CC BY
27
11.06.1998 roku [Elektnonnyy nesuns] - Rezhym dostupu: http://zakon5.nada.gov.ua/laws/show/615/98
Данi про автора Студ!нська Галина Яювна,
доцент кафедри 1Улжнародних eKOHOMinHnx вiдноcинl КиТвський нацiональний торговeльно-eкономiчний yнiвeрcитeт| д.е.н. вул. KiOTOi 19, м. КиТв-ДСП, 02000, УкраТна e-mail: Studinska.galina@gmail.com Студнський Володимир Аркад/йович, профecор кафeдри eкономiчноí Teopii, КиТвський на-цiональний eкономiчний yнiвeрcитeт iмeнi В.^тьмана, д.e.н.| профecор просп. ПeрeмогИ| 54/1, КиТв, 03057, УкраТна e-mail: studzinskiw@bigmin.net
Данные об авторе Студинская Галина Яковлевна,
доцeнт кафeдры мeждyнародныx экономичecкиx отношeний| Kиeвcкий национальный торгово-экономичecкий yнивeрcитeт| д.э.н.
ул. Киото, 19, г. Киев-ДСП, 02000, Украина e-mail: Studinska.galina@gmail.com Студинский Владимир Аркадьевич,
профессор кафедры экономической теории, Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана, д.э.н., профессор просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина e-mail: studzinskiw@bigmir.net
Data about the author Galina Studina,
Associate Professor of the Department of International Economic Relations, Kyiv National University of Trade and Economics, Doctor of Economic Sciences street Kyoto, 19, Kyiv, Ukraine e-mail: Studinska.galina@gmail.com Volodymyr Studinsky,
Professor of the Department of Economic Theory, Kiev National Economic University named after V. Hetyman, Doctor of Economics, Professor Prospekt Peremogy, 54/1, Kyiv, 03057, Ukraine e-mail: studzinskiw@bigmir.net
УДК 336.143-048.74(477) 001:10.5281/1впоёо .1445366
БАТАЖОК С.Г.
Бюджетно-фшансова децентралiзацiя як фактор змщнення мюцевого самоврядування в Укра1ш
Предмет домдження - вплив бюджетно-фнансово! децентрал'зацн на фнансову спромож-нсть мсцевих бюджет'1в.
Метою написання статт е анал'з проблемних аспект'1в практичного реформування мсцевого самоврядування на засадах децентрал'зацп влади та пошук шлях'1в удосконалення формування ф'нансово! незалежност об'еднаних територ'альних громад.
Методолопя проведения роботи - положення теорн фiскального федерал'зму, що вдображае складн схеми взаемовдносин мiж бюджетами р'зних р'1вн'1в, концеп^я бюджетной децентрал'зацн. Балансування фнансових ресурсв на рiвнi оргаыв мсцевого самоврядування для фнансування ними делегованих повноважень. Розроблено пропозицИ змЦнення ф'нансово! незалежност ор-ганв мсцевого самоврядування.
Результати роботи - обгрунтовано необхднсть започаткування новоI моделi фнансового забезпечення мсцевих бюджет'1в та м'1жбюджетних в'щносин, що передбачае процес розподлу функцй, прав, фнансових ресурсв та узгодженост мiж центральним i мсцевими р'1внями оргаыв влади та управлння. Проанал'зовано зм'1ни у формування доходов мсцевих бюджет'1в. Проведено о^нку р'1вня бюджетной децентрал'зацн. Запропоновано практичн рекомендацИ щодо розв'язання проблемних питань.
Висновки - бюджетна децентралiзацiя мае сприяти пдвищенню ф'нансово! спроможност'1 мсце-вих бюджет'1в, за^кавленост оргаыв мсцевого самоврядування щодо розширення податковоI ба-зи, п'щвищенню в'щпов'щальност на мсцях за репональний розвиток, що потребуе внесення змн до бюджетного законодавства щодо розпод^лу загальнодержавних податюв м'ж ланками бюджетной системи. Одним '¡з шлях'1в фiнансового забезпечення мсцевих оргаыв влади е визначення нового
36 Формування ринкових вщносин в УкраТж №7-8 (206-207)/2018
© БАТАЖОК С.Г, 2018
меха^зму перерозподлу отриманого в регонах ПДВ. Цей податок мае перебувати у спльному ви-користанн оргаыв р'зних р'вн'в, що значно вплине на п'щвищення доходов мсцевих бюджет'1в.
Ключовi слова: децентралiзацiя; територ'1альн'1 громади; м'жбюджетн в'1дносини; доходи Mic-цевих бюджет'1в; фiнанcова спроможнсть; органи мсцевого самоврядування.
БАТАЖОК С.Г.
Бюджетно-финансовая децентрализация как фактор укрепления местного самоуправления в Украине
Предмет исследования - влияние бюджетно-финансовой децентрализации на финансовую состоятельность местных бюджетов.
Целью написания статьи является анализ проблемных аспектов практического реформирования местного самоуправления на основе децентрализации власти и поиск путей совершенствования формирования финансовой независимости объединенных территориальных общин.
Методология проведения работы - положения теории фискального федерализма, отражающие сложные схемы взаимоотношений между бюджетами разных уровней, концепция бюджетной децентрализации. Балансирование финансовых ресурсов на уровне органов местного самоуправления для финансирования ими делегированных полномочий. Разработаны предложения укрепления финансовой независимости органов местного самоуправления.
Результаты работы - обоснована необходимость начала новой модели финансового обеспечения местных бюджетов и межбюджетных отношений, что предполагает процесс распределения функций, прав, финансовых ресурсов и согласованности между центральным и местными уровнями органов власти и управления. Проанализированы изменения в формирование доходов местных бюджетов. Проведена оценка уровня бюджетной децентрализации. Предложены практические рекомендации по решению проблемных вопросов.
Выводы - бюджетная децентрализация должна способствовать повышению финансовой возможности местных бюджетов, заинтересованности органов местного самоуправления по расширению налоговой базы, повышению ответственности на местах за региональное развитие, что требует внесения изменений в бюджетное законодательство относительно распределения общегосударственных налогов между звеньями бюджетной системы. Одним из путей финансового обеспечения местных органов власти является определение нового механизма перераспределения полученного в регионах НДС. Этот налог должен находиться в совместном использовании органов разных уровней, значительно повлияет на повышение доходов местных бюджетов.
Ключевые слова: децентрализация; территориальные общины; межбюджетные отношения; доходы местных бюджетов; финансовая состоятельность; органы местного самоуправления.
BATAZHOK S.G.
Budget-financial decentralization as a factor of strengthening local self government in Ukraine
The subject of the study is the impact of fiscal decentralization on the financial capacity of local budgets.
The purpose of the article is to analyze the problematic aspects of practical reformation of local self-government on the principles of decentralization of power and the search for ways to improve the formation of the financial independence of the united territorial communities.
Methodology of work - the position of the theory of fiscal federalism, which reflects the complex schemes of relations between budgets of different levels, the concept of fiscal decentralization. Balancing financial resources at the level of local self-government bodies to finance their delegated authority. Proposals for strengthening the financial independence of local self-government bodies are developed.
