CC BY
18Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальная коммуникация». Том 21 (60). 2008 г. №1. С.294-301.
УДК 070
Б1БЛ1Я У СУЧАСНИХ ДРУКОВАНИХ НЕРЕЛ1Г1ЙНИХ ЗМ1 (ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З СТУПЕНЯ 11 ПРЕДСТАВЛЕННЯ У ВИДАННЯХ „ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ", „ДЕНЬ", „УКРА1НА МОЛОДА")
Пономаренко Л.Г.
1нст ит ут ж урналiст ики 1 масово!' комуткаци Класичного приват ного утверсит ет у, м. Запоргж ж я
У статп йдеться про ступiнь представлення Бiблil в укра1нських друкованих нерелiгiйних ЗМ1 на рiвнi семантики i контексту. Окремо! уваги заслуговують конотативнi значения лексеми „Бiблiя" в мас-медiа, зокрема в политичному дискурсi.
Ключовi слова: друковаш нерелiгiйнi ЗМ1, Бiблiя, семантика, контекст, конотоваш значення
Пост ановка проблеми. Початок XXI столгття - високий р1вень розвитку шформацшних технологш [ водночас р1зке падшня культури й духовносп сусшльства. В1ра, християнство, Б1бл1я - т духовш цшносп, до яких була прикута значна увага громадськосп й, вщповщно, засоб1в масово! шформаци на початку 90-х рр. минулого стсрччя, в часи здобуття Укра!ною незалежност1. Сьогодшшне постмодершстське сустльство (шгшстичночрошчне) будь-яю цшносп ставить шд сумшв, спрощуе, а то й деформуе. Тож питання р1вня духовносп в усш його багатогранносп постае все бшьш гостро на р1зних р1внях: держави, громади, особистосп.
Акт уальтст ь нашого дослщж ення зумовлена, з одного боку, мюцем в сощум1 засоб1в масово! шформаци, яю, будучи „четвертою владою", мають безпосереднш вплив на формування суспшьно! думки, оскшьки слово в ЗМ1 мае значну вагу, „тдвищену престижнють". Загальновщомим е факт мапчносп друкованого слова.
За словами М. Володшо!, ЗМ1 виконують роль „постачальниюв" колективного знання чи посередниюв в його розповсюдженш, „як школи не залишаються шдиферентними стосовно того, що опосередковують (передають)" [4]. Йдеться про комушкащю, яюсть { повнота яко! в бшьшосп залежить вщ пращвниюв мас-мед1а.
1нший б1к актуальносп дослщжуваного питання - роль Б1блИ як Книги Книг, з яко! людство протягом столгть черпае духовш скарби. „Б1бл1я - з1брання книг, створених давшми евреями; його розум1ють як Священне Писання прихильники !уда!зму { християнства" - одне ¡з досить коротких { традицшних пояснень значення цього слова [1, с. 12]. Наведене висловлювання слщ уточнити: ¡уде! визнають лише Старий Завгт, оскшьки вони не прийняли 1суса Христа як общяного Место.
Б1бл1я на р1вш б1блшних одиниць була предметом дослщження таких вчених: В. Гак, А. Б1рих, Й. Матешич, Н. Мечковська, I. Прядко, А. Коваль, Р. Зор1вчак,
Н. Сологуб, О. Гадомський, Н. Бабич, М. Скаб, О. Лисенко, О. Набока, Л. Шевченко та ш.
Бiблiя як Книга Книг мае кшька рiвнiв розумшня (вiд буквального до духовно-символiчного) i знання бiблiйного тексту розглядаеться нами як один iз показниюв духовностi укра1нського суспiльства. Бiблiя - прецедентний текст, невичерпне джерело; поповнення мови за И рахунок вщбуваеться i зараз, зокрема завдяки конотащям, яких набувають бiблеlзми у суспшьств та якi вiдбиваються у мовi ЗМ1.
Мета дослiдження - проанатзувати ступiнь представлення Бiблil в украшських друкованих нерелiгiйних ЗМ1, зокрема в газетах „Дзеркало тижня", „День", „Украша молода" за 2003/2007 рр.
Об'ект дослщження - перiодичнi друковаш нерелiгiйнi видання: „Дзеркало тижня", „День", „Украша молода" протягом 2003/2007 рр.
