CC BY
46
8. Кулинич Н. Украина способна завоевать свое место на азиатском рынке / Н. Кули-нич // День. - 2007. - № 141. - 22 августа.
9. Лещенко Л.О. Внутршня i зовшшня пол^ика КНР в контекст глобалiзацiйних про-цесiв / Л.О. Лещенко // Дослщження св^ово'1 полiтики : зб. наук. праць. - К. : Вид-во ICEiMB НАН Украiни, 2000. - Вип. 14. - С. 72-82.
10. Погорелова I. Пол^ичш вщносини Украiни з державами Схщно'1 Ази / I. Погорело-ва // Персонал. - 2009. - № 4. - С. 20-25.
11. Пронь С.В. США та Япошя в АТР (50-90-т рр. ХХ ст.) / С.В. Пронь. - Mиколаiв : Вид-во МДГУ iM. Петра Могили, 2003. - 244 с.
12. Шевчук О. Украшсько-китайське ствроб^ницгво на рубеж ХХ-ХХ1 сгатття / О. Шевчук. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.experts.in.ua.
13. Шергин С. Азиатско-тихоокеанская дилемма / С. Шергин // Зеркало недели. - 2004.
- № 32. - 14-20 августа.
14. Шерпн С. Рушшш сили Азшсько-Тихоокеанського регiоналiзму / С. Шергiн // Зов-нiшнi справи. - 2009. - № 2. - С. 36-39.
15. Шерпн С.О. АТР: ютсря та сучаснють / С.О. Шергш. - К. : Вид-во "Либщь", 1993.
- 91 с.
Коринец Г.Б., Флейчук М.И. Роль украинско-азиатского сотрудничества в условиях усиления глобализацийних процессов
Прослежено развитие экономических связей Украины со странами Азии. Рассмотрены возможности сотрудничества Украины со странами Азиатско-Тихоокеанского региона. Доказана необходимость углубления сотрудничества нашего государства с этим регионом.
Ключевые слова: процессы глобализации, азиатско-тихоокеанский вектор, сотрудничество, внешнеполитический курс, внешнеполитический вектор.
Korinets G.B., Fleychuk M.I. A role of the Ukrainian-Asiatic collaboration in the conditions in strengthening of globalization processes
Development of economic connections of Ukraine is traced with the countries of Asia. Possibilities of collaboration of Ukraine are considered with the countries of the Asiatic-Pacific region. The necessity of deepening of collaboration of our state is well-proven with this region.
Keywords: processes of globalization, pacific-ocean vector, collaboration, foreign-policy course, foreign-policy vector.
УДК 336.142:364.052 Доц. Р. А. Крамченко, канд. екон. наук - Львiвська КА
БЮДЖЕТНЕ Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНО1
СФЕРИ УКРА1НИ
Дослщжено обсяги та проблеми фшансування заходiв сощально'1 сфери. Про-аналiзовано структуру та динамшу бюджетного фшансування сощально! сфери та сощального захисту населення за 1999-2009 рр. Виявлено та охарактеризовано дис-пропорцп бюджетних видатюв, грошових ресурав домогосподарств та зароб^но! плати.
Ключов1 слова: бюджет, державш фшанси, фшансування, сощальна сфера, со-щальний захист
Вступ. Галуз1, що спрямовують свою д1яльшсть на забезпечення людського розвитку економ1чною наукою та практикою, традицшно об'едну-ються у сощальну сферу, результати д1яльност1 яко! е сусшльно значущими чи необхщними. Одним 1з основних джерел фшансових ресурЫв сощально! сфери е бюджети р1зних р1вшв - державний та мюцевь
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Взаемозв'язки економiчного i соцiального розвитку дослiджено у працях Г. Беккера, Ф. Броделя, М. Вебе-ра, К. Кларка, Т. Шульца та ш. Значення сощально1 сфери та особливостi и розвитку в Укра1ш розглядали втизняш вченi (В. Гейець, С. Гончарова, Е. Ль банова, Г. Лопушняк, Мельник, Б. Пасхавер, Д. Полозенко, У. Садова та ш.). Однак наслщки фшансово1 кризи та внутршш хиби економiки Украши акту-ашзують дослiдження проблем державного фiнансування сощальних програм.
