CC BY
29
УДК 340.111.5:[316.75:17.037]
В. Ряшко1, О. Ряшко2
1Нацiональний унiверситет "Львiвська полггехшка", 2Львiвський державний унiверситет внутрiшнiх справ
Н1Г1Л1ЗМ ЯК АНТИПОД ПРАВОВО1 КУЛЬТУРИ ТА ДЕФОРМАЦП ПРАВОСВ1ДОМОСТ1
©Ряшко В., Ряшко О., 2014
Розглядаеться проблема кторичних витокiв виникнення нiгiлiзму як сощального явища, його розвиток та кнування в Росiйськiй iMnepii, а також в СРСР, його негативш наслвдки, що зустрiчаються у сучаснiй розбудовi незалежно! Укра'шсько! держави. Особливий акцент робиться на ролi та мкщ правового нiгiлiзму як антиподi правово! культури i деформацп правосвiдомостi у сучасно! украшсько! молодi.
Ключовi слова: держава, особисткть, суспiльство, право, шгШзм, правова культура, правосвiдомiсть, беззаконня, деформащя, правопорушення, корупцiя, зако-нодавство.
V. Riashko, O. Riashko
NIHILISM AS THE OPPOSITE OF LEGAL CULTURE AND DEFORMATION OF JUSTICE
This paper addresses the problem of the historical origins of nihilism as a social phenomenon, its development and existence of the Russian Empire and the Soviet Union and its negative effects, which take place in the modern construction of the independent Ukrainian state. Particular emphasis is on the role of the legal nihilism as the opposite of legal culture and strains of modern youth justice in Ukraine.
Key words: power, identity, society, law, nihilism, legal culture, justice, iniquity, deformity, delinquency, corruption legislation.
В. Ряшко, Е. Ряшко
НИГИЛИЗМ КАК АНТИПОД ПРАВОВОЙ КУЛЬТУРЫ И ДЕФОРМАЦИИ ПРАВОСОЗНАНИЯ
Рассматривается проблема исторических истоков возникновения нигилизма как социального явления, его развитие и существование в Российской империи, а также в СССР, его негативные последствия, что имеют место в современном строительстве независимого Украинского государства. Особенный акцент делается на роль и место правового нигилизма как антипода правовой культуры и деформации правосознания в современной молодежи Украины.
Ключевые слова: государство, личность, общество, право, нигилизм, правовая культура, правосознание, беззаконие, деформация, правонарушения, коррупция, законодательство.
Постановка проблеми. Радикальш з]шни, яю ввдбуваються сьогодш у правовш, сощально-екожмчнш, полггичнш, сощокультурнш i духовнш сферах Укра!ни, об'ективно породжують новi свггоглядш та методологiчнi установки, спрямованi на необхвдшсть по-новому проаналiзувати нашi духовш та фiлософськi надбання. У цьому аспекта важливу роль ввдграе аналiз нiгiлiзму як соцiального явища. Ця проблема е надзвичайно актуальною для формування правово! культури i правосввдомост сучасно! студентсько! молодi Укра!ни, на плечi яко! у ХХ1 ст. ляже весь тягар ввдповвдальност за подальшу долю держави, !! сощально-екож^чний, полiтико-правовий, духовний i моральний розвиток.
118
Актуальшсть проблеми полягае також в тому, що правовий нiгiлiзм е серйозним гальмом у формуваннi не тшьки полггако-правово1 культури та свiдомостi, а його негативш вияви простежуються в уЫх сферах державного будiвництва, що створюе серйознi проблеми у розбудовi Укра1нсько1 держави. Слiд вказати на те, що низька правова культура, деформащя правосвiдомостi являють собою реальну або потенцiйну небезпеку для правопорядку, через що боротьба з ними мае постшно перебувати у полi зору держави i права.
Мета дослщження - проаналiзувати сутнiсть правового тггшзму, його негативнi наслiдки, що призводять до деформацп правово1 культури та правосвщомоста, особливо студентсько1 молодi в Украш, визначити основнi напрямки подолання цього явища.
