CC BY
222
УДК 82-312.4
Н. П. Гура, О. К. Бойко
ЖАНРОВА СВОеРЩШСТЬ ЦИКЛУ РОМАН1В ПРО ПРОФЕСОРА ЛЕНГДОНА ДЕНА БРАУНА
Стаття присвячена досл1дженню жанрових особливостей циклу роматв Д. Брауна в лтературному контекст1 доби постмодертзму та видшенню 1х характерних рис. Значну увагу придшено Iдейному зм1сту та проблематищ роматв американського письменника.
Клю^о^^ слова: роман, постмодертзм, масова лтература, детектив, консп1ролог1чний детектив, гра, Iнтертекстуальтсть.
Роман як жанр постшно еволющонуе i трансформусться. Протягом кшькох столт цей жанр залишасться провщним у л^ератур^ викликае значний штерес л^ературознавщв i критикiв, але до сьогодш не iснуе единого визначення роману. Очевидно, це пов'язано з його незавершешстю, на що звернув увагу ще М. Бахтiн [4]. Так, у свош роботi «Епос i роман» вiн писав: «Роман - ще неготовий жанр. Народження i становлення романного жанру вiдбуваеться при повному свiтлi iсторичного дня. Жанровий юстяк роману ще далеко не затвердiв, i ми ще не можемо передбачити вах його пластичних можливостей» [4, с. 67]. Ось тому сучасш пошуки обумовленi, насамперед, прагненням подолати кризу романного жанру i зберегти його ядро, його незмшш константнi структури, створити оновлений жанр, який найбшьш адекватно вщображае складну, багатогранну, мозшчну картину сучасно! дiйсностi - перехщно!' епохи на межi столiть.
Трансформаций якi зазнав роман на зламi XX - XXI столт являють надзвичайно складне i водночас цiкаве явище, оскшьки чiтко окреслюеться домiнуюча тенденцiя: смшиве експериментування з усiма елементами форми i змiстом художнього твору. Цей факт можна пояснити не тшьки переломною сощокультурною ситуацiею кiнця ХХ - початку XXI стол^ь, а й постмодершстськими настроями, якi були нею зумовлеш.
Розпад цшюног картини св^у спричинив, передусiм, трансформацiю романного жанру. Цшюне епiчне полотно змшилося мозшчним, великi жанровi форми на кшька десятилiть поступилися мiсцем малим, що сприяло еволюци жанрово! форми роману.
Розвиток романного жанру в кшщ XX ст. тюно пов'язаний з масовою лiтературою, на яку, у свою чергу, впливають сучасш сощокультурш процеси, за яких суспшьство, внаслiдок рiзних причин, не задовольняеться тшьки зразками високо! культури, а нерщко i принципово дистанцiюеться вщ ел^арно! лiтератури.
Масова лiтература виконуе функщю своерiдного транслятора культурних символiв, основна Г! функцiя - спрощення та стандартизацiя передано! шформаци. У масовш лiтературi iснують суворi жанрово-тематичш канони, формально-змiстовнi моделi прозових творiв, побудованих за певними сюжетними схемами, як мають спiльну тематику, усталений набiр дiйових осiб i титв героТв. Змiстовно-композицiйнi стереотипи та естетичш шаблони лежать в основi вах жанрово-тематичних рiзновидiв масово! лiтератури (детектив, трилер, бойовик, мелодрама, фантастика, феш^ та ш); вони будуються вщповщно до «жанрових очшувань» читача i визначають «сершшсть» видавничих проектiв. Кшшовашсть, повторюванiсть елементiв i структур, з одного боку, свщчить про спрощешсть естетичних моделей, а з шшого, про орiентацiю на транснацiональний код «масово культурних» знакiв, тому новою рисою сучасно!
масово! культури е ii прогресуючий космополiтичний характер, пов'язаний з процесами глобалiзацii, стиранням нацiональних вiдмiнностей i, як наслiдок, однаковiстю мотивiв, сюжетсв, прийомiв.
