Changes of blood serum cytokine profile in rats in response to combined introduction of carbon nanoparticles and tetrachloromethane Текст научной статьи по специальности «Биотехнологии в медицине»

BIOLOGICAL SCIENCES

ЗМ1НИ ЦИТОК1НОВОГО ПРОФ1 ЛЮ КРОВ1 ЩУР1В ЗА УМОВ КОМБ1НОВАНО1 ДМ ВУГЛЕЦЕВИХ НАНОТРУБОК ТА ТЕТРАХЛОРМЕТАНУ

Летняк Н.Я.

ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний yuieepcumem 1мет 1.Я. Горбачевськоно МОЗ Украти», м. Тернопшь, Украта,

Корда М.М.

ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний yHieep^mem iMeHi 1.Я. Горбачевськоно МОЗ Украти», професор

CHANGES OF BLOOD SERUM CYTOKINE PROFILE IN RATS IN RESPONSE TO COMBINED INTRODUCTION OF CARBON NANOPARTICLES AND TETRACHLOROMETHANE

Letniak N. Ya.

I. Horbachevsky Ternopil State Medical University, Ternopil, Ukraina

Korda M.M.

I. Horbachevsky Ternopil State Medical University, Ternopil, Ukraina, professor

АНОТАЦ1Я

Наноматерiали стали причиною справжнього прориву у багатьох галузях i проникають в yci сфери нашого життя. Одним i3 прюритетних видiв наноматерiалiв е Byrae^Bi нанотрубки (ВНТ). Це мульти-фyнкцiональнi матeрiали, яш активно дослiджyються у зв'язку з !х yнiкальними фiзико-хiмiчними власти-востями. Здатнють вуглецевих нанотрубок здiйснювати транспортування лiкарських засобiв та хiмiчних речовин усередину клiтини робить актуальним питання про потeнцiйнy можливiсть посилення токсично! до класичних токсикантiв при !х сyмiсномy надходжeннi в органiзм з нанотрубками.

Мета дослiдження - оцшити iнтeгральний ефект вуглецевих нанотрубок i хiмiчного токсиканта тет-рахлорметану на цитошновий профiль сироватки кровi.

Методи дослщження. Дослвди виконанi на безпородних щурах-самцях, яким внyтрiшньочeрeвно вводили 0,5 мл суспензи одностiнкових, багатостiнкових чи багатостiнкових фyнкцiоналiзованих COOH нанотрубок (60 мг/кг) окремо або разом з тетрахлорметаном (2 мл/кг). Тварин виводили з експерименту через 3, 6 i 48 годин тсля введення нанотрубок i тетрахлорметану. В сироватщ кровi визначали концен-трацiю цитошшв TNF-a, IL-ip, IL-4, IL-10 методом iмyнофeрмeнтного аналiзy.

Результати й обговорення. Встановлено, що пiд впливом багатостшкових вуглецевих нанотрубок дослiджyванi показники зазнавали бшьших змiн, н1ж при введенш одностiнкових чи багатостiнкових фyнкцiоналiзованих нанотрубок. У значно б№шому стyпeнi дослщжуваш показники змiнювалися при ввeдeннi щурам тетрахлорметану. Максимальш змiни вмiстy цитошшв зареестровано у грyпi тварин, яким сумюно вводили вyглeцeвi нанотрубки та тетрахлорметан. У цьому випадку ряд дослвджуваних показник1в достовiрно змiнювався порiвняно з аналогiчними показниками у груш тварин, яким вводили пльки хiмiчний токсикант.

Висновок. Вyглeцeвi нанотрубки посилюють здатнiсть хiмiчного токсиканта тетрахлорметану тдви-щувати продyкцiю прозапальних та знижувати утворення протизапальних цитокiнiв.

ABSTRACT

Nanomaterials have caused a step forward in many industries and are used in our overall life. Carbon nano-tubes (CNT) are one of the priority types of nanomaterials. They are multifunctional materials that are actively studied due to their unique physical and chemical properties. The capability of nanotubes to transport medicines and chemicals inside a cell predicts the possibility of the increase of classical substances toxicity in case of their intake into the body together with nanotubes.

Objective. The aim of the research was to evaluate the integral effect of сarbon nanotubes and chemical toxicant tetrachloromethane on blood serum cytokine profile.

