CC BY
15
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
2. ПРОБЛЕМИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНОГО ВЧЕННЯ
УДК502.35: 631.95 А.М. Дейнека -ДЛГО "Львiвлk", м. Львiв
МЕНЕДЖМЕНТ-ПРОГРАМА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПРИРОДОЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ НА Л1СОВИХ ТЕРИТОР1ЯХ
Подано даш про природо-заповщний фонд ДЛГО "Львшлк". Запропонована схема розробки менеджмент-планiв управлшня заповiдними об'ектами, розташованими у межах земель державного лкового фонду.
Anatoliy Deyneka - SFEA "Lvivlis ", Lviv
Management program of sustainable development the nature protected fund of
forest territories
Data of nature protected Fund of SFEA "Lvivlis" are presented. There is proposed scheme of Management Plans development for reserved objectives located within State Forest Fund lands.
Зпдно Í3 Законом Укра'ни "Про природно-заповадний фонд Укра'ни" (1992 року з доповненнями 1993 та 1999 рр.) до природно-заповщного фонду (д^ -ПЗФ) належать: природн територп' та об'екти - природш заповвдники, бюсферш заповедники, нащональш природнi парки, регiональнi ландшафтнi парки, заказники, пам'ятки природи, заповщш урочища; штучно створенi об'екти - боташчш сади, дендрологiчнi парки, зоолопчш парки, парки-пам'ятки садово-паркового мис-тецтва. При цьому передбачаеться, що заказники, пам'ятки природи, ботанiчнi сади, дендролопчш парки, зоологiчнi парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно ввд í'x екологiчноí, науково! та кторико-культурно! цiнностi можуть бути загальнодержавного або мiсцевого значения. Виходячи з особливос-тей природних комплексiв об'ектш ПЗФ, розрiзияють: ландшафтнi, лiсовi, боташчш, загальнозоолопчш, орнiтологiчнi, еитомологiчнi, ixтiологiчнi, палеонтолопч-нi, гiдрологiчнi, загальногеологiчнi, та карстово-спелеолопчш заказники; компле-кснi, боташчш, зоолопчш, пдродопчт та геологiчнi пам'ятки природи.
На територп' Львiвськоl обласп у межах земель держлiсфонду розташовано 106 об'ектiв ПЗФ загальною площею 99495,65 га, що становить 32 % ввд уск! кь лькосп заповiдниx об'ектiв областi та 88 % ввд í'x загально! плошд (рис.).
В пiдпорядкуваннi ДЛГО "Львiвлiс", як окрема структурна одиниця, функ-цiонуе нацiональний природний парк "Сколiвськi Бескиди" загальною площею 35684 га (в т.ч. - 24702 га - землi держлкфонду). Окр1м цього на землях лкових пiдприемств Л^вщини створено 2 регiональниx ландшафтних парки мкцевого значення, 25 заказникiв (у т.ч. - 6 загальнодержавного значення), видшено 28 па-м'яток природи (у т.ч. - 2 загальнодержавного значення), оголошено заповвдними об'ектами мкцевого значення 47 урочищ, 1 дендролопчний парк загальнодержав-ного значення, 2 парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва (в т. ч. - 1 загаль-нодержавного значення).
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1
ДЛГО
"UbBiBäHc" 32%
1нш
1нш1
власники
™, власники
68%
12°%
а б
Рис. Частка 3anoBidHux oö'eKmiB ДЛГО '^bBiBnic", %: а - Bid загальног клькостi; б -
Bid загальног площi
Pi3Hi категорц земель природоохоронного призначення передбачають пев-ш вимоги до критерив вiдбору при ix створеннi та рiзнi завдання менеджменту при забезпеченнi ix сталого функцiонування. Особливо важливими для збалансо-ваного розвитку лiсового господарства та й регюну у цiлому е природооxороннi територц, якi забезпечують охорону водних ресурсiв та фунтш; регулюють та очищають поверxневi води; забезпечують збереження рiдкiсниx видав рослин та тварин, ят чутливi до антропогенного впливу; створюють умови для розвитку ви-дш рослин, якi мають значения для фармакологи; охороняють мкця, важливi для розмноження дико! фауни.
Враховуючи особливостi тих чи iншиx об'ектш ПЗФ, можна говорити про рiзнi рiвнi менеджмент-програми розвитку та функщонування таких специфiчниx об'ектш у рамках лкових пiдприемств областi.
