CC BY
1244 The scientific heritage No 48 (2020)
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК СИСТЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ АВ1АЦП У ХХ СТОЛ1ТТ1
Резтк В.1.
кандидат iсторичних наук, старший науковий ствробтник, докторант, Нацюнальний ymiверситет оборони Украти iMem 1вана Черняховського, Украша, м. Кшв
https://orcid.org/0000-0003-1479-4852
FORMATION AND DEVELOPMENT OF THE AVIATION APPLICATION SYSTEM IN THE
TWENTIETH CENTURY
Reznik V.
Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher, Doctoral Student, National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi, Ukraine, Kyiv
https://orcid.org/0000-0003-1479-4852
Анотащя
Стаття присвячена проблематищ виникнення, становления та розвитку форм збройно! боротьби у по-виряному просторi у ХХ столпи. На основi аналiзу чисельних воeнно-iсторичних i военно-теоретичних праць зроблено висновок, що упродовж ХХ столитя утворилась цiлiсна система форм застосування авiацil. Вона складалась i3 форм бойового, оперативно-тактичного, оперативного i стратегiчного масштабiв. Це дозволяе класифшувати !х по ряду ознак. До таких ознак автор ввдносить рiвень цiлей i завдань (стра-тепчний, оперативний, оперативно-тактичний i тактичний), склад сил i засобiв; просторовий розмах; три-валiсть; змiст дiй; масштаб маневру силами. Ввдповщно, упродовж ХХ столитя утворилась система форм застосування аиаци, до яких належать форми застосування авiацil при виконаннi самостшних завдань та форми li спшьного застосування з iншими видами збройних сил, головним чином у системi вогневого ура-ження противника тд час операцiй загальновiйськових (флотських) оперативних (оперативно-стра-тепчних) об'еднань. Складовими системи застосування аыаци були: повиряна кампашя, повiтряна опе-рацiя, систематичнi бойовi ди, повiтряне бойовище, повiтряний бш та авiацiйнi удари рiзного масштабу. Процес становлення форм застосування авiацil носив поступовий характер i залежав ввд цiлей i завдань, просторового i часового розмаху военних дш, стану розвитку озброення i вшськово! технiки, ствввдно-шення сил сторш. Як i в загальнiй теори военного мистецтва зберiгаеться закономiрнiсть зв'язку стратеги, оперативного мистецтва i тактики: форми бойового застосування авiацil були складовими форм оперативного застосуваиия, яш складали основний змiст форм стратепчного (оперативно-стратегiчного) масштабу. Простежуеться чика тенденцiя до розширення масштабiв збройно1 боротьби у повiтряному просторi та об'еднання збройно1 боротьби у повг^ i в космосi у збройну боротьбу в единому стратегiчному просторi - повiтряно-космiчному.
Abstract
The article is devoted to the problems of the origin, formation and development of forms of armed struggle in the airspace in the twentieth century. Based on the analysis of numerous military history and military-theoretical work suggests that throughout the twentieth century formed a whole system of forms of aviation. It consisted of forms of combat, tactical, operational and strategic scale. It is possible to classify them in a number of ways. Such characteristics include the level of goals and objectives (strategic, operational, operational-tactical and tactical), the composition of forces and means; spatial span; duration; content of action; the scale of the maneuver forces. Accordingly, during the twentieth century has developed a system of forms of the use of aircraft, which include the forms of application of aviation in the performance of independent tasks and the forms of its joint use with other types of armed forces, mainly in the system fire weapons of the enemy during combined arms operations (naval) operational (operational-strategic) associations. Components of the system of the use of aircraft was the air campaign, air operations and systematic combat operations, air battle, air battle and air strikes of various scale. The process of formation of forms of the use of aircraft has been gradual and depended on the goals and objectives, spatial and temporal scope of hostilities, the state of development of weapons and military equipment, the balance of forces of the parties. As in the General theory of military art preserves the communication pattern of strategy, operational art and tactics: the military use of aircraft was of composite forms of operational applications which is the main content forms of strategic (operational-strategic) scale. There is a clear trend towards widening the scope of the armed struggle in the airspace and the unification of the armed struggle in the air and in space in an armed struggle into a single strategic space - air and space.
