CC BY
9HISTORICAL AND ARCHEOLOGICAL SCIENCES
АНАЛ1З ОРГАШЗАЦП ТЕРИТОР1АЛЬНО1 ОБОРОНИ В 1НОЗЕМНИХ КРА1НАХ
Миколенко Ю.М.
заступник начальника командно-штабного тституту застосування вшськ (сил) Нацiонального
утверситету оборони Украши iменi 1вана Черняховського, м. Кигв
ORGANIZATION OF TERRITORIAL DEFENSE ANALYSIS IN FOREIGN COUNTRIES
Mykolenko Y.
Deputy Chief of the Command and Staff Institute for Forces employment, Ivan Chernyakhovsky National Defense University of Ukraine, Kyiv
Анотащя
У статп висвилено актуальшсть територiальноl оборони (д^ - ТрО), основш проблеми побудови системи ТрО держави в сучасних умовах та необхщшсть ii удосконалення. На сучасному еташ передовий досввд зарубiжних кра1н набувае для нашо! держави надзвичайно! користг
Розглянуп iснуючi варiанти побудови системи ТрО проввдних кран свiту та визначеш основнi тд-ходи щодо ii ролi та мiсця в загальнш системi оборони держави, змюту та розподiлу зусиль мш ЗС i силами ТрО в ходi виконання завдань оборони держави.
Приведет результата вивчення досвiду подготовки i ведения ТрО зарубiжних кран, яш дозволили зробити певнi висновки. По-перше, в умовах значних ресурсних обмежень щодо забезпечення потреб оборони держави одним iз найбiльш економних шляхiв пiдтримання обороноздатностi держави зарубiжнi вш-ськовi експерти вважають оргашзацш ТрО. По-друге, на теперiшнiй час дiе досить велика кiлькiсть наць ональних моделей ТрО, як1 суттево рiзняться. Висвiтлена низка принципово схожих позицш оргашзацп ТрО зарубiжними кранами.
Як висновок, у статтi проаналiзованi пiдходи до оргашзацп ТрО в проввдних крашах свiту, за результатами яких зробленi висновки, що в б№шосп кран систему ТрО розглядають, як комплекс державних i военних заходiв та як одну з основних тдсистем у загальнiй системi оборони держави, на формування яко! впливають як зовнiшнi, так у внутршш фактори. Розвиток поглядiв на оргашзацш i ведення ТрО в кожшй кра1ш ввдбуваеться з урахуванням ii геостратегiчного положення, рiвня розвитку економiки, iнфраструктури, розмiрiв територи та стану ii оперативного обладнання, чисельносп, релiгiйно-етнiчних особливостей та менталiтету населення, iсторичних традицiй та iнших, тшьки !м притаманних особливостей.
Abstract
The article highlights topicality of territorial defense (hereinafter - TrD), the main problems of building a TrD system of the state in modern conditions and the need for its improvement. At the present stage, the best practices of foreign countries are of great benefit to our country.
The existing options for building up the TrD system in the leading countries of the world are considered and the basic approaches to its role and place in the general system of defense of the state, the content and distribution of efforts between the Armed Forces and the TrD forces in the course of the state defense tasks are determined.
The results of studying the experience of preparing and conducting TrD of foreign countries allowed us to draw some conclusions. First, theTrD organizationis considered to beone of the most economical ways of maintaining the state's defense capability by foreign military experts in the context of significant resource constraints on meeting the defense needs of the state. Secondly, there are currently quite a large number of national TrD models that are significantly different. A number of fundamentally similar positions of the TrDorganization in foreign countries are highlighted.
In conclusion, the article analyses approaches to the organization of the TrDin the leading countries of the world, which lead to the conclusion that in the majority of countries the defense system is considered as a complex of state and military measures and as one of the main subsystems in the general defense system of the state, being affected by both external and internal factors.The development of views on the organization and maintenance of TrD in each country is taking into account its geostrategic position, the level of development of the economy, infrastructure, the size of the territory and its operational equipment, the population size, religious and ethnic characteristics and mentality of the population, historical traditions and other peculiarities.
Ключовi слова: територiальна оборона, класифжащя, змют, розподш зусиль, варiанти побудови.
Keywords: territorial defense, classification, content, effort distribution, construction options.
Постановка проблеми. Досвщ вшськових конфлжпв останшх десятирiчь достатньо перекон-ливо сввдчить про ютотш змши у стратеги i тактищ збройно1 боротьби. 1х суть полягае у впливi на
об'екти, яш розмiщуються в глибокому тилу або на значнш вщсташ вщ кризового регюну та активних дiях агресора на всьому просторi оборони держави,
прагненш ще на початковому етат розвитку конф-лiкту зруйнувати найважливiшi елементи державно! i вшськово! iнфраструктури противника, 3ip-вати стратепчне розгортання вiйськ, роботу тилу i военного виробництва [5-6].
