БІОФІЗИЧНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ РАНОВИХ КАНАЛІВ ПРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ НЕПРОНИКАЮЧИХ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ ПОРАНЕННЯХ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.714+616.831]-001.45 DOI 10.26683/2786-4855-2021-1(35)-33-42

Б1ОФ1ЗИЧН1 МЕХАН1ЗМИ ФОРМУВАННЯ РАНОВИХ КАНАЛ1В ПРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ НЕПРОНИКАЮЧИХ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ ПОРАНЕННЯХ

А.О. ДАНЧИН1, О.М. ГОНЧАРУК2, С.А. УСАТОВ3, М.С. АЛТАБРОУР13, Г.О. ДАНЧИН1

:Клшша нейрохiрурrii, Нацiональний вiйськово-медичний клшчний центр «Головний вiйськовий клiнiчний гостталь» МО Украши, м. Кшв, Украша 2Кафедра нейрохiрурrii, Нацiональний унiверситет охорони здоров'я Украши iMeHi П.Л. Шупика, м. Кшв, Украша 3Кафедра нейрохiрурrii, травматологи i ортопеда з ЛФК, Луганський державний медичний ушверситет, м. Рубiжне, Украша

*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).

*Заява про конфлшт штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту iнтересiв). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интересов).

*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.

*Жодний i3 об'екпв дослщження (людина/тварина) не тдпадае пiд вимоги полiтики щодо розкриття шформацп фiнансування.

*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.

*Date of submission — 02.02.21 *Date of acceptance — 10.03.21

*Дата подачi рукопису — 02.02.21 *Дата ухвалення — 10.03.21

*Дата подачи рукописи — 02.02.21 *Дата одобрения к печати — 10.03.21

Мета роботи - розробити рекомендаци щодо оптим1заци первинног х1рург1чно1 обробки вогнепальних непроникаючих черепно-мозкових поранень на nidcmaei теоретичного i прикладного вивчення одного з роздшв рановог бал^тики - бiофiзичних механiзмiв формування рано-вих каналiв, супутшх непроникаючих поранень i внутршньочерепних ушкоджень.

Mamepianu та методи. Вивчено icтори хвороби 155 поранених, як отримали вогнепальне непроникаюче черепно-мозкове пораненнятд час бойових дт на Сходi Украгни в 2014-2020рр. Yci поранен були чоловiчог cтатi втом вiд 18 до 60 рошв (середнт вы - 35,1 року). Для вивчення бiофiзичних особливостей формування рiзних видiв ранових каналiв при задант неза-бтмй ктетичнт енергИ, переданы тканинам голови, визначали вид снаряда, який ранить, траекторю польоту, характер вогнепальних ушкоджень м 'яких тканин склетння черепа та переломiв черепа i внутршньочерепних ушкоджень за даними клШчних до^джень, та комп 'ютерног томографа, i з^тавляли зрезультатами теоретичних до^джень з викорис-танням закомв рановог балicтики.

Результаты. Кульових (лише дотичних) поранень було 11 (7,1 %), осколкових -144 (92,9 %). Формування ранових каналiв залежить вiд виду снаряда, який ранить, i його к1нетично'г енер-

ги. Вогнепальн непроникаючг кульовг та осколков! дотичнг черепно-мозковг поранення зумов-леш руйшвним впливом на тканини снаряд1в, якг ранять та мають у момент зткнення з головою як забтну тнетичну енергю (>80 Дж), так I меншу, н1ж забтна, к1нетичну енергю. Слп черепно-мозковг поранення спричиненг лише травматичним впливом осколк1в, якг мають невелику (<80 Дж) к1нетичну енергю.

Висновки. При вогнепальних непроникаючих поодиноких осколкових слтих пораненняхрани не мають зони вторинного некрозу, а зона первинного некрозу невелика або незначна, що дае змогу не вис1кати м 'як тканини навколо рани тд час первинног х1рург1чно1 обробки, а лише видалити некротичн тканини. При вогнепальних непроникаючих осколкових дотичних г слтих черепно-мозкових пораненнях, коли рани м 'яких тканин склетння черепа не зяяють, малого розм1ру (ушкодження шшри, тдшюрно 'г клтковини до апоневрозу), первинну х1рург1чну оброб-ку не проводять. Лтування таких ран здтснюють проведенням туалету I накладанням асеп-тичних пов 'язок. Ранов1 канали, котр1 зашнчуються вогнепальними переломами, тдлягають первиннт х1рург1чнт обробц1 так само, як I вогнепальн переломи.

