CC BY
16
ПОЛ1ТИЧН1 НАУКИ
УДК 32.019.5
Ю.М. Бокоч
ТЕХНОЛОГИ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ВПЛИВУ В УМОВАХ Г1БРИДНО1
КОНФЛ1КТНОСТ1
У cmammi здтснено анал1з сучасних прояв1в тформацтно'г втни як технологи i складовог полтичног комушкаци. Розглянуто основш проблеми створення яюсного тформацтного продукту та розвитку власног тформацтно'г сфери в Украгш. Визначено суттсть та значення стратегiчних комушкацт у створент дieвог системи тформацтного захисту держави.
Ключовi слова: тформацтний вплив, полтична комушкащя, тформацтна втна, тформацтний продукт, стратегiчнi комушкаци.
Технологи шформацшного насилля становлять суттеву загрозу процесам демократизацп суспшьного життя, формуванню системи прозоро'1 та пщзв^но'1 громадянам полтично! влади. Для сучасних пол^ичних ел^ вони стають ефективним засобом збереження контролю над свщомютю та поведшкою пересiчних громадян, iнструментом лептимацп власного статусу та узурпаци влади. Ощнюючи загальнi наслiдки феномену шформатизацп, необхщно пiдкреслити неоднозначний характер впливу цього феномену, як на окремi краши, так i на все св^ове спiвтовариство. Так, сьогоднi вiдповiдь на розв'язану Роаею пропагандистську вiйну доводиться шукати не лише Укршш, а й шшим державам та мiжнародним акторам, що вiдчувають на ^6i потужний тиск рiзного роду шформацшних впливiв. На переконання багатьох европейських лiдерiв, росiйська пропаганда нинi дестабшзуе весь континент, тривалiсть, гострота й сила протистояння вимагають застосування комплексних довгострокових засобiв протидп та iнституалiзацii тако! дiяльностi [1].
Неоднозначнiсть процеав шформатизацп змушуе дослiдникiв продовжувати концептуально-теоретичш пошуки методологи вивчення реалiй шформатизацп та ii впливу на пол^ичне життя. У цьому контекстi класичними стали науковi розвiдки зарубiжноi пол^ично'1 науки, насамперед працi Г. Алмонда, Д. Белла, Р. Дарендорфа, К. Дойча, М. Кастельса, Дж. Коена, П. Лазарсфельда, Г. Лассуелла, В. Лшпмана, Н. Лумана, М. Маклюена, А. Моля, Т. Ньюкомба, Г. Тарда, Ч. Кул^ Р. Якобсона та шших. Серед втизняних авторiв, роботи яких присвячеш дослiдженню системних рис комушкаци, що впливають на пол^ичну трансформацiю украшського суспiльства, необхщно назвати О. Бшоруса, В. Гондюла, О. Гриценко, О. Зернецьку, В. 1ванова, О. Картунова, О. Литвиненка, С. Макаренко, А. Москаленка, М. Ожевана, Г. Почепцова, М. Розумного, Ю. Романенка, М. Рябчука, С. Тихомирово'1, А. Чiчановського, В. Шкляра та шших. 1нформацшна вiйна останшм часом стае окремим предметом дослщження як зарубiжних, так i вгтчизняних вчених. Серед них найбiльш вщомими е С. Гриняев, С. Денисюк, О. Дубас, О. Калиновський, В. Коршенко, А. Крутських, М. Павлютенкова, А. Федоров, I. Шаравов та ш.
Виходячи з вищезазначеного, метою дослщження е аналiз сучасних проявiв шформацшно'1 вiйни як технологи i складово'1 пол^ично'1 комушкаци.
