CC BY
24
Лггература
1. Парпан В.1., Шпарик Ю.С., Бюрг1 А., Коммармот Б., Цшг А., Гамор Ф.Д., Суха-рюк Д.Д. HayKOBi основи сталого лiсокористування Укра'нських Карпат// Матер. мiжнар. конф. "Гори i люди" (в контекст сталого розвитку). Том 1. - Рaхiв, 2002. - С. 433-437.
2. Парпан В.1., Чернявський М.В., 1льчук В.М. Еколопчш основи використання лiсiв Украши за ix цiльовим призначенням// Еколопя та ноосферолопя. - 1996, № 5, т.3. - С. 24-34.
3. Проект оргашзацй' територп та охорони природних комплексiв Карпатського бюс-ферного зaповiдникa. - Iрпiнь: Укрдержлюпроект, 2002. - 577 с.
4. Стойко С.М. Прашси як еколопчш моделi для ренатурашзацп вторинних фпоцено-зiв// Укр. ботан. журн. - 2006, 63, № 3. - С. 358-368.
5. Сухарюк Д.Д., Саик Д.С., Шпильчак М.Б. Структура, направление смен пород и продуктивность природных буково-пихтово-еловых лесов Карпатского заповедника// Сб. на-учн. тр.: Формирование эталонных насаждений. - Каунас, 1979, ч. II. - С. 90-92.
6. Сухарюк Д.Д. Структура древостоя и смены пород в экосистемах смешанных лесов Карпатского заповедника// Современные проблемы географии экосистем: Матер. научн. конф. - М., 1984. - С. 170-172.
7. Сухарюк Д.Д. Шляхи реашзацп концепцп сталого управлшня люами i люового гос-подарства Карпатського репону// Розвиток народногосподарського комплексу Карпатського репону: Зб. наук. праць мiжнaр. наук.-практ. конф. (Хуст, 20-22 травня 2003 р.) - Хуст: Уш-верситет "Украша". - 2004. - С. 203-206.
8. Чернявський М.В. Рубки переформування деревосташв// Hayковi основи шдвищен-ня продyктивностi та бюлопчно'' стiйкостi лiсовиx та урбашзованих екосистем. - Львiв, 2005.
- С. 85-88.
9. Чернявський М.В., Schwitter R., Коржов В.Л., Угрин А.1., Ковалишин Р.В., Зва-
рич В.1. Настанови з наближеного до природи лiсiвництвa в Рaxiвськомy ДЛГ. Рукопис. -Ужгород, 2004. - 22 с.
10. Чернявський М.В., Шв1ттер Р., Ковалишин Р.В. та ш. Наближене до природи ль сiвництво в Укра'нських Карпатах. - Львiв: ЛА Пiрaмiдa, 2006. - 88 с.
11. Шютц Жан-Филип. Лесовъдство. - София: Земиздат, 1999. - 436 с.
12. Helliwell, D.R. Dauerwald// Forestry № 70, 1997. - рр. 375-380.
13. Oliver C.D., Larson B.C. Forest stand dynamics// New York: John Wiley and Son, 1996.
- 286 р.
14. Jean-Phillipe Schuetz. Der Plenterwald und weitere Formen strukturierter und gemischer Waelder. Parey Bucherwald/ Berlin, 2001. - 207 S.
15. Leibundgut, H., 1958. Beispiel einer Bestandesanalyse nach neuen Baumklassen. In: International Union of Forest Research Organisations, 1958. 12-th Congress Oxford 1956 Rapports Papers Abhandlungen. Volume 2. Section 23, Section 24. London 1958, 95-118.
УДК 599.323.4 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв;
acnip. Н.О. Стецула- ТНПУím. ВолодимираГнатюка
Р1ДК1СН1 ВИДИ ДР1БНИХ ССАВЦ1В ТЕРИТОРП НПП "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ"
Проаналiзовано охоронний статус дрiбних ссавщв ННП "CmnÍBCbKÍ Бескиди". 1з 23 видiв, поширених на територп НПП, два види занесено до Червоно1 книги Украши, один вид - до Свропейського Червоного списку, ам е рщкюними на Львiвщинi.
