Теоретичні передумови удосконалення технології садіння дерев у вуличних насадженнях історичної частини Києва Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Одним из важнейших путей реформирования высшей школы в Украине является введение инновационных технологий обучения, которые обеспечивают развитие специалиста нового типа с широким мышлением, основательными знаниями и четким осознанием своего гражданского долга. Литература, искусство в целом основательно влияет на формирование творческого потенциала будущего специалиста, в том числе в области ландшафтного дизайна.

Ключевые слова: гуманитарные дисциплины, искусство, литература, ассоциативность.

Shlemkevych S.L. Literature and art as a factor of creativity landscape designer

One of the most important ways to reform higher education in Ukraine is the introduction of innovative learning technologies. They provide a new type of professional development with a broad thinking, thorough knowledge and a clear understanding of their civic duty. Art and literature are the factors the formation of the creative potential of the future specialist, including in the field of landscape design.

Keywords: humanitarian disciplines, art, literature, associative.

УДК 504.4(477.43) Доц. Л.С. Юлчек, канд. бюл. наук -

Хмельницький нацюнальний унтерситет

ЗНАЧЕННЯ СЛУЧАНСЬКОГО ЕКОКОРИДОРУ В ЗБЕРЕЖЕНН1 ПРИРОДНИХ ЛАНДШАФТ1В ХМЕЛЬНИЧЧИНИ

Случанський регюнальний екоокридор охоплюе долину рiчки Случ. Вш з'еднуе три природних ядра: Авратинське, Верхньопобузьке, Старокостянтишвське. Вздовж екокоридору розташовано 27 об'екпв природно-заповщного фонду. Створення Слу-чанського екокоридору, розбудова екомережi сприятимуть збереженню та вщнов-ленню ушкальних природних ресуршв i ландшафта рiчки Случ та и басейну.

Ключовг слова: Случ, екокоридор, екомережа, ландшафти, Хмельниччина.

Случанський регюнальний екокоридор проходить у центральнш частит Хмельницько! обласп, тягнеться 1з заходу на твшчний схвд. Вш вклю-чае долину р1чки Случ - найбшьшо! притоки Гориш. Случ бере початок на схилах Авратинсько! височини бшя с. Червоний Случ Теофшольського району Хмельниччини, протжае по територп Хмельницько! та Житомирсько! областей, приймае 280 приток. Густота р1чково! сггки становить 0,60 км/км2, площа басейну р1чки - 5,02 тис. км2 [1, 2]. Довжина Случанського екокоридору в межах Хмельницько! обласп становить 125 км (загальна - 451 км). На Хмельниччиш вш проходить територ1ею Волочиського, Теофшольського, Красил1вського та Старокостянтишвського райошв, перетинае мюто Старо-костянтишв та 63 села. Вщ витоку р1чки до с. Кузьмин екокоридор мае схвд-ний напрямок, а дал1 повертае на твшчний схвд. Його ландшафти люостепо-в1 У межах верхньо! течи р. Случ екокоридор проходить по горбистш мюце-восп з абсолютними висотами до 320 м. Тут переважають балки, м1жбалков1 ували та широк заболочен! заплави, на яких створено багато ставюв. У межах середньо! та нижньо! течп р. Случ у Хмельницькш обласп екокоридор тягнеться р1внинною мюцев1стю з абсолютними висотами до 270 м [3].

Случанський екокоридор з'еднуе 1з заходу на схщ 3 природних ядра: Авратинське, Верхньопобузьке, Старокостянтишвське. Уздовж екокоридору

розташовано 27 природно-заповщних територiй та об'eктiв (табл.), з них 15 входять до складу природних ядер екокоридору.

Табл. Розподл природно-заповiдних об'ектгв Случанського екокоридору за ядрами

Категор1я ПЗФ Авратинське ядро Верхньопо-бузьке ядро Старокостян-тишвське ядро Поза ядрами Всього

Боташчна пам'ятка природи 1 7 8

Заповщне урочище 1 1

Пдролопчний заказник 2 2 4

Люовий заказник 1 3 4

Геолопчна пам'ятка природи 2 2

Комплексна пам'ятка природи 5 5

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва 1 1

Проектований нащональний природний парк 1 - 1

Всього 4 1 10 12 26

Природне ядро регюнального значення "Авратинське" знаходиться на твдш Теофшольського та твшчному заходi Волочиського райошв Хмель-ницько! областi. Його природно-заповщш територп займають незначну пло-щу, але мiсцевiсть потребуе охорони, оскшьки вiдiграe велику роль у живлен-нi рiчок, регуляцп перерозподшу стоку та впливовi на рiзнi форми водного режиму. Вона знаходиться на Авратинськш височинi - найвищш частинi По-дшьсько! люостепово! височини. Абсолютш висоти тут перевищують 320 м, тдшмаючись у багатьох мюцях до 380 м [3]. Це вододшьна територiя, мiсце витоку трьох великих рiчок: Пiвденного Бугу (бшя с. Холодець Волочиського району), Случа (бшя с. Червоний Случ Теофшольського району), Збруча (бшя с. Улянове Теофшольського району). I саме тут з'еднуються три еколо-пчш коридори: Двденнобузький нацiонального значення, Случанський та Збручанський регiонального значення.

Авратинський геоморфолопчний район вiдзначаеться найбiльшою на Верхньобузькш височинi рiвниннiстю поверхнi. Коливання висот тут не пе-ревищуе 20-30 м. Характерними формами рельефу е вододшьш маловиразнi овальнi зниження - блюдця, якi навеснi зайнят озерцями, а влiтку перетво-рюються на мочарi. Трапляються древнi дочетвертинш долини. Рiчки врiзанi неглибоко в поверхню, !хш долини мають переважно положисп схили, до яких прив'язана розгалужена система балок [2]. На територп Авратинського природного ядра представлен лiсовий, чагарниковий, болотний, лучний, вод-ний та прибережно-водний типи рослинносп. Великi болотнi масиви (прите-расш вiльховi, заплавнi чагарниковi i трав'яш) е регуляторами Грунтових вод. На терасах зростають сосновi та сосново-дубовi лiси. Похiднi угруповання утворюють культури тополi, берези та сосново-березовi насадження. Серед чагарниюв переважають ценози верби попелясто!. Прибережно-водна рос-линнiсть представлена очеретовими, рогозовими, лепешняковими та лепехо-вими угрупованнями. Водну рослиннiсть презентують фiтоценози, утворенi тiлорiзом алоевидним, жабурником звичайним, елодеею канадською. Трапля-

ються угруповання латаття бшого, глечикiв жовтих. На заболочених луках виявлено пальчатокоршник м'ясочервоний, який занесений до Червоно! книги Укра!ни. На територп ядра вщзначено 81 вид тварин. Тут зареестровано види тварин, якi тдлягають охоронi: 7 видiв занесенi до Свропейського Чер-воного списку, 37 видiв - до Додатку 2 Бернсько! конвенцп, 5 видiв - до Червоно! книги Укра!ни, 10 видiв - до Перетку рiдкiсних тварин Хмельниччини.

Природне ядро нащонального рiвня "Верхньопобузьке" включае про-ектований нацiональний природний парк "Верхне Побужжя" (108710 га), який об'еднуе 31 територiю та об'ект природно-заповщного фонду, загальною площею 6330,83 га. Розташоване в Летичiвському, Деражнянському, Хмель-ницькому, Старокостянтинiвському та Красилiвському районах. Територiя займае схiдну частину Подшьсько! височини. Тут знаходиться верхiв'я рiчки Пiвденний Буг та !! приток (Бужок, 1ква, Вовк), тому цю дiлянку називають Верхнiм Побужжям. Абсолютш висоти перевищують 320 м, мюцями -380 м. Це вододiл мiж басейнами Горинi та Днiстра [4]. Природне ядро включае час-тину долини Швденного Бугу вщ схщного кордону Хмельницько! областi до станцп Богданiвки Хмельницького району, долини лiвих приток Бугу - Буж-ка (вщ с. Заруддя до м. Меджибожа) та 1кви (вщ с. Михайлiвка до с. Деркачi), а також долину р. Случ (Кузьминське водосховище). У рельефi основну пло-щу займають рiчковi заплави з торфовищами i болотами та мiжрiчковi прос-тори з численними залюненими ярами. Тут багато ставкiв та шших штучних водойм. Найбiльша з них - Кузьминське водосховище (870 га).

