CC BY
1Водные мениски в таком капилляре способны выдержать повышенное давление за счет изменения кривизны во всех менисках.
Выдавить воду из такой удивительной трубочки очень тяжело. Можно попробовать придать дополнительное давление в нее с одного конца. Однако при этом все мениски, обращенные вогнутостью навстречу воздушному давлению, начнут более заметно прогибаться, и менисковые водо-удерживающие силы будут еще более возрастать. Вода оказывается «защемленной» в таких «жаме-новских цепочках». Можно попробовать добавить сверху в такой капилляр еще воды, но она не будет в него впитываться, и водное давление выдержат менисковые силы «жаменовских цепочек». Получается, что такого рода «жаменовские цепочки» могут служить водонепроницаемым (слабопроницаемым) экраном.
Описанный выше эффект проявляется при поглощении бурового раствора, что также приводит к его уменьшению.
Как показало промышленные испытания его, при бурении скважин насильно дренированных месторождениях (в частности месторождения Би-нагади), поглощающая способность пласта резко
уменьшилась, что говорит об эффективности его применения.
Список литературы
1. Проведение изоляционных работ в поглощающих скважинах без подъема бурильной колонны// Р. X. Мансуров, С. А. Кашапов, Ф. Ф. Ах-мадишин, Б. М. Курочкин. - Нефтяное хозяйство, 1993, №2, с. 16,
2. 8. Ферщтер А.В., Бутин А.И. Опыт изоляции поглощающих пластов в интервале 2700-4800 м. - РНТС «Бурение», М.: ВНИИОЭНГ, 1973, № 8, с 5.
3. Определение давлений «утечки» и гидроразрыва горных пород// B.C. Семенякин, М.В. Се-меняк, П.В. Семенякин, П.В. Ботвинник. - Нефтяное хозяйство, 1998, №12, с.8-10.
4. www. info @,hitechfluid. com
5. Ш.К.Гиматуддинов. "Физика нефтяного и газового пласта". Издательство "Недра", г. Москва 1971, 309стр.
6. Ф.Р.Зейдельман. "Мелиорации почв". Издательство Московского университета, г. Москва 2003.
Пересоляк В.Ю.
к.н. з д.у., доцент, зав1дувач кафедри землевпорядкування та кадастру Ужгородський нацгональний унгверситет, м. Ужгород
Карабтюк М.М. маггстрант
АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ВИСОКОГ1Р'Я РАХ1ВСЬКОГО РАЙОНУ 3AKAPnATCbKOÏ ОБЛАСТ1 (НА ПРИКЛАД1 ЧОРНОГ1РСЬКОГО ТА СВИДОВЕЦЬКОГО ЛАНДШАФТ1В)
ASPECTS OF THE USE OF HIGHLANDS OF RAKHIV DISTRICT OF ZAKARPATTYA REGION (FOR EXAMPLE CHORNOGORSKIY AND SVIDOVETSKIY LANDSCAPES)
Peresolyak V.
PhD in public administration, Associate Professor, Head of land management and cadastre
Uzhhorod national university, Uzhhorod Karabiniuk M.
undergraduate
АНОТАЦ1Я
Вивчено сучасний стан господарського використання високогiр'я 4opHoripcbKoro та Свидовецького ландшафгiв, дослiджено основнi аспекти та проблеми використання високогiрних природних територiа-льних комплексiв, а також структуру земельних упдь. Проаналiзована загальна тенденцiя використання земельних угiдь ландшафпв в рамках аналiзу даних Форми №6-зем Рах1вського району на основi групування земельних угiдь за класифжащею 1нституту Землеустрою УААН на три групи: агроланд-шафтна, середовищестабiлiзуюча та селггебна.
Результати дослiдження в подальшому повиннi лягти в основу розробки ново! концепцй' використання високопрних ландшафтiв на основi еколого-ландшафтно! оргашзацп територй' альпшсько-субальпiйського високогiр'я Рах1вського району на прикладi Чорногiрського та Свидовецького ланд-шафтiв.
ABSTRACT
Modern condition of highlands economic usage of Chomogorskiy and Svidovetskiy landscapes had been studied, investigated the main aspects and problems of high-mountain natural territorial complexes and the structure of lands. Using general trend of land landscapes based on Rakhiv district 6-zem form data and classification of the Institute of Land management UAAS into three categories: agrolandscape, stabilizing environment and residentialhad been analyzed.
The results of the study, based on ecological and landscape organization of the alpine-and subalpine highlands of Chornogorskiy and Svidovetskiy landscapes, should form the source of new concept of alpine landscapes usage in future.
Ключовi слова: високопр'я, Чорнопрський ландшафт, Свидовецький ландшафт, природш терито-рiальнi комплекси, господарська дiяльнiсть, використання.
Keywords: the highland, Chornogorskiy landscape, Svidovetskiy landscape, natural territorial complexes, economic activity, usage.
Постановка проблеми. При проведенш земельно! реформи та тепершньому економiчному сташ нашо! держави важливим елементом еконо-мiки являеться рацюнальне використання вах природних ресурав, як! можуть бути використаш для задоволення потреб населення та реалiзацii загальнодержавних цiлей. Високогiрнi територп мають деякi особливостi, якi впливають на специ-фiку !хньо! експлуатацп (наприклад: важкодоступ-нiсть, значнi температурш перепади, розчленуван-ня рельефу, тощо).
Питання сталого розвитку гiрських репошв пiднiмалися на мiжнароднiй конференцii "Гори i люди (у контекстi сталого розвитку)", що ввдбу-лась 14-18 жовтня 2002 року у м. Рамв (Закарпат-ська обл.). У и роботi взяли участь вщповщальт працiвники Мiнекоресурсiв Украши, обласних державних адмiнiстрацiй, науковцi, представники органiв мюцевого самоврядування та громадськос-тi з Украши, Польщi, Угорщини, Швейцарii, Чехи, Румуни, Словаччини, Росii та шших кран -загалом 220 чоловш, що пiдкреслюе актуальнiсть проблематики. Значно! уваги було придiлено пи-танням рацiонального використання ресурсiв високопрних територiй, в результатi чого була ви-значена необхiднiсть наукових обгрунтувань та нових рекомендацiй щодо забезпечення шдвищен-ня продуктивностi екосистем, розробки еколопчно та економiчно ефективних систем збалансованого господарювання i досягнення на цш основi еколо-гiчного, економiчного i соцiального балансу. Також визнано доцiльним проведення суцiльного ландшафтно-еколопчного картографування Укра-шських Карпат, в тому чи^ Чорногiрського та Свидовецького ландшафпв, в масштабi 1:200 000 (1:100 000) на базi Г1С технологiй [2].