Methods. The experiments were performed on outbred male rats, which were administered intraperitoneally with 0.5 ml of suspension of single-walled, multi-walled or multi-walled functionalized by COOH nanotubes (60 mg/kg) separately or together with tetrachlormethane (2 ml/kg). The animals were taken out of the experiment in 3, 6 and 48 hours after the administration of the nanotubes and tetrachlormethane. Concentrations of cytokines TNF-a, IL-ip, IL-6, IL-4, IL-10 were measured in blood serum.

Results. It was established that under the influence of multi-walled carbon nanotubes the studied parameters changed significantly. The administration of tetrachloromethane to rats caused significant changes in all indicators. Maximal changes of cytokines content were recorded in the group of animals that were administered with carbon nanotubes and tetrachloromethane togeather. In this case, a number of the studied parameters of blood significantly changed compare to the similar indicators of the group of animals, which were administered with the chemical toxicant only.

Conclusion. Carbon nanotubes intensify the capability of chemical toxicant tetrachlormethane to increase pro-inflammatory cytokines output and reduce the output of anti-inflammatory cytokines.

Ключовi слова: Byrae^Bi нанотрубки; тетрахлорметан; цитошни.

Keywords: carbon nanotubes; tetrachloromethane; cytokines.

ВСТУП. За останш десятирiччя з'явилося ба-гато нових матерiалiв, але найбшьше зростання спостертаеться серед наноматерiалiв. Особливо ш-тенсивно дослщжуються вуглецевi наноструктурш матерiали, важливе мiсце серед яких займають ву-глецевi нанотрубки (ВНТ) [3, 4]. ВНТ - мульти-функцюнальш матерiали, якi iснують у рiзноманiт-них формах та можуть бути хiмiчно модифiкованi функцiональними групами бiомолекул [8]. Унiкальнi фiзико-хiмiчнi властивосп нанотрубок зумовлюють широкi можливостi застосування !х у бiологii та медициш, що пояснюеться високим рiв-нем iх бiосумiсностi з бiологiчними системами [11]. Вуглецевi нанотрубки використовують для ство-рення штучних серцевих клапашв та дiагностики i терапii ракових захворювань. 1х також застосову-ють для регенерацп центральноi нервовох' системи, вони спричиняють агрегащю тромбоцитiв та безпосередньо стимулюють морфолопчш змiни ендотелiальних клiтин судин [10]. Нанотрубки здатш накопичуватись в ендосомах, мгго-хондрiях, цитоплазмi, ядрi та ядерщ й викликати змiни енергетичного метаболiзму, рiвня вiльних ра-дикалiв та ушкодження ДНК. Вони легко проника-ють через мембрани i накопичуються в паренх1ма-тозних органах (печшка, серце, нирки) [7, 9]. Вна-слiдок проникнення через шкiру, легеш або кишковий тракт, ВНТ впливають на 1'хш функцii, можуть виявляти як лiкувальну дiю, так i побiчнi реакцii. Найважливiшою перевагою наночастинок е 1'х розмiр, а також пов'язаш з цим специфiчнi властивосп: велика площа поверхнi, можливють пере-несення молекул, захищаючи 1'х вiд деrрадацii, ло-кальнiсть ди та специфiчнiсть взаемодп з бюлопчними структурами [5]. Проте, з повсякден-ним ростом темпiв використання наноматерiалiв все менше уваги придiляеться можливим негатив-ним впливам наночастинок, хоча ушкальш 1х вла-стивостi означають i те, що вони можуть бути по-тенцiйно небезпечними для людського органiзму [6, 8]. О^м прямого впливу вуглецевих нанотрубок на клггини, iснуе можливiсть 1х взаемодп з кла-сичними токсикантами. Адже адсорбованi на 1х по-верхнi токсини можуть проникати у внутршне се-редовище клiтини, впливати на мембранш циторецептори, iнiцiюючи ряд негативних ефекпв в органiзмi, зокрема, iмунну реакцiю. Зважаючи на це виникае необхвдшсть у вивченнi токсилопчних властивостей вуглецевих нанотрубок безпосередньо та при стльному введенi 1х в органiзм з хiмiчними токсикантами.

Мета дослщження - дослiдити особливосп впливу комбшацп нанотрубок з хiмiчним токсикантом тетрахлорметаном на стан цитошнового профiлю бiлих щурiв.

МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Дослiди виконанi на безпородних щурах-самцях масою 160 г, яких утримували на стандартному рацiонi вiварiю. Од-ностiнковi (ОВНТ), багатостiнковi (БВНТ) та бага-тостiнковi функцiоналiзованi (БВНТ-COOH) нанотрубки вводили тваринам у виглядi суспензii (0,5 мл) штраперитонеально у дозi 60 мг/кг. ТХМ вводили iнтраперитонеально одноразово у виглядi 50 % олiйного розчину у дозi 2 мл/кг. Для проведения експерименту тварини були роздшеш на 8 груп: 1-а - контрольна (штактш щурi), яким вводили фiзроз-чин (0,5 мл/кг); II-а - щури, яким вводили ОВНТ, III-а - тварини, яким вводили БВНТ, IV-а - щури, яким вводили БВНТ-COOH, V-а - тварини, яким вводили ТХМ, VI-а - щури, яким вводили сус-пензш ОВНТ разом з ТХМ, VII-а-щури, яким вводили суспензiю БВНТ + ТХМ, VIII-а-тварини, яким вводили суспензш БВНТ-COOH + ТХМ. Тварин виводили з експерименту тд тюпенталовим наркозом через 3, 6 i 48 годин тсля ш'екцп. Обектом до-слiдження слугувала сироватка кровi щурiв.

Утримання тварин та експерименти проводились у вщповвдносп до положень «Свропейсь^' конвенцп про захист хребетних тварин, яш викори-стовуються в експериментальних та шших науко-вих щлях».

Визначення концентрацп цитокiнiв TNF-а, IL-1ß, IL-4, IL-10 у сировaтцi кровi щурiв проводили методом iмуноферментного aнaлiзу з використан-ням нaборiв реaгентiв "RayBio" виробництва "RayBiotech" (США). Абсорбцiю проб вишрювали на aпaрaтi "StatFax 303 Plus" вщповщно до протоколу виробника.

В експерименп використовували нанопоро-шок одностшкових карбонових нанотрубок (SWCN, 90+%, 1-2 nm), бaгaтостiнкових нанотрубок (MWCN, 99%, 13-18 nm) та карбоксифункцю-нaлiзовaних нанотрубок (MWCN-COOH, 95%, 3050 nm) виробництва «USResearch Nanomaterials, Inc.» (США). Як модельний токсикант використовували тетрахлорметан виробництва «Мaкрохiм» (Украна).

Статистичну обробку результaтiв виконано у вщдш системних статистичних дослщжень Тер-нопiльського державного медичного ушверситету iменi I. Я. Горбачевського в програмному пaкетi Statsoft STATISTICA. Порiвнювaли отримaнi вели-чини з використанням непараметричного критерiю

Манна-У1тш. Змши вважали статистично достовiр-ними при р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ Й ОБГОВОРЕННЯ. В патоге-незi розвитку i перебiгу запальних процеав тканин важливу роль вiдiграють цитошни - бiорегулятори тсцевш i загально! дп, медiатори мiжклiтинних взаeмодiй iмунноl вiдповiдi, як1 контролюють про-лiферацiю, активацiю, мiграцiю та апоптоз клггин [1, 2]. Результати наших дослвджень показали, що введення тваринам суспензп вуглецевих нанотру-бок призводило до змш циток1нового профiлю си-роватки кровь Як видно з даних, наведених у табл. 1 концентрация ТОТ-а, який е членом групи цито-кiнiв, що стимулюють реакцш гостро! фази та бере участь в системному запаленш, достовiрно збшь-шилася (в 1,8 та 1,7 рази) на 3-тю та 6 -ту год експе-рименту у тварин, яким вводили БВНТ, а також в 1,5 та 1, 6 рази на 6-ту год у тварин, яким вводили вщповвдно ОВНТ та БВНТ-СООН. Концентращя

прозапального 1Ь-1р, який iнiцiюе та регулюе за-пальнi iмуннi процеси, активуе нейтрофши, Т- i В-лiмфоцити, достовiрно зросла на 3-тю та 6 -ту год експерименту (в 2,0 та 2,1рази) у тварин, яким вводили БВНТ, та в 1,5 та 1,7 рази у тварин, яким вводили БВНТ-СООН, порiвняно з контрольною гру-пою тварин. У тварин, яким вводили ОВНТ даний показник достовiрно збшьшився (в 1,5 рази) тшьки на 6-ту год тсля ш'екци. Прозапальним цитокiнам належить фундаментальна роль у розвитку запаль-них процеав. Вони секретуються багатьма iмуно-компетентними клiтинами, найбiльше макрофагама i моноцитами. Вмiст протизапальних цитокiнiв (1Л-4 i 1Л-10) в сироватщ тварин, на вiдмiну вiд проза-пальних, достовiрно знижувався порiвняно з контролем. Так, рiвень 1Ь-4 досяг свого мiнiмуму (в 1,2 та 1,4 рази) на 3-тю та 6 -ту год експерименту у тварин, яким вводили БВНТ, а також в 1,2 та 1,3 рази на 6 -ту год у тварин, яким вводили ОВНТ та БВНТ-СООН.

