CC BY
122УДК 821.111-31.0 «19»
Т. В. Коноваленко (Мелггополь)
к.п.н., доцент, завiдувач кафедри англшсько1 фшологл та методики викладання англшсько1 мови фiлологiчного факультету Мешшсиьсьюго державного пеаагойчюго унверситету м. Б. Хмельницького
Час 1 прост1р у романах Джона Фаулза
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та и зв'язок 1з важливими науковими чи практичними завданнями. Одним iз найбшьш яскравих ро-манiстiв кшця минулого сторiччя був Джон Фаулз. Свгт його творiв захоплюе й дивуе. На ввдмшу ввд переважно! бшьшосп романiсгiв, особливiстю його твор-чосп е цшковита унiкальнiсть кожного окремого твору. Якби читач не знав, що усi цi романи написат Джоном Фаулзом, йому було б складно здогадатися, що усi вони належать перу одного письменника. Хоча все ж таки калька рис е властивими усiм його творам. Це iнтертекстуальнiсть та надзвичайна пере-плетенiстъ часу й простору. 1ндив1дуальний стиль Фаулза дае привщ лттератур-ним критикам сперечатися щодо його приналежносп чи то до модершзму, чи до постмодернiзму Так чи шакше, але стиль письменника, безсумтвно, е значущим у лiтературному процеа явищем, адже недаремно вiн вважаеться одним iз п'ятдесяти найкращих британських письменник1в з 1945 року Незва-жаючи на досить широкий штерес до його творчост1, романи Фаулза мютять у собi багато загадок i таемниць, розкриття яких сприятиме з 'ясуванню специф-ши свгтово1 лiтератури юнця ХХ - початку ХХ1 столiття.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Творчiсть Джона Фаулза останшм часом набувае все бшьшо! популярностi як серед читачiв, так i серед лiтературних критиков. Кожен роман автора зачаровуе i дивуе чита-ча, спонукаючи читати його твори далi й даль Що ж стосуеться роботи критиков над творами Фаулза, то вона пов'язана, насамперед, з !х багатог-раннiстю i загадковiстю пiдтексту Романи письменника дослщжувались у рiзних аспектах та з досить широким даапазоном цшей.
Так, велику к1льк1сть дослщжень присвячено питаниям штертексту-альностi творiв Джона Фаулза, зокрема Д. С. Папина дослщжувала спе-цифiку шексmрiвських алюзiй у прозi письменника [6], у цьому ж напрям-ку сво! дослвдження спрямувала Т.Ю. Тернова [8], I. Мельникова вивчала проблему континуальносп у його творчосп [5], О. Петришина розглядала iнтертекстуальнi включення як ключ до розкриття смислу роману Фаулза [7], О. С. Амшева присвятила сво! дослвдження традици вштс^анськох лiте
© Коиовалеико Т. В.
ратури у творчостi митця [1], М.1. Жук зосередив свою увагу на мiфологi-чному пiдтекстi роману «Жiнка французького лейтенантам» [3], З. Ф. Зшат-туллiна опрацювала художню концепцш нацiонального у творчостi пись-менника [4], М. О. Хольнева з'ясовувала особливосп художньо! мютифь каци в ромаш «Волхв» [9], В. В. Храпова описала композиц1йний лабiринт роману «Колекцюнер» [10], К. Дайс вказала на европейську цивiлiзацiйну iдентичнiсть в романах автора [2]. Далi розглянемо вказаш та деяк1 iншi дослвдження бiльш детально.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми. Незва-жаючи на значний iнтерес до рiзних аспекпв творчостi Джона Фаулза, пи-тання рiзностороннього i грунтовного дослвдження категорiй часу i простору у його романах вимагае свого виршення, осквдьки позицп лгтера-турних критиков е досить неоднозначними ^ навiть, досить рiзкими. Роман Фаулза мае бути дослвдженим логiчно i послвдовно на предмет його структурно!, часово! i просторово! оргашзацп, специфiки зображення образiв, лiнгвостилiстичного наповнення, з'ясування характерних рис шдиввдуаль-ного стилю письменника.
Формулювання цiлей стати (постановка завдання). Зважаючи на новаторство Джона Фаулза у ввдродженш роману ХХ сторiччя та надання йому абсолютно нових рис, вважаемо за необхвдне з'ясувати специфiку часово! та просторово! оргашзацп його творiв.