Ключов1 слова: вогнепальш непроникакч черепно-мозковi поранення; ранова балютика; кшетична енерпя; снаряд, який ранить; рановий канал.

Практичне застосування основних поло-жень балютики - науки про рух снарядiв е важливою складовою при ощнщ характеру поранення i вибору лшувально! тактики, тому деяк дослщники вказують на необхщ-шсть вивчення балютики лшарями для ро-зумшня механiзмiв утворення вогнепально! рани [1-4]. Особливо це стосуеться вщо-мостей про ранову балютику, яка вивчае ме-хашзми травматично! дп та наслщки тако! дп снарядiв, яю ранять, на тканини, почи-наючи з моменту проникнення i'x в оргашзм людини. Бiофiзичнi мехашзми травматично! дп вогнепально! збро! на тканини людини значно вiдрiзняються вщ механiзмiв iнших травм. Дослiдження закошв раново! балю-тики впродовж понад 100 роюв стосувалися переважно вивчення закономiрностей впли-ву на тканини людини снарядiв, якi ранять, iз забiйною високою кiнетичною енергiею (>1000 Дж). Ц снаряди утворюють голо-вний чинник руйнацп тканин - тимчасову порожнину, яка пульсуе i спричиняе прони-каючi наскрiзнi велим черепно-мозковi поранення, тодi як вогнепальш непроникаючi черепно-мозковi поранення зумовлеш снарядами, якi ранять, з невеликою кшетичною

ДАНЧИН Андрш Олександрович д-р. мед. н., лiкар-нейрохiрург, 3aeidyea4 вiддiленням нейрохiрургiï Нацюнального втськово-медичного клiнiчного центру «Головний вшськовий клiнiчний госпталь»

Адреса: 01133, м. Kuïe, вул. Госптальна, буд. 18 Тел.: +38 (044) 521-84-13 E-mail: a.a.danchyn@gmail.com ORCID ID: 0000-0001-6427-1908

енерпею. При цьому тимчасова порожни-на, котра пульсуе, не утворюеться, а дшть iншi закони раново'1' балютики. Публшацш, присвячених вивченню раново'1 балютики вогнепальних непроникаючих черепно-моз-кових поранень, у доступних л^ературних джерелах ми не виявили.

Мета роботи - розробити рекомендацп щодо оптимiзащï первинно'1' хiрурriчноï об-робки вогнепальних непроникаючих череп-но-мозкових поранень на пiдставi теоретичного i прикладного вивчення одного з роздь лiв раново'1' балiстики - бiофiзичних мехашз-мiв формування ранових каналiв, супутшх непроникаючих поранень i внутршньоче-репних ушкоджень.

Матер1али та методи Учасники до^дження. Вивчено юторп хвороби 155 поранених, яю отримали вогне-пальне непроникаюче черепно-мозкове пора-нення тд час бойових дiй на Сходi Украши в 2014-2020 рр. Спецiалiзовану нейрохiрур-гiчну допомогу потертлим у повному обсязi надали в лшувальних установах третього рiв-ня медичного забезпечення. yei пораненi були чоловiчоï статi вiком вiд 18 до 60 роюв (серед-нш вiк - 35,1 року).

yei хворi дали письмову згоду на обстежен-ня та використання у наукових дослщженнях даних, наведених в ютори хвороби.

Критерп залучення. Вогнепальне непро-никаюче черепно-мозкове поранення.

Дизайн до^дження. Для вивчення бю-фiзичних особливостей формування рiзних видiв ранових каналiв при заданш незабш-

нiй кiнетичнiй енергп, переданш тканинам голови, визначали вид снаряда, який ранить; траектор^ польоту, характер вогнепальних ушкоджень м'яких тканин склетння черепа та переломiв черепа i внутршньочерепних ушкоджень за даними клшчних дослщжень та комп'ютерно'' томографа, i зютавляли з результатами теоретичних дослщжень з вико-ристанням двох закошв раново'' балiстики [5]:

- ударно-хвильова дiя кулi або осколка, яка мае прямолшшний напрямок попереду снаряда, котрий ранить;

- ударно-хвильова дiя бiчних напрямкiв снаряда, який ранить («^чний удар»).

Орiентувалися на величину незабшно'' кь нетично'' енергп (<80 Дж), прийняту деякими крашами-членами НАТО (США, Нiмеччина) [6]. Використовували класифшащю вогнепальних поранень залежно вщ кiлькостi енер-riï, передано'' снарядом, який ранить, тканинам [7-10]:

• поранення, спричинеш високою енер-гiею (>1000 Дж);

• поранення, спричинеш середньою енерпею (250-1000 Дж);

• поранення, спричинеш низькою енер-гiею (<250 Дж).