Ключов1 слова: повиряна кампания, повиряна операция, повиряне бойовище, повиряний бш, аиацшний удар, систематичш бойовi ди.
Keywords: air campaign, air operation, air battle, air combat, air strike, systematic combat.
У процеа дослщження военного мистецтва аиаци основним об'ектом виступають форми i спо-соби ll застосування. Боротьба в повиряному про-сторi розпочалась у ХХ столгт, на вщмшу ввд
збройно1 боротьби в шших сферах, iсторiя яко! нараховуе тисячолитя. В шших сферах збройно! боротьби процес зародження li форм ввдбувався по-ступово, упродовж тривалого часу, у той час, як у
повирянш сферi цей процес вiдбувся, з юторично1 точки зору, надзвичайно швидко. Цей процес мав сво1 особливостi, як1 необхiдно постшно мати на увазi, дослiджуючи розвиток военного мистецтва аюаци.
Варто зазначити, що форми стратегiчного, оперативного i бойового застосування аиацп у процес свого зародження та еволюци склали струнку i до-волi динамiчну систему, яка постiйно доповнюва-лась новими елементами. Головним чином, цей процес вщбувався у ХХ столгт. Розумiння змiсту цього процесу, його спрямованосп, на нашу думку, мае створити шдгрунтя для прогнозування подаль-шого розвитку военного мистецтва аыацп та характеру загроз i способiв протидп 1м, що, поза всяким сумшвом, нинi вкрай актуально та пов'язане з до-корiнними змiнами у безпековому середовищi в су-часному свiтi.
Звертае на себе увагу й те, що у фундаменталь-них працях, присвячених военному мистецтву аиа-ци, проблематика формування та розвитку системи застосування аыацп 11 авторами обминаеться. Пере-важна бiльшiсть военних теоретиков та iсторикiв дослiджували змiни у военному мистещга ашаци, що ввдбувались за результатами пе1 або шшо1 вiйни [1-21]. У комплексi процеси розвитку военного мистецтва упродовж всього ХХ столiття поки що не знайшли належного висвiтлення. Розглядаючи формування та розвиток системи застосування аыацп автор i намагаеться вiдновити хронологiю процесу, здiйснити класифжацш та висвiтлити взае-мозв'язки мiж вiдповiдними формами.
Насамперед зауважимо, що тд формою зброй-но! боротьби ми розумiемо обрис, зовнiшне вира-ження военних дiй. Загалом, военне мистецтво як наука, залежно ввд цiлей i поставлених завдань, ма-сштабiв збройно1 боротьби, сил i засобiв, що залу-чаються, розрiзняе такi форми военних дiй: кампа-нiя, операцiя, бойовище, бойовi ди, бiй та удар [22].
Отже, перше застосування аиацп вiдбулось на початку ХХ столитя пiд час Балканських i Трипо-л1тансько1 вшн. Крiм вирiшення завдання повпря-но! розвiдки способом спостереження, iталiйська авiацiя 1 листопада 1911 р. завдала перший в кторп авiацiйний удар по наземнш цiлi [23]. Пвд час Пер-шо! свихэво! та подальших вiйн змiнювались мета, масштаби, глибина, способи завдання ударiв i за-соби, що застосовувались. Так, за масштабами удари роздiлились на: масоваш, груповi, зосере-джеш, парнi й одиночш, за засобами ураження, що застосовувались - на: бомбовi, ракетно-бомбов^ штурмовi, ракетно-авiацiйнi. Якщо першiй авiацiй-ний удар носив одиночний характер, то вже пвд час Першо1 свггово! вiйни авiацiя продемонструвала здатшсть завдавати i бiльш потужнi удари до масо-ваних включно. Друга свггова вiйна зробила значний внесок у практику завдання аиацшних ударiв. Особливо це ввдзначилось у дiях стратепч-но! авiацil союзников. Нищiвнi масованi авiацiйнi удари, що завдавались по мiстах Нiмеччини та И союзников, призводили до чисельних людських втрат i руйнувань. При цьому основними жертвами масо-ваних авiацiйних ударiв стало цивiльне населення.
