CC BY
36
РЕГ1ОНАЛЬНА ЕКОНОМ1КА
УДК 504:365:33
БРЕИДИИГ М1СТА ХАРКОВА ЯК ТУРИСТИНИО1 ДЕСТИИАЦИ'
® 2016 ДАНЬКО Н. I., ДОВГАЛЬ Г. В.
УДК 504:365:33
Данько Н. I., Довгаль Г. В. Брендинг мкта Харкова як туристичноТ дестинаци
На тдстат анал'ву публкацш i документ'в Всесттньо/ туристично/ оргашзацй' (UNWTOj авторами було уточнено поняття «туристична дести-нац/я»; розглянуто й уточнено поняття «бренд туристично/ дестинаци»; запропоновано мехашзм розробки бренда туристично/ дестинаи/i. Про-анал'вовано ¡снуючий бренд Харкова «Kharkiv - smart city» та зроблено висновок, що цей бренд е перспективним i вдалим для освтнього туризму, для залучення ¡ноземних студент'в, а також науков^в, пошанувачв нових технологй i науково/ фантастики. Напрямком подальшо/ роботи над брендом мста Харкова як туристично/ дестинацП е посилення вже ¡снуючого бренда «Kharkiv - smart city» шляхом створення в'дпотдного комплексу маркетингових комунмацш, агресивно/ рекламной'кампанПв укра/нських i свтових засобах масово/ ¡нформацИта туристичних виставках. Кр/м того, перспективним вважаеться створення шших брендв, розрахованих на iншi иiльовi сегменти споживачiв - «Хармв сторичний», «Хармв спортивний» тощо, що приведе до синергетичного ефектуу туристичнш галуз Харкова. Перспективами подальших доМжень у цьому напрямку е обфунтуван-ня нових стратегiчних напряммв розвитку Харкова як туристично/ дестинацП Ключов'1 слова: брендинг, туристична дестина^я, Хармв, бренд мша, туристичний бренд. Рис.: 1. Табл.: 3. Ббл.: 14.
Данько Наталiя валена - кандидат економiчних наук, доцент, доцент, кафедра туристичного &знесу, Хармвський нацональний унверситет ¡м. В. Н. Каразж (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Укра/наj E-mail: n.danko@karazin.ua
Довгаль Георгш Володимирович - кандидат економiчних наук, доцент, професор, кафедра туристичного &знесу, Хармвський нацональний унверси-тет ¡м. В. Н. Каразж (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Укра/наj E-mail: g.dovgal@karazin.ua
УДК 504:365:33 Данько Н. И., Довгаль Г. В. Брендинг города Харькова как туристической дестинации
На основе анализа публикаций и документов Всемирной туристической организации (UNWTOj авторами было уточнено понятие «туристическая дестинация»; рассмотрено и уточнено понятие «бренд туристической дестинации»; предложен механизм разработки бренда туристической дестинации. Проанализирован существующий бренд Харькова «Kharkiv - smart city» и сделан вывод о том, что этот бренд является перспективным и удачным для образовательного туризма, для привлечения иностранных студентов, а также ученых, людей, увлекающихся новыми технологиями и научной фантастикой. В качестве направлений дальнейшей работы над брендом города Харькова як туристической дестинации определено усиление уже существующего бренда «Kharkiv - smart city» путем создания соответствующего комплекса маркетинговых коммуникаций, агрессивной рекламной кампании в украинских и мировых средствах массовой информации и туристических выставках. Кроме того, перспективным представляется создание других брендов, рассчитанных на другие целевые сегменты потребителей - «Харьков исторический», «Харьков спортивный» и др., что приведет к синергетическому эффекту в туристической отрасли Харькова. Перспективами дальнейших исследований в этом направлении является обоснование новых стратегических направлений развития Харькова как туристической дестинации. Ключевые слова: брендинг, туристическая дестинация, Харьков, бренд города, туристический бренд. Рис.: 1. Табл.: 3. Библ.: 14.
