CC BY
1317. Шевчук В.В. обгрунтування cnoco6iB застосування вiйськових частин (пiдроздiлiв) територiальноl оборони Збройних Сил Украши з охорони та оборони важливих об'екпв i комунiкацiй в особливий перюд: дис. канд. вiйськ. наук. 20.01.01. Ки!в, 2018. 272 с.
The scientific heritage No 46 (2020) 18. Матерiали науково-практично!
конференцй' "Терт^альна оборона Укра!ни: сучасний стан, досвщ ведения та перспективи розвитку" / ГШ ЗС Укра!ни. - К.: ГОУ ГШ ЗС Укра!ни, 2018. - 67 с.
ВОСННО-1СТОРИЧНИЙ АСПЕКТ СТВОРЕННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗЕН1ТНО1 РАКЕТНО1
СИСТЕМИ ДАЛЬНЬО1 ДП С-200
Опенько П.В.,
к. т. н., полковник, начальник науково-достдного eiöömy тституту aeia^'i та протиповтряно'1' оборони Нацюнального утверситету оборони Украти шет 1вана Черняховського (м. Кшв)
ORCID ID: 0000-0001-7777-5101 Ткачов В.В.,
к. втськ. н., професор, провiднuй науковий ствробтник науково-достдного eiddiny тституту aвiaцii та протиповтряно'1' оборони Нацюнального yrniверситету оборони Украти iMew !вана Черняховського (м. Ктв)
ORCID ID: 0000-0001-8957-2733 Майстров О.О.,
к. т. н., доцент, провiднuй науковий ствробтник науково-достдного вiддiлy тституту aвiaцii та проти-повтряно'1' оборони Нацюнального утверситету оборони Украти iменi !вана Черняховського (м. Ктв)
ORCID ID: 0000-0002-9054-8293 Дранник П.А.,
к. втськ. н., старший науковий ствробтник, доцент кафедри зентнихракетних вйськ iнcтuтyтy aвiaцii та протиповтряно '1' оборони Нацюнального утверситету оборони Украти iменi !вана Черняховського (м. Ки '1'в)
ORCID ID: 0000-0002-6073-2962 Красиков О.М.
к. вйськ. н., старший науковий ствробтник, старший науковий ствробтник науково-достдного вiддiлy iнcтuтyтy aвiaцii та протиповтряно '1' оборони Нацюнального утверситету оборони Украти i^rn !вана Черняховського (м. Ки '1'в) ORCID ID: 0000-0002-0361-6033
MILITARY-HISTORICAL ASPECT OF CREATING AND IMPROVING THE SURFACE-TO-AIR
MISSILE SYSTEM S-200
Openko P.,
Candidate of Technical Sciences, Colonel, Head of the Research Department of the Institute of Aviation and Air Defense of Ivan Chernyakhovsky National University of Defense of Ukraine (Kyiv)
ORCID ID: 0000-0001-7777-5101 Tkachev V.,
Candidate of Military Sciences, Professor, Leading Researcher in the Research Department of the Institute of Aviation and Air Defense of Ivan Chernyakhovsky National University of Ukraine (Kyiv)
ORCID ID: 0000-0001-8957-2733 Maystrov O.,
Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Leading Researcher, Research Department of the Institute of Aviation and Air Defense of Ivan Chernyakhovsky National University of Ukraine (Kyiv)
ORCID ID: 0000-0002-9054-8293 Drannyk P.,
Candidate of Military Sciences, Senior Researcher, Associate Professor, Department of Aircraft Missile Forces, Institute of Aviation and Air Defense of Ivan Chernyakhovsky National University of Defense of Ukraine
(Kyiv)
ORCID ID: 0000-0002-6073-2962 Krasikov O.
Candidate of Military Sciences, Senior Researcher, Senior Researcher, Research Department of the Institute of Aviation and Air Defense of Ivan Chernyakhovsky National University of Ukraine (Kyiv)
ORCID ID: 0000-0002-0361-6033
Анотащя
Покращення бойових характеристик засобiв повиряного нападу сприяе зниженню ефективносп застосування зештних ракетних комплекав (систем) та необхвдносл розширення спектру завдань, яш вони повинш виконувати. Бшьш детального вивчення потребують питання створення зештного ракетного комплексу дальньо! дп. Метою дослвдження е проведення ретроспективного аналiзу напрямшв розвитку зень
тно! ракетно! системи дальньо! ди С-200 з друго! половини ХХ сторГччя, розгляд основних техшчних pi-шень, яш дозволили тдвищити ефективнiсть застосування зенiтних керованих ракет при 6opoTb6i з сучас-ними та перспективними на той час засобами повиряного нападу для виршения покладених на них за-вдань в умовах, що склалися.
