CC BY
15
DESTRUCTIVE IMPACTS OF CORRUPTION PROCESSES ON THE FORMATION OF FUTURE GENERATIONS' MENTALITY
Eugene Vdovychenko11 — PhD, Assistant Professor, Kherson State Agricultural University (Kherson, Ukraine)
E-mail: Evgenvdv82@meta.ua
The paper looks at the dangerous aspects of corruption impacts on the formation of future generations' mentality. It is well-known that higher education institutions are the organizations that are not only foremost in research work in all the activities, but they also train the country'future elite.
Corruption in these institutions has a negative impact on the value, volume and quality of education services, reducing the level of the society's trust, influencing the results of studies and their potential effect on the long-term social and economic development. It is necessary to highlight that this social disease is especially dangerous for the younger generation.
The young often feel that corruption influences them since their adolescence and learn from this negative experience, then they bring it into their adult life, and this creates a vicious circle of problems. Therefore, nowadays it is necessary to resist the negative impact and socio-economic consequences of corruption concerning students. Not only is the professional training of young people getting worse, but also their way of thinking, moral precepts and attitude towards the world. It can cause total moral and spiritual degradation of the society in future.
Keywords: corruption, higher education, young people, students, mentality, nihilism, society, personality, anomic demoralization, infantilism.
ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ КОРУПЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1ВНА ФОРМУВАННЯ МЕНТАЛЬНОСТ1 МАЙБУТН1Х ПОКОЛ1НЬ
бвген Вдовиченко — к. штор. н., доцент, Херсонський державний аграрний ушверситет (м. Херсон, Украша)
Статтю присвячено небезпечним аспектам впливу корупцп на формування менталь- Hocmi майбуттх поколшь у системi вищог освгти Украти. Як вiдомо, заклади вищог освг- ти — це установи, що не лише стоять на передовш дослгдницьког роботи в уах сферах di- яльностi, а й готують майбутню елту крагни.
Корупцгя в цих установах негативно позначаеться на вартостi, обсягах та якостi освгттх послуг, знижуючи рiвень довiри сустльства, вiдбиваючись на результатах нав- чання та гхньому потенцшному впливi на довготривалий сощальний та економгчний роз- виток. Варто зазначити, що ця сощальна хвороба особливо небезпечна для тдростаючого поколшня.
Молодь нерiдко вiдчувае вплив корупцп на собi з юнихротв, засвоюючи цей негатив- ний досвiд, i надалг привносить його вже у свое доросле життя, утворюючи таким чином, замкнуте коло проблеми. Тому сьогодт виникае необхгдтсть протистояти негативному впливу та сощально-економгчним наслгдкам корупцп щодо студентгв. Адже надалг посту© Vdovychenko Eugene, 2016
пово, спотворюеться не ттьки професшна тдготовка молодих людей, й кардинально змх- нюеться гх cnoci6 мислення, загальна духовна налаштовашсть, установки та в1дношення до навколишнього ceimy. У майбутньому це може призвести повну морально-духовну де- градацт сустльства.
Ключовi слова: корупщя, вища освта, молодь, студенти, ментальтсть, тгШзм, сус- тльство, особисткть, аномiчна деморатзащя, iнфанmилiзм.
Постановка проблеми. Одшею i3 найзагрозливших сощальних хвороб, що знекровлюють й позбавляють Украшу цивШзованого, а в результата й юто- ричного майбутнього, е проблема корупцп. Вона, як надзвичайно небезпечне й загрозливе явище, пронизала вш структури й клiтини суспшьного органiзму нашо! держави. На думку М. Михальченка, «Масштабш полiтичнi i соцiаль- но-економiчнi змiни, якi вщбулися в Украiнi пiсля проголошення незалежносп, стали не тiльки фундаментом прогресивних суспшьних процесiв, а й багатьох негативних явищ, серед яких найнебезпечшшою стала корупцiя. Сьогоднi ко- рупцш вразила бiльшiсть сфер суспiльного життя, посилюе соцiальну напругу, породжуе у населення невпевнешсть у здатностi влади здшснити органiзацiй- нi та практичш заходи щодо подолання системноi кризи. Вона реально проти- стопъ конституцшному i суспшьному ладу, е причиною небувалого зростання в УкраМ «тшьово'Ь> економiки та економiчноi злочинностi. Корупщя проникла у владш iнституцii, залучила у своi сiтi чимало полггичних i громадських дiячiв та значну частину державних службовщв.. На мiжнародному рiвнi Украiна набула репутацп надзвичайно корумповано'1 держави, про що свщчить ii незмiнно ви- сокий рейтинг за рiвнем корумпованостi» [Михальченко, 2010: с. 5].
