CC BY
20
господарств! При кризовому станi економжи, надходження обмеженого об-сягу грошових кошпв не вiдповiдаe сьогоденним потребам розвитку лiсового господарства, що мае в майбутньому негативш економiчнi наслщки, ят поз-начаться на рiвнi еколопчного стану територií. Перш за все, важливо зазна-чити, що не обсяги запланованих заходiв повиннi виводитись iз затвердже-них обсягiв фшансування, а навпаки, на основi необхщносп проведения лко-господарських заходiв на ревiзiйний перiод повинна визначатись потреба у фшансових коштах. Це дасть змогу значно збшьшити обсяг лкокоритування в майбутнiх перiодах i усунути тi недолiки, що були допущеш у господарю-ваннi у далекому та недавньому минулому.
Лiтература
1. Я. Дяченко. Проблеми регулювання збалансованост попиту i пропозици щодо си-ровинних ресурив// Економiка Украши - № 2. - 2002. - С. 21-26.
2. Коржешвський Ю.С. Люи i лiсове господарство Сумсько! областi - К:. Урожай. -1967. - 171 с.
УДК911,2: 630 (292.452) П.Б. Телш, В.В. Дерев'яний -ЛНУiM. I. Франка РЕКРЕАЦ1ЙНЕ ВИКОРИСТАННЯ Л1С1В СКИБОВИХ ГОРГАН
Люи мають величезну еколопчну цiннiсть. Комплексне використання i'x ресур-ciB не повинно знижувати picT деревини. Ми також повинш використовувати iншi влаcтивоcтi лiciв, наприклад, pекpеацiйнi. Рекpеацiйне використання Скибових Гор-ган е дуже важливим. Горгани е перспективною теpитоpieю для рекреацшного вико-ристання.
P. Telish, V. Derevjany - NUL Recreation use of Gorgany forests
Forests have a great ecologic value. Complex use of its resources should not reduce to wood laying up. We also must use another qualities of forest, such as recreation qualities. Recreation use forests of Gorgany is very important. Gorgany is very perspective territory for recreation use.
Вивчення питань комплексного використання й охорони лкових рек-реацшних ресурав, пошук нових територш для оргашзацц вщпочинку та туризму, визначення гранично допустимих навантажень на лiсовi екосистеми та розробка основних напрямтв розвитку та вдосконалення рекреацiйного ль сокористування набувають все бiльшого значения.
Використання лiсiв Карпат для оргашзацп рекреацiйно-туристичноí дiяльностi е одиieю з актуальних соцiальних проблем. Украíнськi Карпати е унiкальним природним комплексом, що мае сприятливi умови для розвитку рекреацц та туризму. Цьому сприяе багата та рiзноманiтна рослиннiсть та мальовничi гiрськi ландшафти. Традицiйно найбшьш привабливими в цьому вiдношеннi е найбшьш масивш та високi прсью хребти Карпат - Чорногора та Свидовець. Вони е особливо цшними в геолого-геоморфологiчному i бота-нiко-географiчному вiдношеннi. Через значне перевантаження тут спостерь
4. EKOHOMiKa природокористування
323
гаеться зростання рекреацiйноí дигресй' рослинного покриву. Тому ми пропо-нуемо бiльше уваги придшяти iншим гiрським хребтам. Це дасть змогу дещо розвантажити Чорногорський та Свидовецький хребти.
Особливий штерес пiд цим кутом зору становлять Скибовi Горгани -унiкальний для Карпат прський масив, для якого характерним е наявнiсть велико! юлькосп кам'яних розсипiв та осипищ (греготiв) при майже повнiй ввд-сутностi типових для Карпат полонин. Це одна з найбшьш залкнених i найменш заселених територiй в Украшських Карпатах. Згiдно з ландшафтним районуванням Горгани належать до низькопрно- та се-редньогiрно-скибового видав, що розташованi в основному в межах 1вано-Франкiвськоí областi, за винятком привододшьних схилiв Закарпаття i займають межирiччя верхнiх i середнiх течш рiк Свiча, Лшниця, Бистриця Солотвинська, Бистриця Надвiрнянська, Прут. Довжина прсь^ смуги сягае 120 км, при ширит 25-30 км, а за Прутом пасмо звужуеться до 12-15 км. Тут видшяеться 7 хребпв з висотою понад 1700 м над р. м. [3].
