CC BY
29
Melnyk Yu.A., Shovgan A.D., Melnyk A.S. The present state of dendro-flora Basivka's park in SE "Lviv FE"
Investigational the present state of dendro-flore Basivka's park. Taxonomical composition of dendro-flora park is resulted. Found out proper ecological, cenotical and decorative features of representatives of denro-flora, they aggregates and compositions. The modern state of planting is studied, miscalculations are marked in planning and creation. The proper final conclusions are done.
Keywords: dendroflora, preserved objects, current state, individual protection.
УДК [630*627.3:631.147]:636.292 1нж. О.П. Мельник1 -
НЛТУ Украши, м. Львiв
Б1ОТЕХН1ЧН1 ЗАХОДИ В СИСТЕМ1 ПОКРАЩЕННЯ УМОВ ПЕРЕБУВАННЯ ЗУБРА (BISONBONASUSL.) НА Г1РСЬКИХ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ ТЕРИТОР1ЯХ
Висвгтлено шдходи щодо оцшки урбанiстичних процесiв у лiсових ландшафтах. Наведено матерiали щодо покращення умов перебування зубра на рекреацшних територiях i3 застосуванням бiотехнiчних заходiв.
Ключовг слова: зубр (Bison bonasus L.), бiотехнiчнi заходи, рекреацшш терито-
ри.
Зубр, 61зон европейський (Bison bonasus L.) е одним з двох вид1в роду у фауш свиу i единий вид у фауш Укра!ни, найкрупшший представник су-часно! люово! терiофауни Свропи [6]. Як свiдчать палеозоологiчнi, лггописш й архiвнi матерiали, цi велик ратичнi в iсторичному минулому заселяли й Украшсью Карпати [2].
Щд 6iотехнiею розумiють роздiл мисливствознавства, що вивчае спо-соби пiдвищення бюлопчно! i господарсько! продуктивностi мисливських упдь. Прикладнiше формулювання роздiл мисливствознавства, що розробляе заходи цшеспрямованого впливу на природш бiологiчнi системи переважно шляхом змши факторiв довкiлля (кормових, захисних) з метою шдвищення виходу товарно! продукцп мисливства з одиницi площi мисливських угiдь [4, с. 51]. Бютехшя - не лише наукова дисциплша, а й сфера практики.
Незбалансованють лiсового господарства в минулому призвела до по-рушень природного бюлопчного балансу. Невпинно зростають масштаби ви-користання людиною природних ресурив, поступово змiнюються лiсовi уг-руповання. На мюцях листяних i змшаних лiсiв ростуть штучнi монокуль-турш шпильковi деревостани, що набагато бщн^ у кормовому вiдношеннi для мисливських тварин. Досвщ багатьох кра!н Захщно! Свропи довiв, що бь отехшчш заходи необхiднi пiд час ведення господарства, особливо коли мова стосуеться копитних.
Дуже незручним виявилося i те, що за юнуючим зараз "Положенням про мисливське господарство та порядок здшснення полювання" бiотехнiчнi споруди розмiщують тшьки на землях Держлiсфонду, яких у люостепових угiддях е 20-30 %, а в степових - 3-4 % територп. На iнших землях шдгодь
1 Наук. керiвник: проф. М.М. Гром, канд. с.-г. наук
вельних дшянок немае. У Положеннi сказано, що бiотехнiчнi споруди можна будувати на землях основних землекористувачiв тiльки з 1х згоди. На наш погляд, 1х треба споруджувати у вшх лiсових смугах, на всiх категс^ях земель згiдно з единим планом без будь-яких погоджень [5, с. 144].
