CC BY
212004 рр. начальник ракетних вшськ i артилерп -начальника управлшня ракетних вiйськ i артилерп управлiння Пiвнiчного оперативного команду-вання) [iнтерв'ю автора з I. Люовим 23.04.2020 р.]. Арх1в автора.
31. Спогади генерал-лейтенанта у вiдставцi Василя Петровича Медвщя, доцента кафедри оперативного мистецтва Нацюнального унiверситету
оборони Украши ÎMeHÎ 1вана Чернях1вського (у 1989-1991 рр. - старший офщер управлшня ракетних вшськ i артилерп 5-ï гвардiйськоï танково1 армп Бiлоруського вiйськового округу) [iнтерв'ю автора з В. Медвщь 20.02.2020 р.]. Архiв автора.
НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ВОЕННОГО МИСТЕЦТВА В1ЙСЬКОВО-ПОВ1ТРЯНИХ СИЛ П1Д ЧАС
ДРУГОÏ СВIТОВОÏ В1ЙНИ
Резшк В.1.
кандидат iсторичних наук, старший науковий ствробтник, докторант, Нацюнальний унгверситет
оборони Украти, м. Кшв https://orcid.org/0000-0003-1479-4852 https://publons.com/researcher/3882743/vladimir-reznik/
DIRECTIONS OF DEVELOPMENT OF THE MILITARY ART OF THE AIR FORCE DURING THE
WORLD WAR II
Reznik V.
Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher, Doctoral Student, National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi, Ukraine, Kyiv https://orcid.org/0000-0003-1479-4852
https://publons.com/researcher/3882743/vladimir-reznik/
Анотащя
У статп узагальнено досвщ розвитку военного мистецтва вшськово-повгтряних сил тд час Друго! свггово! вшни. Розглянуто напрями розвитку стратеги i оперативного мистецтва аиацп основних кра!н-учасниць при виконанш основних стратепчних завдань, до яких належали руйнування об'екпв стратепч-ного тилу противника; авiацiйна пвдтримка сухопутних вiйськ в операщях; боротьба за панування у повь трi; ведения повиряно! розввдки; здiйснення перевезень особового складу та вантажив, висадка повiтряних десантiв. Розкрип основнi тенденцп розвитку военного мистецтва авiацil в цiлому та окремих родiв сил.
Abstract
The article summarizes the experience of developing the military art of the Air Force during the Second World War. The development of military aviation art of the main countries-participants in the fulfillment of the main strategic tasks to which the destruction of objects of the strategic rear of the enemy was considered; aviation support for ground forces in operations; the struggle for domination in the air; conducting aerial reconnaissance; transportation of personnel and cargo, landing of airborne troops. The author established and substantiated that during the World War II the emergence of the highest form of strategic use of aviation - an air campaign. The air campaign was a combination of the first and subsequent air operations, united by a single design and aimed at achieving the most important military-strategic goals at the theater of war. It has been determined that aviation offensive was a new form of operational use of aviation in operations of operational strategic and operational alliances of the ground forces. The essence of an offensive was the continuous support of general (tank) formations during the offensive by massive aviation operations throughout the depth of the operative defense. The characteristics and features of the struggle for domination in the air are revealed. It was found that the main way of fighting for domination in the air was the destruction of enemy aircraft in aerial combat, although the most effective way was to destroy the enemy aircraft at the airfields. Such inconsistency was due to the imperfection of the strike aircraft at the time, which prevented it from using this method as the main one. The dynamics of changes that have occurred in the methods and means of conducting aerial reconnaissance are given. The peculiarities of transport aviation tasks are revealed. The basic tendencies of development of military art of aviation as a whole and separate genera of forces are resulted.
Ключовi слова: аиацшна шдтримка, повгтряна кампания, повгтряна операщя. повгтряна розвщка, панування у повгтрг
Keywords: aviation support, air campaign, air operation. aerial intelligence, domination in the air.
Постановка проблеми у загальному виглядь
Друга свгтова вшна виршальним чином вплинула на розвиток военного мистецтва у ХХ столггп. У повнш мiрi це стосуеться i военного мистецтва авь ацп. Як сввдчить досввд останшх военних конфлж-тш, цей вплив ввдчуваеться i в сучасний перюд, адже низка теоретичних i практичних напрацювань
перюду ^eï вшни залишаються актуальними i сьо-годш, зрозумшо, з урахуванням впливу на военне мистецтво ввдповвдних технолопчних досягнень, особливостей обстановки в широкому розумшш. Тому, на думку автора, для пошуку ввдповщей на актуальш питання, що постали сьогодш у теорп во-
енного мистецтва та вшськового будiвництва необ-х1дно звертатись до досввду попереднiх вiйн, зок-рема й Друго! свггово!. Тому дослвдження розвитку военного мистецтва видiв збройних сил, родiв вiйськ (сил), яке вщбувалось пвд час Друго! свггово! вiйни, зберiгае i зберiгатиме актуальнють.
Анаш останнiх публiкацiй. Переважна бшь-шiсть наукових публiкацiй, фундаментальних праць, присвячених военному мистецтву авiацil, да-туеться другою половиною ХХ столптя. Серед пу-блiкацiй останнiх рошв звертають на себе увагу ряд статей, опублшэваних як у наукових перюдичних виданнях та у мереж1 1нтернет. Варто ввдзначити ряд наукових праць таких авторiв, як £. Веракса, О. Лисенко, В. Макаров, А. Медвщь, В. Марковський, А. Заболотский, Р. Ларинцев, яш розкривають бiльш детально маловiдомi аспекти, пов'язаш з ю-торiею военного мистецтва аыацп та розвитком озброення i вшськово! технiки пвд час Друго! свггово! вiйни [5; 9; 10; 21; 22]. Водночас, автор вважае дощльним використовувати i пращ ХХ столитя, зо-крема й учаснишв Друго! свiтово! вiйни, яш зро-били не лише власний внесок у стльну перемогу людства над нацизмом, але й мають визнанi науковi досягнення, наприклад, як наприклад вiдомий ра-дянський военачальник i вчений М.М. Скоморохов [8].
