CC BY
45MILITARY SCIENCES
ПРОБЛЕМИ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ СИЛАМИ ТА ЗАСОБАМИ ПРОТИПОВIТРЯНОÏ ОБОРОНИ У ХОД1 ЗАСТОСУВАННЯ МЕЖВИДОВОГО УГРУПОВАННЯ В1ЙСЬК
Луцишин А.М.
ад'юнкт кафедри тституту авiацiï та протиповтряно'1 оборони Нацюнального утверситету оборони Украти iMeHi 1вана Черняховського,
м. Кшв, Украта Степанов Г.С. кандидат вшськових наук, доцент, професор кафедри Повтряних Сил тституту авiацiï та nротиnовiтряноï оборони Нацюнального утверситету оборони Украти iменi 1вана Черняховського,
м. Кшв Базило С.М.
ад'юнкт кафедри тституту авiацiï та протиповiтряноï оборони Нацюнального утверситету оборони Украти iменi 1вана Черняховського,
м. Кшв, Украта
PROBLEMS OF THE SYSTEM OF CONTROL OF FORCES AND MEANS OF AIR DEFENSE DURING THE APPLICATION OF INTERSPECIAL GROUPING OF TROOPS
Lutsyshyn A.
adjunct of the institute of aviation and air defense of the National university of defense Ukraine named after Ivan Chernyakhovsky,
Kiev, Ukraine Stepanov Н.
candidate of military sciences, associate Professor, professor of the Air Force chair of the institute of aviation and air defense of the National university of defense Ukraine named after Ivan Chernyakhovsky,
Kyiv, Ukraine Bazilo S.
adjunct of the institute of aviation and air defense of the National university of defense Ukraine named after Ivan Chernyakhovsky,
Kiev, Ukraine
АНОТАЦ1Я
В статл дослщжено проблемш питання функцюнування системи управлшня силами та засобами про-типовгтряною обороною у ходi виконання завдань мiжвидовими угрупованнями вшськ, яш виникають в наслщок сучасних змш у формах та способiв ведения бойових дш, по причиш впровадження принципу комплексносп застосування рiзнорiдних сил, щдвищення динашки бойових дш за рахунок використання сучасних технологш. ïх вплив на ефективнiсть функцюнування системи управлшня ППО та шляхи 1х вирiшення.
ABSTRACT
The article examines the problematic issues of the control system of air defense forces and means during the tasks of interspecific groups of troops that arise during modern changes in the forms and methods of combat operations, due to the introduction of the principle of complexity of heterogeneous forces, increasing the dynamics of hostilities. use of modern information technologies. Influence on the effectiveness of the air defense management system and ways to solve them.
Ключовi слова: система управлшня, протиповиряна оборона, ефективнють управлшня, критичш об'екти прикриття, управлшня, пункти управлшня.
Keywords: control system, air defense, control efficiency, critical cover objects, controls, command post.
Постановка проблеми. Тенденци розвитку теорп ведення вшн на сучасному етат пропонують реалiзацiю концепцiй "безконтактних" та "мереже-центричних" вiйн. Стрибок у розвитку науки та тех-нiки, використання сучасних iнформацiйних технологш безпосередньо вплинули на розвиток военних технологiй. Пiдвищення можливостей озброення
привело до перегляду положень тактики та оперативного мистецтва. Щд час останшх збройних кон-флiктiв теоретичнi напрацювання щодо ведення бойових дiй випробуються на практицi[1-6]. Мета збройного протиборства досягаеться за рахунок нанесення повiтряно-космiчних ударiв з метою щд-риву економши, порушення системи державного управлшня шляхом знищення об'ектiв державного
управлшня, eKOHOMiKH, важливих вiйськових Порiвняльний аналiз змш особливостей вiйн, де за-об'екпв, елемеипв iнфраструктури та комунiкацiй. стосовувалась повиряна компонента, наведено у
таблицi 1[17].
Таблиця1
Характеристика вiйн IV - VI поколшь
Параметри порiвняння
Поколiння вшн (збройних кон-флiктiв) Основний вид протиборства Масштаб (рiвень) Мета
суходiл море повiтря
IV Операцii' фроипв Морськ! операци Повиряш удари по вiйськах, авiацiйнi боi Стратепчний Розгром ЗС противника, руйнування його еко-номiчного потенцiалу, змша полiтичного устрою
V Ракетно-ядерний удар Стратегiчний, гло-бальний, загроза загибелi цивiлiзацii' або окремих конти-неипв Цiлi не досягаються -сторона, яка застосовуе ядерну зброею зни-щуеться другою
VI Спiльна по-вггряно-морська наземна опе-рацiя Стльна по-виряно-наземна морська опе-рацiя Повиряно-космiчна операц!я i3 застосуванням звичайно! зброi Оперативно -стра-тегiчний Шдрив економiки, пору-шення системи державного управлiння, шдрив життед!яльносп держави, знищення вшсько-вих об'ектiв
Сучасна концепщя застосування ав!ацшних (пшотованих та безпшотних), косм!чних засоб!в ураження дозволяють практично парал!зувати функиюнування державно! системи. Досягнення военно-полпичних цшей вшни (збройного кон-флжту) здшснюеться з найменшими економ!чними витратами 1 людськими втратами [3-7].
