CC BY
94
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.3
12. Положения про винагороду за надання послуг з управлшня активами недержавного пенсшного фонду // Ршення Державно! комюп з цiнних паперiв та фондового ринку № 335 вщ 11 серпня 2004 року.
13. Положения про порядок складання та розкриття шформацп компанieю з управлшня активами про результати дiяльностi та розрахунок вартост чистих активiв ш-тсв спiльного ш-вестування (пайових та корпоративних iнвестицiйних фондiв) // Ршення Державно! комюп з щнних паперiв та фондового ринку № 216 вщ 1 серпня 2002 року.
Рудой В.М. Оценка эффективности управления активами институционных инвесторов
Установлено, что существующие в Украине методики оценки эффективности управления активами институционных инвесторов не являются адекватными уровню развитию этого вида финансовых услуг и не дают возможности в полной мере получить качественные результаты. Определено, что привлекает внимание проблема недостаточного информационного обеспечения процесса определения эффективности, своеобразная информационная диффузия - распыление необходимой информации между разными источниками и объектами.
Ключевые слова: управление активами, инвестиции, прибыльность активов, чистые активы, институционные инвесторы.
Rudoiy У.М. An estimation of a management efficiency actives institution investors
It is established, that techniques of an estimation of a management efficiency existing in Ukraine actives institution investors are not adequate equal to development of this kind of financial services and do not give an opportunity to the full to receive qualitative results. It is certain, that draws attention a problem of an insufficient supply with information of process of definition of efficiency, original information diffusion - dispersion of the necessary information between different sources and objects.
Keywords: management of actives, investments, profitableness of actives, pure actives, investors.
УДК 336.221 Астр. Ю.В. Садовий1 - Львiвський НУ м. 1вана Франка
БЕНЧМАРК1НГ В УПРАВЛ1НН1 РОЗВИТКОМ СОЦ1АЛЬНО1
СФЕРИ В УКРА1Н1
Концепщя бенчмаркшгу належить до сучасних методик аналiзу рiвня конку-рентоспроможносп та вже адаптувалась в Укрш'ш. Використання бенчмаркшгу до-цшьно поширювати на оргашзацп та установи сощально! сфери, i зокрема в закладах осв^и, де вш частково знайшов застосування. Можливосп впровадження бенчмаркшгу в закладах осв^и цшком можна поширити i на заклади охорони здоров'я. Важ-ливим рiвнем застосування бенчмаркшгу е репональний рiвень. До бенчмаркшгових показниюв регионального рiвня доцшьно вщнести показник швестицш у сощальну сферу, що сприятиме бшьшим можливостям в управлшш нею.
Процес реформування економжи Украши потребуе вдосконалення ю-нуючого масиву статистичних показниюв, створення та розроблення ново! яюсно! системи показниюв-шдикатор1в економжи у вЫх сферах сощальних перетворень. Така система показниюв мае охоплювати вс основш процеси, що формують стан { тенденци сощально-економ1чного розвитку мют, реп-ошв та кра!ни загалом. Особливо актуальною е проблема з1 створення системи статистичних показниюв репонального р1вня, зокрема статистичних шди-
1 Наук. кер1вник: проф. В.В. Яцура, д-р екон. наук - Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка
KaTopiB сощального розвитку, та рiвня життя населення регюну. Науковий пошук ефективно! системи iндикаторiв сощально! сфери передбачае також ^Bi пiдходи й методики в анаштичному процесi. Одним i3 таких методик дослщження економiчних структур е бенчмаркшг [1]. Буквально з англшсь-ко! (benchmarking) перекладаеться як встановлення контрольно! точки, тобто визначення параметрiв певного рiвня системи в якост еталону. В економiч-нiй лiтературi бенчмаркiнг розглядають як перманентний, безперервний про-цес порiвняння товарiв (робгт, послуг), виробничих процесiв, методiв та ш-ших параметрiв дослiджуваного шдприемства (структурного пiдроздiлу) з аналогiчними об'ектами iнших пiдприемств чи структурних шдроздшв.
