Чагарники далекосхідної флори ботанічного саду Хмельницького національного університету Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.12

Ponomarenko V. O. Tne innovation shoot growth of Juniperus L. genus in the conditions of the Rightbank forest-steppe zone of Ukraine

The seasonal development cycle of shoots of Juniperus sabina and J. communis is analyzed. It is established that the shoot growth of J. sabina starts in earlier terms and comes to an end later than that of the indigenous species J. communis.

УДК 581.92:712.41(477.43) Здобувач В.А. Стьчук, ст. лаб.

Ботамчного саду Хмельницького НУ -Хмельницький нацюнальний умверситет

ЧАГАРНИКИ ДАЛЕКОСХ1ДНО1 ФЛОРИ БОТАН1ЧНОГО САДУ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ

Охарактеризовано географiчне розташування та природш умови мюта Хмельницького, зокрема Хмельницького НУ. Коротко описано колекщю чагарниюв дале-косхщно! флори Боташчного саду. Вказано на 1хню стшюсть та на значну естетич-нють представниюв.

Ключов1 слова: чагарники дадекосхщно'1 флори, Боташчний сад, родина, вид, форма.

За ф1зико-географ1чним районуванням Украши мюто Хмельницький належить до Люостепово! област Подшьського Побужжя. Територ1я мюта мае пом1рно-континентальний кшмат з теплим лггом, м'якою зимою { дос-татньою кшьюстю опад1в.

Хмельницький нацюнальний ушверситет розташований у швденно-за-хщнш частиш Хмельницького [1]. Зелеш насадження на територ1ях навчаль-них заклад1в, поряд 1з виршенням завдань рекреацшного характеру, вщгра-ють важливу арх1тектурно-композицшну роль { е одним з основних фактор1в реал1заци генерального плану мюта [2]. У 2003 р. на територп ушверситету закладено боташчний сад, який займае площу 4,8 га, з них 2,21 га включено до природно-заповщного фонду область

Територ1я ушверситету розташована на схилах древньо! балки, тальвегом яко! тече невелика р1чка Немийка. Територ1я характеризуеться р1зно-маштними формами рельефу: тут е долина природного походження (площею близько 2,6 га) та терасоваш схили балки. Дно балки складене чорноземно-лучними грунтами, як утворилися на делюв1ально-алюв1альних вщкладах. Грунтовий профшь цих грунт1в мае значний гумусний горизонт (до 2,5 м). Вмют гумусу становить вщ 4,0 % до 5,5 %; реакщя грунтового розчину слабокисла - рН вщ 5,7 до 6,4; стушнь насиченост основами - 90 %. Глибина гумусного горизонту вщ 80 см до 90 см. Вмют гумусу становить вщ 4,4 % до 5,8 %. Ц грунти характеризуються сприятливими ф1зичними властивостями { високою родючютю [1]. Станом на осшь 2009 р., колекцшний фонд боташч-ного саду нараховуе 724 таксони [3]. Серед них значна роль вщведена чагар-никам далекосхщно! флори.

Розов1 (Коъасвав 1шв.) е найчисленшшою родиною серед рослин боташчного саду, зокрема, серед чагарниюв далекосхщно! флори. Вони характеризуються р1зномашгним забарвленням квтв, рясним { тривалим цвтн-ням (з ранньо! весни до кшця лгга). Швидким ростом серед родини видь

1. Лiсове та садово-паркове господарство

61

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

ляеться рщ Таволга (Spiraea L.). В Укра1ш iнтродуковано понад 100 видiв, гiбридiв i форм рослин цього роду. На експозищях боташчного саду зростае 19 таксонiв, серед них т. бшоквггкова (S. albiflora (Miq.) Zab.), т. альпiйська (S. alpina Pall.)., Т. Бумальда (S. bumalda Bürvenich), Т. Вангутта (S. vanhouttei (Briot) Zab.), Т. Дугласа (S. douglasii Hook.), т. кантонська (S. cantoniensis Lour.), т. сливолиста (S. prunifolia Sieb. et Zuss.), т. трилопатева (S. trilobata L.), т. японська (S. japonica L.) та rnmi, а також ix декоративнi форми.