Вiтчизнянi та зарубiжнi критики (Н. Купина [15], Т. Гундорова [12], Дж. Кавелт [19]) вщзначають появу значно! кiлькостi якiсних творiв, розрахованих на масового читача. Саме такими е романи вщомого письменника Дена Брауна. Вони користуються величезною популярнiстю в усьому свiтi, випускаються великими тиражами i, без сумшву, можуть бути вiднесенi до подiбних творiв.
Незважаючи на широку популярнють та значний iнтерес дослiдникiв до тематики, символши та мови творiв Дена Брауна, вони так i не стали об'ектом генологи. Так, роботи Бернштейна [18] та Г. Тейлора [20] присвячеш проблематицi ромашв американського письменника та аналiзу ix символiчного наповнення.
У вiтчизняному л^ературознавст увага дослiдникiв сфокусована на релшйнш складовiй роману «Код да ВшчЬ> - О. Бесараб [5], стратегиях вiдтворення авторського стилю Д. Брауна в англо-украшському перекладi твору «Втрачений символ» [11] та формах дискурсу, прикладом якого слугував роман «Ангели та демони» [16]. У дисертацшному дослiдженнi А. Горбуново! [10], хоча й врахована жанрова своерщшсть творiв американського письменника, акцент зроблений на особливостях мови та стилю Д. Брауна. Особливо! уваги заслуговують роботи росшського дослщника Т. Амiряна [1; 2], в яких автор розглядае романи американського письменника в межах консшролопчного детективу як одного з популярних розповщних жанрiв постмодерно! лггератури. Солiдаризуючись з Т. Амiряном щодо дефшщп жанру циклу творiв Д. Брауна, в нашому дослiдженнi ми ставили за мету проаналiзувати жанрову своерщшсть вищезазначених творiв у контекст трансформацiйниx процесiв романно! форми на початку ХХ1 столiття.
Творчi доробки американського письменника й журналюта Дена Брауна е яскравим прикладом новаторсько! й комерцшно усшшно! лiтератури ново! доби. Його щира зацiкавленiсть фiлософiею, iсторiею, релiгiею, криптографiею та таемними товариствами втшилася в таких широковщомих романах, як «Янголи та демони» (2000) [9], «Код да ВшчЬ> (2003) [8], «Втрачений символ» (2009) [6] та «1нферно» (2013) [7].
Твори Брауна створювалися на «меж жанрiв» iнтелектуального детективу та роману-пошуку. Тому довгий час критики та л^ературознавщ визначали жанрову форму циклу як: «thrillers, spy stories, crypto stories, mystery-detective fiction stories, conspiracy fiction crypto stories i нав^ь thrillers for intellectual readers» [10, с.7]. Подiбний плюралiзм можна пояснити не тшьки тим, що Ден Браун об'еднуе одразу кшька жанрових форм, а й штерл^ературними та екстрал^ературними чинниками, якi тiсно взаемопов'язаш.
У сучасному лiтературознавствi iснуе ще одна думка з приводу того, чому твори Дена Брауна - «не просто комерцшна лггература на потребу читаючо! публiки, а новий жанр» [1, с. 3]. Апелюючи до багатофункщональносп циклу романiв про професора Ленгдона, О. Балода умовно називае !х «роман-андрогш» [3, с. 4]. На думку автора, роман-андрогш це «роман-трансформер, унiверсальний роман, роман багаторазового використання, роман-протей, роман-перевертень, який концентруе в собi ознаки кшькох близьких форм i видiв сучасно! культури. Такий роман одночасно е лггературною основою для кiно- або телесценарпв, сюжетом комп'ютерно! гри й готовим екскурсшним маршрутом» [3, с. 4].
