CC BY
16
Висновки
Проведене дослщження дозволяе видтити ¡снування у свгго-в1й практиц¡ аудиту три типи регулювання аудиторськоУ дтль-ност - державне, зм¡шане та регулювання профеайними ор-ган¡зац¡ями. Перший тип поширений у краУнах континентальноУ Бвропи, таких як H¡меччина, lспан¡я, Францт, Pос¡йська Феде-рац¡я, Pеспубл¡ка Бторусь. В цих краУнах аудит оркнтований головним чином на потреби державних органв - основних ко-ристувачв аудиторських висновк¡в, аудиторська д¡яльн¡сть су-воро регламентуеться державними органами.
Якщо пор¡вняти вимоги до претендент¡в на набуття статусу аудитора, то найбтьш жорсткими вони е здеб¡льшого в краУ-нах континентальноУ Бвропи, де переважае державне управ-л¡ння аудиторською дтльнютю.
У краУнах, де переважае регулювання аудиторськоУ дтль-ност¡ профеайними оргаызацтми, зокрема в США, Велиюй Британи, основними користувачами аудиторських висновюв е трет¡ особи - ¡нвестори, банки, страхов¡ компанп, кредито-ри, акцюнери, б¡рж¡.
Hайб¡льш ефективною, з нашого погляду, системою управл¡ння аудиторською дтльнютю е зм¡шана.
ГУ ефективнють полягае в тому, що вона дозволяе одно-часно враховувати та захищати ¡нтереси держави, зовн¡шн¡х користувачв та суб'eкт¡в аудиторськоУ д¡яльност¡.
Для подальшого розвитку та ефективного функцюнуван-ня аудиторськоУ д¡яльност¡ в УкраУн мають бути встановлен¡ жорстк¡ вимоги щодо якост аудиту та аудиторських послуг, а також ефективна система контролю якост та пщвищення квалфкацп аудиторськоУ д¡яльност¡.
Одним ¡з головних факторв, що значно п¡двищить роль не-залежних аудиторських перев¡рок, е розвиток ринку ц¡нних папер¡в. Цей чинник приведе до беззаперечноУ необхщност висловлення незалежноУ думки профес¡йних фахвцв-ауди-тор¡в про повноту ¡ достов^нють фЫансовоУ зв¡тност¡ суб'eкт¡в господарювання у вах суттевих в¡дношеннях та УУ вщповщ-н¡сть, визначеним концептуальною основою, критертм.
Список використання джерел
1. Сурнлна К.С. Аудит у зарубжних краУнах: Навч. поибник / К.С. Сур-ына, l.M. Пожарицька. - Смферополь: ВД «АР1АЛ», 2009 - 308 с.
2. Бондар В.П. Системи органйзацм та регулювання аудиторськоУ д-яльност краУн свпу / В.П. Бондар // Проблеми теори та методологи бухгалтерского облку, контролю i анал1зу. М1жнародний збрник наукових праць / Серiя: Бухгалтерський облк, контроль i аналiз. Вип. 2 (11). / Вдп. ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинець. - Житомир: ЖДТУ, 2008 - С. 5-20.
3. Тимко Й.П. Аудит в УкраУнг становлення i оргаызаци / Й.П. Тим-ко - Ужгород, 1996. - 144 с.
4. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Пщручник для студента специльнос^ «Обл^ i аудит» вищих навчальних закладiв / Ф.Ф. Бутинець. - 3-те вид., доп. i перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2006. - 512 с.
5. Закон Украни «Про аудиторську дяльнсть» [Електрон. ресурс]: вд 22.04.93 №3125-XII // Верховна Рада Украни: офiцiйний веб-портал. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/iaws/show/3125-12. - Назва з екрану.
6. Федеральный закон «Об аудиторской деятельности» [Електрон. ресурс]: от 30.12.2008 №307-ФЗ. - Режим доступа: http://www. zakonrf.info/zakon-ob-auditorskoy-deyateinosti/. - Назва з екрану.
7. Андреев В.Д. Правовое регулирование аудита в России / В.Д. Андреев. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 128 с.
В.К. 0ЛЕФ1Р,
к.е.н., с.н.с., 1нститут економ1ки та прогнозування НАН Украми
Австршська школа про роль кредиту в дшовому циклГ
Розглянуто погляди сучасних прерртавник 'в австр1йсько1 школи економки на природу делового циклу i роль кредиту у створеннi бумiв, криз i депреай. Викладено теоретичну модель кредитной експансПна основi банювськоi системи i3 частко-вим резервуванням. Узагальнено пропозицН економюлв австрйськоiшколи щодо вдосконалення антицикл'иноiполтики.
Ключов! слова: дловий цикл, кредитна експаная, австрйська школа економки.
В.К. 0ЛЕФИР,
к.з.н., с.н.с, Институт экономики и прогнозирования НАН Украины
Австрийская школа о роли кредита в деловом цикле
Рассмотрены взгляды современных представителей австрийской школы экономики на природу делового цикла и роль кредита при возникновении бумов, кризисов и депрессий. Представлена теоретическая модель кредитной экспансии на основе банковской системы с частичным резервированием. Обобщены предложения экономистов австрийской школы по усовершенствованию антициклической политики.