Нинi засоби масово'1 комушкаци фактично створили в суспiльствi своерiдну «суб'ективну реальшсть», що робить людину вщкритою i беззахисною перед
манiпyлятивними технологiями [2, с. 70]. Iнфоpматизацiя сyспiльства ствоpюe низку ^облем y галyзi безпеки. В. Конах та О. Лазоpенко слушно вказyють, що поpяд iз досягненнями, iнфоpмацiйнi технологи та глобальнi iнфоpмацiйнi системи ствоpюють iнфоpмацiйне сеpедовище, де фактично вщсутш деpжавнi коpдони, обмеження на iнфоpмацiйнi впливи чи пош^ення iнфоpмацiï, на pозмiщення та отpимання iнфоpмацiï тощо. Глобалiзацiя в iнфоpмацiйнiй сфеpi ствоpюe пеpедyмови для втpyчання в iнфоpмацiйний пpостip piзних суб'екпв iнфоpмацiйних вiдносин та актyалiзye ^облему забезпечення iнфоpмацiйноï безпеки [3, с. 264].
О. Дубас звеpтаe увагу на потужне зpостання у сучасному суспшьному життi можливостей для викоpистання технологiй iнфоpмацiйного обману у пол^ичнш дiяльностi. Пpичиною цього e не тшьки винайдення та застосування високотехнолопчних, ефективних засобiв i методик впливу на людську свiдомiсть, але й pyйнyвання та викpивлення чи послаблення тpадицiйних гpомадських, цеpковних, pодинних, сусщських та iнших комyнiкацiй, що завжди захищали людину i pобили ïï бiльш незалежною вiд манiпyляцiй з боку засобiв масово'1' комушкацп. Головна небезпека, на думку автоpа, полягае у тому, що надмipне пеpеважання в дiяльностi полiтично'ï влади агресивного манiпyлювання може пpизвести до яюсного пеpеpодження полiтичного yстpою пpи збеpеженнi ним зовнi демокpатично'ï оболонки [4, с. 231-232].
О. Кивлюк також вщзначае загpозy викоpистання досягнень в iнфоpмацiйнiй сфеpi з метою, несумюною iз завданнями пiдтpимки свiтовоï стабшьносп й безпеки, дотpимання пpинципiв сyвеpенноï piвностi деpжав, миpного вpегyлювання конфлшт1в, незастосування сили, невтpyчання у внyтpiшнi спpави, поваги пpав i свобод людини. Спостеpiгаeться диспpопоpцiя у темпах pозвиткy iнфоpмацiйноï галyзi та ïï вщповщно'1' захищеностi в пpавовомy, оpганiзацiйномy та технологiчномy аспектах. Це безпосеpедньо стосуеться безпеки деpжави, оскiльки нехтування ^облемами iнфоpматизацiï може поставити одш ^аши у залежне становище вщ тих ^^rn, якi мають пеpеваги в данiй сфеpi [5, с. 284].
У цшому pозвиток технологш iнфоpмацiйного насилля ствоpюe спpиятливi умови для pозв'язання iнфоpмацiйних вiйн, що стають однieю з найпошиpенiших фоpм пpоявy piзноманiтних конфлiктiв у сучасному суспшьст. Як вiдзначаe А. Фюун, iнфоpмацiйна вiйна е тим чинником, що може пом^но змiнити спpямованiсть геополiтичних пpоцесiв i вiдносин в iнфоpмацiйномy сyспiльствi та пpивести до зсуву геопол^ичних центpiв пpитягання нащональних iнтеpесiв сyб'eктiв геополiтично'ï конкypенцiï в iнфоpмацiйнiй сфеpi - ^^rn, що лщ^ують у pозpобцi iнфоpмацiйних i телекомушкацшних технологiй, ^^rn, що кошролюють стpатегiчно важливi «тpанспоpтнi» магiстpалi пеpедачi iнфоpмацiï та ^^rn, що кошролюють i викоpистовyють у власних iнтеpесах основнi потоки iнфоpмацiï [6, с. 47].
Специфша сучасно'1' iнфоpмацiйноï вшни полягае не тiльки у тому, щоб ствоpити необхiдне пеpеконання у суспшьнш свiдомостi, як це pобила класична пpопаганда, а й у pозпоpошеннi, фpагментацiï та забpyдненнi iнфоpмацiйного пpостоpy з метою дезоpieнтацiï людини й pозмивання вiдмiнностей мiж ^авдою та бpехнею, добpом та злом, чоpним i бiлим. «За допомогою конспipологiï, стpахiв, ippацiональних pyхiв ^атуть засмiтити його до тако'1' мipи, щоб неможливо було пpивести pацiональний аpгyмент на тему майбутнього Донбасу, на^иклад, або pолi НАТО у Схщнш Gвpопi», -вважае бpитанський пyблiцист й пpодюсеp П. Помеpанцев [7].
