CC BY
27
УДК 93:140.8 (09)
До 500-ргччя eid дня народження Шульський М. Г., д.е.н., професор ©
Лъе1есъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
iMeni С. 3. Гжицъкого
ЖИТТЯ IДШЛЬШСТЬ СТАН1СЛАВА ОР1ХОВСЬКОГО-РОКСОЛАНА
Всяк, хто eidcmynumb назад eid ceoïx предюв, як би навтъ народився на neôi або nid землею, тколи не буде мати у Бога ласки, а eid людей хвали... Кожна людська справа без necHOcmi i без cnpaвeдлuвocmi е щирою ганъбою
С. OpixoecbKUU
Знаю, сктъки eid того чоловка (С. OpixoecbK020 - примтка М.Ш.) залежитъ, бо в цшй дepжaвi (.Полъщi) nixmo иому ani мовою, ат eideasою не дopiвнюe
кардиналДж. Ф.Коммендот
НайяскравШою прикметою, домтантною рисою ycix eKOHOMiHHUX, полтичних, icmopuHHUX, релшйних, фыософсъких po3dyMie С. OpixoecbKOSo буе чтко виражении патрютизм, любое до pidnoso краю i дoлi укратсъко-русъкого народу
професор С. Злупко
У cmammi проведено до^дження життевого шляху одного з наивидатшших укратсъких dinnie епохи cepeднъoвiччя - Статслава Opixoвcъкoгo-Poкcoлaнa, 500 piччя eid дня народження якого минае у цъому рощ. Його твори npoùrnmi патрютизмом dopidnoso краю, любов'ю до Украти - Руси. Вони е актуалъними вумовах съогодення i можутъ бути корисними для сучасних поколшъ иого нащадтв.
Ключов1 слова: Статслав OpixoecbKUÙ-Роксолан, cepeдньoвiччя, король СигизмундАвгустИ, Русь, поради (напучення), мислителъ.
Постановка проблеми. Вщновлення державноси Украши, забезпечення ïï стабшьного розвитку, змщнення авторитету на м1жнароднш ареш вимагае значних зусиль кожного ïï громадянина до здшенення державотворчих процеЫв. При цьому важливо використовувати не тщьки можливост1 сучасних
© Шульський М. Г., 2013
266
поколшь украшщв у формуванш мщно! держави, але I надбання наших видатних д1яч1в минулого, чшьне мкце серед яких займае Сташслав Ор1ховський-Роксолан. Ця визначна особистють, як I багато шших знаменитих людей, була забута за перюд радянсько! доби. I в сьогодшшшх умовах назрша проблема повернути ¿з забуття славш ¿мена нашо! складно! I неодзначно! минувшини. Представлена стаття е одним ¿з напрямюв розв'язання цих проблем.
Анал1з останшх дослщжень. Дослщження д1яльност1 Сташслава Ор1ховського-Роксолана в Укра!ш почалося в основному ¿з процесами формування И незалежностг Серед вчених, пращ яких присвячеш цього д!ячу, слщ назвати таких як: В.М. Н1чик, В.Д. Литвинов, Л.М. Стратш, В.П. Масляк, М.С. Трофимчук, Д.С. Наливайко, С.М. Злупко та шш1.
Однак, як показуе реальна дшсшсть, творча спадщина ц1е! неординарно! особистост1, його життевий шлях наст1льки р1зномаштш I глибокозм1стовн1, що вимагають продовження досл1дження в даному напрямку. I чим б1льше уваги ми будемо звертати до наших видатних предюв, тим м1цн1ш! будуть наш1 знания про минуле, тим вищий буде авторитет нашо! держави.
Мета статть Привернути увагу наших сп!вв1тчизник1в до вщомих наших д1яч1в минулого, про д1яльшсть яких б1льше знають за рубежем, н1ж у нас в Укра!ш. Серед цих особистостей видшяеться постать С. Ор1ховського-Роксолана, про життя I д1яльн1сть якого повинш знати його нащадки. Саме для реал1заци цих ц1лей I присвячуеться дана публ1кац1я.