Об'екти ПЗФ на лкових землях створювалися з рiзною метою: збереження типових ландшафтов, охорона цiнниx лiсовиx фiтоценозiв, охорона рiдкiсниx та зникаючих рослин чи тварин у лкових насадженнях, охорона старих чи рiдкiсниx дерев або насаджень iз таких дерев. О^м цього, у системi лкових заказнитв охороняються чотири геологiчнi пам'ятки природи (скелi, печери, тектонiчнi об'екти), пдролопчна пам'ятка природи (два джерела мшерально! води "Нафтуся" в Схщницькому лiсництвi), арxеологiчний об'ект (як комплексна пам'ятка природи охороняеться городище IX-XI ст., розташоване у буковому насадженш природного походження).
Питання менеджменту природоохоронних територiй вищого рiвия (бю-сфернi заповiдники, заповiдники, нацiональнi природш парки) досить детально розробленi (Реймерс, Штильмарк, 1978; Олещенко, Малишева, 1997; Кукурудза, 2000; Christiansen, 1977; Miller, 1982; Parks and protected., 1993). Для НПП "Ско-лiвськi Бескиди" науковцями м. Львова та пращвниками ДЛГО "Львiвлiс" розроб-ляеться окремий менеджмент-план дiяльностi, який передбачае визначення осно-вних стратегiчниx цiлей та окреслюе шляхи ix розв'язання.
Менеджмент дiяльностi об'ектш ПЗФ нижчого рiвня (регiональнi ландша-фтнi парки, заказники, пам'ятки природи, заповщш урочища i т.п.) в УкраЫ на даний час не знайшов достатнього обфунтування та розвитку, опрацьована тiльки програма розробки менеджменту природоохоронно! дiяльностi на водно-болотних угiддяx. Складностi виникають ще й з то! причини, що переважна бiльшiсть таких об'ектш створюеться на землях, яю не вилучаються у землевласниюв, тут перед-бачаеться можливкть ведення господарства (правда, з врахуванням вимог приро-
2. Проблеми практичного застосування еколого-eKOHOMiHHoro вчення
117
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
доохоронного законодавства). Тривалий розвиток лково!', лiсозаготiвельноí та ль сопереробно!' промисловосп по екстенсивному шляху часто е перешкодою при створенш нових та накладае свш вiдбиток на функцiонування iснуючих об'екпв ПЗФ. Пiд заказники, заповiднi урочища, пам'ятки природи часто передавалися ль совi насадження, яш не повною мiрою вiдповiдали вимогам природоохоронного законодавства, створення цих об'екпв часто проводилося без належного науково-го обстеження та вивчення. Саме цим можна пояснити появу заказникiв мiсцевого значения, створених з метою: "Збереження високопродуктивного смерекового насадження вiком 120 р." (заповвдне урочище "Рожанське" в Рожанському л-вi Славського ДЛГ) чи "Збереження у природному сташ щнних березових наса-джень" (заповiдне урочище "Березовий гай" в Лататницькому л^ Стрийського ДЛГ) i цiлий ряд шших об'ектiв. За даними М.А. Голубця (1978), корiннi смереко-вi насадження на територп Сколiвських Бескид практично не зустрiчаються, тому часове обмеження термiну iснувания об'ектiв природозаповвдного фонду, створених у похвдних смеречинах, в яких з вшу 50-60 ротв iнтенсивно розвиваеться коренева губка та опеньок осшнш, на наш погляд, конче необхвдне. А говорити про якусь ушкальнкть та можливiсть тривалого збереження у природному сташ березового насадження взагалi беззмктовно.
З огляду на вищесказане, створення нових об'ектiв ПЗФ на територп лкових земель необидно, на наш погляд, проводити на основi менеджмент-плашв, робота над якими повинна складатися з таких еташв:
1. Пошук територт для видшення в якостi об'ектiв природозаповщного фонду. Попередня iнформацiя може бути отримана вiд науковцiв, або у результата сшльного пошуку працiвникiв лково!' охорони та спецiалiстiв (лiсiвникiв, боташ-кiв, зоологiв, географш тощо). Основним завданням на цьому етапi е визначення дощльносп заповiдания та встановлення созологiчних прiоритетiв конкретно!' да-лянки.
2. Формування групи експертгв. Роботу iз обфунтування створення об'ек-тiв ПЗФ повинна виконувати група експертш рiзного профшю (лiсiвник, географ, ботанiк, зоолог, економкт, соцiолог).
