CC BY
24
УДК 332.05:336.025(477) 00! 10.5281/1впоёо.,2556240
ЗАХАРЧЕНКО В.1.
Аналiз заxодiв iз фшансово'| децентралiзацii в контекст сталого розвитку територш
Предмет домдження - в'щпов'/дн'сть заходов ¡з ф1нансово!' децентрал1зацИ' в Укран засадам сталого розвитку територй (населених пункт1в, район'1в, репон1в).
Метою написання статт е виокремлення та розгляд основних заходов ф1нансово!' децентрал-зацИ в Укран в контекст сталого розвитку територй.
Методолопя проведения роботи включае використання теоретичного анал'зу для форму-вання науково-практичних засад ф1нансово'1 децентрал1зацИ' та сталого розвитку територй, еле-ментв ¡мперативного методу - для з'ясування достатност'1 законодавчого забезпечення заходов ¡з ф1нансово'1 децентрал1зацИ', економ1чно! диагностики - для оцнювання результативност'1 заходов ¡з ф1нансово'1 децентрал1зацИ', методу прогнозування - для встановлення можливостей реал1зацИ' програм / проеЫв сталого розвитку територй.
Результати роботи. З'ясовано теоретичн'1 засади ф1нансово'1 децентрал1зацИ' та сталого розвитку територй. Виокремлено та проанал'зовано основн'1 заходи ф1нансово'1 децентрал1зацИ' в Укран в контекст сталого розвитку територй. Обгрунтовано шляхи змЦнення ф1нансово-економ1чно! бази об'еднаних територ'альних громад, районв та репон'ш на основ'1 актив1зацИ' ¡нновац1йноЧн-вестицйноI д'1яльност'1 на засадах смарт-спец1ал1зацИ', що сприятиме реал1заци програм / проеЫв сталого розвитку.
Висновки. Основн'1 заходи ¡з ф1нансовоI децентрал1зацИ', що реал'зуються в Укра!'н1, в'щкрива-ють широк перспективи для сталого розвитку територй р'зного р1вня. При цьому дуже важливо, щоб головний акцент було зроблено не на перерозподл повноважень / фнансових ресурсв м1ж центром I територ'ями, а на змцнення 1х ф1нансово-економ1чно1' бази на основ'1 актив1зацИ' ¡ннова-ц'йноЧнвестиц'йноI д'1яльност'1.
Ключов-! слова: мсцеве самоврядування, реформа децентрал1зацИ', об'еднана територ1альна громада, ф1нансова децентрал\зац\я, сталий розвиток територ'1й.
ЗАХАРЧЕНКО В.И.
Анализ мероприятий по финансовой децентрализации в контексте устойчивого развития территорий
Предмет исследования - соответствие мероприятий по финансовой децентрализации в Украине принципам устойчивого развития территорий (населенных пунктов, районов, регионов).
98 Формування ринкових вщносин в УкраУж №12 (211)/2018
© ЗАХАРЧЕНКО В.1., 2018
Целью написания статьи является выделение и рассмотрение основных мер по финансовой децентрализации в Украине в контексте устойчивого развития территорий.
Методология проведения работы включает использование теоретического анализа для формирования научно-практических основ финансовой децентрализации и устойчивого развития территорий, элементов императивного метода - для выяснения достаточности законодательного обеспечения мер по финансовой децентрализации, экономической диагностики - для оценки эффективности мероприятий по финансовой децентрализации, метода прогнозирования - для установления возможностей реализации программ и проектов устойчивого развития территорий.
Результаты работы. Выяснено теоретические основы финансовой децентрализации и устойчивого развития территорий. Выделены и проанализированы основные меры финансовой децентрализации в Украине в контексте устойчивого развития территорий. Обоснованы пути укрепления финансово-экономической базы объединенных территориальных общин, районов и регионов на основе активизации инновационно-инвестиционной деятельности на основе смарт-специа-лизации, будет способствовать реализации программ и проектов устойчивого развития.
Выводы. Основные мероприятия по финансовой децентрализации, реализуемые в Украине, открывают широкие перспективы для устойчивого развития территорий различного уровня. При этом очень важно, чтобы главный акцент был сделан не на перераспределение полномочий и финансовых ресурсов между центром и территориями, а на укрепление их финансово-экономической базы на основе активизации инновационно-инвестиционной деятельности.
Ключевые слова: местное самоуправление, реформа децентрализации, объединенная территориальная община, финансовая децентрализация, устойчивое развитие территорий.
ZAKHARCHENKO V.I.
Analysis of measures for financial decentralization in the context sustainable development of territories
The subject of research is the compliance of the measures of financial decentralization in Ukraine with the principles of sustainable development of territories (settlements, regions, regions).
The purpose of the article is to identify and review the main measures of financial decentralization in Ukraine in the context of sustainable development of territories.
The methodology of the work includes the use of theoretical analysis to form the scientific and practical principles of financial decentralization and sustainable development of territories, elements of the imperative method - to determine the adequacy of legislative provision of measures for financial decentralization, economic diagnosis - for assessing the effectiveness of measures for financial decentralization, the method of forecasting - to establish opportunities for implementation of programs and projects of sustainable development of territories.
The results of the work. The theoretical principles of financial decentralization and sustainable development of territories are found out. The main measures of financial decentralization in Ukraine in the context of sustainable development of the territories are identified and analyzed. The ways of strengthening of the financial and economic base of the united territorial communities, regions and regions are grounded on the basis of intensification of innovation and investment activity on the basis of smart specialization, which will promote implementation of programs and projects of sustainable development.
Conclusions. The main financial measures that are being implemented in Ukraine open up broad prospects for the sustainable development of territories of different levels. At the same time, it is very important that the main emphasis should be placed not on the redistribution of powers and financial resources between the center and the territories, but on strengthening their financial and economic base on the basis of intensification of innovation and investment activity.
Key words: local self-government, decentralization reform, united territorial community, financial decentralization, sustainable development of territories.
Постановка проблеми. Пюля здобуття неза-лeжноcтi в УкраТы було взято курс на створення демократично! системи державного управлiння, що передбачае дeцeнтралiзацiю влади. Належало вир0ити проблеми пов'язанi зi слабкютю Ы-ституцiйниx засад дeцeнтралiзацм, недосконалю-тю тeриторiальноí оргаызацм влади, надмiрною концeнтрацi8ю владних повноважень i фЫан-сових рeсурсiв у цeнтрi, неефективнютю контролю за дiяльнiстю оргаыв мiсцeвого самовряду-вання. Щоб прискорити вир0ення цих проблем, Кабiнeт Мiнiстрiв УкраТни своТм розпорядженням вiд 1 кв^ня 2014 р. № 333-р. схвалив Концеп-цiю реформи мюцевого самоврядування та те-риторiальноí оргаызацм влади. Одним iз базо-вих напрямiв цieí реформи визначена фЫансова (податково-бюджетна) дeцeнтралiзацiя, яка покликана значно розширити фiнансовi можли-вост мiсцeвиx органiв влади, що особливо вваж-ливо в контeкстi забезпечення сталого розвитку територ^ (поселень, райоыв, рeгiонiв тощо).
