CC BY
17
«нових демократы» виходу за меж1 натвперифертного i перифертного сощально-економ1чного i полтичного стану.
Ключовi слова: постглобалiзацiя, постглобалiзм, глобалiзацiя, неолiберальна модель, мiжнародний порядок, свтовий порядок, трансформащя, мiжнародна система, криза, економжа.
УДК 321.02:316.77
Т.В. Шлемкевич
ЧИННИКИ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ КОМУН1КАЦ1Й В ПОЛ1ТИЧНОМУ
ПРОСТОР1 УКРА1НИ
У статтi аналiзуeться роль комуткативних технологи ^iзь призму взаемоди влади та сустльства. Також розглядаеться вплив тформацтних мереж та мас медiа на свтовий полтичний ринок, виокремлюються основш чинники тформацтно комушкацтног взаемоди в полтичному просторi Украгни в умовах формування сучасног тформацтно-комуткацтног тфраструктури та протиди зовншшй тформацт^ агреси.
Ключовi слова: полтичний простiр, полтичн комушкаци, тформащя, комушкащя.
На даний момент свтовий полтичний устрш переживае перюд трансформаци шдус^ального сустльства в шформацшно-комуткацшне, що зумовлюе i змшу сощально! та пол^ично! взаемоди окремих оаб, груп, спiльнот, суспiльств, держав та регюшв. Комунiкативна взаемодiя стае основою поличного процесу, а термiни «шформацшне перенасичення», «шформацшний голод», «шформацшний вибух», «комушкацшна революцiя» стають буденнiстю, з'являються поняття «шформацшна вiйна» та «кiбертероризм». Медiа не просто мають владу, а будь яка влада волiе бути «медiа-владою», здатною контролювати глобальнi шформацшт потоки, коригуючи тим самим пол^ичну, економiчну ситуацiю на свою користь.
Сьогодення визначаеться пашвним становищем шформацшних комунiкацiй в процесi взаемоди влади та сустльства, вщстоювант геополiтичних штереав, позицiонуваннi держав на свiтовiй пол^ичнш шахiвницi. Полiтичнi шституци та громадяни iснують в межах глобального шформацшного простору формуючи в ходi взаемоди специфiчний iнформацiйний ринок, надчутливий до будь яких пол^ичних, економiчних чи сощальних коливань.
Таким чином, внутршш та зовнiшнi фактори, якi впливають на формування iнформацiйно-комунiкацiйних iнтеракцiй в поличному просторi е вагомим питанням яке потребуе детального дослiдження.
Рiзною мiрою комунiкацiйнi процеси в поличному просторi розглядали американськi та европейсью вченi ХХ-ХХ1 ст. Г. Блумер, K. Дойч, Д. 1стон, М. Маклюен, Г. Лассвел, В Лшман, Д. Рiсмен, росiйськi М. Вершинш, М. Грачов, А. Соловйов, Ф. Шаркова. Дослiдженням полiтичних комунiкацiй займаються украшсью вченi В. Андрущенко, В. Бебик, В. Горбатенко, О. Дубас, А. Москаленко, Г. Почепцовта, В. Рiзун, ш.
З огляду на вищезазначене, метою статп виступае аналiз чинникiв, що спонукають до шформацшно-комушкацшно! взаемоди в укра!нському полiтичному просторi.
Вiдповiдно до поставлено! мети слщ виокремити ряд завдань: проаналiзувати роль комунiкативних технологи в сучасному суспшьста; дослiдити вплив iнформацiйних мереж та мас медiа свiтовий пол^ичний ринок; згрупувати визначальнi фактори процесу побудови шформацшно комушкацшно! спiвпрацi в полггичному просторi; окреслити стан та перспективи розвитку укра!нського iнформацiйного простору ^зь призму полiтичного комунiкування.