Результата

Бiофiзичнi мехатзми формування до-тичних ранових KaHa^ie при вогнепальних непроникаючих вогнепальних черепно-моз-кових пораненнях

Частка кульових поранень в аналiзова-ному ключному матерiалi становила 7,1 % (11 iз 155). Вони були лише дотичними по-раненнями. Це теоретично може бути доведено таким положенням раново'' балютики: що вище кшетична енергiя кул^ котра зале-жить переважно вщ початково'' швидкостi та розраховуеться за формулою Е = (MVV) : 2, то бшьший об'ем ушкоджень вона спричи-няе в промiжку ефективного ураження цш (вiдстань вщ початку польоту кулi до мети, при якому досягаеться забшний ефект). Кулi стршецько'' збро'' зразка 1974 р. мають до-статню забшну силу при дальностi стрiльби до 1350 м [1, 7, 9]. Це означае, що в промiж-ку ефективного ураження цш (вщ мюця по-стрiлу до 1350 м), коли снаряд, який ранить, передасть >80 Дж кшетично'' енергп тканинам голови, вогнепальш черепно-мозковi ушкодження будуть несумiснi з життям [7,

6, 11]. При нелетальних вогнепальних непроникаючих кульових пораненнях черепа i мозку куля, котра мае таку велику забшну енерпю в промiжку ефективного ураження цш, теоретично може iзольовано пошкодити м'яю тканини склепiння черепа лише як до-тичне поранення. Лише частина енергп кулi (<80 Дж) трансформуеться в результат удар-но-хвильово'! дп прямолiнiйного напрямку ударно'! хвилi, яка поширюеться попереду снаряда, котрий ранить, зi швiдкiстю звуку, в рани м'яких тканин склетння черепа i переломи черепа, i в результат ударно-хвильово'! дп бiчних напрямюв кулi («^чний удар») -у внутршньочерепш ушкодження (рис. 1). Рани м'яких тканин склетння черепа i переломи черепа разом утворюють дотичний ра-новий канал [2,12].

Припущення, що кульовi поранення м'яких тканин склетння черепа можуть бути лише дотичними i не можуть бути слшими, наскрiзними та рикошетними, пiдтверджено аналiзованим клiнiчним матерiалом.

При дотичних вогнепальних кульових i осколкових пораненнях рановi канали явля-ють собою ушкодженi м'якi тканини склетння черепа у виглядi натвцилшдра (типу жолоба), дном якого е перелом склетння черепа. Рановий канал не е замкнутим простором, тому «тимчасова порожнина» - чин-ник тяжких руйнувань тканин утворитися не може. При дотичних пораненнях м'яких по-кровiв склепiння черепа i самого черепа снаряд, який ранить, i його ударно-хвильовий вплив механiчно руйнують тканини в лшш-ному напрямку, а також спричиняють ударно-хвильовi бiчнi руйнування у виглядi «Очного удару». Частина енергп руйнування кул^ яка реалiзуеться в «бiчний удар», е причиною великих скальпованих, багатоклаптевих ушкоджень м'яких тканин, вдавлених, дiрчастих, дiрчасто-вдавлених i неповних переломiв, а також травматичних внутршньочерепних ушкоджень - субарахно'дальних крововили-вiв, контузiйних вогнищ, субдуральних i вну-трiшньомозкових гематом [2, 7, 12].

Бiофiзичнi мехатзми формування ранових каналiв при вогнепальних непроникаючих осколкових черепно-мозкових по-раненнях

За статистичними даними, в масштаб-них та локальних вшнах i збройних кон -

Розпод1л eiicpriï Kyni 5.45 Ka.niGpy (малокал1берний патрон 5.45-39 мм до автомату АК-74,

початкова шви/шсть 910 м/сек, маса кулi 3,6 г) при вогнепальиому непроникаючому кульовому черспно-мозковому пораненш в пром1жку сфсктивного ураження цЫ (1350 м)

Г

Ек — Ер с + Еос

Ер

- Кшетична енерпя кулк витрачсна на утворення рани, трансформуюча в ушкодження:

1. М'яких тканин еклепшня черепа

2. Переломи склешння черепа

3. Внутр1шньочсрс11н1 ушкодження

Ек - кжетична енерпя знаряду при контакт! з тканинами

Еос - остаточна кшетична енерпя знарядку. якою bîh волод1е в час. коли покидае тканйни

\М'як1 ткани ни

Рис. 1. Схемарозподыу к1нетично1 енерги кул1 при вогнепальному непроникаючому черепно-мозковому пораненш. Юнетична енерг1я (80 Дж), витрачена на утворення рани, трансформуеться в ушкодження м'яких тканин склетння черепа i переломи склетння черепа (складовi дотичногоранового каналу) та внутршньочерепт ушкодження

флотах при вогнепальних черепно-мозко-вих пораненнях здебшьшого переважають осколковi поранення [5, 7]. Це узгоджуеть-ся з отриманими нами даними - на част-ку осколкових поранень припадало 92,9 % (144 Ï3 155). Вогнепальш осколю^ поранення спричинеш вражаючими елемента-ми осколково-фугасних снарядiв, артиле-ршських снарядiв i протипiхотних засобiв ближнього бою. Багато сучасних боепри-пасiв мають елементи, котрi ранять, масою 0,2-0,5 г i дiаметром 2-3 мм. На озброеннi багатьох краш е боеприпаси, якi тд час ви-буху можуть виробляти натуральш частки фрагментацп вiд мiзерних часток пилу до металевих шматмв масою понад 20 г [10]. На вщмшу вiд наближено! до щеально! ге-ометрично1 форми куль осколки через форму, яка не об^кае i неоптимальна, для ае-родинамiчного польоту та внаслщок великого опору повiтря, незважаючи на велику початкову швидкiсть (у деяких осколмв на-вiть бшьшу, нiж швидкiсть кулi, - до 1800 м/с), швидко ïï втрачають. Початкова кше-тична енергiя також швидко гаситься, тому забшний штервал i площа, котра ушко-джуеться осколками, порiвняно невеликi.

Наприклад, протитхотш осколковi, спря-мованого ураження, кероваш мiни радян-ського виробництва М0П-50, М0Н-100, М0Н-200 (аналоги протитхотно1 мши M18A1 «Клеймор» США), призначенi для виведення з ладу особового складу противника, завдають шкоди за рахунок поранень готовими забшними елементами (кульками або роликами).

Даш щодо забшно1 швидкостi та забшного iнтервалу осколкiв мiн М0П-50, М0Н-100, М0Н-200 (при забiйнiй енерги осколка 80 Дж), обчислених за формулами [8], наведено в таблищ.

Для наочносп на схемi (рис. 2) показано забшш штервали осколкiв мiн спрямо-вано'1 дп М0П-200 i М0П-50. Вогнепаль-нi поранення, отриманi на вщсташ <207 м вiд епiцентру вибуху для мши М0Н-200 i <62 м для мши М0Н-50, належать до катего-рп забiйних. У межах зазначених вщстаней кiнетична енерпя осколюв становить >80 Дж.

При вогнепальних непроникаючих оскол-кових черепно-мозкових пораненнях спосте-ршаються два види ранових каналiв - дотич-нi та слiпi залежно вщ кiлькостi осколкiв, якi беруть безпосередню участь у пораненнi.

Рис. 2. Нашмов1рнше вогнепалът непроникаюч1 осколков1 черепно-мозков1 поранення спостер^атимутъся на в1дстат 62-96 м в1д епщентру вибуху мти МОН-50 (в1дносно незабтний штервал становитъ 34 м) / 207-244 м вiд епщентру вибуху мти МОН-200 (в1дносно незабтний ¡нтервал становитъ 37 м). У межах зазначених в1дстаней кшетична енергiя осколтв <80 Дж

Бiофiзичнi мехашзми формування до-тичних ранових кан^в при вогнепальних непроникаючих поодиноких осколкових че-репно-мозкових пораненнях

Вогнепальне непроникаюче поодиноке осколкове дотичне черепно-мозкове поранен-

ня зумовлено передачею кшетично'1 енергп одного великого осколка м'яким тканинам склепшня черепа, самому черепу. Мехашзми формування дотичного ранового каналу ана-лопчш таким кульових. Внутршньочерепна патоморфолопя, пов'язана з феноменом бiч-

Таблиця. Основш параметри мш МОН-50, МОН-100, МОН-200, забшна швидкють та забшний штервал осколюв (при забшнш енергп осколка 80 Дж)

Мша Маса осколка, г Кшькють осколкiв в мМ Маса, кг Початкова швидкють осколка, м/с Забшна швидкють осколка, м/с Забшний штервал осколка, м Забшна енерпя

МОН-50 1,5 485 0,7 1200 326 62 У2 • 0,0015 • 106666 = 80 Дж

МОН-100 6,2 400 2,0 1020 161 146 У2 • 0,0062 • 25806 = 80 Дж

МОН-200 10,7 900 12,0 1400 122 207 У2 • 0,0107 • 14953 = 80 Дж

Примтка. Забшну енергш (Е) розраховували за формулою Е = 1А • т • V2, де т - маса осколка (кг); V - забшна швидкють осколка (м/с).

М'яю тканини

Дефект м'яких тканин

Осколки

Осколок

М'яю тканини

Вогнище забою

Вдавлений перелом

Рис. 3. Комп 'ютерна томограма (акЫальний зр1з) пораненого з вогнепальним непроникаю-чим множинним дотичним черепно-мозковим пораненням, спричиненим спрямованим пучком

осколк1в. Стрглками показано велику рану м 'яких тканин з дефектом тканин, вдавлений перелом правог т1м 'яног шстки, вогнище забою мозку, осколки по краях рани м 'яких тканин

ного хвильового удару кул^ також щентична. Лише за даними анамнезу можна зрозумпи е поранення осколковим чи кульовим.

Бiофiзичнi мехатзми формування до-тичних ранових KaHa^ie при вогнепальних непроникаючих множинних осколкових че-репно-мозкових пораненнях

Вогнепальне непроникаюче множинне осколкове дотичне черепно-мозкове поранення зумовлено передачею кшетично!' енергп спрямованого пучка осколюв м'яким тканинам склетння черепа, черепу. Мехатзми формування дотичного ранового каналу ана-лопчш описаним вище, але патоморфолопя вогнепальних ран м'яких тканин склетння черепа значно бшьша, рани великого розмiру, з нерiвними скальпованими рваними краями i вдавленим переломом (рис. 3).

Належшсть дотичного поранення до оскол-кового або кульового з'ясовують за наявшстю множинних осколюв по краях рани м'яких тканин.

У наших спостереженнях лише при вогне-пальних непроникаючих множинних дотичних черепно-мозкових пораненнях, спричинених спрямованим пучком осколюв, мав мюце лЫй-

ний перелом черепа, який починався вщ вдав-леного перелому i мав велику довжину (рис. 4).

Бiофiзичнi мехатзми формування слтого ранового каналу при вогнепальному непроникаючому поодинокому осколковому слто-му вогнепальному черепно-мозковому пораненш

У результат трансформацп кшетично'1' енергп осколка за допомогою ударно-хвильо-во'1 дп попереду нього, яка мае прямолшш-ний напрямок, утворюеться рановий слший канал, котрий мае геометричну форму у ви-глядi цилшдра, iз ушкодженими м'якими тканинами. Зазвичай вш закiнчуеться неповним, дiрчастим або дiрчасто-стисненим переломом черепа. Перелом невеликого розмiру (<2 см) складаеться з декшькох кiсткових уламюв, пов'язаних мiж собою, з невеликим (1-3 мм) вдавленням !х внутршто пластинки в по-рожнину черепа. Пщ час друго'1' свпово'1' вь йни його називали роздробленим переломом. Рановi канали мають невелику ширину (най-бiльш типовi - 2-4 мм) i довжину (5-30 мм).

Рани м'яких тканин склетння черепа при вогнепальних непроникаючих черепно-моз-кових пораненнях не мають зони вторинного

Рис. 4. Мулътистралъна комп 'ютерна томограф1я з програмою 3D bones b/w: А — зовншня поверхня черепа; Б — внутршня поверхня черепа. Вогнепалъне непроникаюче множинне дотичне черепно-мозкове поранення, спричинене спрямованим пучком осколкгв. Стрглкою показано лтшний перелом, двома стрглками — вдавлений перелом

некрозу, а зона первинного некрозу незначна, тому немае потреби пд час первинно! хрурпч-но! обробки висжати кра! рани, вщступивши на 0,5 см, як пропонували ратше вшськово-польо-в1 хрурги. Достатньо з допомогою мжроскаль-пеля, мжроножиць \ вакуумного астратора ви-далити явно нежиттездатн тканини.

Бiофiзичнi мехатзми формування сли пихранових каналiв при вогнепальному не-проникаючому множинному осколковому слтому вогнепальному черепно-мозково-му пораненм, спричиненому спрямованим пучком осколтв

При таких пораненнях мали мюце множин-т ушкодження м'яких тканин в однш або двох анатом1чних д1лянках черепа з вогнепальними множинними осколковими слшими рановими каналами, кожен з яких мав характеристику, аналопчну такш поодинокого осколкового слшого ранового каналу. Найхарактертшими ушкодженнями черепа е невелик! вдавлен переломи з наявтстю в них декшькох осколюв. У зв'язку з тим, що багатоточков1 рани м'яких тканин склетння черепа з1 сл1пими рановими каналами без ушкодження черепа були без ознак забруднення, кровотеч1 та наявност тдапоневротично! гематоми, вони не тдля-гали первиннш х1рурпчнш обробщ. Л1куван-ня таких ран здшснювали проведенням туале-

ту \ накладанням асептичних пов'язок. Ранов1 канали з наявтстю вогнепальних перелом1в тдлягали первиннш х1рурпчнш обробщ. Хь рурпчт доступи при цьому не завжди вщпо-вщали проекци перелому так само, як \ при планувант операцп видалення внутршньо-черепних гематом у рщюсних спостережен-нях супуттх поранень.

