CC BY
52
Лггература
1. Бондаренко В. Д. Концепцiя абсолютно! заповщносп: Pro i contra. Розточанський 36ip-2000// Матер. мiжнар. наук.-практ. конференцп (с. Старичi 17-18 листопада 2000 р.) Кн.1. - Львiв: Меркатор, 2001. - С. 184-189.
2. 1вченко А.1. Дуб червоний (Quercus rubra L.) в лiсових насадженнях Львiвщини. Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня канд. с.-г. наук, Львiв, 2002. - 18 с.
3. Стрямець Г., Ференц Н. Особливост росту штродукованих деревних видiв у за-повiдних умовах. Наук. вюник УкрДЛТУ: Дослiдження, охорона та збагачення бiорiзноманiт-тя. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.9. - С. 244-250.
4. Стрямець Г.В., Ференц Н.М. 1нтродуценти у заповщниках - як бути? Шацький нащональний природний парк: науковi дослщження 1994-2004 рр. Матерiали наук.-практ. конф. до 20 рiччя парку (Свггязь. 17-19 травня 2004 р.). - Луцьк: В-во "Волинська обласна друкарня", 2004. - С. 77-79.
5. Холявко В.С. Лесные быстрорастущие экзоты. - М.: Лесн. пром-сть, 1981. - 224 с.
6. Grant V. Gene flow and homogeneity of species populations// Biol. Zentr. B 1. - 1980. Vol. 99. - P. 157-169.
12 2 УДК 911.2-551.4:351.853 В. О. Крамарець ; Я.1. Дубина ; М.1. Коханець
ОБ'СКТИ НЕЖИВО1 ПРИРОДИ НПП "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ" ТА IX ВИКОРИСТАННЯ У РЕКРЕАЦ1ЙН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
Наводяться даш про об'екти неживо'1' природи на територп НПП "Сколiвськi Бескиди", якi можуть бути використаш для оргашзацп рекреацшно'1' дiяльностi. Орографiчнi особливостi територп е характерними для зовшшньо'1' антиклшально'1' зони Карпат та формують мальовничi форми рельефу - скиби, як в НПП ч^ко орiентованi у пiвнiчно-захiдному напрямку. Цшавими атрактивними об'ектами для рекреацп та туризму е крупноблоковi виходи коршних порiд (ямненських тскови-юв) бiля сiл Урич, Крушельниця, Корчин. Приваблюють туристiв мiсця добування корисних копалин - колишнiй кар'ер на околищ м. Сколе, залiзоплавильна тч у с. Майдан та ш. Цiкавою е гiдрологiчна мережа НПП, яку формують р. Стрий, р. Отр та багаточисельш ix притоки. Рши носять типовий гiрський характер, у долинах ix формуються меандри, перекати та водоспади. У межах НПП е декшька невеликих озер, найбшьш вiдомим серед них е озеро природного походження Журавлине бшя с. Кам'янки. У райош розташування НПП багато джерел мшеральних вод. Характерними для територп парку також е денудацшш явища (зсуви, селi), якi потребу-ють постiйного монiторингу.
Ключов1 слова: геолопчш об'екти, орографiя, гiдрологiчна мережа, ерозiя, де-нудацiйнi процеси, мшеральш джерела, рекреацiя, нацiональний природний парк.
Volodymyr Kramarets', Jaroslav Dubyna, Myhajlo Kohanec
The objects of lifeless nature National nature park "Skolivski Beskydy"
and their use in recreation activity
Data about the objects of lifeless nature on the territory of the NNP "Skolivski Beskydy" are given. They can be used for organization of recreation activity. Orographic peculiarities of the territory are characteristic for anticline zone of the Carpathians Mountains and form picturesque relief. In the park they are oriented in the North-West direction. Interesting attractive objects for recreation and tourism are huge blocks of primary rocks (yamnenski sandstones) near Urych, Kryshelnytsya and Korchyn villages. Tourists like the places of extraction of minerals - an old quarry in the suburbs of Skole, a furnace in Mai-
1 Нащональний люотехшчний ушверситет Укра!ни
2 НПП "Скол1вськ1 Бескиди"
dan and others. The hydrologic net of the NNP forming the Opir and Stryi Rivers is also very interesting. The rivers have typical mountain character, in their valleys waterfalls and cascades are farmed. On the territory of the park there are a few lakes. The most famous among them is a lake of natural origin Zhuravlyne near the village Kamyanka. In the region of the NNP there are a lot of springs with mineral water. Denudation phenomena like mud-streams and ablation demand constant monitoring.