Ведення будь-яко! господарсько! дiяльностi на територii високогiр'я потребуе з'ясування всiх
особливостей формування та функцюнування гео-комплексiв, дослiдження 1'хшх взаемозв'язкiв, ви-вчення наслiдкiв втручання людини на цi зв'язки та на природш комплекси загалом.
Вивчення сучасного стану господарського використання високопр'я Рахiвського району повинно проводитись на репрезентативних високоп-рних територiях, якi в максимальнiй мiрi переда-ють всi особливостi функцюнування високопрних природних територiальних комплексiв та !х дина-мiку. Тому дощльним е проведення дослiджень на найвищих гiрських масивах Украшських Карпат, а саме Чорногiрському та Свидовецькому. Вивчення сучасного стану господарського використання високопр'я Чорнопрського та Свидовецького ландшафта, дослщження основних аспектiв та проблем використання високопрно-полонинських природних територiальних комплексiв в подальшому дасть змогу попередити негативнi наслщки антропогенного впливу, а також дозволить розро-бити такi моделi використання природних ресурав, при якому будуть оптимально задоволенi потреби населення, але це використання буде еколопчно безпечне i сам ж геокомплекси будуть збережеш. Адже, протягом тривалого часу значна еколопчна та соцiально-економiчна роль гiрських репошв у багатьох кранах не визнавалась або применшувалась. Тому сьогоднi на порядку денному гостро стоять питання антропогенного нава-нтаження на прсьш екосистеми, пiдвищення рiвня життя мюцевого населення, збереження величез-ного природного ресурсного потенщалу та культурного спадку горян [2].
Анализ попередн1х дослгджень та публгка-цш. Детальне вивчення аспекпв використання високогiр'я Чорнопрського та Свидовецьокого ландшафпв та аналiз структури угiдь ранiше не проводили. Окремi дослiдження стосувались ви-
вчення деяких напрямшв використання високопр-них ПТК та вивчення результапв впливу антропогенного навантаження.
Дослвдження особливостей господарювання на високопрних територ1ях Закарпаття почалось на початку XX ст. Е. Еганом (1901), який вивчав особливосл оргашзацп альського господарства Закарпаття та шляхи його оптим1заци. Е. Еган за-значав низьш потенцшш можливосп у сфер1 використання високопр'я та !хню "бщтстъ", як земельного ресурсу. Разом з тим висвилював необхщ-нють в удосконалеш системи господарювання та важливють ресурс1в високопрних природних те-ритор1альних комплекс1в для життя мюцевого населенна [4].
Дослвдження структури рослинносп 1 спос1б господарювання на Свидовецькому масив1 проводив I. Краль (1927). Дослщження традицшного скотарства Укра!'нських Карпат проводив М.П. Тиводар (1994), який значно! уваги придшив ви-вченню оргашзацп полонинського господарства на високопрних територ1ях, в тому числ1 Чорногори 1 Свидовця. Значною м1рою визначив стан 1 мюце скотарства на високопрних територ1ях в систем1 альського господарства мюцевого р1вня в вторичному розр1з1 за перюд друго! половини Х1Х -першо! половини ХХ ст. М.П. Тиводар проаналь зував структуру, функцюнування та оргашзацшш форми скотарства в залежносп ввд природно-географ1чних умов [17].
К.А. Малиновський (1984) пров1в анал1з ди-нашки дигресп бюгеоценотичного покриву на контакт! люового 1 субальпшського поясу в Чорно-гор1, одним 1з фактор1в впливу було визначене по-лонинське господарство [3]. Окр1м цього, К.А. Малиновський (2003) дослвджував стан Карпатсь-ких полонин, найпоширешш1 на полонинах типи рослинносп, !хне походження, продуктившсть 1 кормову цшшсть, при чому значну увагу придшив вивченню полонин Чорнопрського та Свидовець-кого ландшафпв. В результатах дослвджень наго-лошувалось на вторинному походженш фгтоцено-з1в 1 заходах, спрямованих на оргашзацш пасови-щного господарства [10].
Вивчення структури земельних упдь регюна-льних ф1зико-географ1чних одиниць та окремих природних територ1альних комплекс1в Украшсь-ких Карпат, в тому числ Чорнопрського та Сви-довецького ландшафту, проводив А.В. Мельник (1999). Його дослщження в напрямку землекорис-тування головно стосувались анал1зу чиннишв антропогенно! модиф1кацп ландшафтних комплек-ав та !х еколопчного стану, як наслщку структури земельних упдь та характеру землекористування [12].
Полонинське господарство Гуцульщини в другш половиш Х1Х-першш третиш ХХ столиъ, з ус1ма сво!ми проблемами, стали об'ектом досль дження В.М. Клапчука (2009). Анал1з проблематики проводився в юторичному розр1з1 та включаючи сощально-економ1чш аспекти. В.М. Клапчук за-значав, що "Гуцульщина волод1е великим потенць алом полонин... . Необдумане полонинське госпо-
The scientific heritage No 9 (9),2017 дарство привело до запустiння високопрних пасо-вищ, !х забруднення, виснаження та заростання непродуктивними рослинами" [7, с.120].
Дослiдження стану полонинського господарства на захщнш частинi високопр'я Чорнопрського ландшафту в просторово-часовому аспекп, його впливу на екологiчний стан геокомплекав, дина-мiку верхньо! меж1 лiсу в результатi господарювання проводили М. Троль та I. Сггко (2006, 2008).
