CC BY
50
21. Определитель высших растений Украины/ Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку-дин Ю.Н., и др. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
22. Соломаха В.А. Синтаксож^я рослинносп Украши// Укр. фiтоцен. зб. - 1996. -Сер. А, вип. 4(5). - 119 с.
23. Стойчев Л.И. Парковое и ландшафтное искусство. - София: гос. изд-во Земиз-дат, 1962. - 385 с.
24. Успенская Н.Д. Приемы и примеры проектирования вводно-прибрежного ландшафта// Формирование основных типов экспозиций в ботанических садах и дендропарках. -К.: Наук. думка, 1994. - С. 66-86.
25. Casper S.J., Krausch H.D. Säusswasser flora von Mitteleuropa (Anthophyta). - Jena, 1981. - Bd. 2. - 943 S.
26. Dierschke H. Pflanzensoziologie: Grundlagen und Methoden. - Stuttgart: Ulmer, 1994. - 683 S.
27. Exkursionsflora von Deutschland. Gefäßpflanzen: Kritischer Band./ W. Rothmaler et al. - Jena, Stuttgart: Gustav Fischer, 1994. - Bd. 4. - 811 S.
28. Glavac V. Vegetationsökologie. - Jena: Fischer, 1996. - 358 S.
29. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. - Warsza-wa: Wyd-wo Naukowe PWN SA, 2001. - 540 s.
30. Mucina L. Conspectus of classes of European vegetation// Folia Geobot. Phytotax. -1997. - Vol. 32. - P. 117-172.
31. Oberdorfer E. Pflanzensoziologische Exkusionsflora. - Stuttgart: Ulmer, 1994. - 1050 S.
УДК 502.4; 502.7; 551.4 Ст. наук. ствроб. Ю. Зтько; доц. В. Брусак,
канд. географ. наук; доц. Р. Гнатюк, канд. географ. наук; acnip. Р. Кобзяк; проф. I. Ковальчук, д-р географ. наук; проф. Я. Кравчук, канд. географ. наук - Львiвcький НУ м. 1вана Франка
СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ ОХОРОНИ ГЕОМОРФОЛОГ1ЧНИХ ОБ'СКТЮ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Дослщження присвячене аналiзу геолого-геоморфолопчних об'екпв Украшсь-ких Карпат, як включеш до категорп природних пам'яток, заказниюв, заповщниюв, нащональних парюв. Розроблеш рекомендацп щодо onraMi3a^i мереж заповщних геоморфолопчних об'екпв, ix комплексно'1' паспортизацп та використання в екоосвгг-шх та екотуристичних цшях.
Ключов1 слова: геоморфолопчш об'екти, паспортизащя, еколопчна щншсть.
Yuri Zinko; doc. Vitaliy Brusak; doc. Roman Hnatyuk; doctorate Roman Kobzyak; prof. Ivan Kovalchuk; prof. Yaroslav Kravchuk - LNU named after Ivan Franko
The State and Prospects of Protecting the Geomorphological Sites of the
Ukrainian Carpathians
The state has been analyzed concerning the conservation of geomorfological sites of the Carpathians Region included in the category of nature monuments, preserves, national parks on the background morphogenetic formations and taxonomical units of the region. The recomandations have been issued concerning the optimization of a network of concer-ved geomorphological sites, complex pasportization as well as the wais of their utilization in educative and ecotourism activities.
Keywords: geomorfological sites, pasportization, ecological value.
Актуальшсть проблеми. У природно-заповщному фонд1 Украши природоохоронш геоморфолопчш об'екти представлен головним чином у вигляд1 геолопчних (стратиграф1чна, геоморфолопчна та естетична групи) пам'яток природи [3]. В окремих випадках iM вщповщають й шш1 типи ма-
лоплощинних елеменлв природно-заповiдного фонду [15]: комплекснi, пд-рологiчнi та ботанiчнi пам'ятки природи, комплексы (ландшафтнi), лiсовi, бо-ташчш, зоологiчнi та орнiтологiчнi заказники i заповiднi урочища, необхщ-нiсть охорони яких у певнш мiрi визначаеться цiннiстю власне геоморфоло-пчно! складово!. Значимiсть геоморфологiчного компоненту таких заповщ-них об,ектiв часто зафiксована в 1'хтх назвах, якi мають геоморфолопчний змiст: ландшафтний заказник Скелi Довбуша, скельно-лiсовi урочища тощо.
Варто шдкреслити, що природоохороннi геоморфологiчнi об'екти зав-жди мають достатньо високу щншсть саме як рельефнi утворення. Вона в одних випадках вадграе визначальну роль у видiленнi заповщного об'екту й зу-мовлюе його спещашзащю (геоморфологiчнi пам'ятки природи), в шших -тiльки пiдвищуе, а часто i зумовлюе загальну щншсть заповщного об'екту (територи). Остання мютить декiлька складових - наукову, культурно-юто-ричну, естетичну, дидактичну, рекреацiйну, еколопчну [27].