Данько Наталья Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент, кафедра туристического бизнеса, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украинаj E-mail: n.danko@karazin.ua
UDC 504:365:33 Danko N. I., Dovhal G. V. The Branding of Kharkov City as a Tourist Destination
On the basis of analyzing publications and documents of the United Nations World Tourism Organization (UNWTOj, the authors clarified the concept of «tourist destination»; considered and clarified the concept of «brand of the tourist destination»; suggested the mechanism for development of the brand of the tourist destination. The existing brand of Kharkiv - «Kharkiv -smart city» - has been analyzed and it was concluded that this brand is promising and successful for educational tourism, for attracting foreign students and scholars - connoisseurs of new technologies and science fiction. The direction of further work on the brand of Kharkiv city as a tourist destination is to enhance the already existing brand «Kharkiv - smart city» by introducing a set of marketing communications, aggressive advertising campaign in Ukrainian and international media and travel exhibitions. Besides, it is considered to be promising to design brands intended for other target segments of consumers - «Kharkiv - historic city», «Kharkiv - sport city», etc., which will lead to a synergistic effect in the tourism industry of Kharkiv. Prospects for further research in this direction are studying new strategic directions of development of Kharkiv city as a tourist destination. Keywords: branding, tourist destination, Kharkiv, brand of the city, tourist brand.
Fig.: 1. Tabl.: 3. Bibl.: 14.
Danko Nataliya I. - Candidate of Sciences (Economicsj, Associate Professor, Associate Professor, Department of tourism business, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukrainej E-mail: n.danko@karazin.ua
Dovhal Georgiy V. - Candidate of Sciences (Economicsj, Associate Professor, Professor, Department of tourism business, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukrainej E-mail: g.dovgal@karazin.ua
Довгаль Георгий Владимирович - кандидат экономических наук, доцент, профессор, кафедра туристического бизнеса, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: g.dovgal@karazin.ua
Вступ. В умовах посилення конкуренцп як на то-варних ринках, так i на ринках послуг, попит на товари та послуги визначаеться не ткьки i не спльки !х якiстю та рiвнем цiни, сккьки обiзнанiстю потенцiйного споживача про цей товар чи послугу. Свгговий ринок туристичних послуг е висококонкурентним та насиченим, у цих умовах для створення привабливост туристичних напрямш в очах споживачiв необх^но докладати значних маркетингових зусиль. У зв'язку з цим у 70-т роки ХХ сторiччя виник та-кий новий напрям, як маркетинг територш. Будь-яка з територш - кра!на, регiон, мiсто - можуть бути представлен як торговельна марка, або бренд. Створення привабливого iмiджу туристично'! дестинац!! мае велике значення як для кра!н, що вже здавна завоювали свое мiсце на ринку мiж-народного туризму, так (тим бкьш) i для кра!н, що ткьки починають позицiонувати себе як туристичш напрями.
Дослiдженням теоретико-методологiчних проблем, пов'язаних iз маркетингом та управлшням туристичних дестинацiй, присвяченi працi В. Альтхофа, К. Каспара, П. Пирса, Н. Лейпера, Дж. Ритча, Дж. Крауча та ш.
Проблеми брендингу, роль бренда в компан!! досль джували та узагальнювали Д. Аакер, Ф. Котлер, Т. Левит, Т. Нкьсон, 6. Райс, Д. Траут, Л. де Чернатош та ш.
Питання брендингу територш i туристичних об'ектш полягають у сферi наукових iнтересiв С. Анхольта, Ф. Кот-лера, Ж. Торреса та ш.
У роботах цих учених дослужен окремi загальнi питання створення бренда та специфiчнi проблеми брендингу територш, але комплекснi рiшення брендингу туристичних дестинацш ще недостатньо розкрить
Мета статтi - розробити напрями брендингу мюта Харкова як туристично! дестинацп.
Виклад основного матeрiалу. Проведений аналiз дозволив виявити розходження в тдходах до визначен-ня поняття «туристична дестинацiя». Термiн «туристич-на дестинащя» вперше було введено Н. Лейпером у [7] та уточнено у [10]. За Н. Лейпером туристична дестинащя це - «географiчна територiя, що мае певну привабливкть для туриспв». Це дуже лакошчне визначення, яке не пере-дае суп явища.
В. Альтхоф визначае, що дестинащя - це певне мк-це призначення чи регюн. Дестинащею можуть виступати, наприклад, мкця для замiських прогулянок, спорудження для проведення вкьного часу, окремi регюни, федеральнi землi та iн. [4].
П. Шрс зазначае, що «дестинащя - це мкце, в^в^-ування якого залишае у туристш рiзноманiтнi враження, досвiд та емоци» [12]. Це все досить лакошчш та неповш визначення поняття «дестинац!!».
