CC BY
34
багато яруснктю, безперервнiстю фyнкцiонyвaння у поeднaннi з економiчно ефе-ктивним користуванням.
Табл. 1. Питома вага piзновiковиx лшв у лковому фондiу piзниx природноклЬматичних зонах
Зона Область ДЛГ Порода Площа рiзновiкових лгав
га %
Полiсся Ктвська Тетерiвський Вл/О/Б 1506,1 0,5
Чернiгiвська Холминський С 77,8 0,2
Рiвенська Сарненський С 49,0 0,1
Житомирська Барашвський С 20,2 0,1
Карпати Львiвська Сколiвський Я/Ял/Б 761,8 2,4
Закарпатська Делятинський Я, Бк 422,4 0,8
Чернiвецька Сторожинецький Ял 29,7 0,1
Закарпатська Воловецький Ял 1,3 0,2
Люостеп Сумська Тростянецький Д 96,4 0,5
Тернопiльська Бучачський Д 46,9 0,2
Полтавська Миргородський С 7,3 0,1
Лггература
1. Цилюрик А.В., Мозолевськ А.Г. Актуальш проблеми люозахистну в Укрщй// Науко-вий вiсник НАУ. - Вип. 25. - 2000. - С. 303-307
2. Zibtsev S. Sabadyr A. Peculiarities of wood harvesting with cable systems in Ukrainian part of Carpathians// Proceedings of Joint FAO/ECE/ILO Workshop on New Trends in Wood Harvesting with Cable Systems for Sustainable Forest Management in the Mountains, Ossiach, Austria, 18 - 24 June 2001.
3. Поляков М.О., Поляков О.В. До вивчення потенщалу люових ресурив регюну// Нау-ковий вкник НАУ. - № 27. - 2000. - С. 32-39
4. Forest District Todtmoos// In Congress Tour, Uneven-aged Silviculture, Zurich, Switzerland, 24-26.09. 2001. - P.5
УДК502.35:330.15 Доц. В.О. Крамарець8, М.1. Коханець, B.I. Бандерич,
В.П. ПриндаК
ОСНОВН1 НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ МЕНЕДЖМЕНТ-ПЛАНУ НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "СКОЛ1ВСЬК1
БЕСКИДИ"
Подана iнфоpмaцiя ^о особливосй TepKropiï та нaмiчено основш навями фоpму-вання менеджмент-плану функцюнування НПП "Сколiвськi Бескиди".
Doc. V. Kramarec, M. Kohanec, V. Banderych, V. Pryndak
Basis approaches of national natural park "Skolivsky Beskydy" management
plan forming
There is presented information about territorial peculiarities and main approaches of Management Plan of National Natural Park functioning are defined
НПП "Сколiвськi Бескиди" створено за Указом Президента Украши 11 лютого 1999 р. Загальна площа НПП 356B4 га, у тому чи^ 24702 га, що надаш парку у постшне користування i 109B2 га, що включеш до його складу без вилу-
B УкрДЛТУ, м. Львш
9 Вщповщно директор, гол. лсппмпй та м.н.с. НПП "Сколгвсьм Бескиди", м. Сколе
192
Екoлoгo-екoнoмiчне вчення: виюки, прoблеми, перспективи
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
чення у землекористувачш. НПП знаходиться у шдпорядкуванш Державного ко-мтету лкового господарства Укра'ни i входить до складу державного лкогоспо-дарського об'еднання "Львiвлiс".
За попередшми даними, флора парку мiстить близько 700 видш судинних рослин, серед яких юлька десяткiв рiдкiсних, занесених у Червону книгу Укра'ни. У складi лiсовоí рослинностi парку збереглися типовi для регiону Бескидш, корш-ш чистi й мiшанi буковi та ялицевi лiси. Дуже рiдко трапляються природнi смере-ковi фiтоценози, сформоваш аборигенною формою смереки з гостролускатими шишками. Значнi площi займають похiднi смеречники, яш, починаючи з кшця Х1Х ст., створювалися на мкщ знищених корiнних деревостанiв. У цих фггоцено-зах замiсть аборигенно! гостролускато! форми смереки переважають штродукова-ш туполускатi некарпатськi рiзновиди. На територц нацiонального парку е куль-тури ялищ, якi створювалися в Бескидах у минулому столiттi. Фрагментами збереглися 150-200^чш буковi фтоценози пралiсового типу (Майданське, Шдгоро-дщвське та iншi лiсництва).