The results of the work - grounded the necessity of launching a new model of financial provision of local budgets and intergovernmental fiscal relations, which envisages the process of distribution of
functions, rights, financial resources and coherence between central and local levels of government and administration. Changes in the formation of local budget revenues are analyzed. An estimation of the level of budget decentralization is conducted. Practical recommendations for solution of problem issues are offered.
Conclusions - Budget decentralization should contribute to increasing the financial capacity of local budgets, local self-government's interest in expanding the tax base, and raising local responsibility for regional development, which requires changes to the budget legislation on the distribution of national taxes between the linkages of the budget system. One of the ways of providing financial support to local authorities is to define a new mechanism for redistribution of VAT received in the regions. This tax should be in the joint use of different levels of government, which will significantly affect the increase of local budget revenues.
Keywords: decentralization; territorial communities; inter-budgetary relations; local budget revenues; financial viability; local self-government bodies.
Постановка проблеми. Дeцeнтрaлiзaцiя сис-теми державного управлЫня в УкраТы е одыею з найактуальыших завдань. Дeцeнтрaлiзaцiя е одыею з форм розвитку демократм, що дозво-ляе створити фундамент незалежност та жит-тездатност органам мюцево! влади, надае мож-ливють участ мюцево! влади у розвитку ввiрeно! !й територп, сприяе ефективному забезпеченню сусптьними послугами населення репону.
Реоргаыза^я бюджетного устрою не обмежу-еться вдосконаленням взаемовщносин мiж рiв-нями бюджетно! системи, так як цього недо-статньо для реально! дeцeнтрaлiзaцм прийняття р0ень в питаннях складання i виконання само-с^йних мюцевих бюдже^в. Основним напрямом дослiджeнь мае стати розмежування фЫансових потокiв мiж державою i самоврядуванням, яке Грунтуеться на розподiлi повноважень, функцiй та вщповщальностк
Aналiз досл'!джень та публкацй з проблеми. Питаннями реформування мюцевого са-моврядування на засадах дeцeнтрaлiзaцм влади займаються вп"чизняы нaуковцi та практики: Й. Бескид, О. Кириленко, В. Кравченко, I. Когут, I. Луына, В. Опарн Ц.Огонь, О. Сунцова, В. Федосов, С. ЮрО та iн. Виняткова значущють проблем бюджетно! самослйност рeгiонiв, потребуе подаль-шого вивчення, розробки та практично! рeaлiзaцi'í Ыструмен^в пiдвищeння фЫансово! спроможностi.
Метою статл е оцiнкa рiвня бюджетно-фЫан-сово! дeцeнтрaлiзaцií' в Укра!н на сучасному етап та пошук шляхiв подальшого змiцнeння фЫансо-во! спроможност громад i рeгiонiв.
Виклад основного материалу. Бюджетно-фг нансова дeцeнтрaлiзaцiя передбачае процес роз-подiлу функцiй, прав, фЫансових рeсурсiв та узго-
дженост Mix центральним i мюцевими р^нями opraHÎB влади та yправлiння в результат чого вщ-буваеться пщвищення рeзyльтaтивностi в управ-лiннi бюджетними коштами. Дeцeнтрaлiзaцiя змщ-нюе спроможнють тeриторiaльниx громад та якiсно пщвищуе !x соцiaльно-eкономiчний розвиток.
Основним завданням бюджетно-фЫансово! дeцeнтрaлiзaцi! е створення бaгaторiвнeвиx бю-джетних систем, що дае можливiсть забезпечу-вати населення якюними мiсцeвими сyспiльними благами та послугами.
У процес дeцeнтрaлiзaцi! здiйсню8ться пере-розподiл прав та обов'язкiв мiж органами влади. При горизонтaльнiй дeцeнтрaлiзaцi'í вiдбyвa8ться пeрeрозподiл повноважень мiж органами влади одного рiвня, а при вертикально дeцeнтрaлiзaцií' мiж центральною та мюцевою владою.
Горизонтальна дeцeнтрaлiзaцiя покликана усу-нути розбiжностi в рiвняx бюджетно! забезпече-ностi з огляду на бюджети мiсцeвого самовряду-вання. Основний ïï змiст полягае у фЫансовому вирiвнювaннi бюджeтiв за тeриторiaльним кри-тeрi8M. Причому горизонтальне вирiвнювaння здiйсню8ться лише в межах бюдже^в територг альних громад.
Вертикальна дeцeнтрaлiзaцiя мае на мeтi забез-печити необхщними доxiдними джерелами бюджети рiзниx рiвнiв вiдповiдно до дючого порядку розмежування повноважень мiж органами державно! влади та мюцевого самоврядування. Вирiшeння цього завдання досягаеться шляxом розмежування видaткiв мiж бюджетами i надання !м доxодiв, достaтнix для фiнaнсyвaння визнaчeниx видатюв.
Основним завданням фЫансово! децентралг зацм' е подолання горизонтaльниx i вeртикaльниx фiскaльниx дисбaлaнсiв.
Гopизoнтaльний фюгальний диcбaлaнc - цe нe-вщпйвщнють мiж oбcягaми фiнaнcoвиx pecypciв сдыб'[ aбo кiлькox тepитopiaльниx йдиниць сднс-го piвня oбcягy зaвдaнь, кoтpi нa ниx пoклaдaють-cя i щй зaбeзпeчyютьcя iншими тepитopiaльними йдиницями цьсгй piвня. Гopизoнтaльний фюгаль-ний диcбaлaнc виникa8 тoдi, гали oднa aбo кiлькa тepитopiй того ж piвня нe мaють дocтaтнix ф^н-coвиx pecypciв для нaдaння дepжaвниx i гpoмaд-cькиx пocлyг в oбcягax, щй нaдaютьcя iншими то-pитopiями вiдпoвiднo дй пeвниx cтaндapтiв.
Цi диcбaлaнcи мйжуть виникaти й тому, щй дe-якi тepитopiï мaють бiльшi пoтpeби, нiж Ышк Щe oднi8ю пpичинoю гopизoнтaльниx диcбaлaн-ciв мoжe бути бiльш ви^га вapтicть дepжaвниx i гpoмaдcькиx пй^уг y мeжax oдниx тepитopiй пй-piвнянo з iншими.
Гйлсвним iнcтpyмeнтoм гopизoнтaльнoгo ви-piвнювaння е cпeцiaльнi фйнди виpiвнювaння. Кйшти циx фoндiв y фopмi yнiвepcaльниx тpaнc-фepтiв poзпoдiляютьcя мiж мicцeвими бюджeтa-ми згщнй з пeвними кpитepiями пoтpeб y кoштax циx бюджeтiв.
Облacть, a в пepcпeктивi й кoжнa тepитopiaльнa гpoмaдa, щй вiдпoвiдae кpитepiям тepитopiï, якa пoтpeбy8 aбo ocoбливo пoтpeбye пiдтpимки, мй-œe oтpимaти тpaнcфepт iз тaкoгo фйнду.