Поняття мбенчмаркiнгм уперше з'явилося в 1972 р. в ^ститул страте-гiчного планування Кембриджу пiд час дослщницько! дiяльностi консалтин-гово! групи PIMS [2]. Саме тодi було сформульовано основний принцип бенчмаркшгу, сутнiсть якого полягае у тому, що для пошуку ефективного ршен-ня в умовах конкуренци необхiдно знати кращий досвiд шших пiдприемств, якi досягли успiху в подiбних умовах. Першим практичним застосуванням бенчмаркшгу став проект компанп "Ксерокс" щодо порiвняння якостi вироб-лено! нею продукци з найбiльш усшшними на той час японськими аналогами. В Укршт бенчмаркiнг офщшно набувае визнання вiд 29 шчня 2007 р., коли у примщенш Украшського Дому вiдбулася конференцiя шд гаслом "Украшський 1ндекс Бенчмаркiнгу як шструмент пiдвищення конкурентос-проможностi шдприемств". Конференцiю сво1м виступом вiдкрили Кен Нак-бар (Ken Nachbar), директор проекту розвитку приватного сектору (DFID) та Джон Стаппел (John Stappel), голова DFID в Укршт. Вони ознайомили учас-ниюв з новою для бшьшоси компанiй концепцiею Украшського 1ндексу Бен-чмаркiнгу (UBI) i розкрили методику застосування. Вiдтодi практика бенчмаркшгу поширюеться в Укршт у сферi виробництва i послуг. Бенчмаркшгу присвячено значну кшьюсть наукових публшацш та дослiджень украшсь-ких економiстiв. Теоретичним i практичним питанням iз використання бенчмаркшгу присвячено дослiдження Г. Азоева, I. Ансоффа, О. Ареф'ева, О. Ареф'ево!, I. Аренкова, I. Арташино!, Г. Бапева, Л. Балабаново!, I. Бланка, В. Брукхарда, Г. Ватсона, Р. Венетучч^ О. Вiханського, А. Войчака, I. Герчь ково!, А. Градова, Л. Довгань, П. Зав'ялова, Р. Кемпа, Х. Клаузена, Ф. Котле-ра, М. Круглова, Ж. - Ж. Ламбена, Д. Лейдша, А. Мазараю, О. Михайлово!, В. Оберемчук, Й. Охшати, О. Подсолонко, I. Шддубного, Л. Прус, К. Редчен-ко, Ю. Соловйово!, Н. Тарнавсько!, А. Томпсона, Т. Фаррi, Р. Фатхутдшова, З. Шершньово!, Й. Шетл, В. Шинкаренка, А. Юданова та шших науковщв. Однак, що стосуеться сощально! сфери, то тут, на нашу думку, не повшстю використано можливост бенчмаркiнгу [3].
Метою роботи е дослщження бенчмаркiнгу щодо можливостей його застосування у соцiальнiй сферь
Для з'ясування питання iз застосування бенчмаркшгу в сощальнш сферi та можливостей И покращення за допомогою ще! концепци потрiбно детальнiше розглянути сутшсть, моделi й етапнiсть проведення бенчмаркшгу. Вщомо, що бенчмаркшг - це насамперед процес пошуку еталонного еко-номiчно ефективнiшого шдприемства-конкурента з метою порiвняння з дос-лiджуваним для переймання його найкращих методiв роботи. Вiн пов'язаний
Науковий вкник НЛТУ Укра'ши. - 2011. - Вип. 21.3
з постановкою цшей i виступае одним з компоненлв планування. Дослiдники поеднують його з так званим циклом ДемЫга, що охоплюе чотири елементи: плануй, здшснюй, перевiряй, дiй. OKpeMi моделi бенчмаркiнгу мiстять до 30 кроюв, якi необхiдно пройти для досягнення остаточного результату. Ос-новний змют та мета бенчмаркiнгу полягае в щентифшаци вiдмiнностей з по-рiвнюваним аналогом (еталоном), визначення причин цих вщмшностей та виявлення можливостей щодо вдосконалення об,ектiв бенчмаркiнгу. Об'екта-ми бенчмаркiнгу можуть бути: методи, процеси, технологи, яюсш параметри продукцп, показники фшансово-господарсько! дiяльностi пiдприемств (структурних пiдроздiлiв). Дослiджуючи виробничi процеси, методи чи технологи виробництва i збуту продукцп, головну увагу придшяють пошуку ре-зервiв зниження витрат виробництва та шдвищенню конкурентоспроможнос-т продукцп. Наприклад у виробництвi часто застосовують моделi бенчмар-кiнгу Р. Кемпа та Х. Вазiрi [4]. У них виокремлено таю етапи: 1) планування (визначають об'ект бенчмаркшгу, найкрашд варiанти i методи збирання ш-формаци); 2) аналiз (визначення слабких сторш дослщжувано! компани та проектування бажаного рiвня); 3) штегрування (визначення функцiональних цiлей та налагодження комунiкацiйних зв,язкiв); 4) ди (розроблення i реалiза-цiя планiв впровадження та мониторинг); 5) зрiлiсть (оцшка досягнення пози-цiй лiдера певно'' сфери).