На превеликий жаль, не обшшла проблема корупцп i вишд навчальнi заклади Украiни, бшьш того, вона там процвiтае. Як вщомо, заклади вищоi освiти — це установи, що не лише стоять на передовш дослiдницькоi роботи в уох сферах дi- яльносп, а й готують майбутню елпу краiни. Саме в них передаються знання та формуються цiнностi. Будь-яш вщхилення вiд найвищих стандартiв доброчес- носп у роботi таких установ матимуть далекосяжний вплив на майбутне суспiль- ства. Коли йдеться про корупщю, то протягом рокiв формування особистостi, що е критично важливими для розвитку рис доброчесностi й вщповщальносп в окремо взятому суспшьств^ вона може пiдiрвати процес набуття молодим поко- лiнням основних етичних щнностей. Наслщок вiд цього може мати тяжкий, усе- проникаючий та довготривалий характер. Корупщя негативно позначаеться на вартосп, обсягах та якосп освггшх послуг, знижуючи рiвень довiри суспшьства до них i зрештою вщбиваючись на результатах навчання та '¡хньому потенцш-ному впливi на довготривалий сощальний та економiчний розвиток[Щ Anti- Corruption Resource Centre, 2009]. Коли йдеться про професшну акредитащю, то корупцiя в сферi освгги мае руйнiвнi наслiдки для суспшьного здоров'я i безпеки через те, що некомпетентш лiкарi, вчителi та iншi спецiалiсти можуть купувати своi дипломи [Rumyantseva, 2005: p. 84 ].
Аналiз основних дослiджень i публiкацiй. Не зважаючи на те, що корупщею просякнута вся система вищо освiти Украiни, вивчення проблеми е ще досить обмеженим. На наш погляд, варто поглибити розумшня даного питання, що дозволить у результат шдвищити ефектившсгь боротьби з корупщею. Серед дослщнигав, варто вщзначити таких авторiв котрi дослiджували проблеми ко-
рупцп в освт, як В. Гвоздецький, М. Загiрняк, М. Михальченко, 6. Невмер- жицький, В. Рябченко, 6. Стадний, О. Базалук та ш.
Формування цiлей статтi. Всепроникаючий, розкладаючий суспiльство зсе- редини, корупцiйний вiрус впливае на всi сторони життя, зачiпаe всi соцiальнi iнститути, особливо небезпечним стае його вплив на молодь. Незважаючи на традицшну приналежшсть корупцii свiту дорослих людей i економiчно-поса- дових вщносин, молодь нерщко вiдчувае вплив корупцii на собi з юних рокiв, засвоюючи цей негативний досвщ i надалi привносить його вже у свое доросле життя, утворюючи, таким чином, замкнуте коло корупцiйноi проблеми. Така ситуацiя, звичайно, не може вважатися нормальною, бшьш того сьогоднi вона сприймаеться як загроза нацюнальнш безпецi. Ниш виникае необхщшсть про- тистояння негативному впливу соцiально-економiчних наслiдкiв корупцii на молодь. У зв'язку з цим державою i суспiльством повиннi усвщомлюватися не- обхiднiсть нових орiентирiв виховання молодi та поставлена задача антикоруп- цiйного виховання молодi.
Разом з тим, доводиться констатувати велику складшсть у розробцi цього нового напрямку як у теоретичному, так i практичному плат: сучасному пе- дагопчному спiвтовариству необхiднi чiткi уявлення про те, якими е сутнiсть, методолопя, цiль i змiст антикорупцiйного виховання, потрiбно визначити ефективнi форми виховно: роботи, нарештi реалiзувати технологii формування антикорупцшного свiтогляду у молодi. По суп, мова йде про потребу в повно-мiрному науковому аналiзi й характеристицi антикорупцiйного виховання за умовою формування особистостi, його мюця у системi педагопчно: взаемодii. А тому варто звернути увагу й на т1 значнi, а можливо, i незворотнi змiни, як1 в результата корупцiйних дiянь вщбиваються на ментальносп студентiв.
Виклад основного матерiалу. Як вважае О. Чиж студентський вiк — це сенси- тивний перюд розвитку основних соцiогенних потенцш людини як особистостi. До даних потенцш належить: формування професiйних, свггоглядних i громад- ських якостей майбутнього фахiвця; розвиток професiйних здiбностей як пере- думова подальшо: самостшно: професшно: творчостi; становлення iнтелекту й стабiлiзацiя рис характеру; перетворення мотивацii та вши системи щншсних орiентацiй; формування сощальних цiнностей у зв'язку з професiоналiзацiею [Чиж, 2001: с. 241-247].
Молодi люди, як1 по суп, саме у вишi роблять першi кроки у своему само- стшному дорослому життi, маючи при цьому внутршню свободу, впевненiсть у сво:х можливостях, свою, якщо бажаете, внутршню чеснiсть, яка потiм, може еволющонувати у патрiотизм та вiдповiдальнiсть, часто не витримують тако: сощально: протидп як корупцiя. У результатi таких дш спотворюеться не тiль- ки професшна пщготовка молодих людей, кардинально змшюеться :х спосiб мислення, загальна духовна налаштовашсть, установки та вщношення до на- вколишнього свiту. Фактично деформуеться призма, через яку молода люди- на дивиться на свгг (що i можна назвати ментальшстю). Цей процес супрово- джуеться розчаруванням у попереднiй системi цiннiсних орiентацiй, втратою i зневiрою у моральних щнностях та iдеалах. Все вищесказане впливае не лише на формування культури сучасно: молодi, а й на майбутнш культурно-духов- ний потенщал нацГ:.