Обговорення

Вогнепальт рани 1з незначною зоною первинного некрозу та без зони вторинного некрозу, нанесет снарядами, як ранять, з низь-кою кшетичною енерпею [5]. До таких ран належать за патоморфологичною характеристикою вш ушкодження м'яких тканин склетння черепа \ переломи склетння черепа при вогнепальних непроникаючих черепно-моз-кових пораненнях. При осколкових слших непроникаючих черепно-мозкових пораненнях патоморфолопя зумовлена руйтвною д1ею осколюв, як втратили кшетичну енерпю тд час польоту \ мають при зустр1ч1 з об'ектом (головою) не низьку кшетичну енерпю (<250 Дж), а значно меншу - незабшну кшце-ву (залишкову) кшетичну енерпю (<80 Дж), хоча спочатку осколки вщ вибуху м1ни або артилершського снаряда мають високу кше-тичну енерпю (>1000 Дж). При осколкових дотичних непроникаючих черепно-мозкових

пораненнях патоморфологiя тканин спри-чинена руйнiвною дieю снарядiв, яю ранять (куль i осколкiв), з широким дiапазоном вели-чини кшетично'1' енерги пiд час польоту (вщ низько! (<250 Дж) до високо'1' (>1000 Дж)), але при зустрiчi з об'ектом (головою) вони ви-трачають на механiзми поранення незабшну малу частину кшетично'1' енергп (<80 Дж).

Висновки

1. Теоретичш розрахунки свiдчать, що куля мае забшну кiнетичну енергiю (>80 Дж) у промiжку ефективного ураження цiлi та може iзольовано ушкоджувати м'якi тканини скле-пiння черепа i сам череп у виглядi неповних або вдавлених переломiв лише при дотично-му пораненнi. Для осколкових поранень характеры дотичнi та слЫ рановi канали, для кульових - лише дотичш.

2. При вогнепальних непроникаючих по-одиноких осколкових слших пораненнях ра-новi канали мають цилiндричну форму та утворюються за рахунок трансформацп невелико! кшетично! енергп ударно-хвильово! дп осколка, котра мае прямолшшний напрямок. Поодинокi вогнепальш непроникаючi оскол-ковi слiпi поранення м'яких тканин склепшня черепа найчаспше бувають точковими. Рано-вi канали мають невелику довжину i ширину. Дном рани е неповний, дiрчастий, дiрчасто-вдавлений або вдавлений перелом. Таю рани не мають зони вторинного некрозу, а зона пер-винного некрозу невелика або незначна, що дае змогу не виакати м'яю тканини навколо

References

1. Kuzyna MY, Kostiuchenko BM redaktory. Rany y ra-nevaia infektsyia. Moskva. Medytsyna; 1990. 592 s. (in Russian)

2. Eriukhyn YA, Zhyrnovoi VM, Khrupkyn VY Pato-henez y lechenye ohnestrelnoi rany miahkykh tkanei. Vestn. khyrurhyy. 1990;145(8):53-58. (in Russian)

3. Molchanov V, Popov V, Kalmikov K. Ohnestrelnye povrezhdenyia y ykh sudebno-medytsynskaia eksper-tyza. Leninhrad: Medytsyna; 1990. 272 s. (in Russian)

4. Popov V, Shyheev V, Kuznetsov L. Sudebno-medyt-synskaia ballystyka SPb: Hyppokrat; 2002. 83 s. (in Russian)

5. Danchyn A, Polishchuk M, Kazmirchuk A, Danchyn H. Vognepalni poranennia miakykh tkanyn sklepin-nia cherepa. Kyiv: Lazuryt-Polihraf; 2017. 115 s. (in Ukrainian)

6. Kneubuehl BP, ed. Wound Ballistics: Basics and Applications. Berlin: Springer-Verlag; 2011. 180 p.

рани пщ час первинно'1 xipypri4HOï обробки, а лише видалити некротичш тканини.