Пол^ична комунiкацiя е найважливiшим чинником демократизацп владних вiдносин, оскiльки останнi базуються передусiм на засадах публiчноi полггики, забезпечують постiйний взаемозв'язок мiж пол^ичними суб'ектами на всiх рiвнях. Завдяки полггичнш комушкаци можливе подолання протирiч, якi ускладнюють демократизацiю суспiльства (бюрократизм влади, маншулювання громадською думкою, недовiра органiв влади до громадських оргашзацш, низький професiйний рiвень чиновникiв тощо). Оскiльки iнформацiя вiдiграе суттеву роль у поличному процесi як фактор порозумшня, зближення, консолщацп суб'ектiв пол^ики, узгодження iнтересiв рiзних суспiльних груп всередиш кожно! конкретно! кра!ни i суверенних держав на мiжнароднiй ареш. Це зумовлено тими об'ективними властивостями, яю !й притаманнi: по-перше, оператившстю; по-друге, здатнiстю охоплювати впливом велику кшькють споживачiв; по-трете, доступнiстю отримання та психолопчними властивостями, а саме — можливостями за допомогою сучасних технологий впливати на громадську думку, настро! тощо [5].
В свою чергу запорукою ефективного iнформацiйно-комунiкацiйного процесу е побудова розвиненого шформацшного середовища, що веде до формування шформацшного суспiльства - фундаментально! складово! устрою европейсько! демократично! держави XXI столбя.
Саме iнформацiйне суспiльство займатиме пашвне становище в процесi прийняття, осмислення та вщображення рiшень, глобальних чи локальних питань на всiх рiвнях i у всiх сферах, формуючи таким чином новий етап техногенно! цившзацп.
Iнформацiйна революцiя, яку ми спостершаемо сьогоднi охоплюе всi рiвнi, всi сфери життя, вiдкривае людину як фундаментальний шформацшний ресурс сьогодення, продукуе новi рiвнi та можливосп для комунiкацiйних технологiй в сферi публiчноi влади та полiтичному просторi загалом.
При видiленнi акторiв, яю продукують комунiкативнi процеси, потрiбно бшьш диференцiйовано та менш узагальнено тдходити як до полiтичних (у першу чергу державних) шститутсв, так i до структур суспiльства:
- шформацшш структури держави (вiддiли i служби зв'язку iз громадськiстю рiзних вщомств, прес-секретарiати i т. ео.);
- рiзноманiтнi корпоративнi структури (iнформацiйнi вщдши партiй, суспшьно-полiтичних рухiв, оформлених груп штереав);
- спецiалiзованi шформацшш структури (консалтинговi i рекламнi агентства);
- ЗМ1 у ix поличному призначеннi (незалежно вiд того, чи е вони самостшними учасниками ринку шформаци, чи виражають iнтереси шших акторiв);
- терористичнi та iншi оргашзацп, якi займають у шформацшному просторi не визнанi легально позицп;
- спонсори i рекламодавцi, що мають специфiчнi установки i вщповщш виходи на iнформацiйний ринок;
- рiзнi (з точки зору участ у полiтичному дискурсi) сегменти сощуму: «публша», чи корпус полiтично активних громадян, якi постiйно знаходяться у шформацшному контакт iз владою, «громадськють», яка виступае у контактi з останньою лише в перюди гострого розвитку поличного процесу, i «суспшьство», тобто сукупнiсть громадян, якi практично не вступають у пол^ичш контакти iз владою» [15, с. 168-169].
Полiтична комунiкацiя в шформацшному суспiльствi мае сво! особливостi: вона передбачае обмш полiтичною iнформацiею мiж учасниками полГтично! системи за допомогою техшчних засобiв зв'язку та у вiртуальнiй мережi. Саме теxнiчна револющя стимулюе розвиток нового формату суспшьних зв'язкiв - «мережевого суспiльства». ВирГшальну роль у цьому процесi ввдграе 1нтернет. Вiн не тiльки поширюе iнформацiю i формуе транскордоннi потоки, але й виступае ядром створення нових техшчних засобiв зв'язку [2, с. 56].
Глобальна мережа 1нтернет буквально за кшька десяташть заполонила свГт та стала основним фактором становлення нових форм полГтично! взаемодГ!.