Серед основних негативних BMBiB у ментальноетп молодого поколшня, до якого призводить корупцiя, можна визначити: нiгiлiзм, аномiчна деморалiза- цiя, iнфантилiзм.
Нiгiлiзм. Вже ш для кого не е секретом, що у сучасному суспшьстга вщбу- ваються процеси культивування матерiальних цiнностей та диференцiацii, якi досить значно вщображаються на психологiчному стан молодого поколiння. Поляризацiя верств суспшьства, ix роз'еднання завдяки корупцп, активiзуе за- xиснi меxанiзми як окремо взятоi людини, так i групи, до якоi вона належить. Даний факт викликае втрату впевненостi у завтрашньому днi, активiзуючи кри- тично рiзнi умови на стартi молодого поколшня, що своею чергою загострюе i без того напружену атмосферу мiж верствами населення й сприяе наростанню стресогенноi ситуацii. Тому единим виходом з такого становища у ще не до кш- ця сформован особистостi бачать у протестному вщношенш «вшх до вс1х». Саме на цьому грунт!, перш за все, виникають заxиснi меxанiзми та мехашзми, що презентують унiкальнiсть особистосп у виглядi нiгiлiзму (у двох його пщвидах демонстративному та правовому).
Поняття шгШзму (вiд лат. nihil — шщо, нiчого) — е багатомiрним та мiж- дисциплiнарним. Ще М. Хайдеггер бачив у ньому мапстральний напрям, що може призвести до свiтовоi катастрофи, хаосу або вироблення нових мехашз- мiв реагування на новi проблеми та виклики [Хайдеггер, 2005: с. 526]. У цьому план нiгiлiстичний свiтогляд постае як щеаторний фактор (фактор осмислен- ня), бшьш або менш усвщомлено включений особистiстю у найбiльш складш моменти проходження кризових станiв.
ШгШзм сьогоднi — це вже не щеоло^ або свiтоглядна концепцiя; це специ- фiчна соцiально-псиxологiчна, як правило, невщрефлексована установка, осо- бливий спошб реагування на рiзнi феномени суспшьного життя, що вирiзняють- ся гшертрофованою категоричнiстю, «тональшстю» заперечення, запереченням недiалектичним, коли у багатьох явищах не визнаеться i не приймаеться нчого позитивного, рацiонального. Нiгiлiзм, як правило, виражаеться у зневажливих викривальних i навiть лайливих термiнаx, що ворожi до усякого компромiсу, i передушм, це явище абсолютно динамiчне, яке вщображае найбiльш нагальнi i проблемш запити не тiльки окремо взятого щдивща i його мiкро-i-макросоцiум, але i весь культурно-iсторичний процес формування суспшьства, у якому росте й життестверджуеться особистгсть, оформляючись через призму сучасних вiд- носин [Павленко, 2012: с. 6-12].
Незважаючи на весь негативiзм нiгiлiзму, вiн стае для молодi фактично од- ним iз меxанiзмiв псиxологiчного захисту. Саме це мав на увазi Е. Фромм, коли висловив думку про те, що основний конфл^ лежить мiж неминучютю «кину- того у свгг не по свош волЬ> i бажанням стати «володарем своеi долЬ>, осмислю- вати свое минуле, коректувати теперiшне та прогнозувати майбутне. На одному полюш цього внутрiшнього протирiччя, як бачимо, виявляеться боротьба двох тенденцш: прагнення до свободи i до в1дчуження. Роздираючись мiж протирiч- чям i внутрiшнiми конфлiктами, людина шукае свiй шлях до катарсису, що доз- воляе примирити його внутршнш конфлшт. На думку Е. Фромма, не кожна лю- дина може адекватно пережити боротьбу цих двох конфлiктiв, не викликавши негативних псиxiчниx рефлекшв, що призведуть у результат вщчуження. Але
сaмiсть людини, як почaткове бaзове прaгнення, нaмaгaeться зберегти себе, y резyльтaтi чого i виникae той сaмий зaxисний меxaнiзм — «втечa вщ свободи», для якого xaрaктернi: мaзоxiчнi тa сaдистичнi тенденцiï; дестрyктивiзм, прaг- нення людини зрyйнyвaти свiт, щоб вiн не знищyвaв ïï сaмy, зaперечення цiн- ностей тa норм (шгШзм); aвтомaтичний конформiзм, негaтивний погаз себе як крaйня формa боротьби особистосп зa свое «Я» [Фромм, 1989: с.272].