Ключевые слова: деловой цикл, кредитная экспансия, австрийская школа экономики.
V. OLEFIR,
Institute for Economics and Forecasting, NAS of Ukraine
The austrian school about the credit role in the business cycle
Views of modern Austrian School economists of the nature of a business cycle and credit role at emergence of boom, crises and depressions are considered. The theoretical model of credit expansion on the basis of a banking system with partial reservation is presented. Proposals of economists of the Austrian school on improvement of anti-cyclic policy are generalized.
Keywords: business cycle, credit expansion, Austrian School.
1 Публка^ю пщготовлено по НДР вщомчоi тематики «Формування структури базових ринюв УкраШи: державне регулювання в нових умовах лiбералiзацii та протекцiонiзму в торгiвлi» (Протокол №8 Бюро В^лення економiки НАН Украни вiд 21 липня 2011 р.), №держреестрацИ 0112U000045.
16 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 7 (158)/2014
© В.К. 0ЛЕФ1Р, 2014
Постановка проблеми. Сучасний п!слякризовий стан свггово'У економ!ки можна оц!нити як стан економ!чноУ стагнации Методи макроеконом!чноУ пол!тики дали можлив!сть зупинити спад виробництва, в!дновити економ!чне зростання, але темпи його залишаються низькими. Стагнац!я виробництва спостер!гаеться як у промислово розвинутих кра'Унах, так ! у кра'Унах, що розвиваються, включаючи КНР та 1нд!ю. Перспективи в!дновлення до кризових темп!в зрос-тання залишаються туманними, враховуючи тягар св!тових дисбаланс!в ! в!дсутн!сть прогресу в реформуванн! м!жна-родно'У ф!нансовоУ системи.
Св!това ф!нансова криза поставила перед економ!чною наукою багато теоретичних ! практичних питань. Теоретичного узагальнення потребують фактори ! процеси, як! при-звели до масштабно' свггово'У кризи. 3 практичного погля-ду подальшого вдосконалення потребують методи раннього опов!щення про наближення кризових явищ та оц!нки по-тенц!йно'У небезпеки конкретних негативних соц!ально-еко-ном!чних процес!в. В!дпов!д! на ц! питання е достатньо акту-альними з огляду на те, що тривалий економ!чний спад без окреслення перспектив вщновлення економ!чного зростан-ня ! пол!пшення р!вня життя може привести до поширення у сусп!льств! небажаних екстрем!стських погляд!в.
Загальнов!домо, що економ!чна пол!тика мае Грунтува-тися на м!цному теоретичному фундамент!. В сучасн!й теоретична економ!чн!й думц! прийнято вид!ляти три основы велик! напрями: кейнс!анство, монетаризм ! класична школу. Переважна б!льш!сть економ!ст!в ¡з пров!дних ун!верси-тет!в ! наукових центр!в под!ляють погляди цих теоретичних шк!л. Уряди промислово розвинутих кра'н при формуван-н! економ!чноУ пол!тики впродовж останн!х двох стол!ть ко-ристувались переважно рекомендац!ями саме кейнс!анц!в, монетарист!в або представник!в класично'У школи. Пол!тика м!жнародних орган!зац!й, таких як М!жнародний валютний фонд ! Св!товий банк, також Грунтуеться на теоретичних схемах цих теч!й економ!чноУ думки.
Разом !з тим поруч !з цими трьома великими теоретичними школами ¡снували ! продовжують ¡снувати ¡нш! напрями теоретично' думки, як! ще називаються неортодоксальними. Одним ¡з таких напрям!в теоретично' думки е австр!йська школа. В умовах, коли загально визнан! економ!чн! теори не можуть дати ч!ткого тлумачення економ!чним процесам ! запропону-вати нов! напрями виходу ¡з економ!чноУ стагнаци, зб!льшуеть-ся ¡нтерес до теоретичних схем саме неортодоксальних шк!л.
Анал13 дослщжень та публкацм з проблеми. Ав-стр!йська економ!чна школа виникла у друг!й половин! 19-го стол!ття на основ! класично'У полггично'У економп. Засновни-ками австр!йсько'У школи вважаються Карл Менгер, Ейген Бем-Баверк ! Фр!др!х В!зер. У XX ст. теоретичн! положення австр!йсько'У школи вдосконалювали так! в!дом! економ!сти, як Людвиг М!зес, Фр!др!х Хайек, Готфр!д Хаберлер, Мюррей Ротбард. Серед сучасних представник!в австр!йсько'У школи сл!д в!дзначити Хесуса Уерта де Сото, Томаса Вудса, Роджера Гаррисона, Ганса-Германа Хоппе та ¡нших економ!с-т!в, як! групуються навколо ¡нституту ¡м. Л. М!зеса (США) та деяких ¡нших наукових центр!в.
