CC BY
11ДИНАМ1КА МАРКЕР1В ЗАПАЛЕННЯ П1Д ВПЛИВОМ М1ЛДРОНАТУ ЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО УРАЖЕННЯ ЩУР1В ТЮТЮНОВИМ
ДИМОМ ТА НАТР1Ю Н1ТРИТОМ
Лихацький П.Г.
ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний yuieepcumem 1мет 1.Я. Горбачевськоно МОЗ Украти», м. Тернопшь, Украша, доцент
Ф1ра Л.С.
ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний yHieep^mem iMeHi 1.Я. Горбачевськоно МОЗ Укра'ши», професор
DYNAMICS OF INFLAMMATORY MARKERS UNDER INFLUENCE OF MILDRONATE AFTER THE EXPERIMENTAL DAMAGE OF RATS BY TOBACCO SMOKE AND SODIUM
NITRITE
Lykhatskyi P.H.
I. Horbachevsky Ternopil State Medical University, Ternopil, Ukraina, associate professor
Fira L.S.
I. Horbachevsky Ternopil State Medical University, Ternopil, Ukraina, professor
АНОТАЦ1Я
У данш робот дослщжено актившсть запальних процеав та вмют MapKepiB ендогенно! штоксикацп у щурiв за умов отруення натрш нпритом на rai ураження тютюновим димом та вплив на них препарату метaболiчно! до мiлдронaту. Показано, що нaйбiльш чутливими до Ail токсикaнтiв виявились щури стате-вонезрiлого вiку, у яких найвищий вмiст С-реактивного проте!ну, прозапального iнтерлейкiну IL-6 та молекул середньо! маси у сировaтцi кровi тсля ураження. Доведений позитивний вплив мшдронату на по-казники запалення в оргaнiзмi уражених тварин та вщсутшсть сорбтивних властивостей даного лжарсь-кого засобу, на що вказуе лише тенденщя до зниження вмюту мaркерiв ендогенно! штоксикацп - молекул середньо! маси.
ABSTRACT
In this work has been investigated the activity of inflammatory processes and the content of endogenous intoxication markers in rats under the conditions of nitrite poisoning against the background of tobacco smoke and the effect on them of the drug of metabolic action of mildronate. It has been shown that the most sensitive to the action of toxicants were the immature rats, in which the highest content of C-reactive protein, pro-inflammatory interleukin IL-6, and middle-mass molecules in serum after the injury. The positive effect of mildronate on the parameters of inflammation in the organism of the affected animals and the absence of the sorption properties of this medicinal product have been shown, as evidenced only by the proclivity to reduce the content of endogenous intoxication markers - medium molecules.
Ключовi слова: запальш процеси, цитошни, С-реактивний проте!н, молекули середньо! маси, ендо-генна штоксикащя, щури, мiлдронaт
Keywords: inflammatory processes, cytokines, C-reactive protein, middle mass molecules, endogenous intoxication, rats, mildronate
Актуальшсть теми дослвдження. У результата науково-техшчно! революцп зросли й розши-рилися взаемозв'язки м1ж населенням та навко-лишшм середовищем. Господарська дгяльшсть лю-дини, особливо в останш десятилитя, призвела до забруднення навколишнього середовища выходами виробництва. Повиряний басейн i води мютять зaбруднюючi речовини, концентра^ яких часто перевищують гранично допустиму, що негативно ввдбиваеться на здоров'! населения.
Хiмiчне забруднення навколишнього середовища та його вплив на оргашзм людини в комплекс з дiею iнших шквдливих фaкторiв призводять до ви-никиения рашше невiдомих форм захворювань, що квaлiфiкують в загальному виглядi як еколопчну
патологiю [5]. Серед речовин, що забруднюють довкiлля, по об'ему використання азотнi добрива займають провiдне мюце. Надмiрне накопичення азотвмiсних сполук у довкiллi приводить до шдви-щення нiтратiв у грунтi, водах та сшьськогоспо-дарських рослинах i, як наслщок, збiльшуeться по-ступлення !х в органiзм людини та тварин [6, 22].
