CC BY
22
процеси СУЯ та !х взаемод1я. Для кожного процесу було розроблено модель, в якш встановлено: його мета, вхщт та вихщш данi, необхщт ресурси, ш-фраструктуру, виробниче середовище тощо, засоби та методи мониторингу показникiв якостi та ефективностi процесу.
У ходi розроблення та впровадження у ДК "Укртрансгаз" СУЯ, зпдно з вимогами ДСТУ ISO 9001, та системи управлшня навколишнiм середови-щем, згiдно з вимогами ДСТУ ISO 14001, мiж ними виявлено багато сшльно-го, що стало шдгрунтям для побудови штегровано!' системи управлшня яюс-тю та довкшлям.
Звiдси можна зробити висновок, що система бухгалтерского облiку -це штегрована система, яка повинна не лише характеризувати фшансовий стан i результати минуло! дiяльностi шдприемств, але й "виробляти" iнформацiю для прогнозування, аналiзу, контролю та прийняття управлшських рiшень.
Отже, проаналiзувавши методику моделювання оперативних та стра-тегiчних ршень у системi управлiння шдприемств з транспортування нафти й газу, необхщно зазначити, що для досягнення бажаних результата керiвник шдприемства не повинен обмежуватись традицшними моделями, якi включа-ють виключно фiнансовi показники, а все бшьше звертатись до шформаци не фiнансового характеру. Використання показниюв не фiнансового характеру пояснюеться намаганням розширити власнi вимiрювальнi системи та шфор-мацiйну базу для прийняття управлшських ршень.
На нашу думку, запропонована методика оперативного та стратепчно-го управлшня тдприемством забезпечить реальш можливостi для ефективно-го управлшня тдприемством у цшому.
Лiтература
1. Ансофф И. Стратегическое управление/ Пер. с англ.; Под ред. Л.И. Евенко. - Экономика, 1989. - 519 с.
2. Друкер П. Як забезпечити устх у б1знес1: новаторство i пщприемництво. - Ки-!'в,1994. - 213 с.
3. Портер М. Международная конференция/ Пер. с англ. - М.: Международные отношения, 1993. - 402 с.
4. Портер М. Стратегия конкуренци. Методика аналiзу галузей i дiяльностi конкурен-тiв/ Пер. з англ. - Кт'в: Основи, 1998. - 390 с.
5. М1зюк Б.М. Системш основи та шструментарш менеджменту пiдприемства: Мо-нографiя. - Львiв: Коопосвiта, 2000. - 418 с.
6. Шевченко А.О., Беккер М.В., Педько Б.1., Клюнь А.М., Босак В.С., Довго-шия О.А. Система управлшня яюстю ДК "Укртрансгаз": досвщ розроблення та впровадження.// Нефть и газ, № 8. - С. 34-36. _
УДК330.322:336.717 М.Б. Паласевич -Дрогобицький nедагогiчний
умверситет
БАНК1ВСЬКИЙ 1НВЕСТИЦ1ЙНИЙ ПРОДУКТ: ЙОГО СУТЬ ТА ОСОБЛИВОСТ1
З'ясовано сутшсш характеристики банювського швестицшного продукту. Роз-глянуто класифшаци банювських iнвестицiйних продуктiв, особливостi цшоутворен-ня на них, специфiку конкуренци в галузi та сучаснi тенденцп, що модифшують бан-кiвський iнвестицiйний продукт.
M.B. Palasevuch - Drogobych pedagogic university Banking investment product: its essence and features
Essential characteristics of banking investment product are defined. Classifications of banking investment products, pricing peculiarities, completion features and modern tendencies that modify banking investment product are examined.
Банк, на вщмшу вщ шдприемств шших галузей економжи створюе свш власний специфiчний продукт у виглядi грошових ресуршв i послуг, якi забезпечують суспiльне виробництво i обiг. У лiтературi неоднаковою мiрою розглянутi pi3m банкiвськi продукти [1-3], зокрема, потребуе подальшого з'ясування виокремлення та уточнення визначення - банювськш швести-цшний продукт, зокрема окреслення його сут та характерних особливостей, що i поставлено за мету дано! статп.
В.М. Кочетков i А.В. Шктн вважають, що банкiвський продукт - це "виконання банком певних дш в iнтересах клiентiвм [1, с. 11].
