CC BY
11
Не тдлягае сумшву, що креативнiсть як риса особистостi е загальним атрибутом.
4) Креативнiсть мае загальний чи одиничний прояв?
Скажемо так: креативнють може стосуватися кожного виду розуму (тому може застосуватися в кожнш галузi й кожнш ситуаци) як iнший вимiр мислення i ди.
5) Креативнiсть е рисою кiлькiсною чи якiсною?
Ми вважаемо, що креативнiсть - це явище винятково яюсне. З огляду на свою складнiсть вона мало шддаеться юльюсним обрахункам (подiбне вщбуваеться з емоцiйним i духовним розумом).
Погляньмо на креативнють в середовищi працi через призму творчо! особи. Тепер ми зобов'язаш врахувати кшька iстотних рис креативностi в оргашзаци, вiдносно незалежних, але взаемопов'язаних. Маемо на увазi наступне:
- креативних працiвникiв i креативнi групи;
- креативних керiвникiв, менеджерiв, лiдерiв;
- прокреативну оргашзацшну культуру ("культуру креативностГ');
- креативний продукт/послугу;
- креативну стратепю ди/розвитку фiрми;
- креативне середовище;
- органiзацiйну структуру, яка сприяе креативностi (горизонтальну, бо iерархiчнiсть блокуе креативнiсть);
- креативний стиль - сшлкування, вирiшення проблем, переговорiв, прийняття рiшень, управлiння;
- техшки формування i розвитку креативностi.
Отже, креативн1сть в оргашзаци полягае в стимулюванш, допомозi, розвитковi й використант творчого потенцiалу окремих працiвникiв для стльно! мети й добра, що лежить в iнтересi як оргашзаци, так i iндивiдуума, а не, як дехто хоче , в створенш креативних робочих мiсць.
У запропонованш статтi окреслено компетентнiсний шдхщ щодо розширення можливостей людського кашталу через розвиток i правильне використання емоцшного, духовного i креативного розуму. Висловлеш теоретико-методологiчнi аспекти адресованi дослщникам проблем професшно! пiдготовки i практикуючим професiйним, кар'ерним i персональним консультантам.
Л1ТЕРАТУРА
1. Alder H. Inteligencja kreatywna. Amber, Warszawa, 2003.
2. Buzan T. Sila duchowej inteligencji. Muza S.A., Warszawa, 2002.
3. Goleman D. Inteligencja emocjonalna w praktyce. Media Rodzina, Poznan, 1999.
4. Janiga J., Pietrulewicz B. Podstawy zawodoznawstwa. Agnon, Zielona Góra, 2004.
5. Krokowski M., Rydzewski P. Zarz^dzanie emocjami. Imperia, Lódz, 2002.
6. Manz Ch. Dyscyplina emocjonalna. Swiat Ksi^zki. Bertelsmann Media Sp. z o.o., Warszawa, 2005.
7. Oleksyn T. Praca i placa w zarz^dzaniu. MSzM, Warszawa, 1997.
8. Weisinger H. Inteligencja emocjonalna w biznesie, czyli jak zwi^kszyc wlasne szanse na sukces.
Business Press, Warszawa, 1998.
9. Wolk Z. Praca zawodowa jak znacz^cy wyznacznik przebiegu zycia. [w:] Calozyciowa edukacja
zawodowa. Problemy teorii i praktyki. Pod red. B. Pietrulewicza. CZE, Zielona Góra, 1997.