У багатьох кра!нах свиу явище тютюно-палшня, а також поширенiсть хвороб i смертей, спричинених вживанням тютюну, вважаеться знач-ною медичною, соцiальною та економiчною проблемою [20, 22]. За даними ВООЗ, щорiчно через хвороби, викликаш палiнням тютюну, помирають близько 6 млн. курцiв. В останш роки велике значения надаеться пасивному курiнню [8]. Вдихання
вторинного диму на 60% збiльшуe ризик захво-рювань серця i судин i на 22-32% шдвищуе ймовiрнiсть виникнення раку органiв дихання. У потощ диму, що видiляeться сигаретою поза моментом затягування, метиться в 4 рази бiльше кан-церогенiв, нтж у тому, що вдихаеться [23].
На даний час куршня е одним iз значущих чин-ник1в ризику розвитку запальних захворювань, маркерами якого е прозапальш циток1ни (штер-лейк1ни 1Л-1Р, 1Л-6, 1Л-12). Найбiльш чутливим iндикаторомм запально! вiдповiдi е С-реактивний проте!н, який належить до основних бiлкiв гостро! фази запалення [1, 13].
Втдомо, що розвиток запальних процесiв в ор-ганiзмi призводить до накопичення значно! кшь-костi ендогенних токсичних речовин, що поглиб-люють загальне отруення органiзму.
Проте, у лiтературi немае достатньо публiкацiй, у яких би вивчався рiвень маркерiв запалення та стутнь ендогенно! штоксикацп при до на органiзм дектлькох екзогенних чинникiв, хоча таке поеднання токсикантiв досить часто зустрiчаеться у повсякденному життi.
Останнiм часом для корекци порушень мета-болiзму в умовах гшоксичного стану знайшли за-стосування препарати метаболТчно! до. До таких препарапв, можна вiднести мшдронат, ушкаль-нiсть якого пов'язана з ошгашзащею процесiв, що визначають виживання клiтин, в умовах дефiциту О2 незалежно вiд причин його виникнення.
Метою даноУ роботи було дослщити актив-нiсть запальних процесiв та вмют маркерiв ендогенно! штоксикацп у щурiв за умов отруення натрш нiтритом на тлi ураження тютюновим димом та вплив на них мшдронату.
Матерiал та методи дослщження. Для до-слiдження брали бiлих безпородних щурiв-самцiв, яких утримували на стандартному рацiонi вiварiю. Щури подiленi на три вiковi категорп: перша - ста-тевонезрiлi з масою тша 60-80 г, друга - статевоз-рiлi з масою тша 180-200 г, третя - старечi щури з масою тша 300-320 г. Кожна вiкова група склада-лася iз двох тдгруп - iнтактний контроль та до-слiдна група. Щури дослiдних груп протягом 45 днiв пiддавались впливовi тютюнового диму. До-слiднi тварини подшеш ще на 4 групи. Однiй iз них за 24 год до заюнчення експерименту вводили натрш штрит у дозi 45 мг/кг маси тiла, другiй -натрш нирит вводили за 72 год до евтанази. Ще двом групам пiсля ураження обома токсикантами штрагастрально вводили препарат Мiлдронат (Мельдонш) (виробник <^пМех» Латвiя) у дозi 120 мг/кг маси тiла протягом 30 дтв (починаючи з 15 дня штоксикацп тютюновим димом i щодня до кiнця експерименту). Модель залежносп вiд хронiчно! дi! тютюнового диму створювали за до-помогою герметично! камери об'емом 30 лирТв, що дозволило обкурювати тварин у вТльнш поведiнцi. Тютюновий дим, що утворювався втд горшня 6 сигарет «Прима срТбна (синя)» Т (з вмютом 0,6 мг шко-тину та 8 мг смоли), через отвори у камерТ пода-вався всередину не!. У камерТ одночасно знаходи-лось 6 тварин протягом 6 хвилин. Тварини
контрольно! групи також знаходились на протязТ 6 хвилин у герметичнш камерТ, але не шдлягали до тютюнового диму.