На територц парку трапляються й рщккш для Карпат деревш фiтоценози, зокрема, яличники з переважанням у трав'яному вкритп папоротi листовика ско-лопендрового Phyllitis scolopendrium (L.) Newm., буковi лки з покривом iз лунарií оживаючо! Lunaria rediviva L. та цибулi ведмежо! Allium ursinum L., яшрники з покривом iз скополií карнюлшсько! Scopolia carniolica Jacq., чорновiльшняки, угруповання з перевагою горобини звичайно!, грабово-буково-ялицевi деревоста-ни, похiднi чистi грабняки з майже непрохiдним ярусом чагарнитв, в якому пере-важае агрус вiдхилений Grossularia reclinata (L.) Mill. та з пануванням листовика сколопендрового у трав'яному покривi.
До рщккних для територп' НПП належать болотш угруповання, зокрема, низькогiрське глибоке сфагнове торфовище з рiдкiсними для Карпат видами рослин - осокою багновою Carex limosa L., росичкою круглолистою Drosera rotundi-follia L., журавлиною болотною Oxycoccus palustris Pers., угрупованням очеретян-ки звичайно! Phalaroides arundinacea (L.) Rausch., очерету звичайного Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., бобiвника трилистого Menyanthes trifoliata L.
За матерiалами лiсового кадастру, складеного Львшською лковпорядкува-льною експедищею, вкритi лiсом землi становлять 88,4 % вщ загально! площi земель, переданих нацiональному природному парку у постшне користування, близько 40 % лкових насаджень - лiсовi культури. Незiмкнутi культури займають близько 5 % плошд. Нелiсовi землi у парку (переважно сшокоси та пасовища) становлять близько 4 % територп'. 1з загально! плошi земель, переданих у постшне користування парку, 63,5 % рашше ввдносились до лiсiв першо! групи, а 36,5 % -до друго! групи.
Найбiльшi плошд у парку займають хвойш породи (55,6 %). Серед них переважають смерека та ялиця бiла, насадження яких займають вiдповiдно 72,6 та 26,3 % ввд плошi всх хвойних деревостанiв. Незначнi плошi займають сосняки та модринники штучного походження.
Лiсостани твердолистяних порiд на територп' НПП займають 43,4 % ввд покритих лiсом земель. Переважають насадження бука - 98,3 % ввд плошд насаджень твердолистяних порщ. Дубняки, явiрники та насадження ясеня звичайного представлеш невеликими масивами.
2. Проблеми практичного застосування еколого-eKOHOMÍHHoro вчення
193
Лiсостани м'яколистяних порiд в НПП становлять всього 1 % вкритих ль сом земель. В 1х склад трапляються береза, осика, cipa та чорна вшьха.
Коло 45 % вкритих лком земель - середньовiковi насадження, молодняка-ми зайнято понад 25 % (третю частину з них становлять деревостани першого класу вжу). Пристигаючi насадження займають 16 %, стиглi - 11 %, а перестшш -2 % вкритих лком площ.
Територда НПП населяе етнiчна група украшщв - бойки. У населених пунктах, що входять у зону дiяльностi НПП, збереглися ушкальш за своею архь тектурою церкви так званого "бойтвського" стилю. Чимало !х е пам'ятками архь тектури мiсцевого та загальнодержавного значения. У прських селах збереглися своерщна арх1тектура житла, самобутнi звича! та розмовний дiалект. На територií НПП знаходиться цший ряд археологiчних пам'яток та поселень.
На територп, яка ввшшла до складу НПП, функщонували такi природо-охороннi об'екти: заказник державного значення "Сколiвський"; ландшафтний заказник мкцевого значення "Майдан"; заповвдш урочища мiсцевого значення "Со-шт", "Росохач", "Завадовське", "Журавлине"; комплексна пам'ятка природи мк-цевого значення "Скелi Ямненського пiсковику з ру'нами середньовiчноí форте-цi"; геологiчнi пам'ятки природи мкцевого значення "Скелi i печера Довбуша", "Скеля "Турецький камiнь", "Залишки залiзного рудника минулих рокiв"; пдроло-гiчна пам'ятка природи мiсцевого значення "Водоспади на р. Кам'янка".