Виклад основного матерiалу досл1дження. Як ввдомо, однiею з визна-чальних рис творiв постмодернiстiв е iнтертексгуальнiсть. Твори Джона Фаулза також не е винятком, бiльш того «географiя штертекстуальних вклю-чень у творах письменника е досить широкою, але особливе значення в контексп творчосп письменника набувають саме шекспiрiвськi алюзi!» [6, с. 15], як стверджуе Д. С. Папина. Слвд вказати на те, що шекспiрiвськi реалi! абсолютно оргашчно вплетено у змiст ромашв Фаулза. Вони допо-магають письменнику додати яскравостi художнiм образам, наповнити змiстом пiдтекст творiв та зробити свою лгтературну гру (яка ведеться пiд час зображення под1й в творах i змушуе читача весь час губитися в здогад-ках) ще бiльш заплутаною. Проте взаемодая з творами iнших авторiв ввдбу-ваеться не тiльки пiд час зображення динамiки роману, Фаулз також широко використовуе цитати з шших творiв та навiть юторичних документiв i пол1тичних текстш в етграфах як до творш загалом, так i до окремих роздшв зокрема.
Так, роман «Волхв», який лгтературознавщ вважають незак1нченим, на думку деяких читачiв, мае ц1лком логiчний фшал, крiм того шдказкою до його розумшня вони вважають епiграф на початку роману з твору Де Сада про зв'язок душевно! байдужосп i цшковито! розбещеностi у людит. Також слiд згадати той факт, що 18 роздшв роману «Жшка французького
лейтенанта» починаються з двох епiграфiв [11]. Найчаспше один з них е цитатою з певних iсторичних докуменпв (але ХХ столiття, а не Вiкторiансь-кого перiоду, пiд час якого вщбуваються поди твору) або праць Маркса i Енгельса, а другий епiграф переважно представлений уривком з поетич-них творiв вщомих поетiв. Так чи iнакше, але автору вдаеться, незважаючи на ввдсуттстъ хронологiчного зв'язку мiж першим етграфом та змiстом роздiлу, тiсно пов'язати !х. Автор демонструе свою широку обiзнанiсть лiтератури, ютори та шших галузей як культури, так i науки.
На думку О.Петришино!, етграфи виконують регулятивну функцiю, тобто дозволяють автору активiзувати i спрямовувати мовленнево-розу-мову дiяльнiсть читача в тг^бному напрямку. Це стосуеться, насампе-ред, урившв з рiзноманiтних документiв та статей. Вони передають «пев-ний спектр думок рiзних авторiв стосовно парадигми буття Вшо^ансько! епохи» [7]. Також етграфи виконують емоцшну функцш (переважно по-етичнi фрагменти або ж уривки з художньо! прози). Таким чином, можна стверджувати, що епiграфи е своервдним сигналом того, що в них прихова-но ключ до вщкриття справжнього смислу кожного роздiлу роману. Фаулз майстерно вплiтав епiграфи у тканину сво!х романiв, що допомогло збага-тити !х змiстову структуру. За змютовою мiсткiстю епiграфу можна перед-бачити стутнь смислового навантаження кожного розд^.
Проте говорячи про просторово-часову оргашзацш творiв Фаулза, слiд також зосередитися на загальнiй !х струкгурi, адже вони вирiзняються своею оригiнальнiстю та незвичтстю. Чого тiльки вартi два варiанти фша-лу роману «Жшка французького лейтенанта», де автор пропонуе !х, на-чебто, на вибiр читача. Але не все так просто, як здаеться. Автор знову втягуе читача в сво! при з художнiм текстом. Насправдi, бшьшють читачiв вiддають перевагу творам, яю мають хепi енд i дозволяють порадгти за усп-iшний фшал. Фаулз же спочатку пропонуе найщаслишше завершення, пот1м вказуе, що це було б занадто просто i несхоже на реальне життя, ^ врештi-решт, зак1нчуе роман абсолютним крахом усiх сподiвань на щасливе воз-з'еднання головних геро!в. Гра, яку веде Фаулз, зашнчуеться на його ко-ристь. Читач ввдчувае розчарування. Автор же досягае свое! мети, йому вдаеться провести читача лабiринтами часу i простору та вказати на те, що людина владна керувати своею долею, проте кожна невелика обставина та кожна хвилина нашого життя може безповоротно змшити його хiд. Сам автор у своему есе «Хардi i стара вiдьма» зазначае: «Я написав та опубль кував два заюнчення книги «Жiнка французького лейтенанта» тшьки тому, що з самого початку роботи над першим обрисом я буквально розривав-ся мiж бажанням винагородити героя (сурогату мене самого), подарував-ши йому ж1нку, яку вш кохае, i бажанням позбавити його ще! ж1нки: тобто менi хотiлося догодити обом - i дорослому, i дитинi, що живе у меш. Таке
саме утруднення я вiдчував i в мо1х попереднiх двох романах. Однак, тепер менi цiлком ясно, що там, де я дав книзi два зак1нчення, - мене набагато бшьше радуе нещасливий к1нець, i зовсiм не через певнi об'ективт, пов'я-занi з лiтерагурною критикою, причини, а просто тому, що це уявляеться меш бiльш плщним i таким, що спонукае до дп мое письменницьке «я» [11]. Як бачимо, мотивацiя до творчо! роботи вже сама по собi е рушiйною силою як сюжету роману Фаулза, так i його просторово-часових характеристик.