Теxнологiчний розвиток засобiв зв'язку та шформацп призводить до трансформацГ! комушкативного простору, пiдвищення якостi спiлкування та контакпв. У теxнологiчному вимiрi слщ вiдзначити наступнi чинники розвитку мережГ 1нтернет, якi суттево впливають на змши у полiтичнiй взаемодп'. По-перше, вiдбуваеться злиття аудювГзуально! та текстово! шформацп в едину комунiкативну систему. З'являються мультимедiа, якi iнтегрують ус можливостi комушкацп: усно! мови, тексту, вщео, аудiо, телекомушкацп, розважально! електрошки та комп'ютерно! теxнiки. По-друге, у мережi 1нтернет зникають вiдмiнностi та кордони мiж масовою та шдивщуальною комунiкацiею. По-трете, 1нтернет вiдкривае можливосп комушкацп on-line: електронна пошта, обмш шформащею з багатьма користувачами, конференцГ!, вебiнари, форуми, дискусГ!, чати, опитування в 1нтернет та iн. По-четверте, мережа характеризуеться постшним оновленням, зникае принцип перюдичносп, характерний для традицшних медiа [12, с. 225].
1нтернет для звичайних медiа виконуе подвшну функцiю: з одного боку, вш е самостiйним, додатковим iнструментом пошуку i збору шформацп; з шшого боку, це теxнiчний засiб для поширення змiстiв (контенту). Практично ус мас-медiа у сучасному свiтi представлен в мережг та надають шформацшш пропозицГ! та послуги on-line [12, с. 225-226].
Властивосп iнтернету приховувати реальнi особистосп та ix емоцii, спрощення онлайн дш для пГдтримки процесу комушкацп пiдвищуе полГтичну активнiсть, суспГльство бшьше немае застережень перед висловленням власних думок. Процес критики чи пГдтримки влади, проекпв, ршень чи персоналш значно полегшуеться та фактично дозволяе суспшьству бути реально почутим. Як i медГа Гнтернет-свобода е важливим фактором не тшьки в особистюному, а й полГтичному спГлкуваннГ. Прерогативою сучасного полГтикуму виступае оперативне розповсюдження так званих твГтГв, постГв задля привернення уваги до свое! персони, глобально! пропаганди власно трактовано! шформацп. Поширена в такий спосГб шформащя цшком ГмовГрно може вГдбиватись на сощальнш та полГтичнГй поведГнцГ, психологГчному настро! та способГ мислення свое! аудитора. Саме такГ напГвофГцГйнГ заяви стають основою для новинних сюжетГв, а вщповвд в тих же сощальних мережах офГцГйних представникГв шших кра!н переводять звичну дипломатГю на новий рГвень.
ВГдтак розвиток свГтового ГнформацГйного простору мае вплив на закршлення ролГ 1нтернет-технологГй у процесГ полГтично! соцГалГзацГ! молодГ, адже мережа 1нтернет слугуе актуальним джерелом шформацп про сощальш та полГтичнГ змши, яю вГдбуваються у всьому свт [9, с. 384].
МожливГсть глобального ГнформацГйного комушкування пГдкрГплюеться наявнГстю всГх провГдних органГв влади, омбудсменГв, фшансових та юридичних структур в сощальних мережах.
Сощальш мережГ типу Facebook дозволяють миттево поширювати ГнформацГю створюючи ефект присутносп (як i телебачення) та даючи тим самим колосальну можливють маншулювання отриманою реляцГею. Невипадково, з початком
iнфоpмацiйноï вiйни У^аши та Росп 6уло пpийнято piшення ^о забоpонy сощально'1 меpежi «ВКонтакте» y зв'язку з можливiстю здiйснення маншулятивного впливу на у^аш^ке населення з метою попyляpизацiï та пiдтpимки дш ^аши агpесоpа.
Спpавдi, полiтико-iдеологiчне тд^шлення, яке, звiсно вiдбyваeться в мiжособистiсних вiдносинах на pоботi i в побут^ а також чеpез тpадицiйнi мас-медiа, посилюеться легкiстю з якою люди можуть вибиpати пiдкpiплюванy iнфоpмацiю в Гнтеpнетi, а також самим обсягом наявно'1 iнфоpмацiï. Ряд дослщжень засвiдчив, що вплив новин, яю висловлюють тi самi пеpеконання, що y коpистyвачiв, або надають неyпеpедженy iнфоpмацiю, вiдповiдають бiльш високим piвням пол^ично'1 yчастi, нiж коли люди зазнають впливiв контpастноï iнфоpмацiï.