Австр!йська традиц!я економ!чноУ думки - це ц!лий комплекс погляд!в на проблеми економ!ки, сусп!льства, пол!тики,
як Грунтуються на засадах л1берал1зму i суб'ектив1зму. Скла-довою частиною австрмськоУ eK0H0Mi4H0i школи е тeoрiя дЬ лових циклiв, яка була розроблена Л. Miзeсoм i Ф. Хайеком i вдосконалена M. Ротбардом i Х. Уерта де Сото та ¡ншими еко-нoмiстами австрiйськoí школи [1-12]. У сучасних умовах ав-стрмська теoрiя дiлoвих циклiв набувае особливого значення в кoнтекстi подальшого зростання значення банювськоУ системи, збтьшення питомоУ ваги безгoтiвкoвих розрахунюв, пе-ремiщення дтовоУ активнoстi у фЫансову сферу тощо.
Метою crarri е узагальнення сучасних пoглядiв еконо-мiстiв австрмськоУ школи на феномен дтових циклiв.
Виклад основного материалу. У 2012 роц виповнилось 100 роюв пiсля виходу у свгг працi Л. Miзеса «Tеoрiя грошей i кредиту», в якiй викладено основи теори дiлoвих циклiв. За цей час промислово розвинут краУни Заходу, використовуючи до-сягнення науково-техычного прогресу, просунулись далеко вперед на шляху вдосконалення продуктивних сил. 1ндустрЬ альний етап розвитку капггалГзму змЫився пoстiндустрiальним або iнфoрмацiйним. Завдяки процесам мехаызаци, автоматизации комп'ютеризаци виробництва значна частина пра^вни-юв перемутилась ¡з сфери виробництва тoварiв у сферу по-слуг. Вичерпання природних ресурав стимулювало процеси повторного використання вщходГв i перехщ на вщновлюваль-н джерела енерги. Економки рГзних краУн стали бГльш взаемо-залежними мГж собою внаслщок зростання обсяпв зовншньоУ торпвлГ, перемщення капггалу i мГграцГУ робочоУ сили.
У свтовм економщ вщбулося багато змЫ, але незмЫними залишились подт працГ, функцГУ грошей, суть кредитуван-ня, роздтення видГв дГяльност на виробництво споживчих i капггальних товарГв, отримання прибутку як основноУ мети пщприемницькоУ дГяльностг Тобто не зазнали змЫ т базовГ елементи, як складали основу теори дтового циклу австрм-ськоУ школи початку XX столГття. Це дае пщстави стверджу-вати, що i в сучаснм постЫдустрГальнм економщ продовжують дГяти фактори, як призводять до бумГв, криз i депресм.
На думку економГстГв австрмсько'У школи, основною причиною бумГв, криз i депресГй е вщхилення ставки проценту вГд природного рГвня, який встановлюеться внаслГдок спГввГдно-шення попиту i пропозицГУ кредитних ресурав. За спрощеною схемою попит на кредиты ресурси створюють пщприемц!, а пропозицГю формуе населення. Чим бтьше населення свГ-домо вГдмовляеться вщ теперГшнього споживання на користь споживання у майбутньому, тим бГльше буде пропозицГя кредитних ресурсГв i вГдповГдно менше попит на споживчГ товари.
ОтриманГ кредити пГдприемцГ можуть вкладати в Гнвести-цГйнГ проекти щодо виробництва споживчих товарГв або в ¡н-вестицГйнГ проекти по виробництву капггальних товарГв, якГ вщдалеы вГд споживчого ринку. Якщо населення добровть-но вГдмовилося вГд тепершнього споживання на користь споживання у майбутньому, це дае можливють перемютити ресурси ¡з галузей з виробництва споживчих товарГв у галузГ з виробництва капГтальних товарГв. У цих умовах споживчих то-варГв буде вироблятись достатньо для успшного завершен-ня ¡нвестицГйних проекпв по виробництву капГтальних товарГв.
Якщо штучно зменшити ставку процента, вона вже не буде правильно вщображати реальне стввщношення попиту i про-позицГУ на кредитному ринку. Низька процентна ставка буде помилково сигналГзувати пщприемцям про наявнГсть вГльних
Формування ринкових в1дносин в УкраУн1 № 7 (158)/2014 17
кpeдитниx pecypciв i дoбpoвiльнy вiдмoвy нaceлeння вщ rno-живaння. Пiдпpиeмцi 6удуть пoчинaти peaлiзaцiю пpoeктiв, якi вiддaлeнi вщ cпoживчoгo pинкy, cпoдiвaючиcь нa нaявнicть pecypciв, якиx нa cпpaвдi нeмae. Пpи цьoмy пoпит нa oto^^-чi тoвapи бyдe пpoдoвжyвaти зaлишaтиcь вeликим i нaвiть щe бтьшю збiльшитьcя зa paxyнoк пoпитy пpaцiвникiв, якi будуть зaдiянi у пpoeктax пo виpoбництвy кaпiтaльниx тoвapiв.