Це надто широке визначення може стосуватись також як банювських операцш, так i банкiвських послуг. М1ж тим, на думку вищеназваних авторiв, до банкiвських продуктiв належать [1, с. 11]: операци банку щодо формуван-ня банкiвських ресурЫв; кредитнi послуги; iнвестицiйнi операци; iншi бан-кiвськi послуги (органiзацiя розрахунково-касового обслуговування; операци з iноземною валютою; трастовi операци; послуги щодо збер^ання цiнностей; консультацiйнi послуги; iнформацiйнi послуги; аудиторсью послуги; послуги з iнженерно-економiчноl експертизи; надання гарантiй".
Нерiдко в лiтературi називають поняття "банкiвський товар", яке за сво!м змiстом включае "грошовi ресурси i послуги" [1, с. 11]. Л.Ф. Романенко пропонуе таке визначення банювського продукту: "Однорщш послуги, нада-нi клiентам на ринку банювських послуг i об'еднаш за певними ознаками, становлять банювський продукт" [2, с. 82].
В.В. Кисельов тд банкiвським продуктом розумiе будь-яку банювсь-ку послугу або операцш, яку здшснив банк [3, с. 280].
Росшський економiст В. Т. Севрук пропонуе таку класифiкацiю банювських послуг [4, с. 17]: "кредитш послуги (операци) i депозитш операци; прове-дення грошових розрахунюв i платежiв; операци з щнними паперами й швести-цiйна дiяльнiсть; трансформуванння засобiв на ринку позикових капiталiв (факторинг, траст й ш.); надання консультацiйних i аудиторських послуг."
Заслуговуе на увагу класифжащя банкiвських продуктiв за роллю банку у перерозподш грошових ресурЫв на: процентнi, комiсiйнi, i процентно-комiсiйнi банкiвськi продукти [2, с. 141]. За оцшками Л. Романенка проценты продукти банкiв забезпечують бшя 51 % доходiв комерцшних банкiв Ук-раши. Вчений вважае, що чим бшьше процентних продуклв серед усiх бан-кiвських продуклв, тим бiльший прибуток можна очжувати. До процентних банкiвських продуктiв належать: депозитш операци, кредитш, швестицшш операци i операци з дорогоцiнними i банкiвськими металами.
Комiсiйнi продукти посщають друге мiсце у доходах банюв Украши (бiля 27 %). О^м того, вони е важливим шструментом конкурентно: бороть-би на ринку банювських продуклв. До ще1 групи продуклв вiдносяться всi iншi банювсью продукти, якi приносять банку комiсiйнi доходи (трастовi
операцiï, депозитнi операцiï, консультацiйне та шформацшне обслуговуван-ня, операцiï з цшними паперами, операцiï з iноземною валютою, cipaxoBÏ послуги, послуги з фшансового менеджменту кшента. Bei цi продукти пов'я-занi з отриманням банком ^B^ï комiсiï за ïx надання.
Процентно-комiсiйнi банкiвськi продукти мають особливост процентних i комiсiйниx продуклв. До цього виду банкiвськиx продуклв автор вщ-носить - розрахунково-касове обслуговування, послуги системи "Кшент-Банк", "Телебанкiнг", "Вестерн Юнiон", операцiï з пластиковими картками i чеками, лiзинговi, факторингов^ форфейтинговi операцiï.
Одним iз iстотниx недолiкiв дано1' класифiкацiï е те, що iнвестицiйнi продукти вщнесеш у групу процентних i тому обдшет увагою. Мiж тим, ш-вестицiйнi продукти пiсля кредитних продуклв, посщають друге мiсце серед процентних продуклв банку.
Яю основнi вщмшносл iнвестицiйниx продуклв вiд кредитних? По-перше, кредитний продукт передбачае використання кош^в протя-гом гарантного перюду часу за умови ix повернення, а iнвестицiйний - обу-мовлюе вкладення кош^в з метою забезпечення притоку кош^в протягом тривалого часу. По-друге, при кредитуванш iнiцiатором операцiй i послуг виступае позичальник, а при швестуванш - банк, який прагне придбати акти-ви на ринку. По-трете, у бшьшосл кредитних послуг банк виступае головним кредитором, а в швестицшних послугах - одним iз багатьох iнвесторiв.
Окреслимо головш особливостi iнвестицiйниx банкiвськиx продуктiв:
1. Банювсью продукти у свош основi не мають матерiальноï субстанцп та реатзуються завдяки договiрним вiдносинам.
2. Продуктами банкiвськоï дiяльностi е нематерiальнi та iнтелектуальнi послуги.