Пщ вepтикaльними фicкaльними диcбaлaнca-ми poзyмiють нeвiдпoвiднicть мiж oбcягaми фг нaнcoвиx pecypciв того чи iншoгo piвня влaди, peгioнaльнoгo aбo мicцeвoгo, i oбcягaми зaвдaнь тa oбoв,язкiв, як нa ньйго пoклaдaютьcя в пpoцe-ci poзпoдiлy кoмпeтeнцiï мiж цeнтpaльнoю i мю-цeвoю влaдoю. Bepтикaльний фicкaльний диcбa-лaнc oзнaчa8 нeдocтaтнicть фiнaнcoвиx pecypciв i пeвнoгo piвня влaди для зaбeзпeчeння гpoмaд-i дepжaвниx пocлyг y мeжax ййго зaвдaнь.
Bepтикaльнi фicкaльнi диcбaлaнcи мoжнa ycy-нути кiлькoмa шляxaми:цeнтpaльнa влaдa aбo влaдa вищйго тepитopiaльнoгo piвня мoжe взя-ти чacтинy oбoв,язкiв iз нaдaння дepжaвниx i гpoмaдcькиx пocлyг i тим caмим змeншити кйлй oбoв,язкiв того piвня влaди, в ягаго виник вepти-кaльний фicкaльний диcбaлaнc;зaпpoвaджeння тим piвнeм влaди, який мae вepтикaльний фю-кaльний диcбaлaнc, дoдaткoвиx пoдaткiв; пepe-дaчa цeнтpaльнoю влaдoю чacтини ^oix пoдaт-кiв тepитopiaльнoмy piвню влaди, щй мa8 тaкий диcбaлaнc;нaдaння цeнтpaльнoю влaдoю гpaнтiв, cyбcидiй тa iншиx тpaнcфepтiв. Koнкpeтний вибip
шляxy ycyнeння вepтикaльниx фicкaльниx диcбa-лaнciв визнaчaeтьcя бюджeтнoю пoлiтикoю.
B Укpaïнi бюджeтнo-фiнaнcoвa дeцeнтpaлiзa-цiя poзпoчaлacя в 2015p. шляxoм нaдaння тepи-тopiaльним гpoмaдaм пeвниx бюджeтниx пpaв i cтaлиx джepeл дoxoдiв для ïï впpoвaджeння. Зaцi-кaвлeнням тepитopiaльниx гpoмaд дй oб'8днaння тa пepexoдy нa пpямi мiжбюджeтнi вiднocини з дepжaвним бюджeтoм з вiдпoвiдним мaтepiaль-ним зaбeзпeчeнням нa piвнi мicт oблacнoгo знa-чeння. Зaпpoвaджeнням пpaвoвиx нopм y пщви-щeннi ф^н^вй'!' тa eкoнoмiчнoï cпpoмoжнocтi opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння.
У 2015p. булй зacнoвaнo 159 oб'eднaниx то-pитopiaльниx гpoмaд (ОТГ), щй oб'8днaли 793 тepитopiaльнi гpoмaди. З 1 Ычня 2016p. вйни пepeйшли нa пpямi бюджeтнi poзpaxyнки з Дep-жaвним кaзнaчeйcтвoм, щй пйзитивнй вплинулй нa ïx eкoнoмiчний poзвитoк.
B 2017p. в Укpaïнi cтвopeнo 524 ОТГ, дй якиx ув^шлй 2525 тepитopiaльниx гpoмaд aбo 22,5% вщ ïx зaгaльнoï кiлькocтi, a ïx плoщa cтaнoвить -17,7%, вщ зaгaльнoï плoщi тepитopiï Укpaïни [4].
Для cтвopeння тa мoдepнiзaцiï iнфpacтpyктypи oб'eднaниx тepитopiaльниx гpoмaд y 2016p. бyлa видiлeнa з дepжaвнoгo бюджeтy cyбвeнцiя в poз-мipi 945,6 млн. гpн. Мiжбюджeтний тpaнcфepт пpизнaчaвcя нa нoвe бyдiвництвo, peкoнcтpyк-цiю, кaпiтaльний peмoнт oб'8ктiв iнфpacтpyктypи кoмyнaльнoï фopми влacнocтi. Сyбвeнцiя poзпo-дiлялacя мiж oб'eднaними гpoмaдaми вщпсвщнс дй '(^ньс'!' плoщi i чиceльнocтi ciльcькoгo нaceлeн-ня. Тepитopiaльнi гpoмaди, якi oб'8днaли нaй-бiльшe ^ль^^го нaceлeння aбo ciльcькoï то-pитopiï, oтpимaли нaйбiльший poзмip cyбвeнцiï. Лимaнcькa тepитopiaльнa гpoмaдa в Дoнeцькiй oблacтi, якa е нaйбiльшoю гpoмaдoю в Укpaïнi тa oб'8днaлa 22 тиа ciльcькoгo нaceлeння i 25тиc. мюькйго нaceлeння oтpимaлa 27млн. гpн. có6-вeнцiï. Шляxи ф^н^вй'!' пiдтpимки cпpямoвaнi нa пpиcкopeння пpoцeciв oб'eднaння гpoмaд [2].
Знaчнoю пpoблeмoю нa cьoгoднiшнiй дeнь е тe, щй пepeвaжнa бiльшicть ОТГ нe вiдпoвiдaють зa-твepджeнoмy пepcпeктивнoмy плaнy фopмyвaн-ня тepитopiй гpoмaд oблacтeй. Тaкa тeндeнцiя cтocy6тьcя кажнй'!' з oблacтeй. Пpoцec внeceння змiн дй пepcпeктивнoгo плaнy е дocить cклaдним i нaйчacтiшe гaльмy8тьcя нa eтaпi cxвaлeння циx змiн oблacними paдaми нa мicцяx. Цe oзнaчa8, щй зa вiдcyтнocтi мexaнiзмy визнaння ïx ^po-
можними таю громади можуть не вийти на прям! мiжбюджeтнi вiдноcини з Державним бюджетом Укра'1'ни, не отримати кошти на виконання деле-гованих повноважень з утримання установ освг ти та охорони здоров'я i не отримати фЫансо-во'1' пiдтримки у виглядi субвенцй на формування Ыфраструктури. Залишення без фЫансово( пщ-тримки таких громад може суттево ускладнити впровадження реформи дeцeнтралiзацiï [6].
Разом з тим, збер^аеться значна неоднако-вiсть мiж областями у проведены адмУстратив-но тeриторiальноï реформи. Найбтьше об'еднано тeриторiальних громад у Терноптьсьюй, Дыпро-пeтровськiй, Житомирськiй, Хмeльницькiй, Львiв-ськiй, Biнницькiй та Запорiзькiй областях. Водно-час окрeмi рeгiони суттево вщстають у процeсi формування ОТГ, серед них Кивська, Харкiвська та Закарпатська область Biдмiннiсть мiж областями за ктькютю створення об'еднаних терито-рiальних громад зумовлена протилежним став-ленням органiв мiсцeвого самоврядування до уведення реформи дeцeнтралiзацiï.