Через 45 дТб втд початку ураження тварин тю-тюновим димом !х виводили з експерименту шляхом евтанази тд тюпенталовим наркозом. Для дослщження брали сироватку кровт
1муноферментним методом за допомогою тест-систем у сироватщ кровТ визначали рТвень про-запальних цитошшв (штерлейктну 6 (ГЬ-6) та про-тизапальних (штерлейктну 4 (ГЬ-4) [16, 17]. Кшь-ктсну оцшку концентрацп в сироватщ периферич-но! кровТ зазначених цитошшв проводили методом твердофазного Тмуноферментного аналТзу на Тмуно-ферментному аналТзаторТ RT-2100C. Використо-вували тест-системи та контрольш сироватки IL-4, ГЬ-6 виробництво Ростя, зпдно протоколам до тест-систем. Результата реакцп визначали на спектрофо-тометрТ ULAB-108UA при довжиш хвил 450 нм. За допомогою калТбрувально! криво! розраховували концентрацп зазначених цитошшв в пткограмах на 1 мл (пг/мл).
Вмют С-реактивного проте!ну визначали турбщиметричним методом, принцип якого заклю-чаеться на появТ мутносп, що зумовлюеться утво-ренням нерозчинних Тмунокомплекав антиген-ан-титшо (реакщя латексаглютинацп). 1нтенсившсть утворення мутних розчишв рееструваали при 340 нм [4].
Стутнь ендогенно! штоксикацп визначали за вмТстом молекул середньо! маси обох фракцш [7] -СМ1 (переважають ланцюговТ амшокислоти -визначення при 254 нм) та СМ2 (переважають аро-матичш амшокислоти - визначення при 280 нм).
При проведенш дослщжень користувались за-гальними принципами експерименпв на тваринах, узгодженими з положеннями £вропейсько! конвен-ци про захист хребетних тварин, що використову-ються для експериментальних та шших наукових цшей [14]. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою програми "STATISTICA 6,0" з використанням параметричного критерш ANOVA та непараметричного критерш Вшкоксона для зв'язаних вибТрок. Змши вважали достовТрними при р < 0,05 [18].
Результати дослiдження та Ух обговорення. Маркерами системного запалення при багатьох па-тологтях е С-реактивний проте!н, який з'являеться в сироватщ кровТ через 4-6 годин тсля ураження тканин рТзними чинниками [1, 2], а також штерлейшни 1Ь-1, 1Ь-8, 1Ь-6, ТОТа та ш. В умовах запалення, ш-фекци або ушкодження тканини С-реактивний про-те!н синтезуеться переважно гепатоцитами тд контролем прозапальних цитошшв - штерлейшна-6 (IL-6), IL-1 Т ЮТа [21, 24]. Вш здшснюе одразу дешлька функцш: медТаторну, транспортну, Тмуно-модулюючу, активуе систему комплементу, блокуе продукцш медТаторТв запалення за рахунок зв'я-зування фосфолшщв мембран, приймае участь у реалТзацп функцш Тмунокомпетених клиин - сти-мулюе захват макрофагами лшопротещв, посилюе адгезш лейкоципв до ендотелш, тобто регулюе за-пальний каскад [2, 19].
Шсля ураження щурiв усiх вшзвих груп протя-гом 45 дтв тютюновим димом у сировaтцi кровi зростае вмiст С-реактивного проте1ну (табл.1).
Найб№ш виражене шдвищення вмiсту даного показника у сироватщ кровi вiдмiчaлось у старечих щурiв (у 3 рази порiвняно з нормою), у статевоне-
зрiлих тварин збiльшения було у 2,8 раза та у стате-возрiлих - у 2 рази шсля 45-денного отруення тютюновим димом.
Введення в оргашзм додаткового токсичного чинника натрiю нириту за 24 год до зашнчення експерименту призвело до ще бшьш вираженого пiдвищения вмiсту С-реактивного проте!ну в сиро-ватцi кровi уах груп щурiв.
