CC BY
22ную, географическую и политическую обособленность территорий Северо-восточных штатов, Ассам является связующим звеном СВИ не только с материковым штатом, но и со всем миром, если рассматривать воздушную связь. Но с начала XXI века у штата Ассам можно наблюдать потенциал в развитии эко-туризма и спортивного туризма. Правительство Индии старается развивать эту область, так как продвижение туристической области будет приносить дополнительные доходы в регион, который требует особой поддержки. Помимо уже упомянутых видов туризма, широко развивается паломничество и туристические маршруты по историческим местам штата. Несомненно, правительство Индии выступает с инициативой и дальше развивать этот регион, не только в туристическом аспекте, но и более масштабном социально-экономическом плане.
Список литературы
1. Каледин В. Н. Региональные различия въездного туризма в Индии // Вестник СПбГУ. Науки о Земле. 2009. №2. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/regionalnye-razlichiya-vezdnogo-turizma-v-mdii (дата обращения: 21.10.2021).
2. About Us // Assam Tourism Development Corporation. URL: http://www.assamtour-ismonline.com/about.html (Accessed 20 October 2021)
3. Assam // The Northeast India Travel Blog. URL: https://greenerpasturesind.wordpress.com/as-sam/ (Accessed 19 October 2021)
4. Assam // Thomascook.in. URL: https://www.thomascook.in/india-tourism/assam (Accessed 18 October 2021)
5. Assam Travel Guide. URL: https://www.tour-myindia.com/states/assam/ (Accessed 20 October 2021)
6. AVSIM Library. URL: https://li-brary.avsim.net/esearch.php?DLID=222370&CatID=p 3d5scen (Accessed 21 October 2021)
7. Dr. Archana Bhatia. Role of Tourism Policies and Competitiveness of Indian Tourism // Asia Pacific Journal of Marketing & Management Review. - Vol.2 (6), June (2013), pp.41-48. ISSN 2319-2836. URL: http ://indianre searchj our-
nals.com/pdf/APJMMR/2013/June/5.pdf (Accessed 22 October 2021)
8. Joydeep Phukan. 11 Off-beat Adventure Spots in Assam, you haven't heard of // The Gypsy Chiring. Oct 24, 2020. URL: https://thegypsychiring.com/11-off-beat-tourism-spots-adventure-in-assam/ (Accessed 19 October 2021)
9. Kangki Megu, (2007). Development Issues in North-East Region // Mittal Publications. ISBN 818324-198-0. URL: https://books.google.ru/books?printsec=frontcover&vi d=ISBN8183241980&redir_esc=y#v=onepage&q&f= false (Accessed 21 October 2021)
10. Miss Ananya Borgohain et al. (2020). Prospects and Problems of Tourism Industry in Assam. International Journal of Advanced Science and Technology, 29(04), pp. 1336 - 1338. URL: http ://sersc.org/j ournals/in-
dex.php/IJAST/article/view/5207 (Accessed 21 October 2021)
АВ1АКОСМ1ЧН1 ВОСНШ ПРОГРАМИ: НЕРЕАЛ1ЗОВАН1 ПРОЕКТИ ХХ СТОЛ1ТТЯ
Резтк B.I.
кандидат iсторичних наук, старший науковий ствробтник, професор кафедри управлгння втсь-ками, Нацюнальний утверситет оборони Украти iMem 1вана Черняховського, м. Кшв
https://orcid. org/0000-0003-14 79-4852 Web of Science ResearcherID AAY-4622-2020
AIR SPACE MILITARY PROGRAMS: IMPLEMENTED PROJECTS OF XX CENTURY
Reznik V.
Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher, professor of the department of troop management, National Defence University ofUkraine named after Ivan Cherniakhovskyi, Ukraine, Kyiv
https://orcid.org/0000-0003-1479-4852 Web of Science ResearcherID AAY-4622-2020
Анотащя
У статп розглядаеться icTopia розроблення авiацiйно-космiчних систем у провщних кра!нах свиу у другий половиш ХХ столитя. На octobí аналiзу piзнoманiтних джерел наведена шформащя щодо переваг багатощльових авiацiйнo-кocмiчних систем перед ракетними системами виведення кocмiчних апарапв, визначено низку екoнoмiчних показнишв. Встановлено причини того, що описаш програми не були реаль зoванi. Особливий акцент зроблено на пеpевазi авiацiйнo-кocмiчних систем щодо оперативносп виведення та гнучкосп реагування на pаптoвi змiни стратепчно! i оперативно! обстановки. Автор встановив перюди-зацiю розвитку авiацiйнo-кocмiчних систем у ХХ столгтп. Окремо вщзначаеться внесок укранських вче-них та укрансько! науки i пpoмиcлoвocтi у свгговий процес створення та розвитку авiацiйнo-кocмiчних систем военного призначення.
