CC BY
41
УДК 658.26: 658.511:504.064.36
Давиденко Людмила Валеривна, канд. техн. наук, доц., доцент кафедри електропостачання.
Луцький нацюнальний технiчний унiверситет, м. Луцьк, Укра1на. Вул. Львiвська, 75, м. Луцьк, Украгна, 43018.
Тел. +38-032-74-61-19. E-mail: L.Davvdcnko@ mail.ru (orcid.org/0000-0002-0176-2045)
ЗАВДАННЯ ТА ОСНОВН1 ЕТАПИ СИСТЕМИ БЕНЧМАРК1НГУ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТ1 ОБ'СКТ1В СКЛАДНИХ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ
У cmammi сформульовано завдання системи бенчмарюнгу енергоефективностi як систематичног процедури удосконалення виробничог системи, принципи реал1зацИ основних етапiв, обтрунтовано необхiднiсть монiторингу прогресу та калiбрування бенчмарюнгу, а також доцшьтсть ii використання як пiдсистеми контролю та планування в складi системи енергоменеджменту тдприемства.
Ключовi слова: енергоефективтсть, система бенчмарктгу, методологiя бенчмарюнгу.
Давыденко Людмила Валериевна, канд. техн. наук, доц., доцент кафедры электроснабжения.
Луцкий национальный технический университет, г. Луцк, Украина. ул. Львовская, 75, г. Луцк, Украина, 43018.
Тел. +38-032-74-61-19. E-mail: L.DavvdcnkO@ mail.ru (orcid.org/0000-0002-0176-2045)
ЗАДАЧИ И ОСНОВНЫЕ ЭТАПЫ СИСТЕМЫ БЕНЧМАРКИНГА ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНОСТИ ОБЪЕКТОВ СЛОЖНЫХ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ СИСТЕМ
В статье сформулированы задачи системы бенчмаркинга энергоэффективности как систематической процедуры совершенствования производственной системы, принципы реализации основных этапов, обоснована необходимость мониторинга прогресса и калибровки бенчмаркинга, а также целесообразность ее использования как подсистемы контроля и планирования в системе энергоменеджмента предприятия. Ключевые слова: энергоэффективность, система бенчмаркинга, методология бенчмаркинга.
Davydenko Liudmyla Valeriivna, Cand.Sc.(Eng.), Assoc. Prof., Senior Lecturer of thc Department of Power Supply Lutsk National Technical University, Lutsk, Ukraine. Str. Lvivska, 75, Lutsk, Ukraine, 43018. Tel. +38-032-74-61-19. E-mail: L.Davvdenko@ mail.ru (orcid.org/0000-0002-0176-2045)
TASKS AND MAIN STAGES OF ENERGY EFFICIENCY BENCHMARKING SYSTEM OF OBJECTS
OF COMPLEX PRODUCTION SYSTEMS
In this paper tasks energy efficiency benchmarking system as systematic procedure improvement production system, realization principles of the main stages is formulated. The necessity of monitoring progress and calibration benchmarking and feasibility of its use as a control and planning subsystem as part of the energy management system of the company is substantiated.
Keywords: energy efficiency, benchmarking system, benchmarking methodology.
Вступ
Серед найважливших умов сталого та пропорцшного розвитку держави е вир1шення проблем енергоемносп виробництва та енергозабезпечення економши. Низька ефектившсть енерговикористання у технолопчних процесах, перевага енергоемних галузей у структур! економши, зростання енергоспоживання е реальною загрозою економ1чнш, енергетичнш, еколопчнш та нащональнш безпещ Украши. В умовах дефщиту власних енергоресурав, зростаючо! конкуренцп за свггов1 ПЕР, постшного зростання щн на енергоресурси проблема тдвищення енергоефективносп та енергозбереження не втрачае свое! актуальность
Аналiз останшх дослщжень та публжацш
Енергоефектившсть краши визначаеться енергоефектившстю регюшв, промислових тдприемств, технологш, окремих агрегапв. Пщвищення р1вня енергетично! ефективносп залежить вщ реал1зацп заход1в енергоефективносп в регионах, на конкретних тдприемствах, вщ можливостей оргашзацп та тдтримки д1яльност1 у сфер1 енергоефективносп [1].