Екологiчнi аспекти рекреацшного використання Чорногiрського масиву Укра1нських Карпат та високогiр'я зокрема, вивчали I.M. Койнова, 1.Б. Койнова, В.П. Матвив (2005). Дещо шзшше I. Б. Койнова, I.M. Рожко (2009) проводили дослвджен-ня насладив антропогенного впливу (поселенсько-го, люоексплуатацшного, пасовищного, рекреа-цiйного, транспортного, бело!дного) на природнi комплекси Чорногiрського масиву. Найб!льшого впливу високогiрнi ландшафтнi комплекси зазна-ють ввд пасторального (пасовищного) використання, а також в результат рекреацшного наванта-ження [9]. Загальш аспекти використання та спе-цифiка господарського освоення територй' Чорнопрського ландшафту зазначеш роботi I.M. Рожко, В.П. Матвив, В.П. Брусак (2011). М.О. Те-рлецький (2013, 2014) вивчав проблематику збала-нсованого природокористування на гiрськиx тери-торiяx на приклад! Чорногiрського масиву та шляхи оптим!зацп природокористування на загальних засадах.
Оцiнкою екологiчного стану високогiрниx озер Свидовецького масиву, як об'екпв рекреацп на данiй територп, займався О. Антошик (2014). Для згаданих об'екпв було визначено iндекс ан-тропопресп - оцiнка слiдiв туристично! дiяльностi, пасовищного господарства, кiлькостi смiття, виру-бування лiсу, стежково! мереж!, а також подаш рекомендацп щодо мш!м!заци антропогенного впливу, охорони озерних екосистем та можливос-тей розвитку екотуризму на цш територй' [1].
В.Ю. Пересоляк, Р.В. Пересоляк (2014) вва-жають екотуризм як науково-тзнавальний вид сшьського зеленого туризму, характерний для сшьських мюцевостей i сш, розташованих у межах територш нацюнальних парков, заповвдних зон, природних парков де передбачено ввдповвдш об-меження щодо навантажень на територш та рег-ламентовано види розважального ввдпочинку. Одним !з важливих напрямшв сощального розвитку сшьських населених пункпв е заняття зеленим туризмом мюцевого сшьського населення [20].
М.М. Карабшюк (2016) вивчав сучасний стан та перспективи розвитку еколопчного туризму в альпшсько-субальпшському високопр'1 Свидовецького ландшафту, проанал!зував основш рекреа-цшш аспекти ландшафту, як одного !з напрямшв використання високопрно! територй'. Найб!льшо! уваги М.М. Караб!нюк прид!лив анал!зу розм!-щення туристичних маршрут!в в межах високопр'я Свидовця та шлях!в роззосередження антропогенного навантаження по всш високог!рн!й територй' ландшафту [6].
Постановка завдання. Для подальшого гос-подарського використання альпшсько-субальпiйського високопр'я Чорногiрського i Свидовецького ландшафтiв та розробки ix еколо-го-ландшафтно! оргашзацп необхвдне детальне вивчення особливостей використання високопр-них територiй, дослiдження основних аспекта та проблем використання, а також вивчення сучасно! структури земельних упдь.
Виклад основного матерiалу. Рах1вський район - адмiнiстративно-територiальна одиниця Закарпатсько! областi, яка розмiщена на крайньо-му пiвденному сxодi областi. Населення становить 91 726 осiб (на 1.08.2013). Площа району 1892 км2 , з районним центром у mori Рах1в. Район розта-шований у найбiльш високогiрнiй частинi Укра!н-ських Карпат. На пiвночi височать Привододшьш (Внутрiшнi) Горгани, на заxодi — Свидовець, на пiвнiчному сxодi — Чорногора (гiрськi частини Полонинського хребта), на швдш — Раxiвськi гори.
Чорногора та Свидовець е найвищими прсь-кими масивами в Украш. Високогiр'я Чорногори з швшчного заходу на пiвденний сxiд, починаючи вiд повнiчно-заxiдниx сxилiв г. Петрос до твден-но-схвдних сxилiв г. Пш 1ван Чорногiрський, мае протяжшсть майже 25-30 км. В такому ж напрямi простягаеться високогiр'я Свидовецького масиву, яке мае протяжшсть близько 20-25 км. Воно почи-наеться ввд хребта Шанта до Урду-Флавантуч. Схили обидвох гiрськиx масивiв розчленоваш з
чггко вираженими давньольодовиковими формами рельефу. Гiрський масив Чорногора - основний системоформуючий елемент групи давньольодо-виково - високополонинських флшових ландшаф-тiв Укра!нських Карпат [18, с. 5]. По Головному хребту проходить вододш мiж басейнами рiчок Пруту i Чорного Черемошу з одного боку та Чор-но! i Бшо! Тиси з другого. Водночас по вододiлу проходить межа 1вано-Франк1всько! та Закарпатсько! областей. В порiвняннi з Чорногорою, оро-графiя Свидовецького масиву е складшшою. В його межах чiтко видiляються головнi хребти Ап-шинець, Свидовець i Урду-Флавантуч, в межах яких висоти коливаються 1650-1881 м. н.р.м. По головнш осi (головних хребтах) масиву спостерь гаються невелик! перепади м1ж вершинами i седловинами, що сприяе прохщносп i доступносп. Для Свидовця характерш значш морфолопчш вь дмшносп м!ж швшчною i твденною макроекспо-зищею. На твшчному макросхил! глибоко вр!заш давньольодовиков! форми (кари, цирки), а твден-ний макросхил ускладнений глибоковр!заними ерозшними лшками м!ж якими на твдень вщхо-дять вщроги головного хребта ("плайки"): Урду, Флантус, тощо.
Зпдно ф!зико-географ!чного районування А.В. Мельника, Чорнопрський i Свидовецький !ндивщуальш ландшафти разом i3 Братк1вським ландшафтом утворюють Свидовецько-
Чорнопрського район Високопрно-Полонинсько! обласп (див. Рис. 1). [12].
Рис. 1. Положения Чорногiрського та Свидовецького ландшафтiв у cucmeMi фiзико-географiчного районування Укратських Карпат (за Мельник А.В., 1999)
Високопрш територп Свидовця i Чорногори складають близько 90-95% всього високопр'я в межах Раxiвського адмшстративного району. Хо-ча частина ландшафта виходить за меж1 адмшют-ративного району, проте, ix високогiр'я в бiльшiй мiрi знаходиться в межах Рах1вського адмшстра-
тивного району. Тому дослвдження структури земельних упдь високопрних територiй обидвох ландшафта, а також аналiз динамiки високогiрниx упдь тiсно пов'язаний iз загальними тенденцiями розвитку галузей господарства, зокрема полонин-ського, в Раxiвському районi загалом.