Abstract
The article deals with the history of the development of aerospace systems, designed to perform various tasks in the air and outer space in the leading countries of the world in the second half of the 20th century. Based on the analysis of American, German, British and Russian sources it is given the information about advantages of multipurpose aerospace systems over rocket systems of launching spacecraft, are determined a number of economic indicators. It is identified the reasons that the described programs were not implemented in the Soviet Union under the influence of the both objective (due to the need to solve a number of fundamental and applied scientific and technological problems), as well as subjective factors. The latter factors were due not to the good will of the rocket and space industry leaders and disbelief of the leadership of the USSR in the capacity of their own science and economy. In Western countries, the programs had not been implemented because of both scientific and technical and economic problems and the end of the Cold War, which has led to the loss of interest in such complex systems of high cost and with significant technical risks. Particular emphasis is placed on the superiority of aerospace systems with regard to the expedition efficiency and the flexibility to respond to sudden changes in strategic and operational environment. The author has established the periodization of the development of aerospace systems in the 20th century, using as a criterion the principle of launching an orbital battle spacecraft into space, with or without launch stage. Special mention is made of the contribution of Ukrainian scientists and Ukrainian science and industry to the global process of creation and development of aerospace military systems, which, in some directions, was decisive. In his conclusions, the author emphasizes the prospects for the development of aerospace systems as such that, in addition to their obvious strategic advantages, they are a kind of "driver" of the development of breakthrough branches of science and technology of the future economy, and, therefore, will be determined the place among the countries of the world of those countries that pay sufficient attention to their creation and use in the interests of national armed forces and the economy.
Ключовi слова: космiчний апарат, авiацiйно-космiчна система, стартовий стутнь, лггак-прискорю-вач, орбггальний стутнь, пперзвукова швидшсть.
Keywords: spacecraft, aerospace system, launcher stage, booster aircraft, orbital stage, supersonic speed.
Для всього людства ХХ столитя вщзначилось небаченими темпами науково-техтчного прогресу. Вш проявився також у просторовому розширенн сфер людсько! дiяльностi. Якщо на початку столитя люди почали освоювати тдводний та повгтря-ний простр, то вже у 50-х роках ввдбулись запуски перших космiчних апарапв, а у 1961 рощ - й перший поли людини в космос.
Одним iз основних рушив науково-техтчного прогресу були збройн сили, адже армiя завжди пер-шою використовувала новi науковi здобутки та те-хнолопчш досягнення, при цьому в багатьох випа-дках саме потреби ведения збройно! боротьби i при-зводили до наукових i технологiчних поривiв. У повнш мiрi це стосувалось i космосу. Iсторiя вико-ристання космiчних апаратiв в iнтересах збройних сил, на нашу думку, описана у достатнш мiрi. Вод-ночас, в гстори розвитку космiчних технологiй за-лишилось ряд аспектiв, вiдомостi про як мають фрагментарний характер, вони розосереджен у рiз-номанiтних джерелах, що не дозволяе скласти про них достатньо повне уявлення, визначити тенденцп та перспективи подальшого розвитку i !х вплив на розвиток военного мистецтва i засобiв ведення збройно! боротьби. Починаючи з середини ХХ столитя у низщ кра!н розроблялись програми ство-рення аерокосмiчних систем военного призна-чення, якi, на нашу думку, можуть, в найближчому майбутньому, iстотним чином вплинути на теорiю i практику збройно! боротьби як у повгтр^ так i в на-вколоземному просторi. Особливо хотiлось би вщ-значити й укра!нський внесок у таш програми, адже в Радянському Союзi на територii' Укра!ни сформу-вався один iз системоутворювальних авiацiйних i космiчних кластерiв, якi мали величезне значення для розвитку радянсько! повiтряноi i космiчноi мо-гутностг Незважаючи на те, що програми, про яш
йдеться у стати, не були з тих або шших причин реалiзованi, ще!', що у них закладались, чинитимуть значний вплив на подальший розвиток военно! авь аци i космонавтики.