3. Купiвля-продаж бшьшосп банювських продуклв характеризуеться про-тяжтстю в часi i не обмежуеться окремим актом.
4. Цiноутворення на банювсью продукти визначаеться специфшою струк-тури цiни, яка виступае у формi процентноï ставки за надання певноï послуги. Так, на розмiр процентноï ставки за швестицшш послуги (цша швестицшного продукту) впливають облшова ставка, ставка мiжбан-ювського кредиту, платоспроможтсть клiентiв i рiвень ризику вiд швестицшних операцш.
Процес формування цши на банкiвськi швестицшш продукти склада-ються з низки послщовних етапiв (рис. 1).
5. Специфшою ринку банювських продуклв е те, що на ньому банк виступае як кредитор, позичальника i посередника мiж кредитором i позичаль-ником (наприклад, якщо йдеться про продукти швестицшного кредиту-вання). Якщо мiж виробничими пiдприемствами стосунки розвивають як у грошовш, так i у товарно-натуральнш формi, то мiж банками тiльки у грошовш формi.
6. Ще однiею особливютю банкiвського швестицшного продукту е його абстракттсть. Цей продукт не можна "вщчути руками", вiн невловимий для фiзичного вiдчуття.
Рис. 1. Головт етапи визначення цти баншвського швестицШного продукту
7. За остант 30 роюв зросла баншвська iндустрiя, що надае iнвестицiйнi послуги. Велику роль тут вщпрала технологiя, яка сприяла автоматизацп баншвського сектора.
8. Певт особливостi мае процедура розроблення банювських продуктiв. Банк може вчинити трояко: вдосконалити iснуючий продукт; розробити щлком новий (невiдомий для ринку) продукт; розробити новий для банку, але уже вiдомий для ринку продукт. Принципово новий продукт може од-разу i не принести банку доходiв, але сприятиме нарощуванню банювсь-коï технологiï та iндустрiï. Найважливiшi етапи алгоритму розроблення нових банкiвських iнвестицiйних продуктiв подано на рис. 2.
Розробка концепцп баншвського швестицшного продукту
- Формал1защя та опис баншвського
швестицшного продукту
- Маркетингов1 дослщження баншвського
швестицшного продукту
Затвердження баншвського швестицшного продукту
Впровадження баншвського швестицшного продукту
Рис. 2. Головш етапи алгоритму розроблення баншвського швестицШного
продукту
9. Суттсть баншвського iнвестицiйного обслуговування полягае у безпосе-редньому контакт клiента та банку. Однак в умовах розвитку i широкого застосування iнформацiйних технологiй ця ознака може порушуватися, наприклад, при здiйсненнi штернет-банкшгу.
10. Системи доставки баншвських iнвестицiйних продукив мають особли-востi i залежать вiд розмiру, типу послуги, способу и надання. У цьому зв'язку можна видiлити так головнi види систем доставки банювських iнвестицiйних продукив споживачам: унiверсальнi вiддiлення; спещаль зоват вiддiлення; автоматизованi вiддiлення; малi вщдшення; автома-тичнi касовi машини; фiнансовi супермаркети; системи електронних пла-тежiв у пунктах продажу; системи, засноват на картках; "розумт" тер-мшали; банкiвськi послуги на дому; телемаркетинг. Основною метою уЫх вищеназваних систем е забезпечення максимального збшьшення обсягу реал1заци банювських продуклв, причому за зручними 1 простими мехашзмами. Водночас банювсью швестицшт продук-ти задовольняють потреби покупщв не безпосередньо, а опосередковано. Для банюв не юнуе проблеми недоступност канал1в збуту, так як виробництво банювських послуг { 1х збут зб1гаються в час { тому можуть бути локал1зова-т у банювському вщдшент.
До найбшьш ютотних вхщних бар'ер1в до банювсько! швестицшно! сфери належать:
• правов1 обмеження баншвсько! д1яльност1 (встановлення мшмального розмь ру статутного катталу, лщензування баншвсько! д1яльност1, 1 зокрема окре-мих вид1в операцш з цшними паперами, дорогоцшними металами тощо).