Яскрaвa негaтивнa сaмоподaчa, нiгiлiзм вирaжaються y формax спiлкyвaння всередиш пiдлiтковиx груп, епaтaжноï, кричущо1 молодiжноï моди, специфiч- ному сленгу, музичних пристрaстяx, що служить зтаковою демонстрaцieю, i iнa- комисленням вщносно норм i зрaзкiв поведiнки старшого поколiння. Стaвить- ся пiд сумшв i колишнi прaвилa поведiнки сaмиx молодих людей, нaстae кризa внутршньо1 позицiï•
Mожливостi сyблiмyвaння подiбноï поведшки достaтньо широк1, aле з шшо- го боку, y сyчaсномy суспшьст, що орieнтовaне нa економiчнi цшносп, вiдсyтнi соцiaльнi iнститyти, що дозволяють молодiй людинi зaдовольнити чесно ïï со- цiaльнy aктивнiсть. С. Maлявiнa вiдзнaчae, що питaння, котрi щгавили молоду людину рaнiше, тепер здaються ш «дитячими» i тaкими, що не вiдповiдaють ïï
«дорослому статусу», a тi проблеми тa реч^ як1 вонa хоче вирiшити тa якими оволодiти, виявляються зa межaми економiчниx можливостей ïï сiм'ï. Неспрa- ведливiсть i новi iнтереси молодa людинa реaлiзye тепер y тих сферax, як1 нaзи- вaють aнтисоцiaльними [Maлявинa, 2006].
Тaким чином, шгшзм (особливо його демонстрaтивнa фaзa) призводить те, що в укршнському суспшьсга зростae поколiння, iдеaлом якого е особистют нетерпимiсть, нaявнiсть внyтрiшньоï переко^носй y нaдyнiкaльностi вищих нaд нижчими. Фaктично корyпцiя нaроджye нaцiю цишгав i лицемiрiв•
1ншим aспектом шгшзму е його прaвовa склaдовa. В yмовax деформaцiï прa- вово1 свщомосп сyспiльствa взaгaлi й молодi зокремa, е прогaлини тa недолiки y прaвовомy виxовaннi, в тому чиста y сiм'ï, y нaвчaльниx зaклaдax тa зa мiсцем роботи, прорaxyнкiв y дiяльностi вiдповiдниx держaвниx i суспшьних iнститyтiв, мaлоефективноï координaцiï ïx зусиль щодо здiйснення дiяльностi з проф^гак- тики прaвопорyшень. Корyпцiя y системi вищих нaвчaльниx зaклaдiв приводить до тaкого явищa, як прaвовий нiгiлiзм. Тобто стaн прaвосвiдомостi особи, що xaрaктеризyeться усвщомленим iгнорyвaнням вимог зaконy, зaперечення знa- чимостi норм прaвa aбо зневaжливим стaвленням до прaвовиx принципiв i трa- дицш [Скaкyн, 2006: с. 709].
Що стосуеться форм виявiв aнтиюридизмy молод^ то вони зaгaлом не сутте- во вiдрiзняються вщ виявiв прaвового нiгiлiзмy сyспiльствa як тaкого. 3a кри- терieм сyспiльноï небезпеки, форми прояву прaвового нiгiлiзмy молодi можта згрyпyвaти y тaкомy висхщному порядку:
1. Вщсутшсть прaвовоï aктивностi, неyчaсть y спрaвax держaви тa сyспiльствa. Це нaйбiльш «м'якa» модель шгшстично1 поведiнки. Може мaти вирaження y нaйрiзномaнiтнiшиx дiяx — вiд просто aполiтичностi до непaтрiотизмy, прaг- мaтичного сприйняття держaвно-прaвовиx iнститyтiв, зaперечення трaдицiй- них громaдськиx цiнностей. Mолодa людим не вiдчyвae себе членом полггично1 спiльноти, громaдянином y повному розумшш цього словa i не ввaжae зa потрiб- не переймaтися пyблiчними iнтересaми•
2. Демонстративна модель поведшки, альтернативно! до морально! та пра- вомiрноi, без ознак правопорушення. Небезпечшсть такого виду поведшки по- лягае у тому, що хоча буквально правовi норми не порушуються, часто порушу- еться загальний «дух» права, традицп його розумшня i застосування. Формами такого виду шгШзму, наприклад, е молодiжнi рухи любителiв графiтi, футболь- них фашв скiнхедiв тощо.
3. Недовiра до судово! та правоохоронно! системи, намагання виршувати назрiлi проблемш ситуацп неюридичними засобами, в неправильнiй площиш. Незнання права, невмiння користуватися його iнструментарiем, правове невiг- ластво призводить до того, що молодi люди почасту, самi чинять правопору- шення намагаючись захистити себе.
4. Пщмша безумовно! нормативностi права мотивами прагматично! доцшь- ностi. Iдеологiчним пщГрунтям тако! форми правового нiгiлiзму е переконання, що закон гснуе для шших, але не для мене, i що ним треба користуватися лише тод^ коли це зручно i вигщно. Прикладом е нонконформiстське порушення за- борони користування мобiльним зв'язком, палшня, розпиття спиртних напо!в у тих мюцях, де цю заборону означено з мотивуванням безумовного прюритету сво!х прав.