У статп розглядаються питання: iстоpiя початку створення зенггно! ракетно! системи дальньо! ди С-200, особливостi !! розроблення враховуючи завдання щодо щдвищения дальностi та висоти ураження щ-лей, обгрунтування пpинципiв побудови системи i вибору !! характеристик, вимоги до всепогодносп ЗРК i можливосл ведения бойових дi! у будь-яких клiматичних умовах, основнi етапи розроблення зенггно! керовано! ракети, етапи модершзаци ЗРК для покращення його бойових можливостей та ефективно! боро-тьби з сучасними та перспективними засобами повиряного нападу. Проведено аналiз складу зенггно! ракетно! системи С-200, конструктивних особливостей зенггно! керовано! ракети та дослвджеш питання ор-гашзацп вшськ протиповиряно! оборони й формування частин i шдроздшв зенiтних ракетних вшськ. Ро-зглянуто сучасний стан експлуатаци зенiтно! ракетно! системи С-200, можливють переведения окремих виро6Гв системи на експлуатацш за технiчним станом з продовженням призначеного теpмiну служби (ресурсу). За результатом проведения военно-юторичного аналiзу напpямкiв розвитку зенггно! ракетно! системи дальньо! ди С-200 визначенi можливГ шляхи и модеpнiзацi! та основш технiчнi ршения, як1 можуть бути pеалiзованi для шдвищення ефективносл застосування комплексу при 6ороть6Г з сучасними та перспективними засобами повиряного нападу.
Abstract
Improving the combat performance of airborne assault weapons contributes to the reduced effectiveness of the use of surface-to-air missile (SAM) systems and the need to expand the range of tasks that they must perform. More detailed studies require the creation of a long-range surface-to-air missile system. The aim of the study is to conduct a retrospective analysis of the directions of development of the S-200 long-range surface-to-air missile system from the second half of the twentieth century with tasks assigned to them in the current circumstances.
The article deals with the questions: the history of the beginning of the creation of surface-to-air missile system S-200, features of its development, taking into account the task of increasing the range and height of targets, substantiation of the principles of system construction and selection of its characteristics, requirements for all-weather surface-to-air missile system and the possibility of fighting in all climatic conditions, the main stages of the development of surface-to-air guided missile, stages of modernization of the surface-to-air missile system to improve its combat capabilities and effectively combat modern and promising means we are an air raid. The composition of the S-200 surface-to-air missile system, the design features of the surface-to-air guided missile are analyzed, and the issues of organization of air defense troops and the formation of units and units of surface-to-air missile missile troops are investigated. The current state of operation of the S-200 surface-to-air missile system, the possibility of transferring individual products of the system to operation according to the technical condition with the extension of the assigned service life (resource) are considered. As a result of the military-historical analysis of the directions of development of the S-200 long-range surface-to-air missile system, the possible ways of its modernization and the basic technical solutions that can be implemented to increase the efficiency of the complex's application in the fight against modern and prospective means of air attack are identified.
Ключовi слова: засоби повиряного нападу, зениний ракетний комплекс дальньо! ди, зенина ракетна система С-200, зенина керована ракета.
Keywords: means of air attack, long-range surface-to-air missile system, surface-to-air missile S-200, surface-to-air guided missile.
Локальш вшни та збройш конфлжти кшця ХХ - початку ХХ1 столитя шдтвердили стшку тенденцию шдвищення ролi i важливосп засобiв повиряного нападу (ЗПН) у виршенш не тшьки великого обсягу бойових завдань, але й у досягненш остато-чних военно-полличних цшей збройного проти-борства [1].
С^мкий розвиток засобiв повиряного нападу, поява перспективних ЗПКН сприяли штенси-вному розвитку сил та засобiв протиповиряно! i протиракетно! оборони [2].
Покращення бойових характеристик ЗПН при-водять до зниження ефективносп застосування зе-ниних ракетних комплекав (систем) (ЗРК (ЗРС) та необхщносп розширення спектру завдань, що на них покладаються. Так, у зв'язку з вдосконаленням юнуючих та появою нових ЗПН, здатних наносити удари по об'ектах та угрупуваннях вшськ (сил) без входу в зону вогню вшськових частин ЗРВ, озброе-них ЗРС середньо! (С-25, С-75) i мало! дальносп (С-
125), виникла необхвдшсть розроблення ЗРК дальньо! ди. Спроба створити ЗРК у виглядi "дальнього безпшотного перехоплювача" системи "Даль" конструктора С. Лавочшна не була завершена i ш-сля його смерп в 1960 рощ роботу над проектом взагат зупинили. Побудоваш для системи величе-зш стацюнарш споруди стали переобладнувати тд майбутш ЗРК дальньо! ди - комплекси "Велико! руки", як !х тодi називали полпики i военачальники
[3].