Спроби вир1шення проблеми тдвищення енергетично! ефективносп в Укрш'ш здшснювалися впродовж значного пром1жку часу. Розроблено велику кшьюсть нормативно-правових акпв р1зного р1вня, запропоновано безл1ч заход1в, у тому чист, i з врахуванням досвщу европейських краш. Украша долучилася до Договору про Енергетичне
Ствтовариство та шших европейських Ыщатив, де скорочення питомого споживання енергетичних ресурав, е одним iз найважливших напрямiв енергетично" полiтики [1].
Одшею з актуальних проблем для Укра"ни е пiдвищення рiвня енергоефективностi за рахунок використання нових методiв i пiдходiв до його оцiнки ^ як наслiдок, зниження енерговитрат в промисловосп. Згiдно з рекомендацiями Мiжнародного енергетичного агентства стосовно полiтики тдвищення енергоефективностi в рiзних секторах важливо забезпечити в комплекс спостереження, контроль, реалiзацiю та оцiнку заходiв щодо пiдвищення рiвня енергоефективностi. Для цього необхщно створити систему зiставлення параметрiв ефективностi енергоспоживання для пiдприемств рiзних галузей, що виробляють подiбнi продукти [2], в рамках яко" буде можливим здiйснення порiвняння сво"х показниюв енергоефективностi з кращими показниками по галузi та кращих свiтових технологий.
Незважаючи на велику кiлькiсть публшацш, присвячених проблемi оцiнки ефективностi використання паливо-енергетичних ресурав та енергп в рiзних галузях, питаниям розробки пiдходiв, здатних забезпечити можливiсть спiвставлення результапв енергоспоживання з кращими зразками енергоефективносп, враховувати специфiку об'екту дослiдження та сприяти прийняттю дiевих управлiнських ршень придiлено недостатньо уваги.
Мета статт1 - формування завдань бенчмаркiнгу енергоефективностi та принцитв "х реалiзацii для тдвищення рiвня ефективностi енергоспоживання виробничо" системи.
Основний матер1ал
Енергоефективнiсть будь-яко" виробничо" системи як "" синтетична характеристика е ознакою, яка характеризуе здатшсть об'екта дослiдження ефективно функцiонувати в певних умовах, що вимагае ращонального використання енергоресурав, належить до числа характеристик, як безпосередньо не спостер^аються i не вимiрюються, тобто е латентною. Загальне уявлення про ступшь появи латентно" властивостi формуеться як результат певного тдсумовування низки часткових характеристик, що впливають на не". Тобто, визначення рiвия енергоефективностi виробничо" системи та "" об'ектiв можливе лише на пiдставi спостереження деяко" сукупностi спостережуваних або вимiрюваних ознак, кожна з яких вщображае певн аспекти ефективностi енергоспоживання, причому як з точки зору ефективносп вихщного стану об'екта, так i ефективносп його функцiонування.
Слiд зазначити, що енергоефектившсть - це комплексна категорiя, для яко" складно розрахувати узагальнений показник. Аналiз ефективностi виробничо" системи та "" об'ектiв без необхщносп узагальнення показникiв енергоефективностi, а лише на пiдставi виявлених "х еталонних значень, е можливим за умови використання процедур порiвняльного аналiзу -концепцп бенчмаркiнгу, яка широкого використовуеться за кордоном та полягае в поширенн передового досвщу та кращих досягнень в цш царинi як у промисловосп, так i для тдприемств з рiзними видами дiяльностi i будь-яко" форми власностi [3].
Бенчмаркшг - процес пошуку ефектившшого пiдприемства з метою порiвняния з власним, переймання кращих методiв роботи, адаптацп наявних прикладiв ефективного функщонування, в тiй чи iншiй сфер^ для полiпшення власно" роботи. Мета бенчмаркшгу полягае в тому, щоб на пiдставi дослiджень встановити потребу в змшах i шлях досягнення устху через цi змiни. Головним принципом бенчмаркшгу е "вщ кращого до найкращого".