5. 1гнорування вимог закошв та iнших нормативних актш. Йдеться про тi форми поведшки молодих громадян, яга йдуть у розрiз з правовими нормами. У сукупносп така поведiнка складае т.зв «тшьове право». На сьогоднi, на жаль, значна частина сощально значущих дiй, у тому числi у сферi послуг, бiзнесу, торгiвлi, носить майже неприхований не правовий характер. Участь у рiзного роду нашвлегальнш дiяльностi, комерцiйних оборудках, чи нашвзлочинних угрупуваннях стае для молодi сощально привабливим заняттям. В щеолопчно- му аспект сучасна молодь твердо сприйняла щею необхiдностi i можливостi до- сягнення матерiальноi успiшностi за будь-яку щну.
6. Грубе порушення норм права з ознаками сусшльно! небезпеки. Досить значна частина молодi на сьогодш не вмiе i не бажае жити за правом, а живе «за поняттями». Достатньо сказати, що приблизно половина ушх злочишв в Укра!ш здiйснюеться особами у вщ до 30 рокiв. Саме молодь е тим джерелом, звщки кримшальш структури черпають ресурси [Дручек, 2009: с. 19-25].
Результатом поширення правового шгшзму у молодiжному середовишд е його де соцiалiзацiя, шд якою А. Новiков розумiв процес згасання, виключення iз творчо! i активно! дiяльностi цiлих груп суспшьства. Цей рух за своею сутшстю е регресивним, деструктивним, руйнiвним, вш спричиняе зворотний напрямок розвитку суспшьства [Новиков, 1972, с. 224-225]. Попри величезну суспшьну небезпеку зазначеного явища, укра!нська держава до сьогодш не мала i не мае ягасно!, науково! розроблено! моделi державно! молодiжноi полiтики, яка на практиц1 забезпечила б подолання антиюридизму i формування у молодого по- колшня позитивно! правосвщомость
• Аномiчна деморалiзацiя. На думку сощолога М. Рудкевича, «Змша полi- тично! системи та розвал економiки обумовлюють серед молодого поколшня справжню «антропологiчну катастрофу». Вона знаходить свое вираження у ма- совому розповсюдженш руйнацп особистост1 (у тому числi внаслiдок пияцтва, вживання наркотигав, сексуально! розбещеностi i т.д.), у зменшенш можливо-
стей створення стшко: забезпечено: шм': i народження дiтей [Руткевич, 2002: с. 541]. Дослщник О. Запесоцький стверджуе, що «для молодого поколшня значними мотивами поведшки е прагнення до досягнення особистого успГху, добробуту незалежносп, виборi власних цiлей i, на жаль, установка на сощальну нерiвнiсть». Остання «норма» е наслiдком об'ективного процесу психолопчно: адаптацп до жорсткого свгту конкуренцп [Запесоцкий, 2002: с.229 ]. Всю наяв- ну ситуащю, що склалася, можна дослiдити за допомогою категорп «аномГчна деморалiзацiя» (сощальна апатiя). Це дозволить бiльш адекватно зрозумгти сут- нiсть негативних процешв, що вщбуваються серед молодi.
Аномiя трактуеться як стан суспiльства, у якому розпадаються норми, що ре- гулюють сощальну взаемодда. Це поняття ввiв Е. Дюркгейм у робот «Самогуб- ство». Вiн вважав, що коли у суспшьсга виникае «сусшльна дезорганiзацiя», воно тимчасово не здатне проявляти потрiбну дiю на людину i настае руйну- вання щншсно: iерархii [Дюркгейм, 1994: с. 210]. Розвиваючи цей аспект думки Е. Дюркгейма, Р. Арон пише: «Головна проблема суспшьств — сучасних, так i всГх, це вiдносини щдивщв та груп. Цi вiдносини змшювалися внаслiдок того, що людина стала занадто свщомою, щоб слiпо згоджуватися iз соцiальними iм- перативами. Але з шшо: сторони, iндивiдуалiзм, бажаний сам по соб^ загрожуе небезпеками, так як шдивщ може вимагати в1д суспiльства набагато бiльшого, шж воно у станi йому дати. Тому необхщна дисциплiна, яку може нав'язати лише суспшьство» [Арон, 1992: с. 332-328]. Враховуючи суспiльства, у яких домшують iндивiдуалiстичнi та гедошстичш цiнностi, Р. Арон формулюе: «Людина, що надана сама соб^ рухома безмежними бажаннями. Iндивiд завжди бажае мати бшьш того нiж у нього е, i вiн завжди розчарований у тих задоволеннях, яга зна- ходить у суворому жит. Людину потрiбно дисциплiнувати з допомогою вищо:, авторитетно: i приемно: сили, тобто гщно: любовi. Такою силою, яка одночасно невщзворотньо впроваджуеться i притягуе, може бути тiльки саме суспшьство» [Арон, 1992: с. 339-343]-
