CC BY
14
УДК 636.2:591.11:546.23
Бшаш Ю. П., астрант1'2 Цкарик О. Й., д.с.-г.н. 2 Вудмаска I. В., д.с.-г.н.1'2 © 11нститут бгологгг тварин НААН Украгни 2 Львгвський нацгональний унгверситет ветеринарног медицини та бготехнологгй
¡мет С. З. Гжицького
Б1ОХ1М1ЧНИЙ ПРОФ1ЛЬ ПЛАЗМИ КРОВ1 ВЩГОДШЕЛЬНИХ БУГАЙЦ1В ЗА Р1ЗНОГО ВМ1СТУ СЕЛЕНУ I В1ТАМ1НУ Е У РАЦ1ОН1
Досл1джували вплив додавання до рацгону вгдгодгвельних бугайщв селену та втамту Е у рекомендовангй (0,3 г 100 мг/кг сухог речовини) та тдвищенш (0,5 г 300 мг/кг сухог речовини) кглькостях.
Встановлено дозозалежнг збмьшення концентрацш вказаних антиоксидант1в та зменшення продуктгв перекисного окиснення у плазм1 кровг. У плазм1 кровг бугайц1в, що отримували селен та втамн Е у кглькостг 0,5 г 300 мг/кг сухог речовини виявлено быьшу концентрацгю загального бглка, триацилгщерол1в та еф1р1в холестеролу.
Ключо^^ слова: велика рогата худоба, селен, втамт Е, перекисне окиснення, бгохгмгчнг показники кровг.
Вступ. Основна бюлопчна функщя селену — участь у функщонуванш антиоксидантних ферменпв: глутатюнпероксидази, селен-залежно! пероксидази нейтрофшв, глщинредуктази, тюредоксинредуктази [1]. Селен додають до ращону тварин у тому чи^ i жуйних, у кшькост 0,3 мг/кг сухо! речовини в перерахунку на елементарний селен [2]. Особливютю метаболiзму сполук селену у жуйних е !х трансформащя в рубцi. Неорганiчний селен засвоюеться гiрше' нiж органiчний [3], хоча мжрооргашзми рубця можуть трансформувати частину неорганiчного селену в бiльш засвоюваний органiчний [4]. Разом з тим, значна частина селену корму, як неоргашчного, так i органiчногO' в рубщ переводиться бактерiями в елементарну форму, яка виводиться з калом [5]. Отже, жуйнi тварини засвоюють меншу частину селену корму, шж тварини з однокамерним шлунком [3], тому норма введення селену в !х рацiоH' можливо, повинна бути бшьшою [6].
Вiтамiн Е (а-токоферол) — незaмiнний кормовий фактор, який протидiе процесам перекисного окиснення. Антиоксидантна дiя вiтaмiну Е полягае у попередженш поширення вiльних рaдикaлiв у мембранах, тобто вш не дозволяе вшьним радикалам, якi утворилися на мющ подвiйних зв'язкiв окремих ненасичених жирних кислот, викликати утворення вшьних рaдикaлiв в iнших ненасичених жирних кислотах. Рекомендована кшьюсть внесення токоферолу в ращош жуйних тварин становить 100 мг на 1 кг сухо! речовини корму. Проте
© Бшаш Ю. П., Щсарик О. Й., Вудмаска I. В., 2011
35
останшми роками з'явилися повщомлення про позитивний вплив збшьшення дози вiтамiну Е на рубцеву ферментацш та обмш речовин у жуйних [7].
У проведеному дослвд порiвнювалась метаболiчна дiя рекомендованих нормами доз селену i вiтамiну Е (0,3 мг/кг i 100 мг/кг) та тдвищених !х кшькостей (0,5 мг/кг i 300 мг/кг).
Матер1али 1 методи. Дослiд проведено на трьох групах бугайцiв, по 5 голiв у кожнiй. Бугайщ контрольно! групи отримували збалансований за вмютом поживних речовин рацiон, що мiстив сiно лучне — 4 кг, сшаж рiзнотравний — 10 кг, силос кукурудзяний — 20 кг, брагу пшеничну — 10 кг, дерть пшеничну — 5 кг, шрот соняшниковий 0,5 кг, мелясу 1,5 кг. 1 кшограм сухо! речовини мютив 0,1 мг селену i 24 мг вiтамiну Е. Бугайцi першо! (дослщно!) групи отримували такий же ращон з добавкою 0,3 мг/кг селену (у складi селешту натрiю) i 100 мг вiтамiну Е, а друго! (дослщно!) групи — 0,5 мг/кг селену (у складi селенiту натрш) i 300 мг вiтамiну Е на 1 кг сухо! речовини корму.