Для цього безпосередньому початку военних дiй зазвичай передують заходи шформацшно-пси-хологiчного впливу, активiзацiя диверсшно-розвь дувально! дiяльностi, яш спрямованi на дестабшза-цш внутршньополгтично!' обстановки, дезоргаш-зацш системи державного i вiйськового управлiння, руйнування економiчного потенцiалу противника [11]. Так1 ди, як правило, пiдсилюються застосуванням сил спещальних операцiй, до за-вдань яких входить надання допомоги опозицшним силам i створення в тилу противника активного фронту боротьби. Внаслвдок цього сторона, яка обороняеться, мае розпорошувати сво! зусилля за багатьма напрямами.
В сучасних военних конфлжтах iстотно зросла роль сил спещальних операцш, якi застосовуються не лише для ведения диверсшно-розвщувальних дш, але й для надання допомоги опозицшним силам в оргашзацп збройного опору, повстань, партизан-ських рухiв тощо. Головна мета застосування сил спещальних операцш полягае у створенш в глибо-кому тилу противника постшно дшчого активного фронту боротьби. Переби- останнiх военних конф-Мкпв е тому щдтвердженням [6].
За цих умов особливого значення набувае ефе-ктивна органiзацiя й виконання завдань територiа-льно! оборони (далi - ТрО), яка мае критичне значення не лише для досягнення цiлей захисту насе-лення й об'ектiв, але й для безпеки держави в цшому, а недооцiнка !! значимостi може призвести до порушення систем державного та вшськового управлiння.
Сьогоднi для Укра!ни визначення основних проблем побудови системи ТрО в умовах протидп пбридним загрозам з боку Росп та можливих шлях1в !х розв'язання е актуальним завданням. Актуальнiсть нових пiдходiв до побудови системи ТрО Укра!ни ще бiльш зросла, нж навiть 10-20 рок1в тому [1,4]. Подш на операцп в смузi ведення бойових дiй i ведення ТрО втрачае свiй первинний змют. Вимагаеться переосмислення вае! теорп оргашзацп оборони держави та ТрО, як !! складово!.
Надiя на те, що у рамках iснуючих пiдходiв до ТрО вдасться ефективно зривати операци регулярних вiйськ противника рiзновiдомчими угрупуваннями сво!х вiйськ, може не виправдатися [3,10]. Бiльше того, нащлешсть регулярно! армп лише на протидш регулярним силам противника на передньому кра!, разом з очiкуванням, що в тилу впораеться Нащональна гвардiя та пiдроздiли ТрО, загрожуе втратою всiе! територп кра!ни. Цей висновок добре шюструють подп в 1раку, Лiвi!', Сирп, а також в окремих районах Донецько! й Лугансько! областей в березнi - квита 2014 року [2].
Свiтовий досввд сввдчить, що чим нижчий бойовий потенщал збройних сил держави, тим потужнiшi мають бути сили ТрО, тим бшьший
обсяг завдань на них покладають i тим бшьше уваги придiляють удосконаленню побудови системи ТрО.
Анaлiз останшх досл1джень i публiкацiй. До-
слiдженню питань тдготовки i ведення ТрО Укра-!ни останнiм часом придiляеться багато уваги, !м присвячена низка робiт впчизняних науковцiв [1217], як1 зробили вагомий внесок у розвиток теорп i практики пiдготовки та ведення ТрО кра!ни, проте !х науковi працi присвяченi лише окремим аспектам тдготовки i ведення ТрО. Проблеми територiаль-но! оборони, з урахуванням ролi i мiсця в нш суб'ектiв територiально!' оборони, дослiдженi у роботах В.В. Свинаренка [12], В.В. Палiя [13], В.С. Фролова [14], G.G. Панкратова [15], А.О. Михайлова [16], В.В. Шевчука [17] та шших фахiвцiв у цш галузi. Головним завданням майже усiх наукових дослiджень було ощнювання ступеня реалiзацi!' бойових можливостей вiйськ (сил) для виконання по-кладених на них завдань ТрО. Автори наукових праць вказують на ряд ютотних суперечностей м1ж обсягом завдань ТрО та обмеженими можливос-тями сил i засобiв щодо !х виконання, досл1джують питання недосконалостi оргашзацп територiально!' оборони, висвiтлюють форми i способи застосування вiйськ (сил) ТрО Укра!ни, розкривають деяк1 питання тдготовки вшськ (сил) до виконання завдань ТрО Укра!ни. Проте, поди останшх военних конфлiктiв та досввд провiдних кра!н свiту в питан-нях подготовки i ведення ТрО потребуе бiльш грун-товного висвилення та визначення напрямiв враху-вання iноземного досв1ду в практищ пiдготовки вiйськ (сил) та виконання ними завдань ТрО Укра-!ни.
Формулювання цшей CTaTTi (постановка за-вдання). Метою статп е висвiтлення ролi i мiсця те-риторiально!' оборони у загальнш системi оборони держави, !! основного змiсту й розпод^ зусиль м1ж учасниками територiально!' оборони в зарубiж-них кра!нах свиу.