Рис. 2. Ландшафтна структура Рахiвського району (за Мельник А.В., 1999)
В1дпов1дно до наукових розробок 1нституту Землеустрою УААН, ще в 1986 р. територш адмь шстративно-територ1ально1 одинищ об'еднують в три групи земель. Це дозволяе проводити анал1з не лише окремих упдь, а также структуровано вс
категорп земель та дае можливють бачити динамь ку сшввщношення цих категорш. Нами видшено та обчислено площ1 трьох груп земель Рах1вського району: агроландшафтна (с/г), середовищестабш-зуюча, селиебна (див. Табл. 1).
Таблиця 1
Структура ландшафтного використання земель Рахiвського району (за матерiалами «Форма 6 -Зем» на територм Рахiвського району ЗакарпатськоТ облает! в розрш 2013-2015 рокчв)
Площа угiдь, га
Структура 2013 р. 2014 р. 2015 р.
Категорiя земель
земельних угщь окремих упдь загальна площа, % окремих упдь загальна площа, % окремих упдь загальна площа, %
Агроландшафтна (с/г) Сшьсько- господарськi земл1 36234, 6052 36234, 6052 (19,150%) 36232, 8298 36232, 8298 (19,150%) 36020, 8197 36020, 8197 (19,037 %)
Люи та шш1 л1совкрип площ1 147231, 2433 147231, 2433 147228, 8738
Середови-ще- Ввдкрип заболочен зем-л1 5,2000 150617, 396 5,2000 150618, 376 5,2000 150605, 4921
стабшзую-ча В1дкрит1 зем-л без або з незначним рослинним покривом 2185,9327 (79,603 %) 2186,9127 (79,604 %) 2181, 8795 (79,597 %)
Води 1195,0200 1195,0200 1189, 5388
Селиебна Забудоваш земл1 2357,9988 2357,9988 (1,246 %) 2358,7942 2358,7942 (1,247 %) 2583, 6882 2583, 6882 (1,366 %)
Загальна площа PaxiBCb- 189210,0000 га (1 892,1 км2)
кого району
Зпдно нашого аналiзу динамiки показнишв площ усiх категорiй земель в межах Р^вського району (див. Табл. 1) можна стверджувати, що найбшьших змiн структура угiдь та ввдповщно спiввiдношення категорiй земель зазнали протягом 2014-2015 рокiв. В перiод 2013-2014 рошв агро-ландшафтна група земель втратила 1,7754 га, натомить збiльшилась у площi середовищестабш-зуюча та селiтебна групи на 1,02 га та 0,7954 га вщповвдно. Рiзкого зменшення площi с/г упдь зазнали протягом 2014-2015 рошв, а саме 212,0101 га свое1' площг Головне скорочення площ зазнали с/г упддя: рiлля (117,2163 га), сшожап (30,543 га) та пасовища (35,3752 га) (див. Табл. 2).
Зменшення площi зазнали i землi середовище-стабiлiзуючоi групи в розмiрi 12,8839 га. Нато-мiсть площа групи селiтебних земель збiльшилась на 224,894 га.
Найбшьш негативного антропогенного впли-ву на високогiр'я всього Рамвського району мае господарювання у сферi агроландшафтно1' (с/г) групи земель, а саме полонинського господарства. Тому е доцшьним розглянути склад всього комплексу альськогосподарських угiдь Рахiвського району, визначити мюце земельних угiдь прських пасовищ та проаналiзувати !хню динам^.
Загалом полонинами називають безлiсi вер-шини гiр та хребтiв, вкрип трав'яною, чагарнико-вою та мохово-лишайниковою рослиншстю. 1м властивi холодний i вологий клiмат, короткий i дощовий вегетацшний перiод, довга i багатосшж-на зима. Загальна площа полонин у схвднш частинi Карпат близько 50 тис. га., в тому числ в Чорно-горi (включеш площi полонин Чорногори в межах 1вано-Франшвсько1' областi) - 16 тис. га, Свидовця (включенi площi полонин Свидовця Тячiвського р-ну Закарпатсько1' областi) - 8 тис. га [10].
Таблиця 2
Склад сшьськогосподарських уг1дь Рахiвського району (за матерiалами «Форма 6-зем» на терито-рiю Рахiвського району ЗакарпатськоТ областi в розрiзi 2011-2016 рошв)
Сшьсько-господарськi угiддя
Площа с/г упдь, га
2011 р.
2012 р.
2013 р.
2014 р.
2015 р.
2016 р.
Рiлля
1990,4312
1990,5312
1990,5312
1989,8673
1872,6510
1872,6510
Багаторiчнi наса-дження (сади)
190,3796
190,3796
190,3796
190,3796
216,0801
216,0801
Сшожап
19199,4716
19199,0899
19199,0899
19198,3399
19167,7969
19166,1670
Пасовища
всьо-го
14281,3092
14280,4743
14277,4864
14277,4864
14242,1112
14242,1112
з них -йрсьт
10268,3539
10267,6040
10264,6161
10264,6161
10264,6161
10264,6161
Щд господарсь-кими будiвлями i дворами
96,8522
97,0927
97,0310
96,6695
93,0456
93,3286
Шд господарсь-кими шляхами i прогонами
478,9553
478,9553
478,8671
478,8671
426,7862
426,7216
Iншi
1,2200
1,2200
1,2200
1,2200
2,3487
2,3487
Всього
36238, 6191
36237, 7430
36234, 6052
36232, 8298
36020, 8197
36019, 4082
Аналiзуючи склад альськогосподарських упдь Раxiвського району (див. Табл. 2), виявлено, що шльшсш показники бшъшосп угiдь протягом цих рошв е стабшьними, окрiм перiоду 2014-2015 рошв. Натомють, значною динамiкою характеризуются пасовища. 1з всix пасовищ статус прських мають пасовища бшьше 71 %. Згiдно подано! Таб-лицi 2 угiд,дя гiрськиx пасовищ зменшуються за сво!ми площами. Якщо iз 2011 до 2012 рошв ix площа зменшилась на 0,7499 га, то iз 2012 до 2013 рошв цей показник вже складав 2,9879 га. Таю показники можуть говорити про зменшення поту-жносп полонинського господарства та про розви-ток процесу вiдновлення природних ландшафпв в лiсовому поясi.