Keywords: geological objects, orography, hydrologic net. erosion, denudation processes, springs with mineral water, recreation, national nature park.
Одним з основних завдань, як покладаються на нащональш природш парки, е оргашзащя та здшснення туристсько! та рекреацшно! дiяльностi. По-ряд i3 ландшафтами чи рослиншстю рекреанпв часто приваблюють об'екти неживо! природи, основу яких становить пдролопчна мережа (джерела, потоки, pi4^); орографiя та геоморфолопчна будова мюцевосл, сучасш денуда-цшт процеси, тощо. Новггш тенденци у створеннi нащональних природних паркiв розглядають !х як систему типових та ушкальних природних комплек-сiв (Олещенко, 1989; Мшлер, Федiрко, Брусак, 1996). На територи НПП "Ско-лiвськi Бескиди" (дат - НПП) та в його околицях е значна кшьюсть щкавих як для спецiалiстiв, так i для туристiв об,ектiв неживо! природи. 1нформащя про геологiчнi пам'ятки неживо! природи Сколiвських Бескид подавалася ра-нiше (Геологические пам'ятники Украины, 1985). 1з створенням нащонально-го природного парку щ об'екти стали важливими елементами побудови рекре-ацiйно! мережь На теперiшнiй час проводиться швентаризащя всiх складових екосистеми територi! НПП, в т.ч. й об'екпв неживо! природи, результати яко! наводяться в щорiчних книгах Лiтопис природи (2000, 2001, 2002).
Орографiя. Територiя НПП входить до складу зовшшньо! антиклшаль-но! зони Карпат та е дуже щкавою в геоморфологiчному плат. У межах НПП проходить кшька орiентованих у пiвнiчно-захiдному напрямку хреб^в, схили яких побудованi асиметрично: швшчно-схщш, приуроченi до виходiв твердих порщ флiшу, - крутi, пiвденно-захiднi - полоп. Гребнi хребтiв формуються зонами виходу масивних ямненських шсковиюв, а зниження в рельефi - зонами еоценового та ол^оценового флiшу. У межах НПП основнi тектошчш структу-ри представленi хребтами-скибами. Сколiвська скиба фiксуеться вершинами г. Ключ, г. Кичера, г. Перехресна, г. Дш, г. Ясенець. I! швденно-схщш схили переходять у скибу Парашки, яка характеризуеться найвищими вершинами Сколiвських Бескид - горою Парашка (1268 м), г. Тимюв Верх, г. Зелена, Об-рослий Верх, Великий Верх, Щавина, Корчанка та ш. З пiвденного сходу скиба Парашки межуе з Серединним хребтом (Мальманстальською складкою) з вершинами г. Кривий Верх, г. Виднога, г. Липовали. Дуже масивною е скиба Зелем'янки з вершинами г. Магура, г. Кшдрат, г. Буювець, г. Мутна та ш.
Геоморфологiчнi особливост територi! НПП можуть бути наочно про-демонстрованi при формуваннi системи еколопчних стежок та туристських маршру^в. Зокрема, по хребту г. Парашки прокладено туристичний маршрут м. Сколе-с. Майдан, еколопчна стежка проходить по хребту Зелем'янки.
ГеолоНчш об'екти. У райош розташування НПП вартим уваги геоло-гiчним об'ектом е орiвська скиба (тектонiчна пам'ятка природи). В околицях смт. Верхнього Синьовидного бшя мюця злиття рiк Стрий та Ошр оголена се-редня частина розрiзу цiе! скиби - типово! структури Скибово! зони Карпат.
На околищ м. Сколе на шдвищенш, яке називаеться Колодка або Ту-хольськi ворота, з кiнця Х1Х ст. iснував кар'ер з добування камшня (мшера-ло-петрографiчна пам'ятка). Добутий тут камшь (масивний пiсковик ям-ненсько! свiти) використовувався в основному для мощення залiзничного полотна та шосейних дорiг. Тут у 1936 р. польський геолог К. Смулшовський виявив новий мшерал ^зновидшсть глауконiту), який назвав мсколiтомм на честь м. Сколе. На даний час у цьому кар,ерi проходять штенсивш процеси заростання схилiв. При певному облаштуванш територи тут може бути сфор-мований цiкавий та привабливий як для спещалютсв, так i для туристiв рекре-ацшний об'ект.