Наукова цтшстъ даних об'еклв може визначатись 1х геоморфолопч-ною значимiстю (оцiнюваний об'ект виступае власне геоморфолопчним утво-ренням, особливо щнним у науково-пiзнавальному аспектi). Основним дже-релом шформаци для встановлення науково! цiнностi природоохоронних об'ектiв рельефу виступають науковi публшаци, фондовi матерiали, результа-ти польових дослiджень тощо, тому ощнка 1хньо! вартостi значною мiрою визначаеться сучасним рiвнем вивченост цих об'ектiв.
При встановленнi кулътурно4сторично'1 цiнностi заповщних геомор-фологiчних об'еклв звертаються передовсiм до вiдповiдних наукових i науко-во-популярних публiкацiй та результата польового обстеження. Головним критерiем оцiнювання е наявнiсть в межах об'екту культурних та юторичних пам'яток i 1хня цiннiсть.
Естетична цшн^тъ геоморфологiчних об'ектiв визначаеться 1хньою привабливютю. Остання може бути зумовлена екзотичшстю (незвичнiстю) об'екту, його мальовничiстю чи монументальшстю, особливою формою (об'ект мае форму людсько! постатi чи голови, нагадуе тварину тощо).
Освтня (дидактична) цшн^тъ геоморфолопчних об'еклв визначаеться передовЫм 1хньою науковою вартiстю (рангом), здатшстю викликати потребу у вiдвiдувачiв зберiгати та охороняти цi пам'ятки, виховним i нав-чальним потенщалом тощо, доступнiстю до оглядання.
Рекреацшну (спортивно-туристичну) цмн^тъ мають геоморфолопч-т об'екти, якi використовують для тренування спортсмешв, наприклад, ске-лелазiв, проведення змагань, екскурсш тощо.
Екологiчна цшн^тъ геоморфолопчних об'еклв пов'язана з визначаль-ним впливом рельефу на рослиншсть (об'ект забезпечуе збереження та про-ростання рщюсних чи екзотичних видiв рослин) або життя тварин [27] та ге-осистеми.
Для територи Карпатського регiону, що вирiзняеться значною рiзно-манiтнiстю морфогенетичних типiв рельефу, проблематика збереження рельефу для науково-шзнавальних та естетико-рекреацшних цiлей е досить актуальною. Iсторiя геоморфологiчних дослiджень цього регюну свiдчить,
що дослщниками зверталась увага на науково-шзнавальну цiннiсть та уш-кальшсть певних категорш рельефу та окремих його форм. Так, у кшщ Х1Х i першiй половинi ХХ столлтя особливий акцент було зроблено на вивчення таких рщюсних форм, як дaвньольодовиковi [24, 25, 26], вулкашчш утворен-ня [16] та поверхш вирiвнювaння [26]. У 50-70-тi роки значна увага придшя-лась типовим структурним формам рельефу [9, 19], а також формам, створе-ним зсувними, селевими, ерозшними процесами [1].
Рiзночaсовi дослщження геоморфологiчноï спадщини виступили основою для планування геоморфолопчних об'еклв у 60-80 роки, як пам'ятки природи та створення на ïx бaзi великоплощинних природоохоронних об'еклв, зокрема Карпатського природного нащонального парку. Узагальне-ний опис iснуючиx i проектованих геолого-геоморфолопчних об'ектiв дос-лщжуваного регiону було здiйснено у виглядi довiдникa "Геологические пам'ятники Украины" (1987), а також у природоохоронних кадастрах i реестрах карпатських областей [13, 15]. Значна увага придшялась популяри-заци геоспадщини Карпат, зокрема ïï скельних утворень, водоспaдiв, печер, вулкашчного i льодовикового рельефу [8, 10, 18, 20]. Новий етап дослщжен-ня i менеджменту природоохоронних геоморфолопчних об'еклв, що розпо-чався у 90-х роках минулого столггтя пов'язаний з проведенням спещальних робгг з швентаризацп геолого-геоморфолопчних об'еклв [6, 22, 23], науково-освiтньоï ощнки геолого-геоморфологiчноï спадщини зaповiдникiв i нащ-ональних пaркiв [2, 14], розробки спецiaлiзовaниx наукових тургв до об'ектiв неживоï природи [6].
Завдання дослщження. У процесi вивчення природоохоронних об'еклв неживо1' природи важливими завданнями е 1'хня iнвентaризaцiя (пас-портизaцiя), класифжащя та оцiнювaння повноти (системностi). Завданням даного дослщження е оцiнювaння сучасного стану охорони геоморфолопчних об'еклв в Украшських Карпатах.
нуковг засади класифшаци природоохоронних об'ектiв, як правило, базуються на генетичнiй основг [3, 5, 27]. Зокрема, при ви6орг форм рельефу для потреб охорони необхщно звертати увагу на генезис (у Карпатському ре-гюш домшують тaкi генетичнi типи, як тектошчний, вулкaнiчний, флювiaль-ний, льодовиковий, карстовий, гравлацшний, денудaцiйний). Часто в якост зaповiдниx геоморфологiчниx об'ектiв виступають таю форми, як скел^ пече-ри, каньйони, вулкашчш утворення, водоспади, пороги тощо.
Результати дослвджень. Сучасна охорона геоморфолопчно1' спадщини орiентовaнa на збереження форм рельефу як проявгв давшх i сучасних морфогенетичних процеЫв, а також модифiкaторiв щнних мгсць зростання (чи проживання) оргaнiзмiв. Природоохоронш геоморфологiчнi утворення виступають як об'екти геоморфолопчних дослщжень, спецiaлiзовaноï та еко-лопчно1" освли, забезпечують естетичнi потреби та слугують iдеям сталого розвитку релону [7, 28]. Науковцями i практиками природоохоронно1' справи зiбрaний певний вгтчизняний i зaрубiжний досвщ щодо вщбору геоморфолопчних об'ектiв для охорони та збереження. Як бaзовi критерп вщбору таких об'ектiв виступають: репрезентатившсть охоронних об'ектiв щодо геоморфо-
логiчних рис регюну, рiдкiснiсть та унiкальнiсть прояву, стшюсть до антро-погенних навантажень [21, 23], штерес, який вони представляють для науков-цiв, турис^в, iнших зацiкавлених категорiй вiдвiдувачiв.
Укра!нськ Карпати належать до найбiльш насичених заповщними об'ектами територiй Укра!ни. Вщсоток заповiдностi природних областей цього регюну коливаеться вiд 40 % (Рахiвсько-Чивчинська природна область) до 22 % у Вододшьно-Верховинських та Скибових Карпатах [4, 12]. Дещо меншу заповщшсть - вiд 12 до 3 % - мають вiдповiдно Полонинсько-Чорно-гiрська область та область Вулкашчних Карпат. У структурi заповiдних тери-торiй цього гiрського району ютотну роль вiдiграють охороннi геоморфолопчш об'екти.
Водночас, в Укра!нських Карпатах не здшснено оцiнювання структури геоморфолопчних об'екпв, що мають заповiдний статус, не проанашзовано поширення охоронних геоморфолопчних утворень (скел^ печери, водоспади) у межах базових геоморфолопчних таксошв (областьрайони). Вимагае аналь зу використання основних критерив вiдбору (репрезентативностi, трапляння) охоронних форм рельефу у межах морфолопчних i генетичних типiв рельефу та основних таксономiчних одиниць регюну. Актуальним для репону зали-шаеться цшьова паспортизацiя iснуючих заповiдних геоморфологiчних об'ек-тiв та обгрунтування перспективно! мережi об'ектiв неживо! природи.
При природоохоронних дослщженнях рельефу певного регiону важли-вим е оцiнювання репрезентативностi заповщних об'екпв рельефу у складi рiзних морфогенетичних i регiональних геоморфологiчних утворень. Для регюну Укра!нських Карпат проаналiзовано стан заповiдностi таких геоморфолопчних категорш як морфогенетичнi типи рельефу та геоморфолопчш так-сони рiзних рангiв (область, район).
Основш генетичнi типи рельефу регiону пов'язаш зi структурно зу-мовленими утвореннями - моноклшальним, скибово-моноклiнальним, антик-лшальним, горст-антиклiнальним i вулканiчним, а також морфоскульптурни-ми складовими - флювiальним, гравiтацiйним i давньольодовиковим рельефом. До найпоширешших генетичних типiв рельефу в Укра!нських Карпатах вiдносять структурний (моноклiнальнi, антиклiнальнi, горст-антикль нальнi хребти) та скульптурний (флювiальний, гравiтацiйний) рельеф. Рисами рщкосл володiють вулкашчний та давньольодовиковий рельеф.
Морфологiчнi i генетичнi типи рельефу, формуючи складну просторо-ву моза!ку, дають змогу видшити та охарактеризувати рiзнопорядковi таксо-ни: вiд областей до геоморфолопчних райошв.
Бiльшiсть схем геоморфологiчного районування [11, 17, 19] побудова-т на морфогенетичнiй основi. У прськш частинi Укра!нських Карпат видь ляеться 5 геоморфолопчних областей i 23 геоморфолопчних райони [11]. Нижче подана характеристика геоморфолопчних областей регюну:
• Скибов1 Карпати з перевагою узпрно-хребтового, горбасто-хребтового низко-пр'я 1 середньопр'я з скибово-моноклшальним та антиклшальним рельефом. У його межах вид1ляеться 6 геоморфолопчних райотв, що р1зняться абсо-лютними висотами 1 характером структурно-тектотчного рельефу.
• Вододшьно-Верховинська область з перевагою горбисто-долинного низко-пр'я з1 структурно-ероз1йним рельефом. До складу ще1 област входить 6 геоморфолопчних райотв, яю видшет за абсолютними висотами i морфоло-пею структурно-денудацшного рельефу.