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. До-
слщження питань розвитку ЗРС (ЗРК) друго! поло-вини ХХ столитя, свиових тенденцш модершзаци та переоснащення парку ЗРК (ЗРС) проведет в [3, 4]. Отримаш результати сввдчать, що переважна бь льшють зразшв ЗРК пройшла глибоку модершза-цш не менше трьох-чотирьох разiв, що дало мож-ливiсть значно покращити !х тактико-технiчнi характеристики та подовжити !х перебування на озброеннi в багатьох кра!нах свiту. При цьому, на-
жаль, основна увага була сконцентрована на досль дженнi ЗРС середньо! (С-75, С-300П) та мало! даль-ностi (С-125), проте розгляду питань створення та розвитку ЗРС дальньо! дп (С-200) придiлено недо-статньо! уваги.
Метою статт е проведения ретроспективного аналiзу напрямкiв розвитку ЗРС дальньо! ди С-200 з друго! половини ХХ сторiччя, розгляд основних техшчних рiшень, якi б дозволили реалiзувати ви-моги щодо шдвищення ефективностi застосування зенiтних керованих ракет у боротьбi з сучасними та перспективними на той час ЗПН з метою виршення покладених на них завдань в умовах, що склалися.
Викладання основного MaTepi&tty досль дження. Розроблення ЗРС дальньо! дп С-200 "Ангара" (за класифжащею США i НАТО SA-5 "Gammon") була розпочата вщповщно до Постанови ЦК КПРС i РМ СРСР ввд 4 червня 1958 року № 608-293. ЗРК мав забезпечувати ураження аеро-динамiчних цiлей на дальностях до 90-100 км та ви-сотах до 35 км, яш рухаються зi швидк1стю до 3500 км/год. Першочерговими завданнями системи були: знищення на максимально можливих дальностях лтгашв розввдки i управлiння, далекого радю-локацiйного виявлення (ДРЛВ), постановнишв за-вад (в першу чергу для придушення ЗРК середньо! i мало! дальностi), носив авiацiйно! збро! (авiацiй-них ракет) велико! i середньо! дальностi, а також висотних високошвидк1сних, маневруючих i мало-розмiрних цiлей, недосяжних для ЗРК середньо! (СД) i мало! (МД) дальностi. Для цього ракета мала бути високошвидк1сною i високоманевреною.
Розроблення тако! ЗРС було доручено КБ-1 (генеральний конструктор А. Расплетш, якого зго-дом змiнив на посадi Б. Бунк1н, та головш констру-ктори радiолокацiйних систем А. Басистов i В. Синельников), ДКБ-2 (генеральний конструктор ракет П. Грушин), ЦКБ-34 державного комiтету оборонно! техшки (головний конструктор пускового, транспортного i стартового обладнання Б. Бочков) [2,
4].
В травш 1959 року в КБ-1 був розроблений аванпроект системи С-200, в якому було надано об-грунтування принципiв побудови системи i вибору !! характеристик. Основш тактико-технiчнi данi системи були затверджеш Постановою ЦК КПРС i РМ СРСР в1д 4 липня 1959 року № 735-338. Щею ж постановою були затверджеш новi характеристики системи, а саме: тдвищена дальнiсть, висота та ш-льк1сть обстрiлюваних цiлей (5-ти канальний комплекс). На основi аванпроекту у 1959 роцi був розроблений есшзний проект, вiдповiдно до якого ЗРК мав бути багатоканальним по цш i ракетам, тобто складатися з дек1лькох майже автономних каналiв стрiльби, пов'язаних мiж собою командним пунктом, що забезпечуе розвiдку цiлей, цiлерозподiл i управлшня каналами стрiльби. ЗРК також мав бути всепогодним i вести бойовi дп у будь-яких клiмати-чних умовах.
При цьому в ЗРК необх1дно було використову-вати напiвактивну радiолокацiйну систему самона-ведення, оскiльки системи командного телекеру-вання в принципi не можуть бути використанi в ЗРК
з дальшстю бiльше 50-60 км, а саме такими були прийняп ранте на озброення ЗРК С-25, С-75, С-125 i 2К11 "Круг" - ЗРК ППО Сухопутних вiйськ [5].
Створення головки самонаведения (ГСН) стало проблемою для розробнишв. Першi пуски зе-нiтних ракет В-860 (5В21, "вирiб Ф") i В-860П (5В21А, "вирiб 1Ф"), що виготовлялися на "Швтч-ному заводГ у Ленiнградськiй областi, розпочалися з 1960 року на майданчику №35 в/ч 03080 (поли-он "А", м. Приозерськ, станщя Сари-Шаган, Казахстан). Тут же, окремо, почалися випробування основного радiолокацiйного засобу ЗРК - радюлока-тора пiдсвiчуваиня цшей (РПЦ) 5Н62. З 1962 року на полгои розпочалися випробування каналу стрь льби, який включав РПЦ, пусковi установки (ПУ) 5П72 i зенiтнi кероваиi ракети (ЗКР). Вже в лютому 1964 року система С-200 була пред'явлена на сш-льш випробування, як1 проходили тривалий час до осенi 1966 року. До того ж, на еташ сумюних ви-пробувань з 68 пусшв ракет тiльки 36 були з пози-тивним результатом.