Якщо ж вести мову про таволги далекосxiдноi флори, то колекщя бо-танiчного саду представлена шютьма такими видами i одшею формою: т. аль-пiйська (S. alpina Pall.), т. кантонська (S. cantoniensis Lour.), т. японська (S. japonica L.), т. середня (S. media Franz Schmidt), т. трилопатева (S. trilobata L.), т. сливолиста (S. prunifolia Sieb. et Zuss.). Це листопадш, зазвичай, гарно квь тучi чагарники з почерговим листкорозмщенням. Кжти зiбранi в суцвiття рiзноманiтниx форм (парасолька, волоть, щиток). Забарвлення квтв вардае вiд бiлого до червоного i пурпурного. Насiння зiбранi в суxi маленькi плоди-листiвки, часто глечикоподiбноi форми [3]. Цiкавою е теплолюбна рослина -т. кантонська (S. cantoniensis Lour.), яка зазвичай в умовах Украши росте лише на швденному березi Криму. Весною захоплюе красою цвiтiння також таволга Ыра ф. Грефшейм (Spiraea cinerea Zab).

1ншим представником ^ei родини, i до того ж далекосхщних чагарни-кiв, е кизильники (Cotoneaster Bauhin). Рослини декоративш, завдяки числен-ним квiтам бшого або рожевого кольору та червоним, iнодi чорним, плодам. У боташчному саду зростають листопаднi види (к. блискучий (С. lucidus Schlecht), к. горизонтальний (С. horizontalis Decaisne) та вiчнозелений к. Дам-мера (С. dammeri Schneid.).

На лiвiй терас рiчки Немийки росте кизильник виблискуючий (С. splendens Flinck et Hylmo), батьювщиною якого е Пiвденно-Сxiдний Китай. Це чагарник висотою до 3 м з темно-зеленими елштичними блискучими звер-ху листками та чорними блискучими плодами. Ця рослина добре шддаеться шдстриганню, а тому шороко використовуеться в озелененнi для стрижених живопло^в [3, 4].

У колекцп ботанiчного саду дану родину представляють ще такi рослини, як також е представниками далекосxiдноi флори: керiя японська (Ker-ria japonica (L.) DC), курильський чай кущовий (Pentaphylloides fruticosa (L.) O. Schwarz.), курильський чай даурський (Pentaphylloides dahurica (Nestl.) Ikonn.), розовик керieподiбний (Rhodotypus kerrioides Sieb. et. Zucc.), луiзiанiя трилопатева (Louiseania triloba (Lindl.) Pachom.).

Крiм них, добрим розвитком характеризуются представники родини барбарисовi (Berberidaceae B. Torr. et Gray) та жимолостш (Caprifoliaceae Juss.) [3]. Бшьшють жимолосних - лiсовi рослини. Найбшьш xарактернi вони для листяних i змiшаниx лiсiв рiвнин i середньопрського рельефу, види де-яких родiв трапляються у хвойних лiсаx i заходять у субальпiйський i аль-пiйський пояси гiр, де ростуть на кам'янистих схилах i в трщинах скель.

У ботанiчному саду Хмельницького НУ зростае 15 видiв i форм родини жимолосних, з яких шють мають далекосхщне походження, зокрема: жимолость найзапашшша (L. fragrantissima Lindl. et Paxt.), жимолость Джираль-

62

Збiрник науково-технiчних праць

Шуствий iticiiiiK НЛТУ yKpa'1'ни. - 2G1G. - Вип. 20.12

дова {L. giraldii Rehd.), жимолость японська {L. japonica Thunb.), жимолость блискуча {L. nitida Wils.), жимолость шапковидна {L. pileata Oliv.), вейгела квiтуча {Weigela florida {Bge) A. DC.).

Пiд час цвтння чаруe витонченiстю та ароматом квтв жимолость найзапашнiша {Lonicera fragrantis sima Lindl. et Paxt.), привертають увагу пучки рожевих кв^ок, якi ще до розпускання листя густо вкривають стовбур i гшки церсису канадського {Cercis canadensis L.). Представники родини жи-молосних далекосхщного походження, яю зростають у ботанiчному саду Хмельницького НУ, завезет в мюто з боташчних садiв Чернiвецького нащ-онального унiверситету iм. Юрiя Федьковича i Львiвського НУ iм. 1вана Франка, Нацiонального дендропарку мCофiïвкам НАН Украши, розсадника Волинського обласного управлшня лiсового господарства.