Причини, як вiдiграли вирiшальну роль у виборi об'екта дослiдження, -типолопчш ознаки видань: „Дзеркало тижня" - загальнонащональний двомовний тижневик, „День" - щоденна тримовна газета, що „претендуе на бiльшу (нiж „Дзеркала тижня". - Л.П.) вiдвiдуванiсть свого сайту" [2], „Украша молода" -загальнонащональна молодiжна газета.
Предмет дослщження - газетш матерiали з лексемою „Бiблiя".
Генеральна гiпотеза: ступiнь представлення Бiблil на рiвнi значення та контекстуального оточення в сучасних нерелтйних ЗМ1 е поверхневим: лише як назва Святого Письма без вщповщно паспортизованих цитат чи без тлумачення бiблiйного тексту.
Додаткова гiпотеза: лексема,,Бiблiя" у сучасних ЗМ1 може набувати конотованих значень, зокрема у полггичному дискурсi.
Методи дослiдження - гшотетично-дедуктивний, кiлькiсно-якiсний, порiвняльний метод.
Методика дослщження полягала в таких процедурах:
1) висунуто гшотезу, яка в ходi розвщки доводиться за допомогою дедуктивного методу;
2) визначена вибiркова сукупнiсть [6, с. 37] - тексти перюдичних видань „Дзеркало тижня", „День", „Украша молода" за 5 роюв (з 2003 р. до 2007 р.) з лексемою „Бiблiя" (в рiзних граматичних формах) - i проведена !х вибiрка;
3) кiлькiсть статей, отриманих в результатi вибiрки: „Дзеркало тижня" - 163, „День" - 61, „Украша молода" - 50;
4) критери кшькюно-яюсного аналiзу значення та контекстуального оточення лексеми „Бiблiя":
• Бiблiя як назва Святого Письма (без коментарiв);
• Бiблiя як компонент шшо! назви (без коментарiв);
• Конотованi значення лексеми „Бiблiя";
• Бiблiя + И характернi риси чи особливостi вчення;
• Бiблiя + бiблiйнi цитати з неповною паспортизацiею чи без не!;
• Бiблiя + переказ фрагмента бiблiйного тексту;
• Бiблiя + тлумачення бiблiйного тексту за допомогою вщповщно оформлених цитат.
Кшьюсш результати дослщження представлен нами в таблицi.
Наступний крок - штерпретащя отриманих результатiв дослщження.
За критерiем „Бiблiя як назва Святого Письма (без коментарiв)" отримаш такi результати: „Дзеркало тижня" - 37,42%, „День" - 11,47%, „Укра!на молода" -28%, середнш показник - 25,63%. Слщ зазначити, що названi показники е найвищими для „Дзеркала тижня" i „Укра!ни молодо!", тобто саме в цих виданнях найчаспше можна знайти лексему „Бiблiя" в !! словниковому значеннi як „збiрник рiзних за часом написання, мовою, характером творiв, який християнство та iуда!зм (частково) визнають священним" [3, с. 50].
З погляду журналюта, це зручний спосiб звернутися до джерела, просто назвавши його. I часто цей „штрих" е одним iз виршальних на шляху до завершення картини, що виходить з-тд журналютського пера. Наприклад, фрагмент „портрета" Г. Сковороди: „В нш (т орбь - Л.П.) завж ди лежали нерозлучна Бiблiя, сопiлка, на якш у години перепочинку любив грат и фшософ" (День. - № 63. - 13.04.2007). Бшьшють фраз iз лексемою „Бiблiя" належать журналютам: коротко, часом влучно, а часом не дуже зрозумiло, оскiльки вщсутш будь-якi пояснення, цитування. Як негативний приклад пропонуемо такий: „Адже якщо нафт от рейдери т орiк от римували на л^ рi бензину майж е 30 копшок, т о сьогодш вони вж е заробляют ь 70 копшок на т ому ж т аки л^ рь.. Нам пот рiбно засво!т и бодай першi двi заповiдi з Бiблi!. Адже це ненормально, коли сьогодш 100 т исяч пщприемст в Укра!ни, на яких працюют ь 11 м№йошв чоловiк, дают ь держ авi 98 вiдсот юв подат кiв i зборiв" (ДТ. - 2005. - № 34). Можна дати ширший контекст, проте картина не стане зрозумшшою. Про яю заповiдi йдеться у цьому приклада про 10 старозавiтнiх, даних Богом Мойсеевi на горi Синай, чи про новозавггш заповiдi 1суса Христа? Питання майже риторичне. Апелювання до Бiблi! у наведеному прикладi не додае висловлюванню нi оцшносп, нi образностi, не дае й тдстав для роздумiв, а лише заплутуе читача.