Ключов1 слова: Neomys anomalus, Arvícola scherman, Червона книга Украши, Львiвська область.
2. Еколопя довкшля
37
Assoc. prof. P.B. Khoeckiy-NUFWTof Ukraine, L'viv; aspir. N.O. Stetsula - TNPU named after V. Gnatyuk
Rare types of shallow mammals of territory of NPP "Skolivski Beskidy"
Protective status of shallow mammals of NNP "Skolivski Beskidi" is analysed. From 23 kinds, widespread on territory of NPP, 2 kinds are brought to the Red book of Ukraine, 1 kind - in the European Red list, 7 - rare on Lviv area.
Keywords: Neomys anomalus, Arvicola scherman, Red book of Ukraine, Lviv area.
Нащональний природний парк "Сколiвськi Бескиди" було створено в 1999 р., шдпорядковано Державному комггету люового господарства Укра-1ни. Його територiя розташована в центральны частит прського масиву Схщ-т Бескиди. Одним i3 завдань нащонального парку е охорона бiорiзноманiття та забезпечення тривалого, збалансованого, невиснажливого природокорис-тування. 1нтенсивний господарський i рекреацiйний вплив може стати причиною зникнення рщюсних видiв фауни. Вивчення та аналiз видового рiзнома-нiття фауни та особливостей формування фаушстичних комплексiв природо-охоронних територш е необхiдним етапом для запровадження системного мо-нiторингу за станом довкшля, рiдкiсними дикими тваринами, з метою впро-вадження заходiв з охорони та вщтворення видiв, яким загрожуе зникнення.
Мжромамали становлять понад 50 % видового складу ссавщв фауни Укра1ни. Спецiальних дослiджень з визначення видового складу дрiбних ссавщв, стащального поширення 1х на територи Нацiонального природного парку (НПП) не проводилося. У публжащях, якi стосуються фауни Карпат, основнi пункти збору матерiалу знаходилися за межами дано! природоохо-ронно! територп.
Матерiал i методика дослiджень. Монiторинг дрiбних ссавщв в упд-дях НПП ми здшснюемо з 1999 р., систематичш вiдлови - з 2001 р. Спостере-ження за життедiяльнiстю мжромамалш та 1х вiдлови проводили на пробних площах iз використанням пасток Геро, ловильних канавок, що дало змогу дослщити видовий склад, поширення, вщносну чисельнiсть дрiбних ссавцiв. Найчастше для облiкiв застосовували метод пастко-лшш [3, 4]. Вiдлови здiйснювали в понад 20 рiзних бiотопах, яю знаходилися на висотi вiд 500 до 1300 м над р.м. Загалом, за перюд з 2001 р. до 2007 р. вщпрацьовано понад 15 тис. пастко^б, вщновлено 849 особин мишоподiбних гризунiв, 11 видiв. Опрацювання зiбраного матерiалу: визначення видового складу, морфомет-ричних показниюв видiв проведено згiдно загальноприйнятих методик [4]. Результати дослщжень видового складу, динамжи чисельностi, вертикального та бютошчного поширення, опублiкованi в наукових збiрниках, доповiда-лись на конференщях [1, 6-8, 11]. Проте в публшащях не придiлено увагу охоронному статусу рщюсних видiв мiкромамалiй у бюгеоценозах НПП.
Результати дослiджень. 1з ряду мiдицеподiбнi на територil парку трапляються представники трьох родин, чисельшстю 7 видiв, з ряду мишопо-дiбнi - 4 родини, що нараховують 16 видiв (див. табл.).
Табл. Охоронний статус dpi6Hux ссавщв НПП " Скол1вськ1 Бескиди "
Родини Кшьшсть видiв:
НПП ЧКУ счс рвдшсних в Л^вськш обл.