Виклад основного мaтерiaлу дослiдження. В сучаснш свiтовiй практицi ТрО придшяеться досить серйозна увага. Для виршення завдань ТрО у багатьох кра!нах створенi територiальнi вiйська, як1 розгортаються в перiод загрози або у випадку военно! агресй'. У низщ держав питання формування iррегулярних територiальних вiйськ включенi у рамки загально! военно! реформи [7].
Особливу актуальшсть так1 питання набува-ють для кра!н з обмеженими економiчними можли-востями. Оск1льки бiйцi ТрО вщмшно знають мiс-цевiсть, мають шдвищеш морально-психологiчнi якостi людини, що захищае свiй д^м, а склади i бази матерiально-технiчного забезпечення знаходяться безпосередньо в зош вiдповiдальностi територiаль-них формувань, ефективнiсть яких практично дорь внюе ефективностi регулярних вiйськ за ютотно менших витрат. Тобто оргашзащя територiальних вiйськових формувань (далi - ВФ) е достатньо ефе-ктивним i економiчно доцiльним способом тдтри-мки обороноздатностi держави на належному рiвнi.
На сьогодт, концептуальш питання ТрО зна-ходять свое воображения у законодавчих документах та шших нормативно-правових актах багатьох держав. У ввдповщносп з ними, кожна кра!н орга-нiзуе ТрО з урахуванням власних потреб i можли-востей [18]. При цьому спектр Н завдань е достат-ньо широким - вiд безпосередньо1 оборони територи, у тому числi кордошв, до заходiв цившьно1 оборони та полщейських функцiй. До цих завдань належить охорона важливих военних i народногос-подарських об'ектiв, пiдтримка на свош територи збройних сил (далi - ЗС), боротьба з диверсшно-ро-зв1дувальними i терористичними силами [7].
У класифжацп ТрО розрiзняють чотири осно-внi пiдходи до визначення И ролi i мюця у загальнiй системi оборони держави, до и основного змiсту й розподiлу зусиль м1ж учасниками:
1. Основним призначенням ТрО е безпосере-дня оборона територи та тдтримка дiй союзниць-ких вiйськ у И межах. Такий пiдхiд застосовуеться бшьшстю кран НАТО (США, Велика Бриташя, Нь меччина тощо). ЗС кра1н-учасниць альянсу викону-ють завдання захисту нацiональних iнтересiв у складi об'еднаних сил або залучаються до заходiв ТрО, якщо це не впливае на виконання поставлених перед ними завдань оборони держави.
2. ТрО спрямована на пiдтримання й забезпе-чення бойових дiй ЗС. Сили ТрО застосовуються для оборони населених пункпв, охорони важливих об'екпв, державного кордону, у опера^х проти диверсантiв та веденнi партизанських дш в тилу аг-ресора. Така система оргашзаци ТрО використову-валася В' етнамом у вшнах зi США та Китаем. Деяк пострадянськ1 краши планують И ввести, а в Бшо-русi вона вже впроваджена.
3. Основний напрям ТрО - координацiя дiяль-шстю мiсцевих органiв влади, органiв вшськового управлiння, правоохоронних органiв та сил цив№-но! оборони для шдтримання режиму военного стану, оргашзаци протидп противнику, ткшдацд наслiдкiв катастроф i застосування збро1 масового ураження. Такий щдхвд застосовуеться в регiонах, де немае регулярних вiйськ. Завдання захисту територи покладаються на сили ТрО й вiйськовi час-тини, спещально видiленi для !х щдсилення. Саме так була органiзована ТрО в СРСР. Схожа система використовуеться в крашах Ази (КНР, КНДР тощо), де до ТрО залучаеться все населення краши, яке у мирний час проходить обов'язкову вшськову подготовку.
4. ТрО спрямована на формування, пiдготовку ВФ для тдсилення ЗС, захист важливих об'ектiв, ведення розвiдки i боротьби з iррегулярними вшсь-ками та виконання полщейських функцш. У цьому випадку сили ТрО входять до складу ЗС, як окре-мий рщ вiйськ. Вони комплектуються за територiа-льним принципом i виконують завдання оборони населених пункпв, комунiкацiй i об'ектiв на закрь пленiй за ними територи. Така система ТрО юнуе в Анголi, Ефюпи, Конго та шших крашах. До ще1 групи кра1н з певними обмовками можна вiднести нейтральнi краши, яш у мирний час мають ввдносно
невелиш за чисельнiстю ЗС, але у военний час 36i-льшуються у дек1лька разiв за рахунок пiдготовле-них резервiв, значну частку яких складають формування ТрО.