Ще бшьш закрученою е реальнiсть (чи то iрреальнiсть) роману «Волхв», яку часто порiвнюють з матрьошкою через Н розшарування i моза1чне оформлення та тiсне переплетення правди i вимислу. Тут автор знову не дозволяе читачу просто усвiдомити подп та оцшити !х через те, що пост-iйно доводиться блукати в лабiринтах фантазiй чи спогад1в Кончюа та пост-iйно натикатися на обман. Проте у цьому ромаш фiнал не подаеться у варiацiях, вiн е просто недоказаним. Фаулз пропонуе читачу увiмкнути власну уяву та знайти вiрне завершення самостшно. I знову читач ввдчувае деяке розчарування, адже ми звикли захоплено читати лiтературний твiр i з нетертнням очiкувати на завершення твору, щоб дiзнатись, чим же завершаться описаш подп. У випадку ж з «Волхвом» читач залишаеться без вiдповiдi. Час i проспр роману довол1 сильно зачiпляюгь уяву читача та ще довго змушують задумуватись, чим же все сшнчилось.
Слад вказати, що iдея з недосказатстю у фiналi або можливютю обира-ти його е досить популярною у сучасному мистецтвi, зокрема в лiтературi i к1но. Пздбний пiдхiд змушуе читача або глядача активiзувати власну ро-зумову дiяльнiсть та розвивати уяву, що ще раз тдкреслюе позитивний вплив мистецьких факторiв на людське буття.
Якщо ж детально розглянути закономiрностi оргашзацл часу i простору хоча б на приклада одного роману, можна виявити унiкальну авторсьву здагнiсть поеднувати непоеднуване та завдяки цьому водити читача за носа. Завдяки цьому твори Фаулза користуються популярнiстю у сучасного читача.
Одним iз секрепв його вправного володiння художнiм словом е також обiзнанiсть у галузi психологи людини, адже усi його романи пронизаш тонким психологiзмом i дозволяють людинi зазирнути у надра шдсввдомо-го, провести паралель мiж зовнiшнiми под1ями i внугрiшнiм свгтом особи-стостi, з'ясувати причини мотивацл вчинк1в i поведiнки.
Тож звернемо нашу увагу на перший твiр, зак1нчений Джоном Фаул-зом в 1965 рощ, хоча писати вш почав його ще на початку 50-х рошв. Це -роман «Волхв». Значний терес становить оповвдь автора про те, як важко давався йому перший твiр. Вш вказуе, що його уява малювала так1 зобра-ження, що вш не знаходив потрiбних засобiв зовтшнього вираження, тоб-то не володiв художнiм словом настiльки добре, щоб тдкорити його сво1й
уявг Вже з самого початку Фаулз так закрутив сюжет твору, а разом з тим i його час, i проспр, що тшьки успiшний вихвд друком його другого роману спонукав до його швидшого зак1нчення.
Слiд вказати, що на роботу письменника з цим твором значний вплив мали працi i твори Юнга, Алена-Фурн'е, Р1чарда Джеффрюа, Чарльза Дккен-са, Уiльяма Шекстра та iн. Якщо художня литература е зовнi вираженою у ромаш, адже автор згадуе И елементи упродовж всього роману, проводить паралел^ порiвнюе, то психологiчнi працi сприяли робот уяви письменника та створенню сюжету i структури твору У ромаш втшено психолопч-ний принцип «тут i тепер», який використовуеться для опису усiх подш, що вiдбуваються з головним героем Нжоласом, але одночасно широко використовуеться, так би мовити, принцип «там i тодЬ>, оск1льки хронолопю твору увесь час переривають розповщ Кончiса, який перетворюе певний вiдрiзок життя Нiколаса на суцiльну виставу, у якш постiйно змiнюються декораци, геро! й антигеро!.