Лише пiсля численних доопрацювань Постановою ЦК КПРС i РМ СРСР вiд 22 лютого 1967 року №161-64 ЗРС С-200 "Ангара" була прийнята на озброення. Щею ж Постановою ставилася задача на розроблення ушфжовано! ЗКР В-880. Основш характеристики комплексу при прийиятп його на озброення наведен в таблиц 1[7].
Багато вимог тактико-техшчного завдания так i не було виконано. Тому, вже з 1966 року ршенням вшськово-промислово! котси № 288 ввд 14 грудня 1966 року почалося паралельно розроблення ново! верси ЗРК С-200В "Вега", який в 1969 роцi був прийнятий на озброення i з 1970 року почав надхо-дити у вшська. Надалi (з 1971 року) тривала безпе-рервна модершзащя ЗРК, доки не був розроблений новий ЗРК "Дубна" - С-200Д.
До складу ЗРС С-200 входили ЗРК i технолоп-чш засоби (техшчний дивiзiон), як1 органiзацiйно складали групу дивiзiонiв С-200 (у зрбр i полках змiшаиого складу) або полк С-200В (за ввдсутносп ЗРК шших типiв). Два-п'ять зрдн С-200, що розмь щуються на однш позицi!, складали групу дивiзiо-шв С-200. Командир цiе! групи був заступником командира бригади (полку) по С-200. Зенггний ракет-ний полк С-200 однорвдиого складу оргашзацшно складався з управлiния, двох-п'яти зрдн С-200, одного техшчного дивiзiону (тдн) С-200, пiдроздiлiв бойового забезпечення i обслуговувания
Зенiтний ракетний дивiзiон С-200 складався з управлiния, радiотехиiчно! i стартово! батарей. Ра-дютехшчна батарея зрдн С-200 включала перше вщдшення, яке обслуговувало апаратну кабiну РПЦ - кабiну К-2, i друге вiддiлення, яке обслуговуе ан-тенний пост РПЦ - каб^ К-1. Стартова батарея дивiзiону С-200 складалася з вiддiления подготовки старту, двох стартових взводiв i ввддшения енерго-постачания. Техиiчний дивiзiон С-200 складався з управлшия, вiддiлення автоматизованих контро-льно-випробних станцiй, вiддiлення зборки i споря-джения, вiддiления заправки, взводу шдвезения ракет, вщдшения електростаицi! i хiмiчно!' лаборато-рп [7].
Основнi характеристики ЗРК С-200 "Ангара" наведеш в таблищ 1 [8] .
Таблиця 1
Основт характеристики ЗРК С-200 "Ангара"_
№ з/п Найменування характеристики Значення
1 Тип цшей, що уражаються Лiтаки, лiтаки-снаряди, крилап ракети
2 Максимальна швидшсть цшей, що уражаються, км/год 3500
3 Шшмальна ращальна швидшсть цшей в момент пуску, км/год 360
4 Максимальна висота цшей, що уражаються, км 35
5 Шшмальна висота цшей, що уражаються, км 0,3
6 Максимальний параметр, км 135
7 Максимальний курсовий кут зустрiчi з цшлю ±60°
8 Максимальна похила дальшсть ураження цiлi, км: - при ^=3500 км/год: типу 1/3 М1Г-17 типу М1Г-17 типу ТУ-16 - при ^=1000 км/год та Н=10-25 км - на висотах 0,5-1 км 49 72 112 160 30
9 Имовiрнiсть ураження цiлi одшею ракетою 0,71-0,98
10 К1льк1сть ракет, як1 одночасно наводяться на цiль одним каналом 2-3
11 Боекомплект 6
Переозброення i доозброення частин i з'еднань ЗРВ комплексами С-200 здiйснювалися досить ш-тенсивно. Тiльки за 1968-1971 рр. майже половина зрбр i зрп отримали на озброення ЗРК С-200.
У техшчнш документаци прийнято наступне дiлення ЗРС:
5Ж51 - стартова позищя; 5Ж52 - канал стрь льби; 5Ж53 - ЗРК в цшому; 5Ж62 - техшчна пози-цiя.
Командний пункт (КП) мав у своему складi пункт бойового управлшня ПБУ-200, де в якосп за-собiв розввдки цшей використовувався радюлока-цiйний комплекс П-80 (два далекомiри i два висо-томiри) i пункт знiмання координат з пристроем знiмання даних (ПЗД) i пристроем ввдображення трас (ПВТ); у ручному режимi видавалася шформа-цiя по 10 цiлям; пункт бойового управлшня (ПБУ-200) був прототипом автоматизовано! системи управлшня АСУРК i використовувався тiльки до прийняття на озброення АСУРК-1МА (шдекс 1 -
для ЗРК С-75, М - для ЗРК С-125; А - для ЗРК С-200 "Ангара"). Згодом для сполучення з АСУ рiз-ного типу була введена кабша сполучення 5Г75.