За критерiем „Бiблiя як компонент шшо! назви (без коментарiв)" кшьюсш результати такi: „Дзеркало тижня" - 6,14%, „День" - 29,11%, „Укра!на молода" -22%, середнш показник - 19,22%.
На наш погляд, цей критерш залежить бшьше вщ зовшшшх факторiв (до них, зокрема, належить iнформацiйний привiд), нiж вщ комунiкативного намiру автора матерiалу [5, с. 117]. Досить висою показники вживання лексеми „Бiблiя" у вторинних назвах вщзначаюгься в „Днi" та „Укра!ш молодiй". Цi вториннi назви охоплюють широке коло суспiльних реалш: благодiйний фонд „Вiдкриг а Бiблiя" (День. - №11. - 22.01.2003), „Тлумачна Бiблiя" Лопухша (Дт. - 2003. - № 10), День Бiблi!, який випадае на 24 жовт ня (УМ. - № 199. - 23.10.2004), факульт ат ивний курс „Бiблiя i наука" (День. - №88. - 05.06.2007), книжкова виставка „Бiблiя: ^зь епохи i т исячолiт т я" (День. - №39. - 03.03.2007), гталшський телесерiал тд однойменною назвою тощо. Проте „абсолютним чемпiоном" вторинно! номiнацi! стала знаменита Ост розька Бiблiя 1вана Федорова 1581 року, якш присвячений основний масив публшацш, що розглядаються за цим критерiем, зокрема, у газетах „День" та „Укра!на молода". Кiлькiснi показники вживання Острозько! Бiблi!: „Дзеркало тижня" - 7 iз 10 (70%), „День" - 13 iз 18 (72,2%), „Укра!на молода" -
7 ¡з 11 (63,64%). Як бачимо, в ус1х обстежуваних виданнях цш духовно-культурнш пам'ятщ укра!нщв придшена значна увага.
Цшавим прикладом потршно! номшацп е назва монети, до складу яко! входить назва аналГзовано! книги - Острозько! Б1блн: „НБУ вводит ь у об1г золот у пам'ят ну монету «Ост розька Б1бл1я»" (заголовок) (День. -№ 197. - 14.11.2007).
Результати аналГзу вибраних текспв за критерГем „Конотоваш значення лексеми «Б1бл!я»" мають такий вигляд: „Дзеркало тижня" - 15,34%, „День" -6,56%, „Укра!на молода" - 20%, середнш показник - 13,97%.
Приклади конотованих б1блшних одиниць.
Хт о вигадав, що Конст ит ущйний Суд мае право щось робит и з Конст итущею? Для КС це т ¡льки б1бл1я. Вш може !! чит ат и Г т римат и з т репет ом у руках, а не приймат и яюсь ршення щодо змш. Це нонсенс! Бо це (зм1ни. - Авт .) вж е е Конст ит ущею держ ави (УМ. - № 10. - 19.01.2006). Кордон по морю буде вст ановлено, бо цього вимагае, як мет афоризуе пан Бут ейко, „Б1бл1я" для використ ання мор1в - Конвенщя ООН з морського права (УМ. - № 243. -27.12.2003). Якщо рев1з1я „полгт ично! Б1блИ" спират имет ься на союз т ¡льки двох важ коваговиюв..., це стане приводом для ново! полгт ично! кризи, нових спроб перекро!т и Основний Закон (ДТ. - 2007. - № 34). Загалом у „валют нш бГблй" -Ст ат ут Г МВФ - понят т я „ в1льно конверт ована валют а" немае, але на практ ищ нею ст ают ь тсля включення до списку валют , в яких здшснюют ься розрахунки м1ж цент ральними й т ранснащональними банками (ДТ. - 2007. - № 32). Без перебГльшення мож на сказат и, що на укра!нськш шформащйно-книж ковш орб1т Г засяяла нова з1рка (монографГя Л. СаннГково! „Свят а Мова Творця у Звича! Народу: Етофеменолопя ст ароукра!нсько! культ ури". - Л.П.) - справж ня „Б1бл1я" сучасно! Г майбут ньо! науки: культ урологЛ, фшософн культ ури Г народознавст ва (УМ. - № 243. - 27.12.2005). А поряд з образами - наша нацюнальна Б1бл1я -„Кобзар" (УМ. - № 135. - 23.07.2004).