Поряд з цим, необхвдно видiлити наступнi ос-новнi фактори впливу на оргашзацш ТрО: рiвень i характер военних загроз; прийнята концепцiя оборони й характер дисло-кацй' ВФ;
готовнiсть ЗС та военно! органiзацil до вико-нання покладених на них завдань;
наявшсть в державi заморожених конфлiктiв, етшчних, расових, мiжконфесiйних та iнших проблем, яш можуть загострюватись в ходi агресй'; стан системи шдтримання правопорядку; характер територи та li заселеностц економiчнi ресурси; нацiональнi традицп i особливостi. Розглядаючи iснуючi варiанти побудови системи ТрО проввдних кра!н свiту, можливо визна-чити два основш пiдходи щодо ii ролi та мiсця в за-гальнiй системi оборони держави, формулювання ii змiсту та розподiлу зусиль м1ж ЗС й силами ТрО в ходi виконання завдань оборони держави.
Перший, ТрО е комплексом державних i воен-них заходiв, що проводяться з метою безпосеред-ньо1 оборони територи держави та шдтримання на свош територи бойових дш вшськ. Така система застосовуеться бшьшютю кра1н-члешв НАТО (Нiме-ччинi, Великш Британ^' та iнших), ЗС яких виконують завдання захисту нацюнальних штереав у складi об'еднаних сил або самостшно. Для оборони нацюнально1 територй' застосовуються сили ТрО.
Другий, ТрО - це комплекс державних i во-енно-полiтичних заходiв, спрямованих на збере-ження iнфраструктури, важливих об'екпв поза смугами вiдповiдальностi угруповань вiйськ (сил) та забезпечення бойових дш збройних сил держави.
Виходячи з iснуючих пiдходiв до оргашзаци ТрО проввдних европейських кра1н можливо конс-татувати, що система ТрО розглядаеться, як комплекс загальнодержавних заходiв яш проводяться з метою безпосередньо1 оборони територи держави, забезпечення мобшзацшно1 готовносп вiйськ, пiд-тримання на свош територи бойових дш збройних сил, захисту населення, об'екпв, комушкацш на територи держави ввд впливу дш сил та засобiв противника, диверсш та терористичних акпв з широким спектром завдань. До таких завдань слад вщне-сти: прикриття i оборона сухопутних дiлянок державного кордону, морського узбережжя та ост-рiвних зон; охорона i оборона важливих промисло-вих i транспортних об'ектiв, адмiнiстративних цен-трiв; забезпечення мобiлiзацiйноl готовностi, розго-ртання та надання пiдтримки з'еднанням i вiйськовим частинам сухопутних вiйськ; шдтримання громадського порядку; забезпечення функць онування вищих державних i военних оргашв уп-равлiння; боротьба з терористичними угрупован-нями, диверсiйно-розвiдувальними силами, повггряними i морськими десантами; л^вдащя на-слiдкiв стихiйного лиха та катастроф.
Разом з тим, система ТрО кожно! держава мае сво! тшьки !й притаманнi риси.
Серед зарубiжних аналiтикiв постiйно обгово-рюеться так звана концепщя тотально! оборони. При цьому, одним з ключових напрямшв реалiзацi! цiе! концепцi! вiйськовi фахiвцi вважають розви-ток системи територiально! оборони [6].
Сьогоднi для Укра!ни визначення шляхiв побудови ефективно! системи територiально! оборони також е актуальним завдання.
Тому передовий досвад заруб1жних кра!н набу-вае для нашо! держави надзвичайно! користi.
Для аналiзу досваду оргашзацп територiально! оборони обранi так! кра!ни, як Сполученi Штати Америки, Федеративна Республжа Нiмеччина, Французька Республiка, Турецька Республжа, Канада, Республiка Бадорусь, Республiка Польща, Ко-рол!вство Швещя, Фiнляндська Республiка, Угор-щина, Латвшська Республiка, Румушя, Росiйська Федерацiя, Республжа Болгарiя.
Результати вивчення досваду зарубiжних кра!н дозволяють зробити так1 висновки.
Перше. У сучасних умовах заруб1жш кра!ни придадяють велику увагу розвитку системи терито-р!ально! оборони.
Так, на сьогодш у Республiцi Польща, Респуб-лщ Бадорусь та Федеративнш Республiцi Шмеч-чина прийняп та реалiзуються концепцi! територ!а-льно! оборони, розвитку територ!ально! оборони, створення вшськ територ!ально! оборони [8-9]. .
В умовах значних ресурсних обмежень щодо забезпечення потреб оборони держави одним !з найбадьш економ!чних шляхов тдтримання оборо-ноздатносл держави заруб!жш вшськов! експерти вважають оргашзащю територ!ально! оборони.
Найб!льшого розвитку система територ!ально! оборони набула, на мш погляд, у Сполучених Штатах Америки, Федеративнш Республщ Шмеччина, Республщ Бадорусь, Корол!вст Швещя, Фшлянд-ськ1й Республщ, Французькш Республщ, Турець-к1й Республщ.
Друге. На тепершнш час д!е досить велика ш-льк1сть нацюнальних моделей територ!ально! оборони, як1 суттево р!зняться.
Стосовно назви сил територ!ально! оборони.
