CC BY
25
5. Hobhouse Penelope. Historia ogrodow. - London-Warszawa : Arkady, 2002. - 468 s. -S. 11-12.
6. Прибега Л.В. Коментар до Рекомендаци ЮНЕСКО про збереження краси i характеру пейзаж1в та мiсцевостей // Пращ науково-дослщного iH-ту пам'яткоохоронних дослщжень. -К. : АртЕк, 2007. - 303 с. - С. 66-67.
7. Remeszylo-Rybczynska Oresta Krajobraz kulturowy Ukrainy. Aktualny stan I problemy // Przyroda I miasto. - Warszawa : Wyd.SGGW, 2007. - 364 s. - S. 53-54.
УДК 712 (58.006) Доц. Л.П. Ka3iMipoea, канд. бюл. наук -Хмельницький
нацюнальний умверситет
БОТАН1ЧНИЙ САД ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НАЩОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ В ЛАНДШАФТН1Й АРХ1ТЕКТУР1 М1СТА
Показано юторш становлення i розвитку ботанiчного саду Хмельницького на-цiонального унiверситету, ландшафтно-арх^ектурне планування територп, шляхи формування колекцшного фонду, мiсце в ландшафтнiй архiтектурi мiста Хмельницького.
Ключов1 слова: боташчний сад Хмельницького нацiонального ушверситету, ландшафтно-архiтектурне планування територп, колекцiйний фонд.
Assoc. prof. L.P. Kazimirova - Khmel'nyts'kiy national university
Botanical garden of Khmel'nyts'kiy national university is in the landscape architecture of city
History of becoming and development is shown in the botanical garden of Khmel'nyts'kiy national university, landscape architectural planning of territory, ways of forming collection fund, place in landscape architecture of Khmel'nyts'kiy City.
Keywords: botanical garden of the Khmel'nyts'kiy national university, landscape architectural planning of territory, collection fund.
Хмельницький нацюнальний ушверситет - навчальний заклад IV р1в-ня акредитаци, де шдготовку майбутшх фах1вщв здшснюють 6 шститут1в, до складу яких входять 14 факульте^в, що забезпечують навчання за 3 напрям-ками освiтньо-квалiфiкацiйноi шдготовки. Сьогодш за 45 спещальностями навчаеться понад 14700 студенлв, зокрема на деннш форм1 близько 7000 оЫб, заочнш i дистанц1й - 7700. Навчальний процес забезпечують 860 оЫб професорсько-викладацького складу, з них 70 доктор1в наук, профе-сор1в, понад 400 кандидат1в наук, доцент1в [1].
Мюто Хмельницький лежить на 49°24'27" п1вн. ш. та 26°57'42" сх. д. i розташоване у Городоцько-Хмельницькому фiзико-географiчному районi Пiвнiчноподiльськоi областi Украшського Полiсся в зонi мiшаних лiсiв.
Територiя Хмельницькоi областi розташована на захщному схилi Ук-раiнського щита пiвденно-захiдноi частини Схiдноевропейськоi (Руськоi) платформи. Мюто Хмельницький знаходиться на Верхньобузькш височинi, у Вовчко-Бужоцькому геоморфологiчному райош в групi ландшафтiв цен-трально-подшьського пiдтипу лiсового типу подiльських ландшаф^в. Для цього району характерний водний (флювiальний) тип рельефу - тут майже немае рiвнинних мiсцевостей, вш горбисто-балковий [2].
Безпосередньо територiя унiверситету розташована на схилах древньо! балки, по тальвегу яко! тече невелика рiчка Немийка. Вона характеризуемся рiзноманiтними формами рельефу, - тут е долина природного по-ходження (площею близько 2,6 га), терасоваш схили балки (крутизна лiвого схилу близько 12 о, правого - близько 30 о), крут уступи (до 65 о), плоск й хвилястi пiдвищення, рiвниннi дшянки. На територи унiверситету перепад висот н.р.м. змшюеться вiд 307,5 м (дно р. Немийки у мющ, де вона хо-ваеться шд вул. 1нститутською) до 321 м (територiя гуртожитку №3).