Всесвиня туристична органiзацiя (UNWTO) дае таке визначення дестинац!! - «це фiзичний простiр, у якому в^-в^увач проводить час як мiнiмум з одшею ночiвлею. Вiн
мiстить туристичш продукти, таи як послуги та атракщ! та туристичш ресурси у межах одного дня подорожь Цей проспр мае фiзичнi й адмшктративш межi, що визначають спосiб його управлшня, об'екти та перцепц!!, що визначають його ринкову конкурентоспроможшсть» [5].
М. А. Морозов визначае дестинащю як територш, що пропонуе певний набiр послуг, яи в^пов^ають потребам туристш i вдовольняють його попит на перевозку, ночiвлю, харчування, розваги тощо. М. А. Морозов також виокрем-люе так зваш первинну дестинацiю, яка е головною метою подороже та вторинну дестинащю, або зупинку у руа до первинно! дестинацп [2].
Дестинацп - це мультикультурш та глобалiзованi ринки, де рiзноманiтнi актори продукують, тдтримують, домовляються, трансформують сенси, створюючи культуру дестинацп [11].
Можна визначити, що кнують два пiдходи до визначення туристично! дестинацш географiчний та клшнтоорь ентований. За першим тдходом дестинацiя - це територiя, що мае певнi туристичнi ресурси. Клiентоорiентований пiдхiд враховуе, що ця територiя ще повинна мати певну привабливкть для туристiв.
Автори притримуються клiентоорiентованого тдхо-ду, тому тдкреслюють важливiсть маркетингу дестинацiй.
Таким чином, можна запропонувати таке визначен-ня: туристична дестинащя - це територiя, що е привабли-вою для туриспв, мае необхiдну iнфраструктуру, щоб за-безпечити проживання, харчування, транспортне обслуго-вування (включаючи прибуття та в^*!зд), розваги туристш, пам'ятки та визначш мiсця, що цiкавлять туристiв, шфор-мацiйнi та комунiкацiйнi системи. Треба також зазначити, що саме наявшсть фактора привабливост е одним iз голо-вних факторiв конкуренцГ! мiж дестинацiями.
Також для доповнення опису дестинацп необх^-но розглянути !х види. Такою, що найкраще передае суть туристичних дестинацiй, е, на наш погляд, класифжащя Дж. Р!гча та Дж. Крауча [8], яи розбивають дестинац!! на таи види:
■ Макрорегюн, що включае до себе деккька кра!н, наприклад, Африка, Швденна Азiя або бвропа;
■ Кра!на - Iспанiя, Франщя, Та!ланд;
■ Провiнцiя або шша адмiнiстративна одиниця -Прованс, Сальта;
■ Конкретний регюн у середин кра!ни - Фландрiя, Нормандiя, Уельс;
■ Мкто чи населений пункт - Рим, Барселона, Стамбул, Париж;
■ Ушкальний центр притягнення - Шагарський во-доспад.
У бкьшост випадкiв туристи обирають дестинацiю, у яий вони нiколи не були, шшими словами, обирають дестинащю не на основi власного досв^у. Також у свiдомостi
споживача вибiр мiсця в^починку е iндикатором стилю життя. Тому значення бренда для привабливост дестинацп в очах туристiв мае тдвищене значення.
Д. Огiлвi до поняття «бренд» взносить «невловиму суму властивостей продукту: його iменi, упаковки i цiни, його iсторiï, репутацп та способiв рекламування» [1].
Вперше поняття «брендингу територш» торкнув-ся С. Анхольт у [6]. У цш пращ С. Анхольт запропонував концепщю конкурентно! iдентичностi, яка була зображена у виглядi шестикутника, який поеднував мiж собою шiсть елементш сучасного брендингу територш: туризм, екс-портш бренди, полiтику (зовнiшню та внутршню), бiзнес та iнвестицiï, культуру та спорт, людей. У своему подаль-шому дослiдженнi ми зупинимося саме на туристичнш його складовiй.
Якщо сформулювати поняття бренда туристично'1 дестинацп, то воно може бути таким: бренд туристично'1 дестинацп - це комплекс компоненпв: вiзуальнi елементи, що одночасно ^ентифжують та диференцiюють дестинащю Цм'я, символ, логотип, слово, знак тощо); образи та асощацп, що виникають у споживача, коли вш думае про бренд; в^биття характеру дестинацп, «обiцянка» певних вражень i почуттш (краси природних ландшафтов, культур-них, архiтектурних пам'яток i визначних мюць, особливих видiв активносп); пропозицiя вiдвiдати дестинацiю.