Aналiз останшх до^джень i публкацй. Значний внесок у аналiз проблем i конкретних за-xодiв iз фЫансово( дeцeнтралiзацií в Укра'У зроби-ли такi вчеы, як Н. Бак, Л. Безтелесна, Л. Беновська [1], Т. Бондарук, О. Власюк, Г. Возняк, I. Волохова, В. Голян [2], Т. Далевська, М. Деркач, О. Заклекта-Берестовенко, Л. 1щук, М. КарлЫ [3], М. Кiчурчак, I. Луына, Г. Маркович, В. Опарiн, Ю. Пасiчник, Х. Па-тицька [4], К. Павлюк, I. Сторонянська, С. Шульц [5] та Ы. Однак у бтьшост íxнix праць не акцентуеться увага на тому, яким саме чином фЫансова децен-тралiзацiя впливае на сталий розвиток територй зокрема в розрiзi основних И' заxодiв.
Метою статт е виокремлення та розгляд основних заxодiв фЫансово( дeцeнтралiзацií в УкраУ в контекст сталого розвитку тeриторiй.
Виклад основного матерiалу. Одним iз важ-ливих крокiв реформи дeцeнтралiзацií в Укра1ы е фiнансова дeцeнтралiзацiя. Необхщнють у нiй ви-пливае з принципу субсидiарностi, за яким джере-ла бюджетного фiнансування мають бути максимально наближен до споживачiв суспiльниx благ (освiта, охорона здоров'я, культура, безпека, бла-гоустрiй тощо). Зрозумто, що цей принцип лежить в основi вiдомиx теоретичних побудов iз фЫансо-во( дeцeнтралiзацií, а саме [6, с. 136-138; 7]:
• ппотези Ч. теу (1956 та 1961 рр.), суть яко( полягае в тому, що eкономiчнi агенти вибира-ють ту адмiнiстративно-тeриторiальну одини-
цю, в якiй (в умовах фЫансово( автономм) 1м буде забезпечено оптимальний рiвeнь забезпечення сусптьними благами i податкового тягаря (згщ-но певних уподобань i Парето-ефективност);
• пiдxiд Р. Масгрейва до фюкального федера-лiзму (1959 та 1977 рр.), в рамках якого видг лено три основы функцм системи бюджетного фЫансування - алокац^ну (оптимального роз-мiщeння рeсурсiв по тeриторiальниx рiвняx для ефективного забезпечення населення сусптьними благами), перерозподтьну (цeнтралiзо-ваного вирiвнювання доxодiв адмУстратив-но-тeриторiальниx одиниць) та стабiлiзацiйну (з пщтримання макроeкономiчноí рiвноваги), а та-кож сформульовано основнi принципи фЫансо-во( дeцeнтралiзацií: 1) вiдповiдностi (р0ення про виробництво суспiльниx благ мають приймати т громадяни, якi проживають на територм, де отри-муються податки i збори для к фiнансування); 2) цeнтралiзованого пeрeрозподiлу (змЫи в роз-подiлi мають покладатися на центральний уряд, який володie нeобxiдними важелями); 3) фЫан-сового вирiвнювання (уряд мае забезпечувати певний ступЫь вирiвнювання мiж краще та прше забезпеченими тeриторiями); 4) нацюнальних бажаних благ (уряд мае стимулювати надання певних сусптьних благ на мюцевому рiвнi через надання цтьових трансфeртiв);
•теорм клубiв Дж. Б'юкенена (1965 р.), згщно яко( клуб, як добровтьне об'еднання (на практик це може бути й оптимальна за розмiрами тери-торiальна громада), допомагае отримати вигоду вiд сптьного використання будь-якого суспть-ного блага, виробництво якого було оплачено з внесюв члеыв клубу (для тeриторiальниx громад - з податкових платeжiв мiсцeвого населення), конкуруючи при цьому за бюджет сектору державного управлЫня;
• принципу «фiскально! рiвноваги» М. Олсона (1969 р.), за яким власы повноваження терито-р^ мають опиратися на фiнансування за рахунок власних дохщних джерел;
• модeлi У. Нiсканeна (1971 р.), згщно з якою адмУстра^я тeриторiальниx одиниць кожного рiвня задля одержання додаткових важeлiв влади, посадових привте[в, пiдвищeниx зарплат прагне до можливо( максимiзацií бюджетних витрат;
• теореми дeцeнтралiзацií У. Оутса (1972 р.), за якою кожна державна послуга повинна надава-тися самим нижым рiвнeм влади, тому що децен-
трaлiзовaнe прийняття рiшeнь щодо постaчaння сyспiльного блaгa aбо eфeктивнiшe вiд цeнтрaлi-зовaного, aбо, принaймнi, нe постyпa8ться йому з точки зору eфeктивностi.
3a зaдyмом стeйкxолдeрiв (провiдникiв) рe-форми дeцeнтрaлiзaцiï в Укрaïнi - Кaбмiнy, зо-крeмa Мiнрeгiонy, тa iншиx Ыституфй - ф^нсо-вa дeцeнтрaлiзaцiя мae нeодмiнно пeрeдбaчaти розширeння фiнaнсовиx повновaжeнь оргaнiв мiсцeвого сaмоврядyвaння. Цe, звичaйно, спри-ятимe нaрощyвaнню доxодiв мiсцeвиx бюджeтiв, пeрeдyсiм зa рaxyнок влaсниx доxодiв, a вiдтaк, створить знaчно ширшi можливостi для зaбeз-пeчeння стaлого розвитку тeриторiй.
Для зaбeзпeчeння стaлого розвитку тeриторiй будь якого рiвня нeобxiдно гaрмонiзyвaти взaeмо-дш трьоx ix склaдовиx - довктля, соцiyмy тa eконо-мiки. ^ ознaчa8 тaкe: eкологiчнa склaдовa стaлого розвитку мa8 протидiяти дeгрaдaцiï нaвколишнього природного сeрeдовищa тa пiдтримyвaти здaтнiсть eкосистeм до сaмовiдновлeння; соцiaльнa скгадо-вa мa8 бути орieнтовaнa нa нeyxильнe полiпшeння добробуту людeй, створeння сприятливиx умов для ix проживaння; eкономiчнa склaдовa мa8 зaбeзпe-чyвaти оптимaльнe використaння обмeжeниx рe-сур^в iз зaстосyвaнням eнeрго- i мaтeрiaлозбeрi-гaючиx тa eкобeзпeчниx тexнологiй.
