення практичних та семшарських занять, активно використовувати систему розв'язку реальних практичних си-туaцiй та iнших зaходiв, як будуть виробляти прaктичнi навички та сприяти реaлiзaцii творчого потенцiaлу студенев.
УДК 304.4 Ст. викл. О.€. Гриджук, канд. фыол. наук -
НЛТУ Украти, м. Льв1в
ПР1ОРИТЕТИ КУЛЬТУРНО! ПОЛ1ТИКИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1 СУСП1ЛЬНО1 ТРАНСФОРМАЦН
Проанад1зовано стан культурно! пол1тики в Украш та ll прюритети на сучасному етат суспшьио! трансформаций також визначено саме поняття культурна подгтика, ll ос-новш принципи та роль для розвитку сучасного суспшьства, описано рiзнi моделi под1-тики держави у гaлузi кудьтури, визначено стратеги культурного розвитку Украши.
Ключов1 слова: культурна под1тика, принципи культурно! подiтики, кудьтурнi цшносп, кудьтурне життя.
Senior teacher O. Ye. Hrydzuk - NUFWT of Ukraine, L 'viv The priorities of cultural policy at the present stage of social transformation
In the article the stage of cultural policy in Ukraine and its priorities at the present stage of social transformation are analysed. The concept of cultural policy, its main principles and role for the development of modern society are defined. Different models of state policy in the sphere of culture are described. The strategy of cultural development of Ukraine is defined.
Keywords: cultural policy, principles of cultural policy, cultural values, cultural life.
Суспшьства, як дбають про свш розвиток, особливу увагу придшяють особистост як найвищш цшносп суспшьства i створюють умови для вшьно-го li розвитку. У такому випадку культура з и творчим потенщалом набувае особливого значення i и шдтримуе як полггичний, так i економiчний сектор суспшьства.
У проект Закону Украши "Про культуру" поняття "культура" визна-чаеться як "комплекс характерних мaтерiaльних i духовних здобутюв сус-пiльствa та форм суспшьно! дiяльностi, який охоплюе iсторичну спадщину, мистецтва, гумaнiтaрну науку та освгту, форми творчо! i дозвшьно! дiяльнос-тi та шдустри, пов'язaнi з мистецтвом i дозвшлям" [5]. Тому окреслення нап-рямiв впливу культури на суспiльство дасть змогу виявити зрiзи можливих негативних явищ i тенденцiй. Розглянемо основш аспекти цього впливу:
