CC BY
147
УДК2-137:58 Ст. наук. ствроб. М.1. Моздир - 1нститут
народознавства НАН Украти
ДЕРЕВО У СВЯТОМУ ПИСЬМ1
Мюце дерева як активний об'ект св^опоглядного та реального життя народiв Бiблiйних часiв. Вже перша книга Святого Письма "Буття" засвiдчуe його особливу позищю у створеному Богом свт, долi людини, майбутньому людства.
Дерево у Святому n^bMi згадуеться в рiзних контекстах, головно там, де воно приносить людям користь, а Боговi славу. Часто е основним образом у бiблiйних алегорiях. Приводимо тут багато видiв дерев, визначаемо 1'х мiсце в життедiяльностi людини тих чаав. Згадуемо також т моменти, в яких дерево - рiзнi його види, вис-тупають як основний предмет обмiну, торпвл^ матерiалом для будiвництва храмiв, палащв, кораблiв, виготовлення музичних iнструментiв тощо. Наголошуемо на бiб-лiйних нагадуваннях про таку актуальну в наш час необхщшсть доглядати за люом.
Ключов1 слова: Святе Письмо, Бiблiя, Бог, пророк, храм, дерево.
Senior research worker M.B. Mozdyr - Ethnology Institute National Academy
of Science of Ukraine
About the in Holy Scripture
The report is devoted to enlightenment of the place that a tree had possessed as an active object in word-viewing and real life in the peoples of Biblical epoch. Just the first book of the Holy Scripture, the Genesis, testies its especial position in World created by God, in human destiny, in the mankind's future.
In Holy Scripture the tree is being reminded in various contexts, mainly in passages, where it is useful to humans and brings glory to God. It often is a basic image of Biblical allegories. In the report are mentioned many species of trees with marking the place those had in life-activities by humans of that epoch as well as with presentation of moments in which the trees of various kinds had appeared as a general agent of exchange and merchandising, as a material for construction of temples, palaces, ships, production of musical instruments, furniture etc. Accent is being put on so actual now Biblical reminders on the need of care to forest.
Keywords: Holy Scripture, Bible, God, prophet, temple, tree.
В основу цiеi доповщ покладено тексти Святого Письма Старого та Нового Завггу, вщомого ще як "Римська Бiблiя", що вийшла у свгг у 1991 рощ, а точшше шформаци про дерево як рослину i як матерiал, що мютяться тшьки в Старому Завт.
На вщмшу вщ уЫх попередтх Бiблiй виданих украшською мовою, пе-редуЫм, Бiблii у перекладi П. Кулша, I. Левицького i П. Пулюя (Вщень, 1903 р.), у перекладах Бачинського, Нечуя-Левицького, Опенка (до речi вс вони видаш у неповному об'ем^, "Римська Бiблiя", ^м богонатхненних кано-шчних книг, мютить найбшьше, порiвняно з ними, "второканошчних" (термш з "Римсько1" Бiблii"), вщомих ще як апокрифи (книги Сираха, Варуха, Мудростей та ш.), в яких дерево згадуеться частше, шж в шших бiблiйних книгах.
Про особливе мюце дерева у створеному Богом свт, долi людини, майбутнього людства Святе Письмо засвщчуе вже на перших сторшках пер-шоi книги - Буття (або Першоi Книги Мойсея) (2:3,4), де вщзначено: "I ви-ростив Господь Бог iз землi всяке дерево принадне на погляд i добре для поживи" (тут доречно звернути увагу на такий момент, що в цьому творшш Господньому Бiблiя естетичним якостям дерева надае перевагу перед утиль
тарними (вжитковими). Першими деревами, що волею Творця з'явились в Едемському саду були "дерево життя" i "дерево тзнання добра i зла". "Дерево життя", що у мiфологiчних системах, мiфо-поетичнiй свiдомостi народiв свггу визначало основнi параметри свiтобудови, було i е предметом богос-ловських, фшософських, етнологiчних i т.п. тлумачень. Реконструйоване вщ-повiдно до певних космоготчних уявлень прадавнiх народiв, "дерево життя" також вщбите у рiзних видах, жанрах, передусiм народного просторового мистецтва. Наприклад в укра1нському народному - у вишивщ, писанцi та ш., воно дiйшло до наших дшв.