Результати досл1джень. У цих трьох вищенаведених цитатах вщображено т1 основн1 складов! життя ! д!яльност! одн!е! людини - Сташслава Ор!ховського-Роксолана, 500-р!ччя в!д дня народження якого минае у цьому рощ. Ц! слова висв!тлюють подих епох середньов!ччя ! сучасност!, в центр! уваги яких представлений С. Ор!ховський. Перший ешграф - це висловлювання самого С. Ор!ховського, як! у найбшьшш м!р! ! найб!льш глибше та конкретизовано характеризують його як особистшть ! як! були леймотивом його життевого шляху; другий - це те, що сказали про нього його сучасники; трет!й -це оцшка його д!яльност! нащадками в умовах сьогодення.
Ось т! прост! ! одночасно душепроникаюч! слова як самого С. Ор!ховського, так ! про нього як його сучасниками, так ! нащадками обумовлюють ц!лком вмотивовано ! законом!рно постановку питания - то хто ж такий був Стан!слав Ор!ховський-Роксолан? За радянський пер!од про нього було сказано досить мало. В енциклопедичних виданнях того пер!оду про нього не згадувалося, а в шших виданнях ¿нформац!! було обмаль. Шсля проголошення незалежност! Укра!ни його пр!звище стало з'являтися в друкованих працях досить часто. I це справедливо, адже ¿стор!я завжди, нав!ть через багато вшв, в!дведе кожному те мшце, яке в!н заслужив.
Для сформування в!дпов!д! на поставлене вище питания ми використали прац! професора С. Злупка щодо досл!дження д!яльносп С. Ор!ховського[1; 2]. Оброблений певним чином матер!ал про життевий шлях украшського мислителя-гуман!ста у д!алогов!й форм! представлений в таблиц! 1.
267
Отож, народився С. Ор1ховський в с. Ор1ховщ Перемисько! епархи в 1513 р. у священицькш ам'!. Р!зш автори по-р1зному пишуть назву ще! епархи, часто И називаючи «Перемишлянською» [3, с. 16], що не вщповщае дшсностг Пояснимо чому. У Льв!вськш облает! е територ1я, яка у щ давш часи входила до складу Польщ1, що в умовах сьогодення вщноситься до Перемишлянського району з центром м. Перемишляни (час заснування 1473 р.). Ця мкцевкть шякого вщношення немае до народження С. Ор1ховського, а появився вш на св1т Божий в сел! Ор!ховщ, що розташоване бшя м. Перемишля (Республжа Польща), тому правильна назва «Перемиська», а не «Перемишлянська» епарх1я.
Не виключенням, а в деякш м1р1 законом!ршстю е те, що С. Ор1ховський народився в ам'! священика. Це пояснюеться тим, що переважна бшьшкть штел^енцп серед украшщв були вихщщ з духовенства. Згадаймо вщомих галичан - украшщв, яю свое походження I нав1ть свою д1яльшсть пов'язували з духовенством: М. Шашкевич (1811-1843) - будитель украшського слова, М. Вербицький (1815-1870) - композитор, що написав музику до пмну Укра!ни,
Таблиця 1
Життевий шлях Сташслава Ор1ховського-Роксолана [1, с. 30-31]
№ п/п Питания, сформован! нами Вщповвд!з тексту вказаного джерела
1 2 3
1 Хто такий С. Ор1ховський, коли {де народився? Украшський мислитель-гумашст Сташслав Ор1ховський займае ч1льне м1сце у постуш передових щей середньов1чно1 Свропи. Вш народився в 1513 р. у ам'! священика в сел! Ор1ховщ Перемисько! епархи
2 Що писав вш про свое походження? «Родом я, - писав С. Ор1ховський до папи Юл1я, - з1 сшфського племени, рутенського народу. В обох випадках також сармат, тому, що Русая, моя батьшвщина, лежить в европейськш частиш Сарматл». Вважаючи себе русином-украшцем, С. Ор1ховський генетично виводив свш рвд !з сюфсько! доби. Це вщповщае науковим поглядам на етногенез украшщв
3 Де навчався С. Ор1ховський? Навчався С. Ор1ховський спочатку в Перемишл!, а вщтак у Ввдт, де майже два роки вивчав грецьку та латинську мови. Втжаючи ввд турецько! невол1, С. Ор1ховський опинився у Саксонп, де став учнем \ однодумцем Мартша Лютера у Витенбурз!