Заpyбiжними науковцями всебiчно дослiджyeться «сощальш медiа», вплив пол^ично'1 iнфоpмацiï, отpиманоï онлайн, на пол^ичну активнiсть та дететpмiнанти онлайн-пол^ично'1 yчастi, налаштування в сощальних медiа, якi фоpмyють обмiн iнфоpмацieю. Miж полiтичною iнфоpмацieю та пол^ичною участю iснye пpямий зв'язок; чим бшьше ми знаемо пpо пол^ику тим бiльше й ефективнiше ми беpемо участь в полiтичнiй дiяльностi [10, с. 495].
В У^шт, що сто'1ть шляху демокpатизацiï, пол^ична комyнiкацiя мае пеpманентний та системний хаpактеp. Стаpi методи оpганiзацiï системи поличного iнфоpмyвання владою населення ^о головнi поди в деpжавi, вщшшли в минуле. На сучасному етат pозвиткy У^аши вже не можливо швелювати думку гpомадськостi.
Пpоте, пеpiод кpиз piзного piвня та масштабу е особливим етапом функщонування пол^ичних iнститyцiй, адже y цей час з'являеться pяд загpоз, що здатш пpивести до pyйнyвання юнуючо'1 системи. Вщповщно, увага до iнфоpмацiйного потоку тд час pозгоpтання кpизи значно зpостаe, основнi повiдомлення кpитично i детально аналiзyються гpомадянами та фахiвцями-експеpтами. До владних оpганiв висуваються вимоги системних повщомлень щодо стану спpав з кpизового питання. Якщо влада не здатна задовольнити iнфоpмацiйнi потpеби населення, або ж пpосто не здшснюе комyнiкацiю з гpомадянами, то ощнка ефективностi ïï дiяльностi буде низькою, що викличе в суспшьсга фоpмyлювання власних веpсiй того, що вщбуваеться [16].
У^аша як деpжава з комyнiстичним минулим вiдpiзняeться доволi сильним впливом полiтичних елiт на ^оцес пеpедачi iнфоpмацiï, слабким ^омадянським сyспiльством, недостатньо налагодженим механiзмом комушкацп деpжави та населення, тому pизикye позбавити сyспiльство iнфоpмацiйного впливу на дп влади. Але, y зв'язку iз вiйськовою та iнфоpмацiйною агреаею в деpжавi поступово витвоpюeться мехашзм взаeмодiï владних iнститyцiй та населення в ^оцеа отpимання та пеpедачi iнфоpмацiï, не iнакше як повнощнне комyнiкyвання. Задля забезпечення yспiшного ^оцесу комyнiкацiï на аpенy виводять вищезгадаш соцiальнi меpежi в Internet, тpадицiйнi мас медiа, себто, pадiо телебачення та дpyкованi ЗМГ.
Фоpмyвання сучасно'1 iнфоpмацiйно-комyнiкацiйноï iнфpастpyктypи мае пpинципове значення для забезпечення й ефективно'1 pеалiзацiï пpiоpитетних нацiональних пpоектiв, спpямованих на пеpехiд кpаïни до iнновацiйноï стpатегiï pозвиткy [3, с. 230].
У поpiвняннi iз pадянською системою пpопаганди нова yкpаïнська система мас медiа вiдpiзняeться piзноманiтнiстю точок зоpy, в основi яко'1 - конфлiкт iнтеpесiв власникiв чи спiвзасновникiв засобiв масово'1 iнфоpмацiï. Пpоте «пyблiчноï сфеpи», сфеpи гpомадянського дiалогy, в якiй суспшьство могло б визначити свое майбутне чеpез вiдкpите i pацiональне обговоpення piзних пpоблем, як не було, так i немае[15].
Дiяльнiсть мас медiа y полiтичнiй взаeмодiï можна pозглядати в pамках «чотиpьох теоpiй мас медiа», згiдно з якою система медiа може бути автоpитаpною, патеpналiстською, комеpцiйною i демокpатичною. Aвтоpитаpною е така система мас-
медiа, в якiй основним завданням комушкацп е передача шструкцш, iдей та пiдходiв правлячо'1 групи. Патерналiстська система - це авторитарна модель, в якш, проте, у правлячо'i групи зберiгаеться вiдповiдальнiсть перед суспшьством. Третя система мас медiа - комерцiйна. Хоча комерцiйна система вiдрiзняеться вiд авторитарно'i чи патерналютсь^' бiльшим ступенем внутр^ньо'' свободи, можна говорити все, що завгодно, за умови, що ви можете дозволити ^6i говорити, i говорити з прибутком. Демократична теорiя наголошуе, що завдання мас медiа - описувати картину реальносп, завдяки якiй у людей з'являеться можливють приймати свiдомi рiшення. I чим краще мас медiа справлялися з цiею роллю, тим бiльшим був ix власний вплив[15].