Наприклад, у Республщ Польща та Угорщиш сили територ!ально! оборони мають назву вшська територ!ально! оборони, Федеративнш Республщ Шмеччина - сили територ!альних завдань, у Респу-блщ Бадорусь - територ!альш вшська, у Корол!вс-тв! Швещя та Румунп - сили територ!ально! оборони, у Фшляндськш Республщ - вшська мюцево! оборони, у Сполучених Штатах Америки та Латвш-ськ1й Республщ - Нащональна Гвард!я, у Французькш Республщ - Нащональна жандармер!я, у Ту-рецьк1й Республщ - Жандармер!я (за деякими дже-релами - жандармсьш вшська).
Щодо оргашзацшно! приналежносп сил тери-тор!ально! оборони до збройних сил, шших вшсь-кових формувань та правоохоронних оргашв кра-!ни.
У Сполучених Штатах Америки, Канад^ Федеративнш Республiцi Нiмеччина, Республiцi Бадо-русь, Республщ Польща, Королiвствi Швецiя, Фшляндськш Республщ, Угорщинi, Латвiйськiй Рес-публiцi, Республiцi Болгарiя сили територiальноi оборони (вiйська територiальноi' оборони, територь альнi вiйська, нацiональна гвардiя, жандармерiя) входять до складу нацiональних збройних сил.
У Французькш Республщ та Турецькш Респу-блiцi сили територiальноl оборони (жандармерiя) мають подвiйне падпорядкування. У мирний час вони падпорядковуються Мiнiстерству внутрiшнiх справ, а в особливий перюд - Мiнiстерству оборони.
Вадносно призначення та перел1ку завдань, яш покладаються на сили територiальноl оборони.
В цiлому, за призначенням та завданнями сили територiальноl оборони заруб1жних краш, що розг-лядаються, можна умовно подiлити на двi основнi групи.
Перша група. Оборона територи та пiдтримка дiй союзницьких вшськ у и межах. Такий падхад за-стосовуеться Сполученими Штатами Америки, Федеративною Республшэю Шмеччина, Французькою Республ1кою.
Друга група. Щдтримка та забезпечення бойо-вих дiй збройних сил. Сприяння вiйськам у вико-наннi завдань та звiльнення 1х вiд виконання непри-таманних завдань. Такий падхад реал1зовано у Коро-лiвствi Швецiя, Фiнляндськiй Республiцi, Республщ Бiлорусь, Республiцi Польща, Латвшсь-кш Республiцi, Румунп, Республiцi Болгарiя.
У таких крашах, як Сполученi Штати Америки, Федеративна Республжа Шмеччина та Респу-блiка Бiлорусь, передбачено, що сили територiаль-но1 оборони можуть виконувати окремi бойовi за-вдання разом iз збройними силами.
У Республщ Польща, Королiвствi Швещя, Фшляндськш Республщ, Французьк1й Республiцi, Угорщиш, Латвшськш Республiцi, Румунii, Респу-блщ Болгарiя на сили територiальноl оборони пок-ладенi завдання щодо забезпечення розгортання вiйськ, посилення охорони державного кордону, боротьби з десантами, диверсшними силами противника та незаконними збройними формуваннями, охорони i оборони важливих державних та вшсько-вих об'екпв i комунiкацiй.
У Фшляндськш Республщ, Королiвствi Шве-цiя, Республщ Бiлорусь, Латвiйськiй Республiцi додатково на сили територiальноl оборони покла-дено завдання щодо ведення партизанських, дивер-сiйних дiй на окупованiй противником територп.
Крiм того, у Сполучених Штатах Америки, Ка-надi, Французькш Республщ та Турецьк1й Респуб-лщ силами територiальноi оборони виконуються завдання в мирний час, а саме: запоб^ання та лшвь дацiя насладив природних та техногенних катастроф, забезпечення безпеки та громадського порядку на територи держави, лшвадащя масових за-ворушень та безпорядшв, охорона державних об'ектiв.
Що стосуеться оргашзацп управлшня силами терит^ально! оборони.
Безпосередне керiвництво силами територХальнох оборони покладаеться:
на мiнiстерство оборони у Сполучених Штатах Америки, КанадХ, Республщ Польща, Федератив-нiй Республщ Нiмеччина, Турецьк1й Республiцi (в особливий перюд), Французькш Республщ (в осо-бливий перiод);
на генеральний штаб у Республщ Бiлорусь, Румунii та Росшськхй ФедеращХ';
на об'еднаний штаб збройних сил у Латвшсь-кхй Республiцi;
на командування (головне командування, штаб) сухопутних вiйськ у Фшляндськш Респуб-лiцi, Угорщинi, Республщ Болгарiя.
З приводу територii, на якхй передбачено виконання завдань територiальноi оборони.
Нацiональна гвардiя Сполучених Штапв Америки та сили територiальних завдань Федеративно!' Республ1ки Шмеччина виконують завдання на те-риторп свое!' держави та можуть бути залучеш до виконання завдань поза XX межами.
Сили територХальнох оборони шших зарубхж-них крахн виконують завдання на територп свое! держави. При цьому у Республщ Болгарiя сили територХальнох оборони передбачаеться застосову-вати лише поза межами райошв ведення военних дiй.