Актуальшсть теми обумовлена тим, що у рядi проввдних кра!н свiту ввдбуваеться процес трансфо-рмацii вiйськово-повiтряних (повгтряних) сил в яш-сно новий вид - повiтряно-космiчнi сили. Зокрема таш процеси вiдбуваються у Народно -визвольнш армii Китаю та Збройних Силах Росшсько! Федера-цii. На нашу думку, це може бути ознакою того, що военно-полличне керiвництво цих кра!н розглядае повiтряний i космiчний простори як едине середо-вище збройно! боротьби - повiтряно-космiчний простiр. Вiдповiдно, виконання завдань у новому просторi потребуе якiсно нового озброення i вшсь-ково! техшки. Для кращого розумiния цього про-цесу необхiдно розiбратись з iсторiею розвитку озброення i вiйськовоi техшки, яке може застосову-ватись як в атмосфер^ так i у навколоземному про-сторi. Водночас, на сьогодт узагальнена праця, у який би розкривалось створення та подальший розвиток авiацiйно-космiчних систем у проввдних кра-!нах свiту, ввдсутня.
Отже, виходячи iз актуальностi теми, мета статтI - розкрити процес розвитку авiацiйно-кос-мiчних систем вшськового призначення у провiд-них (з точки зору авiацii та космонавтики) кра!нах свiту у ХХ столгтп, тобто у той перюд, коли такi роботи вiдбувались з найб№шою iнтенсивнiстю, визначити основнi напрями та причини !х занепаду.
Цш темi було присвячено ряд наукових та нау-ково-популярних праць. Серед наукових праць ва-рто ввдзначити ряд публшацш в американських ви-даннях таких авторiв, як Т. Стимсон, М. Еванс, Е. Карр (Stmson&Thomas, 1960; Evans&Michelle, 2013; Karr&Erica, 1959). 1х пращ присвячет ряду
американських програм, пов'язаних i3 першими спробами створення авiацiйно-космiчних систем у США. В матерiалах штернет-ресурав, присвячених юторп ряду принципово рiзних радянських програм (Аерокосмическое обозрение, 2005; Спираль; Храмов; Буран; Военное обозрение; Научно-исследовательское предприятие гиперзвуковых систем). Ва-рто зауважити, що така iнформацiя викладена у до-статньо доступнiй формi, автори спираються на серйозну документальну базу, широко використо-вують спогади учасник1в цих проекпв, тому така iнформацiя заслуговуе довiри. Водночас, згаданi роботи присвячеш лише окремим програмам, уза-гальнення розвитку авiацiйно-космiчних систем у ХХ столгтп до цього часу не проведено, що лише щдкреслюе актуальшсть обрано! теми.
Перша спроба створити лггальний апарат, який спроможний здшснювати керований полiт як в ат-мосферi так i за !! межами, мала мiсце у Шмеччиш щд час Друго! свгтово! вшни. В рамках програми створення мiжконтинентального бомбардуваль-ника для завдання ядерних ударiв перш за все по те-риторп США група шмецьких iнженерiв пiд керiв-ництвом Ойгена Зенгера у 1943 рощ запропонувала орипнальний проект лiтального апарату "Silbervogel" ("Срiбний птах"). 1дея полягала у створенш космоплану, який мав стартувати за до-помогою розгiнних двигушв зi стартово! естакади. Далi вмикались маршовi рiдиннi реактивнi дви-гуни, що працювали на сумiшi кисню i гасу. Апарат пiдiймався на висоту понад 100 кiлометрiв (практично до лшп Кармана, яка умовно ввддшяе атмосферу Землi вiд ближнього космосу), пiсля чого про-довжував полiт по шерцп, "вщштовхуючись" вiд бiльш щiльних шарiв атмосфери як камiнець вiд води. Точки стрибшв були розрахованi таким чином, щоб за дешлька стрибк1в апарат опинився в райош цiлi, скинув бомбу i, продовжуючи прямоль нiйний полiт, облетiв земну кулю i приземлився на територп Нiмеччини. Вiн мав бути ноаем ядерно! бомби, адже завдання удару звичайним боеприпа-сом не мало сенсу через неможливють прицiльного скидання бомб (Резмк, 2018:89).
