CC BY
22
8. Blum, U. Karmann, A. Lehman-Waffenschmidt, M. Thum, M. Wälde, K. Wieland, B. Wiesmeth, H. Grundlagen der Volkswirtschaftslehre, 2. Auflage, Springer-Verlag. - Berlin, 2003.
- 237 s.
9. Braun J., Virchow D. Ökonomische Bewrtung von Instrumenten zur Erhaltung und Nutzung der Genetischen Ressourcen als Teil der biologischen Vielfalt. - Kiel, Christian-Albrecht-Universität. - 14 s. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.genres.de/infos/pdfs/ bd03/ 03_09.pdf.
10. Elsasser P. Economic methodologies for valuining forest genetic resources // Cjnservation and Management of Forest Genetic Resources in Europe. Eds. Th.Geburek, J. Turok. - Zvolen, Arbora Publishers,2005. - p. 89-109.
11. Elsasser, P. and Meyerhoff, J. (eds.). Ökonomische Bewertung von Umweltgütern. Methodenfragen zur Kontingenten Bewertung und praktische Erfahrungen im deutschsprachigen Raum [Economic Valuation of Environmental Goods and Services. Methodological Issues of Contingent Valuation and Practical Experiences in the German Language Area]. - Marburg : Metropolis, 2001.
- 351 p.
12. Hackl F., Prunkner G. Der Wert der Natur - Eine ökonomische Bewertung des Nationalparks Kalkalpen. Universität Linz - 12 p. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.econ.jku.at/members/pruckner/files/papers/wipolnp.pdf.
13. Hackl S. Eine ökonomische Bewertung von Artenschutzprogrammen. Der Luchs im Nationalpark OÖ. Kalkalpen. - Wegener Center Verlag, Graz, Austria, 2007. - 82 s. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.www.uni-graz.at/igam7_wcv-wissber-nr18-shackl-okt2007.pdf
14. Interwies E., Görlach B. Monaterisierung von Zielvorgaben und Nutzungen im Gewässerschutz. - 4 s. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ecologic.eu/ download/ proj ekte/1950-1999/1970-01/atv.pdf.
15. Mäler K.G., Vincent J.R. (eds.) Handbook of environmental economics. - North-Holland, Business&Economics, 2003. - Vol. 1,2. - 960 p.
16. McNeely J.A., Vorbies F. Economics and Conserving Forest Genetic Diversity. Chapter 19. In eds. Young, A.Y., Boshier D., Boyle, T.J.B., Yeh, F.C. Forest conservation genetics, Principle and Practice. CABI Publishing, Wallingford, 2000), UK. - P. 39-59.
17. Rosen S. Hedonic prices and implicit markets: Product differentiation in pure competition/ Journal of Political Economy. - 1974. - № 82. - Р. 34-55.
УДК 630*907.11 (477.83) Ст. наук. ствроб. П. Т. Ященко, канд. бюл. наук -
1нститут екологи Карпат НАН Украти, Rbeie
ДО 1СТОР11 СТВОРЕННЯ НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ"
Охарактеризовано 4acoBi аспекти формування нацюнального природного парку в Бескидах, датовано переб^ подш щодо його створення, висв^лено роль окремих оаб у реалiзацii ще'1 парку i трансформащю назви.
Ключов1 слова: нацюнальний природний парк, люовий заказник "Зелемшь", "Львiвлiс".
Senior research officer P.T. Yashchenko - Institute of ecology of Carpathians of
NAS of Ukraine, Lviv
History of creation of national natural park "Skolivski Beskidi"
The sentinel aspects of forming of national natural park in Beskidakh are described, the course of events is dated in relation to his creation, the role of individuals in realization of idea of park and transformation of the name is reflected.
Keywords: national natural park, the forest rezervat "Zelemin'", "L'vivlis".
11 лютого 2009 р. виповнилося 10 роюв is дня офщшного створення (Указ Президента Укра'ни за № 157/99) у межах Дрогобицького, Сколiвсько-го i Турювського райошв Львiвщини нацюнального природного парку "Ско-
лiвськi Бескиди". Розглядаючи iсторiю формування природоохоронного об'екта у хронологiчному порядку, треба зазначити, що цьому передувала клопiтка робота багатьох науковщв, працiвникiв лiсового господарства, при-родоохоронцiв - практикiв.