Появу таких ромашв О. Балода вбачае у формуванш единого культурного простору в межах сучасного постшдус^ального суспшьства, де один продукт
культури може легко трансформуватися в шшу форму. Досить звичним явищем стала екранiзацiя книг або комп'ютерних iгор, але твори Д. Брауна можна вщнести до наступного щаблю розвитку iнтеграцiйних процесiв, оскiльки його романи не тшьки використовуються в сучаснш кiно- та розважальнiй шдустрп, айв туристичному бiзнесi. У США та в кра!нах Свропи вже давно проводять екскурсп шляхами творiв Дена Брауна. Бiльш того, устх роману «Код да ВшчЬ> викликав хвилю вторинно! лiтератури - довщниюв, тлумачникiв, путiвникiв та коментарiв, не кажучи вже про безлiч низькопробних наслiдувань.
Розгляд творiв Д. Брауна неможливий без урахування надбань постмодерно! доби, оскшьки еклектика, iнтертекстуальнiсть, пбридизащя жанрiв, звернення до архетипiв та мiфiв, iронiя та гра стали не тшьки характерними ознаками ще! течп, а й справили значний вплив на вс рiвнi культури.
Постмодернюти першими поставили питання про юнування межi мiж високим та масовим мистецтвом, а тзшше використання технiки пастишу та гри сприяло й розмиванню. Як влучно вщзначила О. В. Стукалова, «масова л^ература тиражуе вiдкриття класики, а творщ «ново! прози» використовують прийоми таких жанрiв масово! белетристики, як фентез^ детектив, мелодрама й трилер» [17, с. 5].
«Пластичшсть» (за М. Бахтшим) роману надае сучаснiй прозi iмпульс пошуку та переосмислення багатьох давно сформованих жанрiв. Так, детектив з його ^овою стихiею та тяжшням до розгадування загадок i таемниць стае надзвичайно близьким за духом нашому часу й трансформуеться. Вш «втрачае одномiрнiсть масово! л^ератури й стае багаторiвневим» [17, с. 5], що провокуе новi модифшацп: конспiрологiчний, iронiчний, фантастичний детектив тощо.
Створений на перетинi полiтичного та шпигунського дискурсiв в епоху тотального глобалiзму, конспiрологiчний детектив якнайкраще вщповщае запитам сучасно! епохи з !! прагненням до екстравагантних i диспропорцшних конструктiв, з накладенням один на одного рiзних контекстiв, з ращональним ставленням до юторп, полiтики, культури та мистецтва. Вш виходить за межi проблеми пошуку вбивцi та розкриття злочинно! таемницi, оскiльки «пщпорядкований ще! глобально!, всесв^ньо! змови» [1, с. 9], яка, на думку Т. Амiряна, е надзвичайно актуальною в культурi постмодерну.
Росшський лiтературознавець пояснюе це тим, що «конспiрологiчний детектив складаеться зi сплетiння детективного наративу й констролопчно! (парано!чно!) розповiдi, кшцева мета яко! переворот, революцiйна вщмова вiд старого прочитання вiдомих юторичних мiфiв» [1, с. 9]. У свою чергу, О. Дугш [13] йде ще далi й наголошуе, що в конспiрологiчному текстi розмита сама картина св^у, яка була сформована в епоху модерну, а отже, «шсештниця може бути поряд з безумовною ютиною, а випадковий уривок переважуе цшсну систему» [13, с. 7].
В основi «констролопчного» сюжету лежить свiтова змова таемних сил проти реальних, таких як уряд, церква, яка може призвести до кшця св^у. Апокалiптичнi ще! е головною рушiйною силою наративу, оскшьки констролопчна розповiдь намагаеться зруйнувати сталi уявлення про вiдомi поди (часто юторичш) й подати нове бачення !х розвитку. Завдяки масштабносп мислення, актуальностi проблем та задiяних у протистояннi сторiн, конспiрологiчний детектив розширюе свiй соцiально-полiтичний та юторичний контекст i переходить на якюно новий рiвень сприйняття читачем.
Сучасш автори намагаються не тiльки захопити увагу читача, а й залучити його до пошуку «1стини» (розгадки таемнищ) у штучно сконструйованому свт, який виглядае цшком реально, й головне повiрити в подi!, що описуються. Це твердження
повною мiрою може бути вщнесене до Дена Брауна, який протягом останшх рокiв створив цикл ромашв про гарвардського професора з символши Роберта Легдона.
