CC BY
33
ших об'ектах) можна трактувати як певну шдставу для майбутнiх рекоменда-цiй по створенню експериментальних лiсових культур.
Пщсумовуючи, доцiльно зазначити, що парк у селищд Роздiл перебу-вае у задовшьному станi. На його територи збереглися переважно поодинокi дерева одинадцяти рщюсних таксонiв, якi вирiзняються сво'м вiком та 6i-ометричними показниками. Bei наведет в публжаци дерева е цiнними об'ектами для бюлопчно! та лшвничо!' науки, а також для озеленення та лан-дшафтно!' архiтектури. Саме тому вони потребують постiйного надежного догляду та охорони. З-помiж них особливо видiляються дерева окремих так-сонiв. Наприклад, Пнкго дволопатеве - одне з найбшьших у захiдному регiонi Укра1ни. В особини сосни Веймута в нижнш частит крони збереглася одна скелетна гшка незвичайно!' архiтектонiки, яка в парi з iншою (нинi вщмер-лою) надавала дереву лiроподiбноi форми. До того ж, зауважимо, що за низкою ознак особини цього виду в парку належать до стшкого екотипу щодо пошкодження грибом Cronartium ribicola. Щкава 150-лггня особина рщюсно! рiзнолистоl вiдмiни дуба звичайного. А висок технiчнi та бюметричт показ-ники метасекво! китайсько! дають пiдставу для li вивчення щодо створення експериментальних люових культур.
Особини вЫх згаданих вище таксотв е цiкавими для практичного пар-кобудування та теорп зеленого будiвництва. Також вони слугують перекон-ливим шюстративним матерiадом, що характеризуе рiвень аклiматизацii вщ-повiдних таксонiв, показуючи перевiрений протягом тривалого часу стушнь адаптаци до мiсцевих умов, насамперед - погодно-^матичних.
Лiтература
1. 1вченко А.1. Bедиковiковi дерева iнтродукованих та рщкюних таксонiв Пщпрщв-ського парку / 1вченко А.1., Пацура 1.М., Мельник А.С., Панасюк О.С. // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.5. -С. 19-24.
2. 1вченко А.1. Рщкюш дерева парку селища Журавно / 1вченко А.1., Пацура 1.М., Мельник А.С., Панасюк О.С. // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 188-193.
3. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. -
704 с.
4. Мельник А.С. Природне поновлення iнтродуцентiв в арборетумi Боташчного саду НЛТУ Украши / А.С. Мельник, А.1. 1вченко, Ю.А. Мельник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.3. - С. 52-56.
УДК 630*27:630*235.6 Ст. наук. ствроб. Н.Л. Блюсюк, канд. с.-г. наук;
мол. наук. ствроб. Л. Б. Коляда - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВИДОВЕ I ФОРМОВЕ РВНОМАНГГТЯ РОДУ SPIRAEA L. У КОЛЕКЦГ1 ДЕНДРОПАРКУ БОТАНГЧНОГО САДУ НАЦГОНАЛЬНОГО ЛГСОТЕХНГЧНОГО УНГВЕРСИТЕТУ УКРА1НИ
Дослщжено видовий i формовий склад представниюв роду Spiraea L. у колекци дендропарку Боташчного саду Нащонального люотехшчного ушверситету (НЛТУ)
Украши. Подано оцшку зимостiйкостi i декоративностi рослин таксономiчних оди-ниць таволги та пропозицп щодо використання 1'х в озеленены.
Ключов1 слова: таволга, цвтння, зимостiйкiсть, декоративнiсть.
Senior research officer N.L. Blyusyuk; junior research officer L.B. Kolyada - NUFWT of Ukraine, L'viv
Genera Spiraea L. species and their forms in collection of the national forestry and wood technology of Ukraine botanic garden
Research of genera Spiraea L. species and their forms in collection of the National Forestry and Wood Technology of Ukraine Botanic Garden has been stadied. As a result, there is presented an estimation of resistance to cold weather conditions, ornamental decorative effect and suggestions for their use in gardening.
Keywords: Spiraea L., flowering, resistance to cold weather conditions, ornamental effect.
Збагачення культурноi флори новими рослинами е важливим завдан-ням для кожного боташчного саду. Вагоме значення в його виршенш покла-дено на дослщження з штродукци рослин. Без розвитку цих робгг немислиме розширення та вдосконалення асортименту рослин для озеленення, фггомель ораци, сшьського i люового господарства. Про це ж св1дчить нагальна потреба в оригшальних рослинах для створення сучасних об'еклв озеленення та рекреаци. До перспективних рослин для такого використання належать пред-ставники роду Spiraea L.
Рщ Spiraea L. належить до родини Rosaceae Juss. тдродини Spiro-ideae Agardh (Тахтаджян А.Л., 1987) [7]. Обсяг роду чггко не встановлено. Так, за А. Редером [8] - рщ охоплюе близько 80 вид1в, за С.Я. Соколовим [4] -близько 90. Кр1м цього, спiреi мають здатшсть давати стшю пбриди, як за своiми декоративними властивостями часто перевершують батькiвськi види. Також, в окремих видiв сшрей унаслiдок вирощування в культурних умовах видшено багато вiдмiн, якi вщзначаються рiзними декоративними ознаками.
З вщкриттям нових видiв було зроблено детальшшу систематику роду, яку проаналiзувала З.Г. Бонюк [2]. Вона запропонувала модифiковану систему роду, яка складаеться iз 87 видiв, 3 пiдвидiв, 33 форм i культиварiв та 22 гiбридiв - всього 145 таксошв.
Гiлки багатьох видiв спiреi гарно вигинаються, тому вона отримала свою назву вiд грецького слова "spirus", що означае "вигин". Спiреi (таволги) - листопаднi кущд висотою вiд 15 см до 3,5 м. Вони поширеш в люостепо-вiй, степовiй i нашвпустельнш зонах, субальпiйському поясi гiр швшчно1" пiвкулi. Природна форма куща дуже варiабельна - пiрамiдальна, плакуча, на-пiвкуляста, прямостояча, каскадоподiбна i нав^ь така, що стелиться. Бруньки дрiбнi, круглi, яйцеподiбнi до видовжено-гострокiнцевих, голi чи опушенi з 2-8 лусочками. Листки розмщеш почергово, простi, iнодi лопатевi, по краю зубчастi або пилчаст^ рiдше цiлокраi з коротким черешком, без прилистни-кiв. Листя рiзниться розмiром, формою i яскраво вираженим декоративним забарвленням у рiзнi пори року. Види сшре1" цшують за рясне та довготрива-ле цвтння ix рослин. Зазвичай, квiтiв у суцвiттях багато. Декоративнiсть цвь тiння переважно залежить i вщ розмiщення суцвiть на пагонах [3].
Власне за формою суцвггь та ix розташуванням рiд роздiлено на 2 шд-роди та 4 секци. Для секци Glomerati xарактернi сидячi парасолькоподiбнi суцвiття з розеткою листкiв при ochobí. Вони розвиваються з бруньок пагошв минулих рокiв. Квiти бш, з'являються до розпускання листя. Секщя Chama-edryon - суцвiття парасольки або прост щитки на юнцях бiчниx облистнених гiлочок приросту поточного року, кв^и бiлi. Секцiя Calospira - суцвотя щит-коподiбнi волот у верxнiй частинi однорiчного пагона або на коротких боко-вих гшочках, що належать до приросту поточного року, квгги бiлi або рожевь Секцiя Spiraria - суцвотя цилiндричнi, овально-цилiндричнi або пiрамiдальнi волот на верxiвкаx пагонiв поточного року, квгги рожевi чи бiлi [3].
Спiреi ростуть швидко i утворюють кущi зi щiльною кроною, добре переносять стрижку, маловибагливi до грунтових умов, досить газостiйкi, витримують мюью умови. Бiльшiсть видiв посуxостiйкi, морозостшю. Коренева система мочкувата, неглибока.
Об'ектом наших дослiджень була колекщя рослин роду Spiraea L. ден-дропарку Ботанiчного саду НЛТУ Украши. Пiд час швентаризаци рослин ви-мiрювання ixнix парамегрiв здшснювали за загальноприйнятою методикою [1]. Декоратившсть цвiтiння спiрей визначали за шкалою Г.С. Мисника [6]. Рiвень зимостшкосп та акшматизаци рослин визначали за методикою, яку запропонував М.А. Кохн [5].
За результатами швентаризаци деревно-чагарникових рослин, яку здшснено у дендропарку в 2003 р., та промiжноi швентаризаци 2008 р., вста-новлено, що цей рщ у нашш колекци представлений 14 видами, 6 пбридами та 7 формами (табл. 1). З них найбiльшоi уваги заслуговують таю види, як Spiraea hypericifolia L. та Spiraea salicifolia L., введення в культуру яких послужило початком штродукци видiв сшрей у XVI ст. Найвщомшими пбрида-ми в нашiй колекци е S. х vanhouttei (Briot) Zab. та S. х billiardii Dipp., якi давно введет в культуру i поширеш в озелененш. S. х vanhouttei (Briot) Zab. -одна з найкрасивших видiв роду. На бiльшу увагу щодо застосування в озеленены заслуговуе i S. х multflora Zbl., яка вiдзначаеться рясним цвтнням у весняний перiод. Цiкавими е також такi форми S. cinerea "Grefsheim", S. bu-malda "Crispa", S. bumalda "Goldflame", S. japonica "Macrophylla", яю не так давно з'явились в Украш i користуються популяршстю в озелененнi.
Як видно з табл. 1, у колекци е представники вЫх секцш, причому бшьшою чисельнiстю особин вiдзначаються види секцш Calospira - 78 шт. i Spiraria - 60 шт. (11 i 4 таксони вщповщно), для яких характерне цвтння у л^нш перюд. Менш чисельними е секци Glomerati - 5 шт. (2 таксони) i Cha-maedryon - 28 шт. (6 таксошв), яю характеризуються цвiтiнням у ранньовес-няний i весняний перюди. Частку рослин у вказаних секщях у вщсотковому спiввiдношеннi подано на рис. 1.
31
25% ■ Секщя Glomerati
■ Секщя Chamaedryon
□ Секщя Calospira
□ Секщя Spiraria_
41%
Рис. 1. Розподт колекци стрей по секщях
Табл. 1. Перелш eudie смрей та ix розташування у колекци дендропарку
№ з. п. Латинська назва Укратська назва Кшь-шсть, шт. № д^нки
Секця Glomerati
1 Spiraea hypericifolia L. Стрея звiробоeлиста 1 17
2 Spiraea prunifolia Sieb.et Zucc. Стрея сливолиста 3 10
3 Spiraea thunbergii Sieb. ex. Blume Стрея Тунберга 1 10
Всього: 5
Секця Chamaedryon
4 Spiraea chamaedryfolia L. Стрея дiбровколиста 9 4,5
5 Spiraea x cinerea "Grefsheim" Стрея шра "Grefsheim" 4 10, 18
6 Spiraea micropetala Zbl. Стрея дрiбнопелюсткова 3 5, 10
7 Spiraea x multiflora Zbl. Стрея багатокыткова 2 10
8 Spiraea x vanhouttei (Briot) Zab. Стрея Вангутта 28 4,16,17 20,27,28
9 Spiraea nipponica L. Стрея нтпонська 2 18,26
Всього: 48
Секця Calospira
10 Spiraea albiflora (Miq.) Zab. Стрея бшокв^кова 3 10
11 Spiraea bella Sims. Стрея чарiвна 5 7,10
12 Spiraea x bumalda "Crispa" Стрея Бумальда "Crispa" 4 7,10
13 Spiraea x bumalda "Goldflame" Стрея Бумальда "Goldflame" 5 10,15
14 Spiraea japonica L. Стрея японська 27 4,5,7,12
15 Spiraea japonica "Alpina" Стрея японська "Alpina" 11 10
16 Spiraea japonica "Little Princess" Стрея японська "Little Princess" 10 7,28
17 Spiraea japonica "Macrophylla" Стрея японська "Macrophylla" 5 10
18 Spiraea japonica "Neywords" Стрея японська "Neywords" 4 1,18
19 Spiraea longigemmis Maxim. Стрея довгобрунькова 3 10
20 Spiraea microgina Nakai Стрея дрiбноматочкова 1 10
Всього: 78
Секця Spiraria
21 Spiraea x billiardii Dipp. Стрея Бiллiарда 28 5
22 Spiraea douglasii Hook. Стрея Дугласа 25 28
23 Spiraea latifolia (Ait.) Borkh. Стрея широколиста 2 4
24 Spiraea salicifolia L. Стрея верболиста 5 1 4 7
Всього: 60
Разом: 191
Таволги вщзначаються великою рiзноманiтнiстю за висотою i розмь ром куща (табл. 2). З огляду на це, видшяють три класи висоти. До I класу належать кущд висотою 2-5 м (S. chamaedryfolia L., S. micropetala Zbl., S. x multiflora Zbl., S. x vanhouttei (Briot) Zab.). До II класу вщносяться кушi середньо!' висоти (1-2 м) - S. hipericifolia L., S. prunifolia Sieb. et Zucc., S. thunbergii Sieb ex. Blume, S. xcinerea "Grefsheim", S. nipponica L., S. bella Sims., S. longi-gemmis Maxim., S. x billiardii Dipp., S. douglasii Hook., S. latifolia (Ait.) Borkh., S. salicifolia L. До III класу належать низьк кущ^ висотою 0,5-1 м (S. albiflora (Miq.) Zbl., S. bumalda "Crispa", S. bumalda "Goldflame", S. japonica L., S. japo-
nica "Alpina", S. japónica "Little Princess", S. japónica "Macrophylla", S. japónica "Neywords", S. microgina Nakai.
Табл. 2. Характеристика рослин eudie cnipei
№ п.п. Назва таксону Висота, м Дiаметр крони, м Бал деко-ратив-HOCTÍ Бал зи-мостш- KOCTÍ
1 Spiraea albiflora (Miq.) Zab. 0,7 0,8-1,0 5-6 5
2 Spiraea bella Sims. 1,5-1,8 0,6-1,3 5 5
3 Spiraea chamaedryfolia L. 1,5-3,0 0,5-3,5 6 5
4 Spiraea douglasii Hook. 0,7-1,4 0,7-1,2 6 5
5 Spiraea hypericifolia L. 1,8 2 5 5
6 Spiraea japonica "Alpina" 0,5-0,8 0,7 7 5
7 Spiraea japonica L. 0,3-0,8 0,5-1,5 6 5
8 Spiraea japonica "Little Princess" 0,3-0,4 0,3-0,4 6 5
9 Spiraea japonica "Macrophylla" 0,8-1,0 1,0-1,5 6 5
10 Spiraea japonica "Neywords" 0,6 0,7 6 5
11 Spiraea latifolia (Ait.) Borkh. 2,0-2,1 0,8-1,0 6 5
12 Spiraea longigemmis Maxim. 1,3-1,6 0,5-1,0 5 5
13 Spiraea microgina Nakai 1,0 1,2 6 5
14 Spiraea micropetala Zbl. 2,0-2,2 1,2-2,5 6 5
15 Spiraea nipponica L. 1,5 1,5 7 5
16 Spiraea prunifolia Sieb.et Zucc. 1,0-1,4 0,7 5 4
17 Spiraea salicifolia L. 0,8-2,0 0,5-2,5 5-6 5
18 Spiraea thunbergii Sieb. ex. Blume 1,4 1,4 6 4
19 Spiraea x billiardii Dipp. 0,6-1,5 0,5-1,0 6 4
20 Spiraea x bumalda "Crispa" 0,8-0,9 0,7-0,9 6 5
21 Spiraea x bumalda "Goldflame" 0,8 0,8-1,2 5 5
22 Spiraea x cinerea "Grefsheim" 1,4-1,6 1,2-1,7 7 5
23 Spiraea x multiflora Zbl. 2,0-2,1 1,6-2,0 7 5
24 Spiraea x vanhouttei (Briot) Zab. 1,5-3,0 1,1-3,2 7 5
Дослщжуючи зимостшюсть стре!, виявлено, що бiльшiсть i3 наявних видiв (88 %) добре переносять низьк температури i, вiдповiдно, ощнет балом зимостiйкостi - 5. У кушдв S. х billiardii Dipp., S. thunbergii Sieb ex. Blume та Spiraea prunifolia Sieb.et Zucc. низькими температурами пошкоджуються пагони останнього року (бал зимостшкост 4). S. cantoniensis Lour. (бал зи-мостiйкостi 3) випала з нашо! колекцп внаслiдок суворих зим i пiзнiх весня-них заморозкiв 2005-2006 рр.