Кабша К9 - пункт управлшня i цiлерозподiлу (ПУ i ЦР) - власне КП групи дивiзiонiв, що забез-печуе прийом цшевказання по АСУ ввд вищестоя-щого КП або вiд власних засобiв розввдки цiлей; щ-лерозподiл об'екпв ураження по каналам стрiльби (дивiзiонам), управлiння бойовими дiями групи ди-вiзiонiв, видачу донесень на вищестоящi КП i шфо-рмацiю взаемоди сусiдам. 1стотним недолiком в ПУ i ЦР ЗРК С-200А була ввдсутшсть яких-небудь об-числювальних засобiв, розрахунки шформацп для цiлерозподiлу проводились на цифровш обчислю-вальнiй машиш (ЦОМ) каналiв стрiльби , що зб№-шувало час роботи КП.
Канал стршьби мав у своему склащ РПЦ сантиметрового (Н) дiапазону - високопотенцiйну РЛС безперервного випромiнювання 5Н62 (рисунок 1).
Рис. 1 - Антенний пост К-1 РПЦ ЗРК С-200 Основш характеристики РПЦ 5Н62 наведеш в таблиц 2 [8].
Таблиця 2
Основнi характеристики РПЦ 5Н62_
№ з/п Найменування характеристики Значення
1 Дальшсть виявлення та автосупроводження поодиноко! цiлi, км Вузький промiнь: типу Ту-16 типу Мк--17 Широкий промiнь: типу Ту-16 типу Мк--17 380 240 270 186
2 Розрiзнювальна здатнiсть в режимi АС: по дальностi, м по швидкосп, м/с 100 8
3 Ширина дiаграми спрямованосп, град: широкий промiнь вузький промшь 1,4 0,7
4 Потужнiсть випромiнювання у безперервному режим^ кВт 3
5 Час ввдпрацювання даних цiлевказiвки: по кутовим координатам, с по дальносп i швидкостi, с 15 5
6 Рiвень бокових пелюстк1в передавально! антени -27 дБ
7 Час розгортання на пiдготовленiй позицi!, год 10-12
8 Вага: антенний пост К-1, т апаратна кабша К-2, кг 32 10460
9 Максимальна радiальна швидшсть цiлей, що супроводжуються, м/с 1000
10 Мiнiмальна радiальна швидк1сть цшей, що супроводжуються, м/с 100
РПЦ мав середню потужнiсть передавача 3 кВт i чутливiсть приймача 10-17 Вт, що забезпечувало необхiдну дальнiсть виявлення i супроводу навiть надмалорозмiрних цiлей. Вимiр кутових координат цiлей здiйснювався методом одночасного порiв-няння сигналiв (моноiмпульсним методом). При ви-користаннi гостроспрямованих антен (ширина про-меню 0,7о або 1,4о) забезпечувалися висока роз-дiльна здатнiсть i точнiсть вимiру кутових координат [8] .
У перших модифшащях РПЦ 5Н62 використо-вувалися безперервнi сигнали двох видiв: монохро-матичний немодульований (МХ1) i фазокодомаш-пульований (ФКМ), що забезпечували висок1 розрь знюючи здiбностi по дальносп (100 м) i швидкосп (8 м/с).
Проте ФКМ i МХ1 сигнали не могли забезпе-чити обстрiл цiлей з малими (при обстрiлi барожу-ючих цшей або тих, що летять на великих курсових параметрах) або нульовими (ввдбиття вiд шдстила-ючо! поверхш) радiальними швидкостями. Був введений режим частотно! модуляцп зондуючого сигналу, з'явилася можливють обстрiлу цшей при курсових кутах до ±90о (у 1968 р.), попм i до ±102о, а попм i до 180о (при стрiльбi навздогiн по мало шви-дшсних цiлях). Проте, при обстрiлi цшей з малими
ращальними швидкостями в умовах пасивних перешкод (при штенсивному дощ^ снiгу, в штучних пасивних перешкодах) не виручав i ФКМ - сигнал.
До складу РПЦ входили антенний пост (прий-мально-передавальна кабiна) вiдповiдно К-1 апара-тна кабiна (КП зрдн) К-2 засоби автономного елек-тропостачання - кабiни К-20 (ЕСД-200), К-21 (ка-бiна розподiлення) i К-22 (кабiна перетворення на пiдвищену частоту 400 Гц). Ус елементи РПЦ i еле-ктропостачання постiйно модифжувалися.