• Полонинсько-Чорнопрська область з прсько-хребтовим i прсько-долинним середньопрним горст-антиклшальним рельефом. В ïï межах вид1ляеться 4 ге-оморфолопчт райони, що в1др1зняються абсолютними висотами i рисами структурного i денудащйного рельефу.
• Мармароська область з прсько-хребтовим середньопрним брилово-денуда-щйним рельефом. У межах укра1нсько1 частини цiеï облaстi знаходиться один геоморфолопчний район.
• Область Вулкaнiчниx Карпат i мГжпрських улоговин з перевагою хребтово-бaнеподiбного низькопр'я i вулкатчним та ерозiйним рельефом. В ïï межах видшяеться 5 геоморфологiчниx райотв, що ввдрГзняються за характером до-мГнуючого рельефу (гористий чи улоговинний) та вирaженiстю вулкaнiчного чи скульптурного рельефу.
При розбудовГ мережi зaповiдниx геоморфологiчниx об'ектiв важли-вим е дотримання критерiю репрезентативност вiдобрaження ними специфь ки природних умов i морфолопчних рис видшених тaксонiв (табл. 1).
Природоохоронш геоморфолопчш об'екти Украшських Карпат у за-повщному фондГ цього регiону представлен геологiчними пам'ятками природи (73) i заказниками (1), а також входять до складу ландшафтних (6) та люо-вих (2) заказниюв, комплексних (12) i пдролопчних (16) пам'яток. ПорГвняно з шшими регюнами Зaxiдноï Украши дослiджувaний регiон Украшських Карпат за загальною кшьюстю природоохоронних геоморфолопчних об'еклв (114) поступаеться тшьки Подгльському регiоновi (143 об'екти). У структурГ рiзновидностей охоронних форм рельефу переважають скельш утворення (29) та печери (18) у категори геолопчних пам'яток, а серед шших категорш заповщних об'еклв (заказники, пам'ятки природи, комплексш, пдролопчш) домшують водоспади (14) та скельш утворення (8). Щодо заповщних скель-них утворень та водоспадГв, то щ рГзновиди охоронних об'еклв найбгльш повно презентують Украшсью Карпати.
Природоохоронш геоморфолопчш утворення в Украшських Карпатах за рГвнем 1'хньо1' цшностГ можна подшити на так групи: морфолого-генетич-т, форми геолопчних вщслонень, пейзажш, еколого-боташчш, культурно-археолопчш. Прикладом скель з домшуючою морфолого-генетичною щншс-тю можуть бути скелГ Довбуша бшя с. Бубнище та Урицьк скелц багатими на геолопчну тематику е заповщт скелГ Вулкашчних Карпат, РахГвсько-Чив-чинських та СтрГмчакових Карпат, а заповщш скельно-люовГ урочища Горган та Вулкашчних Карпат демонструють еколого-боташчну щншсть. Найбгльш вщомими пейзажними скелями в Украшських Карпатах е Кам'яна Багачка, Протяте Камшня. 1нша група заповщних об'еклв - печери Украшських Карпат - мають здебгльшого наукову щншсть, пов'язану з 1'хтм генезисом: домь нують псевдокарстовГ, а рщюсними е карстовГ (СтрГмчакова зона, Солот-винська улоговина) та штучш печери (Зовтшт Карпати).
До заповщних геоморфолопчних об'еклв, що мають рщюсний характер поширення в Украшських Карпатах, необхщно вщнести релжтовГ каровГ утворення, вулкашчш кратери, соляш штоки.
Ряд щнних у науковому, дидактичному та ландшафтно-пейзажному аспект геоморфологiчних об'екпв знаходиться у складi великоплощинних i високорангових заповщних територiй Укра!нських Карпат - заповщниюв i нацiональних природних паркiв. Найбшьшу !х рiзноманiтнiсть представлено у Карпатському нащональному парку (каровi утворення, скел^ водоспади), у нацiональних парках Стшвсью Бескиди, Гуцульщина та Вижницький - ске-лi, печери та водоспади. Багато з особливо щнних геоморфолопчних об'екпв у межах згаданих заповщниюв i нацiональних паркiв мали статус заповщних геологiчних пам'яток ще до утворення цих заповщниюв i парюв.
Якщо проаналiзувати iснуючi заповiднi геоморфолопчш об'екти з точки зору !хньо! ушкальносл, рiдкiсностi чи типовост у межах регiону Укра-!нських Карпат, то можна зробити наступш висновки. Унiкальний характер для дослщжуваного регiону мають кратери Вулканiчних Карпат, скельш ком-плекси Урича i Бубнища, сольовi структурнi форми Солотвинсько! улогови-ни, а рiдкiсний характер поширення властивий льодовиковим формам, пече-рам (псевдокарстовим i карстовим). Типовими серед заповщних форм Укра-!нських Карпат е скелi та водоспади.
Аналiз поширення iснуючих заповiдних геоморфолопчних об'екпв з позици !хньо! репрезентативност для основних таксономiчних одиниць рангу геоморфолопчна область i геоморфолопчний район дають змогу вислови-ти певш мiркування стосовно просторово! планувально! структури заповщ-них об'ектiв Укра!нських Карпат.