Рацюнальне природоохоронне господарство на сучасному етат не-мислиме без проведення бютехшчних заходiв. Розмщення тварин по терито-рп перебувае у прямш залежностi вiд кшькосп i якостi кормiв на нш в усi пори року. Тому тд час створення штучних територiй потрiбно насамперед враховувати кормовий баланс упдь. Якщо у весняно-лггаьо-осшнш перiод для бiльшостi видiв мисливських тварин вистачае природних кормiв, то в зимовий перюд, особливо багатосшжний, для багатьох видiв тварин виникае характерна 1х нестача. Наростити кормову базу можна шляхом посiвiв кормо-вих рослин або 1х садшням, створенням ремiз, заготiвлею i викладенням кор-мiв, створенням штучних вiдгодiвельних майданчиюв, лiсогосподарськими заходами, спрямованими на покращення кормово1 бази тощо. Особлива участь у створеннi та поповненш кормово1 бази таких упдь обов'язкова для кожного мисливця.
Практика зарубiжних кра1н та передових господарств Укра1ни переко-нуе, що пiклування про фауну мае важливе значення. Неповнощнне харчу-вання тварин негативно впливае на 1х статеву активнiсть, знижуе вщновлення популяцп. За умови повсякденного догляду за тваринами (створення кормо-вих полiв, ремiз, пiдгодовуваннi, захистi вщ браконьерiв, знищенi хижакiв), чисельнiсть мисливських видiв постiйно висока i тварини добре себе почува-ють. У виграшi всi: е на що полювати i утримуеться здорове багато чисельне поголiв'я тварин, як не завдають ютотно1 шкоди нi люовому, нi сiльському господарствам. Починаючи з 1965 р., зубри рештродукуються в Укра1нських Карпатах, де у природних умовах на територп 1вано-Франювсько1, Львiвськоl та Чершвецько1 областей вдалося сформувати самостiйнi, територiально iзольованi мжропопуляцп цього ушкального виду [1].
Бiотехнiчнi заходи мають багатоцiльове значення: збiльшення кормо-вих ресурсiв за рахунок природних люових кормiв чи сiльськогосподарських культур; запоб^ання або iстотне зниження смертносп через вiдсутнiсть або неможливiсть добування кормiв у важкий багатоснiжний перюд; покращення умов виведення молодняку; забезпечення його виживання; регулювання у можливих межах територiальним розподшом тварин i зниження 1х шкоди ль совому чи сiльському господарствам; проведення селекцшного вiдбору. Бi-отехшя е одним з найважливiших напрямюв мисливсько1 науки, вiдповiдаль-ним за тдвищення продуктивностi мисливських угiдь. Впроваджуючи тi чи iншi бiотехнiчнi заходи, ми повинш бути впевненi, що вони повною мiрою забезпечуватимуть нормальний i сприятливий цикл життя тварин на вщпо-вiднiй територil i не змiнюватимуть на нiй структуру екосистем.
У природних бюценозах, де антропогенний вплив вщсутнш, дiе суто природний вiдбiр, коли кожний з видiв тваринного свiту знаходить свою шшу. У бiоценозах природного чи штучного походження, де антропогенний вплив значний, бютехшчш заходи потрiбно проводити диференцшовано, з урахуван-ням зональносп територil i розмiщення тварин на нш у рiзнi пори року.
Пiдгодiвлю зубрiв потрiбно проводити взимку, коли встановлюеться постiйне снiгове покриття, найчастiше використовуючи шно, гiлковi пучки, коренеплоди. За правильно! оргашзацп пiдгодiвлi зубрiв можна зменшити за-подiяння ними шкоди люовому господарству. В окремих кра!нах Свропи, особливо в гiрських мюцевостях, створюють для зубрiв штучнi зимовi стшби-ща в мiсцях !х природно! концентрацп, споруджують загороди. Залежно вiд висоти снiгового покриву влаштовують загороди висотою 2,5-3,5 м, щоб тва-рини не могли з них вийти, а вовки та iншi хижаки не могли туди потрапити. Площа талих зимовикiв становить 6-10 га де можна утримувати взимку до 3040 особин. Зимiвники обладнують повним комплексом бютехшчних споруд для пiдгодiвлi тварин та збершання кормiв. Необхiдний харчовий рацюн на одну тварину за сезон пiдгодiвлi становить: зернових - 120-140 кг, коренепло-дiв - 420-450 кг, сшь - лизунець до 5 кг, також для пiдгодiвлi зубрiв узимку в використовують сшо, гiлковi пучки, зерновiдходи, силос тощо.
Сiно заготовляють лугове або люове з переважанням у ньому бобових трав. Загопвлю сiна потрiбно проводити до кшця липня, залежно вщ погод-них умов. Складають його в кормосховища або накритi примщення, якi про-вiтрюються. Взимку його викладають у годiвницi з таким розрахунком, щоб одна гсдавниця обслуговувала 5-10 зубрiв.
Для гiлкового корму використовують молодi пагони з листям пере-важно осики, верб, горобини, дуба, явора. Заготовляють !х не шзшше червня, коли листя мае найбшьше поживних речовин. Сушити гшки треба в затiнку, пiдвiсивши на жердину чи шнурок в добре провггрюваних примщеннях. У процесi сушшня пучки можна обробляти концентрованим розчином сол^ за-нурюючи i утримуючи !х на 10-15 хв, шсля чого розкласти для сушiння. Викладають гшковий корм бiля гсдавниць, на кущах i деревах у мюцях скупчення тварин взимку, з розрахунку 2-3 пучки для одного зубра на добу.
З коренеплодiв для пiдгодiвлi використовують буряк, моркву, картоп-лю якi викладають у шдготовлеш для цього корита та жолоби тд годiвниця-ми. Добова норма на одного зубра взимку 4-5 кг коренеплодiв. Можна викла-дати зерно i зерновiдходи майже вшх сiльгоспкультур. У багатьох кра!нах, особливо Свропи, для пiдгодiвлi зубрiв взимку готують силос. Вш може бути рiзного складу: iз люпину, вiвса молочно! стиглостi i трав приблизно в одна-кових частинах; iз кормових культур, гiлкового корму, включаючи кору яли-ни i верби; сум^ вики i вiвса; трав, пагошв деревних i чагарникових порщ, стебел i листя чорницi, до його складу повинш входити злаки i трави молочно! стиглосп, бобовi до зав'язування бобiв, конюшина i трави до цвiтiння. Силос закладають у викопанi в землi ями чотирикутно! форми, спецiально споруджеш цементнi мiсткостi, бетоннi кiльця, полiетиленовi мiшки тощо. Силос охоче по!дають усi копитнi та ратичнi тварини.
Важливими бютехшчними заходами iз збшьшення кормових ресурсiв е створення кормових полiв, плантацiй та ремiз. Улюбленими об'ектами зубра для по!дання е верби, бруслина, осика, крушина, горобина, !х по!дають бiльше як на 50 %. Добре, в межах 20-50 %, по!дають ясен, ялицю, чорницю, граб, брусницю, лщину, менш як на 20 %, по!дають свидину, березу, черем-
ху, лох, акащю, вшьху. Розмiри пошкодження люових деревних i чагарнико-вих рослин залежить вiд чисельностi тварин та добово! потреби в кормах. Зубр приблизно споживае на добу 10-15 кг гшкового корму [3].
Пошви пiд поля потрiбно проектувати на великих (0,2-1,0 га) площах, непридатних для господарського використання дшянках, люових галявинах, мiж квартальних просiк, трас трубопроводiв тощо. На лiто кормовi поля ба-жано огороджувати, а взимку влаштовувати проходи, перекриваючи лише ок-ремi дiлянки. Рекомендовано вирощувати на кормових полях: тотнамбур (земляну грушу), картоплю, овес, сум^ вiвса i гороху, вику з горохом, куку-рудзу, жито тощо. З трав'яних рослин можна використовувати райграс, тимо-фпвку, кормову моркву, салат. Варто надавати перевагу змшаним культурам, тобто на одному полi висiвати разом 2-3 культури, яю приваблюють бiльшу кiлькiсть тварин.
Зубри iнодi вражаються гельмiнтними захворюваннями. Споживаючи вiдповiдно до сезону лiкарськi рослини, вони цим самим л^ються вщ рiзних хвороб. Тому дуже корисно вишвати на кормових полях, вздовж люових про-сiк i дорщ на галявинах, трасах трубопроводiв i лiнiй електромереж рiзнi ви-ди полину. Тварини, по!даючи стебла, листя та насшня, позбавляються киш-кових паразипв, особливо небезпечних у малокормний зимовий перiод.
Важливим бiотехнiчним заходом е створення кормових плантацш, на територiях зимового скупчення звiрiв. Вони вщволжають, вiд цiнних дiлянок люових культур, стабЫзують кормовi ресурси у зимовий перюд. Пiд кормовi плантацп придатнi усi категорп лiсових угадь. Для садiння чи посiву рекомендовано використовувати швидкоро^ деревнi i чагарниковi породи, якi охоче по!дають зубри. До них належать верби, осика, береза, горобина, яю не ви-багливi до Грунту, морозостшю, швидко вiдновлюються i нагромаджують за вегетативний перюд значний запас гшкового корму. У кра!нах Захадно! Свро-пи такi плантацп займають 1-3 % люових територш.
Пiд час створення кормових плантацш потрiбно насамперед врахову-вати структуру лiсового фонду. У масивах молодняку тд плантацп залиша-ють зовнiшнi узлiсся лiсових культур шириною 5-10 м по периметру люо-культурних дiлянок, перевагу надають вербам, осищ, горобинi, берез^ лщи-нi, де переважають середньовiковi i стиглi насадження. Пiсля суцшьних ру-бань залишають частину не залюнених лiсосiк для природного заростання вербами, осикою, березою, лщиною та шшими листяними породами. На таких люосжах протягом 8-10 роюв жодних заходiв не проводять. Надалi можна вводити частковi культури крупним посадковим матерiалом за умови за-безпечення необхiдного догляду за ними. На плантащях, створених на внут-рiшнiх узлiссях, через 8-10 роюв, коли настае зниження !х кормово! продуктивности зрубують на пень вербу та iншi кормовi породи. Навеснi на залише-них пнях утворюеться порость i плантащя знову може продукувати 5-6 роюв. На площах, залишених пiд плантащю, по периметру лiсокультурних дiлянок, через 6-8 роюв вадбуваеться природне заростання щнними деревними породами i практично втрати лiсового господарства вад утримання площ пiд такими плантащями немае, через 8-10 роюв майже повнютю вiдновлюються i в
бiльшостi ïx не доводиться реконструювати. На 1000 га люових угiдь необ-хщно мати 2-3 га плантацш, а в мюцях зимового скупчення 3y6piB - до 5 га.
Кормову емнють лiсовиx yгiдь можна значно полшшити за рахунок рубання дерев осики, верби, ялини та шших порiд, яю призначаються для ви-бiрки пiд час доглядових рубань. Кору i гiлки пiдрyбаниx дерев охоче поща-ють зубри. Рубання здшснюють пiзно восени, до настання морозiв або напри-кiнцi лютого - на початку березня у мюцях скупчення зyбрiв. Осику рубають у вiцi до 40 роюв, тобто коли в неï ще не загрyбiла кора. На одному мющ ба-жано зрубувати 5-10 дерев. До вирубування призначають дерева заздалепдь. Дуже важливо на висот 1 м зняти кiльце кори шириною 2-3 см, щоб запоб^-ти руху живильних речовин з кори в коршь дерева, тобто щоб в крон i корi стовбура зберегти майже всi поживт речовини. Дерева осики пiдрyбyють чи шдпилюють на висотi 1,5-1,6 м вщ землi i звалюють. Причому стовбур зали-шаеться зв'язаним з пнем i дерево ляже горизонтально, спираючись з одного боку на пень, а з другого - на гшки крони. У прсьюй мюцевосп дерева кла-дуть упоперек схилу. Щдрубаш таким чином дерева не засипають снiгом i вони слугують кормовою базою та штучною загорожею для тварин, при цьому тваринам достyпнi ïx гiлки та кора. Подекуди вони дають порость та можуть слугувати кормовою базою протягом 6-8 роюв.