Ефективна пpотидiя воpожим iнфоpмацiйним впливам потpебye, пеpедyсiм, pозвиткy власно'1' iнфоpмацiйноï сфеpи, що здатна ствоpювати потужний та якiсний нацiональний ^оду^. В Укpаïнi за часи незалежносп сфоpмyвалися та пpодовжyють iснyвати потужш пpоблеми pозвиткy iнфоpмацiйноï сфеpи, що викликано надмipною комеpцiалiзацieю та низьким piвнем вiдповiдальностi засобiв масово'1' комушкаци пеpед
суспшьством, а також впливами сощально-пол^ичного та eK0H0Mi4H0r0 характеру. Наявшсть таких негативних чинникiв приводить до активного використання так звано! «джинси» (замовних матерiалiв, що мiстять у приховану рекламу), зниження якост iнформацiйного продукту, вiдсутностi дieвих етичних норм професшно! поведiнки журналiстiв. Як наслщок, формуеться загальна недовiра суспшьства до засобiв масово! комушкацп, перетшання уваги громадян до неофiцiйних та неформальних каналiв комунiкування.
Про це свщчать багаточисельнi соцiологiчнi данi. Зокрема, дослщження якостi журналiстських матерiалiв у рiзних видах ЗМ1, проведене Фондом «Демократичш iнiцiативи» iменi 1лька Кучерiва свiдчить про те, що украшсью громадяни у цiлому не задоволеш рiвнем професiоналiзму засобiв масово! комушкацп. Найкращi позицп тут зайняли шформацшш агенци, середнiй бал яких становив 3,7 (максимально 5 балiв). Радюстанцп у цьому рейтингу зайняли останне мюце з 3-ма балами. За критерiем об'ективностi (висвiтлення альтернативних позицш) iнформацiйнi агенцп також показали себе найкраще (3,3 бали). Решта засобiв масово! шформацп отримали оцiнки нижчi за 3 бали. Достовiрнiсть шформацп, що подають ЗМ1 у сво!х матерiалах, на думку респондентiв, найкраще забезпечують шформагенцп, преса, телеканали, яю за цим показником отримали 3 бали, радюстанцп та онлайн-ресурси у даному аспект мали 2,8 i 2,7 бала вщповщно. Найкраще респонденти оцшили ЗМ1 за показником оперативного висв^лення новин - узагальнений середнш бал тут склав 3,8. Найвищi позицп знов зайняли iнформацiйнi агенцп (4,3 бала), а також онлайн-ресурси (4,1 бала) [8].
Громадяни вщзначили, що рiвень присутностi замовних матерiалiв у засобах масово! шформацп е вищим за середнiй. Найбiльше «джинси», на !хню думку, було на телебаченш (4 бали), в шформацшних агентствах - дещо менше (3,2 бала). Опитування проводилося також i серед пращвниюв сфери мас-медiа. Кожен четвертий з них пщтвердив достатньо регулярну присутшсть замовних матерiалiв у тому ЗМ1, де вiн працюе (38% зазначили, що таке бувае скорше як виняток).
Проведене дослщження виявило досить жорсткий вплив власниюв ЗМ1 на редакцiйну полiтику, що знижае об'ектившсть та незалежнiсть шформацшних матерiалiв. Учасники опитування оцiнили вщчутшсть тиску власникiв ЗМ1 на !хню редакцiйну полiтику у 4 бали з 5 можливих (найвищим вш е на телебаченнi та радюстанщях) [9].
Данi результати соцiологiчних дослщжень дають матерiал для пояснення, чому Укра!на у створеннi власного якюного iнформацiйного продукту стикаеться з системними проблемами, без виршення яких неможливий розвиток демократично! сустльно-пол^ично! системи. Насамперед - це вщсутшсть стабiльностi щодо забезпечення свободи слова. За даними рейтингу «Freedom House» у 2015 рощ ситуащя зi свободою слова хоч i покращилася по вщношенню до 2014 року (58 пунктв проти 63), проте в цшому Укра!на продовжуе залишатися в груш «частково вiльних» кра!н для преси [10]. У рейтингу «Свободи в свт» 2017 року Укра!на не змшила свого мiсця i залишилася в групi частково вiльних кра!н [11].