В основi сюжету творiв американського письменника - таемниця св^ового масштабу, високий статус яко! пiдтримують таемнi товариства та серйозш науковi установи. Навколо головного конфлшту групуються решта другорядних подiй, яю сприяють посиленню напруження та драматизму твору. Пошуки розгадки вiдбуваються у формi пригод (квест) з великою кшьюстю додаткових завдань на широкому юторико-культурному, релiгiйно-полiтичному та науково-дослщницькому тлi. Мiсцем розвитку подш стають знаковi мiста свiту.
Незважаючи на певну усталенють та формульшсть, якi характернi для детективного жанру, головш дiйовi особи теж зазнали значних змш. Це працiвники розумово! працi, з високим рiвнем але в гарнiй фiзичнiй формь Роберт Ленгдон та його прекрасш помiчницi вирiшують проблеми не силою, а шляхом розв'язання складних головоломок та загадок.
У центрi роману «Янголи та демони» [9] - розкриття змови проти Римсько! католицько!' церкви, якiй загрожуе таемне товариство шюмша^в. На думку Р. Ленгдона, саме вони викрали контейнер з антиматерiею з ЦЕРНу й вш був вимушений вiдправитися до Риму на пошуки зниклих кардиналiв та контейнера. Супутницею професора стала прийомна дочка фiзика - Вiтторiя Ветра, яка мае замшити акумулятор в контейнер^ щоб уникнути вибуху неймовiрноi потужностi.
У романi «Код да ВшчЬ) [8] Д. Браун знову звертаеться до релшйно'1 тематики. Його герой разом з Софi Неве, криптографом, вирушае на пошуки Святого Грааля. Таемницю нащадюв 1суса Христа та важливi документи вiками охороняли члени таемного братства «Прюрат Сюну», якому протисто'1'ть католицька органiзацiя «Опус Де!». Дiя роману мае бiльш широку географiю вiд Францп (Лувр, Булонський Лю, церква Сен-Сюльпiс) до Англп (Темпл, Вестмiнстерське абатство, Лондонська нащональна галерея, Рослiнська капела).
Сюжет роману «Втрачений символ» [6] тюно пов'язаний з iсторiею США, а дiя вiдбуваеться в Вашингтонi, де Р. Ленгдону доведеться мати справу iз загадками закрито! оргашзацп масошв, система моралi яких викладена в алегорiях та проiлюстрована символами. Масонсью артефакти стали предметами iнтересу зловмисника, оскшьки Гхня iнформацiя може вплинути на подальшу долю всiеi планети. Допомагатиме професору Катрш Соломон, яка займаеться дослщженням ноетики - дисциплши, засновано! на iнтегральному пiдходi до еволюцп людсько! свiдомостi.
Роман «1нферно» [7] дещо вiдрiзняеться вiд попередшх, перш за все вiдсутнiстю юторичних таемних товариств. Сюжет рухае таемничий вiрус, запущений божевiльним ученим у спробi врятувати людство вiд перенаселення. Щоб надати розповвд переконливостi Д. Браун залучае до дп реально юнуючу Всесвiтню органiзацiю охорони здоров'я (ВООЗ) та врiвноважуе 11 таемничим Консорщумом. Лiкар Сiена Брукс стала вимушеною супутницею Р. Ленгдона в розгадуванш таемнищ, яка може запоб^и глобальнiй катастрофi. Головна загадка твору тюно пов'язана з першою частиною «Божественно! комедп» Данте, а географiя подiй роману охоплюе Флоренцiю, Венещю та Стамбул.