На територи НПП на поверхню виходять стiйкi вiдклади верхньок-рейдового i палеогенового флiшу, як представленi щiльними, середньо-дрiб-нозернистими кварцовими чи кварцово-глаукоштовими пiсковиками стрийсько! свгги, котрi добре вираженi у передових частинах насувiв та в ядрах антиклшальних складок. Цi виходи стшких пiсковикiв утворюють цiкавi та привабливi геологiчнi утворення. Найбiльш вщомими серед спецiалiстiв та туристiв е скелi бiля с. Урич. Це крупноблоковi виходи ямнеських пiсковикiв, яю утворюють тут кiлька вiдокремлених вистутв: Гострий Камiнь - на захо-дi, Камiнь - в центр^ Жолоб - на сходi. На скелях була розташована фортеця "Тустань", залишки яко! збереглися i до ниш. За легендами, мiж фортецею Тустань та Гострим Каменем юнував пiдземний хiд. У народних переказах щ мiсця пов'язують з iменем легендарного опришка Олекси Довбуша (вщ цього iснуе ще й друга народна назва - Скелi Довбуша в Урич^.
1ншим цiкавим об'ектом е скали, якi розташованi на лiвому березi р. Стрий (на швшчний захiд вiд с. Крушельнищ в напрямку с. Ямельниця). Тут видно потрюкаш пiд впливом вггрово! та водно! ерозi! глиби масивних товстошарових пiсковикiв ямненсько! свiти. Висота скель понад 10 м.
На вiддалi 2 км на швдень вщ с. Корчин на лiвому березi р. Мала Рiч-ка розташований Турецький (татарський) камiнь - скельний виступ дахопо-дiбно! форми висотою 2,5-3,5 м з природним розломом. Камшь згадуеться в народних легендах, пов'язаних iз татарсько-турецькими набшами.
Гiдрологiчна мережа НПП - важливий елемент природного середо-вища, що iстотно впливае на бiологiчне та ландшафтне рiзноманiття терито-рi!. Характер гiдрографiчно! мережi НПП визначають двi найбiльшi рiчки: р. Стрий (тече у субширотному напрямку мiж селами Новий Кропивник i Верхне Синьовидне) та !! права притока - р. Отр (тече у субмеридiанально-му напрямку мiж селами Верхне Синьовидне i Гребенiв). Русла цих рж проходять по лшях крупних тектонiчних порушень. Всi iншi рiчки та потоки (Орява, Рибник Майданский, Бутивля, Крушельниця, Уричанка, Ямельниця, Кам'янка, Павлiв потiк, Чудилiв потш, Сопiт, Мала i Велика Рiчка, Зелем'янка та iн.) е !х притоками. Орiентацiя русел рiчок зумовлена переважно характером тектошчних процеЫв у минулому та ерозiйною дiяльнiстю водотокiв.
Переважна бiльшiсть рiчок на територи НПП мають довжину до 10 км, рщше 10-25 км. Тшьки рiчки Стрий та Отр, мають значно бшьшу довжину. Домшуючими типами рiчкових систем на територи НПП е дендрито-
2
вий i пiр,ястий. Pi4K0Ba мережа е густою - перевищуе 1,0-1,3 км/км . Похил pi40K коливаеться в межах 10-30 м/км. Дещо менший похил (до 10 м/км) ха-рактерний для вщтинюв рiчок Стрий та Onip, якi проходять в межах НПП. Bei рiчки на територп НПП мають типово прський характер, з досить великою глибиною ерозiйного врiзу долин (260-400 м i бiльше), i3 значним нахи-лом русел, незначною глибиною та швидкою течiею. Гiрський характер рш проявляеться i в бурхливих повенях та паводках, шсля яких часто змшюеться форма та мюце знаходження русла - то тут то там утворюються наноси грунту, гальки. Для русел рiчок властивi ступiнчастi поздовжнi профiлi, наявшсть порогiв, перекатiв, невеликих водоспадiв та наносних акумулятивних форм. Ржи, перетинаючи на своему шляху зони прських порщ рiзноl твердостi, формують рiзнi долини (Милкина, 1998): вiд вузьких, майже без терас (у мю-цях перетинання щшьних кам'янистих порщ), до широких, добре терасованих (у мюцях перетинання м'яких порiд). Переважають поперечш профiлi рiк V-подiбноl форми. По берегах формуються тераси з висотами: I - до 1,5 м; II -2,5-3,0 м; III - 12-15 м. У долинах найбшьших рiчок Стрий та Отр сформува-лися також висок тераси: IV - 30-35 м; V - 45-55 м; VI - 65-75 м; VII - 90 м; VIII - 150 м (Ермоленко, 1967).