Taraza чинoм, виникнe дeфiцит cпoживчиx тoвapiв, щo зpo-бить нeмoжливим ycrno^e зaвepшeння iнвecтицiйниx пpoeк-тiв пo виpoбництвy кaпiтaльниx тoвapiв. Пicля буму в гaлyзяx кaпiтaльниx тoвapiв cпaлaxнe кpизa, зa якoю poзпoчнeтьcя тpивaлий пepioд дeпpeciï, який, пo cyri, е пpoцecoм вiднoвлeн-ня пopyшeниx пpoпopцiй aбo пepeмiщeння pecypciв iз ram-тaльниx гaлyзeй в гaлyзi пo виpoбництвy cпoживчиx тoвapiв.
Ocнoвнoю пpичинoю бyмiв, кpиз i дeпpeciй е зaпoчaткyвaння iнвecтицiйниx пpoeктiв, як нe мaють pecypciв для ^ono ycrnoi-нoгo пpибyrкoвoгo зaвepшeння. Cтвopюeтьcя xибнa кapтинa, щo цi pecyp^ е в нaявнocтi, xoчa нacпpaвдi ïx нeмae. Ha думку eкoнoмicтiв aвcтpiйcькoí' шкoли, цю xибнy кapтинy мoжe cтвo-pити пoлiтикa цeнтpaльнoгo бaнкy, cпpямoвaнa нa пiдтpимкy ony^o низькиx пpoцeнтниx cтaвoк. 1ншим cпocoбoм cтвopeн-ня тaкoí' пoмилкoвoí' кapтини е видaчa кoмepцiйними бaнкa-ми нeзaбeзпeчeниx кpeдитiв aбo кpeдитнa eкcпaнciя нa ocнoвi бaнкiвcькoí' cиcтeми з чacткoвим peзepвyвaнням.
У пpaцяx cyчacниx пpeдcтaвникiв aвcтpiйcькoï шкoли пpo-пoнyeтьcя вдocкoнaлeнa тeopeтичнa мoдeль кpeдитнoí' era-пaнciï нa ocнoвi бaнкiвcькoí' cиcтeми iз чacткoвим peзepвy-вaнням [4, c. 156-15B].
Kлieнт кoжнoгo кoмepцiйнoгo бaнкy мoжe пoклacти cвoï гашти нa cтpoкoвий paxyнoк aбo нa пoтoчний. У пepшoмy випaдкy вЫ вiдмoвляeтьcя вiд тeпepiшньoгo cпoживaння нa кopиcть мaйбyтньoгo i йoгo гашти е peaльним iнвecтицiйним pecypcoм. У дpyгoмy випaдкy клieнт бaнкy peaльнo нe вiдмoв-ляeтьcя вiд тeпepiшньoгo cпoживaння i йoгo кoшти нe мoжнa ввaжaти iнвecтицiйним pecypcoм. Haдaючи кpeдити з пoтoч-ниx paxyнкiв, кoмepцiйнi бaнки штyчнo змeншyють пpиpoднy кpeдитнy cтaвкy i пoдaють пiдпpиeмцям нeпpaвильнi cигнaли пpo нaявнicть peaльниx iнвecтицiйниx pecypciв.
Teopeтичнa мoдeль кpeдитнoï eкcпaнciï нa ocнoвi бaнкiв-cиcтeми з чacткoвим peзepвyвaнням пepeдбaчae, щo бaнк нaдae кpeдити з пoтoчниx paxyнкiв, зaлишaючи чacтинy гаш^в в peзepвi. Пpипycтимo, щo чacткa дeпoзитy, якa зa-лишaeтьcя бaнкoм у peзepвi, дopiвнюe R. ^ент, який взяв кpeдит, чacтинy oтpимaниx кoштiв poзмiщye в бaнкy нa пo-тoчнoмy paxyнкy. Пpипycтимo, i^o чacткa кpeдитy, якa poзмi-щyeтьcя ним нa пoтoчнoмy paxyнкy, дopiвнюe Z. Бaнк з цьoгo пoтoчнoгo paxyнкy тaкoж нaдae кpeдит, зaлишaючи чacти-ну кoштiв в peзepвi. Taким чинoм, зaгaльний oбcяг видaниx кpeдитiв бyдe дopiвнювaти2:
к= £>(1-Д) , D(l-R) (1-Z)(1-Ä) D(l-R) ((\-Z)(l-R)"~
l-Z(l-Ä) l-Z(l-Ä) l-Z(l-Ä) l-Z(l-Ä)^ l-Z(l-R)
(1)
1-Z(1-Ä)^ l-Z(l-Ä)
1-Z(1-J?)^ l-Z(l-Ä) J
дe K - зaгaльний oбcяг нaдaниx кpeдитiв; D - пoчaткoвий дeпoзит;
2 Maтeмaтичнo oбcяг нaдaниx кpeдитiв бyдe дopiвнювaти cyмi гeo-мeтpичнoгo чиcлoвoгo pядy, який мae вигляд: a + aq +aq2 + ... + aqn + ... (a нe дopiвнюe 0]. Пpи цьoмy cyмa pядy дopiвнюe: S = a / (1-q], якщo aбcoлютнa вeличинa q мeншe 1.