Материнською породою Грунтового покриву боташчного саду е ог-леенi суглинки, на як сильний вплив мають Грунтовi води. Пдролопчш умо-ви територи боташчного саду характеризуются наявнiстю невелико! рiчки Немийки, яка протiкае по тальвегу балки. Довжина рiчки в межах територи унiверситету становить 185 м, глибина змшюеться вщ 0,1 до 0,4 м. Рiчка, разом з трьома природними джерелами, живить два природш ставки (0,06 га i 0,027 га), яю знаходяться в верхнiй частинi 11 заплави.
Географiчне розташування Хмельниччини (у глибиш материка) зу-мовлюе помiрно-континентальний кшмат з м'якою зимою, досить теплим ль том та достатньою кшьюстю опадiв. У м. Хмельницькому радiацiйний баланс становить 43,3 ккал/см2 за рж. Температура повiтря в найтеплший мiсяць -липень становить вщ +15 оС до +20,5 оС, в найхолоднiший - сiчень - вщ +0,3 оС до -14 оС. Середньорiчна температура повiтря в мют перебувае у межах вщ +4,0 оС до +8,6 оС [3]. Вiдносна вологiсть характеризуеться максимумом у листопадьгрудш (вщ 80 % до 88 %) i мiнiмумом у сiчнi (вщ 66 % до 70 %). Середня рiчна кiлькiсть опадiв становить вщ 594 до 690 мм.
У геоботашчному планi територiя м. Хмельницького розташована у Схщноевропейськш люостеповш областi на межi двох геоботашчних районiв, зокрема: Старокостянтинiвського (Уланiвського), в якому колись пе-реважали остепнеш луки та лучнi степи, тепер повшстю перетворенi на ро-дючi орнi землi та Волочисько-Антонiнського, де долинами рiчок були поши-реш лучнi степи, остепненi луки i болота [2].
Комплексною програмою розвитку Технологiчного унiверситету По-дшля (сучасна назва - Хмельницький нащональний ушверситет, (ректор, д-р техн. наук, проф. М.С. Скиба) на 2002-2006 рр. було передбачено систему за-ходiв з ландшафтного облаштування територи ушверситету та створення боташчного саду.
Проблема постала гостро, оскшьки благоустрiй територи унiверситету не вщповщав вимогам сучасно! ландшафтно! архiтектури i значно псував iмiдж вищого навчального закладу. Внаслiдок консультацiй з професором Нащонального лiсотехнiчного унiверситету Украши В.П. Кучерявим, засо-бом ландшафтно-архiтектурного облаштування територи та розвитку матерь ально-техшчно! бази для навчально! i науково! роботи унiверситету було виз-начено боташчний сад.
Унiверситет знаходиться у цен^ пiвденно-захiдного мiкрорайону м. Хмельницького на плошд 16,08 га. Хоча оргашзащя територи компактна (всi будiвлi i споруди знаходяться в одному мющ та мiж ними забезпечена т-
шохщна доступшсть), вона була не огороджена, тому були випадки самоза-хоплення землi унiверситету пiд городи мiсцевих жителiв, для влаштування гаражiв, торговельних майданчиюв i смiтникiв.
У 2002 р. керiвництво унiверситету вирiшило низку юридичних пи-тань, зокрема: лiквiдовано багато торговельних майданчиюв i гаражiв, вико-нано роботу з громадянами, яю використовували землю унiверситету для го-родницьких робiт, отримано вiдповiднi дозволи мюцево! влади, запрошено фахiвцiв для виконання проектних робгг.
Хмельницький фшал iнституту "Львiвдшроводгосп" виконав проект "Будiвництво гiдротехнiчних споруд та проведення шдготовчих робiт пiд закладку боташчного саду на територи Технолопчного ушверситету Подшля", а група науковцiв кафедри ландшафтно!' архiтектури, садово-паркового госпо-дарства та урбосощоекологи Нацiонального лiсотехнiчного ушверситету Украши (керiвник проф. В.П. Кучерявий) розробила проект ландшафтного облаштування територи, озеленення i благоустрою ушверситету.
За фшансово! шдтримки Хмельницько!' мюько! ради (мiський голова -М. Приступа) упродовж 2002-2003 рр. було здшснено основш будiвельнi та агротехшчш роботи, а саме: вперше за всю iсторiю iснування навчального закладу було огороджено територiю ушверситету, розчищено водойми та рiч-ку, влаштовано дамби, мiстки, систему дорщ побудовано систему поливу.