Значна частина природно! рослинност ядра втрачена, проте рослин-ний покрив багатий та своерщний. Переважають широколистянi лiси: дубо-во-грабовi та похвдш вiд них грабовi. Зрщка трапляються липово-грабовi ль си. В люах навеснi формуються синузи ефемеродав: рясту ущiльненого, рiв-ноплiдника рутвицелистого, тдсшжника бiлоснiжного (занесений до Червоно! книги Укра!ни). В окремих урочищах ("Михайлiвецьке", "Сковородки", " Козачки") трапляеться цибуля ведмежа, яка також е видом Червоно! книги Укра!ни. Кузьминська частина НПП "Верхне Побужжя" включае систему балок iз водотоками та багато люових дшянок. Переважають дубово-грабов^ грабово-дубовi i дубовi люи волосистоосоковi та злаковi. Навеснi простежу-ються значнi популяцп пiдснiжника бшосшжного. На територп природного ядра виявлено лЫю лiсову та рiдкiснi орхщш: пальчатокорiнники плямистий та м'ясочервоний, коручки пурпурову та чемерниковидну, гнiздiвку. Вс цi види занесенi до Червоно! книги Укра!ни. Тут трапляеться угруповання чер-вонокнижного виду, третинного релжту плавуна щитолистого, занесене до "Зелено! книги Укра!ни". Раритетна складова флори включае 12 видiв, зане-сених до Червоно! книги Укра!ни, 20 регюнально рiдкiсних видiв, що охоро-няються на Хмельниччинi [3]. На територп "Верхнього Побужжя" виявлено 260 видiв хребетних тварин, з них - 19 видiв кiсткових риб, 11 видiв земно-водних, 8 видiв плазунiв, 241 вид птахiв (83 % вiд загально! кiлькостi видiв у Хмельницькiй област та 58 % орнiтофауни Укра!ни), 35 видiв ссавцiв. Тут трапляються 3 види тварин, яю занесет до Червоно! книги МСОП, 6 видiв -до Свропейського Червоного списку, 41 вид - до Червоно! книги Укра!ни,

109 видiв - до Додатку II Бернсько! конвенцп; 64 види охороняються в Хмельницькш обл. [3].

Природне ядро регюнального рiвня "Старокостянтинiвське" (12236 га) знаходиться на територп м. Старокостянтишв, Миролюбенсько!, Воронко-вецько! сiльських рад Старокостянтишвського району. Включае територп пдролопчних заказникiв "Старокостянтинiвський" (673,7га), "Воронювсь-кий" (80,4 га) та "1копотський" (59,6 га), ландшафтного заказника "Шдпр-нянський" (38 га), заповiдного урочища "Морозiвське" (10 га), комплексних пам'яток природи "Стецьювська" (107,6 га), "Миролюбенська" (90,7 га), "Решшвська" (66,4 га), "Урочище "Новики" (0,8 га), боташчно! пам'ятки природи "Бюгрупа дерев" (0,9 га). Рельеф ядра утворюють тераси р. Случ. Тут вона приймае свою лiву притоку 1копоть, яка формуе цiлий каскад ставкiв [2]. На територп ядра поеднуються водна, прибережно-водна, болотна та луч-на рослиннють, залишки заплавних лiсiв. Трапляються рiдкiснi угруповання латаття бiлого, глечиюв жовтих. Тут проживають 7 видiв тварин, якi занесенi до Червоно! книги Укра!ни, 7 - до Свропейського Червоного списку, 15 - до Додатку 2 Бернсько! конвенцп.

Случанський екокоридор просторово добре вписуеться в екомережу Хмельниччини. На заходi вiн з'еднуеться через Авратинське ядро з Двденно-бузьким нацiональним та зi Збручанським регюнальним екокоридорами, а через долину рiчки Полкви - з регюнальним Горинським. У центральнiй частит обласл через територiю проектованого НПП "Верхне Побужжя" (Верхньопо-бузьке природне ядро) Случанський екокоридор сполучаеться з Двденнобузь-ким нацiональним та Бужоцько-Бузько-Вовксько-Смотрицьким мiсцевим коридорами. На сходi Случанський екокоридор продовжуеться по територп Жи-томирщини. Головнi притоки р. Случ (Хомора, 1копоть, Деревичка, Ладижка, Мшанецька Руда, Грабарка та ш.) е сполучними територiями мiсцевого рiвня.

Створення Случанського екокоридору, розбудова екомережi сприяти-муть збереженню i вщновленню унiкальних природних ресурсiв i ландшафпв рiчки Случ та !! басейну.

Л1тература

1. Водний фонд Хмельницько! областi : дов1дник. - Хмельницький, 2007. - 86 с.

2. Говорун В. Рiчки Хмельниччини : навч. поабн. / В. Говорун, О. Тимощук. - Хмельницький : Вид-во "Полiграфiст", 2010. - 240 с.

3. Верхне Побужжя - проектований нацюнальний природний парк Укра!ни (Хмель-ницька область) / за ред. Т.Л. Андрiенко. - Кам.-Подшьський : Вид-во Мошинського В.С., 2007. - 40 с.

4. Ковальчук С.1. Воднi багатства Хмельниччини / С.1. Ковальчук, Л.Г. Любшська, Ю.К. Сорочан. - Кам.-Подiльський : Вид-во "Абетка", 2001. - 52 с.