Ряд Мiдицеподiбнi [Комахо'дт] - Soriciformes [Insectívora]
Iжаковi (Erinaceidae) 1 - - -
Мiдицевi (Soricidae) 5 1 - 2
Кротовi (Talpidae) 1 - - -
Ряд Мишоподiбнi [Гризуни] - Muriformes [Rodentia]
Вивiрковi (Sciuridae) 1 - - -
Тушканчиковi (Dipodidae) 1 - - 1
Мишi (Muridae) 11 1 - 1
Вовчковi (Gliridae) 3 - 1 3
Примггка: ЧКУ - Червона книга Укра!ни; СЧС - Свропейський Червоний список
Загалом, Í3 23 видiв мiкромамалiй, якi трапляються на територи парку, 2 види занесено до Червоно! книги Укра'ни: рясошжка мала (Neomys anoma-lus Cabr.) та нориця водяна (Arvícola scherman Shaw.). Рясошжка мала (ряд мiдицеподiбнi) для територи Стшвських Бескид вщома за лiтературними джерелами [10]. Життедiяльнiсть рясонiжки тiсно пов'язано з водоймами, в НПП вона трапляеться в рiзних бiотопах (листяний лiс, змшаний лiс), але за наявностi в них струмка, рiчки, калюж, як утворилися на старих волоках, ль совозних дорогах. Крiм рясонiжки мало!, iз ряду мiдицеподiбнi рiдкiсною на територи Львiвщини е бiлозубка мала (Crocidura suaveolens Pall.), теж вщома для територи парку з лггературних джерел [11]. Незважаючи на широкий ареал, л^ературш данi про чисельшсть та тенденци змiн виду на територи НПП i загалом в област вщсутш. Недостатньо вивчена бюлопя звiрка.
1з ряду мишоподiбнi на територи парку трапляеться один вид, якою занесено до Червоно! книги Укра!'ни, рiдкiсний на територи Львiвсько!' облас-тi, - нориця водяна (Arvicola scherman Shaw.). Протягом 2004-2005 рр. на луках Пщгородщвського та Майданського люництв добуто 45 особин норищ. У прських умовах нориця поширена в упддях вщ 200 до 1300 м над р. м., вщ-лов проводився в бютопах, розташованих на висот вiд 500 до 700 м над р.м. У перерахунку на 100 пастко^б чисельшсть норищ водяно! становила 0,7 особин, що свщчить про незначну чисельнiсть цього виду в межах НПП. Сшввщношення самщв та самок становило: 1,3: 1,0.
Родина тушканчикових представлена мишiвкою лiсовою (Sicista betu-lina Pall.), яка е рщюсною в межах Львiвсько!' областi [3]. У Сколiвських Бес-кидах поширена в рiзних бiотопах. Вiдловлювали !'!' на вирубках, у дубово-буковому лiсi в упддях Сколiвського та Пiдгородцiвського люництв. Свiжi вирубки вид заселяе неохоче, через одномашгшсть та нестiйкiсть кормових ресуршв. Проте через два-три роки вирубки характеризуются бiльш сприят-ливими кормовими умовами, шж насадження. Незважаючи на те, що трапляеться в рiзних бютопах, !'!' чисельшсть на природозаповщнш територи нез-начна i становила 0,01 екз. на 100 п/д.