Мета статт - розкрити та узагальнити на-прями розвитку военного мистецтва авiацi! при ви-конанш основних стратегiчних завдань пвд час Друго! свггово! вiйни.
Викладення основного змкту. Друга свiтова вшна примусила военних теоретикiв переглянути концептуальш положення щодо застосування авiа-ци. Ввдбулось остаточне формування стратегiчних завдань авiацi!, до яких належали руйнування об'ектiв стратегiчного тилу противника; авiацiйна шдтримка сухопутних вiйськ; боротьба за пану-вання у повiтрi; повиряна розвiдка; повiтрянi пере-везення особового складу та вантажив, висадка по-вiтряних десантiв. Проте, якщо для радянсько! i ш-мецько! аыацп першi три завдання були прюритетними, то союзники по антигiтлерiвськiй коалщи не менш уваги придiляли i двом останнiм [1, с. 12].
Руйнування об'екпв у стратегiчному тилу противника було одним iз важливших завдань авiацi! упродовж вае! вiйни. Найбiльш успiшно це завдання вирiшувалося стратегiчною авiацiею США та Великобритании Спроба нiмецьких Luftwaffe проводити так1 повiтрянi операцi! усшху не мали. Головними причинами цього були ввдсутшсть в Luftwaffe стратепчно! авiацi!, прорахунки оргашза-цiйного порядку, недостатш можливостi щодо ввд-новлення власних втрат, успiшна протидiя противника.
Так, пiд час операцi! "Ай1ега^пй" (нiм. "На-пад орла") у 1940 рощ, спрямовано! проти Великобританп, шмецьке головне командування не змогло оргашзувати взаемодiю трьох повиряних флотiв, визначених для !! проведення, не налагодило нале-жним чином розвщку, невiрно визначило прюри-
тети, зосередивши врештi решт сво! основш зу-силля на руйнуваннi великих мют 3aMicTb продов-ження боротьби за панування в повiтрi. Також не було належним чином враховано значення i можли-востi британських радiотехнiчних вiйськ. 1х застосування дозволило британським силам ППО свое-часно зосереджувати зусилля на необхщному на-прямку, рацiонально використовувати сво! сили [2, с. 105.].
Значно бшьш масштабними i успiшними були дп англо-американсько! авiацi!. До 1943 року для цього використовувалася лише стратепчна авiацiя Великобритани. З 1943 року до не! приедналися сили 8-! повиряно! армй' США. Першi удари брита-нсько! авiацi! були обмеженими за масштабом i не-достатньо ефективними. Це визнавав, зокрема, У. Черчилль, стверджуючи у 1941 рощ, що завданi удари не досягли свое! мети. Також вш визнавав, що лише зусиллями Корол1вських ВПС завдати по-мiтно! шкоди военно-промисловому потенцiалу противника не вдасться i у 1942 роцi [3].
Ситуа^ почала змiнюватися з ачня 1943 року, коли на конференций керiвникiв США та Великобританй' в Касабланщ було прийняте ршення про зосередження на Британських островах угрупо-вання стратегiчно!' авiацi! США. В директивi англо-американського Об'еднаного комiтету начальникiв штабiв ввд 21 счня 1943 року вказувалося, що ос-новним завданням повiтряного наступу е "прогре-суюче руйнування i дезорганiзацiя военно!, проми-слово! та економiчно! системи Нiмеччини i тдрив морального духу нiмецького народу до тако! сту-пенi, при якш його здатнiсть до збройного опору рь зко послабиться" [4, с. 12].
На початку 1943 року на Британських островах були зосереджеш сили британського Бомбардува-льного командування та американська 8-а повгг-ряна армiя. Шсля капiтуляцi! 1талй' восени 1943 року було створене друге угруповання стратепчно! авiацi! - 15-а повiтряна армiя США, яка була зосе-реджена у швденно-схвднш частинi Апеннiнського твострова.
Основним способом застосування американсь-ко! авiацi! було завдання масованих авiацiйних уда-рiв у денний час. З шнця 1944 року американсьш бомбардувальники супроводжувалися винищува-чами.
Удари союзно! аиацп почалися влiтку 1943 року. В дiях британсько! i американсько! аиацп були суттевi вiдмiнностi. Тактико-технiчнi характеристики британських стратепчних бомбардуваль-нишв та вiдсутнiсть винищувачiв з потрiбним так-тичним радiусом призвели до неможливосп завдання ударiв у денний час. Складшсть пошуку i ураження цiлей в нiчних умовах змушувала брита-нське командування обирати найкрупнiшi за пло-щею об'екти ударiв i спрямовувати на них майже всi сили Бомбардувального командування. Через це британщ як правило завдавали масований авiацiй-ний удар по одному об'екту.
Оперативна побудова американсько! повиряно! армй' в масованому авiацiйному ударi мала ш-ший характер. Американцi намагалися подолати
протидш противника за допомогою винищувачiв супроводження та штенсивного вогню бортово! збро! бомбардувальникiв, пiсля чого завдати удар з велико! висоти, що виключало !х ураження вогнем зештно! артилери. Американцi дiяли у зiмкнутих бойових порядках, що дозволяло забезпечити як ви-соку щiльнiсть удару, так i взаемне прикриття лгга-шв вогнем бортово! захисно! збро!. В залежносп ввд повiтряно! обстановки i розташування об'ектiв з'еднання в оперативнш побудовi повiтряно! армi! або ешелонувалися в глибину, або розходилися по рiзних маршрутах, примушуючи противника роз-порошувати зусилля сво!х сил. Враховуючи досввд британсько! авiацi!, з червня 1943 року Об'еднаний комiтет начальников штабiв зосередив основнi зусилля проти ППО Нiмеччини для завоювання пану-вання в повiтрi. Основними способами дш були руйнування об'екпв авiацiйно! промисловостi та знищення аыаци противника на аеродромах i в по-вiтряних боях [5].