Стан дослщження. До проблеми нiгiлiзму у сво1х творах у Росп звертались О. Герцен, Ф. Достоевський, М. Писарев, Л. Толстой, I. Тургенев, М. Чернишевський та ш. Серед радянських учених проблеми правового нiгiлiзму у 80-х роках ХХ ст. аналiзувалися у працях С. Алексеева, В. Гоймана, Д. Керiмова, М. Матузова, А. Малька, В. Нерсесянца, Е. Соловйова, В. Туманова та ш. Серед вггчизняних учених, яю дослвджували окремi аспекти правового нiгiлiзму, слад видiлити працi О. Бандурки, К. Бшецького, В. Головченка, Ю. Грошового, М. 1брапмова, М. Козюбри,
A. Колодiя, В. Костюка, Л. Кравченка, О. Манохи, П. Рабiновича, О. Скакун, Г. Тригобиченка,
B. Черней, Ю. Шемшученка та iн. Вказаш автори зробили великий внесок у розбудову проблеми правового тггшзму, причин його кнування, вияву джерел, що його утворюють. Однак залишаеться низка недослвджених проблем, безпосередньому вирiшенню яких не придiлено належно1 уваги, серед них: кторичш витоки правового тгшзму в Росiйськiй Гмперп та його негативш наслвдки у правовiй полггащ, вдеологп й практицi СРСР, форми виявлення правового нiгiлiзму у правовш свiдомостi та культурi населення, особливо укра1нсько1 молодi, та його негативш наслвдки. Дослiдження цих питань е вкрай важливим для вирiшення складних соцiально-економiчних, полiтичних та iнших проблем у розбудовi Укра1нсько1 держави.
Виклад основних положень. Сучасний нiгiлiзм може бути фшософським, полiтичним, правовим, етичним, естетичним, економiчним, релiгiйним тощо, залежно ввд того, що е об'ектом заперечення, якi щнносп пiддаються сумтву.
Слово "тгГтзм" (вiд лат. "nihil", тобто "шщо", яке виводиться з "nigilum" - дослгвно -"жодно! ниточки, анi волосинки"), зводиться до заперечення, негативного ставлення до певних, або навiть до усiх сторш суспiльного життя. У фшософп термш "нiгiлiзм" застосовуеться для характеристики рiзноманiтних явищ, починаючи з деяких фшософських шкiл античностi, а саме -кшюв, сократичних шкiл i заюнчуючи сучасними течiями (наприклад, неопозитивiзм, який заперечуе закономiрностi суспiльного розвитку, уи фiлософськi вчення, минулого i навпъ саму "традицiйну" фiлософiю).
В етищ поняття "нiгiлiзм" використовуеться для заперечення об'ективного змiсту моральних норм та щнностей, виправдання iндивiдуалiзму i аморалiзму [8, с. 131]. У полггащ нiгiлiзм - це заперечення уих форм полГтичжи оргашзаци суспшьства, державноста, национального суверенiтету.
НГгГлГзм найбiльше поширений у творах вГдомих росГйських письменникш, а саме: I. Тургенева ("Батьки й дни"), М. Лескова ("Шде"), Г. Писемського ("Скаламучене море"). Проблему нГгГлГзму розглядали такi вГдомГ фшософи: М. Бакунiн, П. КропоткГн, Ф. Нщше, П. Прудон, М. ХайдеГГер, М. Штирнер, Ф. Яко6Г та ш.
Iсторично-фiлософська концепция нГгГлГзму бере початок ще з античностi. Так, юшки - одна Гз сократичних фшософських шкш Стародавньо1 ГрецП, яка виражала ГдеологГю бГдних верств вшьних грекГв в епоху кризи античного полку, - спираючись на Где1 софГстГв, стверджували, що закони е ланцюгами, якГ слГд скинути. "Що стосуеться корисних речей, то та з них, що встановленГ законами, - кайдани для людсько! природи" [9, с. 509]. Юшки кликали "вчитись у природи", "жити як тварини", вГдкидати релГгГю, мораль, право [9, с. 509].
119
Блаженний Августин (354-430 рр.) називав "тЫШИ" тих, хто "т в що не вiрить". Згодом "тЫНатзШ" почали називати еретиюв, якi визнавали "хибну вiру" або "не вiрили т в що" [8, с. 129].
Серед мислителв захвдноевропейсько! фшософсько! думки особлива роль належить тмецькому фшософу Ф. Нiцше. Проблема нiгiлiзму поста одне з проввдних мiсць у його фшософп. Фрiдрiх Нiцше, одним iз перших у нiгiлiзмi бачив важливий чинник руйнування iдеалiв, що ввджили, знецiнення найвищих цiнностей, що склалися у суспшьств^ i до яких вiн зарахував насамперед так! традищйш: християнство, рiвнiсть прав, гумашзм, справедливiсть, iстина. Нiцше проголосив себе першим тгшктом Свропи. "Нiцше, - зауважуе С. Цьолух, - зробив висновок, що в свiтi з початку його кнування точиться жорстока боротьба мiж добром i злом. Майже у кожнш сво1й книзi вiн говорить, що зло людиш корисне, воно потрiбне 1й. Без зла, як i без добра, свгг не може iснувати, так закладено вищою силою" [10, с. 375]. Фшософ вiдкидае iснуючу мораль, право, духовшсть. Його iдеалом е "надлюдина", яка е вищою за право, закон i мораль. Фшософсью, етико-моральнi, полiтичнi ще!, яю зустрiчались на Заходi i в Росп, неабияк впливали на формування правового нiгiлiзму.