Через ктматичш особливостi та значне розч-ленування рельефу у структурi сiльськогосподар-ських угiдь вiдсутнi орнi землi. Отже, головно те-риторiя високогiр'я Рахiвського району, а точнiше Чорногiрського та Свидовецького ландшафтiв, використовуеться в галузi полонинського (пасторального) господарства, для якого характерне дов-готривале випасання худоби на безлiсих дiлянках вище верхньоi межi лiсу, тобто в межа альпшсько-субальпiйського високогiр'я. Тим не менше, функ-цiонально полонинське господарство псно пов'язане iз висотною мюцевютю крутосхилого ерозiйно-денудацiйного лiсистого середньогiр'я, яка знаходиться гшсометрично нижче. В межах люового поясу розташованi будiвлi (ста', стша, огорожi) полонинського господарства в результат!
необхадносп доступу до деревини для буд1вництва та загопвл! дров, а також кращого захисту вщ не-гативних погодних явищ. На мюцях вирубки Мсу, зб1льшуючи вторинш (шслялюов1) луки головно використовують для загопвт сша та випасу велико! рогато! худоби. Зг!дно сл!в Е. Егана "С! кар-патсьш верховини були колись пралюом. Т! (гуцу-ли) (пояснения наше), що викорчовували л!с ! створили тут упддя..." [4, с. 39], можна твердити, що штучне розширення площ для випасання вщ-бувалось вже в Х1Х ст. Лише невелика частина пасовищ розташоваш в рослинному пояс! природ-них альп!йських лук!в, натомють б!льш!сть були створен! шляхом очищення субальп!йських чагар-ник!в ! лгав [21].
За висотою г!р ! поясами рослинност! полони-ни под!ляються на два типи: перший тип полонин розташований лише в субальпшському пояс!, дру-гий - в субальпшському та альпшському поясах [10]. За щею класиф!кац!ею полонини Чорнопрсь-кого та Свидовецького масив!в вщносяться до другого типу, вершини яких перевищують 1800 м н.р.м., на яких сформований альп!йський пояс рослинност!.
Випасання худоби безпосередньо на альпшсь-ко-субальпшських луках Чорногори та Свидовця супроводжуеться зменшенням бюмаси через по!-дання та витоптування, зм!ною видового складу рослинност!, руйнуванням дернини, створенням м!кроуступ!в ! вибо!н, ущ!льненням грунту, поси-ленням ерозшних процес!в тощо. При штенсивно-му випас! худоби з екосистеми регулярно вилуча-ють суттеву частку первинно! продукц!!. Внасль док цього зм!нюеться не т!льки склад б!оти, але й кшьшсть в!дмираючо! ф!томаси, що потрапляе в б!олог!чний кругооб!г, змшюеться структура грунту, понижуеться надходження поживних речовин у грунт. Насл!дки такого впливу деколи проявля-ються не вщразу, але ефект накладаеться ! зумов-люе до суттевих деградацшних процес!в, здебшь-шого у випадку !нтенсивного випасу [9].
Випас худоби в комплекс! з вирубуванням дерев для господарських потреб визначеш як головн! причини дестабшзацп еколог!чно! ситуац!! в при-полонинських л!сах та кривол!ссях, порушення структури ! втрати !хньо! водорегуляц!йно! та гру-нтозисно! функц!й [8].
Випасання проводиться вздовж Головного во-додшьного хребта Чорногори, на полонинах до-вкола г. Петорос, таких як Менчул, Конец, Ше-шул, Гарменеска, Говческа, Ступи, Шумнеска та шших. Випасання в!дбуваеться нав!ть у буфернш зон! Карпатського б!осферного заповщника (КБЗ) на схилах г. Туркула, Гутин-Томнатика та в кар! оз. Бребенескул. Це е насл!дком недосконалого зонування територ!! КБЗ та значним неузгоджен-ням !з функц!онуванням полонин мюцевого зна-чення. На територ!! Свидовецького ландшафту випасання проводиться як з твденного, так ! з тв-н!чного макросхилу. Найб!льшими полонинами е: Флантус, Керчея, Урда, Ярошеска, Косовська, Ге-решаска, Апецька, Татульський Грунь, Крачунес-ка, Стеришора та шшг
В!д початку штенсивного випасу на субаль-п!йських луках знищено ц!лий пояс смерекових л!ча у п!вденно-зах!дн!й частин! Чорногори, тобто макросхил! який в межах Рах!вського району та п!вденних схилах Свидовця [8].
Для розширення площ пасовищ в!вчар! випа-лювали чагарниковий i чагарничковий покрив на схилах Головного Чорнопрського хребта, а також на шших д!лянках, що призвело до зменшення популяц!й ял!вцю сиб!рського (Jumperussibirics), чорниц! (Vacciniummyrtylis), сосни г!рсько! (Pinusmugus), !сландського моху (Cetrariaislandica) та червонокнижних вид!в. Тепер !нтенсивн!сть випасання зменшилась, i на схилах спостер!гають-ся процеси вiдновлення рододендрона карпатського (Rhododendronkotschi), тирлича жовтого (Gentianalutela) [9].
Припинення руйнуванню структури альпiйсь-ко-субальпшських фiтоценозiв чорног!рського i Свидовецького ландшафпв можна досягнути за-вдяки чггкому розмежуванню л!с!в в!д пасовищ i дотриманню в них особливих правил господарю-вання. До недавнього часу головних !з таких правил вважали впровадження загiнноl системи випасу як основи рацюнального пасовищного госпо-дарства на полонинах [8], але у зв'язку !з зменшенням погол!в'я овець та загальному зане-паду полонинського господарства в Раx!вському райош, пiдтвердженням чого е данi структури с/г уидь (табл. 2), потреба у нш втратила свою актуа-льн!сть.