До складу стартово! батаре! (стартово! позицi! 5Ж51) кожного зенiтного ракетного дивiзiону (стрь льбового каналу 5Ж52) входила [9]: кабша управлшня стартом К-3; шiсть ПУ (з одшею ракетою на кожнiй) типу 5П72 (рисунок 2);
дванадцять заряджаючих машин (3М) 5Ю24, розташованих в укритп i сполучених з ПУ рейко-вими шляхами (спочатку робилося заряджання ПУ за допомогою транспортно-заряджаючих машин, обладнаних електроприводами, за 5-6 хвилин, по-тiм послшовно здiйснювалося перевантаження на обидвi заряджаючi машини 5Ю24; час автоматичного заряджання ПУ зi ЗМ складав двi хвилини);
ЗКР В-860 (5В21), В-860П (5В21А), В-860ПВ (5В21В), в 1967 рощ була прийнята на озброення ракета В-870 з ядерною бойовою частиною РА-6.
Рис. 2 - Ракета ЗРК С-200 на пусковш установц
Основн тактико-техшчш характеристики ПУ 5П72 наведен в таблицi 3 [8].
Таблиця 3
Основнi характеристики ПУ 5П72__
№ з/п Найменування характеристики Значення
1 Вага з хрестовиною, кг 13300
2 Час шдйому на кут старту, с <35
3 Кут старту 48°±1°30'
4 Максимальний час обертання по азимуту на 180°, с <35
5 Габарити в положенш для заряджання, мм - довжина - ширина - висота 7095 2602 3465
Усi ракети ЗРК С-200 розроблялися в ДКБ-2 (потiм Машинобудiвельне КБ "Факел", генераль-ний конструктор П. Грушин). Ракети двостушнчап з радiальним розмiщенням чотирьох твердопалив-них стартових прискорювачiв (5С25 i 5С28), як1 за-безпечують початкову стартову швидк1сть до 660 м/с. Рщинний реактивний маршовий двигун другого ступеня на двох компонентному редкому па-ливi запускався через 3-5 с пiсля старту ракети i скидання прискорювачiв. Маршовий двигун мав
два режими роботи: при стрiльбi в "ближню" зону час роботи двигуна складав 50 с, при стрiльбi в да-леку - 100 с, в загальних випадках максимальна швидк1сть ракети була не менше 1600 м/с. Основш характеристики ракет В-860 (5В21), В-860П (5В21А), В-860ПВ (5В21В) наведеш в таблиц 4 [8, 9].
Основш характеристики ракет В-860 (5В21), В-860П (5В21А), В-860ПВ (5В21В) наведеш в таблищ 4 [8].
Таблиця 4
Основш характеристики ракет В-860 (5В21), В-860П (5В21А), В-860ПВ (5В21В)
№ з/п Найменування характеристики В-860 (5В21) В-860П (5В21А) В-860ПВ (5В21В)
1 Середня швидшсть ракети, м/с при Д=50-100 км, Н=20-35 км при Д=30-70 км, Н=5 км 912-1018 735-870 912-1018 735-870 912-1018 735-870
2 Максимальна швидюсть ракети наприкшщ активно! дшянки, м/с 1700 1700 1700
3 Тип бойово! частини осколочна БЧ осколочна БЧ осколочна БЧ
4 Кльшсть осколшв звичайно! бойово! частини: - вагою 3,5 г - вагою 2 г 21000 16000 21000 16000 21000 16000
5 Вага бойово! частини, кг 217 217 217
6 Тип ГСН 5Г22 5Г23 5Г24
7 Тип радюпвдривача 5Е24Ф 5Е24Ф 5Е23
8 Стартова вага ракети, кг 7000 7000 7000
9 Загальна довжина ракети, м 11,125 11,125 11,125
10 Ддаметр корпусу, м 0,75 0,75 0,75
11 Розмах крил, м 2,52 2,52 2,52
12 Час шдготовки ракети до старту, с 66 66 66
Аеродинамiчне компонування ракети "норма-льне". Рульелерони розташовувалися позаду крил з високою стрiлоподiбнiстю. Напiвактивна радюло-кацшна ГСН забезпечувала високу точнiсть наве-дення на цiль з використанням методу наведення "пропорцiйне зближення" (при стрiльбi на велику дальнiсть на початковш дiлянцi використовувався метод погон з постiйним кутом упередження 35о, що забезпечувало полiт ракети по траектори, що ле-жить переважно в стратосферi (до 30-40 км), а отже, i велику дальшсть польоту). Максимальна даль-нiсть польоту зростала для рiзних модифiкацiй ракет вщ 160 до 300 км, а час польоту - ввд трьох до п'яти хвилин. Шдривання бойово! частини оскол-ково-фугасно! дй' загальною масою 215 кг здшсню-валося неконтактним радiопiдривачем. Стартова вага ракети бшя 7000 кг, кут пiдвищення стрiли ПУ при старп - постiйний 48о, час тдготовки бортово! апаратури до старту - 66 с (у останшх варiантах до 40 с).