Таблиця 1.

Вплив вуглецевих нанотрубок на цитошновий профшь сироватки кровi _(М±т, п=8)_

Групи тварин

ОВНТ БВНТ БВНТ- COOH

Показник !нтактш Час тсля введення год

3 6 48 3 6 48 3 6 48

Плазма кровi

TN F-а 6,46 7,98 9,75* 7,02 12.08* 11,03* 8,85 8,68 10,72* 8,12

(пг/мл) ±0,55 +0,88 +0,85 +0,99 +1,05 +0,95 +0,96 +0,61 +0,98 +0,75

IL-1ß 8,63 11,22 13,53* 10,71 17,32* 18,27* 11,32 13,72* 14,98* 11,01

(пг/мл) ±0,68 +0,98 +1,02 +0,88 +1,05 +1,12 +1,08 +0,95 +1,06 +1,10

IL-4 21,42 19,03 17,46* 20,16 17,23* 15,11* 18,52 18,12 16,73* 19,25

(пг/мл) ±1,22 +1,13 +0,92 +1,03 +1,05 +1,18 +1,13 +1,05 +1,08 +1,12

IL-10 18,58 16,36 13,88* 17,85 13,76* 12,38* 16,85 13,27* 14,18 17,02

(пг/мл) ±1,71 +1,32 +1,25 +1,28 +1,26 +1,21 +1,25 +1,28 +1,22 +1,26

— змiни достовiрнi nopiBHHHO з контролем (p<0,05).

Примггка. *

Ввдомо що протизапальний штерлейшн IL-4 пригнiчуe синтез TNF-а, до якого мае сильну анта-гошчну дш. Аналогiчну тенденцiю i3 достовiрним зменшенням бачимо при визначеннi концентраций IL-10, який е багатофункцiональним цитошном, що проявляе, головним чином антизапальну й антици-ток1нову д1ю. Таким чином, при ввденш тваринам вуглецевих нанотрубок шдвищена продукцiя про-запальних цитошшв супроводжуеться зниженням рiвня протизапальних цитокшв у сироватцi кровi.

Як видно з даних, наведених у табл. 2, ура-ження тварин СС14 характеризуеться вираженою iмунною вщповщдю, про що свiдчить рiзка змша вмiсту цитокiнiв у сироватцi дослщних щурiв у всiх термiнах експерименту. Концентращя Т№-а та IL-1Р рiзко пiдвищувалася, досягаючи максимальних значень на 6-ту год експерименту (вщповщно в 3,4 та 4,4 рази). Рiвень протизапальних цитошшв при ди тетрахлорметану, навпаки, рiзко знижувався порiвняно з контролем (IL-4 в 1,6 рази i IL-10 в 1,9 рази на 6-ту год з моменту штоксикацп).

Таблиця 2.

Вплив тетрахлорметану на циток1новий профшь сироватки кров1 _(M±m, n=8)_

Групи тварин

CCl4

Показник !нтактш Час тсля введення год

3 6 48

Плазма кров1

TN F-a 6,46 18,03* 22,19* 15,32*

(пг/мл) ±0,55 +0,98 +1,15 +1,02

IL-ip 8,63 33,83* 38,11* 30,11*

(пг/мл) ±0,68 +1,93 +2,03 +1,78

IL-4 21,42 15,81* 13,62* 17,08

(пг/мл) ±1,22 +1,05 +0,97 +1,02

IL-10 18,58 11,22* 9,65* 16,27

(пг/мл) ±1,71 +1,04 +0,87 +0,93

Примггка. * — змши достов1рт пор1вняно з контролем (p<0,05).

