CC BY
7PSYCHOLOGICAL SCIENCES
ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИТТСВИХ Ц1ННОСТЕЙ В РАМКАХ ТЕОРП ПОКОЛ1НЬ
Матохнюк Л. О.
Комунальний вищий навчальний заклад «Вiнницька академiя неперервно'1 oceimu», кандидат психологiчних наук, доцент, професор кафедри психологИ] м. Втниця, Украша
CHARACTERISTICS OF LIVING VALUES UNDER THEORY GENERATION
Matochnyuk L. O.
Municipal Higher Educational Establishment "Vinnytsia Academy of Continuing Education ", Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of Psychology,
Vinnytsya, Ukraine
АНОТАЦ1Я
В статп здшснено аналiз та надано nopiBH^bHy характеристику життево необхвдним цшностям в сус-тльному жит п'яти поколшь. А також визначено роль 1нтернету в гх житп. Це дозволяе врахувати про-тирiччя, як1 можуть виникати мiж поколшнями, що перебувають у тiснiй взаемоди один з одним та мають безпосереднiй вплив на подальше стльне iснyвання в сучасному iнформацiйномy простора
ABSTRACT
The article analyzes and provides a comparative characteristic of vital needs in the social life of five generations. And also the role of the Internet in their lives is determined. It allows to take into account the contradictions that may arise between generations that are in close interaction with each other and have a direct impact on the further common existence in the modern information space.
Ключовi слова: компетеиттсть, життедiяльнiсть, щнносп, теорiя поколшь, мовчазне поколшня, поколшня Бебi-бyмерiв, поколшня «Х», поколшня «Y», поколiння «Z».
Keywords: competence, livelihoods, values, theory of generations, silent generation, generation of baby boomers, generation «X», generation «Y», generation «Z».
Постановка проблеми. В даний час в Укрш'ш вiдбуваються реформи в економiчнiй, медичнiй сферах, в судовш гiлцi влади тощо. Якщо говорити про реформу в системi освгга, то це вiдбуваeться з двох ключових причин: по-перше, причина еко-номiчна - люди намагаються з'ясувати, чи отриму-ють 1х дгги достатньо знань, щоб зайняти свое мюце в сучасному iнформацiйному суспiльствi 21 столiття; по-друге, це причина культурна. Питання полягае в тому, як навчити дггей зберiгати куль-турну самобутнiсть i передавати культурну спад-щину. Проблема постае в тому, що ми намагаемося готувати дiтей до майбутнього використовуючи старi методи. Цим, в свою чергу, ми вiдштовхуемо 1х вiд отримання реальних знань, умiнь, навичок, компетентностей необхщних для майбутньо! жит-тедiяльностi.
Анатз останнiх досл1джень i публжацш. Проблеми соцiально-психологiчних основ педаго-пчно! взаемодii розглядались в роботах Беха I., До-линсько! Л., Леонтьева О., Яценко Т. та ш Питаниями тдбору персоналу, формування команди, ви-бiр програм навчання i мотивацii для
спiвробiтникiв займалася такi науковцi як Астахова К., Бойко С., Жаршвська I., Чернишова £.
[2]. Можливосп використання надбань дослiджень теорii поколшь в контексп оптимiзацii сфери освгги Укра1ни в сво!х роботах висвгтлював Ермоленко А.
[3].
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин за-гальноТ проблеми. Тому постае необхiднiсть в здшсненш аналiзу життево необхiдних цiнностей рiзних поколiнь, якi перебувають у тюнш взаемодii один з одним та мають безпосереднш вплив на подальше стльне юнування в сучасному шфор-мацiйному просторi.
Таким чином, метою даноТ статтi е виокрем-лення життево важливих цiнностей рiзних поколiнь та 1х характерних ознак, а також визначення ролi 1н-тернету в !х життi.
Виклад основного матерiалу. У наш час на людей дiе бiльше подразнишв нiж будь-коли в iсторii людства. Кожен джерело iнформацii нама-гаеться опанувати 1х увагою. Будь-то комп'ютери, мобшьш телефони, реклама або сотня телекаиалiв. Тому людинi в сучасному свт доводиться дуже важко. Одшею з основних проблем, яке виникае в
сучасному суспiльствi е умшня розмовляти, знахо-дити спiльну точку зору так, щоб взаемодiя по-колiнь вiдбувалася швидше, ефективнiше та дозволяла вирiшувати найрiзноманiтнiшi питання.