3 з
Для цього було привезено 2,6 тис. м грунту, 75 м каменю рiзних фракцш та вщЫву.
Безпосередньо озеленювальнi роботи розпочали восени 2002 р. об-лаштуванням партеру перед навчальним корпусом №4, де було розбито клумби, ряд рабаток вздовж огорож^ пiдсаджено хвойнi рослини, у 2003 р. на цш дшянщ унiверситету було закладено кам'янисту гiрку, а на схилi балки закладено експозицш хвойних рослин. Працювали субпiдряднi оргашзаци, колективи вiдповiдних структурних пiдроздiлiв адмшютративно-господарсь-ко!' частини ушверситету, студентсью будiвельнi загони.
30 жовтня 2003 р., шд час Всеукрашсько! науково-практично!' конфе-ренци "Шляхи виршення екологiчних проблем урбанiзованих територiй : Наука, освгга, практика", було оголошено про закладку ботанiчного саду Технолопчного ушверситету Подшля та посаджено перш^ власне колекцiйнi, рослини. Ними стали магноли Кобус, метасеквоя глштостробовидна, горiх ведме-жий, ялина колюча ф. повисла, привезет i подароваш вiд Нацiонального боташчного саду iм. М.М. Гришка НАН Укра'ни, Ботанiчних садiв Львiвського нацiонального унiверситету iм. 1вана Франка i Укра'нського нацiонального ль сотехшчного унiверситету, Нацiонального дендропарку "Софивка".
Факт оргашзаци ботанiчного саду у Хмельницькому нащональному унiверситетi е особливим у практищ створення ботанiчних садiв i ведення за-повщно! справи. По-перше, тому, що ботанiчний сад оргашзований вищим навчальним закладом технологiчного профшю (2003 р. внз мав назву "Техно-логiчний унiверситет Подiлля (м. Хмельницький)", який у сво'й структурi не мав бiологiчного (природничого) факультету. З 1993 р. ушверситет здшснюе пiдготовку iнженерiв з охорони навколишнього середовища, у 1996 р. ново-
створена кафедра екологи розпочинае пiдготовку фахiвцiв за спещальшстю мЕкологiя та охорона навколишнього середовища". У складi професорсько-викладацького складу кафедри - доктори та кандидати техшчних, фiзико-ма-тематичних, хiмiчних наук. А отже, ботанiчний сад закладено за вiдсутностi у штат унiверситету вiдповiдних фахiвцiв ботанiки, садово-паркового госпо-дарства, ландшафтного дизайну.
По-друге, боташчний сад закладено на складному урбаноландшафт (водойми, рiчка, значний перепад висот, чимало будiвельного смiття), облаш-тування якого потребувало значних матерiальних та людських ресурсiв.
По-трете, створення боташчного саду розпочато за вщсутност жодно! боташчно1 колекци (тобто, в класичному розумiннi, територiею ботанiчного саду не став дендропарк, парк чи науково-дослщна дшянка).
По-четверте, органiзацiя боташчного саду в ушверситет стала не лише засобом благоустрою територп, але й базою для вщкриття нових напрямiв пiдготовки студентiв, спещальностей та спецiалiзацiй. Уже з 20062007 навч. р. розпочато шдготовку фахiвцiв за спецiалiзацiею "Еколопя садово-паркового господарства".
Навеснi 2004 р. затверджено Концепщю та штат боташчного саду, який став окремим структурним шдроздшом ушверситету (директор - доцент кафедри екологи, канд. бюл. наук Л.П. Казiмiрова). Перед новим структурним шдроздшом вищого навчального закладу поставили завдання не тшь-ки створення, поповнення i збереження боташчних колекцiй, ведення науко-во!, навчально! й освггньо1 роботи, але й, передуЫм, ландшафтно-арх^ектур-ного облаштування територп.
Потрiбнi роботи, пов,язанi з функщонуванням ботанiчного саду, вико-нують вiдповiднi структурнi пiдроздiли адмшютративно-господарсько1 час-тини унiверситету, служба охорони. Оргашзована i дае вагомi позитивнi результата сшвпраця з факультетами денно1 форми навчання, мiж якими подь лена територiя унiверситету для допомоги в И облаштуванш. Значну шдтрим-ку та постiйну допомогу надають студенти спецiальностi "Еколопя", сту-дентське самоврядування ушверситету.