Pозглянeмо основнi зaxоди з ф^нсовоУ дeцeн-трaлiзaцiï в Укрaïнi тa ix вияви в контeкстi стaло-го розвитку тeриторiй, зокрeмa в розрiзi основниx лaнок сaмоврядyвaння - об'eднaниx тeриторiaль-ниx громaд (ОТГ), рaйонiв i рeгiонiв. При цьому бу-дeмо виxодити з того, що фiскaльнa дeцeнтрaлi-зaцiя можe вiдбyвaтися iз зaстосyвaнням рiзниx мeтодiв i що нe всi ïï зaxоди можуть спрaвляти бeзпосeрeднiй вплив нa стaлий розвиток тeрито-рiй, бо вЫ можe бути й опосeрeдковaним.
1. Bнeсeння змiн щодо ф^нсово! дeцeнтрa-лiзaцiï до Подaткового тa Бюджeтного кодeк-сiв. Вщповщы змiни пeрeдбaчeнi в тaкиx 3aконax Укрaïни, як: «Про внeсeння змЫ до Подaтко-вого кодeксy Укрaïни тa дeякиx зaконодaвчиx aктiв Укрaïни щодо подaтковоï рeформи» вiд 28.12.2014 р. № 71-VIII; «Про внeсeння змiн до Бюджeтного кодeксy Укрaïни щодо рeфор-ми мiжбюджeтниx вщносин» вiд 28.12.2014 р. № 79—VIII; «Про внeсeння змЫ до Бюджeтного кодeксy Укрaïни щодо особливостeй формyвaн-ня тa виконaння бюджeтiв об'8днaниx тeриторi-aльниx громaд» вiд 26.11.2015 р. № 837-VIII. Цi
зaкони дозволяють оргaнaм мiсцeвого ммовря-дyвaння aкyмyлювaти знaчно бiльшe, нiж до рe-форми дeцeнтрaлiзaцiï, фiнaнсовиx рeсyрсiв, якi тaк нeобxiднi для зaбeзпeчeння стaлого розвитку тeриторiй. Крiм того, вони формують зaконодaв-чу бaзy для усп0но! рeaлiзaцiï yсix iншиx зaxодiв iз ф^НСОВО! дeцeнтрaлiзaцiï.
2. Нaдaння бтьшо'( ф^нсовоУ сaмостiйностi ор-гaнaм мiсцeвого сaмоврядyвaння. 3 цieю мeтою:
• вщм^но iндикaтивнe плaнyвaння Мiнфiном покaзникiв мiсцeвиx бюджeтiв тa довeдeння ix до мiсцeвиx бюджeтiв;
• aлгоритм розрaxyнкy видaткiв мiсцeвиx бю-джeтiв прив'язaно до нормaтивiв, що зaxищa8 ор-гaни мiсцeвого сaмоврядyвaння вiд сyб'eктивниx фaкторiв;
• пeрeдбaчeно формyвaння единого коши-кa доxодiв зaгaльного фонду мiсцeвиx бюджe-тiв (бeз подту його нa I i Ii кошики - зaкрiплeнi тa влaснi доxоди);
• ввeдeно додaтковy дотaцiю до мiсцeвиx бю-джeтiв y зв'язку з пeрeвиконaнням плaнy мобг лiзaцiï доxодiв до дeржaвного бюджeтy (50 % до бюджeтiв ОТГ, рaйонiв i рeгiонiв, 62,5 % до бю-джeтy АР Крим i 100 % до бюджeтy Киeвa);
• встaновлeно, що aдмiнiстрyвaння (встaнов-лeння стaвок в мeжax, визнaчeниx Подaтковим кодeксом) тa збiр мiсцeвиx подaткiв прямо зaлe-жить вiд громaди тa Tí влaди;
• нaдaно можливiсть сaмостiйного обрaння ОТГ дeржaвниx бaнкiвськиx yстaнов з обслугову-вaння коштiв мiсцeвиx бюджeтiв, зокрeмa в чaс-тинi бюджeтiв розвитку тa влaсниx нaдxоджeнь бюджeтниx yстaнов.
3. Нaдaння бюджeтaм ОТГ тaкиx œe повновa-жeнь, як i бюджeтaм мiст облaсного пщпоряд-кyвaння. У бюджeти ОТГ, ^м доxодiв, що зaрa-xовyються до сiльськиx, сeлищниx, мiськиx мiст рaйонного знaчeння бюджeтiв, тaкож зaрaxовy-еться 60% ПДФО (подaткy нa доxоди фiзичниx осiб). До бюджeтiв громaд, якi нe об'8днaлися, зa-гaльнодeржaвнi подaтки (сeрeд якиx i ПДФО) нe зaрaxовyються, оскiльки Бюджeтним кодeксом нa ниx нe поклaдeно виконaння повновaжeнь, якi визнaчaються фyнкцiями дeржaви i дeлeгyються нa виконaння мiсцeвомy сaмоврядyвaнню.
4. Пeрeвeдeння бюджeтiв ОТГ нa прямi стосун-ки з дeржaвним бюджeтом. В yмовax пeрexодy вiд тристyпeнeвоï до двостyпeнeвоï бюджeтноï модeлi (пiсля вилyчeння y облдeржaдмiнiстрaцiй повно-
вaжeнь щодо розробки бюджeтiв облaстeй, що е дyжe сyпeрeчливим) ОTГ з чисeльнiстю житe-лiв бiльшe 5OOO осiб встyпaють y прямi стосунки з дeржaвним бюджeтом. До рeформи дeцeнтрa-лiзaцi'í тaкi стосунки мaли тiльки облaснi тa рa-йоннi бюджeти, a тaкож бюджeти мiст облaсного знaчeння. Однaк цeй зaxiд е досить сyпeрeчли-вим, тому що в пeрспeктивi Miнiстeрствy фiнaнсiв Ó^aí^ довeдeться взa8модiяти орi8нтовно з 1,5 тис. О^, xочa знaчно простiшe було б мaти спрa-ву з yпрaвлiннями тa вiддiлaми фiнaнсiв рaйонiв тa мiст облaсного пiдпорядкyвaння, якиx до рeформи дeцeнтрaлiзaцi'í було BGB, a бyдe щe мeншe.