У контекстi Святого Письма рiзнi види дерев, часто залежно вiд сво1х якостей, наприклад довголггтя, твердостi, смолистостi тощо виступають у зю-тавленнi з рiзними явищами, подiями, особистостями, вживалися як алегорiя, символiка i т.п., в основi яких часто лежить емпiричний досвщ людини. Наприклад "...так як думка, що походить з людського серця, передаеться словами, так i плiд дерева залежить вщ того, як за ним доглядають" (Сир. 27:6).
Значення дерева, зокрема плодового в житт людини в Бiбли засвщ-чуеться тим, що вже на третт день творення Всесвггу, Землi Бог-Творець ве-лiв з'явитися рослинному свiту, в якому виокремлеш "...плодовi дерева, що родять плоди з насiння за 1'хтм родом на землi" (Бут. 1:11, 12). Дерева, що плодоносять у Бiблil згадуються у рiзних контекстах, але переважно там, де вони приносять, або принесуть, людям користь, а Боговi славу. Коли шсля сорокарiчних страждань iзраlльтян, Бог хоче ввести 1х в гарний "... край пше-ницi та ячменю i винограду, смоков i гранат, у край оливкових дерев, олй i меду" (Втор. 8:7,8). У прилюднш сповiдi сини 1зра1лю дякували Боговi i за те, що "...зайняли укрiпленi мiста, родючу землю, доми повш всякого добра. водночас... "силу дерев плодових" (Неем. 9:25). За вщнову ж союзу з Богом вони зобов'язувалися щороку вщдавати йому "первоплiд нашо! землi i пер-воплiд урожаю з усякого дерева (Неем. 10:36-38). Через Мойсея Бог наказу-вав iзраlльтянам три роки не 1сти плодiв - як нечист^ з овочевих дерев, що росли в кра1т язичниюв. У Псалмi 148 (вiрш 9) разом з небом i землею хвалу Богу засвщчують i плодовi дерева.
У Бiблil чiтко сформульовано вимоги Бога у ставленш людини до дерев за 1х придатшстю. "Як стоятимеш облогою довго, воюючи проти якогось мюта, .то не будеш нищити його дерева, накинувшись з сокирою; бо його плоди можеш 1сти, його ж самого не рубатимеш"; i дал^ де мова йде про мо-тиващю заборони нищення дерева "... хiба ж польове дерево це людина, щоб його приступом брати? Однак дерево, про яке знаеш, що воно не до поживи, можеш нищити та рубати, щоб робити з нього обложш споруди проти мюта, яке воюе з тобою, поки воно не тддасться" (Втор. 20:19, 20).
Святе Письмо рясте прикладами вимог, настанов Всевишнього щодо ставлення людини до дерева, почавши вщ перестороги першим людям не 1сти плодiв з "дерева тзнання добра i зла", чи порад Бога Ноев^ яке дерево мае брати на спорудження ковчега, або вимог щодо вибору вщповщно! деревини на виготовлення жертовниюв, тших предме^в, необхщних в обрядi богослу-жтня, до покарання невiрних знищенням дерев саранчею (Вих. 10:15) та т.
Не заглиблюючись у сутшсть окремих богонатхненних чи "второза-конних" бiблiйних сюжетiв, дерево найчастше е основним образом алегорй, при чому раз за разом привертае на себе увагу поетична форма вислову. У жалобнш шсш над Египтом, що в 31 главi книги Езекелй (3-10 вiршi) еги-петський правитель Ассуар, а в його особi i вся краша, уподiбнюються до ряснолистого лiванського кедра з прекрасним гiллям, високим на зрют, вер-ховiття якого сягало хмар, таким, що "вигнався зростом понад усi дерева, що в пол^ гiлля на ньому було сила, вггтя на ньому росло дедаш довше з-за дос-тату вод i вiн розростався. В його гшш клубилося все птаство шднебесне, пiд його вггтям усi польовi звiрi плодилися, а в його тш жили вс народи сильнi (Езек. 31:7,8). Та за те, що вш знявся сво!м високим зростом i задер верховгг-тя свое аж у хмари i серце його запишалося височиною своею ... буде пока-раний". Або "Кедри в Божому саду не були йому рiвня i кипарисам до його гшля було далеко та й явори (у Бiблil Кулiша та Пулюя - каштани) не досягали його вггтя. Шяке дерево в Божому саду не могло рiвнятись iз ним красою" (Езек. Там само).