Ввдповщно до зазначеного, протиповиряна оборона стала основним з стратепчних фактор1в що визначають обороноздатшсть держави. Особ-ливють та складтсть протиповпряно! оборони е то, що вона повинна здшснюватися постшно. Для ви-конання завдань ППО держави залучаються сили та засоби в1д уах вид1в збройних сил а також сили та засоби державних оргашзацш та установ. Тому, процес управл1ння силами та засобами протиповпряно! оборони е щдвищено! складности
На тепершнш час, практично ва кра!ни сходно! £вропи, яш входили до Варшавського договору, продовжують здшснювати реформування оборонного сектору з метою лшшдаци вщставання у сфер! озброення та вшськово! техшки, управлшня вшськами, переходу на сучасш стандарти, впро-вадження сучасних техшчних та шформацшних технологш та сучасних принцитв оперативного мистецтва та тактики. Вщповщно до особливостей концепцш "безконтактних" та "мереже-центрич-них" вшн одним з основних принцитв визначено принцип комплексносп ведения бойових дш[3,7,П,16Д9].
Реал!зац!я принципу комплексносп у формах та способах ведения бойових дш щд час остантх збройних конфлжпв, миротворчих операцш здшснюеться за рахунок застосування м!жвидових угруповань вшськ. Сили та засоби ППО у б1льшост1 випадках вщгравали один з основних чиннишв, що
забезпечував устшне виконання визначених бойових завдань наземною компонентою[4-6].
На тепершнш час, практично в уах збройних силах кра!н, що переходять на сучасш стандарти, юнуе ряд проблем. Одна з важливих проблем це ор-гашзац1я управл1ння силами та засобами протиповпряно! оборони в ход! ведення бойових дш силами та засобами м1жвидових угруповань вшськ[7,13Д5Д7].
На щдстав1 анал1зу проведених заход1в оперативно! та бойово! тдготовки у р1зних збройних силах кра!н пострадянського простору, виконання завдань ППО у остантх збройних конфлжтах, зазна-чену проблему можливо роздшити на складов! частини, а саме:
визначення порядку управл1ння протиповиря-ною обороною у ход! ведення операци м!жвидовим угрупованням;
визначення оптимально! структури системи пункт!в управл!ння силами та засобами ППО у единш систем!, тд час виконання завдань дешль-кома оперативними угрупованнями;
удосконалення структури орган!в управлшня силами та засобами ППО;
оптим!зац!я обиу !нформац!! в систем! управлшня ППО - зовшшнш (м!ж ПУ в един!й систем! ППО) та внутршнш (м!ж структурними шдроздшами пункту управл!ння);
постановка на озброення сучасно! АСУ протиповпряно! оборони, з подальшим !нтегруванням Г! у едину автоматизовану систему управл!ння об'ед-наними силами.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Пер!одичн! видання [1- 4] висвилюють погляди на розвиток здшснення управл!ння м!жвидовими
угрупованнями вшськ у ходi i'x застосування, угру-повання ППО розглядаеться тшьки для здiйснення прикриття вiйськ без виконання завдань ППО дер-жави. В [9 - 10,16,19 ] запропоноваш шляхи шдви-щення ефективностi системи управлiння ППО за рахунок удосконалення технiчноi складово! - АСУ. В [ 9 - 12] представлено методичний пiдхiд щодо оцiнки ефективностi системи управлiння силами та засобами ППО. У виданнях [13] розглядаеться по-будова угруповання вiйськ на принципах "мереже-центрично!" концепцп. Матерiал видання [14] розглядае основнi показники для оцiнки ефектив-ностi функцiонування системи ППО на сучасному етапi. У роботi [9, 12, 18] пропонуеться до розгляду удосконалення показникiв для оцiнки ефективносп структури системи управлiння. Таким чином мож-ливо констатувати, що певна робота по виршенню проблеми ведеться. Але юнуе необхiднiсть в уза-гальненi виявлених проблем, !х деталiзацii з наступним виявленням причин !х iснування для по-дальшого визначення шляхiв !х вирiшення.
Метою статт е розгляд проблемних питань управлiння протиповiтряною обороною в операцii мiжвидового угруповання вiйськ та шляхiв щодо !х вирiшення.
Виклад основного MaTepi&^y На пiдставi до-сввду останшх локальних вiйн, збройних кон-флшпв можливо констатувати, що протиповiтряна оборона, як процес прикриття ввд повггряних ударiв важливих державних об'ектiв, адмшютративно-полiтичних центрiв, промислових районiв, населения, угруповань вiйськ розглядаеться як стра-тегiчна складова оборони кра!ни ввд збройно! агресii.