4 Де продовжував навчання С. Ор1ховський? За наполяганням батька С. Ор1ховський подався до Паду! в Ггалш. Там вш в!дв!дував лекц!! ф!лософа Антон!я Паризеуса, ритора Лазаря Бонам!но, як1 були прихильниками М. Лютера. В Паду! С. Ор!ховський, як сам з!знався, став ст!йким, р!шучим ! переконливим оборонцем ученя М. Лютера
268
продоеження табл. 1
1 2 3
5 Коли С. Ор1ховський повернувся на батьшвщину? У 1540 р. С. Ор1ховський вирушив з Паду! на батьювщину, пробувши певний час у Болони та Рим1, де брав участь у наукових диспутах \ знайомився з тогочасними знаменитостями. Шсля 16 рошв проживания у р1зних крашах Свропи повернувся в Украшу до батьшв, де став великим прихильником осв1ченосп й знань
6 Як ставився С. Ор1ховський до минулого Украши та И проблем? До реч1, С.Ор1ховський позитивно ввдгукувався про Анахарая - мислителя VI ст. до н. е. з Подшпров'я. У «Напученш польському королев! Силзмунду Августу» вш часто нагадуе про украшсьш проблеми, необхщшсть захищувати украшщв, розвивати освиу тощо
7 Чому С. Ор1ховського називали Роксоланом? С. Ор1ховський школи не забував нагадати про те, що вш належить до украшського роду та народу. Саме за це його називали Ор1ховський-Роксолан, тобто русин-украшець
8 Коли помер С. Ор1ховський { що вш залишив потомкам? Помер С. Ор1ховський 1567 р., нав1ки залишивши свое 1м'я в юторп украшсько! суспшьно-економ1чно1 думки
вщом1 священики-кооператори: I. Наумович (1826-1891), О. Нижанювський (1863-1919), Ю. Дзерович (1871-1943), Т. Войнаровський (1856-1938), А. Шептицький (1865-1944) та багато шших. 1х пр1звища слщ не тшьки згадувати нащадками, але \ висв1тлювати 1х багатогранну д1яльшсть серед народу I для народу, з надр якого вони вийшли I якому сумлшно служили.
Особливо! уваги серед шформаци, що наведена в таблиц! 1, представляв вщповщь С. Ор1ховського щодо свого походження. Вш ч1тко написав пат Юлш, що його коршня «з1 сюфського племени рутенського народу». Щодо слова «рутенського». В сучасному словнику украшсько! мови з цього приводу сказано: «середньолат. КиИеша - Русь»[4, с. 780]. Отже, руського, тобто украшського походження вважав себе С. Ор1ховський.
Щодо навчання Сташслава. До ще! шформаци, що, представлена в таблиц! 1, додамо твердження шших автор1в проте, що вш: «Дал1 вчився в ушверситетах: Краювському (вщ 1526 р.), Вщенському (з 1527 р.), В1ттенберзькому (1529 р.), Падуанському (1532 р.), Болонському (1540 р.), а також вдосконалював сво! знания у Венецп, Рим1, Лейпщгу»[3, с. 16]. 1з ще! гами вщомих навчальних I наукових заклад1в середньов1чно! Свропи, в яких навчалися I пщвищували свш р1вень знань вихщщ ¿з багатьох кра!н свпу, вийшла цша плеяда знаменитостей ¿з р1зних сфер людсько! д1яльност1, пом1тне мюце серед яких займае постать С. Ор1ховського.
Кожен ушверситет, як вщомо, славиться тими особистостями, яю працюють в ньому. Саме вони, а шхто I нщо шше, пщносять славу установи И авторитет що важливо, готують особистостей св1тового р1вня. Саме ¿з-за цих обставин виникае цшком законом1рно питания, а хто були вчител1
269
С.Ор1ховського? У працях дослщниюв його д1яльносп про це сказано так: «Вчителями були: Александр Брасжан (вщомий австршський гумашст, професор Вщенського ушверситету, автор наукових праць I лавроносний поет); Р. Амадей (професор риторики й оратор в ушверситетах Болоны, Паду!, Рим1); Л. Бонкадиферро (фшософ, професор Болонського ушверситету); вщомий шмецький гумашст Меланхтон та реформатор Мартш Лютер, який пщ час навчання нав1ть поселив зд1бного юнака у власному будинку. Посередньо (через сво1 твори) мав на Ор1ховського вплив Еразм Роттердамський» [3, с. 1718]. Вчитуючись в ¿мена цих знаменитостей, ми можемо констатувати про високий р1вень пщготовки С. Ор1ховського з р1зних сфер суспшьних вщносин.