Бенчмаркiнг е невщ'емною частиною планування, аналiзу та ощнки процесу, тобто монiторингу, а також шструментом управлiння для безперервного полшшення [4]. Вiн надае iнформацiю про дiяльнiсть пiдприемств i галузi в цшому великому колу зацiкавлених оаб для прийняття обгрунтованих рiшень; дозволяе знайти стратеги i практики, яю допомогли якомусь об'екту досягти певних результапв у пiдвищення ефективностi, тобто, вчитися на практищ у шших, хто вже досяг актуальних змш Бенчмаркшг використовуеться з метою удосконалення дiяльностi через розумшня методiв i способiв дiй, що вимагаються для досягнення рiвня ефективностi свiтового класу. За допомогою бенчмаркшгу стае можливим оцшити динамшу показникiв пiдприемства порiвняно з iншими аналогiчними та виробити тдходи до полiпшення сво"х характеристик, орiентуючись на кращi аналоги. Бенчмаркшг
забезпечуе бшьш деталiзоване i впорядковане управлшня, нiж застосування тiльки методiв аналiзу; передбачае порiвняльний аналiз шформацшного поля o6'eKTÏB дослiдження i виявлення ïx сильних i слабких сторш [3]. Результати бенчмаркiнгу використовуються тд час вироблення цiлей i стратегий дiяльностi пiдприемства, а його завданням е розумiння тих методiв, яю забезпечують конкурентну перевагу, та визначення вiдповiдниx цiлей. Будучи безперервною процедурою порiвняльного аналiзу (зiставлення, порiвняння, оцшювання аналiзованиx показникiв функцiонування пiдприемств, технологий, процесiв), бенчмаркiнг виступае основою для постшного удосконалення.
Бенчмаркiнг енергоефективностi е особливим типом бенчмаркшгу дiяльностi, сфокусованим на ефективносп використання енергп [4], який представляе собою збiр, аналiз та оцiнку шформацп про енергоспоживання найкращих пiдприемств в галузi, а також про методи управлшня процесами енергоспоживання, що ними використовуються. Його мета полягае у пщвищенш енергоефективносп шляхом зниження загального споживання енергп та пов'язаних з ними витрат i викидiв вуглекислого газу на основi порiвняння енергоефективносп мiж або всередиш об'ектiв дослiдження та пошуку кращих практик, а ткож демонстрацп можливостей для полiпшення [5].
Предметом бенчмаркшгу енергоефективносп е процес енергоспоживання у агрегатах, технолопчних установках, виробничих процесах тощо, а також методи побудови ïx режимiв роботи та оргашзацп виробництва в цiлому. Об'ектом бенчмаркшгу енергоефективносп е виробнича система в цшому чи ïï окремий структурний елемент (агрегат, технологична установка, виробничий процес тощо), який мае бшьш високий рiвень енергоефективносп, що обумовлено або кращими умовами вихщного стану за рахунок впровадження передових технологш виробництва, або застосуванням кращих методiв оргашзацп режиму роботи та управлшня енергоспоживанням. Суб'ектом бенчмаркшгу енергоефективносп виступае виробнича система в цшому чи ïï окремий структурний елемент (агрегат, технолопчна установка, виробничий процес тощо), який потребуе тдвищення рiвня енергоефективносп через застосування мехашзму бенчмаркшгу.