Верби (бшу, козячу та iншi) для запобшання всиханню, а також кра-щого проростання сплячих бруньок, у мюцях пiдрiзy змащують сyмiшшю глини з люовою пiдстилкою, а ще краще - деревною замазкою. Приземлюва-ти дерева верби краще всього тзно восени. Вже наступного року як зi пня, так i зi стовбура проростають однолiтнi пагони. Таю дерева можуть слугувати кормовою базою 4-5 роюв. У разi об'щання пагошв його кормова продук-тивнiсть знижуеться i тому потрiбно обрубувати порость для поновлення кормовоï бази.
Багатим i улюбленим кормом зyбрiв взимку е листя ожини, у я^ во-но не опадае i залишаеться зеленою. Тому створення умов для зростання ожинникiв мае важливе значення для покращення кормовоï емност yгiдь. У мiсцяx зростання ожини тд час доглядових рубань насадження розрщжують куртинами до повноти 0,2-0,4. Зрубат дерева залишають на мюцях розрь дження для кращого росту ожинникiв та розташування ïx на цих деревах над землею, щоб тваринам було зручно добувати цей корм у багатостжт зими.
Щд час створення штучних деревостатв у люостанах постiйного пе-ребування тварин у вшх лiсорослинниx районах Украши до ïx складу необ-xiдно вводити деревнi та чагарниковi породи, якi охоче поïдають тварини, особливо зубри. На межах люокультурних дшянок, вздовж просiк, дорiг, стежок потрiбно вводити до 50 % деревних порщ, якi охоче пощають тварини, а до середини дшянок ïx юльюсть поступово зменшувати. Бiльшiсть осiнньо-зимових кормiв бщт мiнеральними речовинами: солями натрiю, калт, фосфору та iн. Тому наприюнщ зими тваринам варто викладати сiль. Для цього влаштовують солонщ, якi охоче вiдвiдyють травоïднi тварини, зокрема зубри, завдяки цьому у багатьох випадках притримуються вщповщних територш.
Найпроспший солонець - пень. Дерево товщиною 30 см i бiльше у дь aMeTpi зрiзують на висотi 0,7-1,0 м. У пш видовбують заглибину, а з кшькох CTopiH у стшках i днi заглибини просвердлюють дiрки. У видовбану заглибину викладають сiль. Можна для солонщв також використовувати старi пнi, в яких лише видовбують заглибину. Зрештою солонець можна виготовити iз будь-якого матерiалу i встановити за допомогою будь-яких пристро!в. Основ-не, щоб у ньому було зручне мюце для викладання солi, де вона могла б як-найдовше збер^алася. Бажано у солонцi викладати не лише саму сшь, а змь шувати 11 з м'ясо-кiстковим борошном, крейдою, глиною, додавати до сум^ вiтамiннi та вуглеводно-бiлковi компоненти, антшнвазшш препарати. До-цiльно влаштовувати солонщ поряд з годiвницями. Вони будуть захищенi вiд атмосферних опадiв i сiль з них не вимиватиметься дощем. Крiм того, твари-ни швидше звикають до тих годiвниць, де е поряд солонцi.