R - чacткa дeпoзитy, яга зaлишaeтьcя бaнкoм у peзepвi;
Z - чacткa кpeдитy, якa poзмiщyeтьcя нa пoтoчнoмy paxyнкy.
1 — 7?
Beличинa нaзивaeтьcя мyльтиплiкaтopoм кpe-
дитнoï eкcпaнcií'. 1з фopмyли мyльтиплiкaтopa кpeдитнoí' era-пaнciï виднo, щo чим мeншe R i бтыхе Z, тим бтых^ вeличи-нa кpeдитнoï eкcпaнcií'.
Пpoцec кpeдитнoï eкcпaнcií' пpoiлюcтpyeмo нa yмoвнoмy пpиклaдi. Пpипycтимo, щo клieнт A мae нa пoтoчнoмy paxyнкy в yмoвнoмy Гaммa-бaнкy $1 млн., як будуть пoчaткoвим дe-пoзитoм. Дecять вiдcoткiв кoштiв з цьoгo вклaдy бaнк зaли-шae у peзepвi, a iншi видae у виглядi кpeдитy (R = 0,1). Taким чинoм, кpeдит у cyмi $900 ™c. з пoтoчнoгo paxyнкy клieнтa A бaнк нaдacть iншoмy cвoeмy клieнтoвi B.
1з oтpимaнoí' пoзики чacтинy кoштiв кpeдитop B poзмiщye в бaнкy нa пoтoчнoмy paxyнкy. Пpипycтимo, щo ця чacткa в ce-peдньoмy cтaнoвить 20% (Z = 0,2). Taким чинoм, iз oтpимa-ниx $900 тиc. кpeдитy клieнт B $720 тиc. вилучить з Гaммa-бaнкy, a $1B0 тиc. зaлишить нa пoтoчнoмy paxyнкy. Öe дae мoжливicть бaнкy, зaлишивши в peзepвi 10% вклaдy, знoвy видaти кpeдит у cyмi $1б2 тиc. yœe нacтyпнoмy клieнтoвi C. Oтжe, викopиcтoвyючи кoшти cвoí'x вклaдникiв нa пoтoчниx paxyнкax, бaнк зд^ню^ кpeдитнy eкcпaнciю, штyчнo змeн-шуючи кpeдитнy cтaвкy нижчe пpиpoднoгo piвня.
У тaбл. 1 пoкaзaнo пpoцec кpeдитнoí' eкcпaнciï в Гaммa-бaнкy. Як виднo з тaбл. 1, мaючи нa пoтoчнoмy paxyнкy ^ен-тa A $1 млн., бaнк видaв iншим cвoí'м клieнтaм $1 097 5б0 нeзaбeзпeчeниx кpeдитiв. Myльтиплiкaтop кpeдитнoí' eкc-пaнciï дopiвнювaв 1,0975б0.
Hacтyпним eтaпoм дocлiджeння пpoцecy кpeдитнoí' eкc-пaнciï е пepexiд вщ aнaлiзy кpeдитнoí' eкcпaнcií' в мeжax oд-нoгo бaнкy дo aнaлiзy цьoгo пpoцecy в бaнкiвcькiй cиcтeмi в цiлoмy i пoбyдoвa вiдпoвiднoï тeopeтичнoí' мoдeлi. Eкoнoмicти aвcтpiйcькoï шгали yмoвнo пpипycкaють, щo кoшти, яю ви-лyчeнo з Гaммa-бaнкy, нe витpaчaютьcя нa пpидбaння тoвa-piв i пocлyг, a клaдyтьcя нa дeпoзит в iншi кoмepцiйнi бaнки.
Oбcяг кoштiв, якi вилyчeнo з Гaммa-бaнкy, визнaчaeтьcя зa фopмyлoю:
В = D( 1 - Z)( 1 -R) + D{ 1 - Z)( 1 - R)Z( 1 -R) +
D{ 1 - Z)( 1 - R){Z{\ - R))2 + D(1 - Z)( 1 - R){Z(\ - R)f +
... + D(l-Z)(l-R)(Z(l-R)y +...=
_D(1-Z)(l-R).
(2)
1-ZQ-R)
Öi кoшти тaкoж мoжyть бути викopиcтaнi для кpeдитнoï eкcпaнcií'.