Показовими е також даш «Freedom House» щодо рiвня свободи наймасовшого та найдемократичнiшого iнформацiйно-комунiкацiйного джерела - 1нтернету. Так, визначено, що за результатами 2016 року двi третини або 67 вщсотюв користувачiв належать до кра!н, де критика в 1нтернет на адресу уряду, вшськових або клану, який перебувае при влад^ пiддаеться жорсткiй цензура У 38 кра!нах свiту користувачi соцмереж ризикують бути заарештованi за розмщення критики на адресу влади. У 27 кра!нах свiту позбавлення волi загрожуе не тiльки за публшащю подiбних матерiалiв, а й за репост i навiть просто за «лайк». У все бiльшiй кшькосп кра!н влада прагне чинити тиск на популярш соцмережi (Facebook, Twitter) i месенджери (WhatsApp, Telegram) з
метою змусити i'x дшитися iнформацieю про користувачiв. Найвищий piBeHb свободи 1нтернету продемонстрували в 2016 рощ Естошя i Iсландiя. До першо1 п'ятiрки увiйшли також Канада, США i Нiмеччина. Украша займае 25-е мiсце. На такiй же позицп -Мексика, Тунiс i Замбiя. Росiя опинилася в тш частинi списку, куди «Freedom House» вщправив краши з несвободним 1нтернетом [12].
Активний наступ на шформацшну свободу ведуть в Росiйськiй Федерацп. Тут чиновники розробили законопроект, який забороняе використовувати на територп Росп iнформацiйнi системи i програми, що дозволяють користувачам обходити блокування сайпв iз забороненим контентом. У цшому текст законопроекту представляе iз себе комплекс поправок до закону про шформащю i Кодекс про адмшютративш правопорушення. Його мета - припинити поширення шформацп, заборонено1 в Росп, говориться в пояснювальнш записцi до документа [13].
Комплекс несприятливих впливiв на шформацшну комушкащю викликали падшня довiри аудиторп до ЗМК. Результати дослщжень показують разючу негативну динамшу довiри до засобiв масово'1 шформацп в Укршш.
Таблиця 1.
Динамка довiри аудиторп до ЗМ1 в Укршш [14]
Роки Показник довiри
2010 + 26
2014 + 13
2015 + 2
Цi негативнi тенденци лише пiдсилилися останнiм часом. Так за висновками Кшвського мiжнародного шституту сощологп у груднi 2016 року загальний рiвень довiри до украшських ЗМ1 потрапив до вiд'емних числових показниюв. Таблиця 2.
Регюнальний розподш довiри до украшських З MI [15]
Регюн Довiряю Не довiряю Баланс довiра-недовiра, %
Захiдний 39,3 28,8 + 10,5
Центральний 24,9 33,6 - 8,7
Пiвденний 21,9 59,5 - 37,7
Схiдний 10,0 68,2 - 58,2
Украша в цiлому 26,1 43,3 - 17,2
Украшсью експерти пов'язують цю тенденцiю як iз зовнiшнiми, так i з внутршшми чинниками. По-перше, люди стали споживати набагато бшьше шформацп, що призводить до бажання захиститься вщ цього потоку. I недовiра тут - один з механiзмiв захисту. По-друге, пропаганда. 1нформацшна вiйна, яку веде Роая проти Украши, призводить до загального зростання пропаганди в шформацшному простора Забруднення iнформацiйного простору пропагандою сприяе розповсюдженню тенденцiйних, i просто неправдивих матерiалiв, призводить до неспроможносп населення чiтко розрiзняти ix, а вщповщно, i до загально1 втоми i iзоляцii iндивiда в позицп «вс брешуть» i насамперед - «брешуть журналюти» [14].