Таблиця 1
Вмкт С-реактивного протеТну в сироватщ кров! (мг/л) щурiв, уражених натрiю нггритом на тлi 45 денноТ штоксикацп тютюновим димом та пiсля застосування мшдронату (М±т; п=108)
Термш дослщження, доби Групи дослщних тварин
стaтевонезрiлi щури статевозрш щури стaречi щури
1нтактш щури 2,87±0,21 2,12±0,16 3,29±0,32
45 доба Т1 8,16±0,70* 4,32±0,36* 9,84±0,70*
45 доба Т1+24 год отруення НН 8,66±0,65* 4,85±0,42* 10,27±0,72*
45 доба Т1+24 год отруення НН+мiлдронaт 6,49±0,50 3,28±0,30** 5,81±0,44**
45 доба Т1 + 72 год отруення НН 9,18±0,53* 5,05±0,40* 10,77±0,88*
45 доба Т1+72 год отруення НН+мiлдронaт 6,31±0,45** 3,45±0,25** 5,61±0,48**
Примiткa:* - вiрогiднi змiни мiж iнтaктними тваринами та тваринами, ураженими токсикантами (р<0,05); ** - вiрогiднi змiни мiж ураженими та лiковaиими мiлдронaтом тваринами
Максимум даного показника вiдмiчався у гру-пах щурiв, якi натрш нiтрит отримували за 72 год до зашнчення тютюново! штоксикацп. У цей термш експерименту в сироватщ кровi статевонезрiлих та старечих тварин дослвджуваний маркер запалення зрiс у 3,2-3,3 раза вщповщно, у статевозрших щурiв даний показник шдвищився у 2,4 раза.
Для корекцп порушень, як1 виявленi у щурiв в умовах розвитку гiпоксичного стану (ураження токсикантами, як призводять до виникнення як гемiчно!, так i тканинно! гiпоксiй), ми використали мiлдронат, препарат що часто використовуеться як антигшоксичний засiб. Застосування даного анти-гшоксанта викликало вiрогiдне зниження (р<0,05) вмюту С-реактивного проте!ну в сироватцi кровi щурiв усiх вiкових груп шсля отруення токсикантами. Найбшьш чутливими до мiлдронату вияви-лись старечi тварини, у яких даний показник змен-шився шд його впливом у 1,9 раза, тодi як у двох шших групах - в 1,45 раза.
Основним фактором, ввдповвдальним за розви-ток запального процесу в органiзмi, е ослаблення iмунного захисту з порушенням бар'ерно! функцп органiзму. Циток1ни е найбшьш ушверсальною системою регуляцi!, що здатна проявляти бiологiчну активнiсть як дистанцшно, так i при мiжклiтинному контактi. Циток1ни е системою-органiзатором ор-ганiзму, яка формуе та регулюе весь комплекс па-тологiчних зсувiв при проникненнi патогену [10].
Одним iз найважливiших медiаторiв гостро! фази запалення е IL-6. За рiзноманiттям клiтинних джерел продукцп та мшеней бiологiчно! ди IL-6 е одним iз найбiльш активних цитокiнiв, яш беруть участь у реалiзацi! iмунно! вiдповiдi та запально!
реакщ! [3]. IL-6 продукуеться активованими моноцитами або макрофагами, ендотелiaльними клпи-нами, фiброблaстaми, активованими Т-кл1тинами, а також кттинами, як1 не е iмуноцитaми. IL-6 е го-ловним фактором росту та регуляци диферен-цшвання активованих В-лiмфоцитiв в антитшопро-дукуючi клiтини [12], стимулюе вироблення фiбри-ногену, С-реактивного проте!ну та шших прозапальних бiлкiв [15].
Сигаретний дим здатний aктивiзувaти макрофаги легень, а також резидентш легеневi кттини, так1 як епiтелiaльнi кл1тини та фiброблaсти, для вивiльнения рiзних медiaторiв запалення, включа-ючи TNFa i IL-6.
Ми вивчили вмiст прозапального циток1ну -IL-6 у сироватщ кровi щурiв рiзного вiку шсля ураження !х тютюновим димом та натрш ипритом.
Вiдмiчено, що шсля 45-денно1 iнтоксикацi! щурiв тютюновим димом у сироватщ кровi зростае вмют прозапального IL-6 (табл.2).
Бшьш чутливими до ди тютюнового диму ви-явились стaтевонезрiлi щури, у яких вмют IL-6 у сироватщ кровi збiльшився у 3,4 раза порiвняно з iнтaктними тваринами. У сироватщ кровi статевоз-рiлих щурiв даний показник у 2,8 раза перевищував норму, у старечих - у 2,4 раза виявився бшьшим порiвняно з iнтaктними тваринами.