Серед геоморфолгiчних областей найбшьшою насиченiстю заповщни-ми геоморфологiчними об'ектами вирiзняються (табл. 3): область Скибових Карпат (67 об'екпв) з домшуванням скельних утворень (37), водоспадiв (17); Полонинсько-Чорнопрська область (29 об'ектiв) з домшуванням скель (12), печер (11), релштово-льодовикових утворень. На рiвнi геоморфолопчних райошв значною кшьюстю i спектром охоронних рiзновидностей форм вирiз-няються (табл. 3) райони Сколiвських Бескид (скел^ водоспади), схiдна час-тина Скибових Горган (скелi), Покутсько-Буковинських Карпат (скел^ водоспади), район Полонинського хребта (14 об'екпв) - скелi та печери, Свидо-вецько-Чорногiрський масив (8 об'екпв) - скел^ льодовиковi форми, каньйоноподiбнi долини, район Скельних пасм зони О^мчаюв (5) - печери, скелi та Вигорлат-Бужорського вулкашчного району (6 об'ектiв) - скелi та пе-чери (табл. 1).
Водночас вiдзначимо, що в юнуючш мережi заповiдних геоморфолопчних об'екпв вщносно слабо представлена Вододшьно-Верховинська область, а також таю геоморфолопчш райони як Стужицьк Бескиди, Приводо-дiльнi Горгани, Хустське вулкашчне низькогiр'я. Серед малоплощинних запо-вiдних об'ектiв геоморфологiчного типу в Укра!нських Карпатах немае рiчко-вих, периглящальних, гравiтацiйних, селевих форм, недостатньою е кшьюсть охоронних каньйоноподiбних долин, зсувних форм.
Укра!нська практика геоконсервацп поки що вiдстае у проведенш комплексно! документацi! природоохоронних геолого-геоморфологiчних об'екпв порiвняно з сусiднiми европейськими державами. Так, у дослщжува-
ному райош описи заповiдних об'екта не стандартизован^ зроблений акцент насамперед на генетичних, субстратних чи пейзажних особливостях форм. В шших категорiях заповщання (комплексних i ботанiчних пам'ятках природи, заказниках), що включають цiкавi у науково-шзнавальному вiдношеннi фор-ми i комплекси форм, не забезпечено детального документованого !хнього опису [15].
Табл. 1. Репрезентатившсть стану охорони форм рельефу для
геоморфологiчних одиниць Укратських Карпат
Геоморфолопчт област1 та райони • ^ л <и И С и р е V е П и а й К к д а п о о д о В • ^ а к нч м о м ^
I Скибов1 Карпати 37 — 2 17 6 62
а скибове моноклшальне низькопр'я 3 — — 1 — 4
б крайове структурно-ерозшне низькопр'я 7 — — 1 1 9
в скибово-моноклшальне середньопр'я Скол1вських Бескид 7 — — — 1 8
г Середньовисотт моноклшальт хребти Скибових Горган 9 — 2 2 4 17
д Покутсько-Буковинське низькопр'я з первинно-антиклшальними хребтами 5 — — 7 — 12
ж Покутсько-Буковинське середньопр'я з моноклшальними хребтами 6 — — 6 — 12
II Вододшьно-Верховинсью Карпати 4 2 — 2 3 11
а Низькопрний рельеф Стрийсько-Сянсько! верховини з остр1вними антиклшальними хребтами 2 — — — 1 3
б Середньопрт хребти й улоговини Схвдних (Стужицьких) Бескид - — — — 1 1
в Низькопрний рельеф Сможе-Славсько! верховини з переважно структурними та ерозшними середньопрними хребтами 1 2 — — — 3
г Скульптурне низькопр'я Воловецько-М1жпрсько1 верховини - — — 1 1 2
д Крутосхилове середньопр'я Привододшьних (Внутрштх) Горган з антиклшальними хребтами -
ж Ворохта-Путильське скульптурне низькопр'я 1 — — 1 — 2
III Полонинсько-Чорнопрсью Карпати 12 11 — 4 2 29
а Низькопрний рельеф Полонинського хребта з горст-анти-кл1нальними масивами та давньольодовиковими хребтами 4 8 — 2 — 14
б Свидовець-Чорног1рське середньог1р'я з горст-антикль нальними масивами та давньольодовиковим рельефом 5 — — 2 1 8
в Середньопрний рельеф Гриняви 1 Лосово! 1 — — — 1 2
г Низьког1рний рельеф Скелястих пасм 2 3 — — 5
IV Мармарош 3 — 1 — 2 6
V Вулкан1чн1 Карпати 1 м1жг1рськ1 улоговини 4 3 — 3 3 13
а Вигорлат-Бужорське вулкан1чне низьког1р'я 2 — — 2 2 6
б Низьког1рний рельеф Березне-Лшшансько! улоговини — 2 — — 1 3
в Хустське вулкан1чне низькопр'я 1 — — 1 — 2
г Тяч1вська терасована р1внина 1 — — — — 1
д Горбистий 1 низькопрний рельеф Солотвинсько! (Верхньотисенсько!) м1жпрсько! улоговини — 1 — — — 1
Проведенi у сусщтх Польських Карпатах геоконсервацiйнi дослщ-ження дозволили забезпечити стандартизованi описи юнуючих заповiдних об'ектiв, якi вщображають локалiзацiю, детальну характеристику об'екту та список джерел шформаци. Так, опис скельних форм включае морфометричш i морфографiчнi параметри, особливостi геологiчно! будови, наявнiсть форм вивiтрювання i руйнування скель та вщображае !хнiй генезис [21].