Архiвнi матерiали, якi збереглися у вщдш охорони природних екосис-тем 1нституту екологiï Карпат НАН Украши i вiдображають перебiг подiй щодо вичленування нацюнального природного парку (НПП) у Бескидах, свдаать, що природоохоронну функцда у регiонi виконували спочатку два об'екти нижчого рангу, а саме - "Зелемшь" та "Дубинський". Комплексну характеристику i обгрунтування потреби заповщання урочища "Зелемiнь" у держлiсфондi Сколiвського лiсгоспзагу, як лiсового заказника мюцевого зна-чення, пiдготували директор Львiвського вiддiлення 1нституту ботанiки НАН Украши академiк М.А. Голубець та Генеральний директор об'еднання "Львiв-лю" О.1. Фурдичко. Довiдку ж про доцшьшсть створення лiсового заказника мюцевого значення "Дубинський" пiдготувала старший науковий сшвробгт-ник вiддiлу охорони природних екосистем Львiвського вiддiлення 1нституту боташки НАН Украïни, канд. бiол. наук Л.1. Мiлкiна. Обидва цi подання не датоваш точно, але зроблеш вони у кiнцi 70-х роюв, коли ще iснувало Львiвське вщдшення 1нституту ботанiки НАН Украïни, на основi якого у 1991 р. сформовано 1нститут екологiï Карпат НАН Украши.
За вказаними поданнями щ два об'екти були видшет офщшно - як ландшафтний заказник мюцевого значення "Зелемiнь", площею 2908 га, та як заповщне урочище "Дубинське", площею 605 га. Вони й стали основою для подальшого розвитку заповiдноï справи у регiонi й видшення саме нацюналь-ного природного парку, цшком ново1' на той час для област категорiï приро-доохоронних об'ектiв, що вiдображало й поступальний розвиток природоохо-ронно1' справи в Укрш'ш загалом.
Створенню НПП у Бескидах сприяло, зокрема, й те, що 8 вересня 1993 р. Президент Украши Л.М. Кравчук шдписав Указ за № 362/93 "Про збереження i розвиток природно-заповщного фонду Украши", яким Кабшету Мшс^в Украши було доручено до 1 березня 1994 р. подати Президентовi Украши :
• перелш щнних природних територш для резервування i наступно1 оргатзацп заповвднишв, нацюнальних природних паршв i об'екпв шших категорiй при-родно-заповiдного фонду загальнодержавного значення;
• пропозици щодо черговост органiзацiï таких об'екттв.
Вiдповiдно цей Указ 30.09.1993 р., вхщний № 1796, надшшов до Державного управлшня екологiчноï безпеки в Львiвськiй областi, спецiалiсти якого Я.1. Дубина та С.В. Петров розпочали штенсивну роботу з вiдбору таких територш на Львiвщинi та удосконалення обгрунтування щодо видiлення НПП "Украшсью Бескиди". 1дея вичленування нацiональних природних пар-кiв набула на той час широкого визнання [1], i видшення саме такого об'екта i саме у Бескидах активно пропагували науковщ вщдшу охорони природних екосистем 1нституту екологп Карпат НАН Украши, д-р бюл. наук С.М. Стойко та канд. бюл. наук Л.1. Мшкша.
22 вересня 1994 р. вийшла Постанова Верховно1' Ради Украши № 177 / 94-ВР за шдписом О.О. Мороза "Про Програму перспективного розвитку за-
повщно1 справи в УкраАт" (мЗаповiдниким). Ця Програма передбачала видь лення багатьох природоохоронних об'екпв, зокрема й створення у 1995 р. НПП "Украшсью Бескиди" на плошд 116 тис. га, з видшенням фiнансування в обсязi 2000 млн крб (у щнах 1994 р.). Кабiнету Мiнiстрiв Украши було дору-чено забезпечити реалiзацiю затверджено1 Програми, i тодiшнiй його голова В. Пинзеник 28 листопада 1994 р. видав Розпорядження за № 20027/3, зпдно з яким деюльком мшютрам, зокрема - охорони навколишнього природного се-редовища Украши Ю. Костенку, фiнансiв - В. Гетьману, а також Президенту НАН Украши Б. С. Патону - було доручено вжити заходiв щодо виконання зазначено1 Програми, передбачивши для цього видшення з Держбюджету, по-чинаючи з 1995 р., вiдповiдних асигнувань по роздшу "Охорона навколишнього природного середовища". Було також запропоновано подати до
01.03.1995 р. на розгляд КМУ проект ршення Уряду щодо створення державного органу управлшня заповщниками та нацiональними природними парками i формування наукового центру дослщжень з проблем заповщно1 справи.