Бренд туристично'1 дестинацп виконуе такi функцп:
■ зниження ризиив у свiдомостi потенцшного туриста пiд час прийняття ршення про подорож до незнайомого мюця;
■ швидка презентацiя потенцшним туристам тих переваг, якi йому надасть в^в^ання дестинацiй;
■ У Центральнш / Схiднiй бврот: Стамбул, Москва, Прага, В^ень, Варшава;
■ Азiя та Тихоокеанський регiон: Окленд, Бангкок, Пекш, Гонконг, Мельбурн, Мумба!, Сеул, Шанхай, Сiнгапур, Сiдней, Тоио;
■ Пiвнiчна Америка: Чикаго, Денвер, Лос-Анджелес, Нью-Йорк, Фiладельфiя, Сiетл, Торонто, Вашингтон, Даллас, Хьюстон;
■ сильний бренд спроможний сформувати лояль-шсть;
■ сильне ímh бренда та його вiзуалiзацiя дозволить ефективно визначитися серед конкуренпв;
■ бренд надае додатковий престиж дестинацп;
■ бренд дозволяе туристу сформувати власну ^ен-тичнiсть та отримати визнання зовнь
С. Анхольт запропонував для ощнки сили бренда мюта iндекс бренда мiста (City Brand Index, CBI), який вра-ховуе шють основних параметрiв:
1) Репутащя (Presence) - мiжнародний статус;
2) Мкце розташування (Place) - географiчна доступ-нiсть i транспорт;
3) 1нфраструктура (Prerequisites) - комунальне об-слуговування, зручностi для громадян;
4) Люди (People) - дружелюбшсть, культурне розма-1ття;
5) Ритм життя (Pulse) - цiкавi поди та заходи;
6) Потенщал (Potential) - економiчнi та освiтнi мож-ливостi.
У табл. 1 наведено першi десять мiст рейтингу, що визначений за значеннями шдексш брендiв мiст (City Brand Index, CBI).
За цим показником у 2015 рощ на перше мюце по-трапляе Париж.
Також С. Анхольтом було проведено ранжування 50 шших мгст свiту за значенням шдексш брендш за географiч-ними зонами. На першi мiсця цього рейтингу потрапили:
■ У запднш бврот: Амстердам, Барселона, Базель, Брюссель, Дублш, Единбург, Женева, Лондон, Мадрид, Мкан, Мюнхен, Париж, Рим, Стокгольм;
ш Латинська Aмерика: Бyенос-Aйрес, Mехiко, Рiо-де-Жанейро;
ш Середнiй Сх^ I Aфрика: Ка'1р, Кейптаyн, Доха, Ду-ба'1, Дурбан, Йоганнесбург.
Це все вiдомi мiста з розвинутим брендом, добре вiдомою репyтацieю, що створювалась багато рокiв. Для украшських мiст однieю з головних задач буде потрапити y цей перелж.
Таблиця 1
Рейтинги мicт за значенням шдекав бpeндiв мicт (City Brand Index, CBI) за 2013 та 2015 pp.
№ Мкто Рейтинг
2015 2013
1 Париж 1 3
2 Лондон 2 1
3 Нью-Йорк 3 4
4 Сдней 4 2
S Лос-Анджелес S l
б Рим б S
l Берлш l 12
S Амстердам S 11
9 Мельбурн 9 1G
1G Вашингтон 1G б
Джерело: сформовано авторами на основi [l4]
В!дпов!дно до С. Варго та Р. Лашем [13] у маркетингу та менеджмент туризму спостер!гаеться поворот у сторону ново! «серв!с-домшантно!» лoгiки («S-D logic»), вiAпoвiAHo до якого споживач е партнером («cocreator») туристичного продукту. У цьому п!дход! у центрi уваги знаходяться нема-терiальнi ресурси, взаемoвiAHoсини, парадигма «сп!втвор-чoстi», «С2С» («Consumer-to-Consumer» - «Споживач для
споживача»), тобто споживач бере участь у просуванн! та реамзац!! дестинац!! на туристичному ринку.