Здорова сощальна система передбачае високу роль молодi у сощальних проце- сах. Це значною мiрою антрополопчна особливiсть дано: вжово: категорп. Однак цей закон порушуеться, стикаючись Гз патологiчними процесами у соцiальному жит. Все це досить негативно позначаеться на сощальному самопочутп молодГ та призводить до «екстремальних форм реакцп», на оточуючу дшсшсгъ. Сощаль- не переходить у психолопчне, а психолопчне — у сощальне, утворюючи порочне коло причин девГантно: поведшки: «Стикаючись Гз ускладненнями, що неминуче виникають при реалГзацп завищених очжувань, Г не знаходячи можливостей :х подолати, молода людина впадае у стан фрустрацп, що супроводжуеться роздра-туванням, невдоволенням, гшвом» [Чупров, 2009: с. 320]. Це своею чергою веде до агресивносп, максималГзму, фанатизму: самовщчуження, що супроводжуе вихщ Гз стану фрустрацп, часто призводить заперечення щей, що шдтримуються суспшьною свщомютю, прийнятих суспшьством норм. Одшею з форм активГзацп екстремГзму е реакщя на порушення сощально: справедливости
Загальне сощальне самопочуття сучасно: молодГ у останш роки правомГрно виразити у термшах аксюлопчно: аномп, апатп, розгубленосп, невпевненосп, вщчутп безглуздосп та безперспективносп юнування. Це викликае патолопчш явища, психолопчного й морального порядку, тага як цишзм, байдужгсть, праг-
нення до примгтивних насолод, взагалi культ насолоди (гедошзм), вiдсутнiсть бажання штелектуального та духовного удосконалення, презирства до високих духовних та культурних iдеалiв, у тому числi привабливiсть нездорового способу життя [Клещенко, 2012].
• Iнфантилiзм. Ще одним негативним явищем, до якого призводять коруп- цшш процеси у системi вищо! освгти, е iнфантилiзм. Тобто стан, що проявля- еться у розривi мiж бiологiчним 1 соцiокультурним дорослiшанням [Бенедик, 2008: с. 284]. Стикаючись з корупцшними процесами, навчаючись в ушверси- теп та маючи фшансову шдтримку батькiв, молода людина, студент, поступо- во вiдвикае здобувати той чи шший результат завдяки власним зусиллям. Це призводить до того, що надалГ, такш дорослiй дитинi стае досить важко жити у сусшльствг орiентованому на соцiально активних i зрiлих людей. Для соцiально зршо! особистостi, на думку Ю. Шерковша актуальнi, перш за все екзистенцш- нi потреби людини, тобто таю, яга стосуються 11 особистого юнування: свободи, вiльного вибору себе, свого свгтогляду, дiй i вчинкiв, позицГ!, самореалiзацii у творчостi. Корупцiя в освт фактично вщучуе молоду людину працювати, до-магатися чогось досягати власними зусиллями. Для шфантильно! особистосп характерна недостатня усвiдомленiсть значущостi задоволення цих потреб для !! особистого благополуччя, що позбавляе !х особистюного сенсу для людини i вщповщно перешкоджае вибору мотиву, цiлi, вчинку нацглених на задоволення екзистенцiйних потреб, що зумовлюють самореалiзацiю, самоактуалiзацiю осо- бистосп [Шерковин, 2003: с. 135-145].
В умовах розвитку сучасного укра!нського суспгльства, системи сiмейного ви- ховання та освгти повинш орiентуватися на надання молодому поколшню мак- симальних можливостей для життевого самовизначення, що означае вщкриття перед ними свгту людських взаемодiй у всш сво!й складностi та суперечливостi, видiленi тих моделей взаемодГ! мГж людьми, яга ведуть до соцiального усп1ху й особистюного розвитку. Одшею з форм профглактики соцiального шфанти-лГзму е терашя працею. Людина у !! процесi виробляе у со6Г необхщш навички й умГння. Беручи на себе вщповщальшсть, людина формуе у со6Г тГ якостГ, якГ допомагають у повсякденному життГ, г надалГ вона перестае боятися ново! вщпо- вгдальностГ, що позитивно впливае на Г! особисте життя [Жесткова, 2013: с. 128- 135].
Отримавши корупцшний досвщ, сучасна людина не бажае брати на себе вщ- повщальшсть, тим самим погГршуючи свое становище у суспшьствь НадалГ тен- денщями у розвитку соцГального ГнфантилГзму можуть стати такГ: небажання молодГ у майбутньому вступати у шлюбн1 вгдносини та мати дГтей; формування сощального песимГзму та невГри у можливють реалГзувати сво! найкращГ сили та здГбностГ у майбутньому, повна деградац1я морально-духовних якостей су-сп1льства.