10. Zohar D., Marshall I. Inteligencja duchowa, Rebis, Poznan, 2001.
Анна РОМАНОВСЬКА-ТОЛОЧКО ОБРАЗ ПОЛЬСЬКО1 CIM'I НА ЗЛАМ1 XX I XXI СТОЛ1ТЬ
Cím 'я визнаеться найважливгшим осередком розвитку й виховання для дитини. Фактори загально'1 натури i мгнлив! реалИ життя вимагають перетворень також на сгмейному Грунтi як у стосунках мiж подружжям, так i в стосунках мiж батьками й дтьми. У подружнiх стосунках варто було б повтстю виключити модель зв'язку, яка базуеться на домiнуваннi й тдпорядкувант. Зате стосовно дтей патогенними е не тшьки розбитi ам'г чи ам% в яких з'являеться алкогол1зм, наркоматя або насильство. Патогенними е також тi сiмейнi середовища, в яких батьки не усвiдомлюють, що основним способом любити дiтей е пiклування про правильнi й теплi взаемостосунки подружжя, а другим способом е вiдповiдне виховання.
Специфша функцюнування им'1, на яку складаються рiзноманiтнiсть мiжособистiсних стосунюв, сила й характер взаемного пов'язання, насичення емощями, стае причиною того, що вона створюе систему, яка сильно впливае на кожну особу, яка е членом ще! системи [2].
Стосунки, яю панують у им'1, можуть давати людинi спокiй, силу, почуття безпеки, почуття вартосп й сприйняття. Вони також можуть бути джерелом багатьох напружень i неспоко!в, а також неприемних чи навт травматичних переживань, наслiдком яких е визначене ставлення особистостi до себе й оточення.
Сiм'я визнаеться найважлившим осередком розвитку й виховання для дитини. Вона е мюцем, де вiдбуваються процеси первинно! сощатзацп, ознайомлення дитини iз суспiльним св^ом, представленнi !й образу дiйсностi, норм, щнностей, правил i суспiльних ролей. Вона також е мюцем, де через щентифшащю з батьками д^и вчаться жшочо! й чоловiчоl поведшки та формують риси свое! статево! тотожностi. Тому кожне порушення у функщонуванш им'1 вiдбиваеться на дуже вразливш i податнiй на впливи особистосп дитини.
Функцiонування им'1 залежить вiд багатьох факторiв як загально! натури, пов'язано! iз функцiонуванням держави, так iз внутрiшнiми рисами й властивостями дано! им'1, якi складають И структура та матерiальний стан, освга та професiйнi прагнення батьюв, наявна у них система щнностей, застосовувана система влади й контролю, культурний рiвень, стан здоров'я, товарисью стосунки.
В останнi роки вплив факторiв, пов'язаних iз функцiонуванням держави, особливо пом^ний у польських шм'ях. Унаслiдок трансформаци ладу, яка викликала глибокi суспшьно-економiчнi змiни, змшилася також ситуацiя багатьох сiмей, що було тдтверджено численними дослiдженнями Центрального бюро сустльно! думки та особами, яю займаються цiею проблематикою в рамках науково-дослщницько! роботи.
Мета статп - зiбрати й представити результати дослщжень, проведених в останньому десятирiччi, якi вказують актуальний образ польсько! им'1, показаний у багатьох площинах, що стосуються найiстотнiших сфер И функцюнування.
Економiчна ситуащя
Перехщ вщ планово! економiки до ринково! й пов'язана з цим так звана "реальнють щн" викликали раптове зростання коштiв утримання. Настала сильна економiчна поляризацiя суспiльства. Знизився життевий рiвень багатьох польських сiмей, пiдвищився тшьки у деяких.
14% сiмей у Польщi торкнулося безробiття, через що кожна третя сiм'я живе на рiвнi соцiального мiнiмуму.
Серйознi фiнансовi труднощi мають не тiльки им'1, якi зачепило безробiття. Оцiнюеться, що близько 40% усiх сiмей живе в нестатках, а кожна п'ята - за межею бщносп [4]. Наслщки бщносп е рiзними. Значно попршився стан здоров'я суспiльства як дорослих, так i дiтей. Пщвищився рiвень смертностi. Вiдзначаеться також пониження псиично! кондици багатьох сiмей. Збшьшилася кiлькiсть випадкiв неврастени, депреси й самогубств. Зросло споживання алкоголю та кшькють залежних вiд нього ошб. Поширилася сфера сощально! патологи й злочинносп.