Головним мiрилом бенчмаркшгу енергоефективносп повинна виступати ефектившсть виробничо'1' системи, що функцюнуе з метою вироблення продукцп з мшмально можливими затратами ресурав, реалiзацiя яко'1' е засобом отримання прибутку пiдприемством як суб'екта господарювання. Саме потреби у енергетичних ресурсах та штерес у зниженнi енерговитрат мають стимулювати пiдприемства до тдвищення ефективносп ïx функцiонування, в тому числi, шляхом пiдвищення ефективностi енергоспоживання як з точки зору ефективносп вихщного стану виробничо'1' системи та ïï об'екпв, так i з позицш ефективносп оргашзацп виробничих процеав та режимiв роботи окремих структурних елеменпв. Бенчмаркiнг енергоефективностi дозволяе швидко i з малими витратами виявити проблемнi ситуацп у функцiонуваннi складно! виробничо! системи або ïï структурних елеменпв та е потужним шструментом для визначення цшьових показниюв ефективносп енергоспоживання, а також мошторингу енергоефективносп. З огляду на це, бенчмаркшг енергоефективносп слщ розглядати як процедуру планомiрного вивчення кращих практик ефективносп енергоспоживання у виробничш системi з урахуванням iерарxiчного рiвня об'екту досшдження, порiвняння його характеристик енергоефективносп з еталонними зразками з метою впровадження досягнень шших об'екпв у груш однотипних.
Серед завдань бенчмаркшгу енергоефективносп доцшьно видшити:
• систематичний мошторинг ефективностi енергоспоживання на вах iерарxiчниx рiвняx складноï виробничоЛ системи та виявлення кращих практик;
• систематичне навчання на кращих прикладах енергоефективносп;
• адаптатя кращого досвщу до власшИ специфiки об'екта досшдження;
• застосування отриманого досвщу пщ час оргашзацп виробничих процеав та режимiв роботи структурних елементiв виробничоï системи;
• оцiнка процесу та результату застосування енергоефективних технологш;
• вироблення стратеги подальшого бенчмаркшгу енергоефективносп.
Краши Евросоюзу ввели спещальш стандарти проведення бенчмаркшгу, зокрема, EN 16231 «Energy efficiency benchmarking methodology». Цей европейський стандарт розглядае загальнi аспекти бенчмаркшгу (збору та аналiзу даних щодо енергоспоживання з метою встановлення та порiвняння ефективностi використання енерги), а також вказiвки про те, як формувати показники енергоефективностi та в подальшому впроваджувати i використовувати енергетичш орiентири. Модель методологи бенчмаркшгу енергоефективносп згiдно EN 16231 [5] мютить чотири основних етапи (мета i планування; збiр i перевiрка даних; аналiз даних i результати; звггшсть) (рис. 1) та п'ятий етап (заходи та спостереження), що стосуеться мошторингу та прийняття коригувальних дiй та декларуеться як необов' язковий.
Мета бенчмаркшгу залежить вщ ролi або функци користувача i в подальшому впливае на вибiр об'ектiв для порiвняння, показникiв енергоефективностi, а також налаштування процедур збору та аналiзу даних [4]. Необхщно чiтко розрiзняти орiентири об'екту дослiдження залежно вiд його iерархiчного рiвня щодо досягнення сво'1'х цiлей. Визначення мети бенчмаркiнгу, сфер досшдження, показникiв енергоефективностi утворюють систему бенчмаркшгу, яка передбачае вивчення та побудову зв'язюв мiж складовими проблеми енергоефективносп залежно вiд 11 постановки та iерархiчного рiвня, на якому проводиться дослiдження, чiтке вiдображення зв'язюв мiж цiлями та показниками енергоефективносп.
Вщповщно до iерархiчноi структури виробничо! системи повиннi бути визначенi меж бенчмаркiнгу (агрегат, структурний елемент, технолопчний процес, виробництво) та тип бенчмаркшгу (внутршнш чи зовнiшнiй, граничний чи неграничний тощо).
Показники енергоефективностi повинш дозволити користувачам прозоро та об'ективно виконати аналiз ефективностi енергоспоживання суб'екта бенчмаркшгу та отримати корисш висновки. При цьому, формування множини показниюв енергоефективносп для порiвняльноi оцiнки об'екпв нижчого рiвня виробничо1 системи вимагае докладного облшу 1х технiчних характеристик та особливостей функщонування, починаючи вщ паспортних даних агрегатiв, вiдповiдностi проектних ршень фактичним умовам 1х роботи, ефективносп оргашзаци режиму енергоспоживання ^ закiнчуючи заходами з економи палива та ефектившстю 1х реалiзацii. На рiвнi пiдприемства достатньою е сукупшсгъ показникiв енергоефективностi, якi вiдображають загальну тенденцiю ефективностi енергоспоживання не потребуючи детального врахування характеристик нижчих рiвнiв [6].