Достатньо згадати трагеди Дрездена i Ток1о у 1945 роцi, коли пвд час ударiв загинули сотш тисяч мир-них жителiв. Подальшого розвитку набули удари у другий половинi ХХ столiття пвд час чисельних ло-кальних i репональних вiйн. Набувало розвитку военне мистецтво при завдант авiацiйних ударiв тд час вiйн у Коре1, В'етнаш, у зонi Персько1 затоки та Югослави. Так, простежуеться ряд тенден-цiй, зокрема зменшення сил, що залучались до завдання ударiв без зменшення !х ефективносп (зав-дяки покращенню точносних характеристик i руйшвно1 здатностi засобiв ураження), ешело-нування сил зi зменшенням питомо1 ваги ударного ешелону та посилення забезпечуючих елементiв оперативно1 побудови (бойових порядив) авiацil (ешелони розввдки, розчистки повiтряного простору, придушення ППО, прикриття, РЕБ тощо), збшьшення глибини та кiлькостi ударiв, що завдавались без входу в зону об'ектово1 ди ППО тощо [24, 34-36, 65].
В1д початку застосування лггальних апаратiв у вшськових цiлях постало питання протидil !м. Зро-зумiло, що крiм зештно1 артилерil засобом тако1 протидil мали стати й лгтальш апарати, призначеш для знищення повiтряних цiлей. Поява у 1915 рощ винищувачiв призвела до виникнення ново1 форми збройно1 боротьби - повiтряного бою, при цьому варто ввдзначити унiкальнiсть ще1 форми збройно1 боротьби на той час, адже повiтряний бiй був пер-шою формою збройно1 боротьби, що вщбувалася виключно у повпряному просторi [25]. 1з змiсту самого поняття бiй зрозумiло, що йдеться про форму виключно бойового застосування авiацil, тобто го-ворячи про повпряний бiй ми маемо на увазi виключно форму тактичного масштабу. З розвит-ком авiацiйноl техшки вiдбувались i змiни у способах ведення повiтряного бою. Так, до середини 1950-х рошв повиряш 6о! носили характер ближ-шх, маневрених, основними засобами ураження по-вiтряних цiлей були авiацiйнi кулемети й автома-тичнi гармати. Ситуацiя почала змiнюватись пiсля вiйни у Коре1 (1950-1953 рр.). Пiд час ще1 вiйни ви-явилось суттеве протирiччя мiж рiзким зростанням льотно-техшчних характеристик лiтакiв, особливо винищувачiв, та !х озброенням i прицiльним облад-нанням. Так, швидкостi польоту порiвняно з Другою свiтовою вшною зросли удвiчi, що докорiнно змшило динамiку повiтряного бою. В таких умовах оптичш прицiльнi пристро1 та артилершське озброення не дозволяли своечасно виявити по-вiтряну цiль, здшснити прицiлювання та И вогневе ураження, особливо на великих вщстанях [26, 8384].
Вирiшенням проблеми вважалося впро-вадження принципово нового виду авiацiйних за-собiв ураження - авiацiйних керованих ракет класу "повиря - повiтря" та вiдповiдних систем управ-лiння зброею. З !х появою у провiдних крахнах свпу утвердилася iдея, що ближнiй повиряний бiй вiдiй-шов в юторш, адже вважалося, що повiтрянi цш будуть уражатись у дальньому ракетному бою, а п, що уникли ураження ракетами велико1 i середньо1
дальносп (зазвичай з нашвактивним радюлокацш-ним наведенням) будуть уражатись у ближньому ракетному бою ракетами з тепловими головками самонаведения (ТГСН). Проте, досвод арабо-Озра!льських вшн (1967 i 1973 рр.) та вшни у В'ет-намi (1964-1973 рр.) спростував цю тезу, адже в умовах застосування високотехнологiчних авОацш-них ракет вiдповiдним чином розвивались засоби i способи протиди 1м (РЕБ, протиракетнi маневри тощо). Починаючи з 1970-х рокiв воeнно-технiчна полиика та подготовка ВПС у провщних кранах свiту передбачала однакову увагу до ведення по-вiтряного бою в уах дiапазонах дальностей, висот i швидкостей [23, 86-87]. При цьому слод зауважити, що будучи одшею iз форм бойового застосування ашацц, повiтряний бiй залишався складовою форм 11 оперативно-тактичного, оперативного та стра-тегiчного застосування.