До щкавих об'еклв на територп та в околицях НПП, як формують рiчки та водш потоки, належать меандри ржи Стрий бшя сш Довге та Пщго-родщ. Привабливими об'ектами е перекати та пороги на малих рiчках i потоках (зокрема на р. Кам'янка, Павловому та Чудиловому потощ, на р. Рибник Майданський та ш.). Часто поряд iз ними розташоваш галявини, якi можна використати для влаштування мюць вiдпочинку. Гiрськi ржи на територп НПП невеликi за протяжшстю, але тут е мальовничi водоспади, зокрема на р. Кам'янка та на р. Мала рiчка - водоспад Туркало". Ц об'екти здавна при-ваблюють туристiв та вiдвiдувачiв.
У межах НПП практично вщсутт озера та ставки. Тому особливо при-ваблюють вiдвiдувачiв штучне озеро на березi р. Ошр у м. Сколе та Журавлине озеро (або, як його ще називають, "Мертве озеро" чи "Морське око") у кв. 3 Сколiвського л-ва. На цьому озерi природного походження на даний час фор-муеться верхове болото - частину його плеса займае сплавина, утворена сфаг-новими мохами, осоками та ш. рослинами, де формуються своерщш бiотопи. Цiкаве верхове болото е в урочищд "Городище" бiля с. Завадка (за межами НПП). Пращвниками НПП подано обгрунтування для створення тут заповщно-го об'екту (заказника мюцевого значення). Кiлька невеликих люових озерець, практично невiдомих туристам, е на територп Сколiвського лiсництва НПП.
Територiя НПП багата на мшеральш джерела (табл.). Необхщно вказа-ти, що частина люових масивiв Пщгородщвського лiсництва входить до складу округу саштарного захисту курорту Схщниця. Поряд з тим значна кшь-кiсть мiнеральних джерел територп НПП або його околиць до цього часу не використовуеться.
Необхщно провести детальш дослщження мшерального складу цих вод, визначити придатшсть 1х для лжування, запропонувати можливi шляхи охорони та використання.
Табл. Джерела мшеральних вод на територи НПП
Лшництво Квартал Видш Урочище К1льк1сть джерел
Майданське 71 4 "Вшьх1в" 2
Бутивлянське 1 4 "Кар'ер" 1
6 28 "Житне" 1
6 12 "Д1брова" 1
15 10 "Халави" 1
18 7 "Магура" 1
10 8 "Нижнш Ванч" 1
Навпроти кв.27 1
Скол1вське 8 17 "Павл1в потш"
17 1 "Т1шинське" 1
Пвдгородщвське 11 13 "Лазки" 1
7 39 "Тустань" 1
34 23 "Стинавки" 1
1 9 "Стинавки" 1
Завадшвське 37 22 "Студ1льське" 1
5 4 "Довга Кичера" 1
1 4 "Дащвка" 1
1 3 "Дац1вка" 1
3 15 "Кирнички" 1
3 8 "Черенина" 1
Крушельницьке 23 2 "Нестер1в" 1
20 1 "Погар" 1
25 15 "Зелен1вське" 1
39 14 "Мала р1чка" 1
Всього по НПП 27
Поряд iз мшеральними джерелами викликають цiкавiсть джерела так звано! "залiзно! води" - вод, збагачених окислами залiза, що надае !м черво-ного кольору, зокрема бшя Павлового потоку та у с. Гребешв. Колись на су-часнш територi! НПП добували залiзнi руди та виплавляли метал. Про це свщчить назва сучасно! околицi м. Сколе - Демня (назва походить вщ заль зоплавильно! печi, яка завжди димша). Залишки подiбно! печi (яка також мо-же бути щкавим туристським об'ектом) е бшя контори Майданського л-ва.
На правому березi р. Отр, майже в цен^ с. Гребешв, iз свердловини витiкае лiкувальна вода хлоридно-гiдрокарбонатно-натрiево! мiнералiзацi!. Вода солона (ропа), червоного кольору. До Друго! свiтово! вiйни тут дiяв курорт. На сьогодш залишилися рештки ванни iз мармурово! крихти. У пер-спективi тут можна було б вщновити лжувальний заклад.