окр!м полонинського господарства, природш територiальнi комплекси високог!р'я Чорног!рсь-кого та Свидовецького ландшафпв активно екс-плуатуються в рекреацй'. Зважаючи на факт, що вони е найвищими прськими масивами нашо! держави, з огляду природного рiзноманiття, при-датносл до рекреацiйного використання в р!зш пори року, то вони користуються значною популя-рн!стю серед туриспв та рекреантiв. Використання геокомплексiв в рекреацшних ц!лях зменшуе нега-тивний вплив на !хн!й екологiчний стан та загаль-не функцiонування, але також мае ряд недолЫв.
Будь-який антропогенний вплив супроводжу-еться втручанням у функцiонування геокоплексiв. При значнш к!лькост! вiдв!дувачiв високог!р'я Чорногори та Свидовця продовжуеться дигрес!я рослинного покриву та витоптуванням, а також розвиток лшшно! ерозй'. На м!сцях проходження найпопулярн!ших туристичних маршрут!в, напри-клад: по Головному Чорног!рському хребту на Говерлу, маршрут через Петрос на Говерлу та !н-ш!, продовжуеться розвиток стежково! дигресй', поширення яко! носить загрозливий характер, оск!льки це переважно територй' природо-запов!дного фонду (Чорнопрський запов!дний ма-сив КБЗ).
Найвищу частину Свидовецького ландшафту з вершинами Близнищ в!дносяться до Свидовецького запов!дного масиву Карпатського б!осферно-го заповщника (КБЗ). По територй' масиву проходить декшька туристичних маршрупв, як! в основному сконцентроваш в сх!днш його частин!,
The scientific heritage No 9 (9),2017 тобто в межах КБЗ. На цш дiлянцi розроблено 4 екотуристичш маршрути загальною протяжнiстю 89,4 км: 1 - «КПП КБЗ „Юсва" - пол. Флантус - г. Близниця» протяжнiстю 6,3 км; 2 - «КПП ,,Свидовець"- пол. Драгобрат - КПП ,,Драгобрат" -оз.Герешеска» протяжнiстю 15,5км; 3 - «КПП ,,Кевелiв" - потiк Гропинець - пол. Гропа - г. Бли-зниця - КПП ,,Драгобрат" - оз. Герешеска - КПП ,,Драгобрат" - пол. Драгобрат - потк Свидовець -КПП „Свидовець"» протяжшстю 33,8 км; 4 -«КПП ,,Свидовець" - КПП ,,Драгобрат" - оз. Гере-шеска - КПП „Драгобрат" - КПП ,,Кевелiв"» про-тяжнiстю 33,8 км [6].
Негативно на стан геокоплекав високопр'я впливае використання автотранспорту - стан дорп сильно попршуеться i утворюються значнi вибо!-ни в дощову погоду особливо на мюцях поширен-ня карпатського флшу та аргiлiтiв, що приводить до розвитку лшшно! ерози. Такими негативними тенденщя характерний найголовнiший маркований туристичний маршрут Свидовця, який проходить через все альпшсько-субальпшське високогiр'я ландшафту - ,,Закарпатський туристичний шлях (Раxiвський район) ". Вiн починаеться вiд г. Темпа i подходить через г. Унгаряска, г. Спг до г. Близниця, З твдня до нього примикае немаркований маршрут ,,З Рахова на г. Близниця", а з пiвночi -маршрут, який проходить через перевал Околе [6].
Важливим кроком для покращення екологiч-ного стану е розвиток зеленого туризму в межах високопрно! частини як Чорногори, так i Свидов-ця. Близьким за сво!м змiстом i спрямуванням е екотуризм. Реадiзацiя екотуризму повинна ввдбу-ватись на основi його сучасних засад, як закдаденi в його визначенш. На переконання Я.О. Мариняка екотуризм - вид туризму, що грунтуеться на тури-стичному попитi, тiсно пов'язаний iз туристични-ми потребами у пiзнаннi природи шляхом внесения вкладу у збереженш екосистем при повазi ште-ресiв мiсцевого населення, що переломлюеться через акуратне ставлення до довшлля, а також по-ваги, тдтримки постшно! вигоди для мiсцевиx громад [11, с. 246].
Екотуризм дощльно реалiзовувати в нашому випадку на територп високогiр'я Чорногори i Сви-довця, яка мае природничу цшшсть (Карпатський бiосферний заповiдник). Екотуризм спрямований на охорону природного й культурного середовища ландшафту, який вiдвiдують туристи. Вш передба-чае, що учасниками цих подорожей е люди з висо-кою екологiчною свiдомiстю.
Значною мiрою потрiбне регулювання шль-косп туристiв на популярних маршрутах та ix за-гально! концентрацп, повна заборона використання автотранспорту в межах територи природо-заповвдного фонду та частково - територп шшого цшьового призначення в межах високопр'я. Так, наприклад, значну роль у розмщенш туристичних маршрутiв на високопр'! Свидовецького ландшафту вiдiградо розташування високогiрного прсь-колижного курорту Укра!нських Карпат на поло-нинi Драгобрат, вщ якого вiдxодить значна шль-к1сть одноденних маршрутiв до найближчих
рекреацiйних об'ектiв, таких як г. Близниця, г. Близниця Велика, г. Спг, вершини Жандарми, оз. 1вор, а також у численш кари та цирки, якi знахо-дяться в межах Карпатського бюсферного заповщ-ника. Натомiсть в захвднш частинi альпшсько-субальпiйського високогiр'я Свидовця знаходить-ся значна кiлькiсть щкавих та цiнних природних об'ектiв. На основi iснуючих стежок i польових дорiг тут доцiльно було б розробити туристичш маршрути. Наприклад, по межирiччi рiчок Серед-ня Ржа та Юсва в сторону полонини Веденяска та г. Догяска; з с. Кобилецька Поляна до г. Кутяска Велика; на швшчнш експозицп вщ с. Лопухiв до г. Матияска [6].