3. Збгр тформаци про об'ект. Група спещалкпв повинна опрацювати на-явну iнформацiю про об'ект, провести необхвдш польовi обстеження. При вщсут-ностi достатнього рiвня попереднiх даних, ця робота може вимагати проведення дослiджень протягом одного-двох вегетащйних перiодiв, що дозволить встанови-ти цiннiсть лiсового насадження чи окремих його компонентiв, намiтити режим господарського впливу з метою шдтримки необхвдних складових частин екосис-теми у оптимальному сташ (з погляду збереження та охорони), визначити можли-вi часовi межi функцiонувания об'екта.
4. Ыдготовка робочог документацп. На основi до^джень подаеться дета-льне обгрунтування на створення об'екта, в якому вказуеться: цшшсть у цшому та визначаються прiоритети охорони окремих складових лкового бюгеоценозу; ви-значаеться режим функцюнування та необхiднiсть i можливiсть проведення гос-подарських заходав, спрямованих на тдЕримання сталого функцюнування об'екту.
5. Шдготовка менеджмент-плану об'екта. Вказуеться виконавець запла-нованих заходш; режим ведення господарства; органiзацiю, яка вщповдае за про-ведення необхвдних наукових дослiджень, монiторинг та контроль за станом бю-
Науковий вгёник, 2002, вип. 12.1
ти. Менеджмент-план складаеться на певний перюд. Для об'ектш píbhh заказник, пам'ятка природи, заповвдне урочище (як загальнодержавного так i мiсцевого значения) таю плани варто складати на перюд до 5 ротв, передбачаючи конкретнi щорiчнi заходи, якi повинш виконуватися у межах територп, взято! шд охорону. У рамках менеджмент-плану об'екта можуть бути передбачеш щорiчнi робочi плани, основним завданням яких е аналiз результатов виконаних роби та коректування необхвдних подальших заходш.
6. Фiнансовi розрахунки. У рамках розробки менеджмент-плану по кожному об'екту необхвдно розрахувати кшьккть кошпв необхiдних для створення та, попередньо, визначити кошти, необхiднi для забезпечення успiшного i тривалого функцiонування об'екта.
7. Проведення еколого-просвтницьког роботи серед населення. Без прове-дення Цлеспрямовано! роз'яснювально! роботи охорона та збереження об'екта бу-де не можлива.
Розробка менеджмент-плашв для конкретних заповiдних об'ектш на стадц !х створення дозволить запобiгти помилкам та забезпечити стале функцiонування таких природоохоронних територiй у межах земель лкогосподарських пiдпри-емств.
На основi окремих менеджмент-плашв на рiвнi лiсогосподарського об'ед-нання повинна бути розроблена менеджмент-програма кершництва всiма заповвд-ними об'ектами, ят розташованi у державному лковому фондi областi.
Лiтература
1. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. - К.: Наукова думка, 1978. - 264 с.
2. Кукурудза М.М. Менеджмент нацюнальних паркiв: Навч. noci6. - Львiв: Видавничий центр ЛНУ ím. 1в. Франка, 2000. - 124 с.
3. Олещенко В.1., Малишева Н.Р. Органiзацiйно-правовi засади збереження бк^знома-нiття// Бiорiзноманiття Карпатського бюсферного заповiдника. - К., 1997. С. 11-39.
4. Реймерс Н.Ф., Штильмарк Ф.Р. Особо охраняемые природные территории. - М.: Наука, 1978.
5. Christiansen M.I. Park planning Handbook. - New York: John Wiley & Sons, 1977.
6. Miller K.R. Planning national parks for ecodevelopment-methots and cases from Latin America. - Madrid, 1982.
7. Parks and protected areas in Canada: planning and management. - Oxford: Oxford university press, 1993.
УДК504+630.9+630.64 Проф. А.Ф. Чмыр1, д.б.н; А.В. Жигунов2, д.с.-х.н.;
доц. А.Б. Злотницкий3, к.э.н. - Санкт-Петербург
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ АДМИНИСТРАТИВНЫХ И ЭКОНОМИЧЕСКИХ МЕХАНИЗМОВ УПРАВЛЕНИЯ В ОБЛАСТИ ОХРАНЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ В ЛЕСНОМ ХОЗЯЙСТВЕ
РОССИИ
Розглядаються основш аспекти адмшютративного та екожишчного управлшня, як е актуальними на глобальному, державному та регюнальному piBHax для подальшого роз-
1 чл. - корр. РАСХН, директор;
2 зам. директора
3 зав. отделом экономики - Санкт-Петербургский научно-исследовательский институт лесного хозяйства
2. Проблеми практичного застосування еколого-еконо:шчного вчення
119