Ефективне та узгоджене функцiонування системи управлшня силами та засобами ППО, як шдсистеми управлiння ЗС, е основним фактором ефективного виконання завдань ППО тд час:
тдготовки держави до вiдсiчi збройно1' агресii; ведення збройними силами стратепчно1' опе-рацп щодо ввдбиття вторгнення;
виконання рiзнопланових завдань мiжвидо-вими оперативними та тактичними угрупованнями вiйськ на головному та шших оперативних напря-мах;
ввдновлення та перегрупування вiйськ. Слiд зазначити, що система управлшня е основною складовою системи управлшня ППО держави. 1й властивi особливостi функцiонування, а саме:
велика рiзноманiтнiсть рiзнорiдних багато-функцiональних об'ектiв управлiння;
штенсивт потоки неоднорщно1' за призначен-ням, складом, змiстом та формою шформацп;
висока швидшсть змiни обстановки як при вщбитп ударiв ЗПН, так i при нанесеннi повiтряних ударiв у ходi проведення операцii,
складна радюелектронна обстановка; багатоварiаитнiсть та висока динамжа змiн стану, структури системи для забезпечення високо! живучостi та скритносп функцiонувания;
велика ввдстань мгж об'ектами управлiния; функцiонувания в реальному масштабi часу;
обмежений термш на прийняття рiшення в умовах недостатносп i невизначеностi шформацп про обстановку. [8, 9]
Як типовий (узагальнений) порядок функцюнування збройних сил краГн пострадянсь-кого перюду можливо описати процес наро-щування системи ППО: на базi дшчого угруповання сил та засобiв повiтряних сил або вiйськ ППО створюеться (нарощуеться) угруповання ППО держави у особливий перюд. Воно забезпечуе прикриття з повиря всi подальшi заходи, як1 сплано-ванi для вiдсiчi збройно! агреси. Не спроможнiсть системи ППО держави виконати поставлене зав-дання може привести до фатальних насладив у по-дальшому[4,17,19].
Створення (посилення) угруповань наземного компоненту проводиться шзшше. Заходи Гх розгор-тання, тдготовки до бойових дш здiйснюються шд протиповiтряним прикриттям в загальнiй системi уже створено! системи протиповиряно! оборони за рахунок вшськ ППО. Для безпосереднього прикриття вшськ юнувала достатня шлькють вшсько-вих частин та шдроздшв ППО сухопутних вшськ -ППО полю бою.
На сучасному етат реформування, у бiльшостi краГн вiйська ППО, як окремий вид на юнуе. Були створен Повiтрянi Сили за рахунок штеграцп ВПС та вшськ ППО. А тд час впровадження принципу комплексностi шляхом ведення бойових дш м1жви-довими угрупованнями частина сил та засобiв ППО залучаеться до складу мiжвидового угруповання. За рахунок частин ЗРВ, РТВ повпряних сил та частин i шдроздшв ППО сухопутних вшськ формуеться угруповання ППО мiжвидового об'еднання. Зазна-ченому об'еднання вiдповiдно i визначаються зав-дання в iнтересах угруповання. Сили та засоби протиповиряно! оборони Повпряних Сил, яш на вклю-ченi до угруповання продовжують здшснювати виконання завдань протиповиряно! оборони дер-жави.
За таким сценарiем плануеться здшснювати за-лучення частини сил та засобiв ашаци i ППО Повпряних Сил до виконання завдань за планами м1ж-видового угруповання, щд безпосереднiм керiв-ництвом !х командувачiв. Виникае проблемне питання - шдвищення ефективностi системи ППО угруповання вшськ за рахунок зниження ефектив-ностi системи ППО держави, як наслщок - загальна ефективнiсть операцп наземного угруповання теж знижуеться[4,7,10,11].
Наступне типове проблемне питання -рiзнорiдний склад угруповання сил та засобiв ППО впливають на систему управлшня. Здшснюеться Г! ускладнення за рахунок збшьшення об'ектiв управ-лiння, розгортання додаткових (промiжних) ПУ, розпорошення фах1вщв ППО, ускладнення системи зв'язку та збшьшення обсягу потоков iнформацii. Як наслшок - погiршення оперативностi, ор-ганiзацii взаемодii, маневреностi, прихованостi дш[7-11]. Загальний наслiдок - зменшення ефек-тивностi виконання завдань, особливо, оперативного та стратепчного рiвня.
1снуюч! практичн! подходи з зазначеними проблемами вимагають нових, удосконалених погляд!в на орган!зац!ю протипов!тряно! оборони та управлшня силами 1 засобами ППО п!д час застосування м!жвидових угруповань в!йськ.