Лабораторiею iнженерно-географiчних, природоохоронних i турис-тичних дослiджень розпочато швентаризацшш (документацiйнi) описи юну-ючих i проектованих охоронних скельних утворень [6]. Природоохоронна паспортизацiя скель включае двi складовi: iнвентаризацiйну та оцiночну. 1н-вентаризацiйна складова мiстить графiчнi, параметричш та субстратнi данi скельних утворень, ощночна - передбачае репрезентацiю науково!, культур-но-iсторично!, естетично!, дидактично!, рекреацшно! та екологiчно! цiнностi об'ектiв, а також можливих загроз !хньому юнуванню (табл. 2).
Табл. 2. Приклад паспортизованого опису скелi Одинець (комплексна пам'ятка природи "СкелiДовбуша")
1. Назва (шдекс): Одинець (№ 1)
2. Топограф1чна прив'язка, розташування ввдносно шших скельних утворень: Скел1 Довбуша бшя с. Бубнище, крайня вщ швшчного сходу скеля
3. Геоморфолопчне положення: Привершинна частина схилу
4. Особливост1 розташування: Оабне
5. Загальна морфолопчна характеристика:
■ морфолопчний тип: Стовп, пом1тно витягнутий з швшчного сходу на швденний захщ
■ характеры морфолопчш особливост1 окремих стшок скел1 (за експозищею) та !! вершини: Швденно-захщна стшка вщносно полога, особливо у нижнш частиш, вершина хвиляста
■ характеры морфолопчш особливост1 окремих скель (для скельного комплексу):
6. Морфометрична характеристика: Висота Ь > 20 м; ширина В - 6-8 м (у середнш частиш); довжина Ь - до 15 м
7. Другорядт форми та елементи рельефу: Дв1 невелию шш1 розташоваш у верхнш частиш скел1 на !! швденно-схщнш стшщ, ще одна загли-бина тягнеться вздовж шдшжжя стовпа, вщдшя-ючи його вщ нижче розташованого невисокого (до 2-3 м) скельного п'едесталу; швшчно-захщна стшка у середнш частиш мае неширокий дашок
8. Характер (мшрорельеф) скельних поверхонь: Тр1щинуват1сть краще проявляеться у верхнш частиш скел1, трщини субвертикальш; наявш слщи лущення (десквамацп), виразш форми сотового вив1трювання вщсутш
9. Характеристика скельних порвд: Масивш палеогенов! шсковики (ямненська св1та) падають до швденного заходу шд кутом 30°, у нижнш частиш скел1 спостер1гаеться верства нестшких глинистих шсковик1в, що творить ш-шу по усьому периметру скел1
10. 1иш1 ввдомостг Написи, видовбаш у скел^ трапляються в !! ниж-шй частиш головним чином на п'едесталц вершина недоступна; деревна рослиииiсть на скел1 вщсутня, на вершииi встановлений хрест
11. Цштсть об'екту: Середня (В) иауково-пiзиавальиа (геоморфоло-гiчиа i геологiчиа) та осв^ня цiииiсть; естетична, рекреацiйио-туристичиа та спортивна (тренуван-ня скелелазiв) цiииiсть
12. Можлив1 загрози шнуванню Скеля штенсивно використовуеться для скелела-зшня - облаштовано 3 маршрути. Завдаеться шкода написам - мехаиiчие i хiмiчие пошкод-ження на скельних стшках
Для Укра!нських Карпат актуальною е проблема використання геолого-геоморфологiчно! спадщини у контекст сталого розвитку регiону. Зокрема, активно використовуються в еко- i культурноосвгтнш дiяльностi так феноме-ни неживо! природи Карпат як Скелi Довбуша бшя с. Бубнище, Скелi Довбуша у Карпатському нацiональному природному парку, Урицьк скелi, комплекс щнних геолого-геоморфологiчних об,ектiв Чорногiрського хребта. Водночас, дидактичне забезпечення геолого-геоморфолопчною iнформацiею названих об'екпв е ще недостатнiм i потребуе спецiальних науково-методичних розро-бок. Ц об'екти повиннi бути обладнаш iнформацiйними щитами, картосхемами.