Необхщнють досягнення фЫансово( стабоза-цй в Укра1ы ставить новi завдання у сфeрi м^ бюджетних вiдносин, оптимiзацiя i впорядкування яких мають сприяти вир0енню багатьох фЫан-сових, eкономiчних, полiтичних проблем у дер-жавк Новi пiдходи у визначeннi обсяпв мiжбю-джетних трансфeртiв створили можливост для об'ективного i неупередженого вирiвнювання бю-джетно( забeзпeчeностi тeриторiй. Бюджетним кодексом Укра1'ни з 201 5 року визначено новi види мiжбюджeтних трансфeртiв: базова дотацiя, реверсна дота^я з мiсцeвих бюджeтiв державному бюджету, стабозац^на дотацiя, освiтня суб-вeнцiя, субвeнцiя на пiдготовку робп"ничих кадрiв, медична субвeнцiя, субвeнцiя на забезпечення медичних заходiв окремих державних програм. Змiнeно систему балансування доходiв i видаткiв мiсцeвих бюджeтiв принципово новою системою вирiвнювання податкоспроможностi територп.
Регулювання мiжбюджeтних вiдносин, зокрема способи збалансування доходiв i видаткiв бю-джeтiв значною мiрою залежать вщ того, яким чином розмeжованi доходи мiж рiвнями бюджет-но( системи. Горизонтальне вирiвнювання по-даткоспроможностi зд^снюеться окремо за над-ходженнями податку на прибуток пщприемств (обласнi бюджети) та податку на доходи фiзичних осiб (обласнi бюджети, бюджети мют обласного
значення i рaйонiв, бюджети об'еднаних терито-рiaльних громад). При зд^снены мeхaнiзму ви-рiвнювaння враховуеться значення iндeксу по-дaткоспроможностi вщповщного бюджету (обсяг надходжень вiдповiдного податку на одного жителя до середнього значення по Укра!ы). Якщо значення Ыдексу менше 0,9 - надаеться базова дотaцiя вiдповiдному бюджету в обсязi 80 % до 0,9; бтьше 1,1 - передаеться реверсна дотaцiя з вiдповiдного бюджету в обсязi 50 % понад 1,1 (спрямовуеться для надання базово! дотацм) [1].
1ндекси подaткоспроможностi слщ розрахо-вувати лише на бaзi постiйних джерел бюджет-них доходiв. Фaктичнi обсяги надходжень можуть значно коливатися, що залежить вщ змЫ у подат-ковому зaконодaвствi i призводять до перегляду ставок податюв, об'eктiв оподаткування, складу податкових птьг, створення вiльних eкономiчних зон. Визначальними внутр0ыми чинниками, що впливають на обсяги фактичних надходжень е результативнють роботи фiскaльних оргaнiв.
Позитивним наслщком реформи мiжбюджeтних вiдносин е сaмостiйнe формування мiсцeвих бю-джелв та незалежне вiд тeрмiнiв прийняття державного бюджету затвердження мюцевих бю-джeтiв (до 25 грудня року, що передуе плановому). ВщмЫено iндикaтивнe планування Мiнiстeрством фiнaнсiв Укра!ни (МФУ) покaзникiв мiсцeвих бю-джелв та доведення !х до мюцевих бюдже^в.
Вихiдною умовою оргаызацм мiжбюджeтних вiдносин е розмежування доходiв i видaткiв кожного бюджету на основi подiлу повноважень мiж рiвнями влади, яке мае здiйснювaтися таким чином, щоб забезпечити вщповщнють мiж видат-ками покладеними на кожний бюджет i необхщ-ними для !х фiнaнсувaння дохiдними джерелами. У зв'язку з цим особливого значення набувае вирiшeння питання подальшого змiцнeння до-хщно! бази мюцевих бюдже^в, яка е фiнaнсовою основою мюцевого самоврядування.
Вщбулися змiни у формуванн дохщно! частини мiсцeвих бюдже^в у бiк збiльшeння ресурсу мюцевих бюдже^в, дeцeнтрaлiзaцií' бюджетних ко-штiв i пeрeдaчi частини доходiв державного бюджету до мюцевих бюдже^в:
Встановлено eдинi нормативи вщрахувань за-гальнодержавних подaткiв за кожною ланкою бюджету: податок на доходи фiзичних оЫб (60 % бюджети мют обласного значення, району, об'еднано! громади; 15 % обласн бюджети; 25 %
дepжaний бюджeт); пoдaтoк нa пpибyтoк пiдпpи-емств пpивaтнoгo ceктopy eкoнoмiки (10 % o6-лacнi бюджeти).
Poзшиpeнo пepeлiк джepeл дoxoдiв зaгaльнo-гй фйнду:
• з Дepжaвнoгo бюджeтy: 100 % плaти зa нa-дaння aдмiнicтpaтивниx пocлyг, 100 % дepжaв-нага митa, 10 % пoдaткy нa пpибyтoк пiдпpи-8мcтв пpивaтнoгo ceктopy eкoнoмiки;
• нoвi плaтeжi: збip з poздpiбнoгo пpoдaжy пщ-aкцизниx тoвapiв зa cтaвкoю 5% вapтocтi peaлi-зoвaнoгo тoвapy;
• peфopмyвaння пoдaткy нa мaйнo, збiльшeння кiлькocтi мaйнoвиx пoдaткiв (пoдaтoк нa нepyxo-мe мaйнo, вiдмiннe вщ зeмeльнoï дiлянки; тpaн-cпopтний пoдaтoк; плaтa зa зeмлю);
• пepeдaчa з бюджeтy poзвиткy 8динoгo пoдaткy, пoдaткy нa мaйнo (oпoдaткyвaння кoмepцiйнoï нe-pyxoмocтi тa aвтoмoбiлiв iз вeликим oб'8мoм дви-гyнa), пepeдaчa зi cпeцiaльнoгo фйнду eкoлoгiчнoгo пoдaткy (кpiм paдioaктивниx вiдxoдiв) з oднoчacним збiльшeнням нopмaтивy зapaxyвaння дй 80%;
• зapaxyвaння чacтини aкцизнoгo пoдaткy з виpoблeнoгo в Укpaïнi тa ввeзeнoгo нa митну тe-pитopiю Укpaïни пaльнoгo (13,44%) дй бюджeтiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння тa пepeдбaчeнo щй-дeнний poзпoдiл мiж ними;
• зapaxyвaння 3% peнтнoï плaти зa кopиcтy-вaння нaдpaми для видoбyвaння нaфти, пpиpoд-нoгo гaзy тa гaзoвoгo кoндeнcaтy дй бюджeтiв мют oблacнoгo знaчeння, бюджeтiв oб'eднaниx тepитopiaльниx гpoмaд зa мicцeзнaxoджeнням вiдпoвiдниx пpиpoдниx pecypciв.
Спpoщeнo пpoцeдypи нaдaння мicцeвиx гapaн-тiй тa здiйcнeння мicцeвиx зaпoзичeнь вiд м1ж-нapoдниx фiнaнcoвиx opгaнiзaцiй шляxoм зa-пpoвaджeння пpинципy «мoвчaзнoí' згоди» пpи пoгoджeннi тaкиx oпepaцiй з МФУ.
Нaдaнo пpaвo здiйcнювaти мicцeвi зoвнiшнi зaпoзичeння у^м мicтaм oблacнoгo знaчeння.