У травш 1943 року був розроблений план "об'еднаного бомбардувального наступу" "Рош&1аик" (англ. "У притул"), затверджений Об'еднаним комитетом начальникiв штабiв. План передбачав вибiр об'ектiв для ударiв, !х класифжа-цш, детальне вивчення галузей промисловостi противника, визначених як цш ударiв, встановлення необхiдно! ступеш !х руйнування та черговостi за-вдання ударiв.
Наступ передбачав чотири етапи. На першому етапi (з травня по липень 1943 року) головними ць лями мали стати верф^ на яких будувалися пiдводнi човни. На другому (серпень-вересень 1943 року) основш зусилля спрямовувалися на аеродроми ба-зування винищувально! авiацi! та аиацшш заводи. На третьому (жовтень - грудень 1943 року) плану-валося завоювання панування в повиряному прос-торi Нiмеччини шляхом знищення !! винищувально! авiацi! та наземно! ППО. Завданням останнього етапу (сiчень - березень 1944 року) було створення сприятливих умов для проведення вторгнення сою-зних вшськ у Захiдну Свропу [6, с. 370-371].
Таким чином, "РоШЫапк" як форма застосу-вання авiацi! являв собою повиряну кампанш, спрямовану на руйнування промислових та шфра-структурних об'ектiв у стратегiчному тилу противника на всш пiдконтрольнiй йому територi!.
Досвiд вiйни дозволяе видшити деякi характе-рнi риси военного мистецтва стратепчно! авiацi! в роки Друго! свiтово! вiйни.
Основними формами застосування стратепч-но! авiацi! були повпрят кампанi!, операцi! та сис-тематичнi бойовi дi!. Повiтряна кампашя являла собою сукупнiсть першо! та подальших повiтряних операцiй, об'еднаних единим замислом i спрямовану на досягнення найважливiших военно-страте-пчних цiлей на ТВД [7, с. 19]. Повпряна операцiя являла собою сукупшсть об'еднаних единим замислом масованих авiацiйних ударiв авiацiйних об'ед-нань та з'еднань по великому об'екту або системi цiлей.
Досвщ засвiдчив, що важливiшими принципами i умовами досягнення ефективних результапв
стратегiчною авiацiею були централiзоване управ-лiння, масування сил, взаемодiя з шшими родами авiацi!, прикриття груп стратегiчних бомбардуваль-никiв винищувачами.
Одним iз найважливiших завдань авiацi! тд час Друго! свiтово! вiйни була авiацiйна пiдтримка вiйськ. Виконання цього завдання пвд час наступа-льних операцш вiдбувалось у рамках ново! форми оперативного застосування аыаци - авiацiйного на-ступу. Сутнiсть аиацшного наступу полягала у без-перервнш пiдтримцi загальновiйськових (танко-вих) об'еднань тд час наступу масованими дiями авiацi! на всю глибину оперативно! побудови оборони противника [8, с. 67].
За характером завдань, яш виконувала авiацiя та часу и дiй авiацiйний наступ подiлявся на два пе-рiоди: аиацшну пiдготовку атаки та авiацiйну тдт-римку вiйськ у наступi. Метою аиацшно! тдгото-вки було придушення оборони противника на на-прямку головного удару та створення сприятливих умов для переходу в наступ. Об'екти ураження, час та порядок завдання аиацшних ударiв визначав ко-мандувач оперативно-стратегiчного об'еднання су-хопутних вшськ [9, с.24]. Частiше за все на аыащю покладалося придушення та знищення об'екпв, якi знаходилися поза досяжнютю вогню артилерi!. Конкретнi завдання командувачi повiтряними армi-ями уточнювали з командувачами загальновiйсько-вих армш, у смузi яких намiчалась авiацiйна п1дго-товка [9, с.25]. Авiацiйна п1дготовка розподiлялася на попередню та безпосередню. Попередня авiа-цiйна пвдготовка здiйснювалася в тих операцiях, у яких вшська мали проривати сильно укршлену оборону противника. В цих умовах необхщш були зна-чнi концентрацiя сил та витрати часу. Тому попередня авiацiйна п1дготовка починалася за одну-три доби до початку наступу. Вона проводилась на широкому фронп, щоб не розкрити противнику намь чеш дiлянки прориву оборони [9, с. 26].
Безпосередня авiацiйна п1дготовка, як правило, розпочиналася вночi напередодш наступу i продовжувалася упродовж шлькох годин. У нiй брали участь, здебшьшого, нiчна бомбардувальна авiацiя. В окремих операщях !! дi! пвдсилювалися ударами стратегiчно! або важко! бомбардувально! авiацi!. Бiльшiсть наступальних операцiй почина-лися на свiтанку. Тому безпосередня аиацшна п1д-готовка, яка починалась вноч^ продовжувалась i вдень i по часу спiвпадала з артилершською пiдго-товкою. Вона здiйснювалась, в основному, силами тактично! авiацi! [10, с. 8 - 9].
З переходом вшськ в наступ аиацшш з'еднання повпряно! арми переключалися на п1дтри-мку вiйськ, що проривали оборону. Авiацiйна пiдт-римка мала на меп забезпечити швидкий прорив тактично! зони оборони i подальший розвиток ус-пiху в оперативнш глибиш [9, с. 30].