Щодо спещального правового режиму та часу, у який передбачено виконання завдань територХальнох оборони.
Силами територiальноi оборони виконуються завдання в мирний час та в особливий перюд у Сполучених Штатах Америки, КанадХ, Французькш Ре-спублщ та Турецькш Республщ. У iнших крахнах завдання виконуються в особливий перюд.
Вхдносно принципiв побудови територiальноi оборони.
У зарубхжних крахнах свХту, що розглянуп, ре-алiзовано адмiнiстративно-територiальний принцип побудови територХальнох оборони.
Щодо спосо6Хв комплектування сил територХа-льно! оборони та пхдготовки особового складу.
Комплектування сил територХальнох оборони здiйснюеться, зазвичай, за змiшаним принципом:
за призовом, контрактна служба на постХйнХй основХ, служба в резервi у Федеративнш Республщ Нiмеччина, Росшськхй Федерацii, Сполучених Штатах Америки та Турецькш Республщц
за змшаним принципом контрактна служба на постшнш основХ, служба в резервi - у Канадi та Ру-муш!:
тХльки за призовом - у Республщ БХлорусь: ильки служба в резервi - у Корол1вствХ Шве-цХя, Фшляндськш Республ1щ, УгорщинХ, Респуб-л1цХ Польща.
Шдготовка резервХстХв здХйснюеться у Респуб-лщ Польща протягом одного дня на тиждень, двох днХв на мюяць та 14 або 30 дшв один раз на рХк, у КанадХ - по виххдних днях та упродовж одного-двох тижнХв декхлька разХв на рХк, у Сполучених Штатах Америки - по виххдних днях (48 годин на рХк), протягом двох тижшв один раз на рХк, а також одного-
двох тижшв на piK -участь у навчаннях разом i3 ре-гулярними вiйськами.
Стосовно порядку забезпечення сил територХа-льнох оборони.
У Канадi, Турецькхй Республщ, Фiнляндськiй Республiцi та Французькш Республщ сили терито-рХальнох оборони забезпечуються за рахунок орга-нiв управлшня, у шдпорядкуванш яких вони знахо-дяться.
У РосХйськхй Федераци з6ройнХ сили, мшютер-ства та вХдомства, якх мають вХйськовХ формування, що залучаються до територХальнох оборони, забез-печують свох частини та пхдроздХли самостшно.
У Сполучених Штатах Америки, Республщ БХлорусь та РеспублХцХ Польща сили територХальнох оборони забезпечуються за рахунок оргашв управлшня, у шдпорядкуванш яких вони знаходяться, а також мюцевих органХв влади (керХвництв штапв, органХв мХсцевого самоврядування, приватних фХрм).
Пхдходи до оргашзацп територХальнох оборони у зарубХжних крахнах свХту дещо рХзняться, але е низка принципово схожих позицХй:
вХйська (сили) територХальнох оборони (нащональна гвардХя, жандармерХя) зазвичай входять до складу нацюнальних збройних сил, мшютерства оборони або передаються у безпосередне шдпоряд-кування збройним силам в особливий перюд;
у бшьшосп крахн безпосередне керХвництво те-риторХальною обороною покладено на органи вш-ськового управлшня збройних сил або на мшютер-ство оборони;
до основних завдань територХальнох оборони, якх притаманш переважнш бХльшостХ зарубХжних крахн свхту, можна вхднести:
захист територи крахни, виконання окремих бойових завдань спшьно Хз бойовими з'еднаннями та частинами збройних сил;
забезпечення мобшзащйного i оперативного розгортання вХйськ;
посилення охорони та захист державного кордону;
боротьбу з десантами, диверсшними силами противника та незаконними збройними формуван-нями;
охорону i оборону важливих державних та вш-ськових об'екпв i комунХкацХй;
охорону громадського порядку та забезпе-чення громадськох безпеки;
виконання заходХв спецХальних правових ре-жимХв.
завдання територХальнох оборони в основному виконуються на територхх своех держави, в тому чи-слХ й на територхх, де ведуться бойовХ ди, за умов введения в державХ в1дповХдного правового режиму;
у зарубХжних крахнах реалХзовано адмистра-тивно-територХальний принцип побудови територь альнох оборони;
забезпечення сил територХальнох оборони орга-шзовано, в основному, за рахунок органХв вшсько-
вого управлшня збройних сил, мшютерств i вь домств, у шдпорядкуванш яких вони знаходяться, а також частково з бюджетiв мiсцевих оргашв влади;
комплектування сил територОально1 оборони здшснюеться за змiшаним принципом - за призовом, контрактна служба на постшнш основi, служба в резервi на добровiльнiй основа Основу сил територОально1 оборони складають резервiсти - до-бровольцi за контрактом.
Висновки. Таким чином, у статп проаналiзованi пiдходи до оргашзаци ТрО в провiдних кранах свиу, за результатами яких можливо зробити наступи висновки.