Завершальним етапом пiдготовки до бенчмаркшгу е створення плану робт Вш повинен мiстити такi елементи: цш та завдання, масштаб i ресурси, термiни, форми збору даних та представлення звiтностi, список потенцшних партнерiв по бенчмаркiнгу, методи виконання основних етатв (збору, перевiрки та збер^ання даних; обробки та аналiзу результатiв).
Бенчмаркiнг в однаковiй мiрi передбачае оцiнювання та порiвняння. У даному контекстi оцiнювання виступае як систематичний збiр шформаци, необхiдноi для прийняття ефективних ршень щодо вибору кращих практик, 1х адаптаци, полшшення процесу енергоспоживання у виробничiй системi в цiлому та и об'екпв зокрема. Тобто, система шформацшно-методичного забезпечення бенчмаркшгу енергоефективносп як одного з шструменпв тдтримки i безперервного покращення дiяльностi у сферi енергозбереження та дiевого механiзму пiдвищення рiвня ефективносп енергоспоживання е сукупшстю рiзних видiв первинно! шформаци, методик отримання вторинно! шформаци (верифшаци первинно!
\ Зэяодии ''спсстереженняу
Рис. 1. Модель методологи бенчмаркiнгу енергоефективностi
шформацп, нормалiзацiï показниюв тощо), яка е основою для побудови бази даних щодо показникiв енергоефективностi rapraepiB бенчмаркiнгу, проведення процедур порiвняльного аналiзу та оцiнювання рiвня енергоефективностi складноï виробничоï системи та ïï об'екпв.
Збiр шформацп про фактори переваги повинен забезпечити достатнш для досягнення цшей аналiзу ïï обсяг. Метод збору даних повинен бути визначений залежно вщ цшей, об'ектiв та типу бенчмаркшгу, наявних ресурав [5]. Вся отримана шформашя повинна бути всебiчно перевiрена. Верифiкацiя одержаних даних шляхом застосування низки статистичних фшь^в дозволить виявити потенцшно недостовiрнi значення показниюв, перевiрити ïx, за потреби, виправити або вщхилити. Для коректного порiвнянння партнерiв бенчмаркiнгового дослiдження необхщно провести нормалiзацiю показникiв енергоефективностi з метою ïx приведення до единого стандарту.
Визначення еталонних значень показниюв енергоефективностi забезпечуе можливiсть виявлення кращо'1' практики для проведення подальшого порiвняння. Вiдxилення показникiв вiд еталону вкажуть на вщставання об'екту бенчмаркiнгу i на те, що саме необхщно виправити. Величина вщхилення дозволитиь щентифшувати розрив ^зницю мiж справжнiм станом суб'екта бенчмаркшгу та станом, в якому хотшося б перебувати), визначити рiвень енергоефективностi, здiйснити позицiонування об'екту дослщження серед групи однотипних (наприклад, шляхом рейтингування) та виявити лiдерiв i аутсайдерiв серед партнерiв бенчмаркшгу. Аналiз виxiдного стану, умов функцюнування лiдерiв, особливостей оргашзацп ïx режимiв роботи та процесу енергоспоживання дозволить визначити «кращi практики» енергоефективностi. Для виявлення причин рiзницi в енергоефективносп та шляxiв пiдвищення ïï рiвня необxiдним е розумiння заxодiв, завдяки яким кращi об'екти досягли устху. В нагодi можуть стати методи оцшювання рiвня енергоефективностi, заснованi на засадах багатокритершно'1' класифшацп можливих сташв об'екту за окремими класифiкацiйними характеристиками енергоефективносп, яю мають вербальнi оцшки та агрегуються в складовi критерп вищих рiвнiв. Визначення належностi об'екту дослщження до одного з клаав, впорядкованих за рiвнем ефективностi енерговикористання, не лише забезпечуе оцшку його фактичного рiвня енергоефективностi, а й сприяе виявленню недолiкiв в оргашзацп технолопчного процесу по кожному з критерпв [7].