5. Пiдвищeння прозоростi мiсцeвиx бюджeтiв. Pa^rne вeсь процeс склaдaння (у т. ч. й формуль-ниx розрaxyнкiв) тa використaння мiсцeвиx бю-f^e^ вiдстeжyвaли фaxiвцi Дeржaвно'í контроль-но-рeвiзiйно'í служби тa Дeржaвного кaзнaчeйствa Óкрa'íни. B yмовax фiнaнсово'í дeцeнтрaлiзaцi'í гро-мaдськостi нaдaються знaчно бiльшi прaвa нa одeржaння iнформaцi'í про мiсцeвий бюджeт зa-для врaxyвaння íí точки зору при його склaдaн-нi i використaннi. Aлe при цьому дyжe вaжливо зa-бeзпeчити нe просто фiзичний доступ громaдян до фiнaнсовиx докyмeнтiв, aлe й нaдaти можливiсть íx aнaлiзy для громaдян, що нe мaють спeцiaль-но'( пiдготовки. З цi8ю мeтою пeрeдбaчaeться роз-робкa громaдськиx бюджeтiв як зрозумто'( форми прeзeнтaцi'í бюджeтниx докyмeнтiв [В].
Для пiдвищeння прозорост мiсцeвиx бюджeтiв Громaдським Пaртнeрством «3a прозорi мiсцe-вi бюджeти!» тa Фондом «Сxiднa 6вропa» розро-блeнa спeцiaльнa мeтодологiя з використaнням спeцiaльниx iндeксiв тa рeйтингiв, орi8нтовaниx нa пeвнy стaдiю бюджeтного процeсy, як, нaпри-клaд, Iндeкс нaйкрaщиx прaктик при здiйснeн-нi зaкyпiвeль у систeмi PROZORRO - нa стaдiю виконaння бюджeтy [9, с. 41]. Ha стaдi'í розробки мiсцeвиx бюджeтiв цим цiлям можe слугу-вaти використaння рeзyльтaтiв дeпyтaтськиx i громaдськиx слyxaнь щодо ключовиx проблeм i нaпрямiв стaлого розвитку О^, рaйонy, рeгiонy.
Ha нaшy думку, для пiдвищeння прозоростi ви-користaння бюджeтниx коштiв ОTГ в тeриторiaль-ному розрiзi доцiльно вiдобрaжaти сyбрaxyнки до-xодно'í i видaтково'í чaстин стaростинськиx окрyгiв i окрeмиx нaсeлeниx пyнктiв, aби 'íxнi видaтки до-стaтньо корeспондyвaлися з 'íxнiми доxодaми.
B. Pозширeння бaзи оподaткyвaння мiсцeвиx бюджeтiв. B yмовax фiнaнсово'í дeцeнтрaлiзaцi'í зa
кожною лaнкою сaмоврядyвaння зaкрiплeно CTa-бiльнy доxоднy бaзy мiсцeвого бюджeтy. Доxоди мiсцeвиx бюджeтiв визнaчaються вiдповiдно до ст. B4 ^гальний фонд), ст. B91 (спeцiaльний фонд) тa ст. ?1 (бюджeт розвитку) Бю^^тного кодeк-су. Основними подaткaми, якi нaповнюють мiсцe-вi бюджeти (мiст облaсного знaчeння, рaйонiв, О^) визнaчeно: BO % подaткy нa доxоди фiзичниx осiб, 1O % подaткy нa прибуток пiдприeмств, 5 % aкциз-ного подaткy з рeaлiзaцi'í пiдaкцизниx товaрiв, 1OO % единого подaткy, подaткy нa мaйно (нeрyxомiсть, трaнспорт), плaти зa зeмлю, подaткy нa прибуток пiдпри8мств комyнaльно'í влaсностi, плaти зa нa-дaння aдмiнiстрaтивниx послуг i туристичного збо-ру тa BO % ^мють З5 %) eкологiчного подaткy.
M. I. ^рлЫ [З, с. 1З9] зayвaжив дeякi особли-востi новaцiй подaтковоï бaзи мiсцeвиx бюджe-тв. Ha його думку, пeрeдaчa чaстини aкцизно-го подaткy до доxодiв мiсцeвиx, xочa й збiльшилa нaдxоджeння до ниx, aлe, з Ышого боку, провокуе мiсцeвi оргaни влaди нe рeaгyвaти нa мaсовi по-рyшeння зaконy, що íx допусгають пiдпри8мствa з продaжy пiдaкцизниx товaрiв. Дyжe дискуЫй-ним вiн ввaжae новий порядок сплaти eкологiч-ного подaткy до мiсцeвиx бюджeтiв, тому що мю-цeвa влaдa тeпeр втрaчa8 eкономiчнy мотивaцiю до боротьби з пiдприeмствaми-зaбрyднювaчa-ми нaвколишнього сeрeдовищa, що сyпeрeчить полiтицi стaлого розвитку. Aлe головним, нa нa-шу думку е тe, що доxоднa чaстинa мiсцeвиx бю-джeтiв всe ж знaчною мiрою постaвлeнa в зa-лeжнiсть вiд eкономiчного стaнy мiст облaсного знaчeння, рaйонiв тa ОTГ.
?. Стимyлювaння зростaння влaсниx доxодiв мiс-цeвиx бюджeтiв. Зaвдяки розширeнню повновa-жeнь i пiдвищeнню зaцiкaвлeностi оргaнiв мiсцe-вого сaмоврядyвaння, зокрeмa ОTГ, зa три роки вщ почaткy рeформи дeцeнтрaлiзaцi'í доxоди зaгaль-ного фонду мiсцeвиx бюджeтiв (бeз мiжбюджeт-ниx трaнсфeртiв) зросли (в поточниx цiнax) iз 68,6 млрд. грн. у 2O14 р. до 192,? млрд. грн. у 2O1? р., тобто у 2,8 рaзa. ^льки у 2O1? р. вони зросли нa 46,O млрд. грн. aбо нa З1 % проти 2O1B р. [1O].
Aлe в порiвняниx цiнax (зa розрaxyнкaми European Analytical Centre) нaвiть зa бiльш три-вaлий пeрiод - 2OO?-2O1B рр. - рeaльниx зру-шeнь у доxодax мiсцeвиx доxодiв (з yрaxyвaнням трaнсфeртiв), нa жaль, нe вiдбyлося (рис. 1).
Як позитив вaрто вiдмiтити тe, що тeмпи зрос-тaння влaсниx нaдxоджeнь до бюджeтiв ОTГ ви-
Рисунок 1. Номшальш доходи та доходи у порiвняниx цiнаx 2007 року мiсцевиx бюджетiв (з урахуванням трансфертiв)
Джерело: Державна казначейська служба Украни, розрахунки European Analytical Centre [2].
переджають темпи зростання доxодiв по мюце-вих бюджетах загалом. Надходження власних доxодiв мiсцeвиx бюджeтiв 366 ОТГ за 2017 р. зросли на 87,0 % та склали 9,3 млрд. грн. (+4,3 млрд. грн.) [10].
Як негатив ми оцЫюемо те, що швидкий рют власних доxодiв мiсцeвиx бюджeтiв, а також до-мiнyвання у стрyктyрi доxодiв загального фонду мюцевих бюджeтiв надходжень вщ сплати ПДФО (57,4 % вщ загально!' суми при частцi мюцевих податюв i зборiв 27,3 % [10]) е результатом не сттьки eкономiчного зростання тeриторiй, скть-ки перерозподту мiж доходними частинами мюцевих i державного бюдже^в.