Пiсля розпаду Радянського Союзу ЗРК С-200 рiзних модифкацш перебували на озброеннi бага-тьох колишшх союзних республiк [4, 5]. Так, до 2014 року чотири зенггт ракетнi дивiзiони несли бойове чергування в Азербайджанi, у £влахському районi та на сходi Баку. Ршения про виввд !х з екс-плуатацп було прийнято тсля закупiвлi та введения в експлуатацш в 2011 роцi трьох зештних ра-кетних дивiзiонiв ЗРС С-300ПМУ2. Також до 2015 року несли бойове чергування чотири зештних ра-кетних дивiзiонiв С-200 в Республщ Бiлорусь, останнiй з яких знаходився пiд Новополоцьком.
На даний час дешлька зенiтних ракетних ком-плексiв С-200 перебувають на озброенш Республiцi Казахстан, позицп одного з них обладнаш в районi Актау, а ще одного - на швшчному заходi ввд Кара-гаиди. Цiлком можливо, що це найбОльш сучаснi С-200Д, як1 залишились на полiгонi "Сари-Шаган" пi-сля розпаду Радянського Союзу.
В Республщ Туркменiстаи обладнаиi позицй' двох зештних ракетних дивiзiонiв в район аерод-рому Мари. При цьому хоча ЗКР на пускових установках немае, вся шфраструктура ЗРК збережена i РПЦ тдтримуються у працездатному стаиi. Очищен вiд пiску шляхи шд'йду та техичн позицй'.
До к1нця 2013 року ЗРК С-200 перебували на озброенш Повиряних Сил Збройних Сил Укра!ни. Шсля розпаду СРСР в Укра!'н перебувало на озбро-енн бiльше 20 зенiтних ракетних дивiзiонiв С-200. Для пiдтримания боездатного стану ЗРК С-200 на шдприемствах "Укроборонсервюа" були оргаизо-ванi заходи з проведения вщновлювального ремонту та модершзацп. На початку XXI столитя кор-порацiею "Небо Украши" було отримано тактико-технiчне завдания Командування Повiтряних Сил Збройних Сил Украши i виконано перший його етап подготовки до початку освоения i проведения першого етапу ремонту за техшчним стаиом з про-довженням призначеного термiну служби (ресурсу) засобiв виробу 5Ж53В, а саме: "Розробка i затвер-дження нормативно -техшчно! документацй' для початку освоення i проведення першого етапу ремонту за технчним станом засобiв виробу 5Ж53В з
продовженням призначеного термОну служби (ресурсу)", вщповвдно до якого були розроблеш проекти нормативно-технiчно! документации проведений аналiз можливостей ремонтних щдприемств, !х ре-монтна i технологiчна база; був проаиалiзований технчний стаи засобiв комплексiв, що сплановаш для проведения ремонту за технчним станом з продовженням призначеного термОну служби (ресурсу); тдприемства визначили фахiвцiв, що спромо-жш виконувати ремонтнi i налагоджуванi роботи на засобах ЗРК i техично! позицй. Нажаль, на даний час вщповщш ЗРК були згорнутi та знаходяться на зберiгаинi, роботи щодо продовжения призначеного термiну служби (ресурсу) виробу 5Ж53В при-зупинеш [8]. В подальшому було прийняте рiшения щодо проведения ремонту та модершзацп ЗРС С-300ПТ/ПС.
Крiм того, в 50-60-х роках ХХ столитя одноча-сно з виршенням завдань переозброения Вiйськ ППО кра!ни приймалися певнi кроки щодо надання допомоги армiям дружиiм СРСР державам у ство-реннi протиповиряно! оборони. Разом з iншим озброенням i вiйськовою техиiкою !м були постав-ленi ЗРК. Питания оргашзаци вiйськ ППО й форму-вання частин i пiдроздiлiв ЗРВ у цих крашах вирь шувалися зпдно рекомендацiй i при особистiй уча-стi представник1в комаидувания й фахiвцiв Головного штабу й штабу ЗРВ ППО Радянського Союзу. За основу використовувалися положения й принципи оргашзацп протиповиряно! оборони, що дiяли в вiйськах ППО ЗС Радянського Союзу. По-чинаючи з 70 рок1в ХХ столитя i по 1991 рiк ЗРК С-200В постачався до 8 кра!н свиу: Болгарп (2 ЗРК С-200ВЕ, 27 ЗКР В880Е), 1рану (1 ЗРК С-200ВЕ, 48 ЗКР В880Е), КНДР (2 ЗРК С-200ВЕ, 79 ЗКР В880Е), Шви (8 ЗРК С-200ВЕ, 141 ЗКР В880Е), Шмецькш Демократична Республiцi (4 ЗРК С-200ВЕ, 166 ЗКР В880Е), Республщ Польща (2 ЗРК С-200ВЕ, 45 ЗКР В880Е), Сршсьюй Арабськ1й Республiцi (8 ЗРК С-200ВЕ, 164 ЗКР В880Е), Чехословаччиш (3 ЗРК С-200ВЕ, 43 ЗКР В880Е) [5].