Аналiз зiбраноï шформацп та отриманих результапв бенчмаркiнгового дослщження вимагае глибокого розумшня особливостей процесу енергоспоживання в виробничш системi та iндикаторiв його ефективностi, взаемозв'язку мiж чинниками, що визначають рiвень енергоефективносп, а також виявлення тих з них, яю можуть ускладнити порiвняння та фальсифшувати результати. Це потребуе постшного контролю якосп шформацп, упорядкування i зютавлення отриманих даних; спостереження за факторами, що мають вплив на енергоефектившсть об'екпв дослщження; збору та вивчення додатково'1' шформацп, не передбачено'1' планом бенчмаркшгу; аналiзування розривiв мiж партнерами бенчмаркiнгу та прогнозування ïx наявносп в майбутньому; узагальнення отриманих результапв та ïx штерпреташю; визначення недолшв у порiвняннi iз кращими практиками; вивчення причинно-наслiдковиx зв'язюв, якi пояснюють наявнiсть недолiкiв; пошуку шляxiв i розроблення рекомендацiй iз упровадження кращих практик енергоефективностi.Тобто, бенчмаркшг енергоефективносп повинен проводитися на регулярнш основ^ забезпечуючи постiйнiсть та безперервшсть процесу вдосконалення втробничо'1' системи. Також мае здшснюватись удосконалення самого процесу бенчмаркшгу, що дасть змогу визначити «кращу практику» процедури бенчмаркiнгу.
Слщ зазначити, що бенчмаркшг, обмежений лише вивченням самого процесу без розроблення методологи застосування результапв усшху кращих об'екпв для власного удасконалення, а також вивчення результапв цього застосування, буде неповним. За таких умов порушуеться зворотнш зв'язок, за допомогою якого можна оцшити результат та ефектившсть впровадження кращо'1' практики в дiяльнiсть шшого об'екту дослщження. Тому, необхщно забезпечити оргашзашю процедур спостереження, аналiзу, оцшювання та контролювання впливу результапв адаптацп кращих практик ефективного
енергоспоживання та ïx впровадження на piBeHb енергоефективносп об'екта (монiторинг прогресу), виявлення нових проблем для ïx майбутнього виршення i планування подальших бенчмаркiнговиx дослiджень (калiбрування бенчмаркiнгу).
^ÏM того, iнформацiя, зiбрана в процес бенчмаркiнгу, повинна стати основою для подальшого пiдвищення рiвня енергоефективностi, використовуватися для планування ефективного енергоспоживання на пщприемст, а також контролювання енергоспоживання та результативности прийнятих рiшень. Контроль ефективносп енергоспоживання вимагае постiйного аналiзу динамiки показникiв енергоефективностi та виявлення позитивних або негативних тенденцiй. В основi побудови системи контролю i планування енергоспоживання, яка е складовою системи енергетичного менеджменту пщприемства, е формування «стандарпв» енергоспоживання [8]. Постшне порiвняння фактичного енергоспоживання з очшуваним дозволяе виявити незапланованi вiдxилення i виявити неращональш витрати. Система контролю повинна забезпечувати не лише регулярне фшсування енергоспоживання та його коливання, яю можуть i повиннi бути локалiзованi, оцiнку та постiйне контролювання рiвня енергоефективностi, а й можливють виявлення на основi аналiзу показниюв енергоефективностi помилок в оргашзацп режиму роботи об'екпв, певних енергетичних аспекпв та дшянок виробничого процесу, яю потребують вдосконалення. Виконання цих завдань в змозi забезпечити система бенчмаркшгу енергоефективносп, внесена в систему контролю та планування як ïï пщсистема, що мiстить процедури порiвняння показниюв енергоефективностi з аналопчними показниками кращих за рiвнем енергоефективностi об'ектiв з групи однотипних та порiвняльного аналiзу вiдповiдностi дiйсного режиму енергоспоживання його «стандарту». Причому, побудова математичних моделей «стандарпв» повинна виконуватись не лише для об'екту досшдження з урахуванням його реальних умов функщонування з метою поточного контролю ефективносп енерговикористання, а й для аналопчного об'екту, який е кращим за рiвнем енергоефективносп в груш однотипних, з метою порiвняльного аналiзу ефективносп енерговикористання.
