CC BY
24
18. Shalom, S. A value priorities and behavior: applying the theory of integrated system. Retrived from:
http://www.palermo.edu/cienciassociales/psicologia/publicaciones/pdf/Psico2/2Psico%2007.pdf.
19. Rach, V., Rach, D., 2000, Risk management in project implemented in transitional economy: financial products for the real sector in Ukraine. Proc. of international conference, Kyiv, 25-26.
,-, Стаття рекомендована до
Рецензент статт _ " ... „ _ _
, .. „ .. публ1каци 13.06.2016 р.
д.т.н., проф. Медведева О.М. ' ^ г
УДК 330.16+658.310.7
О.М. Ляшенко
БЕЗПЕЧНА СИНЕРГ1Я В УПРАВЛ1НН1 ПЩПРИСМСТВОМ
Сформульоваы 6a30Bi положення безпечноТ синерги в управляй пiдприeмством. Здiйснено iнтерпретацií безпечноТ синерги на прикладi управлiння економiчною безпекою пiдприeмства, показано особливостi такоТ iнтерпретацií на прикпадi контентноТ пари «ефективнють-результативнють». Дж. 4.
Кпючовi слова: синерпя, пiдприeмство, управлiння, ефективнiсть, результативнють, економiчна безпека.
Постановка проблеми та видшення нерозв'язано! ii частини.
Проблематика управлшня п1дприемствами належить до класу задач, вир1шення яких, з одного боку, е безперервним, з ¡ншого таким, що перебувае у процеа пост1йного удосконалення. Ц1льов1 установки такого удосконалення час вщ часу зазнають суттевих зм1н, як1 нараз1 скерован на убезпечення економ1чних 1нтерес1в. У найбтьш узагальненому вигляд1 таку семантичну конструкцш називають управлянням економ1чною безпекою.
Виходячи з того, що управлшня економ1чною безпекою шдприемства е штегрованою системою, головн1 ц1л1 якоТ стосуються сталого розвитку шдприемства в поточному та майбутых перюдах, постановка проблеми ц1еТ статт1 буде стосуватися достатньо поширеного у науц1 явища синерги, але 1нтерпретовану визначення впливу економ1чноТ безпеки п1дприемства на досягнення його загальних цтей.
Отже, управл1ння економ1чною безпекою п1дприемства е достатньо складним процесом. G дек1лька головних причин, ям зумовлюють таку складн1сть: по-перше, к1льк1сть 1нтерес1в, як1 мають шдлягати узгодженню, е достатньо великою та вкрай неоднородною, по-друге, узгодження штереав е не одномоментним актом, а складною i тривалою д1ею, яка мае, виходячи з авторського розумшня економiчноТ безпеки та тлумачення акмеобезпекологи, досягти гармонiйного стану [1].
Новий, рашше не дослiджений аспект такого управлшня виходить з припущення, що синерпчш ефекти iманентно притаманнi економiчнiй безпецi, якщо IT розглядати як мiру економiчноТ свободи. Проте, осктьки царина економiчноТ безпеки як жодна з шших царин пов'язана iз загрозами, такi ефекти можуть бути як позитивними (принаймш, найчастiше таю ефекти i розглядаються «за замовчаанням», без припущення, що можуть бути якюь iншi), так i негативними. Очевидно, що припущення щодо нейтрально!' синерги [2, с. 32] не некоректним. Водночас, «латеральне» використання принципа 3S (safety, security, safeguards), запозичене з лексикону МАГАТЕ [3], у цьому дослщження
цтком може стат в нагодк_
76 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58)
Теоретичну основу статп становлять фундаментальн положення безпекознавства, положення екосекенту (ecosecent - наука про економiчну безпеку пщприемства), загальноТ теори систем, теорiй i концепцiй функцiонування та розвиту пщприемства.
Мета статп полягае у встановленн методолопчно'Т рамки безпечноТ синерги в управлшш пiдприемством, скерованому на досягнення економiчноТ безпеки.
Виклад основного матерiалу. Бурхливий розвиток теорiТ результативностi е закономiрним слiдством копiткоТ працi зi спостереження науковцями сучасних економiчних процеав. Водночас, розвиток теорiй результативностi е передумовою поглиблення та удосконалення школи економiчноТ ефективностi, головнi положення якоТ слугують цiлям адекватного подолання низки методолопчних прогалин у цiй сферк Наприклад, в [4] виокремлено таю науковi пiдходи до розумiння результативност як на теоретичному, так i на емпiричному рiвнях: результативнiсть як iмплантат в теорiях економiчноТ ефективносп; результативнiсть як прикладна компонента теорш економiчноТ ефективностi; результативнiсть як етап подальшого розвитку теорiй економiчноТ ефективностк
Водночас, на вiдмiну вiд результативности ефективнiсть визначаеться як мiра економiчностi витрат ресурсiв (фондiв, часу, енерги тощо) та Тх перетворення у соцiально-економiчнi результати.