Шсля отруення токсикованих димом щурiв натрш ипритом вмют прозапального циток1ну ще б№ше пiдвищився - у сироватщ кровi статевоне-зрiлих тварин у 4,6 раза, у статевозрших - у 3,5 раза та старечих - у 2,6 раза у шнцевий термш до-слвдження (45 дшв тютюново! штоксикацп та 72 год отруення натрш ипритом).
Таблиця 2
Вмкт прозапального IL-6 у сироватщ кров1 (пг/л) щурiв, уражених натрiю нiтритом на 45 ден-но1 штоксикаци тютюновим димом та пiсля застосування мшдронату (M±m; n=108)
Термш дослвдження, доби Групи дослщних тварин
статевoнезpiлi щури статевoзpiлi щури стаpечi щури
Iнтактнi щури 1,91±0,28 3,00±0,30 4,14±0,17
45 доба Т1 6,43±0,21* 8,31±0,19* 9,97±0,29±
45 доба Т1+24 год отруення НН 7,74±0,35* 9,35±0,32* 10,94±0,21*
45 доба Т1+24 год отруення НН+мiлдpoнат 6,25±013** 6,63±0,20** 8,92±0,24**
45 доба Т1 + 72 год отруення НН 8,87±0,21* 10,50±0,26* 10,90±0,31*
45 доба Т1+ 72 год отруення НН+мiлдpoнат 6,56±0,17** 6,01±0,21** 7,36±0,24**
Примiтка:* - Bipor^Hi змiни мiж iнтактними тваринами та тваринами, ураженими токсикантами (р<0,05); ** - Bipor^rn змiни мiж ураженими та лшованими мiлдpoнатoм тваринами
Отже, найбшьш чутливими до дп обох токси-кантiв були статевoнезpiлi тварини, що зумовлено, очевидно, низькою актившстю захисних систем в opганiзмi дано! групи тварин та недoскoналiстю ен-зимних систем, як1 беруть участь у знешкодженш ксенoбioтикiв.
Визначення цитокшового пpoфiлю у кpoвi е важливим дiагнoстичним iнстpументoм, що дозво-ляе оцшити функцioнальну активнiсть piзних титв iммунoкoмпетентних клiтин, важк1сть запального
процесу на системному piвнi та прогноз перебпу за-хворювання.
В oснoвi бшъшосп хpoнiчних запалень, неза-лежно вщ !х органно! належнoстi, лежить пору-шення балансу мiж синтезом прозапальних та про-тизапальних медiатopiв. Протизапальш шгер-лейк1ни, до яких вщносять IL- 10 та IL-4, здатш зменшувати запальнi прояви [10].
Визначення вмюту протизапального IL-4 показало його зменшення у сиpoватцi кpoвi пiсля
отруення щуpiв тютюновим димом (рис. 1).
120 100 80 60 40 20 0
статевонезрт!
статевозрт!
стареч!
Пнтакты И45 ТД И45ТД+24НН И45ТД+24 НН+мтдронат ■ 45 ТД+72НН ■ 45ТД+72НН+мтдронат
#
Примтка: * - вiрогiднi змти мiж ттактними тваринами та тваринами, ураженими токсикантами
(р<0,05); ** - вiрогiднi змти мiж ураженими та лкованими мшдронатом тваринами Рис. 1 Вмкт протизапального цитоюну IL-4 (%) у сироватцi крoei щурiв ргзних вiкових груп, уражених нптрiю нiтритом на тлi 45-денноХ тютюновог титоксикацИ
У сироватщ кpoвi статевoнезpiлих та старечих щуpiв вмют протизапального шгерлейшну змен-шився на 32 % тсля отруення тютюновим димом протягом 45 дшв, у статевoзpiлих - на 26 %. Шсля потрапляння до оргашзму токсикованих димом щу-piв натpiю нiтpиту вiдмiчалoся ще бiльш виражене зниження даного показника у кшщ експерименту (у вах дослвдних групах). Найнижчий вмют IL-4 ви-явився у статевoнезpiлих тварин (на piвнi 45 %), старечих на piвнi 55 % та статевозрших - на piвнi 59 % ввдносно piвня шгактного контролю. Застосування мiлдpoнату проявило ефективний вплив на
даний показник. У сиpoватцi кpoвi старечих щуpiв пiсля застосування антигiпoксанта вмiст IL-4 зб№-шився до 101 %, у статевонезрших до 74 % (проти 45 % в уражених) i до 95 % у статевозрших (проти 59 % в уражених).