Алегорй, в яких ф^уруе дерево (у рiзних формах) побудоваш на знан-нях законiв розвитку природи, житейських спостереженнях, мораль Наприклад, проповщник Сирах в книзi "Мудростей" застер^ае людину вiд того, що-би не погубила себе через пристрасть Бо тодi може уподiбнитися "дереву ви-сохлому" (Сир. 6:3), що золото - це "колода спотикання, пастка для кожного безумного" (31:7). Стверджуе, що по тому, яким е плщ дерева, можна судити як доглядав його (дерева) власник" (27:6). Цшаво, що проповщник звертае увагу на те, що до лжарських рослин потрiбно вщнести й дерево (31:5).
У бiблiйному контекст поняття, термiн "дерево" набувае рiзних кон-кретних означень, змюту, образу, пов'язане з рiзними функцiями, часто кон-кретизованими. Наприклад, Бог каже Ноевi (перед всесвгтшм потопом): "Зро-би собi ковчега iз соснового дерева" (Бут. 6:14,16). Така редакщя i переклад у Бiблil П. Кулiша та I. Пулюя. (Щодо дерева, з якого повинен бути зроблений ковчег Ноя е розбiжностi). В шших украшськомовних Бiблiях це дерево нази-ваеться "гофер". Ця назва у Св. Письмi трапляеться тiльки один раз (Бут. 6:14).
В росшських синодальних перекладах Бiблil дерево, з якого був спо-руджений ковчег також називаеться "гофер".
Бшьшють тлумачiв (iнтерпретаторiв) сходяться на тому, що це було дерево кипариса або кедра, мотивуючи такими 1х якостями, як легюсть, твер-дiсть та смолислсть, що е важливим для об'еклв, якi повиннi довго плавати; та що саме щ види дерев використовувалися ассирiйцями та египтянами для кораблебудування. (Див. Библейская энциклопедия. - М., 1891. Репринт. ви-дання. - 1990. - С.172.
Кивот для покладення в нього двох кам'яних таблиць, на яких Бог записав Десять Заповщей, Творець наказав Мойсею зробити з дерева акацй (ситтим) (Втор. 10:3). З цього ж дерева вш повинен був зробити жертовники та кивот до храму (Вих. 25:10; 38:1).
Цар Тирський послав до Давида по^в, а з ними "кедрово! деревини", щоб збудували йому дiм (I Хрон. 14:1).
У царя Хiрома Соломон просив ливанського кедра, кипариса й "алгул-дерева" (II Хрон. 2:7). (У Бiблп Кулiша i Пулюя - "кедро-кипарису й сосни-ни" (2:8), тобто "алгул-дерево" - це сосна.) В рос. перекладi "певгового дерева". (Про окремi види дерев буде дат).
Для обряду очищення Мойсей, за наказом Бога, повинен був (^м ш-ших дерев) взяти й "кедрове дерево" (Лев. 14:4).
Окремi види дерева (деревини) виступають i як обов'язкова речовина, надшена великою силою долати найстрашнiшi лиха, що нападають на людей. Наприклад, при обрядi очищення дому вщ прокази, поруч з iншими речовинами (чиста вода, пташина кров i т.п.) повинно бути й кедрове дерево (Лев. 14, 52).
Багато прикладiв е використання дерева в iдолопоклонствi. Ось тiльки окремi з них: Бог наказуе iзраlльтянам: "Не встромлюй в землю кола ш з яко-го дерева коло жертовника Господа, Бога твого, що його спорудиш, i не став шякого стояна, що Господевi, Боговi твоему, ненависний" (Втор. 16:21, 22). Цжаво, що у Кулiша, Пулюя слово "кш" заступлене: "Не насаджуй аше-рiм...". У поясненш цього термiну зазначаеться, що це зрубана гшляста деревина, яку семггсью народи застромляли в землю коло престашв Баала i в честь Астарти - богиш неба i любовi. Термiн "ашер" згадуеться як предмет идолопоклонства в "Римськш Бiблil" (II Цар. 17:10).