Одним з напрямюв створення дiевоi системи шформацшного захисту держави на думку експер^в е розвиток стратегiчних комунiкацiй. Часпш за все пiд стратегiчними комушкащями розумiеться процес штеграцп дослiджень громадсько1 думки та зацiкавлених суб'ектiв i врахування отриманих даних в процесах формування поличного порядку денного. Вщповщно, стратепчш комушкацп виступають як обмш
певними смисловими повщомленнями або щеями в сферi реалiзацii нацюнальних стратегiчних цiлей. Як наголошують анал^ики Нацiонального iнституту стратегiчних дослiджень, «стратепчш комушкацп передбачають дiалог i тдхщ до побудови вiдносин на основi уважного ставлення до культурних та юторичних особливостей, мiсцевих способiв ведення справ i виявлення мiсцевих лiдерiв думок» [16, с. 74].
Специфша стратегiчних комунiкацiй полягае в створенш повiдомлення для рiзноманiтних адресних груп, але цi повiдомлення не суперечливi за змiстом. Тобто така комушкащя не обмежуеться спрямуванням на одну цшьову групу, а враховуе також i вплив створеного повiдомлення на iншi аудитора. «Змiстовим ядром стратепчних комунiкацiй е формування [стратегiчного] наративу - переконливо! сюжетно! лшп, яка може пояснити поди аргументовано i з яко! можна дiйти висновюв щодо причин знаходження держави в конфлшт, значення цього становища та щодо перспектив держави у разi устшного виходу з нього» [16, с. 75].
Таким чином, можна визначити основш напрямки процесу створення та реалiзацii стратегiчних комунiкацiй:
- проведення постшного дiалогу влади та суспшьства щодо загально важливих проблем та подш, взаемодiя держави i громадян в процесах розробки й реалiзацii нацiональних стратегiй розвитку внутршньо! та зовшшньо! полiтики кра!ни;
- створення якюного iнформацiйного продукту, системшсть та послiдовнiсть iнформацiйних повiдомлень на тдтримку визначених стратегiчних цiлей;
- визначення стратепчних комушкацш актуальною складовою полiтики держави, якi здатнi забезпечити вщповщальнють та професiоналiзм в процес проведення сучасних iнформацiйних впливiв.
Реалп шформатизацп та ii вплив на полiтичнi процеси укра!нського суспiльства полягають в тому, що iнформацiйнi джерела i медiа впроваджуються як засоби рiзноспрямованоi дп. З одного боку, шформацшш iнструменти активно використовуються владою з метою пропагандистського впливу, а з шшого -шформацшш технологи дозволяють громадянам вшьно асоцiюватись, реалiзуючи сво! соцiально-полiтичнi прагнення, права i свободи. Сучаснi засоби масово! комушкацп здiйснюють комплексний вплив на протшання бiльшостi суспiльно-полiтичних процесiв. Комплексний характер впливу засобiв масово! комунiкацii виявляеться в тому, що вони можуть виступати як самостшним полiтичним суб'ектом, так й шструментом просування штереав владно! елiти або громадянського суспшьства. Питання шформацшного безпеки сьогоднi набувають статусу глобально! проблеми та вимагають координацп дш мiжнародноi спiльноти щодо створення безпечного глобального шформацшного простору.
Список використано1 л1тератури
1. Capon F. EU to Launch «Mythbusters» Taskforce to Counter Russian Propaganda [Electronic resource] / F. Capon // Newsweek. - 20.03.2015. - Mode of access : http://www.newsweek.com/eu-launch-mythbusters-taskforce-counter-russian-propaganda-315480
2. Дубас О. !нформацшна вшна: новi можливосп поличного протиборства / О. Дубас // Освгга регюну. - 2010. - № 1. - С. 69-72 ; Dubas O. Informatsiina viina: novi mozhlyvosti politychnoho protyborstva / O. Dubas // Osvita rehionu. - 2010. - № 1. - S. 6972
3. Конах В. К. Загрози та виклики нацюнальним штересам Укра!ни в шформацшнш сферi в умовах глобалiзацii / В. К. Конах, О. А. Лазоренко // Стратепчш прюритети. — 2014. — № 2. — С. 262-265 ; Konakh V. K. Zahrozy ta vyklyky natsionalnym interesam Ukrainy v informatsiinii sferi v umovakh hlobalizatsii / V. K. Konakh, O. A. Lazorenko // Stratehichni priorytety. — 2014. — № 2. — S. 262-265
4. Дубас О. П. 1нформацшно-комушкацшний простiр: поняття, сутшсть, структура / О. П. Дубас // Сучасна украшська полiтика. Пол^ики i полiтологи про не'1. — 2010. — Вип. 19. — С. 223-232 ; Dubas O. P. Informatsiino-komunikatsiinyi prostir: poniattia, sutnist, struktura / O. P. Dubas // Suchasna ukrainska polityka. Polityky i politolohy pro nei. — 2010.