Зазначен! проблемн! питання е насл!дком того, що сутн!сть системи ППО держави (територ!!) не вс! розум!ють однозначно. Багато протилежних погляди та п!дход!в до 1! орган!зац!!, здшснення управлiния ППО. Протилежн!сть у поглядах на пр!оритетност! прикриття в!д ударiв повiтряного противника - угруповань в!йськ (сил) або об'ектiв (важливих державних об'ектiв, критичних об'ектiв у стратег!чн!й глибинi, iнфраструктуру та iнше). Все це вкрай негативно позначаеться на ефектив-ностi ППО i як насл!док на обороноздатностi держави у ц!лому. А визначення рацюнального рiшення зазначених протирiч затримуе проведення реформування збройних сил.
Причини такого становища автори бачать у ще iснуючих стереотипах мислення, що склалися в умовах тривалого iснування "в!домчо!" системи ППО, в прагненнi до максимально! автономност! видiв Збройних Сил [16-17,19].
Ран!ше автономнiсть у дiях вiйськ i сил ППО рiзних видiв ЗС в певнiй мiрi компенсувалася до-сить великим шльшсним складом сил та засобiв. В сучасних умовах, в умовах жорстких ф!нансових обмеженнях i тенденцi! оптимiзацi! (зменшення) чисельностi збройних сил, шлях тдвищення ефек-тивностi протиповiтряно! оборони за рахунок утри-мання багато чисельного виду став неможливим[8].
Одним з перспективних варiантiв виходу з по-ложення, що склалось, пропонуеться здiйснити шляхом поступового удосконалення системи протиповиряно! оборони за и складовими п!дсисте-мами, а саме: системи управлшня, зенiтного ра-кетно-артилер!йського, винищувально-авiацiного прикриття, системи розв!дки та оповщення про по-вiтряного противника.
Щодо структури та складу збройних сил ба-гатьох держав пострадянського простору в в!дкри-тих джерелах !нформац!! зазначаеться, що на дшсний час на !х озброенн! знаходиться велика шльшсть зразшв засоб!в ППО радянського вироб-ництва та тдтримуються в боездатному стан!. Але, з переходом на сучасн! форми ! способи ведення бойових д!й виникае проблема щодо оргашзацп та здшснення ними управлшня як в един!й систем! протиповиряно! оборони так ! для участ! у бойових д!ях в склад! м!жвидових угруповань[7,10,11].
Таким чином, першочерговою проблемою, що потребуе удосконалення, для п!двищення ефектив-ност! системи протипов!тряно! оборони, е ефек-тивн!сть функц!онування системи управл!ння. Вона може бути визначена як одним з основних системо-утворюючим фактором, який безпосередньо впли-вае на ефективн!сть протипов!тряно! оборони як держави так ! п!д час проведення операц!! м!жвидо-вого угруповання.
Головна вимога щодо управлшня в!йськами, наявними у них силами та засобами ППО - забезпе-
чити повне використання ix потенцшних можливо-стей в iнтересаx усшшного i своечасного виконання поставлених перед ними завдань, як в мирний (на етапi шдготовки), так i у военний час (шд час виконання завдань за призначенням). Виконання цiеi ви-моги можливо через виконання часткових вимог.
Додатковi вимоги пропонуеться розподiлити на складовi (напрямки):
органiзацiйно-теxнiчна складова - забезпе-чення постiйноi готовностi до функцюнування, стiйкiсть, приxованiсть;
цiлеспрямована дiяльнiсть органiв управлiння - як1сть, безперервнють i оперативнiсть.
Так як оргашзацшно-техшчну основу управ-лiння складае система управлшня, розглянемо шляхи и вдосконалення за ii складовими елемен-тами, як1 на протязi заxодiв реформування постiйно пiдпадали пiд "експерименти" з нульовим або нега-тивним результатом:
вдосконалення оргашзацшно-штатних структур органiв управлiння;
вдосконалення складу i структур пунктiв управлшня.
Безсумшвно, що для роботи в цих напрямках необх1дно чпко бачити iснуючi недолiки.
Сучасний розвиток засобiв збройно! боротьби, способiв ведення бойових дш висувае ряд проблем-них питань, що стосуються дiяльностi органiв уп-равлiння по керiвництву силами та засобами ППО. Щ питання актуалiзуються iз сучасних змш в умовах пiдготовки i ведення бойових дiй пiд час мiжви-дових операцiй.
По-перше, все бшьш вирiшальне значення набувае фактор часу, який визначаеться можливо-стями сучасних засобiв повiтряного нападу (ЗПН), зростанням мобiльностi вiйськ i як наслщок, рап-тово завдавати удари.
По-друге, збiльшився обсяг управлшських робiт по управлiнню визначеними силами та засобами рiзнорiдниx суб'екпв що залучаються до ППО.
Збшьшилась к1льк1сть необxiдноl iнформацil в xодi управлiння вiйськами на формування та здшснення управлшського впливу, що обумовлено великим просторовим розмахом бойових дш, збiль-шенням кiлькостi об'ектiв управлшня.