• обмежетсть доступу до джерел 1нвестицшних ресурс1в. Це е ютотним фактором для баншвського 1нвестицшного кредитування. Велик кл1енти мають стшк зв'язки з банками 1 тому новим банкам доводиться розраховувати на но-востворет мал тдприемства 1 населення. Як наслщок цього, з'являються "ки-шеньковГ' банки, яю прив'язат до обслуговування певних великих структур;
• диференщащя баншвського швестицшного прибутку. У практищ це означае щдив1дуал1защю баншвських 1нвестищйних послуг. Одноматтт послуги, навпь у випадку повно! вдентичносп за яюстю 1 цшою, не сприймаються споживачами як досконал1 зам1нники. Все це формуе споживч1 переваги 1 висок витрати на переор1ентащю споживач1в.
У систем! реал1заци банювських швестицшних продуклв важливими е особист та неособист комушкаци. Особистий продаж передбачае викорис-тання шдив1дуальних комушкацшних канал1в м1ж банком та споживачем його швестицшних послуг. Основними шструментами особистого продажу швестицшних продуклв е: особисте спшкування; телефонш розмови; приват-т чи побутов1 сощальт контакти.
З розширенням чисельност банювських швестицшних послуг все бшьше застосовуються знеособлеш комушкаци 1, зокрема, реклама. За за-гальними обсягами витрат на рекламу банки провщних кра!н свлу посщають 4-е м1сце (шсля автомобшьних компанш, торговельних ф1рм { видавничих ор-гашзацш [2, с. 129].
З огляду на специфжу банювсько! швестицшно! д1яльност1 особливе значення мае класифжащя форм реклами за об'ектами реклами: реклама бан-ювського швестицшного продукту; реклама банку, в т.ч. швестицшного банку; реклама швестицшно! потреби; реклама швестицшного проекту.
До середини 1960-х роюв у рекламнш д1яльност1 банюв св1ту перева-жала реклама баншвського продукту в т.ч. швестицшного. У цей час конку-
ренцiя на ринку банювських послуг була помiрною. У 80-х роках ХХ столггтя з'являеться реклама юнцево! потреби споживачiв, яку можна задовольнити шляхом придбання банювсько! швестицшно! послуги. Наприклад, реклама автокредиту, кредиту на придбання житла, кредиту на житлове будiвництво, кредиту на навчання за кордоном тощо.
Реклама банку, або його структурного тдроздшу, покликана форму-вати швестицшний iмiдж банку. Так, "Кредит-Банк (Украша)", рекламуе свiй Центр сприяння залученню iноземних iнвестицiй i пiдтримцi малого i се-реднього бiзнесу, формуе власний позитивний iнвестицiйний iмiдж - сукуп-нiсть уявлень кшенив: громадськост про банк, який активно працюе з швес-тицiями.
Для найбшьш ефективного впливу на цiльову аудиторш та стимулю-вання споживання швестицшних послуг банку, банки розробляють комушка-цiйну полiтику, яка передбачае певний набiр iнструментiв (рис. 3).
Рис. 3. Головш тструменти комушкацШноИ полтики банку
Важливою особливютю банювсько! швестицшно! дiяльностi е вщсут-нiсть патентного захисту нововведень. У зв'язку з цим будь-яка банювська ш-новащя, впровадження одним банком може бути, протягом короткого часу вщтворена його конкурентами. Зрештою, це водночас е особливютю вхiдних бар,ерiв у банювську сферу в тому числi швестицшну. Все це посилюе штен-сившсть банювсько! конкуренци в усiх галузях i видах дiяльностi (табл. 1).
Банювську конкуренщю можна подiлити на внутршньогалузеву i мiжгалузеву. Внутрiшньогалузева банювська конкуренщя - це конкуренцiя мiж банками, якi виробляють аналогiчнi банювсью продукти i послуги, задо-вольняють аналогiчну потребу, але вiдрiзняються за щною, якiстю та асорти-ментом. М1жгалузева банкiвська конкуренцiя - це конкуренщя мiж банками та шшими фiнансовими iнститутами рiзних галузей.
Табл. 1. Суб'екти внутрШньогалузевог конкуренцПв бантвському швестуванш _та швестицшному посередництвi_
Види банювсько! д1яльност1 Суб'екти внутршньогалузево! банювсько! конкуренци
прийом строкових вклад1в ощадт банки, комерцшт банки, ем1тенти облпацш, иенсшт фонди
операци з цшними паперами утверсальт банки, швестицшш банки, швестицшш компани
катталовкладення у дорогоцшт метали утверсальт банки, швестицшш банки, торпвщ-нум1змати
Найбшьший тиск внутршньогалузево! конкуренци витримують уш-версальнi банки. Спещашзоваш банки дiють у меншш кiлькостi галузей. Вони конкурують з унiверсальними банками i тшьки з фiнансовими шститута-ми, яю мають аналогiчну спецiалiзацiю. Як правильно твердять Г.О. Самойлов i А.Г. Бачалов, "залежно вiд широти спещалiзацп iнтенсивнiсть внут-ршньогалузево! конкуренци знижуеться або шдвищуеться, але вона менша, нiж в унiверсальних банках" [1, с. 37].