Зaгaльнa cyмa нaдaниx нeзaбeзпeчeниx кpeдитiв y бaнкiв-cькiй cиcтeмi бyдe дopiвнювaти:
K =
D(l-R)
£>(1-Д)
| D(í-R) (1-Z)(Í-R) |
1-Z(1-R) l-Z(l-Ä) \-Z{\-R)
\2
l-Z(l-Ä)
(l-Z)(l-j?) l-Z(l-iî)
D(l-R)
1-
+...+
D(l-R)
l-Z(l-R)
(l-Z)(l-j?) ^ 1 - Z(1 - R)
Z(l-R)
1-Z(1-R)
_D(l-R) R '
(3)
Пpoцec кpeдитнoí' eкcпaнcií' в мeжax бaнкiвcькoï cиcтeми бyдe тpивaти дoти, пoки вecь пoчaткoвий дeпoзит D нe бу-дe вiдклaдeний нa пoтoчниx paxyнкax як peзepв. Пicля цьoгo
18 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni № 7 (158)/2014
Taблиця 1. Пpoцec кpeдитнoï eкcпaнciï в Гaммa-бaнку, S
KnicKr Oтpимaнo кpeдиту Bилучeнo з бaнку Пoклaдeнo нa пoтoчний paxунoк З них:
зaлишeнo в peзepвi нaдaнo кpeдиту
A - - i QQQ QQQ iQQ QQQ OQQ QQQ
B OQQ QQQ 7ÖQ QQQ iBQ QQQ iB QQQ iBS QQQ
C iBS QQQ iöO BQQ ЗЗ 4QQ З S4Q SO iBQ
D SO iBQ гЗ 32B б 832 бB3 б S4O
B^ono i QO75BQ B7B Q4B i SiO5iS isi gб2 i QO7 5BQ
пpoцec кpeдитнoï eкcпaнciï в мeжax бaнкiвcькoï cиcтeми зa-
1-R
кiнчyeтьcя. Beличинa
R
бyдe мyльтиплiкaтopoм кpeдитнoï
eкcпaнciï в мeжax бaнкiвcькoï cиcтeми.
Пpoцec кpeдитнoï eкcпaнciï в мeжax бaнкiвcькoï cиcтeми пpoiлюcтpyeмo нa yмoвнoмy пpиклaдi, який бyлo poзглянyтo paнiшe в тaбл. 1. Cyмy кoштiв, якi бyлo вилyчeнo з Гaммa-бaн-ку в oбcязi SB7B Q4B, бyлo poзмiщeнo клieнтaми Гaммa-бaнкy нa дeпoзитax iншoгo yмoвнoгo бaнкy - Ciгмa-бaнкy. Зaлишив-ши дecять вiдcoткiв кoштiв з пoтoчниx вклaдiв y peзepвi, Ог-мa-бaнк yci iншi кoшти видae y виглядi кpeдитy cвoeмy кглен-тoвi E (тaбл. Э]. Kлieнт E BQ% кpeдитy вилyчae з Ciгмa-бaнкy, a SQ% (Z = Q,S] - зaлишae нa пoтoчнoмy вклaдi. Пicля цьoгo пpo-цec кpeдитнoï eкcпaнciï пpoдoвжyeтьcя в Ciгмa-бaнкy зa тieю ж cxeмoю, щo i в Гaммa-бaнкy. B peзyльтaтi цьoгo пpoцecy iз Ог-мa-бaнкy вилyчaeтьcя S77Q O7Q, якi poзмiщyютьcя клieнтaми E, F, G, ... нa дeпoзитax вжe нacтyпнoгo Oмeгa-бaнкy ^бл. З]. Цeй пpoцec бyдe тpивaти дoти, пoки Si млн., який був poзмiщe-ний клieнтoм A y Гaммa-бaнкy, нe бyдe пoвнicтю зocepeджeний нa paxyнкax клieнтiв в ycix ^on/ix бaнкax як peзepв. Пicля цьoгo пpoцec кpeдитнoï eкcпaнciï в мeжax бaнкiвcькoï cиcтeми зaкiн-чyeтьcя. Пiдcyмкoм цьoгo пpoцecy бyдe видaчa нeзaбeзпeчe-ниx кpeдитiв в oбcязi SO млн., тoбтo мyльтиплiкaтop кpeдитнoï eкcпaнciï в мeжax бaнкiвcькoï cиcтeми бyдe дopiвнювaти O.
Бaжaння збiльшити oбcяг нeзaбeзпeчeниx кpeдитiв rno-нyкae бaнки дo зpocтaння i злиття. Чим бтых^ y бaнкy бу-
дe клieнтiв i бтых^ кoштiв нa пoтoчниx paxyнкax, тим бть-ixie мoжнa видaти нeзaбeзпeчeниx кpeдитiв. Kpiм тoгo, пpи взaeмopoзpaxyнкax мiж клieнтaми бaнкy гpoшi нe виxoдять зa мeжi бaнкy, a пepepaxoвyютьcя з oднoгo бaнкiвcькoгo pa-xyнкy нa iншiй, щo тaкoж збiльшye pecypcнy бaзy бaнкy.