Вiдповiдно з основними сферами сустльного життя цiнностi в сучасному суспiльствi шдроздм-ються на чотири групи:
- бiологiчнi та фiзичнi (життя, здоров'я, ам'я поколiння, цiнностi поколшня);
- соцiальнi i полiтичнi (освгга поколiння, робота поколiння, 1нтернет-поколшня);
- моральнi (чеснiсть, турбота, доброта, працьо-витiсть, грошi поколiння);
- естетичш (краса, натхненнiсть, побут поколшня,).
За вама змiнами, що йдуть з розвитком шфор-мацшного суспiльства, сто1'ть мета - це тдтримати
розвиток молодих поколiнь, дней. В загальному молодь швидше дорослшае, лiтнi люди довше ве-дуть активний спосiб життя. Це призводить до того, що ми повинш рахуватися зi змiною поколiнь. Для цього варто усвщомлювати тi цшносп, якими живе те чи шше поколiння. Свiт змiнюеться, а саме, кор-дони вiдкритi, ринок пращ стае рiзноманiтнiшим, швидкий рух i змiна шформацп. Тому iз змшою суспiльства, з його iнформацiйним розвитком самi цiнностi не змiнюються, але змiнюеться !х ро-зумiння.
На основi теоретичного аналiзу та узагаль-нення науково! лiтератури та користуючись науко-вими роботами Штрауса В., Хоува Н., [1] як1 е основоположниками теорп поколiнь, надамо узагаль-нену порiвняльну характеристику цшностям в суспiльному життi п'яти поколшь (таблиця 1).
Таблиця 1
Порiвняльна характеристика життевих цiнностей п'яти моко. инь
ев са
м
а
М
Мов-чазме
Бебi -бумери
Поколiммя «X»
Поколiння
Поколiммя
и К
до 1951
19521970
1965-1980
1981-2003
мочинаючи з 2003
а р
ы
с асч
й и н н е о в
о оД
е д
е н е л в о
о
х у
м бу
у
ас ч й и н н е о в
о 1:2
и н
¡Г
о
а
агр
о
Перiод спаду на-роджуваностi. «Втрачене поколшня», коли соща-льнi шститути ослабли i втратили ДOвiру.
Розкви' iндивiдуа-лiзму.
Перебудова, розпад СРСР, розвиток мобь льного та 1нтернет зв'язку.
Свиова фшансово-економь чна криза. Розвиток Веб 2.0 i мобiльних технологiй.
ь т с
у чуа
я ег
к
о
д
е р
е с о
к а як ват
яс 'ь
§ ч
' о 'В
а, су
аот су
б
о р
Втрата орiентиру до духовних цiн-ностей.
а т о б о Р
Знання, якi вони зна-ходять не у книжках з бiблiотек, а на 1нтер-нет -ресурсах. Довiрливiсть до шформацп.
1нтернет та сучасних техно-логiй.
Цiммостi
О
а т
я с и
иат
ша
а
з ол оу
нб
н и в о п е с В
Щоб не трапля-лося потрiбно тер-
пiти.
Багато розлучень. Не хочуть терпiти так, як 1'хш батьки. Дти -одна з ознак устшно-стi i реалiзованостi. Дiти мають бути. Хоча б одна дитина.
Рщко прив'язанi до батьшв. Не вважають за потрiбне од-ружуватися чи створювати стабiльнi союзи.
Назва Мов-чазне Бебi -бумери Поколшня «X» Поколшня <^>> Поколiння <Ж»
= Е до 1951 19521970 1965-1980 1981-2003 починаючи з 2003
Робота Працювати можна тшьки тяжко. Посади зовсiм не ць кавлять. Працеголiки, не вмь ють розслаблятися Якщо за щось платять - хочуть отримати максимум. Люди швидких результатiв. Не розумшть та не визнають субординацiю, не налашто-ваш на кар'еру i планування. Не потрiбний офiс, працюють дистанцiйно, жи-вуть, де хочуть. Хочуть заробляти i отриму-вати винагороду не за час, проведений в офiсi, а за результат.
Освта Вища освiта -обов'язково Крiм обов'язково! ви-що! освiти, часто - не одно!, постшно навча-ються на рiзних курсах i програмах. Диплом важливий, як статус. Б№ше приваблюе саморозвиток. Кидають навчання у ВНЗ, Знають всi можливостi для самоосвгги, при цьому в них невисокий рiвень загально! ерудицп. Проте - дуже креативш, вмi-ють швидко обробляти ба-гато рiзноl шформацп i вида-вати несподiванi рiшення.