Проблеми циклу ромашв про професора Р. Ленгдона надзвичайно актуальш й живо щкавлять суспшьство: в основi «Ангелiв та Демошв» - питання технологiй i Великого вибуху, у «Кодi да ВшчЬ) - походження 1суса Хреста та продовження його роду, у «Втраченому символi» - основи християнсько! релiгii та ноетика, а в «1нферно» - мальтузiанська проблема та трансгумашзм. Вони грунтуються на трiадi: релшя -
наука - мистецтво. Письменник, як правило, розводить релшю та науку по рiзнi сторони, а мистецтво виступае своерщним посередником. Але, як вже було зазначено, релЫя поступилася мюцем науцi в останньому ромаш i можна спостерiгати посилення ^у^во-популярно^ ^ладово^ твору.
У свогх романах Ден Браун використовуе щкавють читача до минулого в пошуках вщповвд на актуальш питания сьогодення, адже, за твердженням К. Кокшеново:!, у творах американського письменника «минуле активно працюе на сучасшсть. Минула iсторiя - культура, влада, i навт жахи юторп - проступають ^зь час, живуть у днi сьогодшшньому, i вiн (Д. Браун) актуалiзуе цей дух iнших часiв через штригу й зчитування символiв» [14, с. 2].
Д. Браун пропонуе читачевi шше бачення юторп, яке маскуе тд реальнiсть -своерщна постмодернiстська гра. У передмовi, о^м звичного присвячення, вiн звертаеться з подякою до фахiвцiв рiзноманiтних галузей, вщомих наукових органiзацiй, створюе видимють достовiрностi свое розповiдi, а в кшщ пiдкреслюе, що «у книзi поданi точнi описи творiв мистецтв, арх^ектури, документiв та таемних ритуалiв» [8, с. 147]. Самi твори насичеш додатковою iнформацiею та термшолопею рiзних галузей знань, що надае романам наукового характеру та посилюе атмосферу таемничосп. Але за цим вам приховане бажання автора переконати читача в правдивосп юторп, а весь фактографiчний матерiал пiдпорядкований головнш iдеi сюжету й не зажди вщповщае дiйсностi.
Цим прийомом письменник переслщуе декiлька цiлей: перехiд з фшцшного свiту в реальний [1, с. 14] та активне залучення читача до дп твору. I в цьому випадку йдеться про таку характерну рису браушвських ромашв, як штерактившсть. Читач стае «гравцем» [14, с. 2] i разом з головними героями мандруе мютами, кранами, музеями, церквами, шукае та розгадуе знаки й символи. Описуючи мюця дп, Д. Браун звертаеться до туристичного досвщу читачiв, ведучи професора Ленгдона екскурсiйними маршрутами, де були його читач^ або навпаки, де 1м варто ще побувати.
Твори американського письменника завжди провокащя, яка носить всеосяжний характер, оскшьки автор зводить рiзнi свiтогляди й теорп, полемiзуе з традицiею, створюе новi комбшацп вже вiдомих в юторп культури складових та залучае iншi жанри. Мiжтекстова природа цих прийомiв та цитатнiсть творiв Дена Брауна вказуе на штертекстуальшсть як визначну рису його творiв та невщ'емну складову поетики постмодернiзму.
Таким чином, можна зробити висновок, що звернувшись до романного жанру, який зазнав суттевих змiн в епоху постмодершзму, Дену Брауну вдалося створити зразок нового типу роману, який характеризуеться провою модальшстю, iнтертекстуальнiстю, штерактившстю та сумiснiстю з iншими жанрами й формами культури. Спектр щей та глобальшсть порушених у романах проблем також сприяли трансформацп традицшного детективного наративу в конспiрологiчний. Це пояснюеться тим, що констролопчний детектив мае на ме^ не тшьки пошук «злочинця» та розкриття таемнищ, але й пiзнання основ св^обудови, культури та iсторii.
Експеримент з формою втшився не тiльки у великш кiлькостi рiзновидiв роману, яю важко пiддаються класифiкацii, а й впевнено вийшов за межi л^ератури. Героi американського письменника отримали нове життя в кiнематографi та тюно ввiйшли в наше повсякдення: подорожi за романами Д. Брауна та комп'ютерш iгри.