Основш декоративнi властивостi стрей - це забарвлення квiтiв i три-валiсть ix цвiтiння. Коли рослини повшстю вкриваються квiтами, ix декора-тивнiсть дуже висока. Весною цвтння таволг дружне, але недовготривале. Зокрема, в умовах Ботсаду такими властивостями вщзначаються бiлоквiтковi таволги - S. х vanhouttei (Briot) Zab., S. thunbergii Sieb. ex. Blume, S. х cinerea "Grefsheim", S. nipponica L., S. х multiflora Zbl. Для цих видiв характерно, що в перюд цвiтiння кушд всипанi бiлими квiтами, неначе "травневим снiгом". Влiтку таволги цвiтуть довго - з середини червня до глибоко! осеш i залиша-ються досить привабливими до перших заморозюв, завдяки яскравому забар-вленню листя. Так, у S. х bumalda "Goldflame" листя шд час розпускання
бронзово-оранжеве, шзшше золотаво-жовте, влггку - зелено-жовте, а восе-ни - мiдно-оранжеве. S x bumalda "Crispa" вирiзняеться листям з хвилясто-загнутим краем, яке шд час розпускання винно-червоне, а шзшше - темно-зе-лене з бшо-рожевими включеннями. Як видно з табл. 2, майже 80 % колек-цшних рослин спiрей оцшюються як високодекоративнi i надзвичайно деко-ративнi (бал декоративностi 6 i 7 вiдповiдно).
Значення таволг для декоративного садiвництва дуже велике. 1х мож-на використовувати в рiзних типах садово-паркових композицiй. Особливо старанно шдбирають спiреi для поодиноких посадок. Потрiбно враховувати ряснiсть i тривалють цвiтiння, декоративнiсть листя, форму крони. Для соль терних посадок пропонуемо використовувати S. x vanhouttei (Briot) Zab., S. x cinerea "Grefsheim", S. nipponica L., S. x multiflora Zbl.
Широко використовують у формуванш садово-паркових пейзажiв ча-гарниковi групи рiзних типiв. Bисокорослi бюгрупи пропонуемо створювати з кушiв S. micropetala Zbl., S. x multiflora Zbl., S. x vanhouttei (Briot) Zab.; се-редш за висотою - S. douglasii Hook., S. longigemmis Maxim., S. bella Sims., S. latifolia (Ait.) Borkh., S. x cinerea "Grefsheim". Низькорослими кущами можна облямовувати високо- та середньоро^ групи таволг, що буде створювати плавний перехщ. З щею метою висаджують S. albflora (Miq.) Zab., S. x bumalda "Crispa", S. x bumalda "Goldflame", S. japonica L., S. japonica "Alpina", S. japonica "Neywords", S. microgina Nakai.
З рослин видiв таволги можна створювати як одноколiрнi, так i змша-m за кольором групи. Пропонуемо таю композици з бшоквггих таволг:
1) S. x cinerea "Grefsheim", S. x vanhouttei (Briot) Zab., S. x multiflora Zbl.;
2) S. x cinerea "Grefsheim", S. nipponica L., S. x multiflora Zbl.; 3) S. hypericifo-lia L., S. thunbergii Sieb. ex. Blume, S. prunifolia Sieb. et Zucc. та приклади змь шаних за кольором груп: 1) S. x cinerea "Grefsheim", S. japonica "Macrophylla", S. x bumalda "Crispa", S. japonica "Alpina"; 2) S. x multiflora Zbl., S. douglasii Hook., S. japonica "Alpina", S. albiflora (Miq.) Zab.; 3) S. bella Sims., S. nipponica L., S albiflora (Miq.) Zab., S. japonica L., S. x bumalda "Crispa".