Виходячи iз результат встановлення доцiльностi застосування ключових елеменлв ТТ дефiнiцiй та можливостей використання пiдходiв до результативностi в управлшш економiчною безпекою пiдприемства, можна дшти наступного висновку: результативнiсть управлiння економiчною безпекою пiдприемства е мiрилом досягнення сукупност цiлей такого управлiння, а саме, мiри взаемоузгодження iнтересiв внутршшх та зовнiшнiх стейкхолдерiв пiдприемства, ступеню захищеностi вiд загроз та надмносп створеного ресурсного забезпечення. Саме це i е основоположним принципом безпечноТ синерги в управлiння пiдприемством.
Розглядаючи питання результативностi управлiння економiчною безпекою пщприемства з ^еТ' точки зору, маемо зазначити, що ц^ пщприемства, як складноТ соцютехшчноТ' системи, далеко не завжди можуть бути сформульованими доволi чiтко (наприклад, це може стосуватися стратепчних цiлей управлiння економiчною безпекою пiдприемства), що суттево ускладнюе оцiнку результативностi. Крiм того, якщо навггь цiлi сформульованi досить ч^ко, проте Тх занадто деталiзовано, то це може суттево ускладнювати згортку деталiзованих оцiнок складових результативностi управлшня економiчною безпекою пiдприемства, що може негативно вплинути на формування загального показника такоТ результативностi через неоднозначнють та суперечливiсть його лiнгвiстичного тлумачення. Таким е погляд на результативност управлшня економiчною безпекою пiдприемства з позици досяжностi поставлених цiлей. Однак, тлумачити результативнють можна й шакше. Зокрема, дещо iншим е погляд на результативнють управлшня економiчною безпекою пщприемства з позици зютавлення досягнутих результатiв, представлених у вартiсному виглядк та витрачених на Тх досягнення кошлв.
Слiд також зазначити, що результативнють управлшня економiчною безпекою пщприемства мае перебувати у площиш лопки ТТ керованостi. Вiдповiдно, будь-який чинник, який е потенцшною загрозою, «автоматично» призводить до небезпечноТ синерги, виходячи з елементарноТ логiки наявностi ствмножника з вiд'емним значенням. (Арифметична лопка тут «не працюе», наявнiсть двох i бiльше парних таких чиннимв до ефекту «мшус на мшус дае плюс» не дiе). Така вимога е постулатом, осктьки порушення логiки керованостi економiчноТ безпеки пщприемства е першою найважливiшою перешкодою
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58) 77
досягнення результативност такого управлшня, яка, ютотно гальмуючи процес управлiння економiчною безпекою пщприемства, автоматично стае загрозою не ттьки, власне, економiчнiй безпецi, але й розвитку пiдприемства загалом. Таким чином, лопка керованостi економiчноï безпеки пщприемства мае розглядатись як один з визначальних чинниш результативност ïï управлiння. 1накше кажучи, мiж управлшням економiчною безпекою пiдприемства, логiкою керованост такого управлiння та результативнiстю юнуе складна взаемодiя i взаемозалежнiсть, яка вщповщае за певнi наслiдки.
Таким чином, якщо визнати iмперативом сукупного результату управлшсько! дiяльностi досягнення певного рiвня економiчноï безпеки пiдприемства, то маемо зазначити, що такий результат створюеться внаслщок здiйснення тривалого процесу, який мае велике число Гтерацш та потребуе подальшого проведення спецГальних наукових розвiдок щодо остаточного створення його теоретичного пщфунтя.
Процес вимiрювання ефективностi взаемоузгодження економiчних iнтересiв стейкхолдерiв пiдприемства потребуе використання сукупностi критери'в. Такi критерiï необхiднi для сшвставлення рiзних варiантiв взаемоузгодження та вибору найкращого з них, а також для оцшки ступеня досяжност поставлено!' мети. Критерш оцiнки ефективностi рГшень повинен мати кiлькiсний вираз, найбтьш повно вiдображати результати рiшень, бути простим i конкретним. Правильний вибiр критерш ефективностГ еквiвалентний правильному формулюванню завдання, оскiльки нерiдко сам критерш сприяе визначенню напрямкiв рiшення задачк
Вибiр критерiю ефективностi е досить складним завданням. Невiрно обраний критерш може призвести до помилкових висновмв, тому необхщно враховувати наступне. Критерiем може бути як один, так i ктька показникiв. Однак частковi критерГ! (для окремих пiдсистем пщприемства) повинн бути ув'язанi Гз загальносистемним критерiем щодо iнтересiв пiдприемства в цтому. Якщо кГлькГсть критери'в е досить великою, !х варто згрупувати, пюля чого з бГльш важливо! групи вибрати основний критерГй. Робота з вибору критерш здшснюеться на рГвн логГчних мГркувань та штущи'.