Конотацп не завжди виникають у медГйному середовищГ, частина з них - це „власнють" певних галузей. Пюля прочитання матер1ал1в з вГдповГдними конотованими одиницями складаеться враження, що кожна науково-виробнича царина повинна мати „свою б1бл1ю".
Переходимо до критерпв, як1 визначають контекст лексеми. За першим критерГем - „Б1бл1я + !! характернГ риси чи особливосл вчення" - маемо так1 показники: „Дзеркало тижня" - 21,47%, „День" - 36,07%, „Укра!на молода" - 12%, середнш показник - 23,18%.
ВказГвка на яюсь особливосл БГблп в !! словниковому значеннГ чи то на окремГ бГблГйнГ доктрини - це перший крок до переказу тексту та його тлумачення. До автора висловлювання ставиться вимога мати хоча б загальш уявлення про Б1бл1ю та основи !! вчення. Таку ¡нформацГю можна знати, навГть нГколи не розкриваючи Книгу Книг, зокрема ¡з довГдково! лГтератури. Це загальновГдомГ бГблГйнГ доктрини, яю, як правило, не викликають суперечок у прихильниюв рГзних конфесГй, рГзних напрямГв б1бле!стики. Прикладом може бути: Водночас Сковорода розглядав Б1бл1ю як „т рет ¡й", „символГчний свГт ", виокремлюючи в н1й „зовтшнш" - мат ерГальний б1к Г „внут рГшнГй" - що мае „божест венний смисл" (День. - № 216. - 26.11.2004).
Як бачимо, йдеться про суб'ективний погляд на Бiблiю украшського ман^вного фiлософа Г. Сковороди.
За KprnepieM „Бiблiя + бiблiйнi цитати з неповною паспортизацieю чи без неГ' результати аналiзу значно нижчк „Дзеркало тижня" - 12,27%, „День" - 3,28%, „Украша молода" - 8%, середнш показник - 7,85%. Цей критерш шюструе наступну сходинку на шляху до грунтовного знання бiблiйного тексту: цитати пiднiмають авторитет висловлювання, читач мае змогу „доторкнутися" до автентичного тексту.
З шшого боку, використання цитат, особливо бiблiйних, пов'язане iз певними труднощами, оскшьки мае бути точним вiдтворенням прецедентного тексту, необхщне також достовiрне посилання на мюце Писання, а найголовшше -вживання цитат у вщповщному значеннi.
Перше завдання - до^внють вiдтворення тексту - ускладнюеться тим, що частина бiблеïзмiв у ролi крилатих висловiв в результатi багаторазових повторень непомгтно змiнили форму, що складно помгтити „неозброеним оком" перешчного громадянина. З метою уникнення такого виду помилок слщ зютавляти „варiант на слуху" з Бiблiею як першоджерелом.
Друге завдання - достовiрне посилання на мiсце Писання зробити непщготовленому автору не так просто. Чи буде завчати напам'ять бiблiйнi вiршi пересiчний громадянин, зокрема журналют? Хiба що за умови, якщо вiн - глибоко вiруюча людина й щодня читае Бiблiю.
Найбшьш небезпечним е останнiй аспект, оскшьки цитату можна вирвати з одного контексту i пщставити в зовшм iнший. Так, наприклад, можна стверджувати: в Бiблiï написано, що Бога немае, адже е цитата: „Нема Бога". Насправдi в контекст ця фраза звучить зовсiм по-шшому: „Безумний говорить у серцi своïм: «Нема Бога!»" (Псалом 52:2).
На пiдставi проаналiзованого вибiркового матерiалу вщзначаемо, що цитати частiше вживаються просто iз вказiвкою на Бiблiю, в кращому випадку - на одну з ïï книг, наприклад: „Мют о збудуймо собi т а башт у, а вершину ïï аж до неба". Вiрш з Книги Бут т я на диво акт уальний: сьогодш бiблiйну башт у будуют ь знову (ДТ.
- 2007. - №36). „Не судгг ь i не судим будете", - каже Бiблiя (УМ. - № 224.
- 27.11.2004). I насамкшець хочу звернут ися до вшх, хт о мае велик грошь Ви спромож нi багат о зробит и для Украши т а ïï народу - то роб^ ь. I зост анет еся навши у пам'ят i народу, як зост ався у пам'ят i укра].'нщв Богдан Великий. Бо як пише Бiблiя: „Оце Моя заповiдь - щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив". „№хт о бiльшоï любовi не мае над ту, як хт о свою душу поклав би за друшв своГ' (вщ Св. 1вана 15.12-13) (День. - № 217. - 29.11.2003).