Багато з юнуючих об,ектiв, зокрема скелi i водоспади, включенi у мережу туристичних шляхiв i е досить популярними серед вiдвiдувачiв Кар-патських пр. Водночас, в Укра!нських Карпатах вщсутт тематичнi маршру-ти, що опираються на ознайомлення з щкавими об'ектами неживо! природи. Тепер у Сколiвських Бескидах розробляеться туристична стежка вщ Уриць-ких скель до Скель Довбуша бшя с. Бубнище, яка включатиме, окр1м згада-них скельних комплекЫв, ряд цiкавих феномешв неживо! природи - Кру-шельницьк скелi i скелi Розгiрче, водоспади на р. Кам'янщ та Гуркало, а та-кож ряд прських озер. Для цiе! геоекологiчно! стежки буде розроблено спещ-альний путвник з комплексним описом основних атракцшних об,ектiв.
Недостатньо використовуеться геолого-геоморфологiчна спадщина для оргашзаци геотрiпiв - спещальних турiв для ознайомлення з щкавими у науко-вому вiдношеннi геолопчними розрiзами, формами рельефу та процесами. Та-кi геотрiпи е невщ'емною частиною програми конференцiй i семiнарiв, пов'яза-них з науками про Землю, а також практичних занять з геоморфологами.
Для багатьох геолого-геоморфологiчних об'екпв, що виступають як мiсця частого в1дв1дування туристами, важливою е проблема девастацп грун-тово-рослинного покриву прилягаючих територш (Скелi Довбуша, водоспад Пробш, Урицькi скелi), а також руйнаци породи пiд дiею механiчних наван-тажень та вiдбору геологiчних колекцш. Для багатьох атракцiйних карпатсь-ких скель, водоспадiв i печер актуальним е забезпечення доступу до них для здшснення пiзнавальних, екологiчних та квалiфiкованих занять.
Висновки. Дiагностика й ощнка сучасного стану заповiдання геомор-фологiчних об'ектiв в Укра!нських Карпатах дае змогу нампити деякi прюри-тетнi напрями формування i природоохоронного менеджменту ще! групи
геоохорони. Серед цих напрямiв оптим1заци мережi заповщного рельефу та його багатоаспектного використання можна видшити HacTynHi:
• розширення спектру заповщних форм рельефу через включения щд охорону ре-лштових периглящальних форм (кам'ят розсипища, крюпедименти), сучасних морфогенетичних утворень (зсуви, селев1 форми), уткальних (вулкатчт) i ти-пових (моноклiнальнi та антиклiнальнi хребти) морфоструктурних утворень;
• забезпечення репрезентативносп кожного з 25 геоморфологiчних райотв Украшських Карпат мережею заповiдних геоморфолопчних об'ектiв репону. Зокрема, потребують спещ^зованих дослiджень та охоплення охороною щнт геоморфологiчнi об'екти у районах Приводод^них Горган, Солот-винсько! улоговини, району Гриняви i Лосово!;
• актуальним стае проведення iнвентаризацiйних робiт з виявлення i паспорти-заци цшних геолого-геоморфологiчних утворень у складi високорангових i великоплощинних заповiдних територiй Украшських Карпат - нацiональних i ландшафтних паршв, природних заповiдникiв;
• у рамках реатзаци м1жнародних програм з георiзноманiття важливо опрацювати для Украшських Карпат стратегию подальшого збереження i популяризаци ге-ологiчних та геоморфолопчних пам'яток цих гiр. При цьому дощльно врахувати досвщ розробки концепци охорони георiзноманiття Польських Карпат [23];
• важливим е забезпечення ефективного природоохоронного менеджменту ге-олого-геоморфолопчно! спадщини Украшських Карпат, який повинен вклю-чати створення комплексно! документаци шнуючих i пропонованих заповщ-них геолопчних вiдслонень та форм рельефу, а також забезпечення екоос-вiтнього та екотуристичного 1'хнього використання.
Л1тература
1. Айзенберг М.М. Селевые паводки в Карпатах, условия их формирования и меры борьбы с ними/ Автореф. кандид. диссертации, Л, 1964.
2. Бюр1зномашття Карпатського бюсферного заповщника./ За ред. Ю. Шеляг-Со-сонко. - К, 1997.
3. Геологические пам'ятники Украины. Справочник-путиводитель. - К., 1987.
4. Заповщш екосистеми Карпат/ Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Льв1в: Св1т, 1991. - 248 С.
5. Зшько Ю. Класифшащя i територ1альне планування природоохоронних геоморфолопчних об'екпв// Вюник Льв1в. ун-ту Сер. геогр. - 1999, вип. 21. С. 190-193.
6. Зшько Ю., Брусак В., Гнатюк Р., Кобзяк Р. Заповщш геоморфолопчш об'екти Укра1нських Карпат: структура, особливосп поширення та використання// Проблеми геоморфологи i палеогеограф^ Украшських Карпат i прилеглих територш. - Льв1в, 2004. - С. 260-281.
7. Зшько Ю.В., Ковальчук 1.П., Кравчук Я.С. Природоохоронна концепщя в геоморфологи/ Фундаментальш географ1чш дослщження: стан, перспективи, напрямки. - К.: Наука, 1999. - С. 76-78.