1 о ж ж Стабтшсть, правильно жити - те-рпiти заради свгт-лого майбутнього, заради дiтей, заради репутаци. Допомагають iншим; важлива соцiальна взаемодiя; потрiбен колектив. Не розумшть цiннiсть стосу-нк1в, не вкладаються в людей. Виросли в атмосферi достатку i любовi, звикли до схвалення. Не мають конкретних цiлей, т в бiзнесi, нi в житл. Нь чого не бояться.
1нтернет Не користувалися гаджетами, не дру-жать з 1нтернетом 1нтернет увiйшов в !х життя в дорослому вiцi i вони цiнують його можливостi. Вiртуальна реальнiсть — це те, що !м потрь бно для повноцшного iснування. З народження проводили час за екранами монiторiв сво!х гаджетiв. Не розумшть, як грати в команд^ що значить почуття ль ктя товариша, живуть самi по собг Iндивiдуалiсти. Поко-лiння - «Я».
Побут Нiчого не викида-ють, виросли в ко-мунальних квартирах; не уявляють, як жити в розкошг Важливо мати всi зов-нiшнi та внутрiшнi ат-рибути усшшно! лю-дини - власну квартиру, машину, ввдпустку на пристой-них курортах, сервю, хорошi ресторати, бре-ндовi речi, як1сну освiту для сво!х дiтей, догляд за батьками. Все бiльше в моду входить здоровий спо-иб життя. Не потрiбний комфорт. Ро-звинене ввдчуття небезпеки. Не виба-гливi.
lmodJ Дуже економлять Вмiють заробляти, за-ощаджувати i накопи-чувати. Грошi - це засiб отримати новi враження i емоцп. Можуть жити в будь-яких умовах, в будь-якш кра!ш. Все 1х життя - наплiчник та ноутбук.
Мовчазне поколшня до 1951 року народ-ження. Цi люди могли б бути на пенсп, але це не так. В 1хньому розумшш все повинно залишатися таким, як було ранiше. Переконувати 1х у будь як1й точщ зору не мае сенсу, осшльки це не працюе.
Бебi-бумери - 1952-70 piK народження. Поколшня, яке виникло у повоеннi часи та було зумо-влене демографiчним вибухом. Для них характер-ним е те, що робота - це основа самосвщомосп, робота дуже важлива i займае центральне мiсце в життi. Як правило, вони защкавлеш в саморо-звитку, колективнш працi i команднiй rpi. Саморо-звиток розумiеться ними, як зростаюча здатнiсть до досягнення колективних цшей. Роботу як правило вони не змшюють. Якщо один раз зроблений вибiр, то вiн залишаеться на все життя. Усi найкращi посади вже зайнятi бебьбумерами. Цiнним для цього поколiння е дш, робота та сiм'я, як осередок сус-пiльства.
В даний час б№шють бебi-бумерiв знахо-дяться на пенсп, хоча е i тi, хто ще працюе. Характерною особливютю ще! категорп людей е мiцне здоров'я i завидна витривалють.
Поколiння «X» 1965-1980 piK народження. Такий термiн вперше запропонували британський дослвдник Джейн Деверсон i rоллiвудський репортер Чарльз Хамблетт. Саме Ч. Хамблетт придумав назву «Поколшня X».
Поколшня «Х» — нове «втрачене поколшня», як i всi iншi поколiння до них, як росли в перiод, коли сощальш iнститути ослабли i втратили довiру. У цей перiод знову розцвiв iндивiдуалiзм. А основ-ним чинником для неспокою цього поколшня е втрата орiентиру до духовних цiнностей. Те, що було щнним для попереднього поколiння (будинок, робота, йм'я як осередок суспiльства), тепер здаеться дрiб'язковим i не вартим уваги. Вони втра-чають вiру у всесвiт, вiн здаеться 1м зiпсованим i, навiть, ворожим. Однак, ще бшьше турбуе не те, що альтернативи цьому свiтi немае, а те, що вони сам побудувати цю альтернативу просто не здатщ Тому, це поколiння зайняте постiйним пошуком чо-гось кращого у свт i сво!м мюцем на Землi. Варто зауважити, що !хньою вiдмiнною рисою е те, що вони скептично ставляться до усього, що 1х оточуе, тому й обирають вмiння розраховувати виключно на сво! сили. 1м притаманне альтернативне мис-лення, а також висока прошформовашсть про абсолютно усе, що вшбуваеться у свт. У той же час, представники «Х» надзвичайно гнучк1, для них немае проблеми у тому, щоб якось змшюватися. Основною !хньою метою е наполеглива праця та досягнення шдиввдуального успiху.