Окрeмi нeгативнi моменти можна вiдмiтити i в систeмi адмiнiстрyвання податкiв на мюцево-му рiвнi. Так, нарахування ПДФО передбачено за мюцем розташування вiдокрeмлeниx структурних пiдроздiлiв пiдпри8мств, що е цтком виправда-ним, однак на практик його сплата часто ще проводиться за мюцем реестрацм' головного пщпри-емства. Тому слушною е пропозицiя Х. Патицько!' [4, с. 56] щодо зарахування ПДФО залежно вiд мiсця проживання (реестрацм) платника-фiзич-
но'Т особи, а не мюця розташування податково-го агента-юридично'Т особи. Варто вiдмiтити й складнiсть адмiнiстрування та неефективнiсть формул встановлення податку з нерухомоси коли оподатковуеться нерухомiсть, яка мае ттьки 60 i бiльше кв. м для квартир та 120 i бтьше кв. м для будинюв. Через це суттево знижуеться доходна частина мiсцевих бюдже^в. Пiдняти «вагу» податку на нерухомють можна шляхом оподатку-вання кожного ТТ квадратного метра в залежнос-тi вiд категорм та вартюно'Т оцiнки за регiонами та районами мют (подiбно до мунiципального податку у Великобритании Щоправда в умовах бщност значно'Т частини украТ'нського населення оподат-ковувати доцiльно ттьки ту житлову площу, яка перевищуе (в розрахунку на одну особу) ТТ зако-нодавчо визначений мУмальний розмiр - 13,65 кв. м, причому у стьсьмй мiсцевостi ТТ розмiр може бути у два рази бтьший за площею.
В разi передачi земельних дiлянок стьськогос-подарського призначення державно'' власностi у комунальну власнють ОТГ (згiдно розпорядження уряду вщ 31.01.2018 р. № 60-р.), вони можуть отримати ще одне важливе джерело наповне-
ння мiсцeвиx бюджетв. Однак це розпоряджен-ня суперечить ст. 13 Конституцм УкраСни, в яюй вiдмiчeно, що земля, и надра та iншi природнi ре-сурси, що знаходяться в межах територм Укра-(ни, е об'ектами права власностi УкраСнського народу, а органи мюцевого самоврядування мо-жуть вщ iмeнi народу можуть лише рeалiзовувати право загальнонародно[ власностi на не[ (в сен-сi користування та розпорядження, а не володЫ-ня), тому воно може бути вщмЫене Конституфй-ним Судом УкраСни. Водночас ми вважаемо, щоб частина плати за землю стьськогосподарського призначення (орieнтовно третина) мае залиша-тися у мюцевих бюджетах.
Для суттевого збiльшeння власних доxодiв мiсцeвиx бюджетв принципово важливо задiя-ти реальн стимули активiзацií пщприeмницькоí дiяльностi та боротьби з тЫьовим сектором му-нiципальноí eкономiки.
8. Запровадження ново[ системи вирiвнювання податкоспроможностi тeриторiй. В Укран стару систему балансування доxодiв i видаткiв мiсцeвиx бюджeтiв замЫено принципово новою системою вирiвнювання податкоспроможност тeриторiй. Згiдно ст. 98 Бюджетного кодексу УкраСни, го-ризонтальне вирiвнювання проводиться лише за двома податками: 1) податком на прибуток пщ-приемств приватного сектору економки (10 %) - по обласних бюджетах; 2) податком на доходи фiзичниx о^б - по бюджетах ОТГ i мiст, районних та обласних бюджетах. Решта платeжiв залиша-ються в повному обсязi у розпорядженн мiсцeвиx органiв влади. За результатами горизонтального вирiвнювання визначаеться розмiр мiжбюджeт-ного трансферту для мюцевих бюджeтiв, що мають прямi мiжбюджeтнi вiдносини з державним бюджетом, а саме: мiсцeвi бюджети з рiвнeм над-ходжень: у межах вщ 0,9 до 1,1 - вирiвнювання не здiйсню8ться; нижче 0,9 середнього показника по Укра!нi - отримують базову дотацш (80 % су-ми, нeобxiдноí для досягнення показника 0,9), що пщвищить рiвeнь íx забeзпeчeностi; бiльшe 1,1 -передаеться реверсна дотацiя з вщповщного об-ласного бюджету в обсязi 50 % суми, що переви-щуе значення такого iндeксу 1,1.
Для сталого розвитку, зокрема депресивних територ^, Л. Беновська [1, с. 90] пропонуе зали-шати 100 % суми, нeобxiдноí для досягнення показника 0,9, що е цтком виправданим, особливо для фЫансування захищених статей видаткiв
згщно ст. 55 Бюджетного кодексу (оплати прац пра^вниюв бюджетних установ та Ы.), хоча це й пщвищуе «тиск» на держбюджет.
9. Передача залишюв коштiв державних суб-вен^й в кiнцi року на рахунки мюцевих бюджетв. Згiдно Закону УкраСни «Про мiсцeвe самоврядування в УкраСы», повноваження виконавчих ор-гаыв мiсцeвого самоврядування подiляються на власы або самоврядн (статтi 26, 43) i делегова-нi вiдповiдними органам державно[ виконавчо[ влади (статтi 27-38).
Зрозумто, що для виконання тeриторiальними громадами делегованих повноважень мiсцeвим бюджетам з державного бюджету надаються трансферти: базова дота^я (для горизонтального вирiвнювання), освтя та медична субвенцм, субвeнцiя на пiдготовку робiтничиx кадрiв, суб-вeнцiя на розвиток Ыфраструктури громад (на 2018 р. вона запланована в розмiрi 1,9 млрд. грн.). Трансферти частково покривають i не-гаразди в eкономiчному розвитку територ^ та систeмi мiсцeвиx податюв i зборiв, тому за перюд 2007-2016 рр. вони майже щорiчно збтьшува-лися, як i кня частка у структурi мiсцeвиx доxодiв (крiм 2013 та 2016 рр.). Це свщчить про значнi проблеми в питаннях нарощування фiнансовоТ самодостатност мiсцeвиx бюджeтiв (рис. 2).
На жаль, субвенцм з держбюджету видтяються далеко не завжди в необхщних обсягах, в серед-ньому на 20 менше вiд потреби [1, с. 88]. Через це зростае незбалансованють мiсцeвиx бюджeтiв i, як результат, то в одному, то в Ышому район чи мют затримуеться зарплата лiкарям i вчителям, немае коштiв на вiдшкодування вартосп лiкарськиx засо-бiв для лкування окремих захворювань тощо.