Ще бiльшою була роль аиацп в авiацiйнiй пiд-тримцi вшськ у вшськах США та Великобританп. Це обумовлювалось браком польово! артилери, через що частину завдань з вогневого ураження противника покладалось на авiацiю. Це, з одного боку,
дозволяло значно результатившше уражати визна-чеш об'екти в оперативнш побудовi вiйськ противника, але з шшого призводило до затягування вог-нево! пгдготовки атаки, через що втрачалась рапто-вiсть i зменшувала темпи наступу, особливо шд час прориву тактично! зони оборони противника [11].
Боротьба за панування в повирГ велася безпе-рервно у формi систематичних бойових дш та пгд час як наступальних, так i оборонних операцiй су-хопутних вiйськ. Також командуванням ВПС i вер-ховним головнокомандуванням сторш для розг-рому (послабления) авiацiйних угруповань противника проводилися спещальш операцi!. Головною формою пiд час Друго! свiтово! вiйни була перша. В той же час, досвщ вшни засвгдчив, що найбiльш ефективною формою боротьби за панування в повь трi була саме повиряна операцiя, адже в ходi !! про-ведення за вгдносно короткий час противник зазна-вав дуже суттевi втрати [12, с. 363].
Найбшьш ефективним способом боротьби за панування в повирГ було знищення авiацi! противника на землГ. Цей спосiб вважався одним iз основ-них i активно реалiзовувався з самого початку вiйни [13, с. 5]. Так, одним iз основних оперативних завдань Luftwaffe тд час "Битви за Англш" було завоювання панування в повiтрi знищенням авiацi! противника на аеродромах [1, с. 103].В середньому для цього авiацiя сторiн витрачала всього 6 % вщ загально! кiлькостi здшснених лiтако-вильотiв. За роки вiйни на один знищений в повiтрi лиак противника було зробленi понад 30 лiтако-вильотiв, а на один, знищений на землi - близько п'яти [8, с. 6970]. Реалiзацiя цього способу вимагала ретельно! розвiдки, органiзацi! взаемодi! мiж родами сил авь ацi!, досягнення раптовосл тощо. Крiм того, проти-борчi сторони вживали заходи щодо захисту сво!х аеродромiв [14].
Проте, знищення лиашв противника в повiтрi виявилося головним способом. В повиряних боях сторони втрачали не лише матерiальну частину, але й льотний склад. Досвгд Друго! свiтово! вiйни за-свгдчив, що для Нiмеччини та и союзников проблема компенсацп втрат особового складу вияви-лася такою, яку не вдалося виршити [14].
Упродовж Друго! свiтово! вшни спостерта-лася чiтка тенденцiя тдвищення ролi повiтряно! розвiдки, кiлькiсного i якiсного зростання !! сил i за-собiв та розвиток способiв Г! ведення. На початку вшни найбГльш розвинутими були сили повиряно! розвiдки Нiмеччини. У складi шмецько! авiацi! 20 % парку лггашв були саме лиаки-розвадники. Кон-цепщя оперативного застосування Вермахту перед-бачала активш наступальнi ди танкових Г мехашзо-ваних вшськ. Для своечасного забезпечення !х дос-товГрною та оперативною шформащею до складу танкових дивГзш входила окрема ескадрилья, на озброенш яких перебували лиаки-розвадники №123 та ланка лиашв зв'язку Fi-156 '^огЛ"(шм. ле-лека). Починаючи з 1940 року, на озброенш розвь дувально! авГаци Шмеччини почали надходити ль таки-розвгдники FW-189"Uhu" (шм. пугач), якГ з повним правом вважалися найкращими лиаками у
своему клаа пiд час Друго! свггово! вiйни. Оргаш-зацiйно сили повиряно! розвiдки були зведенi у та-ктичнi частини Nahaufklärungsgruppen (NAG) (групи ближньо! розввдки), що перебували в оперативному шдпорядкуванш командувачiв об'еднань сухопутних вiйськ та виконували завдання в !х iн-тересах [15].
Завдання ведення повиряно! розввдки у прибе-режнiй зонi та над морем виконувалися гiдроавiа-цiею та авiацiйними пiдроздiлами, озброеними да-льшми лiтаками-розвiдниками FW-200 "Kondor", одним iз завдань яких булла також i взаемодiя з гру-пами пвдводних човнiв -"вовчими зграями". Така ситуа^ зберiгалася у Lüftwaffe до 1943 року, коли найб№ш актуальним завданням для нiмцiв посту-пово ставало забезпечення ППО кра!ни та вшськ [16].
В СРСР повiтрянiй розвщщ також придiлялося серйозна увага, проте радянсьш вiйська мали значно менший комплект сил i засобiв повiтряно! роз-в1дки. На початку вшни розввдувальна авiацiя орга-шзацшно подiлялася на армiйську i вшськову (кор-пусну). Армiйська була представлена окремими розввдувальними авiацiйними полками (орап) у складi чотирьох окремих розвщувальних авiацiй-них ескадрилiй (орае), озброених 12 лпаками СБ або Як-4 та однiе!' ескадрильею зв'язку на У-2.