Багато сiмей переживають вщчуття пригнiчення потреб. У таких шм'ях усi грошi тратяться на заспокоення потреб, пов'язаних iз виживанням - головно покупки продукпв харчування, оплата за квартиру, електроенерпю тощо. Вщмовляються вiд видаткiв, що заспокоюють культурш, освiтнi й оздоровчi потреби им'1, що особливо вдаряе по дiтях, а це передусiм помiтно у сферi !х навчання, оргашзаци вшьного часу та пiклування про здоров'я [8]. Батьки змушеш шукати й братися за додаткове працевлаштування. 1з дослiджень видно, що понад 30% чоловшв i близько 20% жшок займаються додатковими заробiтками [3]. Вщсутшсть батькiв у домi, особливо матер^ часто приводить до проблем виховно! натури.
Покращення економiчноl ситуаци им'1 також пов'язане iз негативними наслщками. Дiйсно, побутовi й культурнi потреби тут легко заспокоюються, але часто щною iнтенсивного включення до роботи обох батьюв (частiше тiльки батька), що спричиняе постiйну !х вщсутшсть вдома.
Передусiм страждають вiд того стосунки iз дiтьми, якi стають менш мiцними, дитина позбавляеться контакту з батьками, а в результат шмейного тепла.
У таких шм'ях спостертаеться перебшьшена погоня за грiшми, бажання швидко збагатитися, споживацький стиль життя, змiни в ieрархiï цiнностей - важлившим стае "МАТИ' нiж "БУТИ" [10].
Демографiчна ситуащя
У Польщi постшно зменшуеться кiлькiсть укладених шлюбiв i так звана схильнiсть до одруження. Безумовно, е багато причин так^ ситуаци. Часто у цьому контекст подаеться складна економiчна ситуащя, безроботя й вiдсутнiсть помешкання. Але схожа тенденщя виступае також у крашах iз значно кращими з точки зору побуту умовами населення. Проблема е глибшою й стосуеться питання найбшьш фундаментальних цiнностей, як вiдносяться до морально'' кондицiï людини, ïï позицiй та принципових життевих орiентирiв, що вiддзеркалюють наявнi i^ï в сучаснiй культурi [7]ю
Жшки (40%) побоюються невдалого шлюбу та втрати роботи через материнство; вони висловлюють погляд, що д^и та домашш обов'язки можуть ускладнити 1м професiйну кар'еру. Чоловiки обирають свободу й життя без зобов'язань, часто теж побоюються батьювських обов'язюв.
Молодi люди хочуть спочатку отримати освггу й хорошу роботу, й тшьки тодi створювати сiм'ю, щоб мати кошти на ïï утримання.
У Польщi в 1994 роцi вперше пiсля II свiтовоï вiйни кшькють новостворених шлюбiв була меншою вщ кiлькостi шлюбiв, визнаних недiйсними, що було спричинене передусiм високою смертнютю, зокрема серед чоловiкiв, але також i великою кшькютю розлучень. Спостер^аеться небачений до цього часу масштаб розпаду шлюбiв, яким передуе утворення нових зв'язюв. Соцiологи називають це явище успiшною полiгамiею [4].
Спадаючий коефщент укладення шлюбiв пов'язуеться iз явищем спiльного проживання багатьох пар та iз зростаючим вiдсотком потомства, яке приходить на св^ поза шлюбом. Вiд половини вiсiмдесятих роюв постiйно збiльшуеться кiлькiсть дiтей народжених поза сiм'ею, й динамiка цього приросту е вищою, нiж показник народжень у шлюбь Неповна шм'я стае щораз помiтнiше свiдомим життевим вибором i сприйнятливим стилем життя. Кшькють таких шмей складае 15% вщ усiх сiмей, а за тдрахунками бiля 2 мiльйонiв дггей виховуеться в неповних сiм'ях. Позашлюбних дггей найбiльше е в бщшших регiонах з вищим рiвнем безробггтя i вищими показниками вживання алкоголю [1].