Висновки. З огляду на викладене можна стверджувати, що перед гстинними освгтянами, (а не заробГтчанами вгд вищо! освгти) постала надзвичайно! ваги гс- торична мГоя: не розчинитись у тому свавгллГ влади, грошей та просто фГзично! сили, аморальностГ, цишзму, якими вщент переповнений укра!нський сощум, у контекстГ соцГального середовища якого знаходяться наш1 навчальнГ заклади й вщ якого неможливо вГдгородитись «китайською» стГною. СправжнГй, а не вГр-
туальнии вищии навчальнии заклад cboim соцюкультурним потенц1алом ц1л- ком спроможнии запропонувати студентам спрямовашсть на добро, створити умови, аби вони не через повчання та менторсьт настанови, а сво1м свгговщчут- тям, св1тосприИняттям, свггорозумшням i св1тобаченням за роки навчання в та- кому альтернативному до негативних реалш сощуш (середовищi) змогли вщчу- ти себе людьми. I через власш самовизначення та вибiр дiИти до усвiдомлення в цьому вщчут найвишо цiнностi, яка слугувала б 1м мiрилом i дороговказом у проектуванш та здiИсненнi життя.
Тому, нагальним для украшського буття е суспiльна усвiдомленiсть того, що корупцiя е потужним фактором деморалiзащï суспiльства, девальвацiï мо- ральних щнностей, деформацiï iндивiдуальноï та суспiльноï психологП, нищить духовнi та моральнi щнносп, сприяе поширенню у суспiльствi кримiнальноï психологiï, знижуе мотивацiю службових ошб у сферi управлiння, а громадян у рiзних сферах соцiального життя.
&
References
Арон Р. Этапы развития социологической мысли / Р. Арон. — М. — Прогресс-По- литика. — 1992. — С. 322-328.
Бенедик И. В. Психология аномального ребенка / И. В. Бенедик. — Севасто- поль. — 2008. — С. 284
Дручек О. В. Правовий шгШзм сучасно: молодо причини та форми прояву / О. В. Дручек. —
Держава Г право. — 2009. — Вип. 46. — С. 19-25. Дюркгейм Э. Самоубийство: социологический этюд / Э. Дюркгейм. — М. — Мысль. — 1994. — С. 210
Жесткова Н. А. Методологические подходы к исследованию социальной зрело- сти и социального инфантилизма личности / Н. А. Жесткова // Вестник Пермского Университета. — Выпуск 2 (14). — 2013. — С. 128-135. Запесоцкий А. С. Образование: философия, культурология, политика / А. С. За- песоцкий. — М. Наука. — 2002. — С. 229.
Клещенко А. А. Девиантное поведение современной молодежи как проявление социальной аномии / А. А. Клещенко: [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www. gramota. net/materials/з/20l2/6-l/26.html. Малявина С. С. Причины во возникновения этнического и религиозного экс- тремизма в среде современной молодежи и пути его преодоления: [Элек- тронный ресурс]. — Режим доступа: http://www. forhumanism.org/ru/ materials/20o6/YoungerEcstrim.html7print. Михальченко М. КорупцГя в Укршш: полггико-фшософський аналГз: моногра- фГя / М. Михальченко, О. Михальченко, 6. Невмержицький. — Ки:в. — 1ШЕНД Гмеш I. Ф. Кураса НАН Укра:ни. — 2010. — С. 5 Новшов А. И. Нигилизм и нигилисты. Опыт критической оценки. Ленинград. — 1972. — С. 224-225.
Павленко Н. Г. Негативное самопредъявление и демонстративный нигилизм как отражение социальной ситуации развития личности / Н. Г. Павлен- ко // Современные исследования социальных проблем. — 2012. — №12. — С. 6-12
Руткевич М. Н. Социология образования и молодежи / М. Н. Руткевич. — М. — Гардарики. — 2002. — 541 с.
Скакун О. Ф. Теорiя держави i права (Енциклопедичний курс): Пгдручник / О. Ф. Скакун. — Харкгв. — 2006. — С. 709.
Фромм Э. Бегство от свободы / Э. Фромм. — М. — Прогресс. — 1989. — 272 с.
Хайдеггер М. Исток художественного творения / М. Хайдеггер // Работы и размышления разных лет. — М. — Академический проект. — 2005. — С. 526.
Чиж О. Н. Гумашстичш щнностг вищо! освгти / О. Н. Чиж // Вгсник Луганського держаного педагоггчного унгверситету гм. Тараса Шевченко. — Пед. нау- ки. — 2001. — №9. — С. 241-247
Чупров В. И., Зубок Ю. А. Молодежный экстремизм: сущность, формы проявле- ния, тенденции. — М. — Academia. — 2009. — 320 с.
Шерковин Ю. А. Проблема ценностных ориентаций и массовые информацион- ные процессы / Ю. А. Шерковин // Психологический журнал. — 2000. — Т. 3. — №5. — С. 135-145
Bazaluk, Oleg. Corruption in Ukraine: Rulers' Mentality and the Destiny of the Nation, Geophilosophy of Ukraine. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing, 2016.