Максимальш змши концентраци про- та про-тизапальних цитошшв сироватки кров1 зафжсовано у тварин, яким сумарно вводили тетрахлорметан та вуглецев1 нанотрубки (табл. 3). У ще! групи тварин спостер1галися достов1рш змши ус1х дослвджува-них показнишв ввдносно штактних тварин в ус

термши дослвдження. Б1льше того, вмют TNF-a та IL-ip в сироватщ тварин був достов1рно вищим, а концентращя протизапальних IL-4 i IL-10, навпаки, знижувалася у тварин, яш зазнавали комбшованого впливу ВНТ та ТХМ, пор1вняно з щурами, яким вводили тшьки х1м1чний токсикант.

Таблиця 3.

Вплив поеднаного застосування вуглецевих нанотрубок i тетрахлорметану на на цитошновий профшь

Групи тварин

Показник ОКНТ+ CCl4 БКНТ+ CCl4 | БКНТ COOH+ CCl4

!нтактт Час тсля введення год

3 6 48 3 6 48 3 6 48

Плазма кров1

TN F-a 6,46 21,33* 27,63*# 19,65*# 27,33*# 29,27*# 21,38*# 22,17*# 28,93*# 20,44*#

(пг/мл) ±0,55 +1,21 +1,04 +1,15 +1,28 +1,24 +1,18 +1,20 +1,22 +1,19

IL-1P 8,63 38,22* 46,74*# 35,28* 43,21*# 49,34*# 33,21* 45,35*# 47,28*# 34,75*

(пг/мл) ±0,68 +2,05 +1,83 +2,06 +2,09 +2,11 +2,01 +2,15 +2,08 +2,07

IL-4 21,42 14,72* 12,37* 16,83* 13,71* 10,43*# 15,08* 14,01* 11,83* 16,77*

(пг/мл) ±1,22 +1,08 +1,02 +1,07 +1,05 +0,91 +1,10 +1,08 +0,95 +0,98

IL-10 18,58 10,03* 7,53* 15,05* 8,43* 6,22*# 12,74* 8,92* 7,04* 14,93*

(пг/мл) ±1,71 +0,92 +0,69 +0,91 +0,74 +0,61 +0,95 +0,75 +0,68 +0,89

Прим1тка.

* — змши достов1рш пор1вняно з контролем (p<0,05).

# — змши достов1рш пор1вняно з групою тварин, яким вводили тетрахлорметан (p<0,05).

З огляду на так результати можна зробити вис-новок, що здатшсть х1м1чного токсиканта тетрахлорметану викликати змши цитокшового профшю у сироватщ кров1 достов1рно зростае при його сум1сному введет з вуглецевими нанотрубками. Поясненням вказаного синерпзму токсичносп до-слвджуваних чиннишв може бути ефект посилення бюдоступносп тетрахлорметану, що зумовлено здатшстю вуглецевих нанотрубок абсорбувати на сво!й поверхш токсин та сприяти його транспорту до тканин та клтин. Виходячи з результапв наших дослвджень, а також з лтгературних даних, вугле-цев1 нанотрубки здатш безпосередньо впливати на продукцш цитошшв. Варто зазначити, що найбшьш токсичними виявилися БВНТ, дещо мен-ший токсичний ефект виявили карбоксифункцю-нал1зоваш ВНТ. Очевидно, що функцюнал1зац1я нанотрубок покращуе !х розчиншсть i бюсум1сшсть

та зм1нюе шляхи !х кштинно! взаемоди, що приводить до зниження !х токсичних ефектш.

Висновок. Вуглецев1 нанотрубки посилюють здатшсть х1м1чного токсиканта тетрахлорметану тдвищувати продукцш прозапальних та зни-жувати продукцш протизапальних цитошшв.

Перспективи подальших дослiджень. Для безпечного використання нанотехнологш необхвдш подальш1 бюх1шчт дослщження, спрямоваш на вивчення мехашзм1в синерпчного впливу вуглецевих наночастинок i ксенобютишв х1м1чно! природи на оргашзм.

Литература 1. Ешану В.С. Цитокины и их биологические эффекты при некоторых болезнях печени // Клинические перспективы гастроэнтерологии, ге-патологии. - 2004. - № 5. - С. 11-16.

2. Криницька 1.Я., Яремчук О.З. Роль си-стеми фактора некрозу пухлин-альфа у розвитку експериментального гепатопульмонального синдрому // Експериментальна та клiнiчна фiзiологiя i бiохiмiя.— 2012.— № 2.— С. 28—34.

3. Летняк Н. Я., Корда М.М. Вуглецевi нанотрубки - перспективи застосування та ризики для здоров'я / Н. Я. Летняк, М. М. Корда // Медична та клшчна ^я. - 2016. - Т. 18, № 3. - С. 96-100.