Метою дослiдження е видшення проблем бюджетного фiнансування соцiальних видатюв та фiнансового забезпечення сощально1 сфери i сощаль-ного захисту в Укра!ш та окреслення напрямiв !х подолання.
Виклад основного матерiалу. В Укршт на фiнансування заходiв со-цiального захисту спрямовуеться близько 5 % вщ ВВП (у 2006 р. - 5,65 %, у 2007 р. - 4,05 %, у 2008 р. - 5,36 та у 2009 р. - 5,63 %), що багатократно ниж-че вiд середнього рiвня кра!н Евросоюзу (26,2 %) i значно нижче вщ кра!н Схщно1 Свропи (Естонiя - 12,5 %, Румушя - 12,8 %, Болгарiя - 15,1 %, Поль-ща - 18,0 %) [41]. Зауважимо, що ВООЗ рекомендуе лише охорону здоров'я фшансувати щонайменше на рiвнi 5-6 % вщ ВВП.
У видатках зведеного бюджету Украши частка фшансування сощаль-но! сфери та сощального захисту населення у 2009 р. становила 62,0 %, що
бшьше 1999 р. на 24,1 в. п. (рис. 1). Динамша ще1 частки прше апрокси-
2 • 2 муеться лiнiйним трендом (Я =0,649) за суму видаткiв (Я =0,910), котра що-
рiчно у середньому зростала на 18 млрд грн. Очевидно, що збшьшення ще1
суми нiвелюеться iнфляцiею, i частка реальшше вiдображае соцiальну спря-
мовашсть економiки, яка була найвищою у 2005 р. i 2009 р. Найбшьше кош-
тiв у щ роки витрачалося на соцiальний захист i соцiальне забезпечення
(28,2 % i 25,6 %). Частка витрат на освiту становила вiдповiдно 18,9 % i
21,7 %, на охорону здоров'я - 10,9 % i 11,9 %, на духовний i фiзичний розви-
ток- 2,5 % 1 2,7 %.
Рис. 1. Емтричш дат та трендовi мод^ видатшв зведеного бюджету Украти на сощальний захист i сощальну сферу (побудовано за [1])
Дослщженням видатюв зведеного бюджету в розр1з1 економ1чно! кла-сифшаци виявлено, що найвагом1шими були сощальш виплати, яю у 2005 р. 1 2009 р. сягали вщповщно 57,4 % та 59,1 % вЫх видатюв. Г. Лопушняк щ роки називае роками сощальних виплат, однак зазначае, що зменшення у 2009 р. частки катталовкладень загрожуе попршенням матер1ально-техшчного за-безпечення бюджетно! сфери [2, с. 39].
Позитивна динамжа бюджетного фшансування сощально! сфери не виршуе вс1х II проблем. Окр1м чинника шфляци, дестимулятором е розрив м1ж потребами та !х фшансовим забезпеченням. Наприклад, у 2009 р. охоро-на здоров'я була профшансована лише на 65,4 % вщ и мшмально! потреби, яка за розрахунками МОЗ Украши становила 56 млрд грн [3]. За таких умов отримаш фшансов1 ресурси головним чином спрямовуються на оплату пращ { комунальш послуги. На освггу замють 10 %, передбачених законодавством, видшено лише 7,3 % ВВП, на науку замють 1,7 % - 0,3 % ВВП. Набувши хро-шчного характеру, недостатне фшансування науки та наукових розробок зменшуе !х внесок в економжу. У ВВП частка виконаних наукових { науково-техшчних робгг скоротилася вщ 1,36 % (1996 р.) до 0,95 % (2009 р.) [6, с. 18].