1з сшрей можна влаштовувати як формоваш (стрижет), так i неформо-ваш живоплоти. Для стрижених живопло^в шдбирають бшьш висок кущд з густою кроною (S. x vanhouttei (Briot) Zab., S. x cinerea "Grefsheim"). Для ство-рення бордюрiв, як не потрiбно формувати, можна використовувати S. japonica L. та ii форми S. thunbergii Sieb. ex. Blume, S. x cinerea "Grefsheim" та ш.
Отже, стрех доцшьно широко використовувати в озелененш в простих i змшаних чагарникових групах, у живоплотах рiзноi висоти, на узлюсях i в поодиноких посадках, оскшьки вони довговiчнi, зимостiйкi, високодекоратив-нi, рiзняться за часом i за тривадiстю цвiтiння, забарвленням i формою суцвiть, кольором листя в лггньо-осшнш перiод. Biдповiдним пiдбором видiв можна досягнути безперервного цвiтiння впродовж всього вегетацшного перiоду.
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 552 с.
2. Бонюк З.Г. Бюлопчш особливосп штродукованих таволг (Spiraea L.) i перспективи використання в Лiсостепу та Полюа Укра^ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. с.-г. наук. - К., 2002. - 27 с.
3. Дендрофлора УкраТни. Дикоросш й культивованi дерева i кущi. Покритонасiннi. Частина II : довщник / за ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. - К. : Ф^осоцюцентр, 2005. -716 с.
4. Деревья и кустарники СССР / под ред. С .Я. Соколова. - Т.Ш. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1954. - 872 с.
5. Кохно Н.А. Клены Украины. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1982. - 184 с.
6. Мисник Г.Е. Сроки и характер цветения деревьев и кустарников. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1976. - 392 с.
7. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. - 439 с.
8. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs hardy in Noth America / New-York : The Macmillan Company, 1949. - P. 482-522._
УДК 712.4(477.42) Ст. наук. ствроб. Ю.О. Клименко, канд. бюл. наук -
Нащональний Ботатчний сад тем М.М. Гришка НАН Украти
НАСАДЖЕННЯ НОВОЧОРТОРИЙСЬКОГО ПАРКУ ЖИТОМИРСЬКО1 ОБЛАСТ1
Наведено юторш створення, топографiчний, ландшафтний план та план наса-джень Новочорторийського парку Житомирсько! обласп, баланс площ^ розподш озеленено! площi за типами садово-паркових дандшафтсв та розподш озеленено! площi мiж видами та шшими насадженнями. Здшснено порiвняльно-фiтоценотичний аналiз.
Ключов1 слова: старовинний парк, садово-парковi ландшафти, насадження, природш люи, порiвняльно-фiтоценотичний аналiз.
Senior research officer Yu.A. Klimenko - National Botanical garden of the name
of M.M. Grishka NAS of Ukraine
Plantations of Novochortoryisky park in Zhitomyr region
There is the history of the park, its topographic, landscape plans and plantations plan of Novochortoryisky park, the area balance, the wooded area division according to landscape types of garden-park landscapes and also the division of the area among species and other plantations. Comparative-phytocenotic analysis of plantations was done.
Keywords: ancient park, garden-park landscapes, plantations, natural forests, com-parative-phytocenotic analysis.
Складовою частиною мереж1 природно-заповщних територш Укра!ни е парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значения. Переважна бшьшють з них - старовинш. Кожний такий парк мае велике 1сто-ричне, культурне, арх1тектурне, ландшафтне та боташчне значення. Палацо-во-парков1 ансамбл1 потр1бно збер^ати, шдтримувати та вщновлювати. Це неможливо зробити, не знаючи ютори створення об'екта, не здшснюючи у ньому мониторинг стану насаджень та не розробивши методичних п1дход1в до вщновлювальних робгт.
Завданнями наших дослщжень у Новочорторийського парку були:
• пошук iсторичиих плаиiв та ввдомостей минулих рокiв про насадження;
• встановлення таксоиомiчиого складу деидроцеиозiв;
• аналiз ландшафт!в парку;
• до^дження розподiлу озеленено! площi парку мiж видами та iншими наса-
дженнями;
• порiвняльно-фiтоценотичний аиалiз насаджень.
Таксономiчний склад дендроценозiв дослiджували методом маршрут-них обстежень (назви рослин брали за С.К. Черепановим [14]); ландшафти