Таким чином, застосування мiлдpoнату протягом 30 дшв призводить до вipoгiднoгo тдвищенння вмiсту протизапального цитокшу IL-4 у сиpoватцi кpoвi щуpiв усiх вiкoвих груп, отруених натрш нiтpитoм на тлi 45-денно! тютюново! штоксикацп.
Останнiми роками накопичена значна кшь-к1сть даних, яш свiдчать, що в патoгенезi багатьох
захворювань (отруення, травми, голодування, за-гострений туберкульоз, отки, гнтт захво-рювання, алкогольна iнтоксикацiя та iн.) у плазмi кровi з'являеться особлива група сполук - молекул середньо! маси. МСМ мають рiзну природу, проте бiльшiсть учених вважае, що головними компонентами ще! групи сполук е пептиди, похiднi глюкуро-ново! кислоти й олiгоспиртiв, кiнiни, енкефалши, фрагменти колагену, серотонiн [11]. Як звичайно, поява цих речовин пов'язана з штоксикащею ор-гаиiзму. Ц сполуки найчастiше грають роль неспе-цифiчних маркерiв штоксикацп. £ дат про те, що МСМ обумовлюють не тiльки синдром ендогенно! штоксикацп, а й порушення мiкроциркуляцi!, розлади дiяльностi нирок, пригнiчення iмунно! вщповщ органiзму, зниження активностi фер-менпв, порушення транспорту iонiв натрш i калiю через мембрани, пригнiчения фагоцитозу i процесiв синтезу гемоглобiну [9] .
Ми дослщили вмiст МСМ (фракцш СМ1 та СМ2) у сироватщ кровi щурiв усiх вшзвих груп пiсля уражения !х дослщними токсикантами та за
впливу на даний показник мiлдронату. Результати дослщжень наведенi у таблицi 3.
Виявлено, що тсля отруения тютюновим ди-мом у сироватцi кровi щурiв усiх вiкових груп зро-стае вмют МСМ обох фракцiй.
У сироватщ кровi статевонезрiлих, статевоз-рiлих щурiв вмiст СМ1 пiсля уражения тютюновим димом зб№шився у 3 рази, старечих - у 2,8 раза. Аналопчного збшьшення зазнав вмют СМ2 у сироватщ кровi токсикованих димом тварин (у статево-незрших збiльшився в 2,2 раза, у статевозрiлих - в 1,7 раза i у старечих - у 1,9 раза). Введения в ура-жений димом оргашзм додаткового токсиканту натрш нiтриту ще бшьше поглибило ендогенну ш-токсикацiю i в кiнцi експерименту (45 дшв Т1 та 72 год тсля уражения НН) вмют СМ1 у статевоне-зрших щурiв у 4 рази перевищував норму, у стате-возрiлих - у 3,2 раза, у старечих - у 3,5 раза. Ана-лопчне пiдвищения вiдмiчено i для СМ2. Найбiльш чутливими до дi! токсикантiв виявились статевоне-зрiлi тварини.