Проект бенчмаркiнгу К. Накбара, що був розроблений та адаптований до особливостей укра'нського ринку, на нашу думку, виглядае бшьш пере-конливо. Адже ця методика пройшла перевiрку в Укра'ш i шдтвердила про можливiсть l'i застосування в малих та великих фiрмах [5-6]. Система дае змо-гу швидко оцiнити рiвень та якiсть управлшня компашею порiвняно з найкращими св^овими практиками. Головна перевага проведення бенчмаркшгу за методикою UBI (Укра'нського 1ндексу Бенчмаркiнгу) - вiдсутнiсть необхщност вiдкривати конфiденцiйну iнформацiю компани, яка становить ii комерцiйну таемницю. Другою важливою перевагою ще! методики е швид-кiсть проведення тако'' процедури, тобто повний И цикл займае близько шести годин. Методика процесу UBI бенчмаркшгу складаеться iз деюлькох ета-шв: 1) ознайомлення акредитованого консультанта керiвництвом з керiвниц-твом i лiдером компани; 2) ознайомлення з компашею та И виробництвом i послугами; 3) безпосередня реалiзацiя процедури бенчмаркшгу (у цш проце-дурi беруть участь 5-7 топ-менеджерiв компани); 4) занесення отриманих ре-зультатiв у комп'ютерну модель; 5) презентаци отриманих результатiв.
Змют головно'' процедури UBI-бенчмаркiнгу передбачае заповнення спещально складено'' анкети, за результатами яко'' оцiнюеться загальний результат компани. Анкета мiстить вiсiм основних роздшв, за якими проводиться бенчмарюнг, а саме: 1) плани щодо бiзнесу; 2) стосунки компани з кшентами; 3) робота з персоналом; 4) операцшний менеджмент; 5) новi ринки; 6) шноваци та вдосконалення товарiв; 7) фшансовий менеджмент; 8) ог-ляд бiзнесу. Кожний роздiл мiстить певну юльюсть запитань, вiдповiдi на якi передбачають 5-бальну шкалу оцiнювання: вiд повно'' згоди до повного запе-речення (таким чином, не мае потреби вимагати вщ керiвникiв фiрми конфь денцшно! шформаци). Зрозумiло, що така процедура бенчмаркшгу не може бути здшснена без участ акредитованого консультанта, який контролюе i
спрямовуе процес заповнення анкети. Внаслщок вказаних процедур визнача-ються сильнi та слабк мiсця компанiï.
Практика бенчмаркiнгу приносить вагомi результати як для покра-щення якостi продукцiï так i для шдвищення рiвня конкурентоспроможностi шдприемств та оргашзацш соцiальноï сфери. Використання цього шдходу, разом iз щоденним процесом планування в органiзацiях соцiальноï сфери, на-дае менеджерам додаткову можливють ефективнiше рухатися на шляху до досягнення кращих позицiй на ринку сощальних послуг. Яскравим прикладом цьому е надання освггшх послуг. Так, Людмила Прус у свош дисертаци мУправлiння конкурентоспроможнiстю вищих навчальних закладiв на засадах бенчмаркшгу" вперше в Украïнi розробила концепщю управлiння конку-рентоспроможнiстю вищих навчальних закладiв на засадах бенчмаркшгу [1]. Це дослщження вiдкрило нове бачення процесу цшеспрямованого системного впливу на формування i розвиток конкурентних переваг на основi щеологи порiвняння вищих навчальних закладiв з еталонами, виявленими шляхом мо-шторингу ринку освiтнiх послуг. Це дозволило здшснити перегляд змiстових характеристик об'екпв управлiння в освiтi, безперервно самовдосконалюва-тися i перейти вiд методiв ситуацiйного управлiння конкурентоспроможшс-тю до управлшня тенденцiями. Внаслiдок виконаного дослщження побудова-но модель органiзацiйно-економiчного забезпечення iмплементацiï бенчмар-кiнгу в управлшня вищими навчальними закладами. Основою ще1* моделi е сукупнiсть згрупованих за сформованими критерiями, взаемопов'язаних мо-дулiв (iнформацiйного, органiзацiйного, соцiально-психологiчного, фшансо-вого та анал^ичного), якi передбачають формування нового змютового на-повнення процеЫв, функцiй i методiв управлiння конкурентоспроможшстю вищих навчальних закладiв в Укршт. Такi можливостi застосування бенчмаркшгу дали змогу наблизити украïнськi освггш заклади вищого рiвня до реалiзацiï Болонського процесу. Зауважимо також, що особливо!" уваги придь лено питанню класифiкацiï видiв конкурентоспроможностi вищих навчальних закладiв.