1нтернет в життг поколгння «Х». В бшьшосп сво!й не користувалися гаджетами, не дружать з 1н-тернетом. Виросли без нього. Не розумшть його значения для сучасного свиу, iнколи глузують з цього.
Поколiння «Y» 1981-2003 рш народження.
Термiн був запропонований журналом Advertising Age. Вважаеться, що на формування свiтогляду «Y» вплинули так1 iсторичнi поду", як перебудова, розпад СРСР, «лихi 90-i», тероризм, мiжиародна
фшансова криза тощо. Свш беззаперечний вклад внесло тдвищення вартостi житла i безробптя, ак-тивне заповнения вiльного простору телебаченням, поп-культура, розвиток мобiльного та 1нтернет-зв'язку, комп'ютерних техиологiй, сощальних мереж, iнтерактивний маркетинг, флешмоби, онлайн спiлкуваиия тощо.
Однiею з найпомггшших рис поколiния «Y» — залежшсть вiд знань, якi вони знаходять не у книжках з бiблiотек, а на 1нтернет-ресурсах. Це поколшня, яке обожнюе вчитися, однак цей процес для них абсолютно ввдмшний вiд поколшня «Х». Навчання для них — це щось щкаве та самобутне. Вони абсолютно ввдкидають вже застарш канони, адже у часи, коли приходить шформацшна ера, цiннiсть само! шформаци змiнюеться. Те, що рашше можна було дiзнатися виключно ввд вчи-телiв та викладачiв, для представнишв поколiния «Y» стае легкодоступним. Це зумовлюе ще одну рису цього поколшня — надмiрну довiру до шформаци, що подана на онлайн-сервюах, особливо без наявносп будь-яко! цензури на не!. Вщ роботи, вони очшують значних результатiв, а тому й викла-даються на повну. Однак, !м важливо, аби те, що вони роблять, було справжньою пристрастю.
Поколiния IТ-технологiй, iнфотехиологiй - це !х вотчина. Вони е утопiстами - реформаторами. Дуже прив'язаш до батькiв в силу того, що батьки !х надмiрно опiкують. Характерною е така особ-ливють, що зворотнiй зв'язок повинен бути негай-ним.
1нтернет в життг поколгння «Y». 1нтернет увiйшов в !х життя в дорослому вiцi i вони цiнують його можливосл. Шкодують про те, що його не було в них, коли вони починали свш трудовий шлях, бiзнес. Щиро дивуються, що будь-яку iнфор-мацiю можна отримати та надати, натиснувши пару кнопок. Звюно, що особливу увагу для представнишв поколшня «Y» заслуговують соцiальнi ме-режi. Вiртуальна реальнiсть — це те, що !м по-трiбно для повноцiнного iснувания. На подiбних онлайн-платформах можна створити собi новий образ, хай навиъ вiн i не iснуватиме у реальному житп. Такi люди люблять знаходити друзiв за сво!ми штересами, а у соцiальних мережах це зро-бити легше всього.
Поколшня починаючи з 2003 року
народження. На 1х фшософський i соцiальний свiтогляд вплинули свгтова фiнаисово-економiчна криза, впровадження Веб 2.0 технологш та розвиток моб№них техиологiй.
Поколiния «Z» — це яскравий приклад людей, яш з'явилися у часи велико! глобалiзацii та постмо-дернiзму. 1хньою характерною рисою е те, що з уйма сучасними технолопями вони на «Ти» ще iз раннього дитинства. Бшьше того, часто трапляеться так, що малюк навiть говорити ще не навчився, але чудово знае, як увiмкнути комп'ютер та вщкрити улюблену гру. Отже, представники поколшня «Z» — це дiти 1нтернету та сучасних технологiй. За рахунок цього, вони не мали типового дитинства «у дворах», а тому й не е командними гравцями, !х треба вчити цьому.