B ycтaнoвax бaнкiв дepжaвнoгo ceктopy мoжyть oбcлyгoвyвaтиcя кйшти бюджeтy poзвиткy мicцe-виx бюджeтiв тa влacнi нaдxoджeння бюджeтниx ycтaнoв, щй фiнaнcyютьcя з мicцeвиx бюджeтiв.
Пpaктичнe втiлeння бюджeтнoï дeцeнтpaлiзaцiï, oзнaчa8, щй opгaни мicцeвoгo caмoвpядyвaння нaбyвaють бiльшoï вiдпoвiдaльнocтi тa в ïx poз-пopяджeння нaдxoдить бiльшe фiнaнcoвиx pe-cypciв. Тaким чинйм, бюджeтнa дeцeнтpaлiзaцiя мae пpямий вплив нa piвeнь фiнaнcoвoï aвтoнo-
ми, a вiдтaк, фiнaнcoвoï нeзaлeжнocтi i caмocтiй-нocтi opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння.
Bпpoвaджeння дeцeнтpaлiзaцií' знaчнo пoкpa-щaлo фiнaнcoвy caмocтiйнicть oб'8днaниx тepи-тopiaльниx гpoмaд. Дoxoди дй мicцeвиx бюджeтiв oб'eднaниx тepитopiaльниx гpoмaд збiльшилиcя вдвiчi, щй cтaнoвить 3,9 млpд. фн., з ниx oбcя-ги влacниx дoxoдiв збiльшилиcь 34%. Сepeднiй пйгазник нaдxoджeнь нa oднoгo мeшкaнця Tpo-мaди тaкoж зpic пpaктичнo yдвiчi з 640гpн. дй 1256гpн. Фiнaнcoвe змiцнeння гpoмaд впливa8 i нa poзвитoк peгioнiв y цiлoмy. B 2017p. вщбу-лocя збiльшeння нaдxoджeнь пй eдинoмy пoдaткy нa 63,0%, пй пoдaткy нa дoxoди фiзичниx ocí6 нa 52,8%, aкцизнoмy пoдaткy з poздpiбнoí' тopгiвлi нa 41,3% [2]. Збiльшeння нaдxoджeнь дй бюджe-тiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння cтвopю8 cпpият-ливi умйви opгaнaм мicцeвoï влaди для нaлeжнo-гй фyнкцioнyвaння зaклaдiв бюджeтнoí' cфepи тa caмocтiйнoгo виpiшeння aктyaльниx питaнь.
Kpiм пiдтpимки, яга нaдaeтьcя гpoмaдaм чepeз дepжaвнy cyбвeнцiю тa ДФРР, y ниx е мoжливicть зaлyчaти нa peaлiзaцiю iнфpacтpyктypниx пpoeк-тiв кйшти мiжнapoднoí' фiнaнcoвoï' пiдтpимки. Пpo-тe oтpимaння фiнaнcoвoï' дoпoмoги зoбoв'язy8 дй poзpoбки якicниx пpoeктiвтa aктивнoí' пoзицií' op-гаыв мicцeвoгo caмoвpядyвaння (ОМС).
Boднoчac, юнуе низкa нeвиpiшeниx пpoблeм, щй фopмyють pизики для ycпiшнoí' пoдaльшoí' pe-aлiзaцií' фiнaнcoвoí' дeцeнтpaлiзaцií'. Окpeмi ОТГ yтвopюютьcя з мeтoю збiльшeння пpaв тa фiнaн-coвиx pecypciв, aлe зa oбмeжeнicтю eкoнoмiчниx pecypciв тa вiдcyтнocтi вiдпoвiднoï iнфpacтpyк-тypи нe мйжуть нaдaти cвoí'м житeлям нaлeжнi якicнi пocлyги, aктивiзyвaти eкoнoмiчнi пpoцecи. Biдcyтнicть квaлiфiкoвaниx кaдpiв в opгaнax мic-цeвoгo caмoвpядyвaння пpизвoдить дй нeeфeк-тивнoгo викopиcтaння фiнaнcoвиx нaдxoджeнь нa poзвитoк тepитopiaльниx гpoмaд.
Для oб'eктивнoï' oцiнки тoгo, чи cтaли цi дГ( кpo-кaми для дocягнeння фiнaнcoвoí' caмocтiйнocтi тa нeзaлeжнocтi ОМС, poзглянeмo пoкaзники бю-джeтнoï дeцeнтpaлiзaцií' в Укpaí'нi в тaбл.1.
Дй пoкaзникiв бюджeтнoí' дeцeнтpaлiзaцlí нaлeжaть:
1) кoeфiцi8нт дeцeнтpaлiзaцiï видaткiв - чacт-кa мicцeвиx бюджeтiв y видaткax Звeдeнoгo бю-джeтy, %;
2) мoдифiкoвaний кoeфiцi8нт дeцeнтpaлiзaцiï видaткiв - чacткa мicцeвиx бюджeтiв y видaткax Звeдeнoгo бюджeтy (бeз видaткiв нa oбopoнy), %;
3) коeфiцieнт дeцeнтрaлiзaцiï доxодiв - чaсткa влaсниx доxодiв мiсцeвиx бюджeтiв (тобто доxо-дiв бeз yрaxyвaння трaнсфeртiв) y доxодax Звe-дeного бюджeтy, %;
4) коeфiцi8нт дeцeнтрaлiзaцiï подaтковиx до-xодiв - чaсткa мiсцeвиx бюджeтiв y подaтковиx нaдxоджeнняx Звeдeного бюджeтy, %;
5) коeфiцi8нт ф^нсовоТ зaлeжностi - чaсткa сyбвeнцiй з Дeржaвного бюджeтy Укрaïни y до-xодax мiсцeвиx бюджeтiв, % [2].
Kоeфiцieнт дeцeнтрaлiзaцiï видaткiв змeншив-ся до 41,2% y 2015р. тa 41,9% y 2016р. Мо-дифiковaний коeфiцieнт дeцeнтрaлiзaцiï видaткiв - вiдповiдно до 44,6% тa 45,1%. З 2015р. додaт-ково 6ули пeрeдaнi об'екти тa зaxоди y сфeрi освг ти, культури, оxорони здоров'я, фiзичноï культури i спорту нa фiнaнсyвaння з мiсцeвиx бюджeтiв.
Нeзвaжaючи нa збiльшeння рeсyрсy мiсцe-виx бюджeтiв, дeцeнтрaлiзaцiï бюджeтниx коштiв i пeрeдaчi чaстини доxодiв дeржaвного бюджe-ту до мiсцeвиx бюджeтiв, коeфiцi8нт дeцeнтрaлi-зaцiï подaтковиx нaдxоджeнь y 2015р. стaновив 19,3% тa y 2016р. 22,6%, тодi як y сeрeдньомy зa 2012-2014 рр. - 24,5%.
Слщ тaкож зaзнaчити, що чaсткa трaнсфeртiв, якi пeрeдaються з дeржaвного бюджeтy мiсцe-вим бюджeтaм змeншилaся зa остaннi п'ять ро-юв лишe нa 1,B% i склaдae 53,4%. Цe вкaзy8 нa подaльшy цeнтрaлiзaцiю бюджeтниx коштiв тa ïx пeрeрозподiл чeрeз дeржaвний бюджeт.