Для забезпечення оптимального функцiонувания територп нащонального природного парку "Сколiвськi Бескиди" розпочата робота на створенням менеджмент-плану дiяльностi. Подiбнi плани дозволяють визначити основнi стратегiчнi напрями дiяльностi НПП та намiтити конкретний план дiяльностi на ближчий час (Волошкевич, Жмуд, Титар, 1999; Кукурудза, 2000; Parks and protected areas.., 1993).
Закон Украши "Про природно-заповдаий фонд Украши" (1992) визначае основнi напрями дiяльностi нацiональних природних парков: збереження цiнних природних та iсторико-культурних комплексов i об'ектiв; створення умов для ор-ганiзованого туризму, вiдпочиику та шших видiв рекреацiйноí дiяльностi у природних умовах з додержанням режиму охорони заповщних природних комплексов та об'ектш; проведення наукових дослщжень природних комплексiв та 'х змш в умовах рекреацiйного використання, розробка наукових рекомендацш з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсов; проведення екологiчноí освiтньо-виховноí роботи.
Виходячи iз цього, основними пр1оритетами д1яльност1 для eciei територп НПП "Сколшсьт Бескиди" можна вважати:
• збереження, вщтворення та рацюнальне використання природних ландшафтiв, що мають важливе природоохоронне, естетичне, освiтнe, рекреацшне та оздоровче значення;
• збереження юторико-культурних комплексiв i об'eктiв;
• збереження бiорiзноманiття та забезпечення сталого розвитку прських екосистем Сколiвських Бескид;
• рацюнальне рекреацшне використання територп за умови збереження та охорони природних екосистем та покращення умов життя мюцевого населення;
• проведення наукових дослщжень за програмою "Лiтопису природи" та розробка рекомендацш iз збереження та охорони навколишнього природного середовища;
• розробка програми iз еколопчно!' освiтньо-виховноí роботи серед населення.
194
Еколого-eKOHOMiHHe вчення: витоки, проблеми, перспективи
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
Окрш цього, визначено прюритети дкльносп для окремих лкництв на територц НПП. Це - охорона фауни та фаушстичш дослвдження, рекреацшна та ту-ристсько-екскурсшна д1яльнкть, охорона та досл1дження лкових ф1тоценоз1в, ввдтворення коршних ф1тоценоз1в бука та ялищ, охорона щнних лкових наса-джень у заповвднш зош.
Основними факторами, як негативно впливають на функщонування ново-створеного парку е наявнкть значних площ похщних насаджень смереки, як1 ма-сово пошкоджуються кореневими гнилями та стовбуровими шкщниками. На кь нець 1999 р. на територп НПП виявлено 1011.4 га всихаючих насаджень смереки. 1з ще! кшькосп - 924.6 га пошкоджеш хворобами, а на плошд 86.8 га (в хрошчних вогнищах кореневих гнилей) - зафжсовано масове розмноження коро'да-типографа (1рз 1уро^арЬш Ь.). Всихання насаджень смереки у нащональному парку, як правило, носить куртинний характер та проявляеться, в основному, шд впливом збуднитв кореневих гнилей (коренево! губки та опенька осшнього), сто-вбуров1 ж гнил1 виявлеш всього на плошд 19 га.
Суттевим чинником антропогенного впливу на екосистеми НПП стало ш-тенсивне ведения лкового господарства, яке було у попередш роки.
Дестабшзуючим лков1 екосистеми фактором на сучасному еташ е сущль-ш рубання, шд впливом яких у прських умовах попршуються захисш функцп ль сових фггоценоз1в. На даний час на територц парку рубання головного користу-вання не проводяться. Але у в1дмираючих монодомшантних похвдних смерекових насадженнях застосовуються суцшьш саштарш рубання. Деградащя трав'янисто! та деревно! рослинносп часто супроводжуе рекреащйну д1яльнкть, яка стае все в1дчутшшим фактором негативного впливу на лков1 та трав'янисп фггоценози.
Основними напрямками загального менеджменту на територп НПП можна вважати:
• розробку та опрацювання пропозицш до складання менеджмент-плану НПП;
• проведения землевпорядкувальних роби на територн НПП "Сколiвськi Бескиди";
• проведення лiсовпорядкувальних робiт, складання Проекту оргатзацн територп, охорони, збереження та вiдтворення природних екосистем НПП;
• каттальний ремонт та будiвництво примiщень для влаштування польових лабора-торiй.