На нашу думку, пол^ична комунiкацiя являе собою своерiдний плацдарм для боротьби суб'екпв полiтики i визначаеться ефективною взаемодiею шформацп на нащлених на не! способiв штерпретацп. Завдяки вдосконаленню iнформацiйниx теxнологiй суспшьство отримало засiб додаткового впливу на владу фактично створюючи новий тип пол^ичних вiдносин - онлайн-комунiкування.
Отже, пол^ична комунiкацiя в iнформацiйному суспшьст мае сво'1 особливостi: вона передбачае обмш полiтичною iнформацiею мiж учасниками пол^ично'1' системи за допомогою техшчних засобiв зв'язку та у вiртуальнiй мережi. Саме теxнiчна революцiя стимулюе розвиток нового формату суспiльниx зв'язюв - «мережевого суспшьства». Вирiшальну роль у цьому процес вiдiграе 1нтернет. Вiн не тiльки поширюе шформащю i формуе транскордоннi потоки, але й виступае ядром створення нових техшчних засобiв зв'язку [2, с. 56].
Таким чином, основними факторами в процес шформацшно-комушкацшно'1' взаемодп виступають комунiкатори в обличчi держави та громадян, технологи комушкування, комунiкативнi канали та засоби комушкацп.
Список використано1 л1тератури
1. Васильева Л. А. Публiчнiсть як цiннiсть iнформацiйноi демократи суспiльства комушкацп / Л. Васильева // Полггикус. — 2017. — Вип. 3. — С. 133-136 ; Vasylieva L. A. Publichnist yak tsinnist informatsiinoi demokratii suspilstva komunikatsii / L. Vasylieva // Politykus. — 2017. — Vyp. 3. — S. 133-136
2. Громадська Н. А. Сучасш особливосп пол^ично'1' комушкацп та ii прояви в шформацшному суспiльствi [Електронний ресурс] / Н. А. Громадська, О. В. Акетша // Науковi пращ [Чорноморського державного ушверситету iменi Петра Могили комплексу "Киево-Могилянська академiям]. Серiя : Полiтологiя. - 2014. - Т. 248, Вип. 236.
- С. 53-58. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdupol_2014_248_236_10 ; Hromadska N. A. Suchasni osoblyvosti politychnoi komunikatsii ta yii proiavy v informatsiinomu suspilstvi [Elektronnyi resurs] / N. A. Hromadska, O. V. Aketina // Naukovi pratsi [Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu "Kyievo-Mohylianska akademiia"]. Seriia : Politolohiia. - 2014. - T. 248, Vyp. 236. - S. 53-58. - Rezhym dostupu : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdupol_2014_248_236_10
3. Дубас О. П. 1нформацшно-комушкащйний проспр: Поняття, сутнiсть, структура / О. П. Дубас // Сучасна украшська пол^ика. Полiтики i пол^ологи про не'1'. — 2010. — Вип. 19. — С. 223-232 ; Dubas O. P. Informatsiino-komunikatsiinyi prostir: Poniattia, sutnist, struktura / O. P. Dubas // Suchasna ukrainska polityka. Polityky i politolohy pro nei. — 2010.
— Vyp. 19. — S. 223-232
4. Про шформащю [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 2 жовт. 1992 р. № 2657-XII // Верховна Рада Украши. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 ; Pro informatsiiu [Elektronnyi resurs] : Zakon Ukrainy vid 2 zhovt. 1992 r. № 2657-XII // Verkhovna Rada Ukrainy. - Rezhym dostupu : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12
5. Kаpчевська О. Роль пол^ично!' комушкацп в електоpальномy ^оцеа : теоpетико-методологiчний аналiз [Eлектpонний pесypс] / О. Kаpчевська, Г. Агафонова // Пол^олопчш записки. - 2012. - № 6. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polzap_2012_6_19 ; Karchevska O. Rol politychnoi komunikatsii v elektoralnomu protsesi : teoretyko-metodolohichnyi analiz [Elektronnyi resurs] / O. Karchevska, H. Ahafonova // Politolohichni zapysky. - 2012. - № 6. - Rezhym dostupu : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polzap_2012_6_19
6. Kюблеp Х. -Д. Miфи ^о сyспiльство знань / Х. -Д. Kюблеp. - Кшв : Видавничий дiм Дмитpа Бypого, 2010. - 264 с. ; Kiubler Kh. -D. Mify pro suspilstvo znan / Kh. D. Kiubler.