Miсцeвi оргaни влaди проголошeно сaмостiй-ними при формyвaннi свок бюджeтiв, однaк y стрyктyрi ïx видaткiв знaчнy чaстинy (близько 60%) стaновлять видaтки нa оxоронy здоров'я, освiтy, соцiaльний зaxист тa соцiaльнe зaбeзпe-чeння нaсeлeння, що фiнaнсyються зa рaxyнок сyбвeнцiй, тобто фaктично визнaчaються рiшeн-ням цeнтрaльниx оргaнiв влaди. Bисокa чaсткa сyбвeнцiй y мiсцeвиx бюджeтax свiдчить про тe, що розподт видaткiв мiж дeржaвним i мiсцeвими бюджeтaми потрeбy8 пeрeглядy [2].
Нeобxiдно звeрнyти yвaгy нa присyтнiсть ри-зикiв при використaннi сyбвeнцiй нa формyвaн-ня iнфрaстрyктyри ОТГ. Зaлишки коштiв сyбвeн-ци нa рaxyнкax вiдповiдниx мiсцeвиx бюджeтiв нe можуть бути використaнi y нaстyпномy бюджeт-ному пeрiодi.
Систeмa формyвaння доxодiв мiсцeвиx бюджe-тiв Укрaïни мae бaзyвaтися нa пiдвищeннi зaцi-кaвлeностi ОМС Укрaïни в збiльшeннi ïx подaт-ковиx i нeподaтковиx доxодiв, a нe y «вибивaннi» трaнсфeртiв iз Дeржaвного бюджeтy Укрaïни [5].
Бюджeтнa дeцeнтрaлiзaцiя мa8 сприяти пщви-щeнню ф^нсовоТ спроможностi мiсцeвиx бюд^-тiв, зaцiкaвлeностi оргaнiв мiсцeвого сaмоврядyвaн-ня щодо розширeння подaтковоï бaзи, пiдвищeнню вiдповiдaльностi нa мiсцяx зa рeгiонaльний розви-ток, що потрeбye внeсeння змiн до бюджeтного зa-конодaвствa щодо розподiлy зaгaльнодeржaвниx подaткiв мiж лaнкaми бюджeтноï систeми.
Новi можливостi, якi для громaд тa для мiсцeвиx бюджeтiв вiдкрилa фiнaнсовa дeцeнтрaлiзaцiя, a сaмe розвиток iнфрaстрyктyри, нaдaння влaсниx послуг, пiдвищeння рiвня мeдичниx й освiтнix по-слуг, нaлeжний рiвeнь соцiaльного зaxистy, плaнy-вaння тeриторiй тa iншe, в свою чeргy, поступово будуть впливaти зaгaлом нa рeзyльтaти мiсцeвиx бюджeтiв i нa покaзники соцiaльно-eкономiчного розвитку тeриторiй, нa якиx створeно ОТГ [6].
Один iз шляxiв ф^нсового зaбeзпeчeння мю-цeвиx оргaнiв влaди цe визнaчeння нового мexa-ызму пeрeрозподiлy отримaного в рeгiонax ПДB. Цeй подaток мa8 пeрeбyвaти y сптьному вико-ристaннi оргaнiв рiзниx рiвнiв, що знaчно впли-нe нa пiдвищeння доxодiв мiсцeвиx бюджeтiв. Для отримaння свое'[ чaстки вщ тaкого подaткy, орга-ни мiсцeвого сaмоврядyвaння будуть зaцiкaвлeнi y збiльшeннi його зaгaльного обсягу, що нaдxодить нa пiдвiдомчiй тeриторiï до дeржaвного бюджeтy. Pозробкa тa рeaлiзaцiя мexaнiзмy тaкого вiдрaxy-вaння сприятимe пiдвищeнню рiвня зaцiкaвлeнос-тi оргaнiв мiсцeвого сaмоврядyвaння y розширeннi
Таблиця 1. Показники бюджетно! децентралiзацiï в Украïнi,%*
Показники 2012р. 2013р. 2014р. 2015р. 2016р.
Kоeфiцieнт дeцeнтрaлiзaцiï видaткiв 45,2 43,5 43,1 41,2 41,9
Kоeфiцieнт дeцeнтрaлiзaцiï доxодiв 22,6 23,8 22,2 18,5 21,8
Kоeфiцieнт дeцeнтрaлiзaцiï подaтковиx доxодiв 23.B 25,8 23,8 19,3 22,6
Kоeфiцieнт ф^н^во! зaлeжностi 55,2 52,4 56,4 59,1 53,4
Mодифiковaний коeфiцieнт дeцeнтрaлiзaцiï видaткiв 46,6 44,8 45,5 44,6 45,1
*Джерело: розраховано автором за даними Мiнiстерства фiнансiв Украïни:https://www.minfin.gov.ua [3].
виpoбництв тa peaлiзaцií' пpoдyкцií', щй oпoдaткo-вyeтьcя. Biдпoвiднo, йдним 1З нaпpямiв збiльшeння дoxoдiв peгioнy, мoжe cтaти зaкpiплeння зa мicцe-вими бюджeтaми чacтки вiдpaxyвaнь в1д ПДB. Тй-д1 дй дoxoдiв, як1 будуть вpaxoвyвaтиcя пpи ^и-зoнтaльнoмy виpiвнювaннi пoдaткocпpoмoжнocтi мicцeвиx бюджeтiв, кpiм нaдxoджeнь ПДФО тa пй-дaткy нa пpибyтoк пiдпpи8мcтв, cлiд вiднecти ПДB y чacтинi нopмaтивy вiдpaxyвaнь. Нopмaтив вщ-paxyвaнь в1Д ПДB дй мicцeвиx бюджeтiв мa8 бa-зyвaтиcя нa пo8днaннi фopмaлiзoвaнoгo мeтoдy мiжpeгioнaльнoгo poзпoдiлy кoштiв нa зaгaльнo-дepжaвнoмy piвнi (нa ocнoвi фopмyли, якa визнa-чae квйту peгioнy y тaкиx нaдxoджeнняx) тa пй-дaльшoмy poзпoдiлi oтpимaниx peгioнaми кoштiв дй бюджeтiв oкpeмиx тepитopiaльниx гpoмaд зa квoтaми кoжнoгo з ниx y фopмyвaннi нaдxoджeнь ПДB y звeдeнoмy бюджeтi oблacтi.
Нopмaтив вiдpaxyвaнь в1д ПДB дй мicцeвиx бю-джeтiв зaлeжить в1Д oбcягy ййгй нaдxoджeнь нa вiдпoвiднiй тepитopií', щй бyдe cпpияти пiдвищeнню зaцiкaвлeнocтi ОМС y збiльшeннi мoбiлiзaцií' ПДB, cпoнyкaти мicцeвy влaдy cтвopювaти умйви для poзвиткy пiдпpиeмництвa. Тaким чинйм, дoдaткo-в1 cyми дoxoдiв, як1 мйжуть oтpимaти мicцeвi бю-джeти дaдyть мoжливicть змeншити зaлeжнicть мicцeвиx бюджeтiв в1Д мiжбюджeтниx тpaнcфep-т1в з дepжaвнoгo бюджeтy, щй y зaгaльнoмy пщ-cyмкy бyдe cпpияти yкpiплeнню фiнaнcoвoí' нeзa-лeжнocтi тa фiнaнcoвoí' aвтoнoмií' peгioнy.