З табл. 1 бачимо, що зростання видатюв зведеного бюджету Украши на сощальний захист населення (19,2 раза) та сощальну сферу (16,0 рази) значно випереджувало зростання ВВП (7,1 раза). Сшввщшсши динамжу ВВП 1з видатками на сощальну сферу та сощальний захист { сощальне забез-печення населення, виявлено, що найменший розмах вар1аци коефщенпв ви-передження, а отже, { найсинхроншше змша трьох дослщжуваних показни-юв, спостер1галася у 2000 р. (-2,8 %), у 2002 р. (10,1 %), { 2008 р. (-12,2 %). Вщповщно, найбшьшою асинхроншстю характеризувався 2005 р. (30,3 %), у якому вщносно 2004 р. зниження темпу приросту ВВП (на 1,8 в. п.) вщбулося на тл1 зростання темшв приросту видатюв на сощальну сферу (на 14,1 в. п), сощальний захист { сощальне забезпечення населення (на 55,6 в. п.). Прирют ВВП за 2005 р. (27,3 %) вщставав вщ приросту видатюв зведеного бюджету Украши на сощальну сферу (38,0 %) на 78,3 в. п. або, а вщ видатюв на сощальний захист { сощальне забезпечення населення (105,6 %) на 78,3 в. п.
Оплата пращ, посщаючи найбшьшу частку в доходах домогоспо-дарств (34,1 % у 1999 р. { 47,9 % у 2009 р.) { виявляючи тенденщю до збшь-шення, за темпами приросту (40,5 %) вщстае вщ змши пенсш, стипендш, сощальних допомог (60,5 %) (рис. 2). Найшвидше зростала частка доход1в вщ шдприемницько! д1яльност1 (на 6,97 % щор1чно), тод1 частка доход1в вщ ре-ал1заци сшьгосппродукци, а також грошово! допомоги вщ родич1в, шших оЫб та шших вид1в грошово! допомоги щор1чно знижувалися вщповщно на 2,67 % 1 на 0,73 %.
За випереджувального збшьшення трансферов послаблюеться вщдача вщ використання пращ, знижуеться И мотиващя. Для подолання цих диспро-порцш необхщно переглянути систему чинних сощальних пшьг { компенса-цшних виплат, тдстави !х надання, змщнювати прюритети у видшенш бю-джетних кошт1в, спрямованих на покращення мотивування та забезпечення шщативно! й активно! д1яльност1 населення.
Табл. 1. Коеф^енти зростання ВВП та Их спiввiдношення iз зростанням бюджетного фшансування сощальноХсфери, сощального захисту та сощального забезпечення населення УкраХни у 1999-2009 рр. (побудовано за [1])
Роки Коеф1щенти зростання до попереднього року) Випередження зростання ВВП пор1вняно з видатка-ми зведеного бюджету на • Л . и Рн-Д Н К я Ми и К о „ <и 5 и я а « С а эти И о а.у & рц а
ВВП видатки зведеного бюджету на
сощальний за-хист 1 сощальне забезпечення сощальну сферу сощальний за-хист 1 сощальне забезпечення сощальну сферу
2000 1,304 1,463 1,418 0,891 0,92 -0,028
2001 1,201 1,933 1,364 0,621 0,88 -0,259
2002 1,106 1,086 1,205 1,018 0,918 0,101
2003 1,184 1,032 1,264 1,147 0,937 0,211
2004 1,291 1,5 1,239 0,861 1,042 -0,181
2005 1,273 2,056 1,38 0,619 0,922 -0,303
2006 1,233 1,034 1,262 1,192 0,977 0,215
2007 1,31 1,171 1,329 1,119 0,986 0,133
2008 1,315 1,525 1,336 0,862 0,984 -0,122
2009 0,996 1,063 1,418 0,937 0,702 0,235
У середньо-му, рази 7,1 19,2 16,0 х х х
9 6 3 0
-3
*— Коефщент зростання за перюд - -■- - Середньор1чний темп приросту, %
.--■Л9 7
3,46
1,962
0,763 _^
я 4,84 1,605
1,405
0,93
оплата пращ
ДОХОДИ В1Д
пшприемницько! д1яльносп
^-0,73
V '-2,67 пеней, стипсн- грошова допомога доходи вщ дп,сощальн1 вщ родич ¡в, ¡нших
продажу с/г допомоги, ос1б та шип
продукцп надан] гон в кою грошов1 ДОХОДИ