- Kyiv : Vydavnychyi dim Dmytra Buroho, 2010. - 264 s.
7. Лиллекеp Д. Политическая коммуникация. Ключевые концепты / Д. Лиллекеp ; rep. с англ. С. И. Остнек. — Хаpьков : Тумани^ный цешр, 2010. — 300 с. ; Lilleker D. Politicheskaya kommunikatsiya. Klyuchevye kontsepty / D. Lilleker ; per. s angl. S. I. Ostnek.
— Kharkov : Gumanitarnyy tsentr, 2010. — 300 s.
8. Логунова M. Значення пол^ичних комушкацш y здшсненш деpжавного у^авл^ня [Eлектpонний pесypс] / M. Логунова // Пеpсонал. — 2007. — № 11. — Режим доступу : http://personal.in.ua/article.php?ida=619 ; Lohunova M. Znachennia politychnykh komunikatsii u zdiisnenni derzhavnoho upravlinnia [Elektronnyi resurs] / M. Lohunova // Personal. — 2007. — № 11. — Rezhym dostupu : http://personal.in.ua/article.php?ida=619
9. Mатчyк Я. Викоpистання сощальних меpеж як платфоpми для пол^ичних комyнiкацiй (на пpикладi eвpопейських шституцш) / Я. Mатчyк // Гшея : науковий вiсник. - 2017. - Вип. 122. - С. 383-387 ; Matchuk Ya. Vykorystannia sotsialnykh merezh yak platformy dlia politychnykh komunikatsii (na prykladi yevropeiskykh instytutsii) / Ya. Matchuk // Hileia : naukovyi visnyk. - 2017. - Vyp. 122. - S. 383-387
10. Польська Т. Д. Змша комушкацшно"1 паpадигми в iнфоpмацiйномy суспшьсга та ïï вплив на пол^ичну активнiсть / Т. Д. Польська // Пол^икус. —2017. — Вип. 2. — С. 106-109 ; Polska T. D. Zmina komunikatsiinoi paradyhmy v informatsiinomu suspilstvi ta yii vplyv na politychnu aktyvnist / T. D. Polska // Politykus. —2017. — Vyp. 2. — S. 106-109
11. Радченко О. В. Роль Iнтеpнет-комyнiкацiй y пол^ичнш взаемодп в Укpаïнi : автоpеф. дис. ... канд. полгг. наук : спец. 23.00.02 / Олег Вггалшович Радченко; Нац. ун.-т "Одеська юpидична академiям. - Одеса, 2012. - 18 с. ; Radchenko O. V. Rol Internet-komunikatsii u politychnii vzaiemodii v Ukraini : avtoref. dys. ... kand. polit. nauk : spets. 23.00.02 / Oleh Vitaliiovych Radchenko; Nats. un.-t "Odeska yurydychna akademiia". - Odesa, 2012. - 18 s.
12. Радченко О. В. Чинники впливу iнтеpнет-комyнiкацiй на полггичну взаемодп / О. В. Радченко // Актуальш ^облеми полiтики. - 2012. - Вип. 45. - С. 221-228 ; Radchenko O. V. Chynnyky vplyvu internet-komunikatsii na politychnu vzaiemodiiu / O.V. Radchenko // Aktualni problemy polityky. - 2012. - Vyp. 45. - S. 221-228
13. Соловьев А. И. Политическая коммуникация: к ^облеме теоpетической идентификации / А. И. Соловьев // Политические исследования. - 2002. - № 3. - С. 5-19 ; Solovev A. I. Politicheskaya kommunikatsiya: k probleme teoreticheskoy identifikatsii / A.I. Solovev // Politicheskie issledovaniya. - 2002. - № 3. - S. 5-19
14 .Яковлев Д. В. Пол^ична взаeмодiя як комушкативний ^оцес: медiатизацiя, демокpатизацiя, pацiоналiзацiя : моно^. / Д. В. Яковлев. - Одеса : Aстpопpинт, 2009. -288 с. ; Yakovlev D. V. Politychna vzaiemodiia yak komunikatyvnyi protses: mediatyzatsiia, demokratyzatsiia, ratsionalizatsiia : monohr. / D. V. Yakovlev. - Odesa : Astroprynt, 2009. -288 s.