Досвiд розведення i вирощування видiв i форм родини жимолосних в Укра1ш, зокрема на територи Подiлля, Буковини, Галичини i Волиш, свiдчить про добру адаптащю представникiв цieï родини до кшматичних та грунтових умов даних мюцевостей, доцiльнiсть i перспективнiсть ïx використання у озеленены Центрального Подшля, загалом, i Xмельницькоï областi зокрема [5].

Будь-якоï пори року боташчний сад вабить сво1м рiзнобарв,ям. Пщ час весняного цвiтiння яскравих тошв йому надають ранньоквiтучi представники листяних рослин. Рясно одягаються яскравими жовтими квггами рiзнi види форзицiй {Forsythia L.). На територи боташчного саду зростають ф. Джираль-да {F. giraldiana Lingelsh.), ф. поникла {F. suspense {Thunb.) Vahl.). та ф. се-редня {F. intermedia Zab.), якi особливими барвами виграють восени.

Осшшм забарвленням плодiв ще бшьше пiдкреслюють свою декора-тивнiсть барбариси {Berberis L.), кизильники {Cotoneaster L.), горобинник го-робинолистий {Sorbaria sorbifolia {L.) A. Br), кушд бруслини крилат {Euonymus alata {Thunb.) Sieb.). Вони стають яскравою плямою Японського саду: декоративними e ix багряне листя та плоди - коробочки рожевого кольору, яю звисають на довгих плодошжках.

Не втрачаe своeï привабливостi ботанiчний сад i зимово" пори. Особ-ливоï чарiвностi саду у зимовий перюд додають кушд з декоративними плодами, яю довго зберiгаються на гiллi {барбарис, кизильник). Батьювщиною бiльшостi з них e Далекий Схщ.

Ботанiчний сад Xмельницького НУ продовжуe iнтродукувати чагар-ники далекосxiдноï флори. В його колекци вже нараxовуeться п'ятдесят Ым видiв таких рослин iз шютнадцяти родин

Лiтeрaтyрa

1. Бoтaнiчний caд Xмельиицького иацiоиальиого ун1верситету / за ред. Л.П. Каз1м1ро-во1. - Кам'янець-Подшьський : ПП В.С. Мошинський, 2009. - 68 с. - Сер.: Terra in-cognita: Xмельииччииа.

2. Кyчeрявий В.П. Озелеиеиия населених мюць : пiдручиик. - Вид. 2-ге / В.П. Кучеря-вий. - Льв1в : Вид-во "Св1тм, 2008. - 456 с.

3. Кaтaлoг рослин ботан1чного саду Xмельиицького нащонального ун1верситету : каталог / за ред. Л.П. Каз1м1рово1. - Кам'янець-Подшьський : ПП В.С. Мошинський, 2009. - 124 с. - Сер.: Terra in-cognita: Xмельниччина.

4. Дeрeвья и ^crapn^ СССР / под ред. П.И. Лапина. - М. : Изд-во "Мысль", 1966. -

673 с.

1. Лicoвe xa caдoвo-пaркoвe гocпoдaрcтвo

63

Нацюнальний лкотехшчний ушверситет Украши

5. Silchuk V.A. Bioecological peculiarities of development of shrubs of the Far Easten origin and their usage in landscape gardening of the Central Podillia / V.A. Silchuk, G.A. Biletska // Economics for Ecology: Papers presented at the 16th Internatinal Scientific Conference in Sumy, (May 5-8, Sumy). - Суми : Вид-во Сумського ДУ, 2010. - С. 148-150.

Сильчук В.А. Кустарники дальневосточной флоры Ботанического сада Хмельницкого национального университета

Охарактеризированы географическое положение и природные условия города Хмельницкого, в частности Хмельницкого национального университета. Коротко описана коллекция кустарников дальневосточной флоры Ботанического сада. Указано на их стойкость и на существенную эстетичность представителей.

Ключевые слова: кустарники дальневосточной флоры, Ботанический сад, семейство, вид, форма.

Silchuk V.A. Shrubs of Far Easten flora of Botanical Garden of Khmelnytskyi National University

Geographical position and natural conditions of the city of Khmelnytskyi in general and Khmelnytskyi National University in particular have been characterized. Collection of Shrubs of the Far Easten flora of the Botanical Garden have been described. Their resistance and aesthetical properties of their representaties have been shown.

Keywords: Shrubs of Far Easten flora, Botanical Garden, family, species, form.

64

Збiрник науково-техшчних праць