О^м цього, стирання вщмшностей мiж банкiвськими та небанювсь-кими iнститутами загострюе конкуренщю за надання фшансово-швести-цiйних послуг - надання швестицшного кредиту, операци з цiнними папера-ми, швестицшне консультування тощо.
Внутрiшньогалузева конкуренцiя може здшснюватися, зазвичай, у двох основних формах: предметно! i видово! конкуренци.
Предметна банювська конкуренщя - це конкуренщя, яка вщбуваеться мiж банками, що пропонують аналопчш банкiвськi продукти. Так, ниш майже вс банки надають швестицшш кредити. Це стандартна послуга, вона вiдрiзняеться тiльки за величиною процентно! ставки.
Видова банювська конкуренщя - це конкуренщя, яка здшснюеться мiж банками, якi пропонують на ринок продукти одного виду, але вiдрiзня-ються якимсь ютотним параметром. Наприклад, види строкових вкладiв: мо-лодiжний", "новорiчний", "рiздвяний", "пенсшний" тощо. У даний час внут-рiшньогалузева банкiвська конкуренцiя розвиваеться переважно у формi видово! конкуренци.
М1жгалузева банкiвська конкуренцiя може здшснюватися у двох формах: конкуренщя шляхом переливу кашталу i конкуренци замшниками. Перша форма виникае при здшсненш банками диверсифiкацi! в iншi новi галузi, або при проникненш нових банкiв у традицшш банкiвськi галузi. На сьогоднi у свт ця форма е пашвною.
Конкуренцiя субститутами передбачае, що цшком рiзнi банкiвськi продукти, якi виробляються банками рiзних галузей, можуть задовольняти подiбну потребу i виступати як взаемозамшюваш продукти. Важливо тд-креслити, що наявшсть продуктiв-замiнникiв та збшьшення !х числа у галу-зях банювництва веде до загострення мiжгалузево! конкуренцi!. З цього пог-ляду для банюв теоретично перспективними (чи привабливими) е т галузi банювництва, продукти яких належать до пдних замшниюв. Однак у практи-щ такого не бувае. Тим паче, що переважно замшники зосереджуються в од-
ному банку i замшювашсть мае значення не для мiжгалузевоï, а для внут-рiшньогалузевоï конкуренцiï.
Так, наприклад, замшником внесення грошей на строковий вклад може бути вкладення ïx у цiннi папери або у дорогощнш метали. Отже, бачимо, що конкуренцiю субститутами вiдображае внутрiшньогалузева видова конку-ренцiя.
Ще однiею особливютю банкiвського виробництва е те, що у банюв-ництвi не мае ч^кого зв'язку мiж кориснiстю i цшою продукту. Чере це у банювнищв складно вiдрiзнити приховану i вщкриту цiнову конкуренцiю. Водночас банки мають можливють манiпулювати процентними ставками, ко-мiсiйними, тарифами тощо. З другого боку, покупщ банкiвськиx продуклв можуть шляхом переговорiв домагатися цшових знижок.
Що ж може служити за критерш якостi банкiвського продукту?
У лiтературi якiсть банкiвського продукту дослщжуеться з точки зору киента i з точки зору банку. З погляду клiента, критерiями якост банювсько-го продукту е: швидюсть обслуговування; строковiсть здiйснення операцiй; наявшсть помилок; режим i години роботи банку; яюсть консультування; ко-мушкабельшсть працiвникiв тощо. З огляду банку, критерiями якостi його продукту е: швидюсть внутршшх робочих процесiв; обсяг витрат на виправ-лення помилок; продуктившсть працi; рiвень мотивацiï; стушнь банкiвського ризику та iн.
Для сучасного розвитку банювських швестицшних продуклв i послуг характеры три основш тенденцiï: iнституцiоналiзацiя, сек,юритизацiя i глоба-лiзацiя. Iнституцiалiзацiя у даному контекст передбачае зростання швести-цiйноï компоненти у дiяльностi комерцiйниx банкiв i розвиток швестицшних банюв, зокрема вона охоплюе дилерсью операцiï з торгiвлi цiнними папера-ми; створення нових банювських швестицш та продуктiв; посередницью послуги банкiв при поглинанш i злиттi пiдприемств-iнвесторiв.