Nataliya Rumyantseva (2005), Taxonomy of Corruption in Higher Education, Peabody Journal of Education, Vol. 80 Issue 1, p. 84.
U4 Anti-Corruption Resource Centre, «Gender, Corruption and Education» U4 Expert Answer (14 липня 2009 року): [Електронний ресурс]. — Режим до- ступу: http://www.u4.no/helpdesk/helpdesk/query.cfm?id=209.
&
References
Aron R. Jetapy razvitija sociologicheskoj mysli / R. Aron. — M. — Progress-Politika. — 1992. — S. 322-328.
Bazaluk, Oleg. Corruption in Ukraine: Rulers' Mentality and the Destiny of the Nation, Geophilosophy of
Ukraine. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing, 2016. Benedik I. V. Psihologija anomal'nogo rebenka / I. V. Benedik. — Sevastopol'. — 2008. — S. 284 Druchek O. V. Pravovyy nihilizm suchasnoyi molodi: prychyny ta formy proyavu /
O. V. Druchek. — Derzhava i pravo. — 2009. — Vyp. 46. — S. 19-25 Djurkgejm Je.
Samoubijstvo: sociologicheskij jetjud / Je. Djurkgejm. — M. — Mysl'. — 1994. — S. 210
Zhestkova N. A. Metodologicheskie podhody k issledovaniju social'noj zrelosti i social'nogo infantilizma lichnosti / N. A. Zhestkova // Vestnik Permskogo Universiteta. — Vypusk 2 (14). — 2013. — S. 128-135
Zapesockij A. S. Obrazovanie: filosofija, kul'turologija, politika /A. S. Zapesockij. — M. Nauka. — 2002. — S. 229
Kleshhenko A. A. Deviantnoe povedenie sovremennoj molodezhi kak projavlenie social'noj anomii / A. A. Kleshhenko: [Jelektronnyj resurs]. — Rezhim dostupa: http://www. gramota. net/materials/3/2012/6-1/26.html
Maljavina S. S. Prichiny vo vozniknovenija jetnicheskogo i religioznogo jekstremizma v srede sovremennoj molodezhi i puti ego preodolenija: [Jelektronnyj resurs]. — Rezhim dostupa: http://www. forhumanism.org/ru/materials/2006/ YoungerEcstrim.html7print.
Mykhal'chenko M. Koruptsiya v Ukrayini: polityko-filosofs'kyy analiz: monohrafiya /
M. Mykhal'chenko, O. Mykhal'chenko, Ye. Nevmerzhyts'kyy. — Kyyiv. — IPiEND imeni I. F. Kurasa NAN Ukrayiny. — 2010. — S. 5
Novikov A. I. Nigilizm i nigilisty. Opyt kriticheskoj ocenki. Leningrad. — 1972. — S. 224-225
Pavlenko N. G. Negativnoe samopred#javlenie i demonstrativnyj nigilizm kak otrazhenie social'noj situacii razvitija lichnosti / N. G. Pavlenko // Sovremennye issledovanija social'nyh problem. — 2012. — №12. — S. 6-12
Rutkevich M. N. Sociologija obrazovanija i molodezhi / M. N. Rutkevich. — M. — Gardariki. — 2002. — 541 s.
Skakun O. F. Teoriya derzhavy i prava (Entsyklopedychnyy kurs): Pidruchnyk / O. F. Skakun. — Kharkiv. — 2006. — S. 709
Fromm Je. Begstvo ot svobody / Je. Fromm. — M. — Progress. — 1989. — 272 s.
Hajdegger M. Istok hudozhestvennogo tvorenija / M. Hajdegger // Raboty i
razmyshlenija raznyh let. — M. — Akademicheskij proekt. — 2005. — S. 526 Chyzh O. N.
Humanistychni tsinnosti vyshchoyi osvity / O. N. Chyzh // Visnyk
Luhans'koho derzhanoho pedahohichnoho universytetu im. Tarasa Shevchenko. — Ped. nauky. — 2001. — #9. — S. 241-247
Chuprov V. I., Zubok Ju. A. Molodezhnyj jekstremizm: sushhnost', formy projavlenija, tendencii. — M. — Academia. — 2009. — 320 s.
Sherkovin Ju. A. Problema cennostnyh orientacij i massovye informacionnye processy / Ju. A. Sherkovin // Psihologicheskij zhurnal. — 2000. — T. 3. —
№5. — s. 135-145
Nataliya Rumyantseva (2005), Taxonomy of Corruption in Higher Education, Peabody Journal of Education, Vol. 80 Issue 1, p. 84.
Anti-Corruption Resource Centre, «Gender, Corruption and Education» U4 Expert Answer (14 lypnya 2009 roku): [Elektronnyy resurs]. — Rezhym dostupu:
http://www.u4.no/helpdesk/helpdesk/query.cfm?id=209.