Рекреацiйну дiяльнiсть доцшьно поеднати з традицiйним пасовищним господарством, обме-жуючи поголiв'я худоби, залучати туристiв до вщ-вiдування полонинських господарств, а також тим самим проводити популяризацiю iнших рекреа-цшних об'ектiв та туристичних маршрутiв.
На даний час альпiйськi луки (полонини ), яш були в користуванш колгоспiв - радгоспiв до проведения земельно!' реформи передаш в земт запасу сiльських рад за межами населених пункпв. Ввдповщно до Закону Укра!ни № 5245-У! вiд 06.09.2012 "Про внесення змш до деяких зако-нодавчих акпв Укра!ни щодо розмежування земель державно! та комунально! власностi", за межами населених пункпв землями сшьськогоспо-дарського призначення, тобто, полонинами, на яких мiсцеве населення випасало худобу - розпо-ряджаеться Держгеокадастр [5]. Який у свою чергу безсистемно i хаотично цi територп надае у прива-тну власшсть площею до 2-х га. Хоча, при прове-деннi роздержавлення колгосшв, проектами зем-леустрою передбачалась оргашзащя громадських пасовищ для ведення вiвчарства i були прийиятi вiдповiднi розпорядження Рахiвсько!' РДА . Така парцелiзацiя полонин приведе до неможливостi впровадження засад рацiонального екологiчно безпечного використання територи високопр'я на сам перед Чорнопрського та Свидовецького ландшафпв.
Необхвдно розробити нову концепцiю використання високопрних ландшафтiв з урахуванням сшвввдношення лiсогосподарсько!', сiльськогоспо-дарсько! та мiстобудiвноi дiяльностi. Питання використання Чорнопрського i Свидовецького лаидшафтiв повинно бути комплексне i повинно враховувати ва чинники, якi впливають на форму-вання високогiрних природних територiальних комплекав та лаидшафтiв.
Висновки. Зважаючи на особливосп природних умов, важкодоступшсть територii високогiр'я Чорногори та Свидовця, значне розчленування рельефу (особливо високопрно!' мiсцевостi рiзко ввiгнутого давньольодовиково-ерозiйного субаль-пiйського високогiр'я), тут iсторично складеш такi види господарсько! дiяльностi як: високопрш при-роднi пасовища для тваринництва (полонинське господарство) та рекреащя, яш разом iз природоо-хоронною дiяльнiстю е визначальними у структурi функцiонального використання територii.
Альпшсько-субальпшське високопр'я Чор-нопрського та Свидовецького лавдшафпв е най-вищою д1лянкою водозбору р. Чорна Тиса та р. Бша Тиса, де необдумане втручання людини на природт територ!альш комплекси, !х взае-мозв'язки та динамшу, втручання в навколишне середовище загалом та його забруднення в резуль-тап господарювання, вплив на яшсний та шльшс-ний склад грунтово-рослинного покриву, можуть мати негативш наслвдки не лише для самого високопр'я, а й для всього басейну р1чки Тиса.
Важливо розумгга, що збереження навколиш-нього середовища постае головним завданням при розробщ концепцш використання природних-територ1альних комплекав високопр'я. Це дае стратепчш гарант використання всього спектру ресурав дано! територп в майбутньому. При цьо-му необхвдно враховувати значимють ресурав високопр'я у систем! господарювання мюцевого населення.
Органам територ1ального мюцевого самовря-дування (сшьсьш ради ) на базовому р1вш необхь дно активно пропагувати економшэ-еколопчш вигоди зайняттям зеленим туризмом серед власни-шв особистих селянських господарств.
Необхвдно на м1ждержавному р!вш розробити стратепчне моделювання та прогнозування використання природних територ1альних комплекав високопр'я на приклад! Чорнопрського та Свидовецького ландшафпв верхньо! Тиси, при яких бу-дуть враховаш вс чинники, яю впливають на використання територи у стратепчному плаш 1 бу-дуть враховаш еколопчш аспекти при оргашзацп господарсько! дгяльностг
Список лггератури
1. Антошик, О. Збереження озер та приозер-них територш високопр'я Свидовецького масиву Укра!нських Карпат / О. Антошик // Вюник Льв1в-ського ушверситету. Сер1я географ1чна. - Л: Видав. Центр ЛНУ !м. 1вана Франка, 2014. - Вип. 45. - С. 267-275.
2. Гамор Ф.Д. Прським репонам-сталий ро-звиток. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://cbr.nature.org.ua/public/hirstal.htm
3. Дигрессия биогеоценотического покрова на контакте лесного и субальпийского поясов в Чер-ногоре / Под. Ред. К.А. Малиновского - К: Наук. Думка, 1984. - 208 с.
4. Еган Е. Економ1чне положення руських селян в Угорщиш. Меморандум / Е. Еган. - Льв1в, 1901. - 40 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.eganfond.com.ua/memorandum.php
5. Закон Укра!ни Про внесення змш до деяких законодавчих актив Укра!ни щодо розмежування земель державно! та комунально! власносп. . [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada. gov.ua/laws/show/5245-17
6. Караб1нюк М.М. Перспективи розвитку еколопчного туризму в альпшсько-субальпшському високопр'! ландшафту Свидо-вець / М.М. Караб1нюк // Перспективи розвитку
The scientific heritage No 9 (9),2017 свдьського та еколог!чного туризму в Укра!ш: зб!рник тез I М!жнародна науково-практично! конференцй. - Березне. - 2016. - С. 127 - 128.
7. Клапчук В. М. Проблеми полонинського господарства Гуцульщини в другш половин! XIX -першш третиш XX стол!ть / В. Клапчук // Науков! записки Нацюнального ун!верситету «Острозька академ!я» : Сер!я «кторичш науки». - Острог, 2009. - Вип. 14. - С. 120-133.
8. Климишин О. Оптим!зац!я, охорона i рацю-нальне використання рослинносп високог!р'я та верхньо! меж! л!су Укра!нських Карпат / О. Климишин // В!сник Льв!в. ун-ту. !м. 1вана Франка. Сер!я б!олог. - 2010. - Вип. 54. - С. 27-40.
9. Койнова I. Б. Сучасний антропогенний вплив на природш комплекси Чорног!рського ма-сиву Укра!нських Карпат / I. Б. Койнова, I. М. Рожко // В!сник Льв!в. ун-ту. Сер!я геогр. - 2009. -Вип. № 37. - С. 250-259.