Лки у Горганах представлен в основному хвойними породами - сме-рекою та ялицею, якi менш вимогливi до едафiчних умов. Значно менше по-ширений бук европейський. Трапляються також окремi масиви сосни кедро-во! европейсько!, на гiрських болотах - пригшчена сосна европейська (релш-ти раннього голоцену). Найбiльш характерною рисою лiсовоí рослинностi Скибових Горган е територiально значнi комплекси криволкся сосни муго (жерепу) i кам'янистих розсипiв, вкритих лишайниками в поеднанш з невеликими фрагментами субальпшських лук. Дшянки трав'янисто! i мохово-ли-шайниково! рослинностi трапляються в Горганах лише на найвищих вершинах: Велика Сивуля (1836 м), Мала Сивуля (1818 м), Добошанка (1754 м), Синяк (1665 м), Молода (1723 м) та деяких шших [5].
У Скибових Горганах видшяеться шкть прських ландшафтiв [2]:
1. Прибескидсью або Свiцько-Мiзоцькi Горгани. У межах даного ландшафту видшяються хребти Хом (1344 м), Розтока (1370 м) i Менчул (1450 м). Через вщдаленкть вiд транспортних шлянв, високу залiсненiсть пе-реважно монодомшантними смерековими деревостанами, слабкий розвиток кам'яних розсишв ця територiя не буде особливо придатною для оргашзацц рекреацiйноí дiяльностi.
2. Аршицький ландшафт (Аршиця-1лемсьт Горгани). Займае межирiч-чя Свiчi i Лiмницi. Найвищi вершини - г. Молода (1723 м), Яйко 1лемське (1679 м). Особливктю ландшафту е наявнiсть цiкавих заростей сосни евро-пейсько!' на прських болотах Мшана та Лютошара. Дуже цiкавою е д1лянка пралiсового масиву на схилах Г. Яйце на висотах 1400-1500 м. над р. м., та найбшьший в УкраЫ масив сосни кедрово! европейсько!, занесено! до Чер-воно! книги Украши (зберiгся з перiоду раннього голоцену). Цей масив мае статус заказника. Лки цього ландшафту е малоосвоеш та досить перспектив-ш для оргашзацп рекреацiйноí дiяльностi.
3. Гроф'янський ландшафт (Верхньо - Лiмненськi Горгани). Основш вершини ландшафту: Грофа (1748 м), Паренки (1736 м), Велика Попадя
324
Лливницью досл1дження в Укра'лш
(1568 м). У цьому ландшафтi також збереглися пралки сосни кедрово1, що охороняються в заказнику "Грофа".
4. Сивулянський ландшафт (Сивулянсько - Станитирсью Горгани). Основнi вершини: г. Велика Сивуля (1836 м), г. Мала Сивуля (1818 м), г. 1г-ровище (1804 м). У цьому ландшафта домшуючими е заростi жерепу вище верхньо!' межi лiсу, що чергуються з греготами. У лках цього ландшафту спостерiгаеться найбшьша дигрет рослинного покриву пiд впливом рек-реацií, тому слiд регулювати ^ наскiльки це можливо, обмежувати рек-реацiйну дiяльнiсть на цш територп.
5. Добошансьш Горгани - розташоваш мiж долинами Бистрицi Над-вiрнянськоí i Прута. Основнi вершини: г. Добошанка (1754 м), Ведмежик (1736 м), г. Синяк (1665 м), г. Хом'як (1542 м). Тут особливо щкавими е ре-лiктовi деревостани сосни звичайно!' та берези повисло!', що збереглися з раннього голоцену у басейн Прута на кам'янистих швденних схилах.
6. Запрутсью Горгани - займають вузьку швденно-схщну частину Скибових Горган. Основнi вершини: г. Бша Кобила (1476 м), г. Ротило (1480 м), г. Грепт (1472 м). Ця територк е найбшьш освоена та заселена лю-диною, а тому володк меншими перспективами щодо органiзацií рек-реацiйноí дiяльностi.
Туристiв та рекреанпв приваблюють не лише оригiнальнi лiсовi ландшафти Горган, а й цiкавi культурнi об'екти. Територiя цiкава для дослвд-ження iсторií лiсового господарства та лкоексплуатацц. У верх1в'1 Тереблi ще у XIX ст. було побудовано п'ять гребель (клаузур). З них на р. Озерянщ збе-реглася найбшьша в Украшських Карпатах гребля з водосховищем, на базi яко1 й було створено оригшальний музей сплаву лiсу, единий в Середнш eвропi [4].