15. Яковлев Д. Mедiатизацiя полiтичноï взаемодп в Укpаïнi : мас-медiа, аyдитоpiя, влада [Eлектpонний pесypс] / Д. Яковлев // Дослщження полiтичноï взаемодп в умовах тpансфоpмацiï сyспiльства : зб. наук. / наук. pед.: Л. О. Aнyфpieв. - Одеса : Одеський
нац. ун-т, 2013. — С. 165-188. - Режим доступу : http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/4830/1/165-188.pdf ; Yakovlev D. Mediatyzatsiia politychnoi vzaiemodii v Ukraini : mas-media, audytoriia, vlada [Elektronnyi resurs] / D. Yakovlev // Doslidzhennia politychnoi vzaiemodii v umovakh transformatsii suspilstva : zb. nauk. pr. / nauk. red.: L. O. Anufriiev. - Odesa : Odeskyi nats. un-t, 2013. — S. 165-188. - Rezhym dostupu : http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/4830/1/165-188.pdf
16. Яковлева Н. Особливосп пол^ично! комушкацп в умовах украшських внутрiшньодержавних криз [Електронний ресурс] / Н. Яковлева //Украшська пол^консалтингова група . - 2016. - Режим доступу : http://upgroup.org.ua/osoblivosti-politichnoyi-komunikatsiyi-v-umovah-ukrayinskih-vnutrishnoderzhavnih-kriz/ ; Yakovlieva N. Osoblyvosti politychnoi komunikatsii v umovakh ukrainskykh vnutrishnoderzhavnykh kryz [Elektronnyi resurs] / N. Yakovlieva //Ukrainska politkonsaltynhova hrupa . - 2016. - Rezhym dostupu : http://upgroup.org.ua/osoblivosti-politichnoyi-komunikatsiyi-v-umovah-ukrayinskih-vnutrishnoderzhavnih-kriz/
Стаття надшшла до редакцп 10.10.2017р.
T. Shlemkevich
FACTORS OF INFORMATION COMMUNICATIONS IN POLITICAL SPACE
OF UKRAINE
The article analyzes the role of communicative technology through the prism of the interaction ofpower and society. The influence of information networks and mass media on the world political market is also considered, the main factors of information and communication interaction in the political space of Ukraine are distinguished in the conditions of formation of modern information and communication infrastructure and counteraction to external information aggression. The author outlines the main factors influencing the process of information communications of the present, in particular: Internet, existing social networks, mass media and society itself. Also, it turns out that the present is determined by the prevailing position of information communications in the process of interaction between government and society, defending geopolitical interests, positioning states on the world political chessboard. Political institutions and citizens exist within the global information space, forming in the course of interaction a specific information market, sensitive to any political, economic or social fluctuations.
Key words: political communications, political space, information, communication.
УДК 001.891.3+321.02 (476+477)
В.С. Попазогло
РОЛЬ НЕФОРМАЛЬНИХ ДЕСТРУКТИВНИХ ПОЛ1ТИЧНИХ 1НСТИТУТУВ У Б1ЛОРУС1 ТА POCIÏ: ПОШУК СПШЬНОСТЕЙ I В1ДМ1ННОСТЕЙ
Порiвнюються неформальн полтичш тститути деструктивного pi3uoeudy в БшоруЫ та Роси. З'ясовуються стльт та eidMimmi характеристики неформальное iнституцiалiзацiï у цих державах. Шдкреслюеться взаемодоповнетсть формальних i неформальних деструктивних полтичних iнститутiв, чому сприяють неоавторитарн режими в обох державах. Акцентовано на клановостi управлтських систем, розвиненостi патрон-^ентських мереж, домтуваню неформальних miентельних зв 'язк1в над елементами громадянського сустльства