Автор наочно демонструе розвиток сучасноi лiтератури в напрямку розширення меж жанру й стилю, що вщкривае широю обрii для подальшого дослiдження, адже без урахування тенденцш масовоi лiтератури неможливо отримати адекватне уявлення про
ISSN 2226-3055
В!ШИК MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖAВHOГO УHIВEPCИТEТУ
CEPIЯ: Ф1ЛОЛОГ1Я. 2014, ВИП. 10_
сyчасний стан лiтератyри.
Список використаноУ лггератури
1. Aмирян Т. H. Конспирологический детектив как жанр постмодернистской литератyры: Д. Браyн, A. Pевазов, Ю. Кристева [Текст] : автореф. канд... филол. наук : 10.01.03 / Т. H. Aмирян; HAH Pоссии. - M., 2012. - 25 с.
2. Aмирян Т. H. Pоман Д. Браyна «Код да Винчи» как опыт популярного конспирологического детектива [Текст] / Т. H. Aмирян // Литератyра XX века: итоги и перспективы изyчения. - M., 2009. - С. 314-325.
3. Балод A. Pоман - андрогш рлектронний ресyрс] / A. Балод // Журнал «Самиздат». - Pежим доступу: http://www.netslova.ru/balod/ra.html. - Hазва з екрана.
4. Бахтин M.M. Эпос и роман (О методологи исследования романа) / M. Бахтин // Вопросы исследования литературы и эстетики. - M.: Художественная литература, 1975.
- С. 447-483.
5. Бессараб О.В. Pоль i значення релшйно!' тематики в романах Дена Брауна «Янгели та демони» й «Код да ВшчЬ> / О. В. Бессараб // Вестник СевГТУ. - Cерiя: Фшолопя, 2008. - Вип. 54. - С. 3-5.
6. Браун Д. Втрачений символ / Д. Брауну [пер. з англ. В.Горбатька]. - Харюв: Книжковий Клуб «Клуб Омейного Дозвшля», 2011. - 608 с.
7. Браун Д. !нферно / Д. Браун; [пер. з англ. В. Горбатька]. - Харюв: Книжковий Клуб «Клуб Омейного Дозвшля», 2013. - 512 с.
8. Браун Д. Код да Вiнчi / Д. Браун; [пер. з англ. A. Кам'янець]. - Харюв: Книжковий Клуб «Клуб Омейного Дозвшля», 2010. - 478 с.
9. Браун Д. Янголи та демони / Д. Браун; [пер. з англ. A. Кам'янець]. - Харюв: Книжковий Клуб «Клуб Омейного Дозвшля», 2011. - 541 с.
10. Горбунова A. M. Особенности языка и стиля Дэна Брауна в аспекте перевода [Текст] : автореф. канд... филол. наук : 10.02.20 / A. M. Горбунова; HAH Pоссии. - M., 2010. - 18 с.
11. Гринда Ю. I. Особливосп оргашзацп тексту та дискурсу Дена Брауна у ромаш «Лнгели та демони» [Текст] / Ю. I. Гринда, Т. M. Галай // Гумаштарний вюник.
- Вип. 13. Cерiя: !ноземна фшолопя. - Черкаси: Видавництво ЧДТУ, 2009. - С. 23-26.
12. Гундорова Т. Украшський л^ературний постмодерн [Текст] / Т. Гундорова. -К.: Критика, 2005. - 258 с.
13. Дугин A. Конспирология. №ука о заговорах, секретных обществах и тайной войне [Текст] /A. Дугин. - M.: POФ «^разия», 2005. - 624 с.
14. Кокшенева К. Постчеловеческая эра Дэна Брауна рлектронний ресурс] / К. Кокшенова. - Pежим доступу до ресурсу: http://ruskline.ru/monitoring_smi/ 2013/10/17/ postchelovecheskaya era dena brauna/. - Hазва з екрана.
15. Купина H. A. Mассовая литература сегодня [Текст] / H. A. Купина. - M.: Шука, 2008. - 160 с.