10. Малиновський К. А. Карпатськ! полонини i полонинське / К. А. Малиновський // Пращ нау-кового товариства !м. Шевченка. еколог!чний зб!рник "Еколопчш проблеми Карпатського регюну" / К. А. Малиновський. - Льв!в: Наукове товариство !м. Шевченка, 2003. - С. 293-309.
11. Мариняк Я. Еколог!чний туризм в Укра!ш: стан та перспективи розвитку / Я. Мариняк // Науков! записки Терношльського педагопч-ного ушверситету. - № 2. - 2004. - С. 244 - 247.
12. Мельник А.В. Укра!нськ! Карпати: еколо-го-ландшафтознавче дослвдження. - Льв!в. - 1999.
- 246 с.
13. Рожко I. М. Еколопчш проблеми рекреа-цшного використання Чорног!рського масиву Укра!нських Карпат / I. М. Койнова, I. Б. Койнова, В. П. Матвив // Мат-ли. м!ж- нар. наук.-практ. конф., присвяч. 25-р!ччю Карпатського нацюн. природн. парку. - Яремча, 2005. - С. 157 - 161.
14. Рожко I. М. Географо-еколопчш маршрута Чорногори: навч. Поабник / !М. Рожко, В. П. Матвив, В.П. Брусак. - Льв!в: Видав центр ЛНУ !меш !вана Франка, 2011. - 224 с.
15. Терлецький М. О. Збалансоване природо-користування на прських територ!ях (на приклад! Чорног!рського масиву Укра!нських Карпат) / М. О. Терлецький // Мат-ли друго! м!жнар. науково! конф. "Еколопя, неоеколог!я, охорона навко-лишнього середовища та збалансоване природо-користування". - Харк!в, 2013. - C. 138 - 140.
16. Терлецький М. О. Оптим!зац!я природо-кристування в межах Чорнопрського масиву Укра!нських Карпат / М. О. Терлецький // Реали, проблеми та перспективи розвитку географп в УкраМ : Матер!али XV-о! студентсько! науково! конференцй' (Льв!в, 15 травня 2014 р.). - Льв!в: Видавничий центр ЛНУ !мен! Iвана Франка, 2014.
- С. 133 - 138.
17. Тиводар М. П. Традицшне скотарство Укра!нських Карпат друго! половини XIX - пер-шо! половини XX ст.: кторико-етнолопчне до-сл!дження / М. П. Тиводар. - Ужгород: Карпати, 1994. - 560 с.
18. Чорнопрський географiчний стацюнар: [навчальний посiбник]. - Львiв: видавничий центр ЛНУ iменi 1вана Франка, 2003. - 132 с.
19. Kral J. Svidovec v Podkarpatske Rusi. Sidla obyvatelstvä. Hospodarske vyuziti / Kral. -Praha, -1927. - 126 s.
20. Peresoliak V., Peresoliak R. Green tourism impact on the social development of the village settlements / V. Peresoliak, R. Peresoliak // System for sociological facilitation of transborder cooperation. Proceedings of international scientific - practical conference (Nyiregyhaza, Hungary, September 24-25,
2014 ) Uzhgorod National Universiti,2014-2(13).-S.289-294.
21. Sitko I. Timberline Changesin Relationto Summer Farminginthe Western Chornohora (Ukrainian Carpathians) / I. Sitko, M. Troll // Mountain Re-searchand Development. - Vol 28 No 3/4. - 2008. - S. 263-271.
22. Troll M. Pasterstwo w zachodniej Charno-horze (Karpaty Ukrainskie) w ujeciuprezestrzenno-czasowym / M. Troll, I. Sitko // Charnohora. Przyrod i czlowiek. - Krakow. - 2006. - S. 111 - 140.
Нафикова Э.В.
кандитат географических наук, доцент Красногорская Н.Н. доктор технических наук, профессор Белозерова Е.А. ассистент Соколова О.В. магистрант
ФГБОУ ВО «Уфимский государственный авиационный технический университет, г. Уфа, Российская Федерация
ВОЗДЕЙСТВМ АСТРОНОМИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ НА ГИДРОЛОГИЧЕСКИЙ РЕЖИМ
ВОДОТОКА
THE IMPACT OF ASTRONOMICAL PROCESSES ON THE HYDROLOGICAL REGIME OF THE
WATERCOURSE
Nafikova E.
kanditat geographical sciences, docent Krasnogorskaya N. doktor technical sciences, professon Belozerova E assistent
Sokolova O.
magistrant
Ufa State Aviation Technical University, Ufa, Russian Federation
АННОТАЦИЯ
Рассмотрены количественные и качественные зависимости изменения гидрологического режима водотока от влияния астрономических параметров: приливных процессов Солнца и Луны, нестабильности вращения Земли, солнечной активности. Анализ в области воздействия астрономических изменений на гидрологический режим водотока показал, что существует влияние на гидрологический режим водотока астрономических процессов. Однако воздействие астрономических процессов рассматривается в публикациях исследователей дифференцированно. Исследовано непосредственное влияние астрономических процессов на параметры, формирующие водный режим водотока (например, на климатические и геологические).
ABSTRACT
Are analyzed quantitative and qualitative the dependences of changes in the hydrological regime of the watercourse on the influence of astronomical parameters: tidal processes of the Sun and moon, instability of the Earth's rotation, solar activity. Analysis of the effects of astronomical changes on the hydrological regime of the watercourse shows that there is certain impact on the hydrological regime of the watercourse astronomical processes. However, the impact of astronomical processes is considered in publications of researchers differently. Is investigated the direct influence of astronomical processes on the parameters that forms the water regime of the watercourse (e.g. climatic and geological).
Ключевые слова: гидрологический режим, водоток, астрономические параметры, приливные процессы Солнца и Луны, нестабильность вращения Земли, солнечная активность, расход-приход лучистой энергии Солнца
Keywords: hydrological regime, water flow, astronomical parameters, tidal processes of the Sun and moon, the instability of the Earth's rotation, solar activity, consumption-the arrival of radiant energy from the Sun