Серед названих великих вчител1в Сташслава особливу увагу звернемо на реформатора Мартша Лютера, в будинку якого вш проживав. Безумовно, вчитися в одше! особи I проживати в не! - це е досить вагоме джерело й значний ресурс для формування особистостг Д1яльшсть С. Ор1ховського е наочним прикладом пщтвердження сказаного.
У жита будь-яко! людини важливо не тшьки мати добрих вчител1в, але I коло тих ос1б, яю И оточують теля навчання, тобто в процесах життево! д1яльностг Людина, як правило, вчиться для того, щоб згодом здшснювати ту чи шшу д1яльшсть у р1зних сферах суспшьних вщносин. У цих процесах досить важливим е фактор спшкування з особами оточуючого середовища. Недаремно в народ! говорять: «3 ким поведется, того I наберется». У цьому вщношенш С. Ор1ховському значно пощастило. 3 цього приводу звернемось до результапв дослщження фах1вщв його життевого шляху. Отож: «Добрими знайомими Ор1ховського були найвизначшш1 гумашсти й науково-культурш д1яч1 Захщно! Свропи. В Имеччиш його друзями були Лукас Кранах-старший, Ульр1х фон Гуттен та визначний художник Альбрехт Дюрер. В Рим1, Паду! та шших ¿талшських мктах вш заприятелював з фшософами Антош Пассера та Гаспаром Контарш, ректором I фшологом Лазарем Бонамжо, а також з найвизначшшими державними та церковними д1ячами - кардиналом Франщско Коммендош, Александром Фарнезе, Гшучч1 та ш.» [3, с. 18]. Звщси можна стверджувати, що визначш особистост1 вчаться у вщомих вчител1в I результативно здшснюють свою д1яльшсть у спшкуванш ¿з знаменитими д1ячами, залишаючи потомкам цшну творчу спадщину.
Одночасно зауважимо, що св1тогляд С. Ор1ховського формувався не тшьки пщ впливом визначних захщноевропейських д1яч1в, але й пщ впливом сво1х вщомих попередниюв-ствв1тчизниюв. Серед тих оЫб пом1тне м1сце займав мислитель VI ст. до н. е. з Подшпров'я Анахарсш. В енциклопедичних виданнях про якого сказано: «сюфський мудрець, який, як свщчить Геродот, подорожував по багатьох крашах св1ту, якийсь час жив у Афшах I був у великш пошаш в стародавнш Греци»[5, с. 72]. До цього додамо висловлювання про нього С. Злупка: «Анахарсш сюфський мав великий авторитет у мислител1в античносп, на нього посилалися Аристотель I Цщерон, Плшш I Сенека»[6, с. 15].
Щодо заюнчення життевого шляху С. Ор1ховського кнують твердження р1зних дат. Так, С. Злупко вказуе, що вш помер у «1567 р., навши залишивши
270
свое ¿м'я в icTopii' украшсько! суспшьно-економ1чно1 думки» [1, с. 31], a rnmi автори стверджують, що вш вщшшов у в1чшсть у 1566 р. Р1зниця невелика i напевно це немае принципового значения. Хоча i вщм1тимо, що за piK людина школи може зробити досить багато, особливо такого р1вня осв1ченост1 як С. Ор1ховський.