По-трете, зростае вимогливiсть до змюту та по-вноти рiшень, яш повиннi спиратися перш за все, на чита розрахунки, об'ективну шльшсно-якюну оцiнку можливостей сторiн i оперативне прогно-зування.
По-четверте, збiльшуються можливосп сил i засобiв розв1дки i поразки ЗПН противника, що збшьшуе вимогливiсть до прихованого управлiння i забезпечення безперервностi управлiння у реальному масштабi часу.
Виходячи з цих особливостей, можливо ствер-джувати, що проблемними питаннями управлiння протиповiтряною обороною е:
проблема щдвищення оперативностi управлшня;
проблема розрахункового обгрунтування прийнятих рiшень;
проблема забезпечення скритносп i безперерв-ного контролю.
Умови ведения сучасних i перспективних бой-ових дш вимагають перш за все уточнити iснуючi принципи управлiния вiйськами[7,13,19].
Потрiбуе уточнення принципу "централiзацii управлюня", з наданням пiдлеглим iнiцiативи у визначенш способiв виконання поставлених перед ними завдань.
На даний час бойовi завдання вшськам став-ляться зверху вниз по шдпорядкованосл з глибо-кою деталiзацiею. Тобто, старший командир прий-мае ршення за пiдлеглого. Тим самим вщбуваеться порушення принципiв "надання щдлеглим iнiцiативи ..." i " вщповщальносп за правильне за-стосування тдпорядкованих вiйськовиx частин.
Також, збiльшения циклу управлшня ввдбу-ваеться при плануванш бойових дiй застарiлими методами. 1снуюча оргаиiзацiя роботи з планування займае дуже багато часу i часто не ввдповщае швид-коплинностi змш обстановцi. Варiаитом вирiшения е:
перегляд шлькосп та змiсту планувальних, розпорядчих документiв;
переход до спiльного принципу планування, за рахунок залучення оперативних груп вiд взаемодшчих оргаиiв вшськового управлiння ш-ших видiв ЗС на ПУ.
Це дозволить пвдвищити оператившсть управ-лiния, а значить i його ефективнiсть.
Потребуе удосконалення оргаиiзацiя роботи оргаиiв управлiния. За обсягом трудовитрат шфор-мацiйно-розраxункова дiяльнiсть в даний час займае близько 80% трудовитрат оргашв управлшня i лише близько 20% припадае на аналiтично - пла-нувальну дiяльнiсть. Така рiзниця в трудовитратах не вiдповiдае сучасним вимогам до оргашзаци управлiния. Дослвдження показують, що для здiйснения ефективного управлiния, в сучасних умовах, необхвдно час на шформацшну дiяльнiсть оргаиiв управлiния скоротити до 15-20% i вившь-нити час для творчо! та оргашзаторсько! дiяльностi до 80-85%. Досягти цього неможливо без впро-вадження в методи i змiст роботи оргашв управлшня нових шформацшних технологш, утфшацд процесiв (стандартних процедур). Перейти до технологи шформацшних мереж, систем автоматизо-ваного моделювання, обробки шформацп (прий-няття рiшения, планування), нових техшчних за-собiв збору, обробки, збер^ання, передачi та вщображення iнформацii.
Вирiшения цiеi проблеми слщ шукати в: упорядкуваинi потоку шформаци; виробленнi науково-обгрунтованих методiв формування управлшського впливу;
систематизацil методик оперативно-тактичних розрахуншв;
застосуваннi засобiв автоматизацil при ро-зробцi бойових документiв;
переxодi до без паперово1 iнформацiйноl тех-нологп;
зниження дублювання iнформацii;
створення б!бл!отек даних (електронних баз) з автоматизованого управл!ння в!йськами з мож-лив!стю коригування план!в бойового застосування в!йськ;
можливост! забезпечення автоматизованого контролю за виконанням прийнятих р!шень (ро-зроблених план!в) з видачею результат!в пор!вняння реальних д!й в!йськ (сил) з оч!кува-ними;
забезпеченн! зд!йснення автоматизованого контролю за збором даних обстановки з видачею попередження про дан! як! не над!йшли до даного часу;
п!двищенн! р!вня автоматизац!! (за рахунок ви-користання математичних моделей) з вироблення рекомендац!й на рац!ональне застосування сил ! за-соб!в при р!зних вар!антах д!й противника, моделю-ванн! бойових д!й, розробц! план!в бойового за-стосування в!йськ, доведення до них бойових зав-дань в автоматизованому режим!.