"Правовий нiгiлiзм, - вказують О. Скакун i Д. Бондаренко, - це деформований стан правосввдомост особистоста, суспiльства, групи, що характеризуеться переоцшкою можливостей права, сприйняттям права як найвищо1 цiнностi, яка тдпорядковуе собi усi iншi" [7, с. 275].
Правовий шгтзм - напрямок полиико-правово! думки, який ввдкидае соцiальну цiннiсть права i культивуе негативне ставлення до нього. Вш належить до стiйких i поширених виявiв деформацп правосвiдомостi населення. Може кнувати i в прямiй, i в прихованiй формах: вiд скептичного ставлення до права, до певно! зневiри у його реальних та потенщйних можливостях. Причинами правового тгшзму е iсторичнi передумови, пов'язанi з безправшстю людини, самодержавством, авторитаризмом, беззаконням, репресiями тощо. Також до причин правового тгшзму можна зарахувати низьку загальну i правову культуру населення, незадовшьну якiсть законодавства, його декларатившсть, стан вседозволеностi у суспiльствi та у держав^
Добре вiдомо, що столптями у населення Росшсько! iмперп формувався негативний стереотип щодо полггако-адмшстративно! системи, тобто влади i полщп. Стосовно Росшсько! iмперil, - "тюрми народiв", - то негативне ввдношення широких народних мас до влади i полщ! було закономiрним явищем, результатом насильства i беззаконня як до державно! влади, так i до уск! правоохоронно! сфери. Про це дуже влучно писав видатний росшський мислитель О. Герцен. У росшському суспiльствi, де фактично простий народ перебував у рабствi, "...повна нерiвнiсть перед судом знищила в ньому всяку повагу до законность Руський, якого б вш звання не був, обходить або порушуе закон с^зь, де тiльки це можна вчинити - безкарно... i так само чинить уряд" [2, с. 251]. Цей негативiзм як успадкований сощальний наслiдок мiцно застряг у правовiй свiдомостi росiйських людей.
На думку багатьох учених, у формуванш правового нiгiлiзму вiдiграе сформований соцiально-психологiчний синдром. Вирiшити особисту проблему без хабара, знайомств i впливового преса - дуже важко, i фактично неможливо. Ця тенденцiя мае глибою iсторичнi коренi, вона була притаманна адмшстративно-правовш системi Росшсько! iмперil, перекочувала i в полiтико-правовий проспр колишнього СРСР, i особливо глибоко вкоршилась у психологil мас у т. зв. "перюд застою". Шсля проголошення незалежностi нашо! держави суспшьство увiйшло у новi вiдносини з щею психологiею та мораллю. В Украш кримiналiзованi майже усi сфери. Фактично в уих структурних шдроздшах орган1в влади та на уих рiвнях управлiння збереглася стiйка тенденщя до корупцil. "Зробити глибокий кришнолопчний аналiз ситуацil, з'ясувати реальний стан i тенденцИ корупцИ в Украш непросто, бо, на думку фахiвцiв, по-перше, ввдсутне нормативно-правове розумшня корупцiйноl злочинностi. По-друге, в Украш не кнуе едностi в поглядах на корупщю та !! види. По-трете, офщшна статистика фiксуе показники стосовно певно! частини злочинiв. По-четверте, ввдсутне чiтке логiчне визначення взаемозв'язку понять, яю входять до змкту i обсягу поняття "корупц1я" [6, с. 221].
120
Ваpто погодитись iз думкою Л. Mелеx пpо те, що однieю iз iстотниx пpичин пpавового нiгiлiзмy e "...нестабшьшсть национального законодавства, частi й подекуди безсистемш та xаотичнi змши до нього, невмiння чи небажання спpогнозyвати можливi негативнi наслiдки закотв, що пpиймаються. Фактично вiдсyтня квалiфiкована пpавова експеpтиза нових актiв. Дуже часто це ^изводить до того, що закони та пiдзаконнi акти в ^оцеи ïx pеалiзацiï дають pезyльтат, пpотилежний до того, на який pозpаxовyвав законодавець" [4, с. 53].