С. Ор1ховський написав цшу низку праць на pi3Hi теми суспшьних вщносин, серед яких видшяеться його тв!р : «Напучення польському королев! Сипзмунду Августу». Деяю фрагменти ще! пращ представимо у цш публжацп з використанням д1алогово! форми викладання матер1алу, а саме - тих складових ще! пращ, в яких С. Ор1ховський дае поради (напучення) королю Сипзмунду Августу, яким йому бути при здшсненш функцп управлшня державою. Перш, шж приступити до викладання матер1алу наведемо коротку кторичну довщку про короля. Отож: «Сипзмунд II Август (Zygmunt II August; 1. VII 1520, Краюв - 7.VII. 1572, Книшин) - король польський з 1530 i великий князь литовський з 1548. Останнш представник дин. Ягеллошв» [7, с. 149]. Таким чином, король народився на 7 роив ранпле i помер на 6 (можливо i 7) роив тзнпле, шж С. Ор1ховський, тобто щ два персонаж! прожили майже однакову кшьккть роюв.
Так, що ж радив С. Ор1ховський королю Польщ1? Ця шформащя представлена у таблиц! 2. Перш за все слщ з'ясувати, яю обставини змусили С. Ор1ховського звернутися до короля Польщ1 i3 сво!ми порадами? Вщповщь на поставлене питания знаходимо у самому твор! автора «Нещодавно, коли Сктя вдерлася до Pyci i все тремтшо з ляку перед ворогом, я, спонуканий под1ями, вщкрито над1слав To6i книжечку, яку рашше видав аношмно. А осюльки ми в Pyci щороку зазнаемо ворожих напад1в, то змушений був юлька л1т тому дати To6i, королев! щойно обраному, поради, яю можеш за прикладом батька використати на благо наше» [1, с. 31].
Отже, важке становище Руси - Украши, яка перебувала пщ владою Польщ1, поглиблювалося частими захоплення И територи Туреччиною i важким станом И населения. I саме звщьнення рщного краю вщ поневолення чужоземцями було головним мотивом звернення С. Ор1ховського до короля. Ось ще одна цитата у пщтвердження сказаного «Якби ти захот1в звшьнити Русь вщ рабства i спшьну твош держав! свободу зберегти, мусив би показати з дитинства, що ти за король. А я шяко! особливо! ласки вщ тебе не чекаю, кр1м Tie!, що вщ доброго короля зразковому пщданому нал ежить» [1, с. 31]. Сам же С. Ор1ховський, боячись потрапити у полон, змушений ем1грувати з рщних земель в rnmi краши.
Детал1зований анал1з шформаци, що представлена у таблиц! 2, дае можливють стверджувати проте, що С. Ор1ховський давав щнш поради королю Сипзмунду II Августу, як йому поводитися в тих чи шших ситуащях, щоб бути устшним кер!вником держави. Не будемо детал1зовано зупинятися на кожнш порад1 (вони всеб1чно викладеш в таблиц!), однак проведемо деяке узагальнення. У першу чергу вщмпимо, що вони е актуальними в умовах сьогодення. Ti негативш чиновниюв вищого р1вня, а також поведшка кер!вниюв держави, про яю писав С. Ор1ховський, е характерними для умов
271
формування незалежно! держави Украша. Скаж1мо, його твердження, що нездорова людина не виправдовуе покладених на не! надш I шчого путящого не зробить. Досить ч1тко не вщобразилося на результатах правлшня Президента Украши В. Ющенка. Будучи хворою I малопрогнозованою людиною в д1ях, поЫвши високий пост у держав! вш, не виправдав надш украшщв I дшсно шчого путнього не зробив, хоча вс1 можливост1 в нього були.