Сек,юритизацiя - це продаж швесторам позик, оформлених як щнш папери. Сек,юритизацiя дае змогу банкам перекласти банкiвський ризик на швестора; збiльшити лiквiднiсть; збшьшити комiсiйнi доходи; пiдвищити привабливiсть банюв до швестицшно1" дiяльностi (банки прагнуть виконувати роль органiзаторiв кредитiв, а кредитш ризики падають на сек,юритизаторiв активiв).
Глобалiзацiя в банкiвництвi передбачае розвиток банювських швестицшних шституцш у мiждержавному i свiтовому масштабах. На розвиток банювських швестицшних продуклв впливають таю чинники: дшова актившсть; полггично-правова ситуацiя; iнфляцiя; щни на банкiвськi продукти; життевий цикл банювських продуклв; конкурентне середовище.
Таким чином, банювський iнвестицiйний продукт мае низку характер-них властивостей, що вирiзняють його в усьому спек^ банкiвськиx продук-тiв. Подальшого дослщження заслуговують функцiï банкiвського швестицшного продукту та ïx реалiзацiя в УкраАт.
Лггература
1. Кочетков В.М., Н1к1т1н А.В. Маркетинг у банку: Конспект лекцш. - К.: Вид-во Свроп. ун-ту, 2002. - 88 с.
2. Романенко Л.Ф. Банювський маркетинг: Пщручник. - Кшв: ЦНЛ, 2004. - 344 с.
3. Киселев В.В. Управление банковским капиталом (теория и практика). - М.: Экономика, 1997. - 256 с.
4. Севрук В.Т. Банковские риски. - М.: Дело ЛТД, 1995. - 72 с.
5. Самойлов Г.О., Бачалов А.Г. Банковская конкуренция. - М.: Экзамен, 2002. - С. 37.
УДК339.13:654(477) Студ. Ю.Б. Харамбура;
асист С.М. Лихолат - nwiecbrn КА
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ МОБ1ЛЬНОГО СТ1ЛЬНИКОВОГО ЗВ'ЯЗКУ В УКРАШ1
Розглядаеться системна парадигма розвитку мобшьного стшьникового зв'язку в умовах динамiчних змш.
Ключов1 слова: мобшьний зв'язок, вiртуальний оператор.
Stud. Yu. Kharambura; assist. S. Lykholat - Commercial Academy of Lviv
State and prospects of market development of mobile cellular communication in Ukraine
A systematic paradigm of development of mobile connection in condition of dynamic changes is considered.
Keywords: Mobile connection, virtual operator.
Постшно зростаюча складшсть i динам1чшсть виробничих, економ1ч-них i соцiально-економiчних потреб сучасного украшського суспшьства стае причиною бшьш масштабшшого розвитку ринку послуг зв'язку. Побудова в Укра1ш стабшьно1 мобшьно1 мережi залежить вщ багатьох чинниюв: потреб ринку; лщензшно1 поллики уряду; прагнення операторiв створити таку мережу. KpiM того, вона може прямо залежати i вщ менш глобальних чинникiв: вщ потреб самого суспiльства чи вщ дiй конкурентiв. Проте i з тепершшм насиченням украшського ринку мобшьним зв'язком, i з очiкуваним його зростанням дiючi оператори здатнi впоратись.
Аналiзом цiеï проблематики займалися: С. Чекалов, О. Проживальсь-кий (президент Украшсько1" асоцiацiï операторiв зв'язку "Телас") та I. Блуг (директор департаменту мобшьного зв'язку та передачi шформаци (1СМ) ДП "Сiменс Украïна".
У кшщ 1992 р. було оргашзовано компанiю "Украïнський мобiльний зв'язок" (UMC), засновниками якоï виступали Укртелеком, Deutsche Bundespost Telekom, KPN i Tele Denmark. Практично вщразу UMC почало розвивати мережу в регюнах. До кшця 1993 р. нею було охоплено дев'ять обласних цен-трiв. Kiлькiсть абонентiв, навiть при тогочаснш дорожнечi мобiльних послуг, становила 5,3 тис. чоловж.
З одного боку, техшчний розвиток, з шшого - конкуренцiя, iстотно змiнили украшський ринок. Однак, можливостей для вдосконалення у нього