До структури боташчного саду входять таю сектори: трав'яно1 флори i монiторингу рослинного покриву Волино-Подшля, штродукци деревинних рослин i декоративно: дендрологи, квiтково-декоративних рослин та альшна-рiю. Спiвробiтники ботанiчного саду розробляють науковi основи збереження флори i рослинностi хмельницького Волино-Подiлля.
Територiя, на якiй розташований ушверситет, здавна використовува-лась за сшьськогосподарським призначенням. У 50-х роках ХХ ст. тут були посаджеш агролюомелюративш смуги з дуба звичайного. Одна з них проходила у захщнш частиш територп (паралельно лшп сучасного гаражного кооперативу), друга - у швденно-схщнш частинi (паралельно вул. Кам'янець-кiй). До наших дшв найбiльше збереглася частина захщно1 смуги, И протяж-нiсть становить 226 м, ширина - вщ 8 до 30 м. За складшсть догляду цю дь лянку студенти факультету прикладно1 математики i комп'ютерних техноло-гiй, називають "Болонським модулем", а спiвробiтники ботанiчного саду ви-користовують для штродукци рослин природно1 флори подiльських дiбров.
Продовження захщно! смуги простежуеться бшя навчально-виробничо! бази №1, - тут створено експозицшну дшянку (0,021 га) раритетно! фггобюти Хмельниччини, тобто рослин природно! флори обласп, яю занесено до Черво-но! книги Украши, М1жнародних червоних книг i списюв, Перелiку видiв рослин, якi охороняються в Хмельницьюй областi. Пiвденно-схiдна агролюомель оративна смуга збереглася менше. На сьогодш ïï протяжнiсть сягае 90 м, ширина - вщ 7 до 14 м (перед навчальним корпусом №1 i гуртожитком №1).
Перше озеленення територи ушверситету було здшснено всередиш 70-х роюв ХХ ст. Зусиллями викладачiв i студенпв на схилах та у долиш балки було висаджено листяш дерева рiзних порiд, зокрема на лiвому боцi було посаджено берези, ясени i липи; на правому - топол^ верби i клени, частина яких збереглася дотепер. Перед навчальним корпусом №3 було посаджено ряд туï захiдноï колоноподiбноï форми. Шсля будiвництва навчального корпусу №4 на його партернш частит у 1980-1981 рр. було посаджено але1' з клена гостролистого форми кулясто!', якi i дотепер е основними декоративни-ми елементами ^eï дiлянки унiверситету. Цi дерева, вже досить дорослими, були перенесет з новозбудованого проспекту Миру.
Сьогодш на цш дшянщ закладено Кам'янисту прку (альпiнарiй), де зiбрано колекцiю багаторiчних трав'яних рослин в кiлькостi понад 100 таксо-нiв. Паралельно огорожi унiверситету вiд вул. Iнститутськоï розбито рабатки. До Дня довкшля 2008 р. паралельно огорожi посаджено алею магнолш -Алею Великих Украшщв - на згадку про однойменний проект телевiзiйного каналу "1нтер", за шщативи державного управлiння охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькiй област та фiнансовоï пiдтримки ре-гюнального вiддiлення ЗАТ "ОТП Банк" в м. Хмельницькому. Встановлено вщповщну меморiальну дошку.
Загальну композицiю партерноï частини доповнюють клумби пра-вильноï геометричноï форми (кола, трикутники, прямокутники). Тут закладено розарш, зростае моноколекщя хост, iнших багаторiчникiв. На дшянщ мiж навчальними корпусами № 3 i 4 та у внутршньому дворику навчального корпусу № 4 розпочато проект влаштування саду регулярного (французького) стилю Подшьський Версаль.
Усередиш 1980-х роюв за будiвлею навчального корпусу №4, на пло-шд 0,82 га, було висаджено горобинник, на сьогодш тут зростае 180 дерев го-робини звичайно", а також iншi дерева та кушд. На одному з кутюв горобин-ника закладено Етноботанiчний куточок, де висаджують нацiональнi рослини (мальви, соняшник, чорнобривцi, жоржини тощо), плануеться декорування елементами украшського народного побуту.