Однieю iз форм оперативно-тактичного застосування аиаци стали систематичнi бойовi дИ, що являли собою сукупшсть окремих бо!в, ударiв авiацiйних з'еднань, частин, шдроздшв та окремих лiтакiв за единим замислом i планом упродовж три-валого часу у визначеному райош для вирiшення оперативних (оперативно-тактичних) завдань. За-звичай вони велися упродовж тривалого часу, в паузах мiж операцiями, або под час !х ведення для ви-конання окремих завдань [25]. Систематичш бойовi ди велись для завоювання й утримання панування у повир^ руйнування окремих об'ектiв у глибиш оборони противника, ураження об'екпв у бойових порядках противника тощо. В рядi вiйн саме систематичш бойовi ди були основним змютом повиря-но! кампани як форми стратепчного застосування аиаци (ди американсько! авОаци вiд час вшни у В'етнам^ в зонi Персько! затоки у 1991 р., ди радян-сько! (1979-1989 рр.) та американсько! (з 2001 р.) авiацi! в Афганiстанi, росiйсько! авiацi! в Сири (з 2015 р.) тощо).
З чаав Друго! свiтово! вшни закршилась така форма оперативного застосування як повиряне бойовище. Повiтрянi бойовища велись, головним чином, з метою завоювання панування у повирО на певному операцiйному напрямку, яскравим прикладом чого може служити протиборство радянсько! i японсько! авiацi! в райош р. Халхш-Гол у 1939 р [26, 149]. Результатом такого бойовища може стати його переростання у стратепчне, як це вiдбулось пiсля повиряного бойовища на Кубанi у 1943 рощ. Мали мюце повiтрянi бойовища й у другий половит ХХ столiття. Одними iз найзапеклших таких бойовищ стали подi! 1970 р. у райош Суецького каналу мiж iзра!льською авiацiею та аиащею i силами ППО групи радянських вiйськ у Gгиптi та над Си-найським пiвостровом под час Вiйни Судного дня у 1973 р. мiж ВПС 1зра!лю та Сгипту [27].
З чаав Першо! свiтово! вiйни авiацiя надавала бшьш активну пiдтримку сухопутним вшськам при веденнi наступальних операцiй [28]. Досвщ набу-тий п;д час вшни, був врахований у подальшому i вже у 1930-х роках аиа^ розглядалась як важ-ливший елемент системи вогневого ураження противника. Так, саме ашацшна подтримка сухопутних
вiйськ у наступальнiй операци вважалась головним завданням Люфтваффе [28, 198-199]. Не менше уваги авiацiйнiй пiдтримцi вiйськ надавали i в СРСР. Виконання цього стратегiчного завдання под час Друго! свиово! вшни вщбувалось у формО а^ац^ного наступу, сутшсть якого полягала у без-перервнш подтримщ угруповань сухопутних вшськ, що вели наступ, на всю глибину операци [9, 108].
СуттевО змши у формО виконання цього завдання водбулись наприкшщ ХХ столитя шсля впровадження у практику збройних сил США та !х союзников по НАТО повиряно-наземно! наступаль-но! операци, в якш саме аиаци належала ключова роль не лише у вогневому ураженш противника на всю глибину оперативно! побудови його вшськ, але й в забезпеченш ударОв вшськами [30]. Вперше О до-сить устшно ця форма оперативного застосування авОаци була апробована у 1991 р. шд час операци угруповання вшськ антшраксько! коалщи "Меч пу-стелГ' в зош Персько! затоки [31, 88].