Значна частина Скибових Горган належить до природно-заповiдного фонду. Це, в першу чергу, Карпатський нащональний природний парк (КНПП). Пiвденно-захiдна частина парку знаходиться у Скибових Горганах з найвищими вершинами Синяк (1655 м), i Хом'як (1542 м). У цш частиш КНПП охороняються цiкавi релiктовi угруповання берези повисло1 та сосни звичайно1, що збереглися з раннього голоцену у басейш Прута на кам'янистих швденних схилах.
На в^огах полонини Побита на швденному мегасхилi Вододшьних Горган розташований резерват " Кедрин". Вiн створений для охорони ендема - модрини польсько1 та релiктовоí породи сосни кедрово1.
Кедровий резерват "Яйце" - найбшьший в Укра1нських Карпатах осе-редок сосни кедрово1 европейсько1, що зберкся на пiвнiчному мегасхилi Во-додшьних Горган. Резерват створений ще у 20-их роках за iнiцiативи митрополита Андрея Шептицького. Вiн розташований у межах висот 1400-1500 м у Мшанському лiсництвi Осмолодського лкокомбшату [2].
Виходячи зi сказаного вище, вважаемо за необхвдне для оптишзацп використання гiрських лiсiв Горган провести бшьш детальну оцiнку лiсових екосистем. При ощнщ ландшафтних комплекс1в прських лiсiв особливу ува-гу слад звернути на наявнiсть природно-заповiдного фонду, кторичних i
4. £кономiка природокористування
325
культурних пам'яток, а також врахувати стшккть природних комплексов до рекреацiйних навантажень, стушнь окультуреностi та доступностi територiï, наявнкть рiзноманiтних видш рослинностi та щнних ландшафтов, а також мiсць, де спостеркаються руйнiвнi стихiйнi процеси (зсуви, повеш, снiговi лавини).
Використання прських лiсiв для потреб рекреацiйноï дiяльностi треба ставити у вiдповiднiсть з природоохоронними заходами, яш сприяють збере-женню та вiдновленню лiсових екосистем. Важливою е не тiльки охорона ок-ремих компонентов природного комплексу, але й оздоровлення всього ландшафту.
Науково обфунтована органiзацiя рекреацiйноï дiяльностi у Скибових Горганах без спецiальних значних капiталовкладень у лiсове господарство зможе в майбутньому принести економщ значний ефект, не завдаючи при цьому значно' шкоди гiрським лiсам i дасть змогу дещо зменшити антропо-генний вплив на Чорногiрський та Свидовецький хребти.
Лггература
1. A^pieHKo Т.Л. Болота Горган// Украшський боташчний журнал. - 1968, № 3. -
С. 42-44.
2. Природа 1вано-Франювсько'1 област/ Пiд ред. К.1. Геренчука.- Львш: Вища школа, 1973. - 160 с.
3. Рекреационное использование лесов / С.А. ГенСрук, М.С. Нижник, Р.Р. Возняк. -К.: Урожай, 1987. - 245 с.
4. Трибун П. C™i греготи Горган// Зелеш Карпати. - Рахш: КБЗ, 1994, - № 3-4. -
С. 22-25.
5. Шевченко С.В. Типы горных лесов Горган// Научн. зап. Львов. лесотехн. ин-та. -Т.3. - 1957. - С. 144-147.
УДК 330.342:330.151 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА СИСТЕМА ЯК КАТЕГОР1Я СУЧАС-НО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 ТЕОР11
Дослiджуeться еколого-економiчна система як наукова категорiя. Аналiзуються прiоритетнi концепцн украшських учених щодо ii трактування. Автором запропоно-ване та обгрунтоване визначення еколого-економiчноi системи.
Doc. Yaroslav Kul'chyts'kyi - USUFWT The ecological-economic system as category of modern economic theory
In article is investigated an ecological-economic system as scientific category. There are analyzed the superior conceptions of the Ukrainian scientists as for its interpretation. There are offered and substantiated original determination of ecological-economic system.
Категор1я "еколого-економ1чна система" широко використовуеться у сучаснш економ1чнш наущ, однак у ii трактуванш ввдсутня еднкть погаядш. Це, на нашу думку, пояснюеться багатьма причинами, серед яких пом1тну роль ввдграють недоощнка рол1 еколого-економ1чно!' системи у загальносус-шльному постуш, вщсутнкть науково! "акуратносп" деяких автор1в при зас-
326
Ллнвницью дослщження в yKpaiHi