Корпусна орае мала 9 лиашв корегувальник1в, розв1дник1в та 6 лиашв зв'язку типу У-2 або Р-5. Всього станом на 22 червня 1941 року було сформовано або перебувало в стадп формування 10 орап та 63 орае, при тому, що б№шють корпусних орае не мали аш льотного складу, анi матерiально!' частини. В цшому розвiдувальнi авiацiйнi частини на-передоднi вiйни були укомплектовав особовим складом на 37,7 %, а питома вага лиашв-розвщни-шв у парку лiтакiв радянсько! авiацi! становила лише 5,5 %. Не зважаючи на значну увагу, яку ра-дянське командування придало повiтрянiй роз-вiдцi, брак сил i засобiв примушував залучати до !! ведення нештатнi сили. Серед вах вильотiв, вико-наних радянською авiацiею за роки вiйни, 11 % були розвщувальними. Серед них штатш розв1дува-льнi частини i пiдроздiли виконали лише 19 % . При цьому штатнi сили повиряно! розввдки виконували завдання в штересах армiйського i фронтового командування, а командування авiацiйних об'еднань використовувало, як правило, нештатнi сили. В ш-тересах Верховного Головного командування повь тряна розвiдка велася силами ДБА (АДД). Це приз-вело радянське командування до висновку про не-обхiднiсть надавати розв1дувальну пiдготовку льотчикам вах родiв сил aвiaцi!. Така практика збе-реглася в радянсьшй aвiaцi! й у пiслявоенний перюд [17, с. 105 - 106].
Упродовж вшни ввдбувалися змiни у способах ведення повиряно! розвщки. Основними способами були вiзуaльне спостереження та фотороз-в1дка. Ведення повиряно! розвщки способом вiзуa-льного спостереження було найб№ш ефективним в тому випадку, якщо результати негайно передава-лися по засобам рaдiозв'язку. Такий спосiб викори-
стовувався при веденш розввдки в тактичнш гли-бинi та при корегуванш вогню артилерi!, наведеннi кораблiв та лiтакiв на пiдводнi човни противника, транспортш конво! та бойовi кораблi у морi.
Фоторозвiдка була першим видом шструмен-тально! розвщки. За роки вiйни Г! значення неухи-льно зростало. Так, якщо в радянськ1й розввдуваль-нiй аиацп вильоти на фоторозвiдку у 1941 рощ ста-новили лише 10 % ллако-вильопв, до у 1945 !х шльшсть зросла до 87 % [17, с. 110]. 1нформац1я ввд засобiв фоторозвiдки мала величезне значення пвд час планування операцш. На початку вiйни фотоз-шмки використовувалися переважним чином штабами, починаючи з армiйського. В подальшому фо-топланшети використовувалися й командирами та-ктичних пiдроздiлiв, що значно спрощувало процеси планування бою та оргашзаци взаемодi! [9, с. 103].
Становить значний штерес досвiд аерофото-розвiдки в штересах танкових i механiзованих вшськ, коли виконувалося перспективне фотогра-фування маршрутiв майбутнього наступу танкових i механiзованих з'еднань i частин. З цих фотографш монтували панораму мюцевосп, яку у виглядi фотосхем або демонструючи на екранi доводили до механЫв-водив танков. Це давало змогу наочно ви-вчити рельеф мюцевосл, штучнi та природнi пере-шкоди, вогневi точки противника тощо. Така шфо-рмащя дуже цшувалася командирами i штабами су-хопутних вiйськ [17, с. 109].
Становить штерес досвщ застосування борто-вих радюлокацшних станцiй. Враховуючи габа-рити тогочасних РЛС, вони встановлювалися, як правило, на важких бомбардувальниках, а також на важких винищувачах та фронтових (тактичних) бо-мбардувальниках, як1 використовувалися як вини-щувачi ППО або нiчнi винищувача З точки зору повиряно! розввдки, слад ввдзначити, що саме пвд час Друго! свiтовоí вшни вiдзначенi першi спроби застосування РЛС для наведення груп винищувачiв на повiтрянi цiлi, як правило у шчний час. Факти-чно це означае, що саме в цей перюд був зроблений першш крок до зародження такого явища, як дальне радюлокацшне виявлення та управлшня шляхом об'еднання можливостей засобiв повiтряноí роз-вiдки та радюлокаци.
Так, наприкiнцi вiйни у 56-! винищувальнш авiацiйнiй дивiзií були вперше випробуваш апара-тура телевiзiйного зв'язку, яка транслювала в ка-бшу винищувача картинку з iндикатора наземно! РЛС, сумiщену з картою мюцевосп, що спрощувало вирiшення штурманом важкого винищувача навiгацiйних завдань. Пвд час бо!в пiд Бреслау вперше були застосоваш повiтрянi командш пункти дивiзi! на базi транспортних лггашв С-47, обладна-них РЛС. Застосування радюлокацшних засобiв по-виряного та наземного базування дозволяло краще висвiтлювати повiтряну обстановку, завчасно приводит сили ППО у готовнють до ввдбиття ударiв противника, вести прищльний вогонь зенiтною ар-тилерiею та наводити винищувачi. Так, зештна ар-тилерiя пiд Бреслау, користуючись iнформацiею вiд наземних та повиряних радiолокацiйних засобiв,
зменшила витрату боеприпаав у 25(!) разiв, ан1ж при веденш загороджувального вогню без шформа-цií в1д РЛС. Заслон, що своечасно виставлявся зень тниками та важкими винищувачами на базi амери-канського лiтака А-20, примусив шмщв значно ско-ротити кiлькiсть вильопв для постачання оточеного у Бреслау угруповання вiйськ, що врештi решт призвело до його капiтуляцi! [18].
Важливою умовою успiшного виконання завдань повиряно! розвiдки було супроводження лi-так1в-розв1дник1в винищувачами. Специфiка виконання завдань повиряно! розвiдки, особливо фото-розвiдки, вимагала вiд екшажу лiтака-розвiдника чiтко витримувати маршрут польоту i не ухилятися в1д нього навиъ в разi атаки винищувачами противника або вогню зештно! артилери. Саме вiдсут-нiсть надежного винищувального прикриття була основною причиною значних втрат радянсько! роз-в1дувально! аиацп в першому перiодi вiйни та, вщ-пов1дно, нiмецько! пiсля втрати Luftwaffe стратегi-чного панування в повпрг
Досвiд вiйни засвiдчив, що важливим моментом в усшшному виконаннi завдань повiтряноí роз-ввдки було оперативне доведення розвiдувально! ш-формацi! до зацiкавлених органiв управлшня. Це досягалося: забезпеченням надiйного радюзв'язку, видiленням для повiтряних розв1дник1в спещаль-них окремих каналiв зв'язку, наявнютю зв'язку з командуванням об'еднань i з'еднань, що дiяли на головних напрямках, видiленням прямих каналiв зв'язку у ланщ розвiдувальна авiацiйна частина -оперативне об'еднання сухопутних вшськ (коман-дування флоту) - авiацiйне об'еднання.