Основною формою оперативного О стратепчного застосування аиаци стала повиряна операщя. Повиряна операцоя загалом являла собою узгод-жеш за часом, мюцем, цшями О завданнями масо-ваш ди авОацшних об'еднань, з'еднань О частин аиаци самостшно або з шшими видами збройних сил за единим планом О замислом шд единим керОв-ництвом для виконання конкретних оперативних завдань [32]. ТеорОя подготовки О ведення повиряно! операци почала розроблятись по закшченш Першо! свиово! вшни. У практику збройно! боротьби по-виряш операци увшшли под час Друго! свиово! вшни. Щлями повиряних операцш були розгром (послаблення) авОацшних угруповань противника; знищення (затримка тдходу) оперативних резервов; ускладнення маневру вшськ шляхом пору-шення комушкацш, запобОгання залОзничних (морських) перевезень; руйнування военно-проми-слових об'екпв та адмшютративно-промислових центрОв у стратепчному тилу противника [33]. До-свщ Друго! свггово! вшни засввдчив, що най-усшшшшими операщями були то, до проведення яких залучались об'еднання О з'еднання рОзних родОв сил а^аци (стратепчно!, тактично!, розвщу-вально!). Так, операци англо-американсько! авiадi! стали приносити результати при прийнятних втра-тах тодо коли ди стратепчно! авОаци забезпечува-лись надшним винищувальним прикриттям, велась оперативна повиряна розвщка з метою з'ясування стану, можливостей О дш сил ППО противника, стану ураження визначених об'екпв тощо [34].
Шсля Друго! свиово! вшни повиряш операци набули нового оперативного змОсту. Военна теорОя О практика стали розрОзняти повиряну наступальну О оборонну операци. Наприкшщ ХХ столитя у военнш теори за досводом подш у Югослави у 1991 рощ з'явилось поняття повиряно-космОчно-морсь-ко! операци. Ствпадаючи за своею сутшстю з по-виряною наступальною операщею, вона водрОзня-лась надзвичайно активним залученням сил космОч-ного ешелону та узгодженими доями угруповань не лише родОв сил аиаци, але й ВМС, яш залучались
шчним прогресом, так i змшами у цiлях, обумовле-них новою военно-стратепчною обстановкою. Так, пiд час вшни у B'eTHaMi ВПС США упродовж 1964-1968 рр. проводились повиряш кампанй' "Rolling Thunder", "Arc Light", "Ranch Hand", "Menu", що являли собою сукупшсть повiтряних операцiй, систематичних бойових дiй та окремих аыацшних ударiв, що завдавались у масштабi всь-ого Азiйсько-Тихоокеанського регiону. Повнощн-ною повiтряною кампанieю були дд авiацi! Багато-нацiональних сил у вiйнi в зонi Персько! затоки 1991 року, що включали повиряну наступальну операцiю "Desert Storm" (17-19.01.1991 р.), систе-матичнi бойовi до (20.01.-23.02.1992 р.) i по-вiтряно-наземну наступальну операцш (2426.02.1991 р.). Саме як повиряну кампанiю ми мо-жемо класифiкувати й ди угруповання Об'еднаних збройних сил НАТО проти Югославп у 1999 рощ [38; 39].
Повиряна кампанiя розглядалась i як основна форма стратепчного застосування авiацi! при ве-денш глобально! ядерно! вiйни, особливо в l! почат-ковий перiод. Повиряна кампанiя вважалася од-нieю iз основних форм у рамках стратепчного по-вiтряно-космiчного наступу. При цьому пвд стратегiчним повiтряним (повiтряно-космiчним) наступом розумiлися дп, що охоплювали декшька театрiв военних дiй, що проводились з метою зни-щення военного потенщалу противника i приду-шення його волi до опору шляхом глибокого ура-ження важливих стратепчних об'ектiв засобами по-вiтряно-космiчного нападу. Головна мета повиряно! кампанй' в цьому випадку полягала у за-вданнi поразки ядерним силам i вiйськам першого стратегiчного ешелону противника, завоюванш па-нування у повг^ i створеннi сприятливих умов для дш сво!х наземних i морських угруповань [40].
Таким чином, можемо констатувати, що упро-довж ХХ столитя утворилась система форм застосування аиацп бойового, оперативно-тактичного, оперативного i стратегiчного масштабiв. Це дозволяе класиф^вати !х по ряду ознак (табл. 1):
Таблиця 1.
Класифiкацiя форм застосування авiацi! у ХХ столит!
до операцi! шляхом завдання ударiв крилатими ракетами морського базування та дiями палубно! авiацi!.