Дивовижно, як Фаулзу вдаеться мюце подiй переносити не тшьки з географiчно вщдалених дiлянок (спочатку до ввдбуваються у Британи, полм на грецькому остров^ а потiм знову у Британп), але й у межах острова подае илька мюцевостей, як1 стають сценою для реальних та шсценованих подiй. М1сця подiй, час та реальт поду", абсолютно переплутанi з тими, що вiдбуваються згiдно зi сценарiем Кончiса, утворюють химерне мереживо композицшно-стильово! структури роману. Тiльки в самому фiналi роману читач отримуе можливiсть дiзнатися абсолютно про ва обставини i з'ясувати, що ж вшбувалось насправдi, вщчути безпорадшсть Нiколаса упродовж виконання ним ролi ляльки в театрi.
Таким чином, твори Фаулза становлять значний iнтерес як для читачiв, так i для лiтературознавцiв, оск1льки час i простiр об 'еднуються у таи хи-мернi варiацil, що той, хто мае справу з текстом, завжди вщчувае iнтригу, яку, проте, досить складно вчасно виявити, а приховаш процеси теперш-нього дуже часто виявляються тiсно пов'язаними з шшими часами. Тому кожен рядок кожного роману Фаулза становить своершну загадку, яку вар-то спробувати розгадати.
Список використано1 л1тератури
1. Аминева Е. С. Традиция Викторианской литературы в творчестве Джона Фаулза : автореф. дис. на соиск. уч. ст. канд. филол. наук спец. : 10.01.03 «Литература народов стран зарубежья (английская литература)» / Аминева Елена Сергеевна. - Екатеринбург, 2011. - 25 с.
2. Дайс Е. А. Европейская цивилизационная идентичность в романах Джона Фаулза [Электронный ресурс] / Е.А. Дайс // Искусство в контек-
сте цивилизационной идентичности (сборник материалов международной научной конференции). - М., 2006. - Режим доступа: http://lebed.com/ 2006/ait4651.htm
3. Жук М. И. Мифологический подтекст в романе Джона Фаулза «Женщина французского лейтенанта» / М. И. Жук // Вестник Пермского университета. Серия «Российская и зарубежная филология». - Пермь, 2009.
- Вып. 3. - С. 76-84.
4. Зиннатуллина З. Р. Художественная концепция национального в творчестве Джона Фаулза (на материале романов «Женщина французского лейтенанта», «Дэниел Мартин», «Червь») : автореф. дис. на соиск. уч. ст. канд. филол. наук спец. : 10.01.03 «Литература народов стран зарубежья (английская литература)» / Зиннатуллина З. Р. - Казань, 2012. - 26 с.
5. Мельникова И. «Загадка» Джона Фаулза : к проблеме континуальности [Электронный ресурс] / И. Мельникова // Respectus Philologicus. -Вильнюс, 2002. - № 6. - Режим доступа : http://filologija.vukhf.lt/102/ melnikova.htm
6. Папкина Д.С. Шекспировские аллюзии в прозе Джона Фаулза : автореф. дис. на соиск. уч. ст. канд. филол. наук спец. : 10.01.03 «Литература народов стран зарубежья (английская литература)» / Папкина Дарья Сергеевна. - Великий Новгород, 2004. - 25 с.
7. Петришина Е. Интертекстуальные включения как ключ к раскрытию смысла (на материале романа Д. Фаулза «Женщина французского лейтенанта») [Электронный ресурс] / Е. Петришина // Вестник МГОУ Серия «Лингвистика». - М., 2007. - №1. - Режим доступа : http://gendocs.ru/ v6360/ вестник_мгоу._серия_лингвистика_2007_01.
8. Терновая Т. Ю. Шекспировские мотивы в романе Джона Фаулза «Коллекционер» / Т. Ю. Терновая // Культура народов Причерноморья. -2002. - № 44. - С. 57-62.
9. Хольнева М.А. Особенности художественной мистификации в романе Джона Фаулза «Волхв» : автореф. дис. на соиск. уч. ст. канд. филол. наук спец. : 10.01.03 «Литература народов стран зарубежья (английская литература)» / Хольнева Марина Александровна. - Нижний Новгород, 2006.
- 25 с.
10. Храпова В. В. Композиционный лабиринт романа Джона Фаулза «Коллекционер» / В. В. Храпова // Наука. Университет - 2002. Материалы Третьей научной конференции. - Новосибирск, 2002. - С. 141-144.
Fowles John. Literary works [Electronic resource]. - Mode of access : http://ua.bookfi.org/g/Fowles%20John