Таблиця 2
Поради (напучення) С. Ор1ховського королю Польщ1 СиНзмунду II
Августу [1, с. 31-42]
№ п/п Питания, сформован! нами Вщповвд1з тексту вказаного джерела
1 2 3
1 Якого короля хопв бачити С. Ор1ховський? Я хот1в би бачити тебе королем, який зум1е, як треба, правити, як1 звича! насл1дувати \ яким чином стримувати себе, щоб м1ж нами обома завжди було порозум1ння - з одного боку пошршсть, а з другого -правлшня. Ти мен1 наказуй строго, а я, в свою чергу, п1дкорятимусь тоб1 без образи
2 Яких людей король повинен усувати в1д себе? Усувай в1д себе людей пох1тливих, жад1бних, злочинних, хвалькуватих, а також блазшв, щоб я, почав твое сшвжитгя з цими н1кчемниками, не змшив про тебе думку як про мудрого. Отже, як пльки можеш, пильнуй протягом усього життя, щоб серед твого почту завжди були чесш й учеш муж1, яш заслуговують на дов1р'я_
3 Як необхвдно шдбирати людей королю? Отож шдбирай для себе людей не за титулами, а дивись на 1хш справи, як1 сприяють осягненню найвищих посад у тво1Й держав1. Таких людей у давнину називали фшософами, бо вони давали королям таш знания, яш потр1бн1 були для правлшня, \ поради, яких люди дослухаються у житп. _
4 Яку увагу повинен придаляти король однодумцям? Прилюдним едиктом збери однодумц1в - муж^в високих, а зам1сть юрби нечестивих людей дорахуй до колег1! автор1в досв1дчених як у грецьк^й, так \ в латинськш науках
5 Як проводиться розподш посад при тиранп? За тиранп при розподш посад мають значения грош1, улеслив1сть; мають значения бенкети, учти й блуд, а особливо шдлабузництво, на якому всяка тиран1я тримаеться. Тиранам здаеться, що саме в цьому суть життя {що це сприяе !хньому добробуту й задоволенню нестримного бажання
272
продоеження табл. 2
1 2 3
6 Що радив С. Ор1ховський при розподш посад? Якщо хочеш показати себе несхожим, будь при розподш посад пильшшим 1 справедлившим за вах шших: не бери хабар1в, бо грош1 засл1плюють оч1 мудрим 1 знеславлюють чесних. Зважай, щоб прохання були г1дними громадянина й корисними для держави
7 Як повинен жити i д1яти король? Н1коли не живи довго на одному м1сц1, всюди бувай, всюди давай про себе знати, дбай про вс1 частини свое! держави: оглядай пров1нц11, вислуховуй скарги, карай винних, зв1льняй пригшчених
8 Як повинен король вщноситись до сенатор1в? Отже, зроби, що прошу, передуам. Дал1 потурбуйся, щоб н1хто з сенащлв не в1в у сенат! справу когось 1з знайомих. Бо такий сенатор певною м1рою е н1би зац1кавленим суддею ^
9 Що радив королю С. Ор1ховський щодо Pyci? Передуам прямуй у Русь, мешканц1 яко! зазнають напад1в численних ворог1в. Прийди у цю пров1нц1ю, Августе, оглянь И укр1плення, захисти слабк! м1сця фортець, набудуй м1цних поб1льше. Покажи себе королем, який може прогнати в1д нас ск1ф1в, волох1в 1 туршв
10 Яку дружину повинен мати король? Що ж до корол1в, то тут 1нший резон: королю треба турбуватися не ст1льки про дружину для себе, як про королеву для держави. В1д цього вам буде вигода. Вона державу збагатить в1ном, новим союзом тдсилить, мир для людей здобуде
11 Погляди С. Ор1ховського на здоров'я людини Та людина найменше здорова, якою опановуе жага, особливо якщо вона до того ж нездорова. Тода вам стае зрозумшо, що така людина не виправдовуе покладених на не! надш 1 н1чого путящого не зробить
12 Кого С. Ор1ховський ставить вз1рцем для короля? Один Александр Македонський хай буде для тебе достатшм прикладом: з молодих л1т почав займатись вельми поважними справами. I хоч у 33 роки помер, але встиг перемогти греков, погамувати перав 1 всю Аз1ю п1дкорити. 3 цього можна зробити висновок, що доблесть д1яльних корол1в може бшьше, шж в1к
Отже, епохи змшюються значно швидше, шж пщдаються змшам вщношення м1ж людьми та ¿ерарх1чш системи иобудови взаемовщносин м1ж ними. Особливо це проявляеться у структурах функцюнування влади. I нам дшсно слщ вивчати минуле, щоб не иовторювати негативних вчинюв в умовах сучасност11 тим бшьше на майбутне.