Рис. 2. Темпи змши частки доходiв у грошовихресурсах домогосподарств УкраХни за 1999-2009 рр. (побудовано за [4])
1ндекс кушвельно1 спроможност вггчизняно1 грошово1 одиницi у 1995-2009 рр. (табл. 2) не перевищував 100 %, варiюючи вiд 55,5 % (1996 р.) до 99,2 % (2002 р.). Це спричинило майже десятикратне знещнення гривш за 1995-2009 рр. Зростання ж заробггно1 плати у 25,9 раза не може слугувати характеристикою багаторазового покрашення якост життя населення. Темпи змши номшально1 заробггно1 плати значно перевищують вщповщш показни-ки реальное' заробггно1 плати. Остання лише у 2001-2008 рр. не опускалася нижче вщ рiвня 1995 р. Найбшьший темп вiдставання вiд цього рiвня (-9,2 %) у 2009 р. О^м того, розмiр соцiальних стандарт Украши вiдстае вiд рiвня навггь багатьох постсоцiалiстичних краш Так, мшмальна заробiтна плата у Чехи та Польшд становить 330-570 евро. Збшьшення соцiальних стандартiв мае забезпечуватись вщповщним зростанням продуктивностi працi, яка в Ш-меччинi майже у шють, а у Францп майже у вiсiм разiв вища вiд вггчизняно1 [5, с. 18].
Табл. 2. Динамька кутвелъпоХ спроможност1 гривш та заробШног плати _в Украгш за 1995-2009 рр. (побудовано за [4])_
Р1к 1ндекс, % Змша зароб1тно! плати до 1995 р.
кутвельно! спроможност1 зароб1тно! плати до попереднього року
до 1995 р. до попереднього року номшально! реально! номшально!, рази реально!, %
1996 55,5 55,5 171,4 96,6 1,7 -3,4
1997 47,9 86,3 113,7 96,6 1,9 -3,4
1998 43,3 90,4 107,2 96,2 2,1 -3,8
1999 35,3 81,5 115,7 91,1 2,4 -8,9
2000 27,5 78,0 129,6 99,1 3,1 -0,9
2001 24,6 89,3 135,2 119,3 4,2 19,3
2002 24,4 99,2 121,0 118,2 5,1 18,2
2003 23,2 95,1 122,8 115,2 6,3 15,2
2004 21,2 91,7 127,5 123,8 8,0 23,8
2005 18,7 88,1 136,7 120,3 11,0 20,3
2006 17,2 91,7 129,2 118,3 14,2 18,3
2007 15,2 88,7 129,7 112,5 18,4 12,5
2008 12,2 79,9 133,7 106,3 24,6 6,3
2009 10,5 86,3 105,5 90,8 25,9 -9,2
Диспропорци сощально-економ1чно! полггики держави сприяють збшьшенню кшькосл та частки бщного населення. На Льв1вщиш, як { в Укра-!ш, у передкризовий перюд щ показники виявляли тенденщю до скорочення, однак шсля 2008 р. напрям змшився на протилежний. У Льв1вськш обл. чи-сельшсть населення 1з середньодушовими загальними доходами на м1сяць, нижчими прожиткового мш1муму у 2009 р. становила 605,6 тис. оЫб, а И час-тка у загальнш кшькосл населення - 23,3 %. Вщносно 2008 р. щ показники збшьшилися на 140,8 тис. оЫб (30,3 %) { на 5,7 в. п. (30,6 %).
Розвинеш кра!ни св1ту дшшли висновку, що сощальний консенсус за-безпечуе баланс штереЫв уЫх верств населення. В Укра!т такий баланс вщ-сутнш, сшввщношення доход1в багатих { бщних становить 30:1 (для пор1в-няння: в европейських кра!нах - 6:1, в Кита! - 7:1). Такий ютотний розрив стимулюе знев1ру та розчаровашсть суспшьства. Дослщження, проведене серед 24 европейських кра!н, засв1дчило, що за р1внем Ымейних доход1в наша кра!на посщае передостанне мюце, а за дов1рою до влади й фшансових шсти-тут1в - останне [3, с. 115]. Згладжування таких деструктивних процеЫв мае забезпечуватись як скороченням розриву м1ж багатими й бщними, так { дове-денням його до р1вня розвинених кра!н. Тут позитивним важелем слугувати-ме прогресивна система оподаткування багатства (нерухомост та розкош1).