Виходячи з ц!е! концепц!!, а також на основi аналiзу вiтчизняних i закордонних розробок з брендингу авторами пропонуеться механiзм розробки бренда туристично! дес-тинац!!, що наведений на рис. 1.
Рис. 1. Мехашзм розробки бренда туристично! дестинаци
На етап! стратег!чного планування неoбхiднo визна-чити, що являе собою сучасне м!сто, розглянути стратегiю розвитку м!ста, сформулювати цiлi брендингово! стратег!!, виходячи з загально! стратег!! розвитку м!ста. Кр!м того, ц!л! брендингово! стратег!! мають бути вим!рюваними, це робить бренд б!льш матер!альним, допомагае мон!торити результати, виправдати додатков! витрати на брендинг. 1н-дикаторами ефективност! бренда можуть бути: зростання податкових надходжень у бюджет м!ста в!д п!дприемниць-ко! д!яльност!, пов'язано! з туризмом, зростання к!лькост! турист!в, зростання зароб!тно! платн! у рег!он! тощо.
Розглянемо бренд-стратег!ю Харкова, яка була роз-роблена н!мецькими експертами у 2011 роц!. Харк!в по-зиц!онуеться як «наукова столиця». Дев!зом бренда стала фраза «Kharkiv - smart city» («Харк!в - розумне м!сто»). При цьому кожна буква слова - «S. M. A. R. Т.» може бути розшифрована: S. - «social» (соц!альний); M. - «modern» (сучасний); A. - «art» (мистецький); R. - «research» (досл!д-ницький); Т. - «touristic» (туристичний). Логотип мае про-стий ! лакон!чний вигляд чотирикутника зеленого кольору. Цей логотип використовуеться п!д час проведення ус!х ту-ристичних заход!в, як у Харков!, так ! в Укра!н!.
Крiм того, у Харкова е ще дек!лька бренд!в: «KHARKIV - SPORT CITY», «Мультинац!ональний Харк!в -предмет нашо! гордост!!», «KHARKIV INTERNATIONAL CITY», але вони е досить локальними, застосовуються у специф!чних заходах ! значного поширення не набули.
Стратег!я брендингу Харкова як «розумного м!ста» е досить перспективною, привабливою та результативною, але не едино можливою.
Бренд «Kharkiv - smart city» було розроблено, виходячи з! сталих позитивних стереотип!в, що е в!рним з по-гляду брендмейк!нгу. В!рн!сть такого вибору п!дтверджу-еться великою к!льк!стю науково-досл!дних установ, ВНЗ, навчальних заклад!в, п!дприемств, де виробляеться складна техн!чна продукц!я, та великим сектором 1Т у економ!ц! Харкова. Також Харк!в е найкрупн!шим в Укра!н! «вироб-ником та експортером осв!тн!х послуг» та центром осв!т-нього туризму. У Харков! на 2016 р!к навчалось 35 % в!д загально! к!лькост! шоземних студент!в. Якщо поглянути на дан!, що наведен! у табл. 2, можна побачити, що надхо-дження в!д осв!тнього туризму забезпечують 177,792 млн дол. США в економ!ку Харкова на р!к, не говорячи про створення нових робочих м!сць ! непрям! надходження.
Таблиця 2
Надходження у бюджет деяких областей УкраТни вщ освiтнього туризму
Область К1льк1сть 1ноземних студент1в, ос1б Середня сума, яку витрачас один студент у мкт1 за р1к, дол. США Надходження в1д осв1тнього туризму на р1к, дол. США
Хар^вська 22224 8000 177792000
КиТвська 14264 8964 127862496
Одеська 7136 7960 56802560
1вано-Франивська 2397 6814 16333158
Biнницька 2296 6713 15413048
Джерело: сформовано авторами на основ! [9]
З табл. 2 видно, що Харкш, Харкшська область займа-ють л1дируюче положення за ккьистю студен™ 1 загаль-ними надходженнями. У табл. 3. для пор1вняння наведено доходи кра!н-л1дер1в у галуз1 освггнього туризму.
У Харков1 переважна ильисть шоземних студенпв прибули з Туркмешстану - 7084 особи (11 %), з Азербай-
джану - 3546 oci6 (5,6 %), з Марокко - 1327 oci6 (2,1 %). Найбкьш популярш галузк охорона здоров'я - 31 %; еконо-MÎ4HÎ науки - 21,4 %; гумаштарш науки - 5,3 %; бyдiвництво й архiтектyра - 3,3 %; транспорт - 3,3 %; 1Т - 2,9 %; шжене-рiя, зв'язок - 2,5 % [3].