Таблиця 3
Вмкт МСМ у сироватщ KpoBi (ум.од/л) щурiв, уражених натрiю нiтритом на тлi 45 денноТ штоксикацп тютюновим димом та шсля застосування мiлдронату (M±m; n=108)
Термiн досл1джения, доби Групи дослiдних тварин
статевонезрш щури статевозрш щури стaречi щури
СМ1 (254нм)
Iнтaктнi щури 14,00±1,15 11,00±0,85 13,66±0,61
45 доба Т1 41,66±0,95* 33,00±1,52* 38,00±1,03*
45 доба Т1+24 год отруения НН 47,00±0,85* 35,33±0,95* 43,33±1,20*
45 доба Т1+24 год отруения НН+мiлдронaт 39,66±3,77 31,67±1,20 36,66±1,20
45 доба Т1 + 72 год отруения НН 55,33±0,66* 35,00±1,34* 47,33±0,84*
45 доба Т1+ 72 год отруения НН+мiлдронaт 47,66±3,95 33,66±1,33 41,33±1,33**
СМ2 (280 им)
1нтактт щури 16,66±0,84 12,67±0,84 15,33±0,66
45 доба Т1 36,33±1,20* 21,66±1,20* 29,66±1,20*
45 доба Т1+24 год отруения НН 40,67±0,66* 23,66±0,95* 34,66±0,84*
45 доба Т1+24 год отруения НН+мiлдронaт 37,00±1,34 21,33±0,99 32,33±1,20
45 доба Т1 + 72 год отруения НН 46,33±0,61* 25,66±0,95* 34,67±0,99*
45 доба Т1+ 72 год отруения НН+мiлдронaт 40,33±2,61 22,33±1,20 31,66±1,31
Примiткa:* - вiрогiднi змши мiж iнтaктними тваринами та тваринами, ураженими токсикантами (р<0,05); ** - вiрогiднi змiни мiж ураженими та лшованими мiлдронaтом тваринами
Застосований нами мiлдронат, як коригуючий чинник, не проявив позитивного впливу на вмют МСМ, але тсля його застосування спостерталась тенденщя до зниженния даного показника.
Висновки. Уражения щурiв рiзних вiкових груп тютюновим димом протягом 45 днiв призво-дить до активацп запальних процесiв в оргашзм^ на що вказуе збiльшения у сироватщ кровi вмiсту про-запального iнтерлейкiну IL-6 та вмiсту С-реактив-ного проте!ну. Поглиблюеться розвиток запальних процеав введениям в токсикований димом оргашзм натрш нггриту. У цих же тварин знижуеться
вмют протизапального iнтерлейкiну IL-4. Акти-ващя запальних процесiв у органiзмi призводить до накопиченния токсичних продуктiв тсля уражения, чим поглиблюеться ендогенна штоксикац1я. На це вказуе пвдвищений вмiст молекул середньо! маси у сироватщ кровг Найбiльш чутливими до ди токсикантiв виявились щури статевонезршого вiку.
Застосований нами препарат метаболiчно! дi!' мiлдронат позитивно вплинув на вмют С-реактив-ного проте!ну, знижуючи його пiсля уражения та призвiв до нормалiзацi! вмiсту про-та протизапаль-
них цитоштв. Ефективного впливу на вмют мар-керТв едогенно! Тнтоксикацп молекул сердньо! маси даний коригуючий чинник не проявив, що може свтдчити про вщсуттсть сорбтивних властивостей даного лжарського засобу.
Лiтература
1. Авдеев С. Н. Какую информацию дает С-реактивный белок у больных ХОБЛ? [Текст] / С. Н. Авдеев, Г. Е. Баймаканова // Пульмонол. и аллер-гол. - 2007. - N0 3. - С. 11-14.
2. Авдеев С. Н. С-реактивный белок - новый или старый маркер бронхолегочных инфекций [Текст] / С. Н. Авдеев, Г. Е. Баймаканова // Атмосфера. Пульмонология и аллергология. - 2008. - N0 4. -С. 26-32.
3. Блюм Н.Е., Антонов А.Р., Асадуллина Р.Р. и др. (2006). Особенности цитокинового баланса при хронической обструктивной болезни легких. Росс. мед. журн., 14(22): 34-39.
4. Вельков, В. В. Прокальцитонин и С-реак-тивный белок в современной лабораторной диагностике [Текст] / В. В. Вельков // Лабораторная диагностика. - 2010. - №2 (52). - С. 39-76.
5. Гармаш Т. П. Бюакумулящя як процес на-копичення токсиканлв в оргатзмт//ВТсник проблем бюлоги Т медицини.-2010.- №2.-С.20-22.