3. При вогнепальних непроникаючих мно-жинних осколкових слших пораненнях, спри-чинених спрямованим пучком осколюв, мали мiсце множинш ушкодження м'яких тканин в однш або двох анатомiчних дiлянках з вогне-пальними множинними осколковими слшими рановими каналами. Найхаракгернiшi вдавлен переломи склепiння черепа спричиняли окремi осколки, але найчастiше переломи черепа були зумовлеш декiлькома осколками з поруч розташованими траeкторiями.

4. При вибухах мш спрямованоï ди оскол-кiв, найiмовiрнiше, вогнепальнi непроника-ючi осколковi черепно-мозковi поранення спостер^атимуться на вiдстанi вiд 62 до 96 м вщ епiцентрy вибуху мiни М0Н-50 (вiдносно незабiйний штервал становить 34 м) i вщ 207 до 244 м вщ епiцентрy вибуху мiни М0Н-200 (вщносно незабiйний iнтервал становить 37 м). У межах зазначених вщстаней кшетич-на енергiя осколкiв становить <80 Дж.

5. При вогнепальних непроникаючих оскол-кових дотичних i слших черепно-мозкових пораненнях, коли рани м'яких тканин склепшня черепа не зiяють, малого розмiрy (ушкодження шюри, пiдшкiрноï клiтковини до апоневроза), первинну хiрyргiчнy обробку не проводять. проведенням туалету i накладанням асептич-них пов'язок. Рановi канали, яю закшчуються вогнепальними переломами, пiдлягають пер-виннш хiрyргiчнiй обробцi так само, як i вогнепальш переломи.

7. Danchyn A, Polishchuk M, Danchyn O. Klasyfikatsiia vohnepalnykh poranen cherepa ta holovnoho mozku. Kyiv: Lazuryt-Polihraf; 2018. 135 s.

8. Selyvanova V, red.. Sredstva porazhenyia y boeprypasy: uchebnyk: MHTU ym. N.E. Baumana; 2008. 284 s. (in Russian)

9. Humanenko E, Samokhvalov Y. Voenno-polevaia khyrurhyia lokalnyh voin y vooruzhennykh konflyk-tov. Moskva: HEOTAR; 2014. 84 s. (in Russian)

10. Giannou C., Baldan M.. War surgery. Working with limited resources in armed conflict and other situations of violence. Geneva: International Committee of the Red Cross; 2009. 68 p.

11. Hill P, Edwards D, Bowyer G. Small fragment wounds: Biophysics, pathophysiology and principles of management. Army Med. Corps. 2001;147:41-51. DOI: 10.1136/jramc-147-01-04

12. Kostiuchyonok BM, Dumchev VA, Karlov VA. Sovremennaia ohnestrelnaia rana. Voen.-med. zhurn. 1977;6:16-18. (in Russian)

BIOPHYSICAL MECHANISMS OF THE FORMATION OF WOUND CHANNELS IN NON-PENETRATING GUNSHOT CRANIOCEREBRAL WOUNDS

A.O. DANCHYN 1, O.M. GONCHARUK 2, S.A. USATOV 3, M.S. ALTABURY 3, G.O. DANCHYN 1

1 Clinic of Neurosurgery, National Military Medical Clinical Center «Main Military Clinical Hospital» of the Ministry of Defense of Ukraine, Kyiv, Ukraine

2 Department of Neurosurgery, Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

3 Department of Neurosurgery, Traumatology and Orthopedics with Phisical Therapy, Lugansk State Medical University, Rubezhnoe, Ukraine

Objective - to develop recommendations for optimization of primary surgical treatment of gunshot penetrating craniocerebral wounds on the basis of theoretical and applied study of one of the sections of wound ballistics - biophysical mechanisms of wound canal formation, concomitant impenetrable wounds and intracranial injuries.

Materials and methods. The medical histories of 155 wounded who received a non-penetrating craniocerebral injury during the hostilities in the East of Ukraine in 2014-2020 were studied. All of the wounded were males between 18 and 60 years old (mean age - 35.1 years). To study the biophysical features of the formation of different types of wound canals at a given non-lethal kinetic energy transferred to the head tissues, the type of the wounding projectile, the flight trajectory, the nature of gunshot injuries to the soft tissues of the cranial vault and skull fractures and intracranial injuries were determined according to the data of clinical studies and computed tomography and compared with the results of theoretical studies using the laws of wound ballistics.