Сучасиi деиудацiйиi процеси. Територiя Сколiвщини належить до дь лянок iз значним iнженерним ризиком, чому сприяе прський рельеф з рiзки-ми перепадами висот та крутими схилами (Гошовський, Рудько, Преснер, 2002). Нав^ь найменше порушення цшсносп схилу при будь-якому техногенному вплив^ що супроводжуеться пiдрiзкою нижньо! або середньо! час-тин схилу, може бути причиною катастрофiчних зсувiв. Зсувш явища прояв-ляються також у мюцях проведення iнтенсивних вирубок люу. Цi об'екти неживо! природи також становлять певний штерес для турис^в та вiдвiдувачiв
НПП. Зокрема, на 6epe3i р. Рибник Майданський юнуе давнiй зсув-урвище, який e цiкавим пiзнавальним об'ектом.
До шших небезпечних денyдацiйних явищ вiдноcитьcя ймовiрнicть сходження cелiв, якi найчаcтiше формуються в басейш р. Onip. Селевi потоки влiткy 1998 р. стали причиною руйнування дорщ моcтiв, шдшрних cтiнок, то-що. Пiд дieю сильних дощiв, якi cпоcтеpiгалиcя у кшщ липня - на початку сер-пня 2004 р., на територп НПП вщзначено сходження кшькох селевих потокiв. В одному i3 них (на теpитоpiï Бутивлянського люництва) загинув тракторист.
Часто пiд дieю cелiв активiзyютьcя зсуви, якi можуть бути дуже небез-печними у перюд паводкiв та iнтенcивного випадання дошдв. У зонi дiяльноc-т НПП видiляeтьcя кiлька небезпечних зон, на яких можуть проявлятися ка-таcтpофiчнi явища (зсуви та сел^. Зокрема, по схилах долини р. Стрий (вщ с. Пiдгоpодцi до с. Верхне Синевидне) вiдзначенi древш зсуви, якi при штен-сивних опадах, швидкому cнiготаненнi становлять потенцшну небезпеку до-pозi та житловим будинкам. Поряд з тим, на цей час щ зсуви досить стабшьш та не проявляють ознак явноï загрози. У межах долини piчки Стрий у мicцi впадшня струмка Ямельниця i на територп швшчшше вiд нього icнye загроза зcyвiв, якi можуть пошкодити дорогу у с. Шдгородщ. У веpхiв,ях пpитокiв р. Стрий е кшька старих, cтабiльних на цей час зcyвiв, якi, при певних обста-винах, можуть взяти участь у формуванш твеpдоï cкладовоï cелiв та перетво-рити цi притоки у селенебезпечш струмки. У веpхнiй частит хребта гори Парашка, а також в околицях г. Корчанка е кшька добре виражених стабшьних зcyвiв, як можуть постачати тверду складову селевих потоюв.
Значний ризик формування небезпечних зcyвiв е у середнш течи piчки Кам'янка. Саме тут у липш-серпш 2004 р. сильш зсуви, якi утворилися шд дieю iнтенcивних опадiв, у кшькох мюцях пошкодили дорогу до с. Кам'янки. Шд дieю води змшив cвiй вигляд водоспад на цш piчцi. Зсуви грунту спосте-р^алися бiля Павлового потоку, на Великш та Малiй Рiчцi та в шших мюцях.
Висновки. Об'екти неживоï природи можуть icтотно пiдвишити pi-вень пpивабливоcтi теpитоpiï. Однак, ix використання потребуе облаштуван-ня, з тим щоб зменшити до мшмуму негативний антропогенний вплив рекре-ацiйноï дiяльноcтi. Деякi iз сучасних денудацшних пpоцеciв можуть бути заг-розою для iнженеpниx споруд, pекpеацiйниx об'еклв, бyдiвель тощо. Тому необxiдно оргашзувати поcтiйний монiтоpинг за станом зсувних дшянок та мicць можливого формування cелiв.
Л1тература
1. Геологические пам'ятники Украины: Справочник-путеводитель/ Коротенко Н.Е., Щирица А.С., Каневский А.Я. и др. - К.: Наук. думка, 1985. - 156 с.
2. Гошовський С., Рудько Г., Преснер Б. Еколопчна безпека техноприродних геосистем у зв'язку з катастроф1чним розвитком геолопчних процеав. - Льв1в-Кшв, 2002. - 402 с.