Наразi, якщо субвен^й з держбюджету не ви-стачае, наприклад на фiнансування районних лка-рень, то органи мюцевого самоврядування та рай-держадмУстрацм ще мають можпивють передати [х фЫансування органам влади щаблем вище - на обласний рiвeнь. Однак така можливють буде збе-рiгатися ттьки до створення госпiтальниx округiв, полм районнi лiкарнi треба буде або перепрофтю-вати (пiд xоспiси, амбулаторм тощо), або передати на фЫансування ОТГ. А тi, маючи обмежен фЫан-совi ресурси, швидше за все 1x закриють.
Варто зауважити ще й те, що система фЫан-сування мeдичноí та освiтньо! сфер через прямi субвенцм мюцевим бюджетам з державного бюджету (вщповщно до затверджених нормативiв) е
Рисунок 2. Офщшш трансферти мiсцевим бюджетам та |'хня частка в CTpyKTypi доxодiв мгсцевих бюджетiв
Джерело: Державна казначейська служба Украни, розрахунки European Analytical Centre [2].
надто заплутаною, тому вщповщальнють за не1', OKpiM МЫфЫу, несуть ще й профiльнi мУстер-ства - оcвiти i науки та охорони здоров'я.
Водночас для сталого розвитку тeриторiй важ-ливо те, що залишки коштiв державно!' субвен-L4ÎÏ у кiнцi року не вилучаються, а залишаються в мюцевих бюджетах. Отже, вони можуть викорис-товуватися в тeриторiальних громадах на онов-лення матeрiально-тeхнiчноí' бази та оптимг зацiю мeрeжi навчальних i медичних закладiв, розвиток iнфраcтрyктyри тощо.
10. Перекладання на мicцeвi бюджети фЫан-сування додаткових повноважень. У 2017 р. на мicцeвi бюджети було перекладено фЫансуван-ня профес^но-техычно'!' оcвiти, закладiв куль-тури та дошктьно'!' оcвiти, комунальних послуг та енергоносп'в (у галyзi оcвiти та охорони здоров'я), зароб^но'!' платнi непедагопчному персоналу в загальнооcвiтнiх школах, ремонту та утримання автодор^, що виявилося не пщ силу багатьом те-риторiальним громадам. А перекладання на бюджети eкономiчно неспроможних тeриторiальних громад фiнанcyвання навiть частини встановле-них державою пiльг громадянам, зокрема що-
до оплати комунальних платeжiв, перевезення окремих катeгорiй населення, не дозволяе за-безпечити Ïхнi законы права. В пщсумку це дис-кредитуе саму iдeю фЫансово[ дeцeнтралiзацií'.
Ми вважаемо, що в Укра'У, де бiльшicть терито-рiй е депресивними, cлiд використовувати фран-цузьку модель фЫансування cycпiльних благ (до 80 % потреб забезпечувати через державний бюджет). Це дозволить пщтримувати гарантований Конститу^ею Укра'ни базовий рiвeнь забезпечен-ня громадян сусптьними благами незалежно вiд мicця '¿хнього проживання. Ti ж тeриторiальнi гро-мади, що вже вхопили «попутний вiтeр» реформи дeцeнтралiзацií', зокрема й фЫансово'!', можуть за рахунок додаткових надходжень до мicцeвих бю-дже^в забезпечувати потреби свого населення понад базовий рiвeнь, що, до реч^ ще до початку реформи дeцeнтралiзацií' практикувалося у великих мютах. Так, у Ки8вi, виходячи з вищо[ вартоcтi життя в мюй нiж в середньому в УкраУ, за рахунок мicцeвого бюджету учителям вже тривалий час виплачуються надбавки у виглядi премй
11. Застосування нових пiдходiв до складання i використання бюджeтiв розвитку тeриторiальних
громад. Згщно Наказу МЫрегюну вщ 30.03.2016 р. № 75 «Про затвердження Методичних рекомен-дацiй щодо формування i реалiзацм прогнозних та програмних документiв cоцiально-економiчного розвитку об'еднаноТ терш^альноТ громади» для складання таких бюджетiв мають використовува-тися програмно-цiльовий пiдхiд та сучасн методи (форсайту, SWOT- та PESTLE-аналiзу та iн.). Вони дозволяють одержан в результатi децентра-лiзацií додатковi фiнансовi ресурси оптимальним чином спрямовувати на створення в терт^аль-них громадах сучасноТ освп"ньоТ, медичноТ, тран-спортноТ, житлово-комунальноТ iнфраструктури. До реч^ видатки бюджетiв розвитку, зокрема ОТГ, у 2017 р. в розрахунку на одну особу порiвняно з минулим роком збтьшилися у 1,5 рази. Водночас у багатьох ОТГ, наприклад у ГрабовецькоТ та За-болот^вськоТ, що у Львiвськiй областi, фактично немае власних коштв для формування бюджетiв розвитку, тому у них вс чи майже вс заходи со-цiально-економiчного розвитку фЫансуються за рахунок субвенцм з держбюджету на розвиток Ыфраструктури [5, с. 129]. Але нав^ь у тих ОТГ, у яких бюджети розвитку сформован згiдно зi ст. 17 Бюджетного кодексу, гострою залишаеться проблема концентрацм коштiв, достатнiх для реа-лiзацií значних iнвестицiйних проектв.
12. Пiдвищення ролi Державного фонду регг онального розвитку (ДФРР) у фЫансуваны про-ектiв i програм сталого розвитку територ^. В ни-нiшнiх умовах важлива роль у сталому розвитку територ^ вiдводиться ДФРР. Щоб ОТГ могли отримати грант ДФРР, необхщно, згiдно ст. 241 Бюджетного кодексу, розробити проект (мож-на за кошти ДФРР i бажано за участю громади), далi - подати проектну заявку в регюнальну ко-мiсiю, отримати висновок та погодження вiд неТ. Пюля цього оцiнювальний лист та протокол засг дання комюм слiд направити для прийняття остаточного р0ення у конкурсну комiсiю, у складi якоТ мае бути не менше 50 % членiв Комiтету Верховно!' Ради УкраТни з питань бюджету.
За кошти ДФРР в регюнах у 2018 р. передба-чено створити та реконструйовати 115 об'ектв освiти (94 загальноосвiтнi школи та 21дитячий садок) на суму - 566 млн. грн., 41 об'ект охо-рони здоров'я та со^ального захисту населення на 194 млн. грн., 39 об'ектв спорту - 196,5 млн. грн., 24 об'екти водопостачання та водовщ-ведення - 230 млн. грн., 33 об'екти дорожньо-
транспортноí Ыфраструктури - 357 млн. грн., 16 об'ектв культури - 94,2 млн. грн., 9 ЦНАПв -67 млн. грн. тощо. Загальний обсяг фЫансуван-ня ДФРР на 2018 рк становить 6 млрд. грн. [11].