1дея випередила свш час. Технологiчний рь вень шмецько! промисловостi того перiоду не дозволяв створити аш двигушв з необидною тягою, анi матерiалiв, як1 дозволяли б витримати на^в обшивки пiд час польоту з гiперзвуковою швидк1стю. Наука 40-х рошв ХХ столiття не мала знань щодо динамiки польоту на гшерзвуковш швидкостi та поведiнки конструкцшних матерiалiв в таких умо-вах. Не юнувало систем управлiння польотом лгга-льного апарату, навiгацi! та прицшювання, необхвд-них для польоту в таких умовах. Крiм того, страте-гiчна обстановка, що склалась у 1943 рощ, не залишала Шмеччиш часу та ресурав для реaлiзaцi! нaстiльки aмбiтно! програми. Проте, початок ство-ренню принципово нових повiтряно-космiчних ль тальних aпaрaтiв було покладено.
Переход аиацп на реактивш двигуни, бурхли-вий розвиток ракетно! технiки пiсля Друго! свiтово! вшни в СРСР та США лопчно призвiв до iде! роз-почати освоения космiчного простору. Основним
засобом для виходу в космос вважались багатосту-пеневi ракети, основи теорп створення яких були вперше запропоноваш видатним росiйським i ра-дянським вченим К.Е. Цiолковським (Резтк, 2018:88). Такий шлях дiйсно був вщносно простим i дозволяв швидко забезпечити виведення за меж1 атмосфери Землi на висоту понад 200 кiлометрiв корисного навантаження - бойово! частини мiжко-нтинентально! балiстично! ракети (МБР) або космь чного апарату. Важливим було те, що об'екти, яш знаходились на низьких навколоземних орбггах, було складно виявити наземними радюлокацш-ними засобами та неможливо уразити. Водночас, застосування ракет мало й ряд суттевих недолЫв, яш неможливо було подолати у принциш.
Одшею iз таких проблем була необхвдшсть створення спецiальних громiздких, дорогих i легко уразливих споруд для забезпечення !х запуску. Для МБР ця проблема була згодом вирiшена шляхом створення шахтних пускових установок та назем-них i морських мобшьних платформ. Проте, для запуску космiчних апаратiв проблема залишилась не-вирiшеною до сьогоднi.
Космодром найкраще розмiщувати якомога ближче до екватора, адже через ряд фiзичних особ-ливостей саме при стартi з екватора можна вивести в космос найб№шу масу при мiнiмальних витратах пального. Анi США, анi СРСР таких можливостей не мали, що й обумовило вибiр для мюця будiвниц-тва космодромiв у твденних регiонах цих кра!н (вiдповiдно, на мису Канаверал, Флорида та Байконур, Казахська РСР).
Маса корисного навантаження по ввдношенш до стартово! маси системи "ракета - космiчний апарат" становить декшька вщсотшв. Ще менша маса школи повертаеться iз космосу на Землю у вигляда спецiально! капсули з ек1пажем або вантажем. Все решта використовуеться лише один раз i втрача-еться у процеа виведення корисного навантаження на орбпу. Навiть сьогоднi багаторазове викорис-тання ступенiв ракети не набуло широкого розпов-сюдження i не вийшло за рамки випробувальних пускав. При тому, що потреба у запусках космiчних апарапв постiйно зростае. Слщ також мати на увазi, що повторне використання космiчного апарату практично неможливо при надзвичайно висок1й ва-ртостi космiчно! технiки.
Важко забезпечити оперативний старт космiч-но! ракети, яка потребуе тривало! подготовки та спе-цiальних метеорологiчних умов.
Таш недолiки в ряд1 ситуацiй мали критичний характер i вимагали пошуку альтернативних варiа-нтiв виведення космiчних апаратiв. Логiчним ви-глядав варiант створення лiтальних апаратiв бага-торазового використання, спроможних виконувати широке коло завдань, незалежних вiд громiздко! iн-фраструктури, здатних оперативно стартувати, здiйснювати керований полiт як в атмосфер^ так i в навколоземному просторi. Так1 проекти у другий половинi ХХ розроблялись в рядi провiдних кра!н свiту, перш за все в СРСР, США, Великобритани та Шмеччиш. Переважна бшьшють iз них не була ре-алiзована, проте вони створили значний запас
знань, як шзшше призвели до ряду сутгевих дося-гнень в розвитку озброення i вшськово! техшки га примусили переглянуги ряд шдход1в до ведення збройно! борогьби.
Першим суборбиальним ллальним апарагом був американський Х-15. Загальна концепщя проекту компанп North American Aviation була затвер-джена в 1954 рощ) (Stimson&Thomas, 1960:79). Го-ловним конструктором Х-15 був Чарльз Фелтц (Evans&Michelle, 2013:13).