З огляду на це, виокремлено додаткову ознаку "вид ринку" як основу чотирьох видiв конкурентоспроможност вищих навчальних закладiв, а саме: 1) на ринках осв^шх продук^в; 2) на ринках робочо1' сили; 3) на ринку ште-лектуально1' власностi, iнформацiï, iнжинiрингових та консалтингових послуг; 4) на ринку мiжнародних освiтнiх продуктiв. Водночас, у впровадженн бенчмаркiнгу в закладах освгги iснують окремi перешкоди. Серед таких перешкод е нормативно-правова регламентащя щодо обов'язково1' iндексацiï оплати навчання через шфлящю. Адже в умовах "демографiчноï ями" i фшансо-во1' кризи державнi заклади освгги з вищими якiсними показниками стають недоступними для абiтурiентiв. Як наслщок, на послуги таких навчальних закладiв зменшуеться попит, що в результат зменшуе рейтинг вищого нав-чального закладу.
Окрiм рiвня суб'ек^в господарювання (пiдприемств, установ i оргашзацш), бенчмаркшг застосовуеться на регюнальному рiвнi. Серед показникiв монiторингу стратепчного розвитку окремих областей визначено Ым найваж-ливiших (бенчмаркiнгових), рiвень яких необхщно досягти у 2010 i 2015 рр., а саме: 1) валовий регiональний продукт; 2) швестици (капiтальнi швестици
Науковий iticiiiiK НЛТУ УкраУни. - 2011. - Вип. 21.3
та прямi шоземт iнвестицiï); 3) рiвень безробггтя населення; 4) рiвень бщ-ностц 5) середньомiсячна заробiтна плата; 6) обсяг зовшшньо1' торгiвлi; 7) юльюсть осiб, що навчаються.
Як видно з наведеного перелжу, застосування бенчмарюнгово1' кон-цепцiï особливо стосуеться показниюв розвитку соцiальноï сфери (показни-ки: 3-5 i 7). Рiвень безроб^я населення розраховуеться за методикою МГжм-родно1' органiзацiï працi - це вщношення кiлькостi безробiтних до економiчно активного населення (15-70 рокiв). Причому до таких оЫб вiдносять як за-реестрованих, так i незареестрованих у державнiй службi зайнятостi, котрi вiдповiдають таким умовам: 1) не мали роботи (прибуткового заняття); 2) активно шукали роботу (намагались оргашзувати власну справу); 3) були гото-вi приступити до роботи у найближчий час. Наприклад, рiвень безробiття у Львiвськiй областi за 2008 р. становив 7,6 %, а в 2009 р. - 8,5 % [3]. Водно-час, тдвищення цього показника пояснюеться зростанням частки зареестро-вано1' кiлькостi безробггних. Показник середньомiсячноï зарплати розрахову-ють на регiональному рiвнi за найманими пращвниками. Наприклад, се-редньомiсячна номшальна заробiтна плата одного працiвника по Львiвськiй областi становила 1667, 26 грн у 2009 р., що на 6,1 %о бшьше порiвняно з 2008 р. (1570,8 грн). Водночас показник реально1' заробiтноï плати у 2009 ро-цi зменшився до 90,1 % вiд 2008 р. Порiвняно новим бенчмаркiнговим показ-ником е показник рiвня бщност^ який визначае частку населення, у якого рь вень споживання (доходiв) на одну особу е нижчим вщ визначено1' межi бщ-ность У Львiвськiй областi рiвень бщност у 2009 р. становив 31,4 %, що бiльше нiж 2008 р. (19,2 %). Ще одним iз бенчмаркiнгових показникiв регь онального рiвня е кiлькiсть осiб, що навчаються. Цей показник у Львiвськiй област у 2008 р. становив 88,8 %, а в 2009 р. - 89,2 %, причому досягнутий рiвень е вищим вщ прогнозованого на 2010 р. (89,0 %). Таким чином, незва-жаючи на попередньо наведенi показники сощального розвитку регiону на прикладi Львiвщини, якi показують доволi негативну тенденцш погiршення життя населення, украïнцi швестують у людський капiтал з вiрою на краще майбутне.