— Vyp. 19. — S. 223-232
5. Кивлюк О. П. 1нформатизащя та шформацшна цившзащя: сощально-фiлософський аспект / О. П. Кивлюк // Гшея: науковий вюник. — 2011. — Вип. 44. — С. 279-285 ; Kyvliuk O. P. Informatyzatsiia ta informatsiina tsyvilizatsiia: sotsialno-filosofskyi aspekt / O. P. Kyvliuk // Hileia: naukovyi visnyk. — 2011. — Vyp. 44. — S. 279-285
6. Фюун А. О. Теоретично-категорiальне осмислення поняття «шформацшна вшна» в структурi шформацшно-пол^ичного простору / А. О. Фюун // 1нформацшне суспшьство. - 2011. - Вип. 13. - С. 43-48 ; Fisun A. O. Teoretychno-katehorialne osmyslennia poniattia «informatsiina viina» v strukturi informatsiino-politychnoho prostoru / A. O. Fisun // Informatsiine suspilstvo. - 2011. - Vyp. 13. - S. 43-48
7. Британський анал^ик назвав головною метою росшсько'1 пропаганди шформацшне «багно» [Електронний ресурс] // УН1АН. - Режим доступу : http://www.unian.ua/politics/1062033-britanskiy-analitik-nazvavgolovnoyu-metoyu-rosiyskoji-propagandi-informatsiyne-bagno.html ; Brytanskyi analityk nazvav holovnoiu metoiu rosiiskoi propahandy informatsiine «bahno» [Elektronnyi resurs] // UNIAN. - Rezhym dostupu : http://www.unian.ua/politics/1062033-britanskiy-analitik-nazvavgolovnoyu-metoyu-rosiyskoji-propagandi-informatsiyne-bagno.html
8. Серед украшських ЗМ1 найбiльш компетентнi - iнформацiйнi агентства [Електронний ресурс] // Фонд «Демократичш шщативи» iменi 1лька Кучерiва. - Режим доступу : http://dif.org.ua/article/sered-ukrainskikh-zmi-naybilsh-kompetentni-informatsiyni-agentstva ; Sered ukrainskykh ZMI naibilsh kompetentni - informatsiini ahentstva [Elektronnyi resurs] // Fond «Demokratychni initsiatyvy» imeni Ilka Kucheriva. - Rezhym dostupu : http://dif.org.ua/article/sered-ukrainskikh-zmi-naybilsh-kompetentni-informatsiyni-agentstva
9. Найбшьше «джинси» - на телеканалах [Електронний ресурс] // Фонд «Демократичш шщативи» iменi 1лька Кучерiва. - Режим доступу : http://dif.org.ua/article/naybilshe-dzhinsi-na-telekanalakh ; Naibilshe «dzhynsy» - na telekanalakh [Elektronnyi resurs] // Fond «Demokratychni initsiatyvy» imeni Ilka Kucheriva.