13. Активiзацiя iнвeстицiйно! дiяльностi в те-риторiальниx громадах на засадах смарт-спецг алiзацií. У фiнансуваннi проектв i програм розвитку територ^ важлива роль мають вiдiгравати в^чизняы та зарубiжнi iнвeстори. Для пщвищен-ня зацiкавлeностi потeнцiйниx iнвeсторiв мюцева влада мае подбати про пщвищення Ывестифй-ноí привабливостi пiдвiдомчоí територм за рахунок вибору eфeктивноТ господар^^ спе^алг зацм, розвитку Ыфраструктури пiдприeмництва (банкiвськиx, гeоiнформацiйниx та Ыших систем), мiнiмiзацií мiсцeвиx податкiв, дебюрократиза-цм дозвiльниx процедур (тим бтьше, що дозво-ли та реестрац^ы документи для ведення бiзнe-су можна буде отримувати на мюцях) тощо.
Стимулом до активiзацií iнвeстицiйно! дiяльностi в тeриторiальниx громадах мае стати й те, що вони отримали додатковi можливост не ттьки для вну-трiшнix, а й зовышых запозичень. Так, якщо ран0е позичальниками, наприклад, бвропейського банку реконструкцм та розвитку могли виступати тiльки мiста-мiльйонники, то тепер напряму брати креди-ти в них можуть усi обласнi центри, а також мюта з населенням понад 300 тис. жтелв. Крiм того, те-риторiальнi громади мають можливють здавати в оренду комунальну нерухомють, випускати обл^а-цм мунiципальноí позики, рeалiзовувати проекти на засадах приватно-державного i приватно-мунщи-пального партнерства, розширювати ствробп"ни-цтво з iншими теритсральними громадами тощо.
Додатковi можпивостi для тeриторiальниx громад щодо самостйного залучення iнвeстицiй означають, що вони все бтьше набувають ознак фЫансових виробничо-соцiальниx корпорацiй. До рeчi, у Японп подiбнi (мунiципальнi) корпора-цм володiють значною часткою акцiй великих фг нансово-промислових груп (кейрецу), яю ста-новлять основу eкономiки краСни.
Iнвeстицiйна дiяльнiсть у тeриторiальниx громадах мае поеднуватися з Ыновац^ною задля формування смарт-спiльнот, зокрема смарт-мют (на основi iнформацiйниx технолопй, iнновацiйниx ви-дiв дiяльностi та використання конкурентних пе-реваг територ^). У цьому зв'язку для багатьох те-риторiальниx громад дуже важливо визначити перспективну смарт-спeцiалiзацiю, що сприяти-
мe eфeктивнiй peaлiзaцiï (зa paxyнок piзниx джepeл фiнaнcyвaння) бiльшоcтi iнвecтицiйниx пpоeктiв.
Aктивiзaцiя iнновaцiйно-iнвecтицiйноï дiяльноc-тi в тepитоpiaльниx гpомaдax нa зacaдax cмapт-cпeцiaлiзaцiï cпpиятимe зpоcтaння кньоТ по-дaтко- i бюджeтоcпpоможноcтi. Taким чином y тepитоpiaльниx гpомaдax збiльшaтьcя pозмipи бю-джeтниx витpaт нa pозвиток мyнiципaльноï eконо-мiки, пiдвищeння якоcтi життя 'ï^ix мeшкaнцiв тa нa оxоpонy довктля, що повною мipою вiдповiдa8 бa-зовим зacaдaм cтaлого pозвиткy тepитоpiй.
Висновки
Ocновнi зaxоди, що пpоводятьcя в paмкax pe-фоpми дeцeнтpaлiзaцiя, зокpeмa ф^ндово!', вщ-кpивaють шиpокi пepcпeктиви для cтaлого pозви-тку в Укpaïнi тepитоpiй piзного piвня. Aлe пpи цьому дyжe вaжливо, щоб головний aкцeнт було зpоблeно нe нa пepepозподiл повновaжeнь i фiнaнcовиx pe-cypciв мiж цeнтpом i тepитоpiями, a нa змiцнeння ïx фiнaнcово-eкономiчноï бaзи (зa paxyнок зaлyчeн-ня додaтковиx iнвecтицiй, пiдвищeння pолi ДФPP, вибоpy eфeктивноï cмapт-cпeцiaлiзaцiï тощо).
Список використаних джерел
1. Бeновcькa Л. Я. Пpоблeми фiнaнcyвaння видaткiв мicцeвиx бюджeтiв у контeкcтi бюджeтно-подaтко-воÏ дeцeнтpaлiзaцiï / Л. Я. Бeновcькa // Peгiонaльнa eкономiкa. - SO15. - № 1. - C. B7-95.
S. Голян B. Зaлишaтиcя нa мicцяx: як i чим нaповнити бюджeти гpомaд [Eлeктpонний pecypc] / B. Голян // Mind.ua. - SO17. - 7 фуд. - Peжим доступу : https:// mind.ua/openmind/20179359-zalishatisya-na-miscyah-yak-i-chim-napovniti-byudzheti-gromad.
3. Kapлiн M. I. Фicкaльнa кон^л^^я i фicкaльнa дeцeнтpaлiзaцiя: пpоблeмa взaeмозв'язкy ïa шля/и ïï виpiшeння / M. I. Kapлiн // Peгiонaльнa eкономiкa. -SO16. -№ S. - C. 136-140.
4. ^тиць^ Х. О. Ocобливоcтi фоpмyвaння подaт-кови\ доxодiв мicцeвиx бюджeïiв в yмовax фiнaнcовоÏ дeцeнïpaлiзaцiï / Х. О. ^тиць^ // Peгiонaльнa e^-номiкa. - S017. - № 1. - C. 53-6S.
5. Pозвиток cоцiaльноÏ cфepи ïepиïоpiaльниx гpомaд в yмовax aдмiнicïpaïивно-фiнaнcовоÏ дeцeнïpaлiзaцiï / ДУ «Ыститут peгiонaльниx доcлiджeнь iмeнi M. I. До-лiшнього HAH Укpaïни» ; нayк. peд. С. Л. Шульц. - Львiв, S01B. - 140 c.
6. Гepчaкiвcький С. Д. Teоpeïичний логоc фicкaльноÏ дeцeнïpaлiзaцiï / С. Д. Гepчaкiвcький, О. P. Kaбaш // Peгiонaльнa eкономiкa. - S009. - № S. - С. 133-141.