Критерш „Бiблiя + переказ фрагмента бiблiйного тексту" показуе досить серйозний пщхщ журналiстiв до використання Бiблiï в мас-медiйних матерiалах. Наведемо отримаш кiлькiснi показники: „Дзеркало тижня" - 5,52%, „День" -11,47%, „Украша молода" - 0%, середнш показник - 5,66%. Це единий критерш, за яким в „Украш молодш" не виявлено жодного матерiалу за означений перюд. Виправдати таку вщсутнють можна пояснити високими показниками в цьому виданш за попередшм i наступним критерiем. Бiблiйнi iсторiï, до яких звертаються журналiсти з комушкативним намiром, належать як Старому, так i Новому Завгту.
Глобальний кат а^зм - пот оп - залишив на планет i лише нащадюв Ноя, нат омiст ь yci, хт о погорджував Духом Божим, як пише Бiблiя, загинули (День. -№ 100. - 22.06.2006). „У мене е поки що т №ки один орieнт ир - Бiблiя. Для т ого щоб i3 нат овпу рабiв зробит и народ, Мойсею знадобилося 40 рокiв. А т ам, щоб ви знали, шiст ь дтв переходу. Вiн ж е знав дорогу! А все-т аки 40 роив водив. Нащо? Щоб вимерло поколiння рабiв. От вам загальновщомий орiент ир. Може, укра1нцям знадобит ься бiльше часу, може, менше" (День. - № 140. - 19.08.2006). 1пост асi Духа Свят ого вщповщае блакит ний колiр неба, який споконвiкy лле дари Духа Свят ого i Його благодат i. Небо речовинне е вщображ енням Неба духовного -немат ерiальноï сфери небесного бут т я. Дух Свят ий i називает ься Царем Небесним (ДТ. - 2004. - № 50).
Критерш „Бiблiя + тлумачення бiблiйного тексту за допомогою вiдповiдно оформлених цитат" - найвищий, оскiльки передбачае глибою знання бiблiйного тексту, якими мають володiти фахiвцi. Результати вживання лексеми „Бiблiя" в такому контекст - дуже незначнi, зокрема „Дзеркало тижня" - 1,84%%, „День" -1,64%, „Украша молода" - 10%, середнш показник - 4,49%.
Як бачимо, в „Украш молодш" показник вживання лексеми „Бiблiя" з тлумаченням бiблiйного тексту, пiдтвердженого цитатами, набагато вищий. Причина - низка високопрофесшних статей богослова, священика, дослiдника Святого Письма Олега Ведмеденка. За аналiзований перюд вiн пояснюе бiблiйнi ютини в п'яти матерiалах. В одному з них йдеться про пияцтво: „Чому ж людина п'е? Бiблiя вчит ь, що першопричина ^ха - гордощi, а почат ок його - недовiра до Бога. Сказав поет : „ Блаж ен, хт о вiрyе, - йому на св^ i т епло". Коли ж людина ж иве без вiри, не знаючи волi Бож оï, не узгодж уючи свою волю з Його (а т аке узгодж ення i е, власне, „ж ит т ям в 1сус Христ i"), т о ш холодно. Холодно, ст рашно, сам^ но, незат ишно у свiт i, де владарюе диявол, „ свiт оправит ель т емряви вшу цього". I людина замют ь т ого, щоб з^гт ися вiрою, оперт ися на мiцний фундамент слова Бож ого, пробудит и в собi Христ а, аби Вш узявся своею могут ньою рукою за кермо ж ит т я ïï, - ще бiльше заплутуеться у тенетах „дух1в злоби тднебесних", намагаючись ут ект и вщ реалiй бут т я, задурманюючи себе хмiльним. А сат ана, цей великий ошуканець, запопадливо п1дсовуе людин1 чарку: „На, випий i забудься". I т ак людина руйнуе своï т iло й душу" (УМ. - № 197. - 25.10.2006). Як бачимо, О. Ведмеденко подае Слово Боже, заглиблене в життя, тобто iз зрозумшим перешчному читачу застосуванням бiблiйних iстин.