Ó poбoтax cyчacниx eкoнoмicтiв aвcтpiйcькoï ш^ли пpo-пoнyeтьcя тeopeтичнa мoдeль кpeдитнoï eкcпaнciï, кoли нa pинкy пpaцюe тiльки oдин бaнк-мoнoпoлicт [4, c. 1B3]. Якщo бaнк oдин, то вci клieнти, якi здiйcнюють бeзгoтiвкoвi poзpa-xyнки, вiдкpивaють тiльки y ньoмy cвoï paxyнки. Taким чинoм, якщo бaнк видae кpeдит, цeй кpeдит зaлишaeтьcя в ньoмy нa пoтoчнoмy paxyнкy. Бiльшe тoгo, як!^ пoзичaльник витpa-чae кpeдит ^6O йoгo чacтинy] нa iнвecтицiйнi aбo cпoжив-чi пoтpeби, вiн пpocтo пepepaxoвye кoшти iз cвoгo пoтoчнoгo paxyнкy нa iншiй paxyнoк y цьoмy ж бaнкy-мoнoпoлicтi. To6-то гpoшi i в цьoмy випaдкy зaлишaютьcя в бaнкy. Ocкiльки зa циx yмoв Z = i, то мaкcимaльнo мoжливe poзшиpeння кpe-диту нa ocнoвi D бyдe визнaчaтиcя тaк caмo, як i щoдo вapi-aнтa кpeдитнoï eкcпaнciï в мeжax бaнкiвcькoï cиcтeми: D(l-R)
К =
R
(4]
Moдeль кpeдитнoï eкcпaнciï в мeжax oднoгo бaнкy iз вpaxy-вaнням ycix пapaмeтpiв виглядae тaким чинoм: D - пoчaткoвий дeпoзит;
R - чacткa дeпoзитy, якa зaлишaeтьcя бaнкoм y peзepвi; Z - чacткa кpeдитy, яга poзмiщyeтьcя нa дeпoзитнoмy paxyнкy;
Taблиця 2. Пpoцec кpeдитнoï eкcпaнciï в Ciгмa-бaнку, S
Kлieнт Oтpимaнo кpeдиту Bилучeнo з бaнку Пoклaдeнo нa пoтoчний paxунoк З ниx:
зaлишeнo в peзepвi нaдaнo кpeдиту
B, C, D, ^ - - B7B Q4B B7 BQ5 7OQ S44
E 7OQ S44 B3S Юб 15B Q4O 1б BQ5 142 244
F i42 244 ИЗ 7O5 SB 44O S B45 S5 BQ4
G BQ4 SQ 4B3 б 1S1 4 BQO
B^o^ gB37iS 77Q O7Q 1 Q7Q 7O1 1Q7 Q7O OB371S
Taблиця 3. Пpoцec кpeдитнoï eкcпaнciï в Oмeгa-бaнку, S
Kлieнт Oтpимaнo кpeдиту Bилучeнo з бaнку Пoклaдeнo нa пoтoчний paxунoк З ниx:
зaлишeнo в peзepвi нaдaнo кpeдиту
E, F, G, ^ - - 77Q O7Q 77QO7 BO3 B73
H BO3 B73 ббб QOB 13B77б 13B77 1S4 BO7
I 1S4 BO7 OOOIB S4g7g S4OB 22481
J 224B1 17gвб 44OB 45Q 4Q4B
Bcьoгo B4B1BB в7вg4g g4Q2Q7 g4Q21 B4B1BB
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni № 7 (158)/2014 1Q
K - загальний обсяг наданих кредит!в; B - обсяг кошт!в, як! вилучено з банку; V - сума кошт!в, покладених на поточний рахунок; S - сума кошт!в, як! залишаються в резерв!.
К =
В-
v =
\-Z{\-R);
D(l-R)(l-Z) l-Z(l-R) ;
D_
\-Z{l-K);
PR
(5)
(6)
(7)
(8)
Модель кредитно'1' експанс!' в банк!вськ!й систем! в ц!лому ¡з врахуванням ус!х параметр!в виглядае таким чином:
К =
R ;
В =
D(\-R)(\-Z)
R
R
(9)
(10)
(11)
S = D. (12)
Практичне значення теоретичних моделей австр!йсько' школи, в тому числ! ! для розвитку ! регулювання в!тчизня-но''' економ!ки, полягае в тому, що вони обгрунтовують засади антицикл!чноУ пол!тики. Для уникнення економ!чних криз ! депрес!й доц!льно дотримуватись 100% резервування кредита або видавати кредити т!льки коштами ¡з строкових де-позит!в. Також недопустимим е штучне зниження процентно' ставки нижче природного р!вня для актив!заци д!ловоУ актив-ност!. Зб!льшення ф!ктивно' грошово' маси внасл!док кредит-но''' експанси породжуе штучний економ!чний бум, який у к!н-цевому п!дсумку призводить до кризи ! депреси. Зб!льшення кредитування !нвестиц!йних потреб можливо т!льки при умов! зростання реальних заощаджень юридичних ! ф!зичних ос!б.