Про ставлення до iдолiв, зокрема зроблених з дерева, дуже образно висловлюеться пророк Cремiя: "... боввани поган - шкчемшсть, то лиш колода вирубана в лiсi, оброблена ремюником iз сокирою в руках" (Ср. 10:3,4), при цьому додае майже вичерпну технологш 1х виготовлення: "Тесля, шнур нав'язавши, значить крейдою мiру, обточуе iдола стругом, заокруглюе його розмiром i робить подобу людини гарного вигляду, щоб поставити и у храмi. Вiн рубае собi кедр або бере кипарис, чи дуб, що його запримггив мiж деревини в лiсi, або сосну, що сам був посадив, а дощ 11 зростив". (Тут видаеться до-речним звернути увагу на факт вирощування (можливо культивування) неп-лодових дерев у т бiблейськi часи, якi можна конкретизувати, знаючи, що пророк !сая жив у VIII ст. до Р.Х.) !сая вщзначае, що ... це дерево (з якого мав бути зроблений щол) служить для "... вишкання хлiба, "вiн же виробляе з цього Бога i б'е перед ним поклони". I як своерщне резюме пророк стверджуе: "Безглуздi тi, що носять дерев'яного кумира та моляться до Бога, що спасти не може". (!с.45:20). Про насаджування плодових дерев е згадка й у книзi пророка Сремй: "...мов те дерево, посаджене над водою. Не бо1ться воно жари, листя його зелеше, байдуже воно до сухолiття, не перестае родити школи (Ср. 17,8). В Бiблil вiдомостi i про дерева, яю, висловлюючись сучасною мовою, були приватною власшстю. Ось наприклад: "I прийшов ангел Господнiй та й Ыв в Офрi шд дубом, що належав (належить) Йоашовi Езрiянину" (Суд. 6:11).
Дерево в Бiблil виступае i як об'ект у виконаннi вирокiв, наказiв пра-вителiв щодо порушникiв 1х розпоряджень, нешдпорядкування 1х волi, тощо. Так, за царським наказом скопщв Бутана i Тегеша "повiсили на деревГ', та-кож "... повiсили Гамана на дерев^ яке вiн приготував для Мордехая" (Езр.2,23; 7,10). кус Навин (чи за його наказом) ".царя А! повiсив на деревi аж до вечора" (Iс. Нав. 8,29).
У книзi первосвященика i книжника Езри записано, що якщо хтось змшить наказ царя Кира про будову храму та принесення туди жертв i молш-ня за нього в цьому храм^ то хай вирвуть стовп з його дому i нехай його на ньому повюять i приб'ють, а дiм зруйнують (Езр. 6-10-11). (У Бiблil Кул. та Пул. Про це трохи шакше: "то буде вийнято дерево з хати його й буде вш тднятий та прибитий цвяхами до нього, а його хата буде за те розвалена". (Натяк на розп'яття?)
Дерево неодноразово згадуеться в контекст i з аморальними (з нашо1 точки зору) справами. Наприклад, у пророка Сремй про перелюб тд "гшляс-тими деревами" (Ср. 2-20, 3, 13).
У Бiблil дерево часто символiзуе людей рiзного стану, цiлi народи: "Я бачив беззаконного, - вказуе псалмоствець, - як вш пишався i розростався, неначе кедр лiванський" (Пс. 37:35). Або ... Навуходоносоровi - Вавшонсь-кому правителевi приснився вщий сон, у якому центральне мюце займало дерево. Воно росло, зрозумшо, у снi царя, посеред земль А було величезне, гарне, рясншо плодами, його вершина сягала неба. На гшш жили небеснi птахи, в холодку шд ним ховалися польовi звiрi i т.п. "Невсипущий i Святий", що зшшов з неба звелiв зрубати це дерево, а коршь залишити в залiзних та мiдних ланцюгах, щоб не мав змоги живитися вщ земль На вимогу царя пророк Даниш витлумачив йому цей сон, вказавши, що дерево - це вш сам, що якщо вш не шдкориться волi Найвищого, то його "...виженуть з-помiж людей i ти житимеш з дикими звiрами, тебе будуть, немов вола, травою годува-ти". Навуходоносор визнав волю Бога та повернувся на престол (Дан. 4).
Рiзнi породи дерева називаються у зв'язку зi спорудженням храмiв та царських палащв. Наприклад, Соломон "... облицював стши храму з середини кедровими дошками вщ пiдлоги у храмi аж до балок у стел^ - пообкладав iз середини деревом, а тдлогу храму вистелив кипарисовими дошками; обли-цював також кедровими дошками задню частину храму" (I Цар. 6:15,16). "До входу у всесвяте зробив двокрилi дверi з оливкового дерева, надвiрок i одвiр-ки були як п'ятикутник. Зробив так само двокрилi дверi з оливкового дерева i вирiзьбив на них херувимiв, пальми та квiти, що звисали, та й покрив !х золотом ("розплющеним")" (I Цар. 6:31-35).