До бютехшчних заходiв можна також вщнести боротьбу з хижаками та селекцшний вiдбiр неповноцiнних тварин. Стосунки "хижак - жертва" в проблемi тдвищення продуктивностi угiдь надзвичайно складнi. У природi не iснуе абсолютно шюдливого чи абсолютно корисного виду. Вплив хижа-кiв на популяцп тварин неоднозначний i не зводиться тшьки до прямого 1х знищення, оскшьки хижаки знищують насамперед хворих, ослаблених чи травмованих особин, впливають на оздоровлення популяцш. Значно1 шкоди господарству можуть заподiювати i бродячi собаки, чисельшсть яких потр!6-но зменшувати всiма допустимими методами.
Л1тература
1. Бондаренко В.Д. Зубри в Сврош та Укра1ш / В. Д. Бондаренко, 1.В. Делеган // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. -Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1995. - Вип. 24. - С. 7-9.
2. Бондаренко В.Д. Мисливствознавство / В.Д. Бондаренко, 1.В. Делеган, К.А. Татари-нов та ш. - К. : Изд-во РНМК ВО, 1993. - 197 с.
3. Делеган 1.В. Бюлопя Люових птах1в i зв1р1в / 1.В. Делеган, I.I. Делеган, I.I. Делеган / за ред. канд. с.-г. наук 1.В. Делегана : навч. поабн. - Льв1в : Вид-во "Полл1". 2005. - 600 с.
4. Реймерс Н.Ф. Природопользование : словарь-справочник / Н.Ф. Реймерс. - М. : Изд-во "Мысль", 1990. - 636 с.
5. Рижак 1.В. Напрям ошташзаци мисливства захщного регюну Украши (на приклад! ко-питних). - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1999. - 202 с.
6. Соколов В.Е. Систематика млекопитающих / В.Е. Соколов. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1979. - 528 с.
Мельник О.П. Биотехнические мероприятия в системе улучшения условий пребывания зубра (Bison bonasus L.) на горных рекреационных территориях
Отражены подходы к оценке урбанистических процессов в лесных ландшафтах. Приведены материалы по улучшению условий пребывания зубра на рекреационных территориях с применением биотехнических мероприятий.
Ключевые слова: зубр (Bison bonasus L.), биотехнические мероприятия, рекреационные территории.
Mel'nyk O.P. Biotechnical measures in the system of improvement of conditions of stay of bison (Bison bonasus L.) on mountain recreational territories
This article exposes the ways of estimation of urban processes in forest landscapes. Here are resulted the materials in relation to the improvement of conditions of stay of bison (Bison bonasus L.) on recreational areas with application of biotechnical measures. Keywords: bison (Bison bonasus L.), biotechnical measures, recreational areas.
yffK 502, 581.9 r.n. npo^is, C.B. ïïwmhrk - Екoмoгiнниû Kny6 "Kpau ",
BoeyKpainobKe 06'edHaHHa "yKpainobKapiuKoeaMepewa"
PO^b MIC^BHX TPOMA^ I HEYPH^OBHX OPrAHI3A^H nPHPO^OOXOPOHHOTO CnPHMYBAHHH B OXOPOHI TA 3EEPE^EHHI EIOPBHOMAHITTfl 3AXI^HO-nO#MbCbKOrO rOPEOriP'H B 3OHI yPEAHI3A^HHHX ПPOЦЕСIB
Po3rgaHyTo nHTaHHa npo npuKgagu yqacri Ta pom 0pram30BaHHX cigbcbKHx Mic^-bhx rpoMag Ha TepHTopiï BepxHboro ^HicTpa a caMe 3axigHo-nogigbcbKoro rop6orip'a (Onigga), a TaKox HeypagoBHx opram3a^H npupogooxopoHHoro cnpaMyBaHHa, aKi 3 hh-mh TicHo cmвnpaцroroтb, y cnpaBi oxopoHH goBKigga; npo cnigbHi giï Ta 3axogu rpoMag i3 HyO qogo 3ano6iraHHa Ta BigBepHeHHa po3mupeHHa TepHTopifi yp6am3a^HHHx npo-цeciв, qo cnpaMoBaHi Ha 36agaHcoBaHe ynpaBgiHHa Ta po3BHToK TepHTopiï b iHTepecax мicцeвoï rpoMagu Ta npupogu.