Ус цi розпорядження надшшли й у Львiвську обласну раду, i П.Ю. Зима, як тодашнш Голова ради, надiслав Розпорядження заступнику начальника Держуправлшня М.В. Гуку з резолющею: "...Прошу вжити заходiв щодо виконання Програми розвитку заповщно1 справи в областi" - це лист вщ 08.12.1994 р., у якому вже розписаш i площа майбутнього НПП - 116 тис. га, i обсяги витрат на його створення в розмiрi 47 млрд крб.
Змют вшх цих розпоряджень був добре вщомий сшвробггникам вщдь лу охорони природних екосистем 1нституту екологiï Карпат НАН Украши. Разом з тим ï^ були вiдомi й вiдомчi неузгодженостi щодо створення НПП, зокрема позищя Генерального директора "Львiвлiсу", який заперечував доцшьшсть створення НПП на такш велиюй плошi та й за рахунок переважно держлюфонду, до того ж новостворюваш природоохороннi об'екти мали шд-порядковуватися вже не Мшстерству лiсового господарства, а Мiнiстерству охорони природи i ядерноï безпеки. Рiзне бачення пiдходiв до створення парку "Львiвлiсом" та Держуправлiнням екобезпеки в Львiвськiй областi не сприяло вичленуванню природоохоронного об'екта у Бескидах, загалом галь-мувало розвиток заповiдноï справи в област^ тому науковцi вирiшили винес-ти питання на розгляд громадськость У березш 1995 р. Л.1. Мшкша шдготу-вала статтю для газети "Високий замок", яку пiсля детального обговорення на засщанш вiддiлу охорони природних екосистем було значно розширено й вщредаговано, i 18.04.1995 р. стаття вийшла друком за шдписами С.М. Стойка, Л.1. Мiлкiноï та П.Т. Ященка пiд заголовком "Чи бути нацiональному парку "Украшсью Бескиди?".
Публжащя викликала жвавий штерес громадськостi i питання про створення НПП отримало новий iмпульс, органiзацiйнi питання дискутували-ся майже протягом року.
Спещалюти державного управлшня екобезпеки у Львiвськiй областi, зокрема С.В. Петров та Я.1. Дубина, розпочали чергове редагування обгрунтування доцшьност створення НПП у Сколiвських Бескидах. Станом на
16.06.1996 р., вони шдготували довiдку "Про юторш та стан пiдготовки ма-
терiалiв щодо створення нацiонального природного парку "Украшсью Бескиди"", у якiй зазначалося, що iсторiя формування нацiонального парку в прсь-кiй частинi Львiвськоï областi тривае вже майже 18 роюв. Зокрема вказано, що Львiвським облвиконкомом на адресу ради Мшю^в УРСР ще 23.05.1979 р. було надюлано листа за № 1/947 з пропозищею щодо створення на територи Сколiвського лiсгоспзагу державного люового заказника "Ско-лiвськi Бескиди". Потребу видшення такого заказника вiдображено в ршенш облвиконкому за № 209 вщ 15.05.1979 р. "Про затвердження заходiв по вико-нанню пропозицш i зауважень депутатiв на IX сеси обласноï Ради народних депута^в шiстнадцятого скликання 23 березня 1979 р.".
У той самий перюд, виконуючи накази виборцiв, депутат Верховно1' Ради УРСР десятого скликання вщ Сколiвського виборчого округу № 396 п. Г.Г. Шевель внiс пропозицш поставити перед Радою Мiшстрiв УРСР питан-ня про створення на базi лiсових масивiв Сколiвського району державного ль сового заказника "Сколiвськi Бескиди". Проте Мiнiстерство лiсового госпо-дарства не погодило такий проект, посилаючись на те, що лiсовi масиви Ско-лiвського лiсгоспзагу, у межах яких передбачалося видiлити заказник, належать до категори грунтозахисних лiсiв, у яких ведеться посилена охорона, а також на значш запаси стиглих насаджень, яю шдлягають вирубуванню.