Таким чином у цьому бiблейському фрагментi маемо iнформацiю не тшьки про художнi пластичнi твори, але й конкретизацiю матерiалiв, з яких вони виконаш.
"А як скшчив будувати храм, то вкрив його кедровими балками й дошками. Вш вивiв прибудову до всього храму.i зв'язав И з храмом кедро-вим деревом" (I Цар. 6:9,10).
Дуже щкаву iнформацiю про оформлення штер,ерiв храмiв, палацiв, використання для цього червоного дерева ^ що особливо цшне, - виготовлен-ня з дерева рiзних музикальних iнструментiв, мiстять II Хронiки (9:10,11).
"А слуги Хiрама (Хурама) й слуги Соломона, що привезли золота та ал-гум-дерево (або в шшому перекладi алгумове дерево) з Офiру (очевидно це краша в !нди', хоча точнiше И мiсцезнаходження не встановлено). Сiмдесят тлумачникiв Святого Письма вважають, що Офiр - це назва тодошньо1 ^ди. С
й iншi роз'яснення (Библейская Энциклопедия. - М., 1891, репринт. 1991. -С.539) "привезли також i алгум-дерево ... червоного дерева" (у Бiблiï Кулша i Пулюя Друга Парал. 10,11). "...Цар зробив з алгум-дерева (алгумового) сходи до храму Господнього й до царського палацу i цитри (гусла) та гарфи для ств-щв, не видано було тчого такого ранiше у юдейсьюй землi" (II Хр. 9:10-11).
Цей ряд прикладiв суто прагматичних дiянь, вчинкiв, намiрiв, цiлей людини можна продовжувати у Св. Письмь
Саме таю, засвщчеш в проханнi Нееми в царя Артаксеркса, вiдповiднi перепустки та листи до Асафа - царського люничого, щоб той дав йому дерева на колоди для брам у твердит при храм^ на мюью мури (в Срусалим^ та на дiм, в якому буде жити (Неем. 2:8).
Або коли йдеться про намiри царя Соломона спорудити величезний '^м iменi Господнього" (II Хрон. 2:9-12).
При цьому конкретизуеться юльюсть каменярiв, цеглярiв при них, породи дерева, а саме: кедрину, кипарис, алгум (в перекладi Пулюя i Кулша -сосна), яю на прохання Соломона в Лiванi будуть рубати слуги тирського царя Хiрама (Хурама) (до якого Соломон звернувся з таким проханням), що цього дерева ".. .сюльки буде потрiбно" Хiрам вiдтранспортуе плотами до Яф-фи, а звiдти до Срусалиму - доставку хай гарантуе Соломон (II Хрон. 2:15). За працю дереворубам Соломон общяв видати вщповщну (точно означену) юльюсть "корцiв" пшеницi, ячменю та "вщер" ("батiв" - Римська Бiблiя) вина.
Щкаво, що з-помiж майстрiв, яких Соломон просить цього ж Хiрана прислати на будiвництво храму i свого палацу мали б бути й таю, що володши б майстершстю "вирiзувати всяю рiзьби i виконувати всяю задуми" (II Хрон. 2:13).
Бiблiя дае привiд припускати, що у виготовленш престижних речей могло використовуватися i чорне дерево - ебан. У пророщш Езекеша, в жа-лобнiй пiснi над багатим острiвним мiстом Тир, з яким iзраïльтяни торгували, наголошуеться, що стши його були "..лз сешрського кипарису, щоглу з лiванського кедра, весла - з дубiв башанських" (Ез. 27:4-6). Тут же згадуеться i дерево ебан.
Дерево використовувалося за найрiзноманiтнiшим призначенням. Наприклад, "... намет весшьний спорудив ^6î цар iз дерева ливанського" (Пiсн. пiс. 3:9), або "дерев'яну башту" укрiплену на слонi i прив'язану до нього поясами, в кожнш з яких знаходилося чотири вояки, що з не1' билися, як це зробив Юда у боротьбi з Антiохом Свпатором (I Мак. 6:37) та ш.
З-помiж тих дерев, деревоподiбних кущiв, шших росли, якi в Бiблiï вщносяться до дерев, наприклад алое, агава та ш., у Святому Письмi назива-ються не тiльки ri, що росли на землi прадавньоï Палестини чи сусiдньоï Ль ви, але й деревину, яку привозили з далеких краш, наприклад !нди, для рiз-них цiлей, передуЫм будiвельних, та виготовлення меблiв i т.п.