Ваpто погодитися з думкою О. Mакаpовоï пpо те, що однieю з пpичин пpавового шгЫзму e кpизове становлення сyспiльства. "Кожного дня у засобах масовоï iнфоpмацiï з'являються новi вiдомостi пpо беззаконня, що вiдбyваються у деpжавi, TOpyrniiK), кpимiналiзацiю сyспiльства. Як наслiдок, у законослухняних гpомадян фоpмyeться зневажливе ставлення до оpганiв деpжавноï влади, виникаe соцiальна напpyга, спостеpiгаeться iгноpyвання жфм пpава, самовiльне тлумачення загальнопpийнятиx тфинцитв, що часто пpизводить до спотвоpеного pозyмiння дозволеного чи забоpоненого" [3, с. 77].
Потpiбно вказати й на те, що сеpед сощальних пpичин фоpмyвання пpавового нiгiлiзмy e вплив сшЧ на фоpмyвання пpавосвiдомостi у пiдpостаючого поколiння. "Якщо дитина бачить негативш вияви щодо жфм пpава у поведшщ доpослиx, то у œï також фоpмyeться шфантильне ставлення до пpава, запеpечення його pолi у сyспiльномy життi, виникаe бажання викоpистати своï знання з метою "об^и" закон для задоволення власних потpеб" [3, с. 77].
ШгЫстичними настpоями може бути охоплена масова сввдомкть шиpокиx веpств населення, яке не вipить у с^аведливкть законiв у деpжавi, i не вiдчyваe поваги до пpава. "Спокуса вiдчyти себе вище вiд закону, - заyважye В. Бачинiн, - здатна виступити pyшiйною силою i для злочинця, i для натовпу, i для деpжавниx чиновникiв" [1, с. 528]. Як пiдкpеслювалося pанiше, особлива небезпека сучасного пpавового тгшзму в Укpаïнi полягаe у тому, що вш дефоpмye пpавосвiдомiсть людини i це особливо негативним e для фоpмyвання свiтоглядy i пpавовоï кyльтypи молодi. Цiкавi соцюлопчш дослвдження, яю пpоводилися сеpед стyдентськоï молод^ засвiдчyють, що стyденти-пеpшокypсники не мають чгткого pозyмiння поняття пpава та його сощальжй значyщостi. На питання: "Що ви вкладаeте у поняття "пpаво"?" iз запpопонованиx ваpiантiв 38,3 % pеспондентiв вибpали вiдповiдь: 'П>аво - це пеpелiк свобод, яю деpжава гаpантye своïм гpомадянам"; 28,4 % - "^аво - це сукупшсть загальнообов'язкових, фоpмально визначених ^авил поведшки"; 15,7 % ототожнюють ^аво i закон, що виpажаe волю деpжави; 17,3 % стyдентiв спpиймають пpаво як один iз видiв соцiальниx ноpм, що маe таку саму силу, як моpаль чи pелiгiя; тiльки Q,3 % опитаних вказали на iнший ваpiант ввдповвд.
Вiдповiдаючи на питання: "Оцiнiть свш piвень пpавовоï кyльтypи", 53,1 % пеpшокypсникiв визнали, що недосконало знають закони, однак намагаються ïx не жфушувати; 11,2 % - закошв не знають, але нiколи не поpyшyють жодних моpальниx чи етичних пpавил поведiнки. Тiльки 15,8 % опитаних ввдповши, що знають закони, тколи не поpyшyють пpавовиx жфм, водночас 17,4 % стyдентiв визнали, що знають закони, але школи можуть ïx поpyшyвати, якщо впевнеш, що це не стане ввдомо. Вiдpадно, що тiльки 1,9 % студенлв не знають законiв, але ïм байдуже, чи поpyшyють ïx, осюльки завжди дiють у власних iнтеpесаx, та Q,6 % - не змогли оцшити свiй piвень пpавовоï кyльтypи.