Проте й повиряш операцi! були складовими таких форм стратегiчного застосування аиацп, як повiтряно-космiчний стратегiчний наступ та повиряна кампатя. Повiтрянi кампанй почали прово-дитись пвд час Друго! свiтово! вiйни. 1х сутшсть полягала в сукупностi першо! i подальших повiтряних операцiй, об'еднаних загальним замислом i спрямо-ваних на досягнення важливих военно-стра-тепчних цiлей на театрi вiйни [35, 19].
Варто зазначити, що ряд авторiв военно-теоре-тичних праць вживають термiни повiтряна операцiя i повиряна кампашя як синонiми [36, 59]. Виходячи з визначень цих понять, ми можемо стверджувати, що це суттева помилка, яка сввдчить про неповне розумшня даних категорiй военного мистецтва.
Повиряш кампанй мали сво! особливостi. Так, у 1940 р. шмецьке командування не планувало три-вало! кампанй у небi Великобританi!, намагаючись обмежитись лише проведенням повiтряно! опе-рацп, спрямовано!, у концевому результат^ на ство-рення сприятливих умов для проведення стратегiч-но! морсько! десантно! операцi! "Seelбwe". Проте, через змши прiоритетiв, невиконання поставлених завдань у визначений час примусили командування Люфтваффе продовжити завдавати удари по тери-торi! Британi!, через що операщя й "переросла" у кампан1ю, змютом яко! стали повiтряна операцiя, систематичш бойовi дi!, повiтрянi бойовища та окремi авiацiйнi удари рiзного масштабу [37, 102103]. Кампанiя союзно! авiацi! "Pointblank" (19431944), спрямована на руйнування военно-економiч-ного потенщалу Шмеччини та !! союзников була спланована бшьш ретельно i передбачала послвдовне проведення ряду повiтряних операцш.
Пiсля Друго! свiтово! вiйни повиряш кампанй як форма застосування авiацi! набули подальшого розвитку. Вiдбулись певш змiни у способах застосування авiацi!, обумовленi як науково-тех-
Умови та ознаки Класиф1кац1им1 ознаки i умови для рiзних форм застосування авiацil
Пов1ч ряма кам-ианш Пов1чряна операщя Систематичнi боиов1 дй" Повiтряне бойовище Пов1чрянии Б1и Ав1ац1инии удар
PiBeHb цiлей i задач стратегiчний оперативний (оперативно-стратегiчний) оперативний (оперативно-стратегiчний) оперативно-тактичний тактичний Тактичний
Склад сил i засобiв стратегiчнi угруповання авiацi!, видiв збройних сил, родiв вшськ (сил) авiацiйнi ча-стини, з'една-ння, об'еднання авiацiйнi ча-стини, з'една-ння, об'еднання авiацiйнi пiдроздiли, частини, з'ед-нання одиночш ек1паж1, пари,авiацiйнi пiдроздiли, ча-стини. одиночш екшаж1, пари, авiацiйнi пiдроздiли, частини
Просторовий розмах театр военних дiй операцшний напрямок операцшний напрямок частина опе-рацiйного напрямку район вико-нання бойово! задачi район вико-нання бойово! задачi
Тривалiсть дек1лька тижшв - декiлька рок1в. дек1лька дiб дешлька дiб -декшька тижнiв вiд кiлькох годин до кшькох дiб до години дешлька годин
Умови та ознаки Класифжацшш ознаки i умови для pi3HMx форм застосування aBiauiï
Повмряиа кам-иашя Повмряиа опе-ращя Систематичш бойовi Д11 Повiтряне бойовище Повмрянии Bin Ав1ацшммй удар
Змкт дш завдання по-разки стра-тепчним угру-пованням, за-воювання панування у по-вир^ створення сприятливих умов для дш сво!х наземних i морських угру-повань, дезор-гашзащя стратепчного тилу розгром (по-слаблення) aвiaцiйних угруповань противника; ураження оперативних ре- зервiв; ускладнення маневру вшськ; руйнування об'екпв у стратепчному тилу противника сукупшсть окремих бо!в, удaрiв aвiaцiй-них з'еднань, частин, пвдроздшв та окремих лiтaкiв по единому за-мислу послвдовне або одно-часне ведення по-вггряних бо!в протиборство iз засобами повiтряного нападу противника вогневий вплив на об'екти противника
Масштаб маневру силами стратепчний оперативний (оперативно-стратепчний) оперативний (оперативно-стратепчний) оперативно-тактичний тактичний Тактичний
Процес становления форм застосування aBiauii носив поступовий характер i залежав вiд цiлей i завдань, просторового i часового розмаху военних дiй, стану розвитку озброення i вшськово! техиiки, спiввiдношения сил сторш.