З iншого боку, майже одна п'ята польських подружнiх пар не мае дтей, i швидше збшьшуеться кiлькiсть бездiтних сiмей, шж тих, хто вирiшуе народити одну або двое дггей. Вiд 1984 року спостер^аеться систематичний спад кшькосп народжень. Вiд 1989 року вш утримуеться на рiвнi, який не забезпечуе навт простого вiдтворення поколшь. Тенденцiï до обмеження вiдтворювальноï функци сiм'ï пояснюються головно неправильним розумшням цивiлiзацiйного розвитку, процесами iндустрiалiзацiï та урбашзаци й зв'язаними з ними мобшьнютю населення, пiдвищенням планки потреб, зокрема споживацьких, як перемагають у протистоянш з матерiальними й психiчними затратами виховання дiтей [3].
Стосунки в cïm'ï
Польсью подружжя у бшьшост випадкiв називають своï стосунки партнерськими, але дослщження говорять про те, що в масовому масштабi така модель ще не сформувалася.
Важливим критерiем оцiнки партнерства в имЧ е подiл влади, який проявляеться у розпорядженнi доходами сiм'ï та розподiл обов'язкiв. У % польських шмей головним розпорядником грошей е жшка, i тiльки % мае так зваш подружнi каси й спшьно приймае фiнансовi ршення.
Зате перевантаження жiнок домашнiми обов'язками е в 5 разiв бшьше й складае близько 5 годин на день. Чоловши на домашню роботу призначають в середньому 53 хвилини.
Бшьшють польських жiнок (75%) професшно зайнятi. Професiйна праця жшки, з одного боку, е фактором, що формуе ïï позищю в сiм'ï, бо послаблюе ïï залежнють вщ чоловiка й дае статус певноï матерiальноï незалежностi. Зате з шшого боку право на професшну працю перевантажуе жiнку двома ставками - друга ставка це домашш обов'язки й тклування про дтей. Жшки не завжди можуть справитися з надмiром обов'язкiв, що може негативно вщбитися на реалiзацiï виховноï та опiкунськоï функцiï та на емоцшнш сферi, спричиняючи напруження в стосунках мiж подружжям [10].
Як уже рашше згадувалося, у бшьшосп сiмей фiнансовi ршення та розпорядження грiшми знаходяться в руках дружини, що шдтверджуе триваючий кшька роюв процес змiни iepapxii в им'1.
У багатьох шм'ях дружина е домiнуючою особою, а чоловш вiдсуваeться на дальший план для допомiжних дiй. Так стаеться через те, що жiнки проявляють бiльшi адаптацiйнi здiбностi, швидше можуть пристосуватися до рiзних ситуацiй, особливо в сучаснш здiбностi. Вони легше дають собi раду i3 переквалiфiкацiею. Вони бiльш послiдовнi й вщповщальш. 1х характеризуе величезний психологiчний iмунiтет [8]ю
Традицiйний образ батька, чоловша, господаря дому вiдходить у минуле. У сучаснiй Польщi чоловiки щораз частiше не можуть дати собi ради з основними викликами. Замють того, щоб боротися, здаються, лякаються, зловживають алкоголем, демонструють фiзичну перевагу над дружиною й дтми, намагаються нав'язати свою позицiю агресiею. Майже у 20% польських сiмей вщзначаються випадки насильства, якого допускаються чоловши.
Виховна ситуащя
Пiд впливом сустльних змiн змiнюеться також позицiя батьюв щодо дiтей, змiнюються переконання й погляди на тему виховання, змшюегься система визнаних цiнностей.
Ц змши були помiтнi протягом багатьох роюв, останнiм часом вiдбулася тiльки 1х iнтенсифiкацiя, й проявляються вони передуем зростанням егалiтаризму в стосунках батьки -д^и та активною участю чоловшв у доглядi за дитиною та ii вихованнi.