Успiшне вирiшення завдань повиряно! роз-в1дки суттево залежало ввд рiвня пiдготовки екiпа-ж1в, що залучався. Досвiд вiйни пiдтвердив доцшь-нiсть закрiплення за окремими розвщувальними ча-стинами постiйних смуг (райошв) розвiдки, а за окремими екшажами - й об'ектiв, що дозволяло краще виявляти змiни обстановки, менше уваги придiляти орiентуванню, а бшьше - безпосередньо виконанню завдань.
У Другiй свповш вiйнi вiдбулося значне зрос-тання ролi военно-транспортно! авiацi! (ВТА). Вона виконувала наступнi завдання: висадка i забезпе-чення повiтряних десантiв; виведення в тил противника розвщувальних i диверсiйних груп; забезпе-чення постачання партизанських формувань; еваку-ац1я поранених; забезпечення оточених вiйськ; перевезення особового складу i вантаж1в, в тому чи-слi в штересах вшськ, що дшть у вiдривi в1д головних сил шсля виходу на оперативний простiр; по-шуково-рятувальнi заходи.
Досвiд вiйни засввдчив, що ударнi можливостi повiтрянодесантних вшськ значно переважали мо-жливостi военно-транспортно! авiацi! щодо !х деса-нтування та подальшого забезпечення. Причин тому дешлька: це й брак сил ВТА, невщповвдшсть льотно-технiчних характеристик цим завданням, насамперед мала дальнiсть та корисне наванта-ження транспортних лпашв того часу, !х неспромо-жшсть перевозити вiдносно великогабаритнi ван-таж1 (насамперед автомобiлi, бронетранспортери,
легш танки, легш артилершсьш гармати й гаубицГ) на необхщну вгдстань, уразливють транспортних л1так1в вщ вогню зештно! артилерп та винищуваль-но! авГаци, недосконалГсть оргашзацшно! струк-тури, брак пгдготовлених кадрГв. Так, у переважнш бшьшосп кра!н-учасниць вшни значна частина ВТА комплектувалася особовим складом Г авГацш-ною техшкою, що прибули Гз цившьних авГакомпа-нш. Особливо це було помино в СРСР та Шмеч-чинг Так, у складГ Luítwaffe на початку вшни було в наявносп 552 транспортних ттака, значна шль-кГсть яких надшшла з авiакомпаиi! "ЪийЬаиза" [19]. Аналопчна ситуацГя була й в СРСР, де з початком вшни на базГ територГальних структур Цившьного повиряного флоту (ЦПФ) при фронтах були утво-реш ашащйт групи особливого призначення, зго-дом переформован у транспортш аюацшт дивГзи. До того ж, транспортна аыащя як окремий рГд сил ВПС в СРСР не Гснувала, а пгд час вшни !! сили були включеш до складу АДД, виконуючи й ударш функцш [20, с. 97]. Все це не могло позитивно впли-нути на виконання ВТА сво!х прямих функцш, одним Гз наслгдшв чого став фактичний зрив як В'язе-мсько!, так Г Дншровсько! повпрянодесантних опе-рацш, а шмщ на Схгдному фронт взагалГ вщмовилися вщ проведення таких операцш. Тем не меш, упродовж вшни радянськ транспортш з'ед-наиня виконали значний обсяг перевезень. 3 1941 по 1945 рГк радянська транспортна авГацГя перевезла бшьше 2 млн. чоловж особового складу, в тому числГ 350 тис. поранених Г хворих, бГльше 123 тис. тон вантажГв. Близько 83 тис. осГб було перевезено в тил Г з тилу противника, бшьше 45 тис. чол. I 11,5 тис. тон вантаж1в скинуто на парашутах. Слгд вГд-значити, що 94 % цих перевезень було здшснено ча-стинами, сформованими на базГ структур ЦПФ, Г хоча аиаперевезення становили лише 0,2 % вгд всГх перевезень, авГацГя виконувала цГ завдання у найко-ротшГ термГни, а в рядГ випадк1в просто не мала альтернатив [20, с. 102].
Значну роль вщгравала транспортна авГащя у забезпеченнГ постачання партизашв, оточених вГйськ, та вГйськ, що вирвалися на оперативний простГр тд час проведення наступальних операцГй. Так, для забезпечення оточених в райош Дем'ян-ська нГмецьких вГйськ у 1942 рощ було задГяне 17 транспортних авГацшних груп та декшька пгд-роздГлГв важких бомбардувальник1в Не-111 - фак-тично всГ наявш сили транспортно! авГацП'. Завдяки грамотно оргашзовано! роботГ авГацй та прорахун-кам радянсько! сторони нГмцям вдалося виконати поставленГ завдання, налагодити безперервне над-ходження необхгдних обсягГв вантаж1в Г створити необхГднГ запаси матерГальних ресурсГв, що дозволили вивести шмецьш вГйська Гз оточення Г уник-нути повного розгрому. В той же час, спроба нала-годити "повиряний мГст" для забезпечення оточених вшськ в райош Сталшграда наштовхнулося на вперту Г планомГрну протид1ю Червоно! армп. До-цГльно вгдзначити, що зрив шмецько! системи пос-тачань вГдбувся не лише завдяки зусиллям сил ППО та винищувально! авГацП' фронту. Ставкою ВГК була оргашзована операщя, до яко! був залучений
24-й танковий корпус, що мав завдання захопити i розгромити аеродроми базування транспортно! aвi-ацй' противника. Все це, а також вщверта переощ-нка сво!х можливостей командуванням Lüftwaffe, призвело до зриву операц^' по забезпеченню оточено! 6-! армп у Стaлiнгрaдi i сприяло Г! подальшому розгрому [21; 22].