16. Myсieнко О. Вщтворення авторського стилю Дена Брауна в англо-украшському перекладi (на матерiалi твору «Втрачений символ») / О. Myсieнко // Mовнi i концептуальш картини свггу наукове видання: [збiрники] Кшв. нац. ун-т iм. Т. Шевченка, 2012. - Вип. 42. Ч. 1 - С. 73-180.
17. Стукалова О.В. Литературный процесс на рубеже ХХ-XXI вв.: между «волей к смыслу» и диктатом рынка рлектронний ресурс] / О. В Стукалова // Педагогика искусства: электронный научный журнал, 2007. - № 4. - Pежим доступу: http://www.art-education.ru/AE-magazine/archive/nomer-4-2007/stukalova 30-12-2007. - Hазва з екрана.
18. Burstein D. Secrets of the Code: The Unauthorized Guide to the Mysteries Behind The Da Vinci Code / D. Burstein. - London: Orion Books Ltd., 2005. - 150 p.
19. Cawelti J. G. Suspense: Conceptualizations, Theoretical Analyses and Empirical Explorations / J. G. Cawelti. - Lawrence Erlbaum Associates, NY: Prestel, 1996. - 361p.
20. Taylor G. The Guide to Dan Brown's The Solomon Key / G. Taylor. - DeVorss & Company, 2006. - 213 p.
Стаття надшшла до редакцп 27.03.14
N. Р. Gura, О. К. Boiko
GENRE PECULIARITY OF D. BROWN'S NOVEL CYCLE ABOUT PROFESSOR LANGDON
At the turn of the 21st century such a dominant trait of modern novel as bold experiment with all forms and content elements of artwork is clearly revealed. This phenomenon can be explained by powerful influence of postmodernism and close cooperation with mass literature. A vivid example of innovative and commercially successful fiction was D. Brown's novel cycle about Harvard symbologist Robert Langdon, that was made within the framework of conspiracy detective genre. Created on the crossing of political and spy discourses in the age of total globalism, conspiracy detective genre meets the demands of modern epoch best of all.
Novels of American writer are always provocative, so long as the author brings different world-views and theories together, polemicizes with traditions, makes new combinations of well-known in culture history components and draws other genres.
The conclusions of the article noted that Dan Brown's works are characterized by playfulness, intertextuality, interactivity and compatibility with various genres and culture forms. The spectrum of ideas and globality of the problems touched upon in the novels also promote the transformation of traditional detective narrative into conspiracy, which aims at the search of criminal and disclosure of the secret as well as the knowledge of foundations of the universe, culture and history.
The experiment with novel form prove to be beyond the literature limits, thus giving a possibility to D. Brown's characters to gain a new life in the cinema and everyday life: journeys on the writer's novels and computer games.
Keywords: novel, postmodernism, mass literature, detective, conspiracy detective genre, playfulness, intertextuality.
УДК 821.161.2.09 "Х1Х"
В. В. Дуркалевич
ОБРАЗ БАТЬКА У ПОЕМ1 1ВАНА ФРАНКА «СВЯТИЙ ВАЛЕНТ1Й»
У cmammi np0aHani30eaH0 специфту функцюнування дискурсу naM'nmi та дискурсу iдeнmифiкацu у noeMi I. Франка «Святий Валентт». Розглянуто основт аспекти peалiзацli цих дискурЫв у ширшому кoнтeкстi meopuo^i письменника.
Ключовi слова: поема, наратив, спогад, iдeнmифiкацiя, батько, система цтностей, пам'ять, наративний 1мпульс.
Розумшня л^ературного тексту як одше! i3 форм культурно! пам'ят передбачае можливють розширення його штерпретацшних вимiрiв у нових рецептивних контекстах. Надзвичайно важливу роль процеси штерпретацп й рештерпретацп з ще! перспективи ввдграють тд час опрацювання текспв, котрi репрезентують вщповщний лггературний канон. Взiрцевою у цьому плаш можна вважати творчють I. Франка, а конкретшше - його поеми.