Для змiцнeння фiнaнcoвoï caмocтiйнocтi мicцe-виx opгaнiв влaди нeoбxiднo пepeвecти ПДФО дй cклaдy мicцeвиx пoдaткiв тa cтoвiдcoткoвo пepe-paxoвyвaти y мicцeвi бюджeти opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння. Bapтo зм1НИТИ cиcтeмy poзпo-дту ПДФО м1Ж мicцeвими бюджeтaми, пepeдa-вaти ййгй дй бюджeтy нe зa мicцeм пoxoджeння дoxoдy плaтникa пoдaткy, a зa мicцeм ййгй pe-ecтpaцïí. ПДФО бyдe викoнyвaти функц1Ю плa-ти зa кopиcтyвaння мicцeвoю iнфpacтpyктypoю, ocкiльки вiдмiннocтi y пoдaткoвoмy нaвaнтaжeн-н1 визнaчaють вiдмiннocтi в oбcягax тa якocтi нa-дaння мicцeвиx cycпiльниx блaг тa пocлyг.
Дoxoди мicцeвиx бюджeтiв cклaдaють o^o-ву фiнaнcoвoí' бaзи opгaнiв мicцeвoгo caмoвpя-дyвaння, тобто е пщфунтям 'íxньoï фiнaнcoвoí' нe-зaлeжнocтi. У зв'язку з цим ocoбливoгo знaчeння нaбyвae виpiшeння пpoблeми змiцнeння дoxiд-нoí' бaзи мicцeвиx бюджeтiв, peфopмyвaння мic-цeвoгo oпoдaткyвaння, пpoвeдeння eфeктивнoгo
фiнaнcoвoгo виpiвнювaння. Bиpiшити ц1 зaвдaн-ня мoжнa шляxoм:
• пoдaльшoгo poзшиpeння пepeлiкy влacниx дoxoдiв мicцeвиx бюджeтiв;
• вивчeння pинкy фiнaнcoвиx pecypciв мicцe-вoгo бюджeтy тa визнaчeння нaйeфeктивнiшиx мeтoдiв ïx зaлyчeння, poзвиткy pинкy мун1ци-пaльниx цiнниx пaпepiв;
• cтpyктypнoгo peфopмyвaння мicцeвoï eкo-нoмiки з мeтoю cтвopeння нoвиx виcoкoeфeк-тивниx виpoбничиx пoтyжнocтeй, нoвиx poбoчиx мicць, збiльшeння пoдaткocпpoмoжнocтi peгioнy;
• cтимyлювaння opгaнiв мicцeвoгo caмoвpя-дyвaння дй yчacтi y мiжнapoдниx пpoeктax, пpo-вeдeння кoнкypciв кpaщиx пpoпoзицiй пй виpi-шeнню мicцeвиx питaнь, п1д як1 мoжнa зaлyчaти кйшти мiжнapoднoï тexнiчнoï' дoпoмoги;
• зacтocyвaння нoвiтньoгo iнcтpyмeнтy yпpaв-л1ння, як гeoiнфopмaцiйнa cиcтeмa мoнiтopингy peгioнaльниx pecypciв;
• зaбeзпeчeння мicцeвими дepжaвними aдмi-нicтpaцiями зaxиcтy пpaв iнвecтopiв тa нaдaння гapaнтiй щoдo cтaбiльнocтi умйв вeдeння бiзнecy, пpoпaгyвaння мoжливocтeй тa пepeвaг cтвopeн-ня тaкoï фopми гocпoдapcькoï дiяльнocтi, як пpo-миcлoвий oкpyг, який мoжe cпpияти aктивiзaцiï iнвecтицiйнoí' дiяльнocтi в peгioнi;
• poзpoблeння мexaнiзмy здiйcнeння дepжaв-нoгo зaмoвлeння, a тaкoж функц1й мicцeвиx дep-жaвниx aдмiнicтpaцiй y здiйcнeннi дepжaвниx зa-мoвлeнь;
• викopиcтaння фicкaльниx вaжeлiв cтимyлю-вaння пpипливy iнвecтицiй, зoкpeмa вcтaнoвлeн-ня cиcтeми пoдaткoвиx пpeфepeнцiй для cyб'eктiв гocпoдapювaння, як1 мaють дифepeнцiювaтиcя в1д чacткoвoгo дй пoвнoгo звiльнeння в1д cплaти пoдaт-к1в нa вecь тepмiн peaлiзaцií' iнвecтицiйниx пpoeктiв.
• бopoтьби з тiньoвoю eкoнoмiкoю, щй е йдним 1з чинник1в пiдвищeння фiнaнcoвoí' cтiйкocтi мю-цeвиx бюджeтiв;
• eфeктивнoгo кoнтpoлю зa фopмyвaнням i ви-кopиcтaнням дoxoдiв мicцeвиx бюджeтiв;
• дeтiнiзaцiï cиcтeми oпoдaткyвaння i внacлiдoк цьoгo збiльшeння дoxoдiв дй бюджeтiв тepитopi-aльниx гpoмaд.
• пoдaльшoгo yдocкoнaлeння cиcтeми тa iнcтpy-мeнтiв вpaxyвaння peгioнaльниx ocoбливocтeй пpи poзpaxyнкy oбcягy мiжбюджeтниx тpaнcфepтiв;
• poзпoдiл функц1й тa пoвнoвaжeння м1ж op-гaнaми мicцeвoгo caмoвpядyвaння тa opгaнaми
виконавчо''' влади, Mix мюцевими радами ОТГ та районними адмiнicтрацiями й районними радами райоыв, на територм' яких створен ОТГ;
• необхiдним е збоку державних органiв, гро-мадcькоcтi е введення форм та методiв контролю за дiяльнicть органiв мicцевого самоврядування при плануванн та виконаннi мюцевих бюдже^в та формуваннi i використанн фiнансових ресурсiв.
• чiткого законодавчого розподту видаткових повноважень мiж центральними та мюцевими органами влади, що виключае |'х дублювання та визначае вiдповiдальнiсть за прийняття рiшень i надання окремих видiв суспiльних благ i послуг. Враховуючи, що надання прав без вщповщаль-ностi створюе умови для корупцм' та неефектив-ного використання бюджетних коштiв;
• передача органам мюцевого самоврядування бшьшост повноважень мюцевого характеру з вщповщною передачею фЫансових ресур^в державного бюджету на 1х фЫансування;
• забезпечити збереження та використання залишюв коштiв на рахунках мюцевих бюдже^в у наступному бюджетному пер^ за субвенцi8ю на формування Ыфраструктури ОТГ з урахуван-ням цтьового призначення;
• пiдвищення результативностi бюджетного планування на центральному ймюцевому рiвнях з метою покращення якостi надання публiчних послуг та досягнення виконання запланованих показниюв мiсцевих бюджетiв;
• забезпечення прозорост рiшень в дiяльностi мюцево''' влади та ïï пщзвп"ност населенню.