Це поколшня в!др!зняеться абсолютною в!д-сутнiстю чггко визначено! життево! позицii. На вiдмiну вiд ycix !хшх попередник1в, !х не мотиву-ють аш грошi, анi будь-яке кар'ерне зростання. Бiльше того, вони геть не самостшш i постшно по-требують, аби хтось вказував !м на те, чим вони ма-ють займатися. Проте, досить волелюбш, !х не можна примушувати до будь-чого. Адже вони школи не будуть робити те, чого не забажають сaмi. Нaвiть змалечку, для них важливо, аби до !хньо! думки дослухалися. Люблять вчитися, швидко за-своюють новi знания. Велик! обсяги шформацп не становлять для них шяких труднощ!в.
Переважну бшьшють знань вони отримують з 1нтернет - ресyрсiв. Однак, тут виникае проблема. Кругоз!р представник1в поколшня «Z» досить по-верхневий. За рахунок того, що вони не бачать сенсу у школ! чи ушверситеп, вони не отримують базових знань та навичок. Все, що вони д!знаються в режим! он-лайн, несе виключно ситуативний характер. Попри це, вони вщр!зняються своею ней-мов!рною багатозадачшстю та креатившстю. Вони обожнюють знаходити ршення з! складних ситу-ацш та розв'язувати найскладшш! задач!. Досить негативш риси е i у !хньому характер!. Люди поколшня «Z» мають схильшсть до каприз!в та юте-рик, прагнуть, аби все було виключно так, як ска-жуть вони. Разом з тим вони в!рять у мир у всьому свт, прагнуть вир!шувати еколопчш та сощальш проблеми.
1нтернет в життг поколгння «Z». З народ-ження це поколшня проводило час за екранами монггор!в сво!х гаджепв. Вони не бтали по л1сам i дворам, не розбивали колшок, не ховалися поку-рити за гаражами, виставивши когось «на шухер!». Не розумшть, як грати в команд!, що значить по-чуття допомоги товариша, живуть сам! по собг Представники цього покол1ння акцент роблять на власному «Я».
До вах вищеозначених покол1нь можна вщне-сти людей з р!зних вжових категорш, оскшьки р!зш джерела дають р!зну вжову перюдизацш. Напри-клад, деяш джерела говорять що до поколшня «Y» вщносять вах тих, хто народився з початку 1980-х. 1нш! ж вважають, що це початок з 1980-го по шнець
1990-х. А деяк1 захоплюють також початок 2000-х. Тому i е випадки що люди, як1 народилися з р!зни-цею всього лише в дешлька рок1в, можуть бути ввд-несеш до р!зних поколшь. Це залежить вщ культурного контексту, середовища дорослiшaиия, техно-лопчних, освггшх i сощальних можливостей цих людей.
Висновок. Особливосп вжових вщмшностей та ввдмшностей в цшностях людей р!зних покол1нь е надзвичайно актуальними, осшльки спричинеш ситуащею в економщ i полггищ, технолопчному та шформацшному розвитку сустльства i т.д. Змши, яш вщбуваються в сучасному шформацшному сус-тльств!, приводять до трансформацп в сутносл життевих цшностей. Тому i становлення особи-стосп залежать ввд часу ii народження та тих цшно-стей, як1 притаманш тому чи шшому поколшню. Кожне поколшня мае сво! щдишдуальт риси, i не завжди вони напряму комфортш для сприйняття ш-шим поколшням. Саме знання цих особливостей дозволить уникнути конфлжпв та протир!ч.
Пропозици. На даний час бшьшють вчител!в, як1 працюють в навчальних закладах саме представники бебьбумер!в. Враховуючи протир!ччя, як1 можуть виникати м!ж р!зними поколшнями, було б дощльно досл1дити питання розвитку сучасно! освгги як процесу розвитку особистосп учня та по-будови творчих вщносини, як1 будуть спиратися на ствпрацю освггян та вихованщв.
Лггература
1. Neil Howe, William Strauss. Millennials rising: the next great generation. Vintage Books, 2000 http://books.google.ru/books?id=vmNkJ9oYc2IC
2. Жаршвська I., Теор!я поколшь i управлшня персоналом оргашзацп, [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream7316497/4163/1/Жа ркiвськa.pdf
3. Ермоленко А., Развитие национального образовательного пространства в контексте достижений Теории поколений, [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http ://lib. iitta. gov. ua/11251/1/брмо-ленко%20Стaття.pdf