Югличек Л.С. Роль Случанского экокоридора в сохранении природных ландшафтов Хмельниччины

Случанский региональный экокоридор включает долину реки Случ. Он объединяет три природных ядра: Авратинское, Верхнепобужское, Староконстантинов-ское. Вдоль экокоридора размещается 27 объектов природно-заповедного фонда. Формирование Случанского экокоридора, создание экосети будут содействовать сохранению и востановлению уникальных природных ресурсов и ландшафтов реки Случ и ее басейна.

Ключевые слова: Случ, экокоридор, экосеть, ландшафты, Хмельниччина.

Ha^0Ha.ibHHH .icoTexmHHHH yHiBepcHTeT YKpaiHH

Yuglichek L.S. Role Sluchansky ecocorridor in preservation of natural landscapes in Khmelnitsky region

Sluchansky regional ecocorridor includes the valley of Sluch river. The ecocorridor connects 3 natural kernels: Avratinske, Verchnopobuzke, Starokostyantinivske. There are 27 objects of protected areas along the ecocorridor. Forming of Sluchanskyy ecocorridor, development of ecological network will contribute conservation and restoration of natural resources and unique landscapes of Sluch river and its basin.

Keywords: Sluch, ecocorridor, econetwork, landscapes, Khmelnitsky region.

114

36ipHHK HayKOBO-TexmHHHX npa^

2. ОЗЕЛЕНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ М1СЦЬ

УДК 711.73:712.43(477-25) Проф. Ф.М. Левон, д-р с.-г. наук -

Нацюнальний ботатчний сад м М.М. Гришка НАН Украти

ТЕОРЕТИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГИ САД1ННЯ ДЕРЕВ У ВУЛИЧНИХ НАСАДЖЕННЯХ 1СТОРИЧНО1 ЧАСТИНИ КИЕВА

Охарактеризовано узагальнену за л^ературними джерелами оцiнку негативних чиннигав, якими обумовлюються нинiшнi процеси дигреси вуличних насаджень. ОбГрунтовано тезу про виршальну роль пiдасфальтового Грунтового простору в за-безпеченнi деревних рослин елементами мшерального живлення i вологою на пов-нiстю покритих асфальтом тротуарах. Доведено важливють розроблення таких спо-собiв садiння дерев на асфальтованих тротуарах, яга забезпечували б якнайефектив-нiше освоення пiдасфальтового Грунтового простору кореневими системами дерев. Запропоновано вщповщш заходи. Повщомляеться про ввдбраш у мiських ф^оцено-зах форми Aesculus hippocastanum L., толерантнi до умов мюького середовища i стшю проти каштаново! м^ючо! молi (Cameraria ohridella Deschka et Dimic).

Ключовг слова: вуличш насадження, умови мюцезростання, пiдасфальтовий Грунтовий простiр, пристовбурнi ямки, коренева система, технолопя садiння дерев, Aesculus hippocastanum L., каштанова мшуюча мiль (Cameraria ohridella Deschka et Dimic).

На фош незм1рно зростаючого антропогенного впливу на навколишне середовище та у зв'язку з глобальним потеплшням ктмату в останш 2-3 деся-тир1ччя в Украш все пом1тшше почали проявлятися ознаки попршення стану мюьких зелених насаджень, зниження довгов1чносп, зменшення !х площ, обсяпв посадок, а деяк види деревних рослин, як наприклад Aesculus hippocastanum L., опинилися навггь тд загрозою загибелг Ц процеси не обминули i Ки!в, який належить до одного 1з наймальовничших та найбшьш насичених зеленими насадженнями мют у свт [1].

Передуим це стосуеться вуличних насаджень. В озелененш вулиць мюта переважають рядов1 посадки дерев у ямки в зонах тротуар1в поруч 1з про!жджою частиною. Умови мюцезростання деревних рослин у таких наса-дженнях надзвичайно складш, оскшьки вони, за поясненнями бшьшосп дос-лщниюв, визначаються окремою чи спшьною д1ею численних негативних фактор1в: забруднешстю повггряного середовища пилом i газами, недос-татньо обгрунтованим добором порщ до умов середовища, обмеженим обся-гом живлення рослин, недостатньою аеращею Грунту внаслщок попршення його ф1зичних властивостей (напр., ущшьненням), засоленютю, попршенням умов д1яльносп Грунтових мжрооргашзм1в тощо [2]. Наведет в огляд1 характеристики умов мюцезростання деревних рослин у вуличних насадженнях через дефщит здшснених у цьому напрям1 дослщжень, на наш погляд, надто за-гальш, гшотетичш i не враховують ще багатьох чинниюв негативного впливу на загальний стан деревних рослин у вуличних насадженнях мюта. Як ютотне доповнення до оцшки умов зростання дерев у вуличних насадженнях юто-

2. Озеленення населених мкць

115