Першш поли ввдбувся 8 червня 1959 року. Ль тальний апарат створювався в експериментальних цiлях для вивчення можливосгi суборбггального польоту (короткочасного виходу за межi атмос-фери) з гiперзвуковою швидшстю для подальшого створення космiчного бомбардувальника.
Також проводились дослiдження в штересах пiдготовки пiлотованого польоту людини в космос (Karr&Erica, 1959:29). Шсля запуску в СРСР штучного супутника землi у 1959 роцi та з урахуванням прогресу в розвитку МБР вивчалась можливiсть ви-користання подiбних апаратiв як носив протисупу-тниково! збро! та елементiв протиракетно! оборони (Evans&Michelle, 2013:402). В якосп стартово! пла-тформи використовувався стратепчний бомбарду-вальник В-52. Пiсля зльоту та набору висоти Х-15 ввдчшлявся вiд носiя i вмикав маршовi двигуни. Апарат набирав висоту та шсля вимкнення двигу-нiв здшснював полiт по iнерцü' з виходом за межi щшьно! земно! атмосфери, шдшмався до максимально! висоти (динашчно! стелi), здiйснював балю-тичний спуск, входження в атмосферу з виходом iз пiкiрування, полiт в атмосфер^ зниження i посадку (Stimson&Thomas, 1960:78). Х-15 оснащувався рi-динним реактивним двигуном, в якому використо-вувалась ашачно-киснева сумiш.
Також розглядалась перспектива створення X-15B - збшьшено! версi! Х-15 з екiпажем у 2 особи (пшота i спостертача), яка мала виводитись на ор-бiту ракетою "Сатурн" (Stimson&Thomas, 1960:268). В щлому, проект продемонстрував мож-ливiсть виконання польоту по суборбггальнш трае-кторй' з гiперзвуковою швидшстю на великих висо-тах, проте, виконання будь-яких iнших завдань таким апаратом було неможливим. Х-15 вiдрiзнявся низькою надiйнiстю двигуна. Через руйнування апарату та вiдмову систем управлшня ряд польотiв завершився катастрофами i у 1970 роцi програма була припинена (Уголок неба).
Майже одночасно, в 1957 роцi корпоращя Boeing почала роботи щодо створення багатофунк-цiонального апарату X-20 Dyna-Soar, який мав ви-конувати функщ! розвiдника, орбiтального бомбардувальника та перехоплювача космiчних об'ектiв противника. Загальне керiвництво роботами вико-нував видатний нiмецький конструктор Вальтер Дорнбергер (Walter Robert Dornberger). На вщмшу вщ Х-15 передбачалось створення не експеримен-тального, а бойового лiтального апарату. 1де!, за-кладенi в основу проекту, кардинально вiдрiзня-лись щей North American Aviation. Виведення на ор-бпу передбачалось за допомогою ракет Titan рiзних типiв.
Далi розглядались варiанти виконання суборбггального польоту з короткочасним зменшенням висоти для скидання бомби або фотографування об'екту з подальшою корекцieю траектори i посадкою з виконанням одного оберту навколо Землi, або, з використанням маршових двигунiв, виконання шлькох обертiв для шспекцп або знищення супутнишв противника (Karr&Erica, 1959:29). Таким чином, за основу були взят шмецьш напрацю-вання О. Зенгерата iнших шмецьких ракетникiв, що опинились в розпорядженш США пiсля Друго! свь тово! вiйни (Evans&Michelle, 2013:9). Проект не був реалiзований через швидкий прогрес ракетного озброення та космiчних супутнишв розвiдки, якi дозволяли упродовж тривалого часу збирати шфо-рмацiю про об'екти противника. А для протиди ко-смiчним апаратам противника розроблялись проти-супутниковi зенiтно-ракетнi комплекси та ракети класу "повiтря-космос", якi, на думку американсь-ких военачальникiв, дозволяли виконувати постав-ленi завдання з меншими витратами та технiчними ризиками. Виконання iнших завдань передбачалось покласти на космiчнi апарати, що розроблялись за програмою "Space Shuttle".
Надзвичайно цiкавi проекти розроблялись в Радянському Союзi. незважаючи на прiоритетнiсть ракетного напряму розвитку космiчних програм, розумшня !х недолiкiв сприяло пошуку альтернати-вних шлях1в забезпечення космiчно! дiяльностi.
Одним iз перших радянських проектш багато-разово! авiацiйно-космiчно! системи був проект "Спираль". Ввдповвдно до п'ятирiчного тематич-ного плану ВПС по орбггальним i гiперзвуковим ль такам робота щодо !! розроблення у 1965 рощ була доручена ОКБ-155 А.1. Мiкояна. Головним конструктором по темi був призначений уродженець Киева Глеб Свгенович Лозiно-Лозинський (25.12.1909-28.11.2001) (Аерокосмическое обозрение).