1з родини вовчкових в бютопах парку трапляються три види, яю е рщ-юсними на територи Львiвсько!' областi. Вони активш протягом теплого перь
2. Еколопя довкiлля
39
оду року. У зимовш сплячцi можуть перебувати вщ вересня до травня. Засе-ляють рiзноманiтнi бiотопи, залежно вщ наявностi кормiв i мiсць, придатних для влаштування гнiзд. Живляться рiзноманiтним рослинним (горiхи, жолудi, ягоди, насшня деревних порiд тощо) та тваринним (комахи та !х личинки, пташинi яйця) кормом. Найчисельнiшим е вовчок Ырий (Glis glis L.), якого реестрували в господарських будiвлях НПП, зокрема складських примщен-нях Сколiвського лiсництва. Менше поширенi вовчок люовий (Dryomys nite-dula Pall.) та горшковий (Muscardinus avellanarius L.), який занесено до Свропейського Червоного списку. Вдаовлювали вовчка горiшкового в НПН на вирубщ. На наш погляд, добування виду пастками Геро не об'ективно вь дображае його чисельшсть. Бiльш точно облiкувати вовчкiв можна шляхом перевiрки гнiздосховищ, розвiшаних через певну вщстань на маршрутах у рiзних бiотопах. Вовчки !х охоче заселяють, надаючи перевагу, порiвняно з гшздами власно! конструкцп.
Висновки. На територп нащонального природного парку "Сколiвськi Бескиди" трапляються 23 види дрiбних ссавцiв, iз них - два занесено до Чер-воно! книги Укра!ни, один - до Свропейського Червоного списку, сiм належать до рщюсних видiв Львiвщини. Ш!сть видiв внесено до списку Бернсько! конвенци.
Л1тература
1. Барабаш О.В., Стецула Н.О. Вертикальне поширення мишоподiбних гризунiв в бь отопах люництв Нацiонального природного парку "Сколiвськi Бескиди"// Наук. зап. Терно-пiльськ. ун-ту. Сер.: Бюл. - 2007, № 1 (31). - С. 5-59.
2. Башта А.Т., Канарський Ю.В., Решетило О.С. та iH. Рщкюш види тварин Л^всь-ко! область - Львiв, 2006. - 220 с.
3. Загороднюк 1.В. Польовий визначник дрiбних ссавцiв Украши// Пращ Терюлопчно! Школи. - К.: Либвдь. - 2002, вип. 5. - С. 60-65.
4. Кучерук В.В. Учет вредных грызунов и землероек// Методы учета численности и географического распределения наземных позвоночных. - М., 1952. - С. 12-14.
5. Рудышин М.П. К экологии карпатской популяции лесной мышовки// Вестник зоологии. - 1982, № 2. - С. 63-65.
6. Стецула Н. Мишоподiбнi гризуни в бютопах люництв НПП "Сколiвськi Бескиди" на Львiвщинi// Науковi та методичш основи викладання бюлопчних дисциплiн у педагопчних вищих навчальних закладах Украши: Зб. тез доп. наук.-практ. конф. - К., 26-27 жовтня 2006 р. - С. 114-115.
7. Стецула Н.О. Нориця водяна мала (Arvicola terrestris scherman) в бютопах Нащонального природного парку "Сколiвськi Бескиди"// Нак. зап. Тернопшьськ. ун-ту. Сер.: Бюл. -2006, № 1 (28). - С. 17-22.
8. Стецула Н.О. Сезонна динамша чисельносп мишовидних гризушв у деяких бiотопах Нацiонального природного парку "Сколiвськi Бескиди"// Наук. вiсник Ужгород. ун-ту. Сер.: Бюл. - 2007, № 20. - С. 128-131.
9. Татаринов К. А. Звiрi захщних областей Украши (Матер. до вивчення фауни Укра-шсько! РСР). - К.: Вид-во АН УРСР, 1956. - 186 с.
10. Татаринов К.А. Фауна хребетних Заходу Украши. Еколопя, значення, охорона. -Львiв: Вид-во Львiв. ун-ту, 1973. - 254 с.
11. Хоецький П.Б. Дослщження мишоподiбних гризунiв в упддях НПП "Сколiвськi Бескиди"// Лiсiвництво Украши в контекст свiтових тенденцiй розвитку люового господар-ства: Матер. мiжнар. наук.-практ. конф., присвячено! 150-рiччю витокiв кафедри лювництва НЛТУ Украши. - Львiв: РВВ НЛТУУ, 2006. - С. 267-268.