1. В бшьшосп кра1ни систему ТрО розгляда-ють як одну з основних тдсистем у загальнш сис-темi оборони держави.
2. 1снуе два основш пiдходи до визначення ролi та мюця ТрО в загальнiй системi оборони держави:
ТрО - комплекс державних i военних заходiв, що проводяться з метою безпосередньо1 оборони територи держави та пвдтримки на сво1й територи бойових дш вiйськ.
ТрО - комплекс державних i военних заходiв, спрямованих на збереження iнфраструктури, важ-ливих об'ектш поза смугами ведения бойових дш угруповань вiйськ (сил) та забезпечення бойових дiй збройних сил держави.
3. На формування ТрО впливають: рiвень за-гроз нацiональнiй безпещ у военнiй сферi та характер можливих военних конфлiктiв; боездатшсть збройних сил та !х потенцшш можливостi забезпе-чити оборону держави; наявшсть, склад i рiвень го-товностi вiйськових формуваиь та правоохоронних оргаиiв до щдтримания правопорядку в держав в особливий перiод; стан сощально-полггачнох обстановки в державi й наявнiсть етнiчних, мОжконфе-сшних, расових та шших проблем; техногенне на-вантажения територи.
4. Розвиток поглядОв на оргаиiзацiю i ведення ТрО в кожиш краМ ввдбуваеться з урахуваииям ii геостратепчного положения, рОвия розвитку еконо-мОки, шфраструктури, розмОрОв територй' та стану ii оперативного обладнания, чисельносп, релшйно-етшчних особливостей та менталитету населения, юторичних традицш та шших, тшьки !м притаман-них особливостей.
Список лiтератури
1. Полторак С.Т. Головне завдания -щдвищения обороноздатносп держави / С.Т. Полторак // Наука i оборона. - 2015. - № 2. - С. 38.
2. 1нформацшно-аналгшчш матерОали щодо досвОду та урошв внутршнього военного конфлОкту та збройно1 агресй' проти Укра1ни (зима-лгго 20132014 рок1в). Кшв: НУОУ 2014 - С. 23.
3. Узагальнеш матерОали досвОду подготовки та ведения операцш (бойових дш) вшськами (силами) ЗС Укра1ни в ходО аититерористично1 операцй' 2014 рш. Ки1в: НУОУ. 2014. 1-10 с, 105-107с, 210-220 с.
4. Про Державну програму розвитку Збройних Сил Укра!ни на перiод 2020 року: Указ Президента Украши Про рошення Ради нацоонально! безпеки i оборони Украши вод 26 грудня 2016 р. №73/2017 / Президент Украши. URL: http://president.gov.ua/documents/7322017-21498 (дата звернення: 27.12.2017).
5. Военное искусство в локальных войнах и вооруженных конфликтах: воен.-ист. труд. - М.: Воениздат, 2009. - 764 с.
6. Воробьев И.Н. Тактика в локальных войнах и вооруженных конфликтах. [Електронний ресурс].: www.ryadovoy.ru/militarizm.
7. Палой В.В. Основи органозацо! територоально! оборони суможних з Укра!ною держав. Зб. наук. праць. ЦНД1 ЗС Укра!ни. Ки!в: НУОУ 2001. № 1(14). С 54-60.
8. Корчагин С. Территориальной резерв в вооруженных силах Германии. Зарубежное военное обозрение. Москва, 2015. № 5. С. 47-51.
9. Корчагин С. Концепция создания войск территориальной обороны Республики Польша. Зарубежное военное обозрение. Москва, 2013. № 4. С. 36-45.
10. Труди уноверситету "Антитерористична операцоя на Сходо Укра!ни: аналоз, проблеми та шляхи !х вирошення": зб. наук. праць. - К.: НУОУ омено 1вана Черняховського, 2014. - № 4 (125). -240с.
11. Пунда Ю.В. Основно проблеми органозацо! протидо! системной кризо на Сходо Укра!ни та шляхи !х подолання / Ю.В. Пунда, G.G. Панкратов // Труди ушверситету: зб. наук. праць. - К.: НУОУ, 2015. - № 3 (130). - С. 18-23.
12. Свинаренко В.В. Рекомендацо! щодо боро-тьби з диверсойно-розводувальними силами противника под час ведення територоально! оборони Украши: дис. ... канд. войськ. наук: 20.01.01. Ки!в, 2000. 216 с. Таемно; онв. № 37147 у НУОУ.
13. Палой В.В. Обгрунтування завдань Збройних Сил Укра!ни при веденно територоально! оборони: дис. . канд. войськ. наук: 20.01.05. Ки!в, 2006. 237 с. Таемно; онв. № 39293 у ЦНД1 ЗС Укра!ни.
14. Фролов В.С. Обгрунтування рекомендацой щодо визначення необходного складу войськових формувань територоально! оборони в зоно военного конфлокту: дис. ... канд. войськ. наук: 20.01.05. Ки!в, 2010. 191 с. Таемно; онв. № 42715 у ЦНД1 ЗС Укра!ни.