Питання: "У яких пpавовиx знаннях Ви вiдчyваeте найбшьшу потpебy?" виявило, що 67,5 % студенлв вiдчyвають потpебy у знаннях своïx пpав, свобод та обов'язюв; 22,1 % - у знаннях трудового, Ымейного, цивiльного законодавства; 9,8 % - у знаннях адмшстративного та кpимiнального пpава; тiльки Q,6 % стyдентiв не вiдчyвають жпреби у пpавовиx знаннях. Вiдповiдаючи на питання: "Що для Вас e основним джеpелом пpавовоï iнфоpмацiï?", студенти вказали навчальну дисцжтну "Основи пpавознавства" у школi та ВНЗ (38,Q %), засоби масовоï iнфоpмацiï (27,7 %), спiлкyвання з pодичами, дpyзями, знайомими (26,Q %), спецiальнi дpyкованi видання (6,3 %). Наведенi pезyльтати соцiологiчного опитування пiдтвеpджyють, що системш пpавовi знання пpо деpжавно-пpавовi шститути та пpоцеси у стyдентiв ввдсутш, тому вони повиннi здобувати щ знання систематично i безпеpеpвно, у ^оцем пpофесiйноï п1дготовки, а також шляхом самоосвгти [5, с. 12Q].
121
Яю ж шляхи подолання правового тгшзму серед молодi? Вважаемо, це насамперед виршення соцiально-економiчних, полiтико-правових та iнших проблем. По-друге, удосконалення сучасного законодавства вщповвдно до потреб iндивiда i суспiльства. По-трете, активна боротьба зi злочиннiстю, рiзними формами правопорушень ^ особливо, з корупцiею. По-четверте, проведення активного цiлеспрямованого правового виховання. По-п'яте, вивчення досвiду передових зарубiжних кра!н щодо формування правово! культури та правосввдомоста, особливо, серед студентсько! молодь
Висновки. Становлення Укра!ни як незалежно!, демократично!, правово! та сощально! держави, курс на неухильне дотримання прав i свобод людини та громадянина, домiнування права в усiх сферах життя держави вимагае високо! правосввдомоста, правово! культури, правово! освiченостi як суспшьства загалом, так i кожного шдивща зокрема. На жаль, ум цi процеси на сучасному етат розвитку Укра!ни значно ускладнюе та гальмуе таке негативне явище, як правовий тгшзм. Головними причинами сучасного правового тгшзму в Украш е соцiально-економiчнi, полiтичнi, правовi, морально-етичнi i психологiчнi проблеми, пов'язанi з розбудовою держави. Необхвдно зазначити, що з метою формування високо! правово! сввдомост та культури, процесу соцiалiзацil - входження iндивiда до правового середовища, послвдовне набуття ним правових знань, залучення його до правових ценностей, повинно стати важливим напрямком сощально-правово! полiтики держави. Важливим чинником боротьби з правовим нiгiлiзмом е змщнення законодавства у державi, забезпечення принципу верховенства права.
1. Бачинин В. Энциклопедия философии и социологии права / В. Бачинин. — СПб.: Изд. Р. Асланова "Юридический центр Пресс ", 2006. — 1093 с. 2. Герцен А. О развитии революционных идей в России. Произведения 1851—1872 годов / А. Герцен // Собр. соч.: в 30 т. — М.: Изд-во Академии наук СССР, 1956. — Т. 7. — 452 с. 3. Макарова О. Правовий тгтзм i правовий iдеалiзм: реали сьогодення / О. Макарова // Пiдприeмство, господарство i право. — 2009. — № 1 (157). — С. 76—78. 4. Мелех Л. Правовий тгтзм як iнварiант укратськоЧ правосвiдомостi / Л. Мелех // Науковий вiсник Львiвського державного утверситету внутрштх справ. Серiя юридична. — Львiв: ЛьвДУВС, 2012. — С. 48—55. 5. Проць О. Прояви правового тгшзму у студентськоI молодi в Укра1т / О. Проць // Актуальт проблеми держави i права. — Одеса: Юрид. лтература. — Вип. 58. — 2011. — С. 118—124. 6. Ряшко О. Сощальш фактори i чинники та 1х вплив на негативний iмiдж мтцп / О. Ряшко // Проблеми державотворення та правотворення в Укран (в контекстi порiвняльного правознавства та права на приваттсть): матерiали круглого столу. — Л.: ЛьвДУВС, 2009. — С. 218—225. 7. Скакун О. Юридический научно-практический словарь-справочник / О. Скакун. — Харьков, 2007. — 488 с. 8. Тригубенко Г. Термт "тгтзм ": iсторiя та сучастсть / Г. Тригубенко // Право Украши. — 2002. — № 9. — С. 129—131. 9. Философская энциклопедия / гл. ред. Ф. Константинов. — М.: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 2. — 576 с. 10. Цьолух С. Мислителi Свропи / С. Цьолух. — Втниця: Самiздат, 2011. — 664 с.
122