На основi проаналiзованого матерiалy можна сформулювати таю висновки:
1. На сторшках сучасних украшських ЗМ1 вiдзначаеться рiзний стутнь вживання лексеми „Бiблiя": вiд власне назви як Святого Письма до глибоко1' штерпретацп бiблiйного тексту з розлогими, вщповщно паспортизованими цитатами. Щдтвердилася висунута гiпотеза про переважання аналiзованоï лексично1' одиницi без будь-якого контексту („Дзеркало тижня", „Украша молода"). Проте у газет „День" переважае шший критерiй - поруч з назвою Бiблiï вказуеться якась ïï характерна риса (риси) чи тдкреслюеться певна доктрина.
2. Щцтвердилася додаткова гшотеза - у мас-медiа як у „дзеркалi епохи" можна побачити вщбитки конотованих лексичних одиниць - потт ична, валют на, нацiональна, вшськова бiблiя тощо.
3. На основi результатiв дiяльностi журналiстiв з погляду повноти висвiтлення Бiблil можна дати рекомендацп частiше звертатися до Святого Письма й глибше вникати в Слово Боже, звертатися до нього як до невичерпного духовного, культурологiчного, фшолопчного, журналiстського джерела. В подальших дослщженнях мають висвiтлюватися iншi аспекти звертання журналюив до Бiблil, особливостей бiблiйного тексту та основ християнського вчення.
Додаток
Результати аналiзу ступеня представлення Бiблil (рiвень значення та контексту) у перюдичних виданнях „Дзеркало тижня", „День", „Украша молода"
за 2003/2007 рр.
„Дзеркало тижня" 163 вживання „День" 61 вживання „Украша молода" 50 вживань Середнш %
1. Бiблiя як назва Святого Письма (без коментарiв) 61/37,42% 7/11,47% 14/28% 25,63%
2. Бiблiя як компонент шшо! назви (без коментарiв) 10/6,14% 18/29,51% 11/22% 19,22%
3. Конотоваш значення лексеми „Бiблiя" 25/15,34% 4/6,56% 10/20% 13,97%
4. Бiблiя +!'!' характерш риси чи особливосп вчення 35/21,47% 22/36,07% 6/12% 23,18%
5. Бiблiя + бiблiйнi цитати з неповною паспортизащею чи без не! 20/12,27% 2/3,28% 4/8% 7,85%
6. Бiблiя + переказ фрагментiв бiблiйного тексту 9/5,52% 7/11,47% - 5,66%
7. Бiблiя + тлумачення бiблiйного тексту за допомогою вщповщно оформлених цитат 3/1,84% 1/1,64% 5/10% 4,49%
Список лггератури
1. Абрамович С.Д. Б1бл1я як форманта культури. - К.: Видавничий центр КНТЕУ; Чершвщ: Рута, 2002. - 230 с.
2. Балаклицький М. Клара Гудзик як християнський публщист. -http:// www.asd.in.ua.
3. Великий тлумачний словник украшсько! мови / Уклад. i голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; 1ртнь: ВТФ „Перун", 2002. - 1440 с.
4. Володина M.H. Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования: Учебн. пособие. - М.: Изд-во МГУ, 2003.
5. Дридзе Т.М. От герменевтики к семиопсихологии: от «творческого» толкования текста к пониманию коммуникативной интенции автора // Социальная коммуникация и социальное
управление в экоантропоцентрической и семиосоциопсихологической парадигмах: В 2 кн. Кн. 2. - М.: Изд-во Института социологии РАН, 2000. - С. 115-137.
6. Рiзун В.В., Скотникова Т.В. Методи наукових дослщжень у журналютикознавствг Навчальний поабник. - 2-е вид., перероб. i доп. - К.: Преса Украши, 2008. - 144 с.
Пономаренко Л.Г. Библия в современных печатных нерелигиозных СМИ (сравнительный анализ степени ее представления в изданиях «Зеркало недели», «День», «Украша молода»)
У статье идет речь о степени представления Библии в украинских нерелигиозных СМИ на уровне семантики и контекста. Отдельного внимания заслуживают коннотативные значения лексемы «Библия» в масс-медиа, в частности в политическом дискурсе.
Ключевые слова: печатные нерелигиозные СМИ, Библия, семантика, контекст, коннотативные значения
Ponomarenko L.G. The bible in modern printing нерелигийных mass-media (the comparative analysis of degree of its image in editions «Mirror of week», " Day", «Ukraine is young»)
This article discusses the extent to which the Ukrainian secular mass media mentions the Bible, both directly and indirectly at semantic and context level. Of particular note is the connotation of the word „Bible" in the mass media, especially in the realm of political discussion.
Key words: the Ukrainian secular mass media, Bible, semantic, context, the connotation
Пост упила до редакци 04.09.2008 р.