Щодо д!яльност! орган!в управл!ння. Досв!д бойових д!й у ход! локальних збройних конфлжт!в, оперативно! та бойово! п!дготовки св!дчить, що !с-нуюч! органи управл!ння забезпечують кер!вниц-тво в!йськами в основному в мирний час, проте не в повн!й м!р! в!дпов!дають обсягу та характеру по-кладених на них завдань у военний час. Для б!ль-шост! орган!в управл!ння характерна суттева пере-будова !х структури при переход! на бойовий режим роботи. Як вар!ант, основний напрямок вдосконалення орган!в управл!ння - створення шта-тних орган!в для шдготовки в!йськ ! кер!вництв! ними в ход! бою. В основ! визначення чисельност! орган!в управлшня та !х структурних п!дрозд!л!в головним показником враховувати той обсяг управ-л!нських завдань, що цей орган може виконати да-ними складом в певний пром!жок часу. Зм!на об-сягу ! трудом!сткост! завдань повинно пов'язува-тись з чисельн!стю структурних п!дрозд!л!в. Важливим фактором, що впливае на чисельн!сть орган!в управл!ния, е норми керованост! посадових ос!б (к!льк!сть тдлеглих, д!яльн!стю яких може ефективно управляти один кер!вник в певних умовах). В даний час при сучасних засобах управлшня такий р!вень може становити: для командувач!в (командир!в) в оперативн!й ланц! - 4-6, в тактичн!й ланц! - 4-7 об'ект!в управл!ння[7-9].
Одним на слабких м!сць орган!зац!йно-штат-но! структури !снуючих оргашв управлшня е !х штатна чисельн!сть, яка, як правило, недостатня для вир!шення оперативним складом завдань на вс!х пунктах управлшня
Анал!з !снуючого порядку отримання, обробки ! передач! !нформац!! св!дчить про нерац!ональне розпод!л! !нформац!йного потоку в органах управ-л!ння. Внасл!док нер!вном!рного розпод!лу потоку !нформац!! в!дбуваеться нерац!ональна заванта-ження р!зних засоб!в прийому та передач! !нформа-ц!!, що знижуе оперативн!сть управл!ння. Ефектив-н!сть управл!нсько! д!яльност! також знижуеться ! за рахунок значного документооб!гу, не передбаче-ного кер!вними документами (до 30%). Внаслвдок цього, кер!вний склад, оф!цери штабу, чергов!
змши КП перевантаженi зайвою шформащею. Але загальною тенденцiею оптимшци чисельностi управлiнського апарату штабiв оперативно! та оперативно-тактично! ланки е зменшення чисельностi офiцерiв-операторiв, що мае негативш нас-лщки[4,19].
Загальну ефектившсть протиповiтряноi оборони можливо значно тдвищити за рахунок ре-алiзацii оперативного управлiння всiма силами та засобами ППО, шляхом:
по-перше, зосередження зусиль на основi единого задуму i плану для виршення найбiльш важливих завдань;
по-друге, iнтегрування та узгодження дiй рiз-новидових вiйськ i сил, засобiв ППО.
При цьому бойовий потенщал всiх вiйськ, сил i засобiв ППО розподiляеться в залежностi вщ сту-пеня загрози об'ектам оборони та !х важливостi. Прiоритетнiсть об'екпв, що обороняються доцiльно визначати на кожен момент ведения вшськових дш (операцiй, бойових дiй) вiдповiдно до ступеня !х важливостi в зош (районi) ППО. Принцип оборони по прюритетносп об'ектiв не поширюеться на штатш формування ППО частин i з'еднань Сухо-путних вiйськ, а також флотсьш зенiтнi вогневi за-соби. Вони безпосередньо тдпорядковуються сво!м командирам i дшть в бойових порядках сво!х вiйськ (сил), проте оперативне (бойове) керування ними при вщображенш ударiв ЗПН в тш чи iншiй мiрi мае здшснюватися з об'еднаних командних пунктiв ППО.
Застосування запропонованого пiдходу пiднiмае проблему визначення ступеня важливостi об'ектiв: що важливше - угруповання вiйськ, вшсь-кова база, атомна електростанцiя або адмшютра-тивно-полiтичний центр?
Визначення важливосп об'ектiв протиповпря-но! оборони, повинно грунтуватися на аналiтичних розрахунках та експертних оцшках.
1нше питання: в чи!й це компетенцii? Очевидно, визначенням важливостi об'ектiв повиннi займатися безпосередньо Командування ПС (ППО), об'еднаш командування з урахуванням плашв операцiй (бойових дiй) у визначених опе-рацiйних зонах.
Об'ективне ршення дано! задачi можливе тiльки на основi як единого керiвництва вама вiйськами i силами ППО, так i едино! вщповщаль-ностi командування за оборону об'ектiв держави. Зазначений принцип вимагае, щоб командир угру-повання ППО мав права заступника загальновшсь-кового командира (начальника) в загальному рай-онi вiйськових дiй м1жвидового угруповання вiйськ.