Таблиця 3
Доходи краïн-лiдерiв та УкраТни вiд ocBiTHboro туризму
Кража Кшьккть шоземних студент, oci6 Середня сума, яку витрачае один студент у кра'Гш за рю, дол. США Надходження вщ освкнього туризму на рiк, млрд дол. США
США 784427 56826 44,575
Великобритаыя 416693 48091 20,039
Авс^я 249868 48075 12,012
Франтя 239344 21760 5,208
Ымеччина 196672 15635 3,074
Укра'ша 63172 8000 0,505
Джерело: сформовано авторами на основ1а [9]
Але Харкш недостатньо присутнш у свiтовомy та й загальноукрашському медiа-просторi, взагалi про к-нування такого мюта знае недостатньо потенцшних парт-нерiв i споживачш. На сучасному етат розвитку бренда «Kharkiv - smart city» необх^на розробка комплексу мар-кетингових комyнiкацiй. Необх^но проводити агресивну рекламну кампанiю, спрямовану на шформування свио-вого загалу (розмiщення роликiв на найвiдомiших свиових каналах новин - CNN, BBC, Bloomberg тощо). Також важ-ливим е позищонування Харкова як мюта високотехноло-гiчного, роботизованого, iнформатизованого. У цьому на-прямку вже робляться деяи кроки: реалiзyеться програма щодо оснащення yсiх архiтектyрних та кторичних пам'яток Харкова табличками з описом та QR-кодами, якi забезпе-чують доступ на спецiальний iнтернет-ресyрс з розгорну-тою iнформацiйною довiдкою щодо щё пам'ятки; при На-щональному технiчномy yнiверситетi «ХП1» створюеться парк скульптур у стилi «техно» та «спм-панк».
Треба посилювати бренд «Kharkiv - smart city» шляхом розмщення на телебаченш, iнтернетi роликш, спря-мованих саме на пошанувачш нових технологiй, робото-технiки, творчост А. Азiмова, архiтектyрного напряму «констрyктивiзм». Треба використовувати фyтyристичнi та науково-фантастичш мотиви. У цьому напрямку дореч-ним було б проведення фестивамв фантастики, можливо поновлення проведення фестивалю «Зоряний мiст».
Але цей бренд розрахований лише на досить обме-жений сегмент туристичного ринку - на людей, хто так чи iнакше пов'язаний iз науковою дiяльнiстю, навчанням, промисловктю, цiкавиться технiчним розвитком. Сама на-зва «розумне мiсто» у св^омост споживача пов'язуеться з наукою, навчанням, але зовам не з дозвклям, розвагами, вiдпочинком.
Фахiвцi з брендингу визначають, що мкто як туристична дестинащя може мати не один бренд, а деилька, ко-жен з яких може бути орiентований на свiй, специфiчний сегмент ринку. Це не ткьки не розпорошить увагу спо-
живача, а й дозволить досягнути синергетичного ефекту. Тому i для Харкова можна запропонувати паралельно ви-користовувати не один, а деилька брендш. Наприклад, для пошанувачш гсторц можна було б запропонувати бренд «Харкш юторичний». У всьому свт iсторичнi реконструк-ц11, фестивалi залучують багато туриспв. Це - один iз най-перспективнiших напрямкiв розвитку подiевого туризму. У цьому напрямку для залучення туристш дуже перспективним проектом було б в^творення дiльницi Харкшсько! фортецi. Вiдтворення цiеï архiтектyрноï та юторично'1 пам'ятки створить привабливий туристичний об'ект, май-данчик для проведення костюмованих вистав та юторич-них реконструкцш, пов'язаних з iсторiею заснування Хар-кова, козацьким минулим.