Проаналiзувавши спiльно з науковцями м. Львова стан заповщно1" справи в област та розглянувши можливi заходи для ïï полiпшення, врахову-ючи вiдсутнiсть на той час у природно-заповщному фондi областi таких кате-горiй природоохоронних об,ектiв, як нащональш та регiональнi природнi парки парки, дбаючи про подальший розвиток заповiдноï справи в обласи, дер-жуправлiння екобезпеки у доповщнш записцi до облвиконкому (№ 98 вщ 22.02.82 р.) запропонувало створити на швшчно-схщному макросхилi Карпат, у басейш р. Опiр, на землях Сколiвського i Славського люгоспзапв регь ональний природний парк "Украшсью Бескиди" площею до 20 тис. га. Вибiр територiï та статус об'екта було зроблено з урахуванням того, що тут зосере-джено великий бальнеолопчний потенцiал (понад 40 рiзноманiтних мшераль-них джерел), е можливост розвитку гiрського туризму й прськолижного спорту, функцiонуе понад 60 рекреацшно-оздоровчих закладiв (баз вщпочин-ку, пансюна^в тощо). G також щнт природнi комплекси, що заслуговують на охорону чи мають важливе рекреацшне значення. Створення РЛП сприяло б соцiально-економiчному розвитковi обох адмiнiстративних райошв. Проте i ця пропозищя, незважаючи на менш суворий режим охорони лiсiв, Мiнлiс-госпом не була сприйнята.
Унаслiдок природоохоронно1' дiяльностi у 80-90-х роках у Бескидах було створено низку невеликих заказниюв та заповщних урочищ, загалом охоплено природоохоронним режимом понад 16 тис. га найщншших природ-них комплекшв. Продовжувалася й робота щодо створення великого приро-доохоронного об'екта - за сприяння науковщв багатьох наукових установ та вищих навчальних закладiв Львова було пiдготовлено й обгрунтування орга-нiзацiï нацiонального природного парку "Украшсью Бескиди" площею понад 110 тис. га, а згодом зроблено й проект вщводу земель, який охоплював пло-щу 96,8 тис. га.
Але доки щ MaTepiara узгоджували у численних вщомствах, було прийнято новий Земельний кодекс Украши, розпочалася пpивaтизaцiя земель, самозахоплення "батьювщини" - i лiсiв, i полiв, що зумовило потребу повторного узгодження i меж, i площ проектованого НПП. Останне було ви-конано лише частково, до того ж не було офщшно затверджене на районному piвнi, оскшьки статус нaцiонaльного природного парку унеможливлював пpивaтизaцiю земель. Тому було запропоновано створити НПП на люових землях ДЛГО "Львiвлiс". Такою, зпдно з щею запискою, була ситуащя станом на 16 квггня 1996 р.
Тодi ж (25.04.1996 р.) газета "Високий замок" публ^е статтю О.1. Фур-дичка "Чи стануть "Укpaïнськi Бескиди" нaцiонaльним парком?", з критикою i pозмipу плошд парку (116 тис. га), i ïï вибору, i пpопозицiï щодо вщведення пiд парк лiсових земель. Висловлено було й пропозищю створити НПП на плошд 13,6 тис. га. Водночас було також опублжовано в районнш гaзeтi "Сколiвськi бескиди" у виглядi розмови з О.1. Фурдичком статтю Олeксiя Тренича тд назвою "Чи бути нaцiонaльному парку", що мютила критику шд-ходiв до створення НПП на такш вeликiй плошi i лише на люових землях.
Проте, незважаючи на piзнобiй думок i пiдходiв до видшення НПП у Бескидах, робота з його вичленування не припинялася. Вщбулося декшька спшьних зaсiдaнь за участю головного лiсничого "Львiвлiсу" М.В. Оприська, заступника начальника Держуправлшня екобезпеки М.В. Гука, в.о.завщувача вщдшу охорони природних екосистем 1нституту eкологiï Карпат НАН Украши канд. бюл. наук П.Т. Ященка та старшого наукового сшвробггника цього 1нституту, канд. бюл. наук Л.1. Мiлкiноï, професора Украшського люотехшч-ного унiвepситeту С.А. ГенЫрука, на яких розглянуто вiдомчi позицiï й тд-тверджено потребу якнайшвидшого вичленування НПП. Було визначено мож-ливi квартали лiсiв Держшсфонду та лiсiв iнших коpистувaчiв для створення парку, погоджено попереднью його площу (до 52 тис. га), а також те, що шсля створення НПП не буде шдпорядкований Мшприрод^ а залишиться у вщанш "Львiвлiсу". Було також наголошено на потpeбi включення iснуючих у Бескидах природоохоронних об'екпв до територи проектованого НПП.