Як показують дослiджения, прирют ефектив-ностi дiй вiйськ i сил ППО рiзних видiв ЗС i родiв вiйськ за рахунок комплексування i узгодження !х дш може досягати 40-60%. Вiн забезпечуеться взаемною компенсацiею слабких сторiн одних угруповань вiйськ (сил) сильними сторонами ш-ших, зосередженням зусиль на знищенш найбiльш важливих (небезпечних) засобiв повiтряного
нападу i !х груп, а також зменшенням втрат авiацi!' ввд вогню сво!х зенiтних ракетних засобiв [2].
Комплексування i узгодження дiй вшськ i сил ППО можливо тшьки при централiзованому оперативному (бойовому) управлiннi ними. Отже, едине централiзоване оперативне управлiння повинно ор-гашзовуватися для всiх без винятку вшськ, сил i за-собiв ППО. Саме ця обставина зазвичай викликае заперечення через сумнiвiв в можливосп управ-лiния великою к1льк1стю засобiв ППО мало! даль-ностi, наявних в з'еднаннях Сухопутних вiйськ та на кораблях флоту.
Однак дослвдження i досвiд кра!н НАТО свщ-чать про те, що така можливють реальна, якщо перейти на новi принципи управлiния i побудови сис-теми управлшня, управляти в зонах ввдповщально-стi ППО не окремими засобами, а силами. При цьому кожне з'еднання (частина), що потрапляе тд визначену зону вiдповiдальностi ППО, тдключа-еться до iнформацiйно!' та командно! систем, керу-ючий орган починае враховувати !х положення i бо-йовi можливостi (просторовi, часовi та вогнев^, ви-робляе рiшения i ставить завдання на дi!', яш узгоджуються з д1ями iнших з'еднань (частин) ППО.
Висновки
Таким чином, на сьогодшшнш час теорiя та практика в оргашзаци протиповiтряно!' оборони тд час проведення операцii мiжвидовими угрупован-нями створюють протирiччя, як1 впливають на ефективнiсть застосування вiйськ.
Одш з основних шлях1в !х виршення е:
визначення порядку управлiння протиповггря-ною обороною у ходi ведення операцi!' мiжвидо-вими угрупованнями;
визначення рацiональноi структури системи пунктiв управлiния силами та засобами ППО у единш системi управлiния м1жвидовими угрупо-ваннями та удосконалення структури оргаиiв управлiния.
Запропоноваш шляхи удосконалення потребу-ють подальшого досл1дження для визначення та обгрунтування рекомендацiй по пiдвищенню ефек-тивносп управлiния протиповiтряною обороною у ходi ведення операцiй мiжвидовими угрупован-нями.
Лгтература
1. Загорка О.М. Аналiз пiдходiв для визначення доцiльних форм i способiв бойових дiй угруповань вшськ (сил) / О.М.Загорка, Р.1.Тимошенко, 1.О.За-горка// Збiрник наукових праць Центру военно-стратегiчних дослiджень Нацiонального ушверси-тету оборони Укра!ни iменi 1вана Черняховського. - 2015. - № 1 (53). - С. 7-12.
2. Петров В.М. Проблеми оперативного ми-стецтва Повиряних Сил Збройних Сил Укра!ни / В.М Петров, 1.М. ^хонов, О.В. Заболотний // Збiр-ник наукових праць Харк1вського ушверситету По-вiтряних Сил. - 2016. - № 4 (49). - С. 35-37.
3. Щипанський П.В. Напрямки розвитку родiв авiацi!' та родiв вiйськПовiтряних Сил в перспек-
тивн!й структур! Збройних Сил Укра!ни / П.В. Щи-панський, О.В.Пуховий, Г.С. Степанов // Зб!рник наукових праць Центру военно-стратег!чних до-сл!джень Нац!онального ун!верситету оборони Укра!ни !мен! 1вана Черняховського. - 2014. - № 2 (51). - С. 83-88.
4. Степанов Г.С. Досв!д !ноземних держав щодо здшснення прикриття об'ект!в в!д можливих терористичних атак (акт!в) з пов!тря при прове-денн! заход!в / Г.С. СТЕПАНОВ // Наука ! техн!ка Пов!тряних Сил Збройних Сил УкраТни. — 2012. — № 1 (27). — С. 17-20.
5. Кларк Р. Третья мировая война: какой она будет? / Р. Кларк, Р. Нейк ; перс англ. Е Карманова. СПб.: Питер, 2011.
6. Барабаш О.В. Трансформация положений теории Джона Уордена в современных условиях вооруженной борьбы / О.В.Барабаш, С.Ю. Мухин, О.Н. Горский, Ю.К.Мирошниченко// Первый независимый научный вестник. - Киев, 2017. - №22. -С.8-12.
7. Ткаченко В. I. Проблема "м!жвидовост!" та шляхи !! вир!шення / В. I. Ткаченко, £. Б. См!рнов // Наука ! техн!ка Пов!тряних Сил Збройних Сил Укра!ни. — 2013. — № 2. — С. 41-48.