7. Лapинa С. E. Сложноcïи и пpотивоpeчия поcïpоeния дeцeнïpaлизовaнной бюджeïной cиcïeмы: ïeоpeïичec-кий acпeкï [Элeкïpонный pecypc] / С. E. Лapинa // Becï-ник Адыгей^ого гоcyдapcïвeнного yнивepcитeтa. Сepия 5: Экономикa. - S015. - Bbm. 3. - C. 33-40. - Peжим до-c^a : https://cyberleninka.ru/article/n/slozhnosti-i-protivorechiya-postroeniya-detsentralizovannoy-byudzhetnoy-sistemy-teoreticheskiy-aspekt.
B. Citisens Budgets [Electronic resource] / International Budget Partnership. - Resource is available at : https:// www.internationalbudget.org/open-budget-survey/ resources-for-governments/citizens-budgets/.
9. Meïодологiя оцЫки пpозоpоcтi мicцeвиx бюджe-ïiв [Eлeкïpонний pecypc] / B. Бобиpeнко, А. Бойко, Л. Болтов^^ ïa iн.; пiд зaг. peд. О. ГолинcькоÏ, А. Maï-вieнко. - К.: Фонд «Спiльнa Gвpопa», S017. - IS c.
- Peжим доcïyпy : http://eef.org.ua/wp-content/ uploads/S017/11/metodologiya.pdf.
10. Фiнaнcовa дeцeнïpaлiзaцiя: peзyльïaïи ïa пep-cпeкïиви [Eлeкïpонний pecypc] / Я. ^зюк, B. Beн-цeль, С. Дeмидeнко, I. Гepacимчyк; U-LEAD - Пpогpaмa для Укpaïни з pозшиpeння пpaв i можливоcтeй нa мic-цeвомy piвнi, п^зв^но^л ïa pозвиïкy. - Peжим доступу : https://storage.decentralization.gov.ua/uploads/ library/file/169/%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0% B0%D0%BD%D0%B0%D1%B1%D0%BE%D0%BS%
DO%BO__%D0%B4%D0%B5%D1 %B6%D0%B5%D
0%BD%D1%BS%D1 %B0%D0%B0%D0%BB%D1%9 6%D0%B7%D0%B0%D1%B6%D1%96%D1%BF.pdf.
11. Уpяд зaтвepдив щe SBB пpоeкïiв peгiонaль-ного pозвиïкy нa 1 ,B млpд гpн [Eлeкïpонний pecypc] / Acоцiaцiя мicï Укpaïни. - K., S01 B. 11 лип.
- Peжим доcïyпy : http://auc.org.ua/novyna/uryad-zatverdyv-shche-SBB-proektiv-regionalnogo-rozvytku-na-1B-mlrd-grn.
References
1. Benovska L. Ya. Problemy finansuvannia vydatkiv mistsevykh biudzhetiv u konteksti biudzhetno-podatkovoi detsentralizatsii / L. Ya. Benovska // Rehionalna ekonomika. - S015. - № 1. - C. B7-95.
S. Holian V. Zalyshatysia na mistsiakh: yak i chym napovnyty biudzhety hromad [Ele-ktronnyi resurs] / V. Holian // Mind.ua. - S017. - 7 hrud. - Rezhym dostupu : https://mind.ua/openmind/S0179359-zalishatisya-na-miscyah-yak-i-chim-napovniti-byudzheti-gromad.
3. Karlin M. I. Fiskalna konsolidatsiia i fiskalna detsentralizatsiia: problema vzaiemozviazku ta shliakhy yii vyrishennia / M. I. Karlin // Rehionalna ekonomika. -S016. -№ S. - C. 136-140.
4. Patytska Kh. O. Osoblyvosti formuvannia podatkovykh dokhodiv mistsevykh biudzhetiv v umovakh finansovoi detsentralizatsii / Kh. O. Patytska // Rehionalna ekonomika. - 2017. - № 1. - C. 53-62.
5. Rozvytok sotsialnoi sfery terytorialnykh hromad v umovakh administratyvno-finansovoi detsentralizatsii / DU «Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni M. I. Dolishnoho NAN Ukrainy» ; nauk. red. S. L. Shults. -Lviv, 2018. - 140 s.
6. Herchakivskyi S. D. Teoretychnyi lohos fiskalnoi detsentralizatsii / S. D. Herchakivskyi, O. R. Kabash // Rehionalna ekonomika. - 2009. - № 2. - S. 133-141.
7. Larina S. E. Slozhnosti i protivorechiya postroeniya detsentralizovannoy byudzhetnoy sistemyi: teoreticheskiy aspekt [Elektronnyiy resurs] / S. E. Larina // Vestnik Adyigeyskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya 5: Ekonomika.- 2015. - Vyip. 3.- C. 33-40.- Rezhim dostupa :https://cyberleninka.ru/article/n/slozhnosti-i-protivorechiya-postroeniya-detsentralizovannoy-byudzhetnoy-sistemy-teoreticheskiy-aspekt.
8. Citisens Budgets [Electronic resource] / International Budget Partnership. - Resource is available at : https:// www.internationalbudget.org/open-budget-survey/ resources-for-governments/citizens-budgets/.
9. Metodolohiia otsinky prozorosti mistsevykh biudzhetiv [Elektronnyi resurs] / V. Bobyrenko, A. Boiko, L. Boltovska ta in.; pid zah. red. O. Holynskoi, A. Matviienko. - K.: Fond «Spilna Yevropa», 2017. - 72 s. - Rezhym dostupu : http://eef.org.ua/wp-content/ uploads/2017/11/metodologiya.pdf.
10. Finansova detsentralizatsiia: rezultaty ta perspektyvy [Elektronnyi re-surs] / Ya. Kaziuk, V. Ventsel, S. Demydenko, I. Herasymchuk; U-LEAD -
Prohrama dlia Ukrainy z rozshyrennia prav i mozhlyvostei na mistsevomu rivni, pidzvitnosti ta rozvytku. - Rezhym dostupu : https://storage.decentralization.gov.ua/ uploads/library/file/169/%D0%A4%D1%96%D 0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D
0%BE%D0%B2% D0%B0__% D0%B4%D0%B5%
D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80% D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D-1%86%D1%96%D1%8F.pdf.
11. Uriad zatverdyv shche 288 proektiv rehionalnoho rozvytku na 1,8 mlrd hrn [Elektronnyi resurs] / Asotsiatsiia mist Ukrainy. - K., 2018. 11 lyp. -Rezhym dostupu : http://auc.org.ua/novyna/uryad-zatverdyv-shche-288-proektiv-regionalnogo-rozvytku-na-18-mlrd-grn.
Дан про автора
Захарченко Володимир Iванович,
д.е.н., професор, Черкаський державний технолопч-ний уыверситет e-mail: [email protected]
Данные об авторе Захарченко Владимир Иванович,
д.э.н., профессор, Черкасский государственный технологический университет e-mail: [email protected]
Data about the author Vladimir Zakharchenko
Doctor of Economics, Professor, Cherkasy State Technological University e-mail: [email protected]