Вщповвдно до вимог замовника передбачалось створення багаторазово! повпряно-орбггально!' системи, яка складалась iз гiперзвукового ллака-роз-гонщика i бойового орбiтального лiтака. Старт сис-теми передбачався горизонтальний, з використан-ням розгiнного вiзка, з ввдривом на швидкостi 380 -400 км/год. Шсля набору необхвдно! висоти орбла-льний лiтак вiддiлявся i здiйснював подальший ро-згiн за допомогою ракетних двигушв двохступене-вого прискорювача, що працювали на фтороводне-вому пальному (F2+H2). Бойовий пiлотований лггак багаторазового застосування передбачалось вико-ристовувати у варiантах денного фоторозввдника, радюлокащйного розвiдника, перехоплювача кос-мiчних об'екпв i ударного лiтака, озброеного ракетою класу "космос - Земля". Також юнувала мож-ливiсть шспекцп космiчних апаратiв. Маса орбла-льного лижа в усiх варiантах становила 8000 кг, включаючи 500 кг бойового навантаження у варiа-нтах розвщника i перехоплювача i 2000 кг у ударному варiантi. Дiапазон опорних орбiт складав 130 - 150 км, задача польоту мала виконуватись упродовж 2 - 3 оберив (третш оберт - посадковий). Ль так мав можливють здiйснювати маневр, при цьому
перехоплювач ми шдшматись на орбиу до 1000 км. Шсля виконання орбiтального польоту лiтак входив в атмосферу i здшснював плануючий спуск, ма-невруючи по дальносп 4000 - 4000 км з можливь стю вiдхилення по курсу на 1100 - 1500 км з пода-льшою посадкою на аеродромi (Спираль).
Реалiзацiя проекту дозволяла забезпечити: виведення на орбпу корисного навантаження масою 9 % i бiльше вiд злiтно! маси системи;
зменшення вартостi виводу на орбпу одного шлограму корисного навантаження в 3 - 3,5 разiв у порiвняннi iз застосуванням ракет;
виведення космiчних апаратiв на орбиу в широкому дiапазонi напрямшв i можливiсть швидкого перенацiлювання старту;
самостшне перебазування лiтака-розгонщика; зведення до мшмуму потрiбно! кiлькостi аеро-дромiв;
швидке виведення бойового орбiтального ль така в будь-який район;
ефективне маневрування орбiтального лiтака як в космоа, так i на еташ спуску i посадки;
посадка "по лиаковому" в день i в ночi у прос-тих i складних метеорологiчних умовах на заданий або обраний ек1пажем аеродром з будь-якого обе-рту (Спираль).
Незважаючи на так1 перспективи, проект не вийшов за рамки випробувань. На нашу думку, про-вщну роль у цьому вiдiграв ряд факторiв, серед яких слiд выдзначити значнi технiчнi ризики, пов'язанi з впровадженням ряду революцiйних, но-ваторських рiшень, вiдсутнiсть ряду необхвдних те-хнологiй та матерiалiв, спроможнiсть виконання ряду завдань, що ставились перед системою, ш-шими засобами. Свою роль вщграли й суб'ективнi фактори, до яких належать лобшвання сво!х ште-ресiв "ракетними" конструкторськими бюро, керiв-ники яких мали надзвичайний вплив та авторитет у вищого военно-полiтичного керiвництва СРСР, як не бажали сприяти розвитку альтернативних техно-логiй та, вщповвдно, конкурентiв при розподiлi фь нансування перспективних програм. Крiм того, по-чинаючи з 1960-х - 1970-х рошв у радянського ви-щого керiвництва утворилась думка про неспроможшсть радянсько! науки генерувати ще!, що випереджають iде! захiдних колег. Це проявилось у тому, що часто ряд перспективних вдей не знаходили шдтримки з аргументащею, що такого навиъ на Заходi немае. Таким чином, проект "Спираль" був у 1976 рощ остаточно закритий (Храмов).
Хорошi перспективи реалiзацi! мав радянський проект МАКС (рос. - многоцелевая авиационно-космическая система), що розроблявся з початку 1980-х рок1в колективом науково-виробничого об'еднання "Молния" пiд керiвницт-вом Г.£. Лозино-Лозинського.