Як i в загальнш теорп военного мистецтва зберiгaеться зaкономiрнiсть зв'язку стратеги, оперативного мистецтва i тактики: форми бойового застосування aвiaцi! були складовими форм оперативного застосування, яш складали основний змiст форм стрaтегiчного (оперативно-стратепчного) масштабу.
Простежуеться чiткa тенденцiя до розширення мaсштaбiв збройно! боротьби у повиряному про-сторi та об'еднання збройно! боротьби у повг^ i в космос у збройну боротьбу в единому стратепчному просторi - повiтряно-космiчному.
Список лiтератури
1. Дуэ Дж. Господство в воздухе. Сборник трудов по вопросам воздушной войны / Пер. с итал. В.А. Виноград; предисл. комкора В.В. Хрипина. 2-е изд. - М.: Воениздат НКО СССР, 1936 // Военная литература: [Електрон. ресурс]. URL: http://militera.lib.ru/science/douhet_g1/index.html
2. Лапчинский А.Н. Воздушные силы в бою и операции. - М.: Госвоениздат, 1932. - 291 с.
3. Лапчинский А.Н. Воздушная армия. - М.: Воениздат НКО СССР, 1939. - 192 с.
4. Хрипин В. Воздушный флот. Военно-политический обзор организации, вооружения и применения. - М.: Молодая гвардия, 1931. - 142 с.
5. Вотье П. Военная доктрина генерала Дуэ. -М.: Воениздат НКО СССР, 1937. - 240 с.
6. Аллео Э. Воздушная мощь и сухопутные вооруженные силы. - М.: Воениздат НКО СССР, 1936. - 252 с.
7. Harris A. Bomber offensive - London, Pen & Sword Books Ltd, 2015. - 256 p. 8. Кессельринг А. Немецкая авиация / Итоги Второй мировой войны. Выводы побеждённых: [Електрон. ресурс]. URL: http://lib.rus.ec/b/211648/read
9. Скоморохов Н.М., Чернецкий В.Н. Тактика в боевых примерах: Авиационный полк // Военная литература: [Електрон. ресурс]. URL: http://militera.lib. ru/science/skomorohov_chernetsky/i ndex.html
10. Тимохович И.В. Оперативное искусство советских ВВС в Великой Отечественной войне. - М.: Воениздат, 1976. - 343 с.
11. Швабедиссен В. Сталинские соколы: Анализ действий советской авиации в 1941-1945 гг. / Пер. с англ. - Мн.: Харвест, 2001.-528 с.
12. Лисенко О.£, Макаров В.Д. Бойовi ди аиаци в роки Велико! Впчизняно! вшни. - К.: 1н-ститут ютори Укра!ни НАНУ, 2003. - 174 с.
13. Решетников В.В. Что было - то было // Военная литература: [Електрон. ресурс]. URL: http://militera.lib.ru/memo/russian/reshetnikov_vv/ind ex.html
14. Curtis LeMay, Bill Yenne. Superfortress: The Boeing B-29 and American Airpower in World War II. - Westholme Publishing, 2006. - 228 р.
15. Брофи А. Военно-воздушные силы США. -М.: Воениздат, 1957. - 354 с. 16. Webster Ch., Frankland N. The Strategie Air Offensive against Germany 1939-1945. Vol. II. London, 1961. - 322 p.
17. Ричардс Д., Сондерс Х. Военно-воздушные силы Великобритании во Второй мировой войне 1939-1945 гг. - М.: Воениздат, 1963. - 724 с.
18. Рог В. Успех в вооруженном противоборстве определяет авиация // Независимое военное обозрение: [Електрон. ресурс]. URL: http://nvo.ng.ru/armament/2006-08-11/1_aviation.html
19. Рог В. Принципиально новые лекала военных кампаний // Независимое военное обозрение: [Електрон. ресурс]. URL: http://nvo.ng.ru/concepts/2006-08-04/4_lekala.html
20. Требин М. Войны ХХ1 века. - М.: АСТ; Минск: Харвест, 2005. - 608 с.