Розглядаючи досввд застосування даних ЗРК за кордоном, необхвдно ввдзначити, що 8 ЗРК С-200ВЕ, як1 були поставлен в ЛОвш, були знищенi при нанесенш авiацiею НАТО упереджених ударiв. Саме тому, в подсумку, лОвшська система ППО була подавлена, не спричинив шякого спротиву засобам повиряного нападу.
В Республщ Польща на даний час С-200ВЕ несе бойове чергування у Захвдноморському вое-водстш на узбережж1 Балтшського моря, прикрива-ючи Варшаву. Продовжують нести бойове чергу-ваиня ЗРК С-200ВЕ i в КНДР. В якому технчному стан знаходяться швичнокорейсьи комплекс неведомо, але в районах !х розмщення обладнат ба-гато чисельт хибш позицй та дислоковат батаре! зештно! артилерп. КрОм того, в 1раш продовжуеться експлуатащя даного комплексу з використанням незвично! схеми розмщення на вогневих позищях, коли на кожиий РПЦ припадае всього двО пусковО установки з ракетами. Враховуючи стацюнаршсть комплексов та вщсутшсть мобшьносп С-200, на початку ХХ1 столитя за участю шоземних фах1вщв
був розроблений мобшьний BapiaHT комплексу, де nycKOBi установки та апаратш кaбiни були розташо-ваш на бaзi високо! прохiдноcтi (на приклад, типу МАЗ-543).
Крiм того, для тренування пiлотiв США провели закутвлю вciх зрaзкiв ЗРК, як були на озбро-eннi на той час в Радянському Союз^ в тому чиcлi був закуплений ЗРК С-200.
Висновок. Таким чином, проведений военно-icторичний анал1з напрямшв розвитку ЗРС дальньо! дй' С-200 з друго! половини ХХ столптя показав шляхи модершзацп та основш технiчнi рiшення, якi були реал1зоваш для пiдвищення ефективноcтi за-стосування комплексу при боротьбi з сучасними та перспективними ЗПН. Можна впевнено стверджу-вати, що при достатньо обмеженому розповсю-дженнi та малому бойовому доcвiдi порiвняно з ЗРК С-75 i С-125, комплекс С-200 залишив помгт-ний cлiд в ютори вiйcьк ППО крани. До того ж, на в1дм1ну ввд нашо! держави, у вiйcькaх ППО ряду кран cвiтy комплекси С-200 ще будуть перебувати в експлуатацп, прогнозовано, до 2025 року.
Список лггератури
1. Слипченко В.И. Войны шостого поколения. Оружие и военное искусство будущего / Слипченко В.И. - М.: Вече, 2002. - 384 с.
2. Демидов Б.А. Системный анализ вооружения и военной техники. Кн. 1. / Демидов Б.А.- Харьков: ХВУ, 1994.- 366 с.
3. Крижний А.В. Прогнозування ^3BroBÎ4HOcri парку зештних ракетних комплекс1в (систем) щд час екс-плуатацц за технчним станом / А.В. Крижний, П.В. Опенько // Наука i оборона. - 2012. - №1. - С. 50 - 54.
4. Опенько П.В. Огляд свгтових тенденцш розвитку зенгтного ракетного озброення/ П.В. Опенько, В.В. Ткачов, П.А. Дранник // Збiрник наукових праць "Досвщ застосування збройних сил у свгто-вих вiйнах i военних конфл1ктах ХХ - початку ХХ1 ст.:тенденцй' та закономiрностi". - Кол. автор. За ред. С.В. Сидорова - Матерiали мiжвузiвського наук.-практ. семiнару (м. Кшв, 25 травня 2017 р.), випуск 6. - К.: НУОУ, 2017. - С. 115 - 118.
5. Линник С. ЗРК С-200 в XXI веке / С. Линник // Военное обозрение: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://topwar.ru/91372-zrk-s-200-v-xxi-veke.html.
6. Проектирование зенитных управляемых ракет / Под ред. И.С. Голубева и В.Г. Светлова. - Изд. Второе перераб. и доп. - М: МАИ, 2001. - 732с.
7. Эскизный проект системы зенитного реактивного управляемого оружия (С-200). - КБ №1. - 1959. -202 с.
8. Общие сведения о зенитном ракетном комплексе С-200 и устройство ракеты 5В21А: Учебное пособие. - М.: Воениздат, 1972. - 176 с.
9. Стартовая позиция 5Ж51В (5Ж51). Техническое описание и инструкция по эксплуатации. Часть четвертая. Альбом рисунков. - М.: Воениздат, 1978. -102 с.