За своею суттю I змютом поради С. Ор1ховського королю наближаються до р1вня висловлювань Икколо Маюавелл1 (1469-1527) щодо поведшки
273
кер1вника ¿з-за цих чи шших ситуацш. Хоча щ дв1 видатш особистосп жили I д1яли в одну епоху, однак оцшки !х сучасниками е р1зш. Про ¿талшця Шкколо Маюавелл1 сучасне поколшня людей в Укра!ш знае набагато бшьше шформацп, шж про свого ствв1тчизника С. Ор1ховського-Роксолана, який вважав себе русином-украшцем. Парадокс, але факт, або, як кажуть рос1яни: «Невероятно, но факт». Так, на превеликий жаль, е, але так, на наше переконання, не повинно бути як в умовах сьогодення, так I на майбутне. I ця публжащя е одним ¿з напрямюв подолання цих негативних тенденцш, що сформувалися у минулому про наших видатних особистостей.
А тепер слщ поставити конкретне питания, а чи прислухався король Сипзмунд II Август до порад С. Ор1ховського-Роксолана в процесах свое! державницько! д1яльност1? Безумовно, дати вичерпну вщповщь на поставлене питания в умовах сьогодення досить важко, адже поди вщбувались досить давно (майже 5 вшв тому), не вс1 результата д1яльност1 короля зафжсувала ¿стор1я I можливо не все писане про дп короля та 1х наслщки дшшли до наших дшв (хоча стверджують, що рукописи не горять. Так пишуть, але вони не тшьки горять, але школи пропадають при не з'ясованих обставинах). Однак вщм1тимо, що все-таки щось збереглось про д1яльшсть короля. I саме, використавши цю шформацш у сво1х дослщженнях, ми можемо в деякш м1р1 вщповкти на поставлене вище питания. Як вщомо, найбшьше достов1рно! шформаци про життя I д1яльшсть конкретно! особистоси мктиться в енциклопедичних виданнях, що I використано нами. Вщповщно оформлений матер1ал у д1алоговш форм1 представлений в таблиц! 3.
Таблиця 3
Що встиг зробити король Сипзмунд II Август за першд своеУ _державно'1'д1яльност1 [7, с. 146]_
№п /п Питания, сформован! нами Вщповвд !з тексту вказаного джерела
1 Яку полижу проводив король Вщбулось повернення королю коронних земель,
щодо повернення коронних яю було роздано магнатам теля 1504
земель?
2 Взаемоввдносини короля та В 1564 Сипзмунд II допустив д1яльшсть езутв у
езутв Польщ1
3 Яку полпику проводив король Сипзмунд II проводив ворожу полижу щодо
щодо Росп? Росп, проти яко! Польща виступила у .Швонськш вшш 1558-83
4 Ставлення короля до Сипзмунд II вщграв важливу роль в укладанш
Люблшсько! унп 1569 р. Люблшсько! унп 1569
5 Що було зроблено для захисту За правлшня Сипзмунд II на о. Мала Хортиця
украшських земель ввд нападав було збудовано замок з метою змщнення кордошв
чужоземщв?
6 Король 1 реестров! козаки У 1572 вперше на польську державну службу було взято 300 украшських козашв (реестров! козаки)
274
Отже, король змщнив свою владу, повернувши коронш земл1, яю були роздан! магнатам у 1504 р. (адже, що за правитель земл1 без земл1); допустив д1яльшсть езутв; проводив вшну з РоЫею (одночасно зауважимо, що назви Роси на цей перюд ще не було, це зробив цар Петро I значно тзшше, а на цей час була - Москов1я), брав участь у .Швонсьюй вшш; ввдграв важливу роль в укладанш Люблшсько! уни (1596 р.); змщнив схщш кордони (за його правлшня було побудовано замок на о. Мала Хортиця); запровадив реестрове козацтво тощо. До цього додамо, що вш був «покровителем мистецтв I меценатом» [8, с. 746]. Ось таю р1зновекторш, хоча, звичайно, I не вЫ напрями д1яльност1 короля свщчать про те, що вш використовував поради С. Ор1ховського-Роксолана у повному обсяз1 у сво1Й державг Отже, наслщки корол1всько! д1яльност1 дають пщстави стверджувати, що щ напучання (поради) король Польщ1 сприйняв позитивно.