Висновки
Сучасн! представники австр!йськоУ школи економ!ки при тлумаченн! природи д!лового циклу продовжують дотримуватись теоретичних схем, запропонованих Л. М!зесом ! Ф. Хайеком. Основна причина д!лових цикл!в знаходиться у ф!нансов!й сфер! ! пов'язана з! штучним в!дхиленням ставки процента в!д природного р!вня. Природний р!вень ставки процента, своею чергою, складаеться п!д впливом попиту на кредитн! ресурси ! наявност! реальних заощаджень. На-повнення кредитного ринку кредитними ресурсами, в основ! яких не лежать реальн! заощадження, призводить до не-здорових економ!чних бум!в ! започаткування !нвестиц!йних проект!в, як! ф!зично не можуть бути реал!зован!. Врешт!-решт спалахуе ф!нансова криза, за якою сл!дуе економ!чна депрес!я, яка, по сут!, е в!дновленням порушених пропорц!й ! поверненням ставки процента до природного р!вня.
Перех!д св!товоУ економ!ки в!д !ндустр!ального до пост!нду-стр!ального етапу розвитку не зм!нив сутт! кредитування ! не усунув передумов для бум!в ! спад!в. Поширення в кра'нах Заходу електронних грошей, практичне зникнення гот!вки, зосе-редження вс!х грошових поток!в у банк!вськ!й систем! створило ще б!льше можливостей для кредитно' експанси. Анал!з теоретично' модел! кредитно' експанси на основ! банк!вськоУ системи з частковим резервуванням доводить, що незабезпечен! кре-дити з поточних рахунк!в можуть зростати у значних розм!рах. Зокрема, при резервуванн! 10% депозиту мультипл!катор кре-дитно' експанси в межах банк!вськоУ системи може сягати 9.
Економ!сти австр!йсько' школи продовжують залишати-ся твердими прихильними м!н!мального втручання держави в економ!чн! процеси. На 'хню думку, над!йною гарант!ею в!д штучних бум!в, криз ! депрес!й е 100% резервування креди-т!в комерц!йними банками ! забезпечення природного р!в-ня ставки процента. Помилковою ! небезпечною е пол!тика, спрямована на штучне зниження ставки процента для акти-в!зац!' д!лово' активност! в економ!ц!.
Список використаних джерел
1. Мизес Л. Теория экономического цикла [Текст] / Людвиг фон Ми-зес; пер. с англ. под ред. А.В. Куряева. - Челябинск: Социум, 2012. - 413 с.
2. Мизес Л. Человеческая деятельность: Трактат по экономической теории [Текст] / Людвиг фон Мизес; 2-е испр. изд. - Челябинск: Социум, 2005. - 878 с.
3. Ротбард М. Экономические депрессии: их причины и методы лечения [Електрон. ресурс] / Мюррей Н. Ротбард. - Режим доступу: www.sotsium.ru/books/46/43/rothbard69.html. - Назва з екрана.
4. Уэрта де Сото Х. Деньги, банковский кредит и экономические циклы [Текст] / Хесус Уэрта де Сото. - Челябинск: Социум, 2008. - 663 + XIV с.
5. Хайек Ф. Цены и производство [Текст] / Фридрих фон Хайек; пер. с англ. под ред. Гр. Сапова. - Челябинск: Социум, 2008. - 199 с.
6. Экономический цикл: анализ австрийской школы [Текст] / Людвиг фон Мизес, Фридрих фон Хайек, Мюррей Ротбард и др.; пер. с англ. / сост. А.В. Куряев. - Челябинск: Социум, 2005. - 220 с. (Сер. «Бум, крах и будущее»).
7. Garrison, R. Time and Money: The Macroeconomics of Capital Structure [Text] / Roger W. Garrison. - London/New York: Routledge, 2001. - 288 p.
8. Hanke S. The Fed's Modus Operandi: Panic [Electronic resource] / Steve H. Hanke. - Mode of access: http://www.cato.org/publications/ commentary/feds-modus-operandi-panic. - Title from the screen.
9. Hollenbeck F. Fear the Boom, Not the Bust [Electronic resource] / Frank Hollenbeck. - Mode of access: www.mises.org/daily/6538/ Feai—the-Boom-Not-the-Bust. - Title from the screen.
10. Reynolds М. The Poverty of Modern Macroeconomic Theory and Power of Austrian Business Cycle Theory [Text] / Morgan O. Reynolds // The Quarterly Journal of Austrian Economics. - 2010. - №3. - Р. 11-41.
11. Tempelman J. Austrian Business Cycle Theory and the Global Financial Crisis: Confessions of a Mainstream Economist [Text] / Jerry H. Tempelman // The Quarterly Journal of Austrian Economics. -2010. - №1. - Р. 3-15.
1 2. Woods T. Meltdown: A Free-Market Look at Why the Stock Market Collapsed, the Economy Tanked, and Government Bailouts Will Make Things Worse [Text] / Thomas E. Woods. - Washington DC: Jr. Regnery, 2009. - 194 p.
20 Формування ринкових вщносин в Укра|'н1 № 7 (158)/2014