Висновки. Таким чином, можна зазначити, що юну-ючий бренд «Kharkiv - smart city» е перспективним i вда-лим брендом, що орiентований на освггнш туризм, на шо-земних стyдентiв, а також на науковцш, пошанyвачiв нових технологш i науково'1 фантастики. Напрямками подальшо'1 роботи над брендом мiста Харив як туристично! дестина-Ц11 е посилення вже юнуючого бренду «Kharkiv - smart city» шляхом створення в^пов^ного комплексу маркетингових комушкацш, агресивно! рекламно! кампанп в украшських i свиових засобах масово! iнформацiï та туристичних ви-ставках. Крiм того, перспективним вважаеться створення шших брендш, розрахованих на iншi цiльовi сегменти споживачiв - «Харкiв юторичний», «Харкiв спортивний» тощо, що приведе до синергетичного ефекту у туристичнш галyзi Харкова.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аакер Д. Бренд-лидерство: новая концепция брендин-га / Д. Ааакер ; [пер. с англ.]. - М. : ИД Гребенникова, 2003. - 262 с.
2. Морозов М. А. Экономика и предпринимательство в социально-культурном сервисе и туризме / М. А. Морозов. - М. : Академия, 2004. - 288 с.
3. Укра'шський державний центр м^жнародноТ освiти [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://intered.com.ua
4. Althof W. Incoming-Tourismus / W. Althof. - Muenchen ; Wien : Oldenbourg, 1996.
5. A Practical Guide to Tourism Destination Management. Madrid : UNWTO, 2007. - 150 p.
6. Anholt S. Competitive Identity: The New Brand Mage-ment for Nations, Cities and Regions / S. Anholt. - 1-st edition. -Palgrave Macmillan, 2007. - 160 p.
7. Briden J. Tourism and development / J. Briden. - New York, 1980.
8. Crouch G. I. Modelling destination competitiveness: a survey and analysis of the impact of competitiveness attributes. Sustainable Tourism Cooperative Research Centre's Monograph series, Australia. Queensland, 2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.sustainabletourismonline.com/awms/ Upload/Resource/bookshop/Crouch_modelDestinComp-web.pdf
9. Cost of living [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.numbeo.com/cost-of-living
10. Leiper N. Tourism management / N. Leiper. - 3rd ed. -Sidney : Pearson Education Australia, 2004. - 326 p.
11. Moisander J. Qualitative marketing research: a cultural approach / J. Moisander, A. Valtonen. - London : Sage, 2006. -2240 p.
12. Pears P. I. Tourism development / P. I. Pears. - L., 1981.
13. Vargo S. L. Service-dominant logic: continuing the evolution / S. L. Vargo, R. F. Lush // Jornal of the Academy of Marketing Science. - 2008. - No. 36 (1). - P. 1-10.
14. 2015 City Brands Index - Reputation Ranking by Anholt-Gfk Roper [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// placebrandobserver.com/2015-city-brands-index-reputation-ranking-anholt-gfk-roper
REFERENCES
Aaker, D. Brend-liderstvo: novaya kontseptsiya brendinga [Brand leadership: a new concept of branding]. Moscow: ID Grebennikova, 2003.
Althof, W. Incoming-Tourismus Muenchen; Wien: Oldenbourg, 1996.
A Practical Guide to Tourism Destination Management Madrid: UNWTO, 2007.
Anholt, S. Competitive Identity: The New Brand Magement for Nations, Cities and Regions Palgrave Macmillan, 2007.
Briden, J. Tourism and development New York, 1980.
Crouch, G. I. "Modelling destination competitiveness: a survey and analysis of the impact of competitiveness attributes. Sustainable Tourism Cooperative Research Centre's Monograph series, Australia" http://www.sustainabletourismonline.com/awms/Up-load/Resource/bookshop/Crouch_modelDestinComp-web.pdf
"Cost of living" www.numbeo.com/cost-of-living
"2015 City Brands Index - Reputation Ranking by Anholt-Gfk Roper" http://placebrandobserver.com/2015-city-brands-index-reputation-ranking-anholt-gfk-roper
Leiper, N. Tourism management Sidney: Pearson Education Australia, 2004.
Moisander, J., and Valtonen, A. Qualitative marketing research: a cultural approach London: Sage, 2006.
Morozov, M. A. Ekonomika i predprinimatelstvo v sotsialno-kulturnom servise i turizme [Economy and business in welfare service and tourism]. Moscow: Akademiya, 2004.
Pears, P. I. Tourism development L., 1981.
Ukrainskyi derzhavnyi tsentr mizhnarodnoi osvity. http:// intered.com.ua
Vargo, S. L., and Lush, R. F. "Service-dominant logic: continuing the evolution"Jornal of the Academy of Marketing Science, no. 36 (1) (2008): 1-10.