Knwuoei onoea: мicцeвi rpoMagu, HeypagoBi opгaнiзaцiï npupogooxopoHHoro cnpaMyBaHHa, eKogoriHHe iH$opMyBaHHa Ta npocBiTa HacegeHHa, 6iopi3HoMamTTa, yp6a-Hi3a^HHi пpoцecн, 3axigHo-nogigbcbKe ropôorip'a (Onigga), oxopoHa goBKigga.
,fl,ga BHXHBaHHa b ManôyTHboMy HaM noTpiÔHo npoaHagi3yBaTH Te, aK mh BHKopHCToByBagH npupogm pecypcu b MHHygoMy, aK Hepa^oHagbHo, i HacTo 6e3 HagexHHx go3BogiB Ta gocgigxeHb, BHKopucToByeMo cborogm. 3apa3, aK HiKogu, HeoôxigHHH nomyK hobhx nigxogiB go paцioнagbнoгo npupogoKopucTyBaHHa Ta ^opMyBaHHa HoBoro MHcgeHHa i cBigoMocTi grogen gga 3a6e3neneHHa 36agaHco-BaHoro po3BHTKy цнвigiзaцiï y ManôyTHboMy. HaM noTpiÔHe He gume goTpHMaH-Ha HopM 3aKoHiB i npaBHg, npHHHarra o6rpyHToBaHHx nogiTHHHHx pimeHb, a h цнвigiзoвaнa yp6oeKogoriHHa KygbTypa ycix MemKaH^B.
y cynacHHx yKpaïHcbKHx nocegeHHax, MicTax i MicTeHKax, cegax i xyTo-pax, rocTpo cToaTb npoôgeMH Hepa^oHagbHoro BHKopucTaHHa npupogHHx pe-cypciB Ta noro HeraTHBHHH BngHB Ha XHTTegiagbHicTb HacegeHHa. 3a ocTaHHi 50 poKiB oôgHHHa MicT, cig Ta yp6aHi3oBaHHx TepHTopin 3axigHoro perioHy yK-païHH, nume M.G. ryMeH y MoHorpa^iï [1], goKopiHHo 3MiHHgoca, HacaMnepeg 3a paxyHoK riraHTcbKoro po3mupeHHa XHTgoBoro ^oHgy, noB'a3aHoro 3 aKTHBi-3a^ero TpygoBoï мiгpaцiï, 36igbmeHHa BupoÔHHHHx ngoq iHgycrpiagbHHx oô'eKTiB Ta HapoqyBaHHa o6'eMiB eKogoriHHHx npo6geM.
Onigga - HacTHHa 3axigHoï HacTHHH nogigbcbKoï bhcohhhh, ogHieï 3 HanBuqux i Han6igbm po3HgeHoBaHHx ïï HacTHH. Po3TamoBaHa Ha niBgeHHHH cxig Big MicTa .HbBoBa, y Mexax .HbBiBcbKoï, iBaHo-OpaHKiBcbKoï i TepHonigbcb-Koï o6gacTen. reorpa^iHHe nogoxeHHa 3axigHo-nogigbcbKe rop6orip'a (gagi 3nr a6o Onigga) cBoepigHe h neBHoro Miporo yHiKagbHe. Boho 3anMae Kpamro 3axigHy Han6igbm nigHaTy i Han6igbm po3HgeHoBaHy HacTHHy nogigbcbKoï bhcohhhh. npoTaxHicTb 3nr 3 niBmHHoro 3axogy Ha niBgeHHHH cxig carae 6gH3bKo 160 km. ngoqa cTaHoBHTb 6226 km2 [2].
280
36ipHHK HayKOBO-TexHÏMHHX працb