До найчастше згадуваних вщносяться: ситтим - або ж акащя, дуже часто називаються лiванський кедр, кипарис, смоювниця та ïï рiзновид -сикомора, горiх, платан, ясен, тис, мигдальне, пальмове, гранатове, тутове, фь гове, червоне дерево, сосна, що густо росла в горах Ливану та Палестиш, i яка вживалася евреями на будiвництво, паливо, з не1' робили iдолiв, ïï вирощували.
Часто згадуеться дуб (Бут. 35:4; I Хрон. 10:12; Нав. 24:26 та ш.). Вш був дуже розповсюджений у Палестиш. Про це дерево треба було б сказати бшьше, бо i у нашiй украшськш мiфологil, взагалi мiфо-поетичних надбаннях европейських народiв вiн посiдае чи не найперше мюце. Правда, згадуваний в Бiблil рiзниться вiд европейського - зворотнш бiк його листя бiлявий. З-помiж iнших дерев вiн вирiзняеться своши якостями, передусiм довголiттям, вiн слугував iзраlльтянам, та iншим народам, за мюце пристанища, як будiвель-ний матерiал, для виготовлення з нього iдолiв та мiсця !х закопування, а ще частше у Святому Письмi вiн називаеться для щентифжацй певних мюцевос-тей, iмен, подш i т.п. Наприклад, в родючш долинi Мамре, що недалеко вщ м. Хеврона в Палестинi, де жив праотець Авраам i де вш та його наступники поховаш, рiс дуб вiдомий як "дуб Авраама", шд яким явився йому Бог в образах трьох ангелiв i який простояв тут, шанований навт арабами мусульманами, до 1889 року, коли-то був знищений бурею (Наука и религия. - №1. -1992. - С. 10). Як алегоричний образ дуб осшвувався на зразок: "стогшть дуби басансью, бо повалився лю непрохщний".
У Святому Письмi трапляються назви дерев, з щентифжащею яких е певш груднощi, наприклад теребинт (Ос. 4:13). У бiблiйнiй енциклопедй (М., 1891, препринт. 1912) зазначаеться, що це дерево школи змшували з дубом. Насправдi ж - це окремий вид дерев з родини фюташкових, вщомого не тшь-ки на Близькому Сходi але й пiвденнiй Свропi, що вщзначаеться пишною кроною, що для краш, де росте, мае особливе значення (тшь). Воно цшувало-ся своею духмяною смолою (терпентиною) ^ як дуб, досягало довгого вжу, зокрема через пагшець, що вiдростав з кореня. Звщси, у Святому Письмi править алегорiею вiчноl ютини.
Дерево гофер (Бут. 6:14), про яке вже була згадка вище. Важко визна-чити, що за рослина мандрагора або мандрагор. II плоди в Бiблil називають "любовш яблука" або "мандрагоровi яблука". Така рослина вщома на Сходi, а И плоди, подiбнi до цитрин, мають збуджуючi властивостi, тому Рахшь, яка довго не мала дгтей, домагалася цих плодiв (Бут. 30:14).
Деревом називаються алое, бальзам, нард, мирт та деяю шшь
Не впевнений, що в текстах книг Святого Письма Старого Завпу поза моею увагою не залишились невиявленими ще назваш там окремi види дерев, або вироби з них, ситуацй, в яких вони ф^урують, не кажучи про вiдповiднiсть духу Св. Письма мо!х iнтерпретацiй цих моменпв. Якщо при цьому я не допус-тився сумнiвних, щодо них пояснень, то вважаю свое завдання виконаним.
УДК 745.51 Доц. Р. Б. Одрехiвський, канд. мист. - НЛТУ Украти
СЮЖЕТ еССЕСВОГО ДЕРЕВА У ДЕКОРАТИВНА Р1ЗЬБ1 ШТЕР'СРЮ ЦЕРКВИ ГАЛИЧИНИ
Простежено еволющю сюжету Сссеевого дерева в шоностаснш р1зьб1 Галичи-ни з друго'х' половини ХУ11 - до 20-х рок1в XX ст. Накреслено перспективи подаль-шо! розробки теми.
Ключов1 слова: шоностасна р1зьба, Сссееве дерево, царськ1 врата.