- Rezhym dostupu : http://dif.org.ua/article/naybilshe-dzhinsi-na-telekanalakh
10. Freedom in the World 2015 [Electronic resource] // Freedom House. -Mode of access : https://freedomhouse.org/report/freedom-world/freedom-world-2015#.WczPMY-0Pcs/
11. Freedom House залишив Укрш'ш рейтинг «частково вшьно'1 краши» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://apostrophe.ua/ua/news/society/2017-01-31/freedom-house-ostavil-ukraine-reyting-chastichno-svobodnoy-stranyi-/85211 ; Freedom House zalyshyv Ukraini reitynh «chastkovo vilnoi krainy» [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : https://apostrophe.ua/ua/news/society/2017-01-31/freedom-house-ostavil-ukraine-reyti ng-chasti chno-svobodnoy- stranyi -/85211
12. Freedom on the Net 2015 [Electronic resource]. - Mode of access : https://freedomhouse.org/sites/default/files/FH_FOTN_2015Report.pdf
13. Очередные пустые попытки властей России в стремлении контролировать Интернет [Электронный ресурс] // 24news.com.ua. - Режим доступу : http://24news.com.ua/34018-ocherednye-pustye-popytki-vlastej-rossii-v-stremlenii-kontrolirovat-internet/ ; Ocherednye pustye popytki vlastey Rossii v stremlenii kontrolirovat Internet [Elektronnyy resurs] // 24news.com.ua. - Rezhim dostupu : http://24news.com.ua/34018-ocherednye-pustye-popytki-vlastej-rossii-v-stremlenii-kontrolirovat-internet/
14. Довiра соцiальним шститущям [Електронний ресурс] : прес-релiз / тдгот. С. Зленко // Кшвський мiжнародний iнститут сощологл. - Режим доступу : http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=678&page=1 ; Dovira sotsialnym instytutsiiam [Elektronnyi resurs] : pres-reliz / pidhot. S. Zlenko // Kyivskyi mizhnarodnyi instytut sotsiolohii. - Rezhym dostupu : http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=678&page=1
15. Крайнiкова Т. Рейтинг довiри до ЗМ1: чому вниз? [Електронний ресурс] / Т. Крайшкова // MediaSapiens. - Режим доступу : http://osvita.mediasapiens.ua/trends/1411978127/reyting_doviri_do_zmi_chomu_vniz/ ; Krainikova T. Reitynh doviry do ZMI: chomu vnyz? [Elektronnyi resurs] / T. Krainikova // MediaSapiens. - Rezhym dostupu : http://osvita.mediasapiens.ua/trends/1411978127/reyting_doviri_do_zmi_chomu_vniz/
16. 1нформацшш виклики riбридноï вшни: контент, канали, мехашзми протидГï : аналiт. доп. / за заг. ред. А. Баровськоь - Кшв : Н1СД, 2016. - 109 с. ; Informatsiini vyklyky hibrydnoi viiny: kontent, kanaly, mekhanizmy protydii : analit. dop. / za zah. red. A. Barovskoi. - Kyiv : NISD, 2016. - 109 s.
Стаття надшшла до редакцп 15.09.2017
J. Bokoch
TECHNOLOGIES OF INFORMATION INFLUENCE IN CONDITIONS OF
HYBRID CONFLICT
The article analyzes the current information war as a manifestation technology and component ofpolitical communication. The main problem of creating high-quality information products and develop their own information sphere in Ukraine were considered. The essence and importance of strategic communications to create an effective system of information security of the state had been identified.
The realities of Informatization and its influence on the political processes of Ukrainian society are that information sources and media are implemented as means of multidirectional action. On the one hand, information tools are actively used by the authorities for the purpose of propaganda influence, and on the other - information technologies allow citizens to associate freely, realizing their socio-political aspirations, rights andfreedoms. Under modern conditions, mass communication is a source of influence on most socio-political processes - as a way of realizing the power interests of the political elite and an integral part of civil society, and acting as independent political actors.
Effective counteraction to hostile information influences requires, first of all, the development of its own information sphere, capable of creating a powerful and high-quality national product. During almost all years of independence in Ukraine there were systemic problems of the development of the information sphere, which are related to the unclear understanding of the role and responsibility of mass media in the society, as well as sociopolitical and economic factors.
One of the directions of creating an effective state information protection system is the development of strategic communications, which is the result of the process of integration of public opinion research and interested actors. The specificity of strategic communications is that they create messages for different target audiences, but these messages are not contradictory in content. Such communication is not limited to targeting one target group, but also takes into account the impact of the generated message on other audiences. Accordingly, strategic communications serve as the exchange of certain cognitive messages or ideas in support of national strategic goals.
Keywords: information influence, political communication, information warfare, information products, strategic communication.