Експозицш листяних рослин створено на лiвому схилi балки. Тут зростають моноколекци гортензи, вейгели, спiреï, шших видiв дерев i кушiв. У 2006 р. представники уЫх деканатв унiверситету на схилi вiд вул. 1нсти-тутськоï заклали Деканатський березовий гайок, а в 2007 р., у День довкшля, за шщативи директора 1нституту економши i управлшня М.1. Бондаренка, керiвництвом областi та ушверситету, студентами спещальносл "Еколопя" паралельно новозбудованому навчально-лабораторному корпусу посаджено Платанову алею. Головною експозицшною дiлянкою правого схилу, яка роз-
ташована на передньому плат, е експозицiя хвойних рослин. Пiдпiрну стшу службового примщення ботанiчного саду (колишнiй т.з. '^мсклад") декоруе Зелена стiнка з витких рослин на шпалерi (текома вкоршлива i виноградов-ник амурський).
На схилi вул. 1нститутсько'' закладено колекцiйну дiлянку Кв^ка па-поротi, де зростають види папоротей природно'' флори Хмельниччини, а на найкрутшш дiлянцi схилу, у вересш 2008 р., закладено Карпатський схил з колекщею карпатсько'' флори, який приурочено сходженню на найвищу гору Украши Говерлу колективу викладачiв унiверситету, членiв Товариства "Знання" Украши, на честь 60^ччя створення.
У нижнш частинi заплави рiчки Немийки перед глядачем вщкри-ваеться Долина квтв, вирiшена у виглядi плавучих кш, де протягом вегета-цшного сезону двiчi змiнюеться панорама кольорового сприйняття квггково-го пейзажу. Навесш - це колекцiя тюльпанiв, нарциЫв, вiоли, незабудки; влiтку - рiзнобарвна гама однорiчних та багаторiчних квтв - сальвiя, алiсум, веселi хлоп'ята, сортове розма'ття чорнобривцiв, айстри, петуни тощо.
У верхнiй частинi балки закладено ф^оценотичну дiлянку Малого По-лiсся. Тут студенти спецiальностi "Еколопя" розчистили природш джерела, а спшьно зi студентами факультету iнженерноï мехашки висаджено сосну европейську i дуб звичайний, розпочато формування фiтоценозiв лiсiв швшч-ноï частини Хмельниччини. На лiвому схилi балки, паралельно т.зв. Потьом-кiнським сходам, створено Японський сад (0,065 га) з колекщею схщно-азшсько'' флори.
Колекцiï боташчного саду нараховують 721 таксон рослин, загалом упродовж 2003-2008 рр. висаджено понад 18,7 тис. рослин. Рослини привозили з боташчних садiв i розсадниюв Львова, Киева, Тернополя, Чершвщв, За-порiжжя, Днiпропетровська, Умаш i приватних колекцiй, а також з природно'' флори Хмельниччини внаслщок експедицiйних дослiджень [4].
Створення Боташчного саду у м. Хмельницькому мае важливе значен-ня для мюта i Хмельницько'' областi. У мют створено високодекоративний ландшафтний ансамбль, чим збшьшено загальну площу мюьких зелених на-саджень. Ботанiчний сад став центром поширення еколого-ботанiчних знань, особливо серед учшвсько'' та студентсько'' молодi. У сад приходять i при'з-дять на екскурси учтвсью колективи, пiдвищують свiй професiйний рiвень вчителi бiологiï.
Л1тература
1. ECTS. 1нформацшний пакет. Навчальш програми шдготовки фах1вщв / упорядн. В.1. Багняк, Г.В. Красильникова. - Хмельницький : ХНУ, 2008. - 290 с.
2. Природа Хмельницько'' област / пщ ред. К.1. Геренчука. - К. : Вид-во при Льв1в. ун-■ri, 1980. - 152 с.
3. Геоеколопчний мон1торинг Хмельницько'' урбосистеми / тд ред. проф. I. Ковальчу-ка. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка. - С. 5-17.
4. КазЬирова Л.П. Створення Боташчного саду Хмельницького нащонального ушвер-ситету як шлях гармошзаци еколопчного середовища територп ушверситету // Рослини в оп-тим1заци довкiлля : зб. матер. Мтжнар. наук.-практ. конф., присвячена 50-р1ччю Запор1зького мюького дитячого боташчного саду. - Запор1жжя, 2008. - С. 78-81.