МАКС являв собою двоступеневий комплекс повiтряного старту, що складався з лiтака Ан-225 "Мрiя", створеного в Авiацiйному науково-ви-робничому комплексi iм. О.К. Антонова (м. Ки!в), на якому встановлювався орбiтальний лiтак в пшо-тованому або безпiлотному варiантах або вантаж-
ний контейнер iз зовшшшм паливним баком з крю-генними компонентами палива. Система мала базу-ватись на аеродромах 1-го класу i могла застосову-ватись разом з юнуючими системами управлiння повиряним рухом та космiчними апаратами. Осно-внi елементи (крiм паливного баку) були багатора-зовими (Состояние разработки. Научно-технический задел).
МАКС призначався для виконання наступних завдань:
виведення на орбиу i повернення рiзних кори-сних вантаж1в;
транспортно-технiчне забезпечення роботи ко-смiчних апаратiв рiзного призначення;
проведення аварiйно-рятувальних робiт в кос-мосi;
забезпечення контролю за космiчним простором;
проведення наукових дослiджень i технолопч-них експериментiв у космосц
очистка навколоземного простору вiд космiч-ного смiття;
зборка великогабаритних конструкцш на на-вколоземнiй орбiтi тощо (Почему именно Многоцелевая авиационно-космическая система (МАКС)?).
Переваги МАКС перед системами ракетного запуску очевидш з економiчно!, еколопчно! точок зору, не говорячи вже про значно бшьшу гнучк1сть i оперативнiсть. З розпадом Радянського Союзу програма була закрита. Наразi iнформацii' про реа-лютичш спроби !! реалiзацi! вiдсутнi (Буран). Спроба реалiзувати аналогiчний проект з Великоб-ританiею (HOTOL) також не вийшла за рамки намь рiв (Aerospaceweb.org).
Вкрай амбiтною та шновацшною була радян-ська програма АЯКС, що розроблялась з 1986 року в Науково-дослщному пiдприемствi гiперзвукових систем (м. Леншград) пiд керiвництвом В.Л. Фрайштадта (1929-2005 рр.) (Военное обозрение). Передбачалось створення повноцiнного авiакосмi-чного легального апарату, що був спроможний на сво!х двигунах стартувати, здшснювати полiт в ат-мосферi та на низьких навколоземнiй орбiтi, манев-рувати та самостiйно повертатись на стандартний аеродром 1-го класу.
Проектом передбачалось створення ушкально! iнновацiйно! силово! установки, яка використову-вала в якосп компонентiв палива воду i авiацiйний гас. Проблема аеродинамiчного на^вання обшивки вирiшувалась шляхом !! охолодження компонентами палива, яш нагрiвались i, з використанням каталiзатору, перетворювались на метановодневу сумiш, яка поступала в камеру згорання. Для дося-гнення гiперзвуково! швидкостi прискорення газового потоку здiйснювалось за допомогою МГД-генератору (Научно-исследовательское предприятие гиперзвуковых систем). Як i iншi проекти 1980-х рошв проект АЯКС, незважаючи на сво! перспективи, не дшшов до стадп реалiзацi!. Проте, останнi досягнення росiйських зброярiв у галузi гшерзвуко-во! збро! дозволяють зробити припущення щодо можливостi продовження аналогiчного проекту, тим б№ш, що на ресурсах оборонного холдингу
"Ленинец" та Науково-дослщного тдприемства ri-перзвукових систем, що входить до його складу, св1жа шформащя щодо Аяксу вiдсутня. Це може бути опосередкованою ознакою заходiв щодо запо-бirання витоку iнформацiï при встут проекту в практичну стадш реалiзацiï.
Отже, починаючи з 1950-х рошв у проввдних кранах свиу почалися активнi роботи щодо створення авiацiйно-космiчних систем военного приз-начення. Можна видiлити два перюди 1х розвитку. Для першого перюду (к1нець 1950-х - к1нець 1970-х рок1в) розроблялись двоступеневi авiацiйно-кос-мiчнi системи. В якостi стартового ступеню вико-ристовувались або ракети, створеш на базi МБР, або лижи (серiйнi важк1 бомбардувальники або спещально створенi лiтаки-розrонщики). Другий ступень являла собою орбпальний лiтак, призначе-ний для виконання однiеï або кшькох задач. На другому еташ (1980 - 1990-тi роки) почалися роботи над створенням повноцшних аерокосмiчних лгга-к1в, що не потребували додаткових засобiв для старту i розгону для запуску космiчного ступеню. Жо-ден iз проекпв не був реалiзований у повнш мiрi, проте проведенi роботи дозволили здобути теоре-тичнi знания i розробити технологи, що були вть ленi в програмах космiчних кораблiв багаторазо-вого використання та гшерзвукових засобах ура-ження, яш динамiчно розвиваються в наш час.