Слад вiдзнaчити довол1 успiшнi д^' шмецько! та радянсько! транспортно! aвiaцi! у забезпеченш па-льним частин i з'еднань танкових вiйськ, що дiяли у вiдривi в1д головних сил шсля глибокого прориву оборони противника. Так, у складних умовах весни 1944 року вшськам 3-го Укра!нського фронту було доставлено 190 т. пального, для чого знадобилося 405 лгтако-вильопв [23].
Висновки. Отже, в роки Друго! свiтово! вiйни военне мистецтво aвiaцi! набуло суттевого розви-тку. В цiлому п1дтвердилися основш теоретичнi по-ложення щодо !! стрaтегiчного, оперативного та бо-йового застосування, сформульовaнi у передвоен-ний перюд нaйбiльш прогресивними военними теоретиками. Военне мистецтво aвiaцi! сторiн-учa-сниць вшни мало сво! особливостi, що були обумо-вленi военно-полiтичною обстановкою, задачами, яш ставилися перед aвiaцiею та можливостями ко-жно! конкретно! кра!ни щодо !х виконання.
Роль aвiaцi! в наступальних оперaцiях операти-вно-стратепчних об'еднань набула вирiшaльного значення. Була розроблена i впроваджена така нова форма и оперативного застосування, як aвiaцiйний наступ. В рамках aвiaцiйного наступу вщбулася ор-гaнiзaцiя i проведення aвiaцiйно! подготовки атаки, aвiaцiйно! пiдтримки прориву оборони, aвiaцiйно! пiдтримки розвитку тактичного усшху в оперативний. Набули розвитку способи боротьби з резервами противника, що висувалися з глибини, боро-тьби з оточеним противником, забезпечення форсу-вання водних перешкод, захоплення та утримання плaцдaрмiв, учaстi у переслвдуванш тощо.
Роль i значення aвiaцi! у наступальних опера-щях постiйно зростала. Основними тенденцiями, що характеризували цей процес стали збшьшення просторового розмаху дiй aвiaцi!; зростання сту-пеня концентрац^' зусиль aвiaцiйних об'еднань на напрямках головних удaрiв i виконaннi найважли-вiших завдань; збшьшення глибини впливу на об'екти противника, зокрема й за рахунок все б№ш широкого застосування дальньо! aвiaцi!; покра-щення тактично! i оперативно! взаемод^' з сухопут-ними вшськами.
Набуло значного розвитку застосування aвiaцi! в оборонних оперaцiях. Був накопичений значний досвiд aвiaцiйно! шдтримки i прикриття вiйськ фронту (групи армш) п1д час боротьби за утримання тактично! зони оборони; aвiaцiйного забезпечення фронтових i армшських контрудaрiв, боротьби з другими ешелонами i резервами противника на широкому фронтi i в глибинi його оперативно! побу-дови, планування дш aвiaцiйних об'еднань по вaрi-антах оборони, оргaнiзaцi! i проведення aвiaцiйно! контрп1дготовки способом завдання масованих i зо-середжених удaрiв бомбардувально! i штурмово! aвiaцi!.
Оперативне мистецтво ВПС збагатилося знач-ним досввдом боротьби за панування в повирг Вiйна дала повчальнi приклади проведения повп-ряних операцiй по знищенню та послабленню авОа-цшних угруповань противника, руйнування його ашацшно! промисловостi, елементiв системи подготовки льотно-техшчних кадрiв ВПС, руйнування шфраструктури всебiчного забезпечення авiацi!. Великого розмаху набули повiтрянi операцií, осно-вним змютом яких були широкомасштабнi бойовi дi! винищувально! авiацi! по знищенню аыаци противника в повирг Одним iз уроков вiйни стало те, що завдання боротьби за панування в повирО вирь шуеться не лише зусиллями авiацi! i наземних сил ППО, але й вама видами збройних сил, зокрема за-вдяки випереджаючого захоплення аеродромiв противника пОд час наступальних дiй насамперед танкових i механiзованих вiйськ.
Важливiшу роль в боротьбi за панування в по-вiтрi вiдiгравала винищувальна авiацiя. Вона вирь шувала це завдання в процес прикриття сво!х вiйськ i територií кра!ни та забезпеченнi дш бомба-рдувально! (тактично! i стратепчно!) i штурмово! авiацi!.
Досвiд застосування винищувально! авiацi! свОдчить про те, що !! успiх залежав вщ чiтко! орга-нiзацi! взаемодi! з силами ППО, стану бойово! готовности надiйностi i гнучкостi управлшня, широкого i своечасного маневру силами i засобами тощо.
Авiацiя подтвердила свою спроможнiсть вирь шувати самостшш стратегiчнi й оперативнi завдання по руйнуванню об'ектiв вшськово-промис-лового потенщалу противника, ураженню великих угруповань сухопутних вiйськ i флоту, зриву транспортних перевезень. Основними формами застосу-вання авiацi! при виргшент таких завдань були по-вирят кампаиi!, операцi! та систематичнi бойовi дi!. Вирiшения цих завдань вщбувалося, як правило, за планами i под керiвництвом верховного головного командування сторш. Для них було харак-терним рОшучють цшей О широкий просторовий ро-змах. В ходО таких операцш були ввдпрацьоваш оргашзащя О завдання масованих авОацшних ударОв вдень О вночО, способи подолання глибоко ешелоно-вано! ППО, насичено! великими масами винищува-льно! авОацп, зеттно! артилери, забезпечено! радю-локацшними засобами.