У бугайщв брали зразки кров1 У плазмi кровi визначали вмiст i концентрацiю гiдроперекисiв лшвдв, малонового дiальдегiду, дieнових кон'югатiв жирних кислот, а-токоферолу, загального бiлка, глюкози, сечовини, окремих класiв лiпiдiв [8]. Вмшт селену у цiльнiй кровi визначали на атомно-абсорбцiйному спектрофотометрi S-115 ПК. Отриманi цифровi результати опрацьовували статистично.
Результати досл1дження. Як видно з наведених у таблицi 1 результат дослiдження вмiсту продуктiв перекисного окиснення у плазмi кровi, додавання до ращону бугайцiв селенiту натрiю i вiтамiну А дозозалежно зменшувало штенсившсть перекисного окиснення (p<0,05—0,001). Отже, збшьшення дози селену i вiтамiну Е з 0,3 i 100 до 0,5 i 300 мг/кг сухо! речовини вплинуло позитивно, пщвищуючи ефективнiсть антиоксидантного захисту.
Таблиця 1
Вмкт продукт1в перекисного окиснення у плазм» кров1 (М±т, п=5)
Показники Групи тварин
Контрольна 1-а дослвдна 2-а дослщна
Гщроперекиси лшщв, од. Б480/мл 2,28±0,25 1,69±0,13* 1,19±0,17**
Малоновий дальдепд, мкмоль/л 1,39±0,09 0,89±0,08*** 0,68±0,09**
Дденов1 кон'югати, мкмоль/л 9,70±0,81 8,69±0,88 7,05±0,38*
Примтка. * — р < 0,05; ** — р < 0,01; *** — р < 0,001
Антиоксиданти не лише попереджують деструкцш макромолекул, а й нормалiзують функцш лшопроте!шв. У жуйних тварин, внаслщок обмеженого синтезу печiнкою аполшопроте!шв, лшопроте!ни утворюються з меншою порiвняно до моногастричних тварин iнтенсивнiстю, тому вплив селену i вiтамiну Е на лшщний обмiн для них мае особливо важливе значення. У плазмi кровi основним об'ектом перекисного окиснення, а вщповщно i мюцем накопичення його продуктiв е лшопротеши низько! щiльностi. За деяких метаболiчних станiв жирнi кислоти лшопроте!шв низько! щшьност пiдлягають перекисному
окисненню. таю лшопротеши захоплюються макрофагами, вщкладаються у кров'яних судинах i викликають атеросклеротичш змши.
Гiдрофобне ядро лшопроте!шв низько! щiльностi складаеться переважно з ефiрiв холестеролу. Пiдвищення концентраци етерифiкованого холестеролу у плазмi кровi бугайцiв дослщних груп (p<0,05) (табл. 2) свщчить про зменшення нейтралiзацil лшопроте!шв низько! щшьносп макрофагами, що пiдтверджуе менше накопичення продуктiв перекисного окиснення.
Таблиця 2
Бшх1м1чш показники плазми кров1, ммоль/л (М±т, п=5)_
Показники Групи тварин
Контрольна 1-а досл^дна 2-а досл1дна
Селен (цшьна кров), мкмоль/л 1,09±0,09 1,63±0,12*** 2,71±0,17***
а-Токоферол, мкмоль/л 8,42±0,71 14,28±0,94** 20,21±1,66**
Загальний 61лок, г/л 70,56±1,88 74,53±2,65 78,57±2,64*
Глюкоза, ммоль/л 2,88±0,13 2,92±0,26 2,87±0,18
Сечовина, ммоль/л 2,84±0,11 2,47±0,09 2,41±0,08
Триацилглщероли, ммоль/л 0,34±0,04 0,36±0,03 0,43±0,02*
Фосфолшщи, ммоль/л 1,65±0,07 1,62±0,06 1,61±0,10
Вiльний холестерол, ммоль/л 0,76±0,05 0,65±0,03* 0,64±0,06
Еф1ри холестеролу, ммоль/л 2,38±0,08 2,57±0,12 2,63±0,10
У плазмi кровi бугайцiв 2-! дослщно! групи, на вiдмiну вiд тварин 1-! дослiдно! групи, спостерiгаеться зростання кiлькостi триацилглiцеролiв (p<0,05). Триацилглiцероли транспортуються плазмою кровi у складi хшомшрошв та лiпопроте!нiв дуже низько! щшьносп, якi утворюються вiдповiдно у кишечнику i печiнцi. У цьому дослвд збiльшення концентрацi! триацилглiцеролiв за рахунок хiломiкронiв навряд чи можливе, оскшьки тварини усiх груп з ращоном отримували однакову кiлькiсть лiпiдiв. Отже, зростання концентраци триацилглiцеролiв кровi викликане посиленням синтезу печiнкою лiпопроте!нiв дуже низько! щшьносп. Жуйнi тварин схильш до жирового переродження печiнки, тому посилене виведення з них триацилгрiцеролiв мае позитивне значення.