Роботи щодо створення авiацiйно-космiчних систем мали военно-прикладне значення i загаль-мувались як через техиолоriчнi складнощi, так i через закшчення "холодно! вiйни" та розпад СРСР, через що радянсьш програми природно припини-лись, а американськi та !х союзников втратили, на думку военно-политичного керiвництва захiдних держав, актуальнiсть через необхвдшсть великих витрат в умовах зникнення екзистенцiйноï загрози. Проте, на нашу думку, сама вдея авiакосмiчних систем залишаеться вкрай перспективною i в найбли-жчi 10-20 рок1в можна буде побачити ïï реалiзацiю. Приемно ввдзначити внесок украïнцiв, украшськох' науки i промисловосп у заrальносвiтовий процес розвитку авiацiйно-космiчних систем в рiзнi перь оди 1'х розвитку. Це сввдчить про те, що наша держава мае потенцшш можливосп для реалiзацiï про-грам 1'х створення в кооперацй' iз защкавленими сторонами з урахуванням нацiональних штереав. Це однозначно виведе вiтчизиянi збройш сили та нацiональну економiку на проввдш позицй' в регю-нальному та свiтовому вимiрi i може служити важ-ливою точкою зростання високотехнолоriчних га-лузей економiки майбутнього.
Список лггератури
1. Evans, Michelle L. 2013. The X-15 Rocket Plane: Flyingthe First Wings Into Space. Lincolnand London: University of Nebraska Press. 488 p.
2. HOTOL and Skylon. Aerospaceweb.org [online] Доступно: http://www.aerospaceweb.org/question/spacecraft/q02 02.shtml [Дата звернення: 03 ачня 2020].
3. Karr, Erica M. 1959. 'Father' of Dyna-Soar Awaits AF Decision. Missiles and Rockets: Magazine of World Astronautics. Washington, D.C.: American Aviation Publications, Inc., May 25, Vol.5, No.18. P.29-31.
4. Schlauch Heißer. Raumgleiter. Spiegel-online [online] Доступно: de/spiegel/print/d-13493508.html [Дата звернення: 08 ачня 2020].
5. Stimson, Thomas E. The X-15 Pointsinto Space. Popular Mechanics. Chicago. Ill.: Popular Mechanics Company, May 1960. Vol.113. No.5. 272 p.
6. X-15. Уголок неба. Авиационная энциклопедия. [online] Доступно: http://www.airwar.ru/enc/xplane/x15.html [Дата звернення: 26 лютого 2020].
7. Воздушно-орбитальная система "Спираль". 2005. Аерокосмическое обозрение [online] Доступно: http://www.buran.ru/htm/str147.htm [Дата звернення: 10 ачня 2020].
8. Воздушно-орбитальный самолет (ВОС) "Спираль". Спираль [online] Доступно: http://www.buran.ru/htm/spiral.htm [Дата звернення: 12 ачня 2020].
9. Концепция "Аякс". Научно-исследовательское предприятие гиперзвуковых систем [online] Доступно: http://www.hypersonics.ru/concept_ajax [Дата звер-нення: 15 счня 2020].
10. Гиперзвуковой самолет "Аякс". Военное обозрение [online] Доступно: https://topwar.ru/25734-giperzvukovoy-samolet-ayaks.html [Дата звернення: 17 счня 2020].
11. Состояние разработки. Научно-технический задел. Буран [online] Доступно: Буран [online] Доступно: http://www.buran.ru/htm/maxmain.htm [Дата звернення: 26 лютого 2020].
12. Почему именно Многоцелевая авиационно-космическая система (МАКС)? Буран [online] Доступно: http://www.buran.ru/htm/maxmain.htm [Дата звернення: 05 счня 2020].
13. Резшк В. 2018. Збройна боротьба у повгт-ряно-космiчному простора першi кроки. Матерiали Х Всеукра!нсько! юторико-краезнавчо! конференцп (м. Житомир, 16-17 листопада 2018 р.). Житомир: Полюся, С.87-91.
14. Храмов О. В космос на крыльях. Капьяр. [online] Доступно: http://kik-sssr.ru/BORy_KapYar.htm [Дата звернення: 26 счня 2020].