8. 1ванов Б.Н. Следы оледенения Украинских Карпат// Науков1 записки Чершвецького ун-ту, т. VIII, сер1я геолого-географ. наук, вип. 2. Вид. "Радянська Буковина", Чершвщ, 1950.
9. Круглов С.С. Мармарошские утесы как следствие развития глубинного разлома.// Доклады Карпатско-Балканской геол. Ассоциации (VII конгресс), София, 1965.
10. Мшлер Г.П. Льодовиков1 озера Чорногори.// Вюник Льв1вського ун-ту, сер. географ., вип. 2, 1964.
11. Пал1енко В.П., Барщевський М.С., Бортник С.Ю., Пал1енко Е.Т., Вахру-шев Б.О., Кравчук Я.С., Гнатюк Р.М., Зшько Ю.В. Загальне геоморфолопчне районування територи Укра1ни// Укра1нський географ1чний журнал, № 1, 2004. - С. 3-11.
12. Петрова Л., Третяк П. Природно-заповщний фонд Укра1нських Карпат//Еколо-пчш проблеми Карпатського регюну.Пращ НТШ.Т.Х11. - Льв1в,2003. - С. 246-256.
13. Природа Укра1нських Карпат// За ред. К.1. Геренчука. - Льв1в: Вид-во Льв1всько-го ун-ту, 1968. - 265 с.
14. Природа Карпатського нащонального парку// За ред. Голубця М.А., Стойка С.М. - Наук. думка, 1993. - 216 с.
15. Природно-заповщний фонд Украши загальнодержавного значення: Довiдник/ Редкол.: В.Б. Леоненко та iн. - К.: Наука, 1999. - 240 с.
16. Рудницький С. Основи морфологи i геолога Пщкарпатсько!.' Рус i Закарпаття взагалi, ч. 1. Ужгород, 1925.
17. Рудько Г., Кравчук Я. 1нженерно-геоморфолопчний аналiз Карпатського региону Украiни. - Льв1в, 2002.
18. Стойко С., Ермоленко Ю. Карпати очима допитливих. - Л^в: "Каменяр", 1980.
19. Цись П. Геоморфология УРСР. - Львiв, 1962.
20. Черныш И.В. По сталактитовым пещерам Закарпатья// Карпатские заповедники. - Ужгород, 1966.
21. Geoochrona Beskidu S^deckiego i kotliny S^deckiej./ Pod redakcja Z. Alexandrowicz. Studia Naturae 42. - Krakow, 1996.
22. Ivchenko A., Gerasimenko N. Geosites of the Ukrainian Carpatians-draft candidate list// Representative geosites of Central Europe. Polish geological institute. W. 2. Special Papers. Warshawa, 1999. - S. 47-53.
23. Ochrona georoznorodnosci w Polskich Karpatach. - Warszawa, 2000.
24. Paul R., Tietze E. Bericht über Untersuchunder in den Karpathen. Verhandl. der k. k. geol. Reichsanst.. - 1876.
25. Pawlowski St. Slady glacialne na Gorganach. Prace Tow. Nauk. - Warszawa, 1926.
26. Swiderski B. Geomorfologia Czarnohory. - Warszawa, 1938.
27. Waloryzacja przyrody nieozywio^j obszarow i obiectow chronionych w Polsce/ Pod redakcja Z. Alexandrowicz. - Warszawa, 1992.
28. Wimbledon W.A.P. Geosites - an International of Geological Sciences initiative to conserve our geological heritage/ Representative geosites of Central Europe. Polish geological institute. W. 2. Special Papers. - Warshawa, 1999. - S. 5-9._
УДК 630*27:634.017 Доц. O.I. Каспрук, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА САДОВО-ПАРКОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В СТАРОВИНИО1 ЧАСТИНИ М. ЛЬВОВА
Подано оцшку сучасного флористичного складу деревно-чагарниково! рослин-ност юторично! частини м. Львова. Розглянуто основш еколопчш фактори, як впли-вають на формування садово-паркових насаджень. Встановлено, що бшьшють дослщ-жуваних видiв проявляють обмежену трофототчну та пгрототчну приуроченiсть.
Ключов1 слова: фггоценоз, екологiчна структура.
Doc. O.I. Kaspruk - USUFWT
Ecological Structure of Park Orchard Phitocoenoses in Old Districts of Lviv City
It is given estimation of modern flora content of vegetation in old districts of Lviv city and it is considered the main ecological factors that have an influence on the forming of park orchard stands. It is determined that most of species that are under the investigation reveal a limited trophotropic and hydrotropic availability.
Keywords: phytocenosis, ecological structure.
Еколого-ф1тоценотичш аспекти формування садово-паркових насаджень е основними, коли йдеться про оцшку !х стану та стабшьносп до зов-шштх вплив1в, а також прогнозування перспектив !х розвитку. У склад1 де-ревно-чагарниково! рослинносп вторично! частини м. Львова виявлено 111 вид1в, бшьшють з яких належать до родин Rosaceae, Salicaceae, Caprifoli-