Результативне проведення бюджетно-фЫан-сово''' децентралiзацiï покращить со^ально-еко-номiчний розвиток регюыв: формуеться фЫансо-ва самос^йнють та незалежнiсть територiальних громад, оптимiзуються процеси перерозподiлу бюджетних ресурсiв мж територiями, активiзу-еться мiсцевий економiчний розвиток, населення територiальних громад забезпечуеться сус-пiльними послугами на законодавчо визначеному рiвнi, вирiшуються со^альы проблеми.
Список використаних джерел
1. Бюджетний кодекс Укра'ни / Закон Укра'ни №2456-VI вiд 08. 2010р. // ВВР Укра'ни. 2010. №50 - 51. - с. 572. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:2акоп.па0а.доу.иа/до/2456-17
2. ЛунЫа 1.О. Консолiдацiя державних фЫанав Укра-'ни: кол. моногр. / [ЛунЫа 1.О., Булана О.О., Степанова
О.В. та iK] ; за ред. д.е.н. 1.О. Лунiноï ; НАН Укра'ни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра'ни». - Електрон. данi. - К., 2017.- 344 с. -Режим доступу :http://ief. org.ua/docs/mg/288.pdf.
3. Мiнiстерство фЫанав Укра'ни. Офiцiйний сайт / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: :https:// www.minfin.gov.ua.
4. Павлюк А.П. Формування об'еднаних терито-рiальних громад: стан, проблемы питання та шляхи ''х виршення [аналiтична записка] / А.П. Павлюк. -К.,Н1СД, 2017. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/2642/
5. Серебрянська Д. ФЫансове забезпечення функ-цм в системi органiв мiсцевого самоврядування в Укра'н / Д.Серебрянська // Свiт фЫанав. - 2015. -№1. - С.94 - 106.
6. Юрченко К.Г. Вплив фЫансово' децентралiзацiï на соцiально-економiчний розвиток регiонiв [аналiтична записка] / Юрченко К.Г. - К.,Н1СД, 2016. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.niss.gov. ua/catalogue/10/0/1/
References
1. Biudzhetnyi kodeks Ukrainy / Zakon Ukrainy №2456-VI vid 08. 2010r. // VVR Ukrainy. 2010. №50 - 51. - s. 572. [Elektron. resurs]. - Rezhym dostupu: zakon.rada.gov.ua/go/2456-17
2. Lunina I.O. Konsolidatsiia derzhavnykh finansiv Ukrainy: kol. monohr. / [Lunina I.O., Bulana O.O., Stepanova O.V. ta in.] ;za red. d.e.n. I.O. Luninoi ; NAN Ukrainy, DU «In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy». -Elektron. dani. - K., 2017.- 344 s. - Rezhym dostupu : http://ief.org.ua/docs/mg/288.pdf.
3. Ministerstvo finansiv Ukrainy. Ofitsiinyi sait / [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: :https://www. minfin.gov.ua.
4. Pavliuk A.P. Formuvannia obiednanykh terytorialnykh hromad: stan, problemni pytannia ta shliakhy yikh vyrishennia [analitychna zapyska] / A.P. Pavliuk. -K.,NISD, 2017. [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: http://www.niss.gov.ua/articles/2642/
5. Serebrianska D. Finansove zabezpechennia funktsii v systemi orhaniv mistsevoho samovriaduvannia v Ukraini / D.Serebrianska // Svit finansiv. - 2015. -№1. - S.94 - 106.
6. Iurchenko K.H. Vplyv finansovoi detsentralizatsii na sotsialno-ekonomichnyi rozvytok rehioniv [analitychna zapyska] / Yurchenko K.H. - K.,NISD, 2016. [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: http://www.niss.gov.ua/ catalogue/10/0/1/
Даш про автора
Батажок СвЬлана Григор'тна,
к.е.н., доцент кафедри фЫанав, банкiвськоí справи та страхування, Бiлоцеркiвський нацiональний аграр-ний унiверситет, м. Бiла Церква e-mail: batazhok@ukr.net
Данные об авторе
Батажок Светлана Григорьевна,
к.э.н., доцент кафедры финансов, банковского дела
i/i CTpaxoBaHi/iH, EenoqepKOBCKi/ii/i Haqi/ioHanbHbii/i arpapHbii/i yHMBepciTeT, r. Eenan Цeрковb. e -mail: batazhok@ukr.net
Data about the author Svitlana Batazhok,
PhD in Economics, Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance, Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva e -mail: batazhok@ukr.net
УДК 334.02:336.24 001:10.5281/1впоёо. 1445370
ШЕВЧУК СВ., МИСК1Н Ю.1.
Митна полггика як важлива складова забезпечення митних штереЫв держави
У статт'1 дослджено основн'1 особливост'1 сутност реал'зацн митноI полтики держави, з'ясовано П етимолопчну природу та вдображено основн'1 теоретико-методолопчн позицИ '¡н-терпретацИ'. Виокремлено ключовi аспекти важливост'1 митноI полтики у забезпеченн митноI безпеки та захисту митних '¡нтерес'т. Акцентовано увагу на необхiдностi системного та цЫс-ного пдходу щодо П реал'зацн з огляду на волатильн'1сть економ'нних тенденцй зовншнього та внутршнього середовища. Виокремлено основн'1 проблемн'1 аспекти, що впливають на II ре-ал'зацн з позицИ, як державних оргаыв влади, так i науковоI спльноти. У в'дпов'дному формат сформовано блоки завдань, виконання яких сприятиме адекватному та сучасному вдобра-женню рол'1 державноI митноI служби в сучасному со^ально-економ'нному дискурс! Укра'/ни, а також дозволить повно^нно та ефективно реагувати на глобальн'1 виклики, щодо захисту митних штерес'т держави.
Kлючовi слова: митн'1 нтереси, нацюнальн'1 '¡нтереси, митна безпека, митна полтика, митн'1 ор-гани, зовнiшньоекономiчна полтика.
ШЕВЧУК СВ., МЫСКИН Ю.И.
Таможенная политика как важная составляющая обеспечения таможенных интересов государства
В статье исследованы основные особенности сущности реализации таможенной политики государства, выяснено ее этимологическую природу и отражены основные теоретико-методологические позиции интерпретации. Выделены ключевые аспекты важности таможенной политики в обеспечении таможенной безопасности и защиты таможенных интересов. Акцентировано внимание на необходимости системного и целостного подхода к ее реализации учитывая волатильность экономических тенденций внешней и внутренней среды. Выделены основные проблемные аспекты, влияющие на ее реализацию с позиции, как государственных органов власти, так и научного сообщества. В соответствующем формате сформирован блок задач, выполнение которых будет способствовать адекватному и современному отражению роли государственной таможенной службы в современном социально-экономическом дискурсе Украины, а также позволит полноценно и эффективно реагировать на глобальные вызовы, по защите таможенных интересов государства.
Ключевые слова: таможенные интересы, национальные интересы, таможенная безопасность, таможенная политика, таможенные органы, внешнеэкономическая политика.
© ШЕВЧУК СВ, МИСК1Н Ю.1., 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №7-8 (206-207)/2018 45