Шд час вшни вдосконалювалися способи та за-соби повиряно! розводки. Простежуеться тенденция щодо шдвищення ролО шструментально! розвщки, зростала вОропдшсть, оператившсть та безпере-рвшсть ведення розвщки. Все бшьш широкого впровадження набували принципово новО способи та засоби ведення шструментально! розвщки, насамперед з широким використанням останшх дося-гнень радюелектрошки.
Список лггератури
1. Роль Военно-воздушных Сил в Великой Отечественной войне 1941-1945 (По материалам IX военно-научной конференции ВВС).-Москва, Министерство обороны СССР, Военно-воздушные силы, 1986.-С. 175.
2. Резшк В.1. Битва за Англш в контекст ро-звитку Teopi! "безконгакгно!" вiйни// Военно-юто-ричний вюник.-2013.-№» 1(7).-С. 99 - 106.
3. Воздушные бомбардировки Германии ВВС Англии и США // [Електрон. ресурс] URL: http://protown.ru/information/hide/5224.html.
4. Ch. Webster, N. Frankland. The Strategie Air Offensive against Germany 1939-1945. Vol. II. London, 1961, 322 p.
5. Веракса Е. Воздушные операции стратегической авиации США и Англии в Западной Европе в 1943-1945 гг.// Виртуальная энциклопедия военной авиации [Електрон. ресурс]. URL: http://pro-samolet.ru/air-battles/581-air-operations-strategic-air
6.The Army Air Forces In World War II: Volume 2, Europe: Torch to Pointblank, August 1942 to December 1943
897 p.
7. Тактика РТВ ВВС. Основы боевого применения сил и средств воздушно-космического нападения: метод. указания к практ. и групповым занятиям / Сиб. федер. ун-т; сост. : В.С. Кунчев , Е.В. Сомов, В.М. Бацылев, и др. - Красноярск : СФУ, 2011. - 56 с.
8. Скоморохов Н.М. Развитие оперативного искусства ВВС в годы Великой Отечественной войны и значение опыта войны для современности // Роль Военно-воздушных Сил в Великой Отечественной войне 1941 - 1945 (По материалам IX военно-научной конференции ВВС). - Москва, Министерство обороны СССР, Военно-воздушные силы, 1986. - С. 64 - 71.
9. Лисенко О.£, Макаров В.Д. Бойовi дп авiацi! в роки Велико! Вичизняно! вшни. - К.: 1нститут юторп Укра!ни НАНУ, 2003. - 174 с.
10. Макаров В.Д. Розвиток вшськового ми-стецтва вшськово-повиряних сил в роки Велико! Впчизняно! вшни. Навчальний поабник. - К.: НАОУ, 2001. - 43 с.
11. Авиационная поддержка сухопутных войск во Второй Мировой // Biofile [Електрон. ресурс] URL: http://biofile.ru/his/2785.html
12. История военного искусства. Учебник. -Монино, ВВА им. Ю.А. Гагарина, 1987. - 494 с.
13. Советская авиация в Отечественной войне: Стенограмма публичной лекции генерал-лейтенанта авиации Н. А. Журавлева, прочитанной 20 ноября 1944 года в Колонном зале Дома Союзов в Москве.- М.: Лекционное бюро при комитете по делам Высшей школы при СНК СССР, 1945. - 24 с.
14. Борьба за стратегическое господство в воздухе (апрель - июнь 1943 г.) // [Електрон. ресурс]. URL:
http://victory.sokolniki.com/rus/History/MilitaryOpera tions/10079.aspx
15. Боевое применение FW-189 // Авиация второй мировой [Електрон. ресурс]. URL: http://www.airpages.ru/lw/fw 189bp.shtml
16. Воздушная разведка во Вторую Мировую // Biofile.ru [Електрон. ресурс]. URL: http://biofile.ru/his/2787.html
17. Расторгуев Н.В.Воздушная разведка в годы Великой Отечественной войны //Роль Военно-воздушных Сил в Великой Отечественной войне 1941 - 1945(По материалам IX военно-научной конференции ВВС). — Москва, Министерство обороны СССР, Военно-воздушные силы, 1986. - С. 105 -110.
18. Медведь, А. Марковский В. Радиолокационные истребители ВВС PKKA.// Операция Барбаросса [Електрон. ресурс]. URL: http://operation-barbarossa.narod.ru/aviation/radiojager.htm
19. Кессельринг А. Немецкая авиация / Итоги Второй мировой войны. Выводы побеждённых // [Електрон. ресурс] URL: http://lib.rus.ec/b/211648/read
20. Волков А.Н. Применение авиации для выполнения транспортно-десантных задач. Значение опыта войны для современности//Роль Военно-воздушных Сил в Великой Отечественной войне 1941
- 1945 (По материалам IX военно-научной конференции ВВС). - Москва, Министерство обороны СССР, Военно-воздушные силы, 1986. - С. 96 - 104.
21. Веремеев Ю. Окружение и переход к партизанским действиям // Анатомия армии [Електрон. ресурс]. URL: http://army.armor.kiev.ua/hist/okruzenie.shtml;
22. Заболотский А., Ларинцев Р. Пароль "Война". Снабжение германской транспортной авиацией войск, окружённых под Сталинградом зимой 1942/1943 г. // Военно-патриотический сайт "Отвага" [Електрон. ресурс]. URL: http://otvaga2004.ru/boyevoe-primenenie/boyevoye-primeneniye09/parol-vojna/
23. Снабжение горючим в годы Великой Отечественной войны // Обозник. История тыла Российской армии [Електрон. ресурс]. URL: http://www.oboznik.ru/?p=11509