Висновки. Заюнчимо цю розповщь про вщому украшську особисткть у минулому, 500-р1чний ювшей вщ дня народження яко! минае у цьому, 2013 р. -Сташслава Ор1ховського-Роксолана, словами сучасника його, польського в1домого ¿сторика Кромера: «Не думай, мш Ор1ховський, що твое ¿м'я не в1доме за кордоном. В 1талп, 1спан11, Франц11 й Н1меччин1 мен1 довелося чувати схвальн1 вщгуки про тво! твори, як1 становлять горд1сть I захист В1тчизни. Я не зустр1чав там вченого, який би не читав 1х I не пщносив би до небес твое! дотепност1, красномовност1 та вченостг I я був гордий твоею славою, осюльки вбачаю в тоб1 сп1вв1тчизника й друга, I тому промшщ твое! слави падають I на мене»[9, с. 170].
Висловлювання Кромера актуальне I для умов сьогодення, адже знамениту людину згадують И сучасники добрим словом I сучасним покол1нням також сл1д берегти пам'ять про не! I передавати И наступним покол1нням. У пщтвердженнях сказаних сл1в його сп1вв1тчизниками про С. Ор1ховського можна сказати, що його сучасники уже в незалежнш Укра1ш не забули про нього, а зберегли його ¿м'я. Прикладом може служити те, що вш занесений до книги Золото! украшсько! ел1ти ¿з твердженням, що вш проявив себе як «ф1лософ, кторик, публ1цист, полем1ст, оратор» [10, с. 260].
Л1тература
1. Злупко С. М. Стан1слав Ор1ховський-Роксолан / С. М. Злупко / Укра!нська економ1чна думка: Хрестомат1я / Упоряд. С. М. Злупко. - К.: Знания, 2007. - С. 30-42.
2. Злупко С. Економ1чна думка I наукознавство: Монографш / С. Злупко // УпорядникЯрославаЗлупко. - Льв1в: Тр1адаплюс, 2006. - С. 129-142.
3. Ичик В.М. Гуман1стичн1 1 реформацшш ¿де! на Укра!н1 (XVI -початок XVII ст.) / В. М. Шчик, В. Д. Литвинов, Я. М. Страт1й // Вщп. ред. Горський В. С.; АН УРСР. 1н-т ф1лософ11. - К.: Наук. думка, 1990. - 384 с.
4. Сучасний тлумачний словник укра!нсько1 мови: 65 000 сл1в / За заг. ред. д-ра фшол. наук, проф. В.В. Дуб1чинського. - X.: ВД «Школа», 2006. -1008 с.
275
5. Украшський радянський енциклопедичний словник. Том 1. - К.: Головна редакщя Украшсько! радянсько! енциклопеди АН УРСР, 1966. - 856 с.
6. Злупко С. М. Анахарсш / С. М. Злупко / Украшська економ1чна думка: Хрестомапя / Упоряд. С. М. Злупко. - К.: Знания, 2007. - С. 14-18.
7. Украшська радянська енциклопед1я. Том 10, видання друге. - К.: Головнаредакщя Укра!нсько1 радянсько! енциклопеди, 1983. - 544 с.
8. Довщник з icTopii' Украши (А-Я) Пос1бн. для серед. загальноосвп-. навч. заклад1в / За заг. ред. I. Пщкови, Р. Шуста. - 2-ге вид. доопр. i доповн. -К.: Генеза, 2001. - 1136 с.
9. Наливайко Д. С. Сташслав Ор1ховський як украшський литономовний письменник в1дродження / Д. С. Наливайко // Украшська лп-ература XIV-XVIII ст. та iHmi слов'янськ1 л1тератури. - К., 1984. - С. 161-165
10. Золота книга укра!нсько1 ел1ти. 1нформац1йно-1м1джевий альманах у 6 томах. Т. 2. - К.: Компашя £вро1мщж, 2001. - 577 с.
Summary Shulskyy M.G.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after
S. Z. Hzhytskyj
THE LIFE AND WORK OF STANISLAW ORZECHOWSKI-ROKSOLANA
The article studied the way of life of one of the most prominent figures of the Middle Ages Ukrainian Stanislaw Orzechowski-Roxolana, 500 th birthday which expires this year. His works are imbued with patriotism to the motherland, love of Ukraine - Rus. They are relevant in the present and may be useful for today's generations of his descendants.
Key words: Stanislaw Orzechowski-Roksolan, Middle Ages, King Sigismund IIAugustus, Russia, advice (instruction), a thinker.
276