1з дослщжень над сприйняттям стосункiв дитини з батьками випливае, що в сучасних шм'ях зростае емоцшна близькiсть мiж батьками та дiтьми й зменшуеться дистанцiя мiж ними. Зменшуеться також контроль та суворий тдхщ до дитини в порiвняннi з попередшм поколiнням [9].
Бiльшiсть сучасних батьюв негативно висловлюеться про застосування тшесного покарання й визнае вищiсть шших виховних методiв або м'якшого покарання. Серйозною виховною помилкою батьки визнають вщсутшсть контролю за дтми та присвячення 1м дуже мало! кшькосп часу. Однак 15% дослiджуваних стверджуе, що побиття дитини - це хороший спошб справитися з ii непослухом. Надмiрна поблажливiсть та зайве перехвалювання дiтей вважаеться цiею групою батьюв бiльшою помилкою, нiж суворють i тiлеснi покарання [6].
Але також до багатьох сучасних польських батьюв можна застосувати принцип, що "це останне поколшня тих, хто слухав сво1х батькiв, i перше поколшня тих, хто слухае сво1х д^гей". В результатi частина батьюв узагалi вiдмовляеться вiд виховного впливу й висування будь-яких вимог. 1нша ж частина намагаеться виховувати сво1х дiтей, спираючись на порушену iерархiю цiнностей або на спотворене бачення стосунюв мiж людьми [1].
У наш час 80% д^ей проживае з обома батьками, решта з ма^р'ю або батьком, або в новостворенш им'1. На 8 одиноких матерiв припадае 1 одинокий батько, який сам виховуе д^гей. Темп приросту одиноких матерiв i батьюв е схожим. Проблема одинокого виховання дитини пов'язуеться не тiльки з ускладненнями в жиггi одиноких батьюв, але й з великою ймовiрнiстю появи порушень рiзного роду в особово-суспшьному жиггi дитини.
Багато сучасних шмей, незважаючи на повний склад, функцюнуе без батька як в сенс його фiзичноl, так i психiчноl вiдсутностi. Фiзична вiдсутнiсть викликана як правило професшною працею - часп ви1зди або багатогодинний робочий день. Психiчна вiдсутнiсть -це вщсутшсть зацiкавлення справами сiм'l, небажання розмовляти, байдужсть до шкiльного навчання дитини, причиною чого е вщсутшсть часу, стрес, укладення iншого зв'язку, сильне домiнування жiнки.
Дiти часпше в матерях, нiж у батьках вбачають особу, яка тдтримае, щкавиться 1х проблемами. У складних ситуащях дiти значно частiше звертаються за допомогою до матер^ нiж до батька. Батьки в оцшюванш дтой е бiльш суворi, нiж матерi [5].
Незважаючи на велике загальне значення впливу сiм'l, можна стверджувати, що також загальною е ii криза. Вона набирае багатьох форм i зумовлена багатьма факторами, яю мають сво! витоки як у шмейнш, так i загальносуспiльнiй ситуаци.
Фактори загально1 натури i мiнливi реалil життя вимагають перетворень також на шмейному rрунтi як у стосунках мiж подружжям, так i в стосунках мiж батьками й дтми.
У подружшх стосунках варто було б повшстю виключити модель зв'язку, яка базуеться на домiнуваннi й пiдпорядкуваннi. Зате стосовно дггей патогенними е не тiльки розбит шм'! чи ciM'i', в яких з'являеться алкоголiзм, наркоманiя або насильство. Патогенними е також т имейш середовища, в яких батьки не усвщомлюють, що основним способом любити дiтей е пiклування про правильш й теплi взаемостосунки подружжя, а другим способом е вщповщне виховання.
Варто пам'ятати, що незважаючи на безлiч незалежних вiд нас передумов, ми все-таки маемо ютотний вплив на ситуащю й атмосферу, пануючу в нашiй шм'!, про яку ми повинш свiдомо пiклуватися.
Л1ТЕРАТУРА
1. Adamski F., Dok^d zmierzasz rodzino? // Wychowawca. — 2002. — № 12.
2. Cierpka A., Systemowe rozumienie funkcjonowania rodziny / Z zagadnien wspolczesnej psychologii wychowawczej, red. A.Jurkowski, PAN, 2003.