Додавання до ращону бугайщв селену i вiтамiну Е помiрно впливало на бiлковий обмш, збiльшуючи у плазмi кровi концентращю загального бiлка (p<0,05) i зменшуючи концентращю сечовини. Оскшьки значна частина сечовини кровi жуйних утворюеться печшкою з амiаку рубця, зниження концентраци сечовини у кровi може свщчити як про активування печiнково! функци, так i про вплив дослщжуваних антиоксидантiв на рубцеву ферментацiю проте!ну корму.
Висновки. Концентрацiя селену i вiтамiну Е у кровi бугайщв зростала iз збiльшенням !х вмшту у рацiонi. Додавання до ращону бугайщв селешту натрiю i вiтамiну А дозозалежно зменшувало iнтенсивнiсть перекисного окиснення. Внесення у рацiон 0,5 мг/кг сухо! речовини селену i 300 мг/кг сухо! речовини вiтамiну Е впливало на бшковий та лшщний обмiн, збiльшуючи концентрацiю загального бшка, триацилгiцеролiв та ефiрiв холестеролу у плазмi кровi.
Лггература
1. Weiss W. P Selenium nutrition of dairy cows: Comparing responses to organic and inorganic selenium forms / W. P. Weiss // Proc. 19th Alltech Annual Symp. Nutr. Biotechnol. Feed Food Ind. — / [eds. P. T. Lyons, K. A. Jacques] — Nottingham, UK : Nottingham University Press, 2003. — P. 333-343.
2. Juniper D. T. Selenium supplementation of lactating dairy cows: effect on selenium concentration in blood, milk, urine, and feces / D. T. Juniper, R. H. Phipps, A. K. Jones [et al.] // J. Dairy Sci. — 2006. — Vol. 89. — P. 3544-3551.
3. Koenig K. M. Effects of diet and chemical form of selenium on selenium metabolism in sheep / K. M. Koenig, L. M. Rode, R. D. Cohen [et al.] // J. Anim. Sci. — 1997. — Vol. 75. — P. 817—827.
4. Ryssen J. B. Comparative metabolism of organic and inorganic selenium by sheep / J. B. Ryssen, J. T. Deagen, M. A. Beilstein [et al.] // J. Agric. Food Chem. — 1989. — Vol. 37. — P. 1358-1363.
5. Ammerman C. B., Selenium in ruminant nutrition: A review / C. B. Ammerman, S. M. Miller // J. Dairy Sci. — 1975. — Vol. 58, № 10. — P. 1561-1577.
6. Cristaldi L. A. Tolerance of inorganic selenium in wether sheep / L. A. Cristaldi, L. R. McDowell, C. D. Buergelt, et al. // Small Rumin. Res. — 2005. — Vol. 56 (1-3). — P. 205-213.
7. Kay J. K. A comparison between feeding systems (pasture and TMR) and the effect of vitamin E supplementation on plasma and milk fatty acid profiles in dairy cows / J. K Kay, J. R. Roche, E. S. Kolver, et al. // J. of Dairy Res. — 2005. — V. 72. — P. 322-332.
8. Довщник : фiзiолого-бiохiмiчнi методи дослщжень у бюлогп, тваринництвi та ветеринарнш медициш / [вщп. ред. Влiзло В. В. та шш^ — Львiв : ВКП «ВМС», 2004. — 399 с.
Summary
Bilash Y.P., Tsisaryk O.J., Vudmaska I.V.
BIOCHEMICAL PROFILE OF FATTENING BULLS BLOOD PLASMA AT DIFFERENT DIETARY SELENIUM AND VITAMIN E CONTENTS
Influence of addition to the diet of fattening bulls selenium and vitamin E in the recommended (0.3 and 100 mg/kg DM) and promoted (a 0.5 and 300 mg/kg DM) quantities were investigated.
The dose-depended increasing of these antioxidants and same reduction of peroxidation products concentrations has been set in blood plasma. In blood plasma of bulls received selenium and vitamin E in a quantity of 0,5 and 300 mg/kg were greater concentrations of total protein, triacylglycerols and cholesterol esters.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Швторак Я.1.