6. Иргашев Т. А. Влияние нитратов на организм человека и животных / Т. А. Иргашев, А. И. Каримов (обзор). - Душанбе : Нодир, 2009. - 58 с.
7. Николайчик В. В. „Средние молекулы" -образование и способы определения / В. В. Нико-лайчик, В. В. Кирковский, В. М. Маин [и др.] // Лаб. дело. - 1989. - № 8. - С. 31-33.
8. Шкас О.Б. Про стан куршня цигарок у су-часних умовах, його вплив на виникнення захворю-вань в оргатзмТ людини / О.Б. Шкас // Буковинсь-кий медичний вюник. - 2015. - Том 19, № 4 (76). -С. 227-230.
9. Семенцтв Н. Г. Порушення окремих показ-никтв бшкового обмТну за умов розвитку Експери-ментального алерпчного альвеолпу та !х корекщя / Медична та клшчна хТмтя. 2015. Т. 17. N0 2. - С.43-46.
10. Симбирцев А.С. Цитокины: классификация и биологические функции //Цитокины и воспаление. - 2004. - Т3, №2. - С. 16-21.
11. Шитов А.Ю. Молекулы средней массы как показатель «гипербарической интоксикации» у водолазов / А.Ю.Шитов // Альманах клинич.меди-цины. -2013. - №28. - С. 48-52.
12. Deban L., Pentraxins: multifunctional proteins at the interface of innate immunity and inflammation / L. Deban, B. Bottazzi, C. Garlanda [et al.] // Biofactors.
- 2009. - Vol. 35, No 2. - P. 138-145.
13. Deban L., Pentraxins: multifunctional proteins at the interface of innate immunity and inflammation / L. Deban, B. Bottazzi, C. Garlanda [et al.] // Biofactors.
- 2009. - Vol. 35, № 2. - P. 138-145.
14. Gross D. Ethics in Animal-Based Research / D. Gross, R. Tolba // Eur. Surg. Res. - 2015. - 55 № 12. - C. 43 - 57.
15. Luckett-Chastain L., Gallucci R. (2009) Interleukin (IL)-6 modulates transforming growth factor-beta expression in skin and dermal fibroblasts from IL-6- deficient mice. Br. J. Dermatol., 161(2): 237-248.
16. Nam J., Park K., Park E., et al. Interleukin-13/-4-induced oxidative stress contributes to death of hippocampal neurons in aßl-42-treated hippocampus in vivo. Antioxid Redox Signal. 2012; 16(12):1369-83. doi: 10.1089/ars. - 2011.4175.
17. Nolan Y., Maher F.O., Martin D.S., Clarke R.M., Brady M.T., Bolton A.E., et al. Role of interleukin-4 in regulation of age-related inflammatory changes in the hippocampus J. Biol. Chem.- 2005; 280: 9354-9362.
18. Okeh U. Statistical problems in medical research. East. Afr. J. Public. Health. - 2009. - 6(1), 1 -7.
19. Paunel-Görgülü, A. Molecular mechanisms underlying delayed apoptosis in neutrophils from multiple trauma patients with and without sepsis / A. Paunel-Görgülü, T. Kirichevska, T. Lögters et al. // Molecular Medicine. - 2012. - Vol. 18 (1). - P. 325335.19.
20. Stockley R. A. Biomarkersin COPD: timefor a deepbreath [Text] / R. A. Stockley / Thorax. - 2007. -62. - P. 657-660.
21. Stockley, R. A. Biomarkers in COPD: time for a deep breath [Text] / R. A. Stockley / Thorax. - 2007.
- V. 62. - P. 657-660.
22. US Department of Health and Human Services. Preventing Tobacco Use among Youth and Young Adults. Executive Summary. 2012 : 11 p.
23. Wirth N. Respiratory diseases related to passive smoking / N. Wirth [et al]. // Rev Mal Respir. -2009. - Vol.26, №6. - P.667-678.
24. Zhou H., Changes in serum contents of interleukin-6 and interleukin-10 and their relation with occurrence of sepsis and prognosis of severely burned patients / J. Zhou, J.J. Tu, Y. Huangetal. // Zhonghua Shao Shang Za Zhi. - 2012. - Vol. 28 (2). - P. 111-115.