Вiдповiдно, заступник начальника Держуправлшня екобезпеки в Львiвськiй област М.В. Гук звернувся до директора 1нституту eкологiï Карпат НАН Украши академша М.А. Голубця з проханням (лист № 06/1002 вщ 12.06.1996 р.) розглянути на Вченш paдi 1нституту питання доцiльностi залу-чення до першого етапу створюваного нaцiонaльного природного парку "Украшсью Бескиди" тepитоpiю ландшафтного заказника мюцевого значення "Зeлeмiнь" (2908 га) та заповщного урочища "Дубинське" (605 га). Вчена рада 1нституту погодилася з високою оцiнкою природоохоронного значення ль сiв у межах заказника "Зелемшь", яку надали спiвpобiтники вщдшу охорони природних екосистем, i шдтримала пpопозицiю Дepжупpaвлiння щодо його введення до складу НПП. Вчена рада також звернулася також з листами до заступника Голови обласно1' державно1' адмшютраци п. Г.М. Седша та до Генерального директора ДЛГО "Львiвлiс" О.1. Фурдичка з проханням розглянути питання про включення цього заказника у склад НПП.
З часом вс питання щодо створення НПП у Бескидах були остаточно вирiшенi i 11 лютого 1999 р. на площi 35684 га шд назвою мСколiвськi Бескиди" його було створено з метою "... збереження, вщтворення та рацюнального використання природних територiальних комплексiв, що мають природоохо-ронне, наукове, освггне, рекреацшне та ландшафтно-естетичне значення" [2].
Першим директором НПП було призначено вщомого у регюш лшв-ника М.1 Коханця, який активно долучився у справу формування колективу, науково-техшчно" ради парку й виконання поставлених перед НПП природо-охоронних завдань. Шсля переведення М.1. Коханця на посаду директора ДП "Славське люове господарство" директором парку призначено В.Я. Бандери-ча, колишнього головного люничого парку. Сформований ними колектив плщно працюе, забезпечуючи збереження природних екосистем Сколiвських Бескидiв, впорядковуе i розвивае 'хне рекреацiйне використання, здшснюе значну наукову [3-4] й осв^ню дiяльнiсть у регiонi.
Л1тература
1. Природные национальные парки Украины / П.Т. Ященко, Е.М. Гребенюк, Л. А. Та-сенкевич, и др. / отв. ред. С.М. Стойко. - Львов : Изд-во "Выща шк." при Львов. ун-те, 1988. -119 с.
2. Лях 1.В., Мшкша Л.1. Нащональний природний парк "Скол1всью Бескиди". Нелюова рослиннють. - Льв1в : Вид-во "Сполом", 2008. - 244 с.
3. Нащональний природний парк "Скол1вськ1 Бескиди" Рослинний св1т / Солома-ха В. А., Якушенко Д.М., Крамарець В.О. та ш. - К. : Вид-во "Либщь", 2004. - 240 с.
4. Дейнека А.М., Мшкша Л.1., Приндак В.П. Люи нац1онального природного парку "Скол1всью Бескиди". - Льв1в : Вид-во "Сполом", 2006. - 176 с.
УДК 639.1 Проф. А.1. Гузш, д-р с.-г. наук; асист. В.П. Власюк-
Житомирський нащональшй агроекологiчний умверситет; Ю.В. Захожий - Обласнеуправлтня лкового i мисливського господарства
ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ1 ЛИСИЦ1 ЗВИЧАЙНО1 (VULPES VULPES L.) ТА II ВПЛИВ НА ЗАЙЦЯ-РУСАКА
НА ЖИТОМИРЩИН1
У мисливських угщдях державних люових i л1сомисливських господарств, з просуванням з твноч1 на п1вдень, спостер1гаеться тенденц1я до зростання чисельнос-т1 лисиц1 (1з 0,8 до 13 особин / 1000 га). У середньому щшьшсть лисищ в угщдях державних л1сових i л1сомисливських господарств становить 1,8, УТМР - 3,7 особин / 1000 га. В умовах заповщника, за значно'' чисельносп зайця-русака, вплив лисищ на його кшьюсть може частково швелюватися.
Ключов1 слова: лисиця звичайна, тип мисливських угщь, чисельн1сть, щ1льн1сть
Prof. A.I. Guziy; assist. V.P. Vlasyuk - Zhytomyr national agroecologycal university; Yu.V. Zahozhyy - Regional department offorestry
and hunting enterprise
Quantity dynamics of Fox Ordinary (Vulpes Vulpes l.) and its influence on
European Hare in Zhitomir region
In huntings lands of state forest and forestry-hunting enterprises, with advancement from a north southward, there is a tendency of growth of quantity of fox (from 0,8 to 13 in-