Отже, можна зробити таю висновки:
1. Концепщя бенчмаркшгу належить до сучасних методик аналiзу рiв-ня конкурентоспроможностi та вже адаптувалась в Украïнi.
2. Використання бенчмаркшгу доцшьно поширювати на оргашзаци та установи соцiальноï сфери, i зокрема в закладах освгги, де частково вш час-тково знайшов застосування. МожливостГ впровадження бенчмаркiнгу в закладах освгти цГлком можна поширити i на заклади охорони здоров'я. Це пи-тання залишаеться у перспективi дослiджень.
3. Важливим рГв^м застосування бенчмаркiнгу е регюнальний рiвень. Часткове впровадження бенчмаркiнгових показниюв за мГжшродними методами вже здшснено. Водночас, немае, як контрольних параметрiв, показникiв соцiального розвитку кращих регюшв Укра1'ни, а також кращого мГжшродно-го досвГду. Для окреслення найкращих показниюв можна обрати показники краш-члешв Оргашзаци економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР) [7]. Ця оргашзащя е своерщним клубом багатих краш, оскГльки кра1'ни, якГ
виробляють близько 75 % свгтових матерiальних цшностей i послуг. Згiдно з класифжащею BcecBiTHboro eK0H0MÍ4H0r0 форуму, переважна бшьшють цих краш входить до групи краш, що рухаються завдяки шноващям. У 2009 р. та на початку 2010-го рейтинг за шдексом глобально1 конкурентоспроможностi ВЕФ очолили Швейцарiя, США, Сiнгапур, Швецiя й Дашя. З огляду на це, до бенчмаркшгових показникiв регiонального рiвня доцшьно вiднести показник iнвестицiй у сощальну сферу, що сприятиме бiльшим можливостям в управ-лiннi нею.
Лггература
1. Прус Л.Р. Управлiння конкурентоспроможнютю вищих навчальних закладiв на засадах бенчмаркшгу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 / Л.Р. Прус. - Тернотль, 2008. - 20 с.
2. Хачатурян, Х.В. Свроштеграцшш детермшанти шновацшних трансформацш державного управлiння в Укра1т / Х.В. Хачатурян // Державне управлшня: теорiя та практика: електрон. наук. фах. вид. / Нац. акад. держ. упр. - 2006. - № 1. - С. 1-7.
3. Стратепя розвитку Львiвськоï областi до 2015 року / мотторинг за 2009. - Вип. 9. -Львiв : Гол. упр-ня статистики у Львiв. обл., 2010. - С. 253-266.
4. The Global Competitiveness Report 2009-2010 / World Economic Forum, 2009. - [S. l.: s. n.]. - 479 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.weforum.org/documents/GCR09/ index.html.
5. Human Development Report 2007/2008: Fighting climate change: Human solidarity in a divided world / United Nations Development Programme. - New-York, 2007. - 384 p. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.hdr.undp.org/en/media/HDR_20072008_EN_Comple-te.pdf.
6. Organisation for Economic Cooperation and Development. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.oecd.org.
7. Ильченко, И. Инновационное развитие и сфера технического регулирования / Ирина Ильченко // Стандарты и качество. - 2009. - № 5. - С. 28-33.
Садовый Ю.В. Бенчмаркинг в управлении развитием социальной сферы в Украине
Концепция бенчмаркинга принадлежит к современным методикам анализа уровня конкурентовозможности и уже прошла адаптацию в Украине. Использование бенчмаркинга целесообразно распространять на организации и учреждения социальной сферы, и в частности в заведениях образования, где он частично нашел применение. Возможности внедрения бенчмаркинга в заведениях образования вполне можно распространить и на заведения здравоохранения. Важным уровнем применения бен-чмаркинга является региональный уровень. К бенчмаркинговых показателям регионального уровня целесообразно отнести показатель инвестиций в социальную сферу, которая будет способствовать большим возможностям в управлении ею.
Sadovyy Yu. V. Benchmarking in a management development of social sphere in Ukraine
Conception of benchmarking belongs to the modern methods of analysis of level of concurrently and already passed adaptation in Ukraine. It is expedient to diffuse the use of benchmarking on organizations and establishments of social sphere, and in particular in establishments of education where partly he found application partly. Possibility of introduction of benchmarking in establishments of education fully can spread and on establishments of health protection. The important level of application of benchmarking is a regional level. To the benchmarking indexes of regional level it is expedient to select the index of investments in a social sphere which will be instrumental in greater possibilities in a management by it.