15. Панкратов G.G. Обгрунтування рекомендацой, щодо подвищення ступеня водповодносто територоально! оборони своему призначенню под час стратегочного розгортання Збройних Сил Укра!ни: дис. ... канд. войськ. наук: спец. 20.01.01 / G.G. Панкратов / НУО Укра!ни. - К., 2013. - 156 с.
16. Михайлов А.О. Обгрунтування рекомендацой, щодо подвищення щодо подвищення здатносто органов о подроздолов нацоонально! полоцо! Укра!ни до виконання завдань територоально! оборони: дис. ... канд. войськ. наук: 20.01.01. Кшв, 2016. 346 с.
17. Шевчук В.В. обгрунтування способХв застосування вХйськових частин (пХдроздХлХв) територХальнох оборони Збройних Сил Украши з охорони та оборони важливих об'екпв i комунХкацХй в особливий перюд: дис. канд. вшськ. наук. 20.01.01. Ктв, 2018. 272 с.
The scientific heritage No 46 (2020) 18. Матерiали науково-практично!
конференцй' "Терш^альна оборона Укра!ни: сучасний стан, досвщ ведення та перспективи розвитку" / ГШ ЗС Укра!ни. - К.: ГОУ ГШ ЗС Укра!ни, 2018. - 67 с.
ВОСННО-1СТОРИЧНИЙ АСПЕКТ СТВОРЕННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗЕН1ТНО1 РАКЕТНО1
СИСТЕМИ ДАЛЬНЬО1 ДП С-200
Опенько П.В.,
к. т. н., полковник, начальник науково-достдного eiöömy тституту aeia^'i та протиповтряно'1' оборони Нацюнального утверситету оборони Украти шет 1вана Черняховського (м. Кшв)
ORCID ID: 0000-0001-7777-5101 Ткачов В.В.,
к. вшськ. н., професор, провiднuй науковий ствробтник науково-достдного eiddiny тституту aвiaцii та протиповтряно'1' оборони Нацюнального yrniверситету оборони Украти iMew !вана Черняховського (м. Ктв)
ORCID ID: 0000-0001-8957-2733 Майстров О.О.,
к. т. н., доцент, провiднuй науковий ствробтник науково-достдного вiддiлy тституту aвiaцii та проти-повтряно'1' оборони Нацюнального утверситету оборони Украти iменi !вана Черняховського (м. Ктв)
ORCID ID: 0000-0002-9054-8293 Дранник П.А.,
к. вшськ. н., старший науковий ствробтник, доцент кафедри зентнихракетних вйськ iнcтuтyтy aвiaцii та протиповтряно '1' оборони Нацюнального утверситету оборони Украти iменi !вана Черняховського (м. Ки '1'в)
ORCID ID: 0000-0002-6073-2962 Красиков О.М.
к. вйськ. н., старший науковий ствробтник, старший науковий ствробтник науково-достдного вiддiлy iнcтuтyтy aвiaцii та протиповтряно '1' оборони Нацюнального утверситету оборони Украти iмет !вана Черняховського (м. Ки '1'в) ORCID ID: 0000-0002-0361-6033
MILITARY-HISTORICAL ASPECT OF CREATING AND IMPROVING THE SURFACE-TO-AIR
MISSILE SYSTEM S-200
Openko P.,
Candidate of Technical Sciences, Colonel, Head of the Research Department of the Institute of Aviation and Air Defense of Ivan Chernyakhovsky National University of Defense of Ukraine (Kyiv)
ORCID ID: 0000-0001-7777-5101 Tkachev V.,
Candidate of Military Sciences, Professor, Leading Researcher in the Research Department of the Institute of Aviation and Air Defense of Ivan Chernyakhovsky National University of Ukraine (Kyiv)
ORCID ID: 0000-0001-8957-2733 Maystrov O.,
Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Leading Researcher, Research Department of the Institute of Aviation and Air Defense of Ivan Chernyakhovsky National University of Ukraine (Kyiv)
ORCID ID: 0000-0002-9054-8293 Drannyk P.,
Candidate of Military Sciences, Senior Researcher, Associate Professor, Department of Aircraft Missile Forces, Institute of Aviation and Air Defense of Ivan Chernyakhovsky National University of Defense of Ukraine
(Kyiv)
ORCID ID: 0000-0002-6073-2962 Krasikov O.
Candidate of Military Sciences, Senior Researcher, Senior Researcher, Research Department of the Institute of Aviation and Air Defense of Ivan Chernyakhovsky National University of Ukraine (Kyiv)
ORCID ID: 0000-0002-0361-6033
Анотащя
Покращення бойових характеристик засобiв повиряного нападу сприяе зниженню ефективносп застосування зештних ракетних комплекав (систем) та необхвдносп розширення спектру завдань, якх вони повинш виконувати. Бшьш детального вивчення потребують питання створення зештного ракетного комплексу дальньо! дп. Метою дослвдження е проведення ретроспективного аналiзу напрямшв розвитку зеш-