Висновки. Випереджувальне зростання сощальних видатюв при упо-вшьнент приросту ВВП свщчить про вщсутшсть системного шдходу до уп-равлшня державними фшансами { актуал1зуе проблему пошуку альтернатив-них джерел фшансування сощально! сфери. Серед них для вищо! освгги про-понують використовувати кошти вщ надання додаткових платних послуг, гранти { стипенди, кошти м1жнародних оргашзацш, для середньо! - застосо-вувати фшансову автономда шкш. На думку Д. Полозенка [5], такий захщ е
передчасним, оскшьки автономн мають передувати заходи, спрямоваш на формування матер1ально-техн1чно1" бази, набуття необхщного досв1ду та ш. Для медицини особливе значення мае система медичного страхування, зокре-ма державного, яке в УкраАш, по-перше, ще не реашзоване i, по-друге, у Mi-н1стерств1 охорони здоров'я немае единого погляду щодо його впровадження. Зростання забезпеченост населення лжарями та лжарняними л1жками ютот-но вщстае вщ поширення захворюваность 1з державного й мюцевих бюдже-т1в на одного хворого в Укра1'ш витрачаеться у середньому 1,5 тис. грн, що майже стократно менше вщ реально!" вартост лжування (140 тис. грн i бшь-ше) i змушуе хворих вкладати власш кошти або ж кошти меценат1в. Потре-буе вдосконалення й вiтчизняна система правового регулювання фiнансового забезпечення сощально!' сфери та сощального захисту. Серед ютотних недо-лiкiв останньоi видшяють вiдсутнiсть единоi стратегii розвитку держави, кот-ра повинна базуватися на стратеги сощального розвитку.
Розглянута проблематика мае перспективи подальших наукових досль джень, зокрема у ру^ оптимiзацii управлiння державними фiнансами та фь нансовим забезпеченням стратегii соцiального розвитку.
Л^ература
1. Зв1т про виконання державного бюджету Украши. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.budget.rada.gov.ua/kombjudjet/control/
2. Лопушняк Г.С. Бюджетне фшансування соцiальниx видаткiв в умовах трансформа-uji економiки / Г.С. Лопушняк // Фшанси Украши. - 2010. - № 10. - С. 38-46.
3. Гончарова С.Ю. Сощальна вщповщальнють та роль компенсацiйного пакета в ii формуваннi / С.Ю. Гончарова, Н.В. Водницька // Научные труды ДонНТУ. - Сер.: Экономическая. - 2006. - Вып. 103-2. - С. 111-118.
4. Статистична шформащя Державного ком^ету статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua/
5. Полозенко Д.В. Розвиток сощально1 сфери як важлива умова економiчного зростання Украши / Д.В. Полозенко // Фшанси Украши. - 2010. - № 10. - С. 15-20.
6. Семиноженко В. Украша в 2020 р.: двi верси одного майбутнього / В. Семиноженко // Урядовий кур'ер. - 2010. - 14 серпня. - С. 18.
Крамченко Р.А. Бюджетное финансовое обеспечение социальной сферы Украины
Исследованы объемы и проблемы финансирования мероприятий социальной сферы. Проанализирована структура и динамика бюджетного финансирования социальной сферы и социальной защиты населения на протяжении 1999-2009 гг. Обнаружена и дана характеристика диспропорций бюджетных расходов. Сделана оценка денежных ресурсов домохозяйств и заработной платы.
Ключевые слова: бюджет, государственные финансы, финансирование, социальная сфера, социальная защита
Kramchenko R.A. Budgetary financial providing of social sphere of Ukraine
Volumes and problems of financing of measures of social sphere are analysed. A structure and dynamics of the budgetary financing of social sphere and social defence of population is analysed during 1999-2009. Discovered and described disproportion of budgetary charges. The analysis of profits of population and payment of labour is carried out.
Keywords: budget, state finances, financing, social sphere, social defence.