Згрупуемо критерГ! ефективностГ взаемоузгодження економГчних ГнтересГв стейкхолдерГв пГдприемства у двГ групи, умовно назвавши !х результативно-орГентованГ та процесно-орГентованГ. До результативно-орГентованих критерГ!в ефективностГ взаемоузгодження економГчних ГнтересГв пГдприемства належить власне результативнють (Р), визначення яко! дае змогу встановити, яким чином використовуються ресурси пГдприемства, спрямован на таке взаемоузгодження. 1накше кажучи, це критерГй "цши питання". Серед процесно-орГентованих критери'в найважливГше мюце посГдае ступГнь задоволення вимог стейкхолдерГв щодо взаемоузгодження !х економГчних ГнтересГв (З). Таким чином, процес вимГрювання ефективностГ взаемоузгодження економГчних ГнтересГв пГдприемства (Пв) е функцГею вщ критери'в результативност та ступеня задоволення вимог зацГкавлених сторГн:
Пв =f(P,3) (1)
Кожен з наведених критери'в, в свою чергу, е складною функцГею, яка характеризуеться сукупнютю параметрГв, що визначають границ ефективностГ взаемоузгодження економГчних ГнтересГв пГдприемства. В якост параметрГв можуть бути використанГ не ттьки максимальн або мГнГмальнГ значення показниш, але й границГ допустимостГ, за межами яких пщвищення ефективностГ може бути насттьки несуттевим, що його визначення може бути проГгноровано.
78
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58)
Процес взаемоузгодження економiчних iнтересiв стейкхолдерiв пщприемства постiйно перебувае у рухливому стаж, тому одноразово вибрати й зафксувати критери такого процесу неможливо. ^м того, нагадаемо, що економiчнi штереси пiдприемства слiд узгоджувати не лише з штересами стейкхолдерiв зовнiшнього середовища, ям з ним взаемодiють, але й помiж стекхолдерами внутрiшнього середовища пщприемства. Виходячи з цього, вимiрювати ефективнють взаемоузгодження економiчних iнтересiв стейкхолдерiв пiдприемства на площини неможливо, потрiбно використовувати об'емнi образи. В якост одного з таких образiв може бути використано шрамщу ефективностi взаемоузгодження економiчних iнтересiв стейкхолдерiв пiдприемства.
В основу оцшювання результативностi управлiння економiчною безпекою пiдприемства покладено комплементарно-акмеологiчну методику, тобто таку методику, яка спираеться на найкращi зразки оцшювання результативност та ефективност дiяльностi пiдприемства та е адаптованою до потреб управлшня його економiчною безпекою. Створення тако'Г методики е доволi складним завданням, осктьки рiзноманiтнi критери оцiнки ефективност функцiонування соцiально-економiчних систем свiдчить про недостатнють наукового опрацювання дослщжуваноТ проблематики, и полiморфний характер i недосконалiсть iснуючих теоретико-методологiчних пiдходiв.
В економiчних дослiдженнях найчастiше зустрiчаються такi критери ефективностк загальний, локальний; соцiально-економiчний, економiчний, соцiальний; iнтегральний, частковий. Водночас, у цих же дослщженнях, як правило, наголошуеться на iснуваннi двох аспеклв (тобто iснуваннi двох видових проявiв) ефективностi функцiонування господарських систем - економiчному та соцiальному. З цього моменту починають виникати певнi труднощi щодо оцiнювання результативностi управлiння економiчною безпекою пiдприемства. По-перше, управлiння економiчною безпекою пiдприемства е складним соцiально-економiчним процесом, через що урахування обох вказаних аспек^в ефективностi функцiонування господарських систем, як економiчного, так i соцiального, тут е обов'язковим. По-друге, со^альна складова такого процесу потребуе при здшснеш такого оцiнювання врахування рiвня задоволення iнтересiв стейкхолдерiв пщприемства. До реч^ класики безпекознавства, наприклад, [162] переконан в тому, що найкращий споаб захисту iнтересiв полягае у хоча б частковому 'х задоволенш. По-трете, критерiй результативностi - це вщносна величина, яка вщображае рiвень досягнення поставлених цiлей чи запланованих результат. Таким чином, для правильного визначення критерш результативностi управлшня економiчною безпекою пiдприемства потрiбно виконання двох умов: очшуваш результати мають бути кiлькiсно визначеними й мати еталонн значення. Звiсно, що еталони можна визначати у кожному конкретному випадку окремо, якщо цього вимагае специфка аналiзованого пщприемства.