21. Бабич В.К. Воздушный бой (зарождение и развитие): [Електрон. ресурс.]. URL:
http://litresp.com/chitat/rub/babich-v-k/vozdushnij-boj -zarozhdenie-i-razvitie
22. Маринин В., Ткачев В. От удара - до операции. К вопросу о формах применения объединенной группировки авиации и войск ПВО в операциях. Воздушно-космическая оборона: [Електрон. ресурс.]. URL: http://www.vko.ru/operativnoe-is-kusstvo/ot-udara-do-operacii.
23. Airman drops bombs on Turkish troops. Italian Military Aviator Outside Tripoli Proves War Value of Aeroplane // New York Times November, 2, 1911.
24. Бабич В.К. Авиация в локальных войнах. -М.: Воениздат, 1988. - 207 с.
25. Систематические боевые действия // Словарь военных терминов. Find-info.ru: [Електрон. ресурс.]. URL: http://find-info.ru/doc/dictionary/mili-tary-terms/fc/slovar-209-1.htm#zag-2246
26. Жуков Г.К. Воспоминания и размышления. - М.: Изд-во Агенства печати Новости, 1970. - 702с.
27. Авиация в арабо-израильских войнах // Портал "Современная армия": [Електрон. ресурс.]. URL: http://www.modernarmy.ru/article/132
28. Чукмасов В. Пехотные самолеты в бою // Уголок неба: [Електрон. ресурс.]. URL: http://www.airwar.ru/history/av1ww/albj/albj.html
29. Гудериан Х. Танки - вперед! - М.: Воениздат, 1957. - 260 с.
30. FM 100-5. Operations. Washington, DC: Headquarters, Dept. Of the Army р. 203. C. 7-1
31. Маначинский А.Я. Ирак: тайные пружины войны. - К.: Изд. дом "РУМБ", 2005. - 415 с.
32. Воздушная операция. Министерство обороны Российской Федерации (Минобороны России): [Електрон. ресурс.]. URL: https://encyclopedia.mil.ru/encyclopedia/dictionary/de tails.htm?id=4481 @morfDictionary
33. Воздушная операция // Наука, общество, оборона: [Електрон. ресурс.]. URL: https://www.noo-journal.ru/энциклопедия/персона-лии/воздушная-операция
34. Веракса Е. Воздушные операции стратегической авиации США и Англии в Западной Европе в 1943-1945 гг. // Виртуальная энциклопедия военной авиации: [Електрон. ресурс]. URL: http://pro-samolet.ru/air-battles/581-air-operations-strategic-air
35. Тактика РТВ ВВС. Основы боевого применения сил и средств воздушно-космического нападения: метод. указания к практ. и групповым занятиям / Сиб. федер. ун-т; сост.: В.С. Кунчев, Е.В. Сомов, В.М. Бацылев, и др. - Красноярск: СФУ, 2011.
- 56 с.
36. Рунов В., Родионов С. Характерные черты современной операции (По опыту локальных войн конца XX - начала XXI вв.) // Армейский сборник.
- 2013. - № 12. - С. 59-60.
37. Резшк В.1. Битва за Англш в контексп ро-звитку теорп "безконтактноГ вшни // Военно-юто-ричний вюник. - 2013. - №1(7). - С. 99-106.
38. Азарёнок И.П. Развитие форм и способов применения авиации Военно-воздушных сил и войск противовоздушной обороны // Militaryarticle: [Електрон. ресурс]. URL: http://militaryarticle.ru/nauka-i-voennaya-bezopasmst/2007/12017-razvitie-form-i-sposobov-primenenija-aviacii
39. Моисеев Н.Н. Основные выводы и уроки военных действий в Югославии // Sipria.ru: [Елек-трон. ресурс]. URL: http://www.sipria.ru/pdf/ss1937.txt
40. Тактика войск ПВО // Zinref.ru: [Електрон. ресурс]. URL: https://zinref.ru/000_uchebniki/05599_voenoe_delo/0 23_00_00_taktika_voisk_PVO/003.htm