Виконання основних етатв моделi (рис. 1) та побудова системи бенчмаркшгу енергоефективносп як пщсистеми контролю та планування забезпечить: формування та постшне оновлення бази достовiрниx даних щодо показниюв енергоефективносп партнерiв бенчмаркшгу вщповщно до мети досшдження та з урахуванням iерарxiчного рiвня об'екту досшдження та чинниюв, що впливають на ефектившсть енергоспоживання виробничо'1' системи та ïï об'екпв; систематичний порiвняльний аналiз показниюв енергоефективностi об'ектiв дослiдження та тенденцш ïx змiни; визначення кращих практик енергоефективносп; визначення рiвня ефективностi енергоспоживання об'екпв; аналiз вiдповiдностi дiйсного режиму енергоспоживання «стандарту» як об'екту досшдження так i кращих за рiвнем енергоефективносп об'екпв з групи однотипних; виявлення причин неефективного енерговикористання та способiв 1'х усунення. Систематичне визначення рiзницi в енергоспоживанш та розривiв з кращою практикою, визначення та реалiзацiя заxодiв щодо пiдвищення рiвня енергоефективностi, монiторинг результатiв впровадження i переоцшка результатiв бенчмаркiнгу повинне стати частиною циклу постшного удосконалення виробничо! системи та пiдвищення рiвня ïï енергетично! ефективностi. Тобто, систему бенчмаркшгу енергоефективносп слщ розглядати як елемент системи енергетичного менеджменту пщприемства, основою якого е цикл Демшга-PDCA «Plan-Do-Check-Act» (Планування-Виконання-Перевiрка-Корегування).
Висновки
Результативне оцiнювання рiвня енергоефективностi повинне передбачати процедури порiвняльного аналiзу (системи бенчмаркiнгу), якi забезпечують можливють спiвставлення власних показникiв енергоспоживання та результапв впровадження заxодiв з енергозбереження з аналопчними показниками та результатами шших об'ектiв в галуз^ а також показниками кращих св^ових теxнологiй. Результати бенчмаркiнгу дозволяють визначити не лише «найкращi у своему класЬ» практики ефективного енергоспоживання, а й
здатш надати цшну iнформацiю для виконання об'ективного енергетичного аналiзу та формулювання завдань в сферi енергозбереження та пiдвищення рiвня енергоефективностi виробничо! системи. Впровадження системи бенчмаркiнгу енергоефективносп на регулярнiй основi як тдсистеми контролю та планування в складi системи енергетичного менеджменту дозволить вщстежувати змiни показникiв енергоефективностi виробничо! системи та !! структурних об'eктiв, рiвня ефективностi енергоспоживання у часi, негативш тенденцп та причини 1х виникнення, оцiнювати ефективнiсть адаптацп кращих приктик ефективного енергоспоживання до власних умов та результатившсть впровадження енергозбер1гаючих заходiв, що сприятиме постiйному удосконаленню виробничо! системи та !! об'екпв.
Список використаноТ л^ератури:
1. Шевцов А. I. Енергоефектившсть у репональному вим1р1. Проблемы та перспективи: Аналогична доповщь / А. I. Шевцов, В. О. Бараншк, М. Г. Земляний, Т. В. Ряузова - Дшпропетровськ, 2014. - 78 с.
2. Денисюк С. П. Особливосп реал1зацй' полггики енергоефективносп - прюритети Укра!ни / С. П. Денисюк // Енергетика: економжа, технологи, еколопя. - 2013. - № 3 . - С. 7-19.
3. Розен В. П. Методолопя бенчмаркшгу енергоефективносп для промисловосп Украши / В. П. Розен, Б. Л. Тишевич, П. В. Розен // Энергосбережение- Энергетика-Энергоаудит. - 2012. - № 06 (100). - С. 9-19.