До напрямкш екологгчного менеджменту належать:
• розробка рекомендаций щодо ведення господарства у похiдних смерекових наса-дженнях, якi не вщповщають умовам мiсцезростання;
• екпериментальнi дослщження з метою визначення напрямiв використання тсля-лiсових лук та сшокоив;
• влаштування розсадника для забезпечення лiсокультурних робiт власним абори-генним посадковим матерiалом та вирощування декоративних рослин;
• проведення бютехшчних заходiв, спрямованих на покращення умов юнування мисливських тварин.
Важливим видом д1яльност1 на територп НПП е рекреаця, тому пропону-ються таю основш напрямки менеджментурекреацшног дгяльностг:
• влаштування еколого-тзнавальних стежок на територп НПП;
• облаштування рекреацшних територiй (притулки, мкця для розмiщення наметiв i т. п.);
• опрацювання перспективного проекту рекреацшного використання територн НПП.
2. Проблеми практичного застосування еколого-економiчного вчення
195
За украшським природоохоронним законодавством, нацiональнi природнi парки е науковими установами, тому у майбутнш дiяльностi парку передбачають-ся таю напрямки науково-дослiдноï дiяльностi:
• виконання наукових дослiджень у рамках ведення "Лiтопису природи";
• розробка пропозицш щодо збереження та вщтворення рiдкiсних i зникаючих видiв флори i фауни;
• вшова та формова структура хвойних насаджень на територп парку та шляхи ïï оптимiзацïí;
• вивчення стану добротноси стиглих i перестiйних насаджень на територп НПП;
• формування мережi монiторингових дiлянок для спостереження за станом люово!' рослинностi НПП.
Ефективне функцiонування новоствореного нацiонального парку можливе тiльки при взаемодiï Í3 мкцевим населениям. Тому, на нашу думку, слад запропо-нувати такi напрямки соц1ально-еколог1чного менеджменту:
• розвиток екотуризму у населених пунктах, яю входять у зону д1яльноси НПП;
• застосування еколопчно-обгрунтованих методiв боротьби iз хворобами та потен-цiйними шюдниками деревних i сiльськогосподарських рослин на територп НПП. Для пропаганди дiяльностi парку та формування екологiчного свиогляду
населення у зонi дiяльностi парку пропонуються такi напрямки еколого-просвтницько1 дгяльностг:
• тдтримка дiяльностi громадських неурядових екологiчних органiзацiй у райот дiяльностi НПП;
• створення вiзит-центру та музею природи НПП;
• забезпечення населення iнформацieю про дiяльнiсть нацiонального природного парку;
• проведення соцюлопчних дослiджень з метою вибору напрямiв еколого-просвiтницькоï дiяльностi та формування еколопчного свiтогляду населення;
• еколого-просвггницька робота серед шкiльноï молодi регюну;
• пiдготовка i видання бюлететв, путiвникiв, буклетiв, iнформацiйних та дидактич-них матерiалiв для мiсцевого населення i вiдвiдувачiв НПП.
За основними напрямками дiяльностi слiд розробити робочий план дшль-ностi, який передбачае проведення конкретних заходов та визначае кошти i засоби, необхiднi для ïx реалiзацiï.
Працiвниками НПП "Сколiвськi Бескиди" разом iз працiвниками ДЛГО "Львiвлiс" та науковцями м. Львова шдготовлено пропозицп до формування стру-ктури менеджмент-плану дiяльностi та складено нарис менеджмент-плану, який (пiсля доопрацювання) може бути покладений в основу майбутньо!' дiяльностi одного iз наймолодших нацiональниx парков Украони.
Лггература
1. Волошкевич О., Жмуд М., Титар В. Дунайський бiосферний заповедник. План управления (менеджмент-план). - К.: Фгтосоцюцентр, 1999. - 64 с.
2. Закон Украши про природно-заповщний фонд Украши// Вiдомостi Верховно'1 Ради Украши. - 1992. - С. 502-504.
3. Кукурудза М.М. Менеджмент нацюнальних парюв: Навч. поаб. - Львiв: Видавничий центр ЛНУ 1м. 1в. Франка, 2000. - 124 с.
4. Parks and protected areas in Canada: planning and management. - Oxford: Oxford university press, 1993.
196
Еколого-економiчне вчення: витоки, проблеми, перспективи