8. П!скунов С. М. Перспективна структура си-стеми управлшня силами та засобами проти-пов!тряно! оборони сухопутних в!йськ / С. М. П!скунов // Зб!рник наукових праць Харшвського нац!онального ун!верситету Пов!тряних Сил. -2013р. - № 2 (35). - С. 6-10.
9. Н!з!енко Б.1. Аспекти удосконалення си-стеми управл!ння протипов!тряною обороною Укра!ни/ Б.1.Н!з!енко, С.А.Юхновський, С.А. Макаров // Наука ! техн!ка Пов!тряних Сил Збройних Сил Укра!ни. — Харшв, 2017. — № 1 (26). — С. 1720.
10. Алимпиев В.А. 1снуюча система ППО в зон! в!дпов!дальност! ПвК, перспективи розвитку , система ППО майбутнього/ В.А.. Ал!мп!ев, В.О. Курочк!н, С.П. Маз!н // Нов!тн! технолог!! для захи-сту пов!тряного простору: зб. Тез допов!дей Три-надцято! науково! конференц!! Харшвського нац!о-нального ун!верситету Пов!тряних Сил !мен! 1вана Кожедуба. 12 - 13 кв!тня 2017р. - Харшв, 2017 -С.26.
11. Генов Б.А. Проблемн! питання та можлив! напрямки п!двищення ефективност! орган!зац!! м!жвидово! взаемод!! п!д час виконання завдань за призначенням / Б.А.Генов, А.О. Бережний // Нов!тн! технолог!! для захисту пов!тряного простору: зб. Тез допов!дей Тринадцято! науково! кон-ференц!! Харк!вського нац!онального ун!верситету Пов!тряних Сил !мен! 1вана Кожедуба. 12 - 13 кштня 2017р. - Харшв, 2017 - С.27.
12. Шинкарьов £.М. Методичний п!дх!д до оц!нки ефективност! системи управлшня проти-пов!тряною обороною / £.М. Шинкарьов, В.П.Го-роднов, С.В. Лазебник, О.Н. Мисюра // Зб!рник наукових праць Харшвського нацюнального ун!вер-ситету Пов!тряних Сил. - 2017р. - № 2 (51). - С. 2527.
13. Загорка О.М.. Особливост! та принципи по-будови мережоцентрично! системи управлшня угруповання в!йськ (сил) / О.М. Загорка, В.В. Коваль, В.В. Тюр!н, В.Г. Малюга, 1.О. Загорка // Зб!р-ник наукових праць Харшвського нацюнального ун!верситету Пов!тряних Сил. - 2016р. - № 3 (48). - С. 7-11.
14. £рмошин М.О. Основн! показники для оц!нки ефективност! функц!онування системи про-типов!тряно! оборони/ £рмошин М.О // Зб!рник наукових праць Харшвського нацюнального ун!вер-ситету Пов!тряних Сил. - 2008р. - № 2 (17). - С. 1416.
15. Пунда Ю.В. Проблеми в!дпов!дност! системи управлшня Збройними Силами Укра!ни умо-вам г!бридно! в!йни / Ю.В. Пунда, С.1. Антоненко // Сучасн! !нформац!йн! технолог!! у сфер! безпеки та оборони. Нац!ональний ун!верситет оборони Укра!ни !мен! 1вана Черняховського. - Ки!в 2017. -№ 21 (28). - С. 120.
16. Алимпиев В.А. 1снуюча система ППО в зон! в!дпов!дальност! ПвК, перспективи розвитку , система ППО майбутнього/ В.А. Ал!мп!ев, В.О. Ку-рочк!н, С.П. Маз!н // Нов!тн! технолог!! для захисту пов!тряного простору: зб. Тез допов!дей Тринадцято! науково! конференц!! Харшвського нацюнального ун!верситету Пов!тряних Сил !мен! 1вана Кожедуба. 12 - 13 кв!тня 2017р. - Харшв, 2017 -С.26.
17. Луцишин А.М., Проблеми визначення ор-ган!зац!! управлшня протипов!тряною обороною п!д час проведення операц!й Збройних Сил / А.М.Луцишин, Г.С.Степанов, 1.А.Костюк // "Системи управл!ння, нав!гац!! та зв'язку"- 2018, №1 (47), м. Полтава, - С. 48-54.
18. Луцишин А.М., П!двищення ефективност! управлшня силами ! засобами ППО за рахунок удосконалення процес!в адаптац!! алгоритм!в ро-боти орган!в управлiния / А.М.Луцишин, Г.С.Степанов // Зб!рник тез допов!дей Х1Х НТК, м.Чер-ниг!в. - 2019. - С. 165-166.
19. Степанов Г.С. Актуальн! проблеми оперативного мистецтва Пов!тряних Сил в сучасних умо-вах / Г.С. степанов, П.В. Орех!вський // Наука ! тех-н!ка Пов!тряних Сил Збройних Сил Укра!ни. -2019. - № 2(35) (27). - С. 17-20.