4. Benjamin Sontag. Energy-benchmarking within companies: insights from benchmarking practice / Benjamin Sontag, Simon Hirzel, Oliver Bender, Hans Kloos, Michael Laubach, Rolf Wallkötter, Clemens Rohde.// ECEEE -2014. Industrial summer study - retool for competitive and sustainable industry. - 2014. - Р. 637-646.
5 Energy Efficiency Benchmarking Methodology: FprEN16231:2012. - Brussels: CEN-CENELEC Management Centre - Ahril, 2012. - P. 24.
6. Давыденко Л. В. Формирование системы показателей для бенчмаркинга энергоэффективности объектов коммунальной енергетики / Л. В. Давыденко // Problemele energeticii regionale. - 2015. - № 1 (27). -
С. 58-70
7. Давиденко В. А. Ошнювання рiвня енергоефективносп складних виробничих систем з позицш багатокритершно! класифшацп / В. А. Давиденко, Л. В. Давиденко. // Вюник ХНТУСГ iм. П. Василенка. Техшчш науки. Випуск 142 „Проблеми енергозабезпечення та енергозбереження в АПК Украши". - Харшв: ХНТУСГ. - 2013. - C. 6-8.
8. Находов В. Ф. Контроль ефективносп енерговикористання в системi енергетичного менеджменту / В. Ф. Находов, О. В. Бориченко, Д. О. 1ванько // Вюник КНУТД. - 2013. - № 6. - С. 67-77.
References:
1. Shevtsov A. I., Barannik V. O., Earthmoving М.Н., Ryauzova T.V. (2014), Energy efficiency in regional terms. Problems and prospects: Analytical report [Enerhoefektyvnist u rehionalnomu vymiri. Problemy ta perspektyvy: Analitychna dopovid], 78 p.
2. Denysiuk S. P. (2013), Features of implementation of energy efficiency policy - priorities of Ukraine [Osoblyvosti realizatsii polityky energoefektyvnosti - priorytety Ukrainy], Energy: economics, technology, ecology, no. 3, P. 7-19.
3. Rosen V. P., Tyshevych B. L., Rosen P. V. (2012), Methodology of benchmarking of energy efficiency for the industry of Ukraine [Metodologiya benchmarkingu energoefektyvnosti dlia promyslovosti Ukrainy], Energy saving. Power engineering. Energy audit., no. 6, P. 9-19.
4. Benjamin Sontag, Simon Hirzel, Oliver Bender, Hans Kloos, Michael Laubach, Rolf Wallkötter, Clemens Rohde (2014), Energy-benchmarking within companies: insights from benchmarking practice // ECEEE - 2014. Industrial summer study - retool for competitive and sustainable industry, Р. 637-646.
5 Energy Efficiency Benchmarking Methodology, FprEN16231:2012, Brussels, CEN-CENELEC Management Centre, Ahril, 2012, Р.24.
6. Davydenko L.V. (2015), Indicators system creation for the energy efficiency benchmarking of municipal power system facilities [Formirovanie sistemy pokazateley dlia benchmarkinga energoeffektivnosti obektov kommunalnoi Energetiki], Problemele energeticii regionale, no. 1 (27), P. 58-70
7. Davydenko V. A., Davydenko L.V. (2013), Assessment level energy efficiency of complex manufacturing systems with position classification multicriterial [ Otsiniuvania rivnia enerhoefektyvnosti skladnykh vyrobnychykh systev z pozytsii bahatokryteriinoi klasyfikatsii], Transactions KhNTUSH. Technical sciences, Vol. 142 , P. 6-8.
8. Nakhodov V.F., Borichenko O.V., Ivanko D.O. (2013) Сontrol of energy consumption efficiency in the energy management system [Kontrol efektyvnosti enerhovykorustania v systemi enerhetychnoho menedzhmentu], Transactions KNUTD, no 6, P. 67-77.
Поступила в редакцию 14.08 2015 г.