Results. There were 11 (7.1 %) bullet (only tangential) wounds, and 144 (92.9 %) shrapnel. The formation of wound channels depends on the type of the wounding projectile and its kinetic energy. Non-penetrating firearms bullet and shrapnel tangential craniocerebral wounds are caused by the destructive effect of injuring shells on the tissues, which at the moment of collision with the head have both destructive kinetic energy (>80 J) and less than destructive kinetic energy. Blind craniocerebral injuries are caused only by the traumatic effects of fragments with a small (<80 J) kinetic energy.

Conclusions. With gunshot non-penetrating single shrapnel blind wounds, the wounds do not have a zone of secondary necrosis, and the zone of primary necrosis is small or insignificant, which makes it possible not to carve soft tissues around the wound during primary surgical treatment, but only to remove necrotic tissues. With gunshot non-penetrating shrapnel tangential and blind cranio-cerebral wounds, when the soft tissue wounds of the cranial vault do not gap, small size (damage to the skin, subcutaneous tissue to aponeurosis), primary surgical treatment is not performed. Such wounds are treated with a toilet and aseptic dressings. Wound canals ending in gunshot fractures are subject to primary surgical treatment in the same way as gunshot fractures.

Key words: non-penetrating craniocerebral wounds; wound ballistics; kinetic energy of a wounding projectile; wound channel.

БИОФИЗИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ ФОРМИРОВАНИЯ РАНЕВЫХ КАНАЛОВ ПРИ ОГНЕСТРЕЛЬНЫХ НЕПРОНИКАЮЩИХ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫХ РАНЕНИЯХ

А. А. ДАНЧИН \ ОН. ГОНЧАРУК 2, С. А. УСАТОВ 3, М.С. АЛТАБРОУРИ 3, Г. А. ДАНЧИН 1

1 Клиника нейрохирургии, Национальный военно-медицинский клинический центр «Главный военный клинический госпиталь» МО Украины, г. Киев, Украина

2 Кафедра нейрохирургии, Национальный университет здравоохранения Украины имени П. Л. Шупика, г, Киев, Украина

3 Кафедра нейрохирургии, травматологии и ортопедии с ЛФК, Луганский государственный медицинский университет, г. Рубежное, Украина

Цель работы - разработать рекомендации по оптимизации первичной хирургической обработки огнестрельных непроникающих черепно-мозговых ранений на основе теоретического

и прикладного изучения одного из разделов раневой баллистики - биофизических механизмов формирования раневых каналов, сопутствующих непроникающих ранений и внутричерепных повреждений.

Материалы и методы. Изучены истории болезни 155 раненых, получивших огнестрельное непроникающее черепно-мозговое ранение во время боевых действий на Востоке Украины в 2014-2020 гг. Все раненые были мужского пола в возрасте от 18 до 60 лет (средний возраст - 35,1 года). Для изучения биофизических особенностей формирования разных видов раневых каналов при заданной неубойной кинетической энергии, переданной тканям головы, определяли вид ранящего снаряда, траекторию полета, характер огнестрельных повреждений мягких тканей свода черепа и переломов черепа и внутричерепных повреждений по данным клинических исследований, и компьютерной томографии, и сопоставляли с результатами теоретических исследований с использованием законов раневой баллистики.

Результаты. Пулевых (только касательных) ранений было 11 (7,1 %), осколочных - 144 (92,9 %). Формирование раневых каналов зависит от вида ранящего снаряда и его кинетической энергии. Огнестрельные непроникающие пулевые и осколочные касательные черепно-мозговые ранения обусловлены разрушительным воздействием на ткани ранящих снарядов, которые имеют в момент столкновения с головой как убойную кинетическую энергию (>80 Дж), так и меньшую, чем убойная, кинетическую энергию. Слепые черепно-мозговые ранения вызваны лишь травматическим воздействием осколков, имеющих небольшую (<80 Дж) кинетическую энергию.

Выводы. При огнестрельных непроникающих одиноких осколочных слепых ранениях раны не имеют зоны вторичного некроза, а зона первичного некроза небольшая или незначительная, что позволяет не высекать мягкие ткани вокруг раны во время первичной хирургической обработки, а только удалить некротические ткани. При огнестрельных непроникающих осколочных касательных и слепых черепно-мозговых ранениях, когда раны мягких тканей свода черепа не зияют, малого размера (повреждение кожи, подкожной клетчатки до апоневроза) первичную хирургическую обработку не проводят. Лечение таких ран осуществляют проведением туалета и наложением асептических повязок. Раневые каналы, заканчивающиеся огнестрельными переломами, подлежат первичной хирургической обработке так же, как и огнестрельные переломы.

Ключевые слова: огнестрельные непроникающие черепно-мозговые ранения; раневая баллистика; кинетическая энергия; ранящий снаряд; раневой канал.