Опис основних крош алгоритму оцшювання результативност управлшня економiчною безпекою пiдприемства можна здшснити в такий спосiб:
- щентифка^я загроз цiлям управлiння економiчною безпекою пщприемства;
- розробка i реалiзацiя превентивних заходiв щодо уникнення загроз цтям управлiння економiчною безпекою пщприемства;
- оцшка дiевостi здiйснення превентивних заходiв щодо уникнення загроз цтям управлшня економiчною безпекою пiдприемства;
- визначення причин недостатньо' дiевостi здшснення превентивних заходiв щодо уникнення загроз цтям управлшня економiчною безпекою пщприемства;
- виявлення нових загроз цтям управлшня економiчною безпекою
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58) 79
пГдприемства та ¡дентифкацГя мГри !х невщворотносп;
- оцГнка вартостГ комплексу заходГв щодо уникнення або подолання наслщш загроз цГлям управлГння економГчною безпекою пГдприемства;
- призначення вщповщальних за реалГзацш заходГв щодо уникнення або подолання наслщш загроз цГлям управлГння економГчною безпекою пГдприемства.
Останшм етапом оцшювання результативностГ управлГння економГчною безпекою пГдприемства мае бути визначення чинниш, якГ можуть перешкоджати досягненню тако! результативностГ. Зокрема можна видГлити наступн чинники, якГ, пГдсилюючи недосконалГсть мехашзмГв узгодження ГнтересГв, негативно впливають на результативнють управлГння економГчною безпекою пГдприемства: орГентацГя пГдприемства на конкретного замовника, випуск продукцГ! "на замовлення"; прозорють, незанятГсть багатьох ринкових нГш; особливост управлшсько!' культури, технократизм i технщизм мислення бГльшостГ керГвникГв пГдприемств, що приводить до переважання шту'!тивно-досвщних мехашзмГв ухвалення рГшень над рацГональними.
АналГз таких чинникГв передбачае використання методу Гзольованого !х впливу на коливання узагальненого показника результативностГ управлГння економГчною безпекою пГдприемства. Вплив чинникГв, якГ можуть перешкоджати досягненню результативностГ управлГння економГчною безпекою пГдприемства, визначаеться тим, насктьки вони "вщдалили" оцшювану результативнють вщ ¡деально!'. 1накше кажучи, такий аналГз дозволяе встановити кГлькГснГ ознаки негативного впливу чинникГв, що зумовили наявнють розриву мГж ¡деальною та фактичною результативнютю управлГння економГчною безпекою пГдприемства, тим самим встановивши ознаки небезпечно! синерги.
Висновки i перспективи подальших дослiджень. Взявши за основу логГку пГдпорядкування показникГв ефективностГ показникам результативностГ, пропонуеться результативнють управлГння економГчною безпекою оцшювати скрГзь призму оцшок ефективностГ управлГння економГчною безпекою пГдприемства, якГ, в свою чергу, спираються на даш про витрати щодо запобГгання можливим негативним впливам на економГчну безпеку та про розмГри вщвернено! i заподГяно! шкоди, пщкртлеш вГдповГдними економГчними розрахунками. ДеталГзацГю оцшювання ефективностГ управлГння економГчною безпекою пГдприемства можна здшснювати також, наприклад, зютавляючи рГзницю мГж вартГстю вщвернено!' та заподГяно! шкоди ¡з сумою витрат, понесених на протистояння загрозк Проте слщ визнати, що такий показник не позбавлений недолшв, пов'язаних як ¡з труднощами в отриманнГ релевантно! ¡нформацГ! щодо його наповнення, так i з ¡нтерпретацГею результатГв розрахунш, якГ можуть виникнути внаслГдок його вщ'емного значення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ляшенко, О.М. Концептуал1зац1я управлГння економГчною безпекою пГдприемства : [монограф1я] / О.М. Ляшенко. - Луганськ : СНУ ¡м. В. Даля, 2011. — 400 с.
2. Дегтярьова, 1.Б. СинергетичнГ ефекти еколого-економГчних систем в умовах ¡нформацГйно! економГки / Дегтярьова 1.Б., Мельник О.1., А.В. Бондар // МеханГзми регулювання економГки .- 2013. № 3. - С. 30-35.
3. The Interface Between Safety and Security at Nuclear Power Plants, INSAG-24. — Vienna: IAEA, 2010.
4. Олексюк, О.1. Результативнють дГяльностГ пГдприемства. - Дис...докт. екон. наук .:
08.00.04 .02 / ОлексГй 1ванович Олексюк - ДВНЗ «Кивський нацГональний економГчний
унГверситет ¡менГ Вадима Гетьмана», К.: 2009. - 410 с.
,-, Стаття рекомендована до
Рецензент статтг " ... „ . _
4 , п ,п публгкацп 14.06.2016 р.
д.е.н., проф. Петрова 1.Л. ' ^ г
80
"УправлГння проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58)