3. Ермоленко Ю.А. Геоморфология Бескид. Автореф. диссертац. ... канд. географ. наук. - Львов, 1967. - 16 с.
4. Лгтопис природи НПП "Сттвсью Бескиди", т. 1, 1999-2000 pp. - Сколе, 2001. - 173 с.
5. Лггопис природи НПП "Скол1всью Бескиди", т. 2, 2001 р. - Сколе, 2002. - 112 с.
6. Лгтопис природи НПП "Скол1всью Бескиди", т. 3, 2002 р. - Сколе, 2003. - 172 с.
7. Милкина Л.И. Гидрография// Украинские Карпаты. Природа. - К. : Наук. думка, 1988. - С. 36-38.
8. Мшлер Г.П., Фед1рко О.М., Брусак В.П. Ландшафтна диференщащя територiй Карпатського бюсферного заповiдника// Бiорiзноманiтгя Карпатського бюсферного заповщ-ника. - К.: Наука, 1996. - С. 96-113.
9. Олещенко В.1. Природний нацiональний парк// ГЕУ. - К.: Наука, 1989, т. 3. - С. 87.
УДК 581.5.507.2 Асист. Р.М. Данилин, канд. бюл. наук - УкрДЛТУ;
доц. М.М. Колодко, канд. геогр. наук - ЛНУ M. 1вана Франка
Г1ДРОФ1ЛЬНИЙ РОСЛИННИЙ ПОКРИВ В ЕКОЛОГ1ЧН1Й ОПТИМ1ЗАЦ11 ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ КОМПЛЕКСНО! ЗЕЛЕНО! ЗОНИ М1СТА ЛЬВОВА
Представлено результати дослщження водних екосистем комплексно! зелено! зони мюта Львова (КЗЗМЛ) з позицш !х еколопчно! оптимiзацi!. Наведено перспективнi для потреб озеленення види водних i прибережно-водних рослин та !х угруповань. На-голошуеться, що необхiдною умовою процесу оптимiзацi! гiдроекосистем КЗЗМЛ е проведення екологiчного монiторингу на локальному та региональному рiвнях.
Ключов1 слова: КЗЗМ, водш екосистеми, гiдрофiльна рослиншсть
Assist. R.N. Danylyk; doc. M.M. Kolodko
Hydrophilic plant cover in ecological optimization of water ecosystems of
L'viv complex green zone
It were represented the results of L'viv complex green zone (LCGZ) water ecosystems research from the ecological point of view. It were listed the species of water, water-and-coastal plants and their communities which are perspective for the needs of greening. It is emphasized that carrying out an ecological monitoring on the local and regional levels is a necessary condition of optimization process of LCGZ hydroecosystems.
Keywords: LCGZ, water ecosystems, hydrophilic plants.
Вступ
На сучасному етат урбашзацшних процеЫв водш ресурси, а разом 1з ними водш та прибережно-водш бюгеоценози, у процес !х безперервного та всезростаючого використання зазнають кшьюсних i яюсних змш, значно! дигресивно! трансформаци. Велику цштсть для мюьких агломерацш мають акватори вЫх тип1в водосховища, озера, ржи, ставки тощо, адже водш об'екти залежно вщ масштаб1в, б1льшою чи меншою м1рою впливають на ста-б1л1зац1ю вологост1 повпря, пом'якшення м1сцевого кл1мату, служать своерщ-ними еколог1чними маг1стралями, волод1ють значним рекреацшним потенц1-алом [1, 12-14, 17].
Надзвичайно важливим, особливо в мютах та !х прим1ських зонах, е збереження природно! та створення штучно! комплексно! мереж1 водних об'екпв пол1функц1онального використання. Вир1шення цього завдання мож-ливе шляхом оптим1зац1! автотрофного блоку водного та прибережно-водно-го середовища. Одним 1з метод1в шдвищення рекреац1йно! рол1 м1ських г1д-роекосистем е збшьшення асортименту аборигенних та штродукованих вид1в рослин для !х акл1матизац1! та створення, у поеднанш з особливостями ландшафту, високоестетичних пдрофгтогеокомплекЫв [4, 15, 16, 18].
Для мют з незначними пдролопчними ресурсами проблема оптим1за-ц1! водних екосистем, зокрема !х автотрофного блоку, мае винятково важливе