3. Czapinski J. Spoleczne koszty transformacji // Czasopismo Psychologiczne. — 1998. — № 1-2.
4. Murawski K. Rodzina i odnowa cywilizacyjna w Polsce // Przegl^d Powszechny. — 1999. — № 12.
5. Ostrowska K. Opinie dzieci i mlodziezy o wlasnej rodzinie // Problemy Opiekunczo Wychowawcze. — 1998.
6. Romanowska-Tolloczko A., Poradnictwo wychowawcze w dobie przemian edukacyjnych, [w]: Ksztalcenie i wychowanie w zreformowanej szkole, (red) J.Jonkisz, M.Lewandowski, AWF Wroclaw, 2001.
7. Tyrfan B., Potrzeby i zagrozenia rodzin w Polsce w okresie transformacji // Problemy Rodziny. — 1997. — № 1-2.
8. Tyrfan B., Kobieta polska w rodzinie, Problemy Rodziny, Nr 2, 2000.
9. Sitarczyk M., Postawy rodzicielskie w percepcji dwoch pokolen — podobienstwa i roznice, Problemy Rodziny. — 2004. — № 6.
10. Sniezynski M.. Refleksje o polskiej rodzinie // Wychowawca. — 1998. — № 7-8.
1рина ДАЦЕНКО
ДОСВ1Д I ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ КУРСУ "ШДГОТОВКА МОЛОД1 ДО С1МЕЙНОГО ЖИТТЯ" В ШКОЛАХ ПОЛЬЩ1
У cmammi зосереджено увагу на польському doceidi i проблемах тдготовки молодi до життя в сш'И. Прoаналiзoванo стан про^мейного виховання i розвитку nедагoгiчнoi теори на матерiалах cучаcнocтi, основт шляхи, якими cьoгoднi йде Польща до створення мщно'1' ciM'i i забезпечення дотримання моральних засад у cуcniльcтвi. Представлено вимоги до вчителiв, як проводять заняття з предмета "Виховання до життя в dм 'i".
Модершзащя i шкшьш реформи, орiентованi на XXI ст., в ушх крашах св^у ставлять перед дослщниками в галузi морального виховання злободенш проблеми, актуалiзують дослщження взаемовпливу педагопчних процешв у загальносв^овому вимiрi. Нинi актуальнiсть педагопчних дослщжень, пов'язаних iз дотриманням норм моралi в сiм'i i поза нею, зростае i в УкраНш, i за кордоном. Соцiокультурнi i соцiологiчнi змiни в умовах сучасного суспшьного життя вимагають пошуку нових пiдходiв i нових адекватних часовi практичних методик морально-сексуально1 освiти школярiв, яка полягае насамперед у шдготовщ учнiв до виконання ролей, пов'язаних зi статтю; у формуваннi в дтей здатностi досягти оптимально узгоджено! взаемодii з особами протилежно1 стат у рiзних життевих ситуацiях; у прищепленш вихованцям школи вмiння адекватно репрезентувати себе як представника певно! статi i самореалiзуватись у ролi рiвноправного члена сiмейноi спiльноти незалежно вiд статево! приналежностi.
За таких умов вивчення зарубiжного шкшьного педагогiчного досвiду повинно служити формуванню вiдкритого педагогiчного мислення, коли буде засвоюватись все доцiльне, що накопичене в галузi морального, просiмейного виховання за кордоном. Звернення до педагопчних реформ Польщi сприяе подоланню юнуючого розриву мiж вiтчизняною системою освгш i свiтовими тенденцiями в проведенш необх1дних освiтнiх реформ i запозиченш найбiльш цiнних iдей досвiду в перетворенш укра1нсько! школи. Прiоритетним стае напрямок пошуку позитивних елементiв, можливосп розумного впровадження !х у дiяльнiсть укра1нсько! школи.