4. Митрофанова И.В, Мильто В.И, Сухо-доло И.В, Васюков Г.Ю. Возможности биомедицинского применения углеродных нанотрубок. Бюллетень сибирской медицины. 2014;13(1):135-144.

5. Михайленко В.М, Михайленко П.М, Слейко Л.О. Нанотехнологп перспективи застосу-вання таризики для здоров'я людини. Онкология. 2008;Т.10 (4): 420-429.

6. Прилуцька С.В, Ременяк О.В, Гонча-ренко Ю.В. Вуглецевi нанотрубки як новий клас матерiалiв для нанобютехнологп. Бiотехнологiя. 2009;Т.2( 2):55-66.

7. Хотимченко С.А., Гмошинский И.В., Ту-тельян В.А. Проблема обеспечения безопасности наноразмерных объектов для здоровья человека // Гигиена и санитария. - 2009. - № 5. - С.7-11.

8. Чекман 1.С, Говоруха М.О, Дорошенко А.М. Наногенотоксиколопя: вплив наночастинок на клтгину. Укр. Мед. часоп.2011;1(81) -С.30-35.

9. Яхонтова О.И., Дуданова О.П. Роль иммунных комплексов при хронических заболеваниях печени и их динамика в процессе лечения // Тер. архив. - 1992. - № 2. - С. 10 -15.

10. Letniak N. Ya., Kuzmak I. P., Korda M. M. NANOTUBS INCREASE TETRACHLOROMETHANE INDUCED OXIDATIVE STRESS / N. Ya. Letniak, I. P. Kuzmak, M. M. Korda // International Journal of Medicine and Medical - 2017, Volume 3, Issue 2, p. 54-58.

11. Yang H, Liu C, Yang D, Zhang H, Xi Z. Comparative study of cytotoxicity, oxidative stress and genotoxicity induced by four typical nanomaterials: the role of particle size, shape and composition // J Appl Toxicol.- 2009.- Vol. 29.-P. 69-78.

ЗНАЧЕНИЕ СИСТЕМНОГО ИЗУЧЕНИЯ РАННИХ РЕАКЦИЙ ОРГАНИЗМА ПРИ ГИПОКСИИ

Мехбалиева Э.Дж.

Кафедра «Физиологии человека и животных» АГПУ, г. Баку.

VALUE OF THE SYSTEMATIC STUDY OF EARLY REACTIONS OF ORGANISM UNDER HYPOXIA

Mehbalieva E.J.

Department of "Human and Animal Physiology" of BSPU, Baku.

АННОТАЦИЯ

В статье обсуждается важности и необходимости системного, комплексного, исследования наиболее значительных функциональных параметров организма при гипоксии разной тяжести и продолжительности. Обосновывается положение согласно которому выявление и обобщение первичных постгипоксиче-ских реакций высокочувствительных регуляторных систем имеет особое значение для понимания общего механизма действия гипоксии и процессов развития адаптации к ней. Эти вопросы особенно актуальны для анализа гипоксических воздействий на ранних периодах постнатального онтогенеза организма человека и животных.

ABSTRACT

The article discusses, importance and necessity of a systemic, comprehensive study of the most significant functional parameters of an organism under hypoxia of varying severity and duration. The position is justified according to which the identification and generalization of primary posthypoxic reactions of highly sensitive regulatory systems has a special significance for understanding general mechanism of the action of hypoxia and the processes of development of adaptation to it. These issues are particularly relevant for the analysis of hypoxic effects at early periods of postnatal ontogenesis of the human and animal organism.

Ключевые слова: центральная нервная система, гипоксии, постнатального онтогенеза, гликолитиче-ские ферменты

Keywords: central nervous system, hypoxia, postnatal ontogenesis, glycolytic enzymes

Широкое клиническое и экспериментальное изучение влияние на организм человека и животных гипоксии как жизнеопасного фактора стало в настоящее время одним из актуальных вопросов медико-биологического значения. Актуальность исследований в этом направлении обусловлена тем, что, во-первых, в современных условиях в силу

ряда причин, и особенно по состоянию здоровья, человек часто сталкивается с недостатком чистого воздуха (вернее, кислорода), и поэтому, у человека риск наступление гипоксии всегда существует. А во-вторых, несмотря на имеющиеся в большом количестве клинических и экспериментальных данных по гипоксии, мы пока далеко от полного и